Проект "Суперкомп'ютерний центр"

Вид материала

Документы

Содержание Поточні та перспективні галузі застосування

Подобный материал:

• Ютерний еколого економічний моніторинг” Галузь знань: 0501 “Інформатика та обчислювальна, 479.36kb.
• Проект «Центр современного искусства для молодежной аудитории Петрозаводска «комарт-клуб», 245.92kb.
• М. М. Довгань Комп’ютерний набір, 728.74kb.
• Анализа Московский городской вегетологический центр проект «Психоаналитическая психотерапия, 16.69kb.
• Центр усыновления швеции. Обработка текста но бф «приют детства» проект «К новой семье», 233.45kb.
• Центр усыновления швеции. Перевод и обработка но бф «приют детства» проект «К новой, 180.81kb.
• Проект учащихся моу дод «Компьютерный центр», 126.03kb.
• Проект «развитие образования в россии» институт «открытое общество» (фонд сороса), 263.17kb.
• Конкурс проводится по следующим номинациям : Лучший инновационный проект в области, 28.87kb.
• Проект Костанайский государственный университет им. А. Байтурсынова Центр религиозных, 49.92kb.

Інвестиційний проект

“Суперкомп'ютерний центр”


Головна ціль проекту полягає у проектуванні та побудові суперкомп'ютерного центру для високопродуктивних обчислень, що ввійде в пятірку найбільших у світі обчислювальних систем за рейтингом TOP 500 www.top500.org


Актуальність теми

Прогрес в суперкомп'ютерних технологіях останніх років і розповсюдження цих технологій у все нові сфери людської діяльності свідчать про те, що суперкомп'ютери - це могутній інструмент, який дозволяє форсувати просування в багатьох галузях. Провідні країни світу створили і використовують цей інструмент для вирішення особливо складних завдань науки, освіти, економіки, для довгострокових прогнозів, зокрема екологічної обстановки, для забезпечення національної безпеки.

У останнє десятиліття відбулися помітні зрушення в організації наукового процесу: внаслідок широкого впровадження обчислювальної техніки помітно посилився напрям комп'ютерного моделювання і експерименту, що дозволяє значно підвищити ефективність процесів наукового і технологічного пошуку. Стає можливим моделювати складні фізико-хімічні процеси і ядерні реакції, глобальні атмосферні явища, розвиток економіки і промисловості.

Суперкомп'ютер - це не просто "великий комп'ютер": сьогодні він інтегрований в багатокомпонентне середовище, що є нерозривним цілим завдань, технічних і програмних засобів і мережі телекомунікацій. Формою, що реалізовує цей підхід, є система суперкомп'ютерних центрів з сучасним і прогресуючим оснащенням.

Мережеві центри високопродуктивних обчислень розвиваються вже протягом декількох десятиліть. На даному етапі в США, наприклад, в рамках національної програми High Performance Computing and Communications (HPCC - високопродуктивні обчислення і комунікації) організовано 13 суперкомп'ютерних центрів.

Вони складають базу, що забезпечує рішення задач глобального національного проекту Grand Challenge (Великий виклик), направленого на боротьбу з раком, СПІДом, із забрудненням навколишнього середовища і на оптимізацію використання природних ресурсів.


Інноваційні аспекти та потенційні здобутки від реалізації проекту

Питання про необхідність створення мережі суперкомп'ютерних центрів у світі стоїть вельми гостро, оскільки без цього неможливо перебувати у ряді розвинених країн, відповідати статусу наукової держави, забезпечити технологічний розвиток, реалізувати пряме державне планування стратегічно важливих фундаментальних і прикладних досліджень.

Створення і розвиток суперкомп'ютерних центрів у будь-якій країні необхідний для збереження і розвитку наукового і технологічного потенціалу країни.

Поєднання високого рівня науки і високопродуктивної обчислювальної техніки допоможе не тільки зберегти науковий потенціал, але і зробить позитивний вплив на розвиток самої науки. Активізація фундаментальних досліджень на базі сучасних інформаційних технологій дозволить активно привертати талановиту молодь до роботи в науці, готуючи нове покоління російських учених, зберігаючи і відроджуючи наукову еліту.

Без створення сучасних суперкомп'ютерних центрів неможливо готувати нові кадри, навчати студентів, аспірантів і молодих фахівців паралельному програмуванню, сучасним методам обчислень, забезпечити їм доступ до досягнень світової науково-технічної спільноти. Це надзвичайно важливо, оскільки ці фахівці прийдуть в науку через декілька років і повинні бути готові до ефективного використання перспективної техніки.

Суперкомп'ютерні центри, що "конденсують" висококваліфікованих фахівців, дозволять розвинути школи математики і програмування, підвищити ефективність використання вже встановленого комп'ютерного устаткування, припинити "витік мізків", подолати комплекс технічної відсталості регіонів.

Однією з важливих областей використання суперкомп'ютерних центрів є створення, зберігання і обробка розподілених баз даних. Інтеграція створених обчислювальних засобів в регіональні обчислювальний-інформаційні вузли і організація їх роботи дозволять створити єдиний обчислювальний-інформаційний ресурс держави, організувати бази знань в природних і гуманітарних науках.


Поточні та перспективні галузі застосування

Основними напрямами діяльності суперкомп'ютерних центрів є:

• надання користувачам централізованих високопродуктивних обчислювальних ресурсів, зокрема, в режимі видаленого доступу;
  
• підтримка користувачів в створенні прикладного програмного забезпечення і розвиток відповідного програмного інструментарію;
  
• забезпечення користувачів могутньою системою візуалізації вирішуваних задач, надання різноманітних видів інформаційних ресурсів (сервери WWW, бази даних по різних областях науки і техніки і так далі).
  

З урахуванням вітчизняного досвіду, а також аналізу структур і оснащення провідних суперкомп'ютерних центрів NSF і відповідності їх основним напрямам діяльності, можна виділити основні структурно-функціональні складові сучасного суперкомп'ютерного центру широкого профілю:

• високопродуктивні обчислювальні масово-паралельні системи з розподіленою і загальною (що розділяється) пам'яттю;
  
• система підтримки баз даних і архівації (суперсервери);
  
• система візуалізації;
  
• локальні мережі і зовнішні телекомунікації;
  
• інфраструктура підтримки користувачів і створення додатків.
  

Стан розробки: на стадії розробки


Термін завершення розробки і впровадження: 5 років


Вартість розробки:

В цілому 650 мільйонів гривень, в тому числі на:

• оплату праці 147 млн грн
  
• обладнання 500 млн грн
  
• відрядження та представницькі витрати 0,5 млн грн
  
• поточні витрати 2,5 млн грн
  

Характер та напрямки залучення коштів: інвестиція


Інші умови та обставини участі потенційного інвестора у виконанні запропонованої тематики або реалізації “ноу-хау” і продукції: немає


Контактна інформація:

Інститут паралельних обчислень та збереження інформації

Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”

Савяк Василь Васильович

04071, м.Київ, вул.Хорива, 1-Г

тел. (044) 494-40-80, факс. (044) 494-29-80

e-mail: vvs@ustar.ua