Зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


Робота з прес-службами інституцій ЄС
Європейському парламенті
Оксана Мусієнко
Роман Сущенко
Запитання: А відеоінформація є?
Євроатлантична інтеграція України
2882 стосувалися безпосередньо політичних подій в України у контексті приєднання до Північноатлантичного альянсу. До їх складу у
Наша Україна – Народна Самооборона
25.03.08 р. «РБК-Україна»
Вважаю, що достатньо
3. Як Ви вважаєте, чи потрібен референдум щодо вступу України до НАТО?
5. Чим для Вас є НАТО в першу чергу?
6. Ваше ставлення до вступу України до НАТО?
7. Чи змінилося останнім часом Ваше ставлення до вступу України до НАТО?
8. Україні, на Ваш погляд, краще орієнтуватися
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Робота з прес-службами інституцій ЄС


Марциновський Анатолій Антонович,

заступник головного редактора

“Газети по-київськи”


Європейський союз - надзвичайно складний, але, водночас, і добре відлагоджений механізм. Останнє стосується і прес-служб його інституцій - Ради ЄС, Європейської комісії, Європарламенту та інших. Журналістові потрібно лише знати, куди саме і яким чином в тому чи іншому випадкові звернутися, яку інформацію можна отримати від тієї чи іншої прес-служби.

Звичайно, найдоступнішим для українських журналістів є відділ преси та інформації представництва Європейської комісії в Україні, Молдові та Білорусі, представництво та його співробітники цілком дружні та відкриті для спілкування. Відповідальні за зв'язки з пресою працівники допоможуть в організації інтерв'ю з дипломатами представництва, а також і з представниками базованих у Брюсселі інституцій. За потреби отримання неофіційної інформації, або ж якщо іншого не дозволяють обставини, можна попросити про розмову в режимі "off the record" - тобто без запису, яка не дає журналістові права називати джерело отриманої інформації. Такий, заснований на взаємодовірі метод співпраці посадовців ЄС із журналістам є широко розповсюдженим. Працівники відділу преси та інформації можуть також надати ту чи іншу оперативну, довідкову, аналітичну інформацію, яка стосується відносин України та ЄС, або підказати, де її можна знайти. Телефони та електронна адреса прес-служби представництва є на його сайті – r.ec.europa.eu/home_uk.html

Щодо прес-служб базованих у Брюсселі інституцій, то з точки зору відносин України та ЄС найкориснішою є служба речників Європейської комісії. Адже комісія є двигуном усієї величезної машини ЄС: і виконавчим органом, і єдиним, який має право законодавчої ініціативи. Європейська комісія є тою інституцією, яка щоденно й безпосередньо працює з Україною.

Кожен з речників (spokespersons) Європейської комісії відповідає за коментування певного напрямку її діяльності. Це значно спрощує журналістам роботу: щоб отримати й максимально компетентні коментар чи інформацію, слід лише визначитися з належністю свого питання до відповідної сфери діяльності Єврокомісії загалом або ж до конкретного аспекту відносин ЄС з Україною. Скажімо, із загальними політичними питаннями можна звертатися і до речника Єврокомісії або його заступників. Але краще - до речника комісара з питань зовнішніх відносин і політики добросусідства. Якщо про питання торгівлі - то слід звернутися до речника з торговельних питань і так далі. Контакти всіх речників Європейської комісії можна знайти на її сайті за адресою:

httр://ес.еигора.eu/dgs/communication/contact_en.htm

Інформацію щодо загальних питань відносин Європейського союзу з Україною можна отримати і від прес-служби Ради Європейського союзу та Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики (http:/www.consilium.eurора.eu ). Ця прес-служба складається з її керівника та команди прес-офіцерів, спеціалізованих на тій чи іншій сфері політики ЄС. Зазвичай працівники прес-служби не дають офіційні коментарі, проте вони можуть погодитися на неофіційні, тобто за умови анонімності. Цитувати їх у таких випадках можна з дуже загальним посиланням на кшталт "За словами джерела в структурах ЄС..." За коментарями "під запис" треба звертатися до речника Ради ЄС, який є також і речником Верховного представника з питань спільної зовнішньої та безпекової політики (наразі Хав'єра Солани). При цьому варто пам'ятати про сферу повноважень інституції: скажімо, Рада або ж Верховний представник з питань спільної зовнішньої та безпекової політики навряд чи є тим місцем, де можна отримати гарний коментар щодо переговорів з експорту до ЄС українського текстилю або сталі (цим займається Європейська комісія). Частково питання, які може коментувати речник Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики, збігаються із питаннями з компетенції речника з питань зовнішніх відносин Європейської комісії.

Загальнополітичні й цікаві коментарі можна отримати у Європейському парламенті. Вже традиційно склалося, що саме європарламентарії найбільше переймаються такими питаннями як перспективи членства України в ЄС, хоча й можуть ухвалювати з цього приводу лише політичні декларації. Депутати ЄП є по-європейському доступними для журналістів. На відміну від Європейської комісії та Ради ЄС, у Європарламенті як такому немає речників лише у Президента ЄП. Проте людей, уповноважених задовольняти інформаційні потреби преси, досить багато. Насамперед існують спеціалізовані прес-офіцери, які відповідають за ті чи інші парламентські комітети, і саме через них можна отримати інформацію, попередньо визначивши її належність. Зрозуміло, те саме стосується організації інтерв'ю з керівництвом комітетів тощо. У Європарламенті також велика кількість речників політичних груп (по-нашому кажучи фракцій): вони і пояснять позицію групи з того чи іншого питання, і допоможуть встановити контакти з депутатами. Хоча, власне, щодо останнього є простіший спосіб: кожен член Європарламенту має свою сторінку на його сайті (а деякі й власні веб-сайти) з електронними адресами й телефонами. Отож спрямований на вказану адресу лист із проханням про інтерв'ю чи коментар потрапляє до помічника або прес-секретаря депутата. Відповідь, як правило, гарантована. Пресові контакти Європарламенту можна знайти за адресою arl.europa.eu/news/expert/default_en.htm.

При роботі з прес-службами інституцій ЄС важливо усвідомлювати таке. В інституціях Європейського союзу працюють десятки тисяч людей, 99% їх не уповноважені спілкуватися з пресою. А ті високопосадовці, які можуть це робити, дуже часто і з цілком зрозумілих причин надзвичайно зайняті, отож інколи напряму законтактувати з ними в режимі отримання оперативного інтерв'ю досить непросто. Та все ж якщо домовлятися про це заздалегідь, то проблем бути не повинно, особливо якщо матеріал планується до якоїсь важливої події у відносинах Україна-ЄС або в житті самого Євросоюзу. Найчастіше немає реальної потреби залучати до процесу організації інтерв'ю українські офіційні установи у Брюсселі або ж навіть і представництво Європейської комісії в Києві. Журналісти цілком вільні у прямому спілкуванні з брюссельськими інституціями: треба виходити на речників, керівників прес-служб або прес-секретарів і домовлятися. Звичайно, важливим при цьому є знання мови. Насамперед англійської, хоча дуже часто працівники прес-служб ЄС володіють французькою та й іншими європейськими мовами.


яку інформацію можна дістати

з джерел Національного центру

з питань євроатлантичної інтеграції України.

Кот Світлана Володимирівна,

консультант сектору інформації та технічного захисту інформації

Національного Центру з питань євроатлантичної інтеграції України.


Одним із чинників розвитку громадянського суспільства є можливість одержувати об’єктивну інформацію, а також вільно обмінюватися нею. Останнім часом саме Інтернет, як засіб спілкування людей, почав відігравати провідну роль у формуванні суспільної думки щодо організації Євроатлантичного Договору. Хоч нерідко Інтернет є також джерелом неправдивої і часто спотвореної інформації про засади створення та функціонування Альянсу. І в цьому сенсі наш Центр є одним з провідних ресурсів, що об’єктивно і неупереджено висвітлює роль НАТО у системі формування міжнародної безпеки.

Наберіть ссылка скрыта, і ви побачите титульну сторінку нашого веб-сайту. Відвідувачі мають доступ до ретроспективної та оперативної баз даних, тобто, увівши ключове слово, ви можете знайти потрібну інформацію.

Також у нас є «Стрічка новин», яка оновлюється щогодини. Тут теж ви можете знайти новини електронних ЗМІ.

Щотижня на нашому сайті з'являється бюлетень «Україна-НАТО», який розсилається на 787 електронних адрес. Його база даних поповнюється дуже часто і з різних джерел.

Найбільша кількість адресантів, які підписалися на наш бюлетень, це – навчальні заклади, бібліотеки та інформаційні пункти. Ми можемо розміщувати ваші аудіо- і відеоматеріали, які вже пройшли в ефір, і зробимо це зовсім безкоштовно. Тому я закликаю вас до співпраці.

Ось основні розділи нашого сайту:
  • Про Національний Центр
  • Правові засади євроатлантичної інтеграції України
  • План дій Україна-НАТО
  • План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)
  • Механізми співробітництва Україна-НАТО
  • Інформаційно-аналітичне забезпечення
  • Мережа партнерства Україна-НАТО
  • Неурядові організації
  • Публікації на тему НАТО
  • Фотогалерея
  • Кіноматеріали
  • Інтерактивна гра «НАТО»
  • Форум
  • Вакансії
  • Пошук по базі даних ЗМІ

Хотіла б наголосити на тому, що наш Центр визначено офіційним контактером в мережі Україна-НАТО, і тому в 2007 році на нашому сайті було відкрито веб-сторінки українською та англійською мовами. Тут ви можете побачити всі документи, що стосуються євроатлантичної інтеграції України.

Наш сайт підтримує усі громадські організації, усі заходи з євроатлантичної тематики. Ми розміщуємо інформацію про ці заходи, про конкурси, вікторини тощо. І вся ця інформація надсилається нашим адресантам. Тут чотири основні підрозділи: назви організацій, інформаційні пункти Україна-НАТО, відомості про видання громадських організацій і навіть деякі публікації. До речі, розділ публікацій на тему НАТО, з мого погляду, може бути для вас дуже корисним. Тут є підрозділи «Новини НАТО», «Аргументація на користь вступу України до НАТО», буклети НАТО, статті з євроатлантичної тематики, різне. Чимало цікавого та корисного можна дізнатись з підрозділу про діяльність нашого Центру.

Наш сайт ссылка скрыта.

Наша адреса: Київ, вул.Цитадельна, 7а.

Інформаційні ресурси

центру інформації та документації нато.

Оксана Мусієнко,

координатор НАТО з питань преси та публікацій.


Перед вами вже виступав директор нашого Центру. Він офіційний речник НАТО в Україні і має право виступати перед журналістами, давати офіційні роз’яснення та анонсувати події, які відбуватимуться у штаб-квартирі НАТО.

Мій обов’язок – надавати журналістам інформацію про НАТО і, зокрема, про розвиток відносин Україна–НАТО. Є чимало публікацій про НАТО в розпорядженні нашого Центру. Де і як їх можна знаходити? Ви можете прийти до нас, в Центр, і взяти ці публікації, або ви можете зайти на веб-сторінку НАТО і завантажити їх. Всі вони у форматі .pdf. Якщо вам це не зручно або ви не можете їх завантажувати, дзвоніть до нас, і ми вам вишлемо ці публікації. Або ви можете заповнити невеличку форму на веб-сторінці НАТО, і вони самі надішлють ті публікації, які ви попросите. У них вибір, звичайно, більший, аніж у нас. Повний список публікацій, які є українською мовою, можна знайти на веб-сторінці НАТО, в розділі Bookshop (int/ebookshop).

Що вас ще може зацікавити на цій веб-сторінці? Це мульти-медіа. У них є відео- й аудіофайли. Є також фотографії, які можна друкувати.

Одним з найцікавіших проектів, що був представлений у квітні цього року в Бухаресті, є телебачення НАТО – NАТО-TV. Його можна подивитися через Інтернет за такою адресою: natochannel.tv. Звичайно, все йде англійською або французькою мовами. Там виступи Генсека, виступи чиновників Альянсу, презентації тощо. Усі файли, які є на цьому телебаченні, можна завантажувати.

Ми можемо допомогти організувати інтерв’ю з директором нашого центру. Я прошу також вас залишити мені свої координати. Час від часу ми організуємо прес-тури з інших міст до Києва. Це коли до нас приїздять відповідальні працівники з Брюсселя і ми влаштовуємо прес-конференції з цими особами.

Я залишаю також вам компакт-диски. Вони про штаб-квартиру НАТО і операції та місії НАТО. На жаль, вони англійською й французькою, але, можливо, когось зацікавить відеоряд. Є також диск «НАТО проти тероризму». Він понад 20 хвилин, перекладений на російську та українську, і в такому форматі він існує на веб-сайті НАТО. Цей диск скоро віддрукують, і через тиждень я зможу вислати його вам, якщо ви попросите. А якщо вам треба спішно одержати його, то скачайте цей матеріал з електронної бібліотеки НАТО.

Все, що цікавить вас, НАТО може вислати. У них єдине обмеження – бандероль не повинна перевищувати 2 кг.

Якщо у вас виникають якісь проблеми із завантаженням, звертайтесь до нас, дзвоніть, пишіть, заходьте.

Координати нашого Центру: 04119, Україна, Київ, вул.Мельникова, 36/1.

Телефон: (38-044) 482-06-16 (17), факс (38-044) 482-06-22,

E-mail: nidc@ ukrpack.net; ссылка скрыта .

Завжди готові до співпраці з вами.


прес-клуб укрінформу

з питань євроатлантичної інтеграції.

Роман Сущенко,

заступник керівника прес-клубу.


Наш клуб працює вже чотири роки. Проводимо виїзні засідання клубу в регіонах, працюємо з багатьма експертами, дипломатами, представниками громадських і неурядових організацій.

Формати нашої роботи: прес-конференції, круглі столи, конференції. Ми також закупили спеціальне обладнання, яке дозволяє фахово працювати з телекомпаніями та Національною радіокомпанією, частотномодульованими радіостанціями.

За допомогою цієї апаратури ми організовуємо інтернет-конференції і навіть інтернет-мости. Зокрема, минулого року восени ми проводили такий міст з Брюсселем, за участю Генерального секретаря НАТО. Цього року він приїжджав до нас і була ексклюзивна прес-конференція за підсумками візиту.

Крім того, прес-клуб має свій електронний ресурс. Якщо зайдете на наш офіційний сайт ссылка скрыта, через рубрику «Україна-НАТО» перейдете на матеріали прес-клубу «Україна: євроатлантична інтеграція». Тут, крім новин, є аналітичні матеріали, анонси подій, велика фотогалерея, нормативно-правова база, корисні посилання та ін. Чим цікавий цей ресурс? Тут в он-лайні надходять новини і відразу ж подаються на екран. Причому доступ до цих новин відкритий, хоч загалом стрічка новин в нас іде за передоплатою.

УКРІНФОРМ має вісім закордонних корпунктів, і ще на нас працюють чотири стрингери. Вони розміщені в Брюсселі, Берліні, Варшаві, Софії, Будапешті, а також Вашингтоні. У нас також відкриті корпункти в Москві і Пекіні, і ми тепер можемо зважено подавати оцінки офіційних представників цих країн.

У нас також великий фотосервер, більш як на мільйон фотографій майже з усіх подій.

Запитання: А відеоінформація є?

Відповідь: Відеоресурс ще в розвитку, але аудіоресурс уже є. Звукові матеріали можна одержати від наших зарубіжних кореспондентів, зокрема від Дмитра Шкурка, який акредитований в Брюсселі. Він там працює вже п’ять років. За вашим замовленням може підготувати потрібний матеріал. З ним також можна домовитись про будь-який коментар.

При потребі зв’язуйтесь з нами по телефону 244-97-06 або факсом 279-86-65. Завжди раді допомогти вам.


інформація про розвиток співпраці Україна-нато на офіційному веб-порталі мо україни.

Праута Максим,

старший офіцер організаційно-аналітичного відділу

Управління прес-служби Міністерства оборони України.


Якщо вам потрібна інформація про наші взаємини з НАТО, зайдіть на офіційний веб-портал Міністерства оборони України в мережі Інтернет: ссылка скрыта. На сьогодні цей портал зареєстрований на більш ніж 5000 пошукових систем світу. Так, у період з 1 січня 2008 року по 15 жовтня 2008 року сторінки веб-порталу міністерства відвідали майже 590 тисяч осіб. З матеріалами нашого порталу знайомляться відвідувачі з понад 70 країн. Найбільше зі Сполучених Штатів Америки й Канади, потім йде Росія, Польща, Німеччина, Бельгія та Італія.

Коли ви зайдете на веб-портал нашого міністерства, побачите понад 20 рубрик, під якими ми викладаємо інформацію:
  • новини та публічні виступи керівництва;
  • мультимедіа;
  • участь ЗС України у багатонаціональних навчаннях;
  • оборонне планування і бюджет Міністерства оборони України;
  • запобігання проявам корупції;
  • кадрова політика в ЗС України;
  • військова освіта та наука;
  • військова символіка та нагороди;
  • житлова проблема та соціальна адаптація;
  • громадські приймальні;
  • громадська рада;
  • профспілки ЗС України;
  • каталог послуг;
  • спорт;
  • санаторії МО України;
  • державні закупівлі;
  • економічно-господарська діяльність;
  • європейська інтеграція;
  • Україна-НАТО;
  • трансформація Збройних Сил України;
  • зворотний зв'язок;
  • вакансії.

Серед них я б радив вам звернути особливу увагу на рубрику Україна-НАТО. Натисніть на назву цієї рубрики і шукайте те, що вам потрібно. Тут подано близько 40 документів:


Україна-НАТО, напрями співпраці




які інформаційні матеріали

можна дістати від Мзс україни.

Бондаренко Владислава Анатоліївна,

в.о.начальника інформаційного відділу

департаменту НАТО МЗС України.


Через Google заходьте на офіційний веб-сайт Міністерства закордонних справ України. Там ви побачите наші основні розділи, і серед них той, що може найбільше зацікавити вас: «Євроатлантична інтеграція». Тиснемо на напис цього розділу, і на дисплеї з'являється список основних підрозділів. Серед них найбагатшим є підрозділ «Департамент НАТО МЗС України». Але й з інших підрозділів ви також можете дістати необхідну інформацію і використати її при підготовці програм.

Ми зацікавлені у співпраці з журналістами, які пишуть на євроатлантичну тематику. Пишіть нам, журналістом якого каналу чи ТРК ви є і яка інформація вас цікавить. Залишайте нам контактні телефони або електронну адресу. Якщо вам терміново, ми можемо передзвонити вам, надати поза чергою потрібну інформацію, прокоментувати, допомогти. Якщо ж не дуже терміново, то відповідь ви одержите упродовж тижня – у нас дуже багато запитів. Одна вимога: підписуйтесь повністю. Без підпису ми просто не відповідаємо.

Якщо ж вам потрібно негайно одержати коментар до «гарячих» тем, можете звернутись як у прес-службу МЗС, так і безпосередньо до речника МЗС України Василя Петровича Кирилича по телефону 238-15-29. Це його приймальна.

Я вам дам ще й свій телефон: 238-18-27. Ви завжди можете зв’язатись зі мною, і я надам вам потрібну інформацію, якщо буду нею володіти. А якщо не володітиму, то підкажу, де її можна одержати.

Центральна колонка нашого сайту присвячена останнім новинам, які відбуваються в НАТО або пов’язані з НАТО, або про взаємовідносини з НАТО. Наш сайт оновлюється 5-6 разів на день, і все головне на ньому з'являється дуже швидко. Ми будемо вдячні вам, якщо ви використовуватимете нашу інформацію. За останні півроку її стало набагато більше, ніж було раніше. Читаючи наші повідомлення, люди пересвідчуються, що вступ до НАТО – єдиний вихід для України, єдиний шлях інтенсивного розвитку.

Якщо буваєте в Києві, можете зустрічатися й з працівниками нашого департаменту. Ми завжди вас приймемо, організуємо потрібні інтерв’ю. Ми відкриті до спілкування, готові сприяти вам у поширенні інформації з питань євроатлантичної інтеграції.

Останнє прохання – залиште мені свої візитівки із адресами, і я невдовзі вишлю вам креативні ролики про НАТО. Вони якраз зараз розмножуються. А от серіал «НАТО: свій чи чужий» вже готовий. Він у двох версіях – українською і російською мовами. Кожен з вас одержить по п’ять дисків, на яких записані ці серіали.

Євроатлантична інтеграція України

в дзеркалі Інтернет-ЗМІ

та думка експертів з цього приводу

Звіт за підсумками соціологічних досліджень,

проведених відділом моніторингу ЗМІ

Укртелерадіопресінституту


У проекті Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки зазначено, що "… значна частина українських громадян є недостатньо поінформованою щодо сучасних тенденцій розвитку безпеки на євроатлантичному просторі, трансформаційних процесів всередині Північноатлантичного альянсу та його нової ролі у зміцненні міжнародної стабільності. Це не дозволяє їм виробити власне свідоме ставлення до перспектив приєднання України до цієї міжнародної організації, яка на сьогодні по праву вважається найбільш ефективною системою колективної безпеки".


Відділ моніторингу засобів масової інформації Укртелерадіо-пресінституту з 2006 року здійснює спостереження за висвітленням теми євроінтеграції України на Інтернет-сайтах українських ЗМІ. Черговий моніторинг у січні-квітні 2008 року, як і попередні, проведено методом контент-аналізу та аналізу змісту повідомлень на Інтернет-сайтах українських медіа за тональністю та тематикою. Метою дослідження, у першу чергу, був пошук аналітичних матеріалів, які б підвищували інтерес населення України щодо знань про НАТО, а також аргументовано інформували його щодо практичних переваг євроатлантичної інтеграції. Тональність визначалася лише у матеріалах, які розкривали цілі і завдання НАТО, а також давали відповідь на запитання чи потрібно чи ні Україні вступати до Альянсу.

За перший квартал поточного року оглянуто 72 джерела інформації, які серед Інтернет-сайтів ЗМІ виявилися найбільш наповненими за кількістю повідомлень, що включали поняття “НАТО”, "Альянс" та “євроатлан-тична інтеграція”. Їх пошук та відбір в Інтернеті здійснювався за допомогою електронної системи моніторингу новин “InfoStream”.

Загалом проаналізовано 3160 повідомлень; 2882 стосувалися безпосередньо політичних подій в України у контексті приєднання до Північноатлантичного альянсу. До їх складу увійшло 2049 (71.1%) повідомлень, які досліджувалися за тональністю та тематикою. Решта 833 (28.9%) поняття “НАТО” та “євроатлантична інтеграція” лише згадували. Окрему групу документів (278 - 20.37%), які не аналізувалася, становить інформація, що відображала стосунки НАТО з іншими країнами. Загальна картина розподілу повідомлень ЗМІ за тематикою наведена у таблиці 2 та діаграмі 1 (див. додатки).

У порівнянні з першим кварталом 2007 року загальна кількість проаналізованих за відповідний період 2008 року матеріалів зросла майже утричі (3160 проти 1233). Суттєво збільшилася кількість повідомлень, що стосувалися співпраці військовиків України та НАТО (169 проти 63). У зв’язку з підготовкою до проведення саміту країн – членів НАТО у Бухаресті та початку процедури вступу України до Альянсу у медіа-просторі активізувалося обговорення теми взаємовідносин України, Росії та НАТО. Кількість таких повідомлень, у порівнянні з початком минулого року, збільшилася майже у 20 разів.

Достатньо активно за звітний період тематику євроатлантичної інтеграції нашої держави представляли такі видання: «Новинар», «Кореспондент.net», «РБК-Україна», «forUm», УНІАН, «УТРО-Україна», УКРІНФОРМ, «NEWSru.ua», «Європейський простір» та INTV.

В інших джерелах інформації тема євроатлантичної інтеграції висвітлювалася пасивніше.

Рейтинг Інтернет-ЗМІ за кількістю повідомлень, які аналізувалися за вищезгаданою тематикою у першому кварталі 2008 року, подано у таблиці 1 (див. додатки).

Переважна більшість сайтів висвітлювала внутрішні політичні події в Україні, насамперед ставлення політичної еліти та громадськості нашої держави до вступу у НАТО, питання проведення референдуму щодо приєднання до цієї військово-політичної організації та посилення інформування населення щодо діяльності Альянсу, очікування, пов’язані з Бухарестським самітом, а також взаємовідносини з Росією.

Читачі Інтернет-видань мали змогу познайомитися з різними точками зору українських високопосадовців відносно євроатлантичної інтеграції нашої держави. Наприклад, «Інтерфакс-Україна» 24.03.08 року повідомив, що Президент України В. Ющенко в інтерв’ю польському виданню «Дзенник» заявив, що не бачить альтернативи зближенню України з НАТО, оскільки цього вимагає питання держбезпеки і захисту території. «Для України зближення з НАТО – це не питання вибору, це справа часу, – заявив В. Ющенко. – Самостійну оборону в сучасних умовах може собі дозволити або дуже багата держава, або країна, до якої протягом історії сусіди не висували територіальних претензій. Інтеграція з Північноатлантичним альянсом – це необхідність, ми не маємо іншої гідної альтернативи, – зробив акцент глава української держави. Система колективної безпеки – це перевірений часом і найбільш ефективний механізм стримування будь-яких зовнішніх агресорів, не говорячи вже про швидке й ефективне врегулювання непорозумінь між самими учасниками такої системи», – сказав В.Ющенко.

В той же час серед політичних діячів України є інші думки щодо євроатлантичної інтеграції нашої держави. Зокрема, лідер Партії регіонів В. Янукович вважає, що Україні немає сенсу вступати до НАТО. «Хто куди поспішає, від кого треба захищатися, вступаючи в НАТО? – говорить В.Янукович, – що, в нас є такі загрози чи нам загрожує наш сусід Росія?» В інтерв’ю агентству «Кореспондент.net» 6.02.08 р. В. Янукович зазначив, що, підписавши листа про приєднання до ПДЧ, влада продемонструвала, що визначилася з пріоритетами, не враховуючи точку зору українського народу.

Інтернет-газета «Українська правда» 29.02.08 р. вміщує інтерв’ю лідера КПУ П. Симоненка. Він вважає, що Президент України В. Ющенко, намагаючись домогтися для України ПДЧ, робить український народ заручником «власних забаганок і хворобливих амбіцій». П. Симоненко упевнений, що витрачати десятки мільярдів державних гривень на заходи, пов’язані з підготовкою до вступу в НАТО всупереч волі людей, – це злочин. Величезні гроші відмиваються через фінансування фіктивних програм так званої «адаптації» до стандартів НАТО, і ці величезні кошти з державної скарбниці перетікають у кишені лобістів Північноатлантичного альянсу, – підкреслив П. Симоненко. А на прес-конференції, про яку 31.03.08 р. повідомило інформаційне агентство «УТРО – Україна», лідер КПУ заявив, що його політсила не тільки мітингуватиме проти вступу України до НАТО, а й вимагатиме притягнення до відповідальності Президента В. Ющенка та його відставки, якщо Україна приєднається до ПДЧ на Бухарестському саміті.

На доцільності ухвалення рішення про вступ до НАТО шляхом проведення загальнодержавного референдуму та необхідності широкої інформаційної кампанії майже одностайно наголошували політики високого рангу. Своє ставлення до цього питання висловила в Інтернет-виданні «4POST» 23.01.08 р. керівник уряду Ю. Тимошенко. Вона нагадала, що вже неодноразово заявляла про те, що Україна вступить до НАТО лише за результатами всеукраїнського референдуму з цього питання. «І тому я вважаю, що конфлікту взагалі в цьому напрямку не мусить існувати», – сказала Ю. Тимошенко.

Народний депутат від блоку « Наша Україна – Народна Самооборона» Т. Стецьків на сайті «УкраїнаНАТО» 21.01.08 р. висловив свою думку з цього приводу так: «Я думаю, що населення на такому референдумі дасть позитивну відповідь на питання про вступ країни до Північноатлантичного альянсу. Але тільки після того, як буде проведена відповідна інформаційно-роз’яснювальна кампанія. Я впевнений, як тільки така робота буде проведена, референдум про вступ до НАТО дасть позитивний результат», – сказав він. На думку Т. Стецьківа, «якщо уряд цього року добре спланує інформаційну програму для населення, то тоді за 2 роки можна буде спокійно інформувати населення про те, що таке НАТО, і народ зрозуміє, що це абсолютно необхідно для України», – відзначив політик.

Своє бачення євроатлантичної інтеграції України на офіційному сайті блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» 23.01.08 р. оприлюднив депутат цієї фракції Р. Ткач: «Коли ми говоримо, що прагнемо вступити до НАТО, мова в першу чергу іде про бажання демократичних змін в країні. План дій щодо членства, який підписали найвищі керівники, ще не означає вступ до Альянсу. І всі погоджуються, що таке важливе питання має вирішуватися тільки на референдумі.»

Перший заступник Української народної партії, народний депутат І. Заєць переконаний, що українська демократична еліта чіткою позицією і діями повинна допомогти зробити українцям вибір на користь НАТО. Він упевнений: «До того часу, поки у повній мірі не будуть реалізовані такі пункти програми уряду, як підготовка, прийняття та належна імплементація нових державних програм інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, проведення активної роз’яснювальної роботи серед населення стосовно діяльності Альянсу та співробітництва України з НАТО, всі розмови про референдум – це лише політичні спекуляції." Про це І. Заєць заявив на сторінках Інтернет-сайту «Ужгород.net.ua» 23.01.08 р.

«Газета по-українськи» 6.02.08 р. вмістила інтерв’ю експерта Центру ім. Разумкова О. Литвиненка: «Партія регіонів і Комуністична партія вдаються до політичної маніпуляції, коли приводять як аргумент правомірності своїх вимог думку прихильників, більшість з яких не поінформовані в питанні НАТО». О.Литвиненко упевнений, що «вимога опозиції проводити референдуми щодо кожної дії, направленої на вступ України до НАТО, не враховує реальний рівень обізнаності громадян, і в першу чергу тих, хто голосував за ПР і КП, про Альянс». А директор Центру з інформаційних проблем територій НАН України у Львові П. Жук вважає, що за два роки коротка, але активна, з переконливими аргументами інформаційна кампанія може привести до різкої зміни суспільної позиції щодо вступу України у НАТО. Про це він заявив 12.02.08 р. в інтерв’ю «Західній інформаційній корпорації». У цьому випадку, – сказав П. Жук, –якщо б референдум щодо вступу до НАТО відбувся в другій половині 2010 року, то частка тих, хто підтримав би вступ, могла б досягти 60%. Про це свідчать результати проведеного в центрі в жовтні–грудні 2007 року дослідження щодо ставлення суспільства України до проблем і перспектив євроатлантичної інтеграції.

Велику увагу українські засоби масової інформації, в зв’язку з наближенням квітневого саміту НАТО в Бухаресті, приділяли темі "Україна–Росія–НАТО". При цьому висловлювані думки російських та українських політиків та експертів щодо вступу України у НАТО носять прямо протилежний характер. Президент України В. Ющенко заявив 12.02.08 року в інтерв’ю кореспонденту агентства «УКРІНФОРМ» наступне: «Україна виходить з того, що кожна держава сама формує свою оборонну політику. Звичайно, ми усвідомлюємо, що виникає ряд чутливих проблем, які треба обговорювати у відкритому діалозі з друзями та партнерами. Конституція України не передбачає створення на її території баз інших держав та блоків. Усе, що робить Україна в цьому напрямі, це робота не проти якоїсь третьої країни, а тим більше не проти Російської Федерації,» – запевнив В. Ющенко. А газета «Українська правда» опублікувала 4.02.08 р. інтерв’ю міністра оборони України Ю. Єханурова. Він переконаний, що заяви української опозиції про погіршення відносин з Росією в разі приєднання України до ПДЧ необґрунтовані. За словами Ю. Єханурова, на один спільний захід України з Альянсом Росія відповідає двома. На переконання Ю.Єханурова, українська політична еліта розуміє переваги вступу до НАТО, але одна її частина змінює свою позицію залежно від того, де вона перебуває, у владі чи в опозиції. На сайті блоку «Наша Україна-Народна Самооборона» 11.02.08 р. вміщено інтерв’ю народного депутата Верховної Ради України від цього блоку І.Стойка: «Стверджувати, що вступ України до НАТО становить загрозу для безпеки Росії чи її територіальної цілісності, – абсурдно, – вважає нардеп. Україна обирає свій шлях, як це зробили вже більше двадцяти країн. Як суверенна держава, Україна повинна вживати всі заходи для збереження власної цілісності, повинна увійти саме в європейський простір безпеки.»

Російські ж офіційні діячі різко негативно сприймають можливість вступу України до НАТО. 25.03.08 р. «РБК-Україна» цитує обраного Президента Росії, першого віце-прем’єра Д. Медведєва. В інтерв’ю британським ЗМІ він сказав, що надані Україні та Грузії гарантії членства в НАТО викликають занепокоєння. «Ми не раді, – сказав Д.Медведєв, – ситуації навколо Грузії та України і вважаємо, що вона істотно загрожує системі безпеки нинішньої Європи. Будь-яка держава не може отримати задоволення від того, що до її кордонів наближаються представники військового блоку, в якому вона не бере участі», – зазначив Д. Медведєв.

Сайт «Новий регіон» 31.03.08 р. цитує статтю мера Москви Ю. Лужкова «Росія, Україна, НАТО, Крим», опубліковану в газеті «Вісті». «Якщо влада України не відкличе свій лист з проханням про приєднання до ПДЧ, Росія повинна повідомити Київ про свій вихід з Великого Договору, – заявляє Ю. Лужков. – Один із наслідків цього кроку – визнання проблеми приналежності Криму і Севастополя, – вважає Ю. Лужков.

Інтернет-сайт "UA Клуб" 31.01.08 р. вміщує інтерв’ю міністра закордонних справ Росії С. Лаврова: "Якщо Україну і Грузію втягнуть у НАТО, це призведе до істотного негативного геополітичного зрушення, – вважає російський дипломат. – Це не може не мати також економічних наслідків, тому що найтісніші зв’язки російських і українських підприємств у сфері військово-промислового комплексу будуть переглянуті, – зазначив С. Лавров. Думку генсека НАТО Я. де Хооп Схеффера з приводу російсько-українського конфлікту вміщує інформаційне агентство "Новинар" 31.01.08 року: "Росія є суттєвим чинником на світовій політичній арені, але вона не зможе запобігти вступу України до НАТО. Хоча ймовірно вплине на термін її прийняття до цієї міжнародної організації. Потенційно Україна розглядається як можливий кандидат на членство".


Проведений аналіз повідомлень щодо інтеграції України в НАТО, які містилися в Інтернет-ЗМІ у січні – березні 2008 року, засвідчив значне зростання їх кількості. Цьому сприяла підготовка до квітневого саміту Північноатлантичного альянсу та обговорення перспектив вступу України до НАТО. На цьому фоні особливо гостро постало питання якості інформування населення, оскільки стереотипи щодо НАТО все ще залишаються досить сильними. Це підтверджують і численні соціологічні дослідження.

Загальне враження від інформаційного потоку, що аналізувався, на жаль, не дає права стверджувати, що сьогодні медіа вдається цілеспрямовано та професійно інформувати суспільство з питання необхідності інтеграції України в Північноатлантичний альянс. У ЗМІ широко не використовується найбільш переконливий аргумент – позитивний досвід у цьому плані інших країн. Складається враження, що на питання, "Чому саме Україні необхідно вступати до НАТО", населення через засоби масової інформації отримує "вичерпну" відповідь: "Треба!"

Негативне сприйняття більшістю українців інтеграційних процесів у НАТО зумовлене незнанням і, найголовніше, нерозумінням цілей і завдань Альянсу. Інформаційно-просвітницькі заходи (круглі столи, конференції, семінари і т.п.), про які часто йдеться у повідомленнях, розраховані на обмежене коло людей і, як бачимо, не дають бажаного результату. Висновок: у матеріалах ЗМІ щодо вступу України до НАТО не вистачає аргументування та інформування, занадто багато агітації. На подолання такої ситуації і направлений розроблений у цьому році Проект Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2008-2011 роки. В ньому говориться: "Метою Програми є підвищення рівня поінформованості населення щодо зовнішньо-політичного курсу України та забезпечення належного розуміння і сприйняття громадськістю політики євроатлантичної інтеграції".


Упродовж 2007 року та 1 кварталу 2008 р. проводилося анкетування учасників профільних семінарів та слухачів навчальних груп Укртелередіопресінституту з питань ставлення населення щодо вступу України до НАТО та висвітлення в українських ЗМІ тем європейської та євроатлантичної інтеграції України . Проанкетовано 200 осіб: у 1 кварталі – 90 респондентів ( учасники профільних семінарів – 15.56%, слухачі навчальних груп – 52.22%, експертна група – 32.22%); у 4 кв. – 50 респондентів (10.00%, 33.57%, 56.43% відповідно); у 1 кв. 2008 р. – 60 респондентів (60% , 30 %, 10% відповідно).

Узагальнені відповіді респондентів представлено нижче (деякі запитання анкет 2007 р. не увійшли до анкети 2008 р.).


1. Чи достатньо уваги приділяють ЗМІ темам європейської та євроатлантичної інтеграції України?

(розподіл відповідей наведено у відсотках до загальної кількості опитаних по кварталах)




2007 рік

1 кварт.

4 кварт.

так

16.00

21.35

ні

72.00

55.06

важко відповісти

12.00

16.85

ці теми мене не цікавлять




6.74



  1. На Вашу думку, чи достатньою мірою Ви поінформовані з питань:

(розподіл відповідей наведено у відсотках до кількості опитаних, які відповіли на це запитання)




2007 рік

Вважаю, що достатньо

Маю загальне уявлення

Інформації недостатньо

1 кв.

4 кв.

1 кв.

4 кв.

1 кв.

4 кв.

- вступу України до НАТО

31.25

27.27

41.67

38.64

27.08

28.41

- інтеграції України в ЄС

30.61

21.84

46.94

50.57

22.45

25.29

- членства України в СОТ

34.69

21.59

36.74

39.77

28.57

35.23





Коментарі:

- ЗМІ повідомляють новини щодо НАТО у такий спосіб, нібито я все знаю і можу оцінювати події, але суть цих подій – як темний ліс, важко орієнтуватись.

- інформація щодо європейської інтеграції та вступу до НАТО подається однобоко;

- важко визначити необхідність вступу до СОТ.

3. Як Ви вважаєте, чи потрібен референдум щодо вступу України до НАТО?




2007 рік

1 кварт.

4 кварт.

так

56.00

51.11

ні

30.00

33.33

важко відповісти

14.00

15.56
  1. Чи треба Україні прагнути членства у НАТО?

(розподіл відповідей наведено у відсотках до загальної кількості опитаних)




2007 рік

2008 рік

1 кварт.

4 кварт.

1 кварт.

так

58.00

47.78

34.48

ні

28.00

22.22

32.76

важко відповісти

14.00

30.00

32.76

Якщо "так", то чому?
  • або Росія, або НАТО. Росію ми вже випробували. Спробуймо НАТО! Все одно наші на заробітки йдуть на війни.
  • позаблоковий статус для держави у центрі Європи неможливий. Членство в НАТО – це вища кваліфікація військовослужбовців, нові можливості модернізації української армії.
  • у першу чергу корисно для армії – більше організації; підвищиться обороноздатність України;
  • для безпеки України, стабільності, встановлення європейських стандартів;
  • до держави почнуть вливатися додаткові кошти, що значно підвищить і стабілізує економічну ситуацію в Україні;
  • щоб інтегруватися в європейську спільноту розвинутих держав;
  • в Україні відбудуться зміни до європейського рівня.

Якщо "ні", то чому?
  • відсутня повна інформація;
  • вважаю, що на даному етапі це не є головним у житті нашої країни. Спочатку необхідно покращити життя простого народу.
  • потрібно, щоб не Україна хотіла в НАТО, а НАТО запросило Україну;
  • в Україні існує багато інших, більш важливих проблемних питань;
  • не треба псувати відносини з Росією;
  • потрібно не тільки звертати увагу на «інформацію ЗМІ», а й робити висновки самому, аналізуючи, наприклад, події в Югославії. А ще – не порушувати Конституцію України;
  • втягування в НАТО веде до розколу України (приклад – Югославія);
  • залежність від американської думки;
  • тому що агресивний блок;
  • Україні це не треба!
  • інтереси України не будуть враховані (це вигідно США);
  • НАТО загалом діє агресивно і несправедливо по відношенню до країн, на які нападає (яким оголошує війну).

5. Чим для Вас є НАТО в першу чергу?







4 кв. 2007 р.

1 кв. 2008 р.

1.

оборонним союзом

43.82

28.81

2.

агресивним військовим блоком

24.72

22.03

3.

миротворчою організацією

10.17

10.17

4.

важко відповісти

27.12

27.12

Чим ще? (2.25%; 11.87%)

- агресивний блок: військові операції починаються без узгодження зі світовою спільнотою;

- НАТО продовжує вирішувати свої завдання, незважаючи на розпад Варшавського Договору: протистояння з Росією та забезпечення власних економічних інтересів.


6. Ваше ставлення до вступу України до НАТО?

(розподіл відповідей наведено у відсотках до загальної кількості опитаних)







4 кв. 2007

1 кв. 2008

1.

потрібно вступити до НАТО найближчим часом

32.22

15.00

2.

підтримую позаблоковий статус України

23.33

16.67

3.

вступати до НАТО необхідно, але через кілька років

20.00

30.00

4.

взагалі не треба вступати до НАТО

10.00

21.66

5.

важко відповісти

14.44

16.67

7. Чи змінилося останнім часом Ваше ставлення до вступу України до НАТО?

(розподіл відповідей наведено у відсотках до кількості опитаних, які відповіли на це запитання)







4 кв. 2007 р.

1 кв. 2008 р.

1.

не змінилося

81.82

85.00

2.

було негативним, зараз – позитивне

10.23

6.67

3.

було позитивним, зараз – негативне

4.55

1.66

4.

інша відповідь

3.41

6.67

Інша відповідь:
  • було позитивним, зараз індиферентне;
  • Як би не було, це політика і слід реально дивитися на речі. Де є конфлікти, там є (здебільшого) війська НАТО – миротворчі сили.
  • Моє ставлення до вступу України до НАТО завжди було позитивним.


8. Україні, на Ваш погляд, краще орієнтуватися:

(розподіл відповідей наведено у відсотках до загальної кількості опитаних)







4 кв.

2007

1 кв.

2008

1.

на вступ до Євросоюзу

50.00

33.33

2.

необхідно будувати рівні відносини з ЄС та Росією

38.89

56.67

3.

на союз з Росією та Білоруссю

6.67

3.33

4.

важко відповісти

4.44

6.67



Демографічні характеристики учасників анкетування:

Стать: чоловіки - 63.33%, жiнки - 36.67%.

Вік: до 20 рокiв - 6.67%, 20-29 - 53.33%, 30-39 - 11.67%,

40-49 років - 21.67%, 50-59 - 5.00%, 60 i бiльше років - 1.67%.

Освіта: вища, неповна вища - 90.00%, середня спецiальна - 3.33%, середня - 6.67%.

Місце проживання (область): м.Київ - 55.00; Київська обл. - 10.00%;

Волинська, Днiпропетровська, Донецька, Львiвська, Рiвненська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська та м.Севастополь – по 1.69%; Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Тернопільська – по 3.33%; Сумська -5.00%.