Програма тематичного короткотермінового семінару

Вид материала

Документы

Содержание Орієнтовні питання для обговорення. Юридична психологія. Юридико-лінгвістичні аспекти ділового спілкування. 4. Контроль навчання за професійною програмою 4. Особистий внесок

Подобный материал:

• План заочного семінару-тренінгу тема семінару: «Судово-психологічна експертиза в цивільному, 387.76kb.
• План проведення тематичного семінару „Гармонізація та синхронізація європейських, 17.4kb.
• Семінару, 336.33kb.
• Програма проведення семінару для банківських установ за участі фахівців дпc україни, 68.43kb.
• Програма проведення семінару для банківських установ за участі фахівців дпc україни, 72.45kb.
• Програма семінару 18 червня 2009 року, середа 9 30 -10 00 Реєстрація учасників семінару, 38.96kb.
• Програма всеукраїнського науково-практичного семінару, 651.38kb.
• Семінару, 7.24kb.
• Програма семінару: № з/с Питання, що розглядаються Доповідачі, 30.27kb.
• Календарний план циклів спеціалізації, передатестаційних циклів, циклів тематичного, 2950.47kb.

Тема 5. Сучасні можливості криміналістичного дослідження службових документів у протидії корупції.


Орієнтовні питання для обговорення.


1. Об’єкти підроблення в службових документах.

2. Способи захисту службових документів відповідальними за них особами.

3. Інноваційні методи криміналістичного дослідження службових документів.

4. Технічна база криміналістичних лабораторій. Вплив технічного забезпечення на результати криміналістичного дослідження.


Тема 6. Особливості запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.


1. Сутність феномена “відмивання коштів” та його соціально-правова природа. Співвідношення “відмивання коштів” і “корупції”.

2. Стандарти правового забезпечення запобігання та протидії відмиванню коштів.

3. Фінансовий моніторинг – центральна ланка в системі запобігання відмиванню коштів в Україні.


Рекомендована література

1. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 47-48. – С. 2028-2037.
   
2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
   
3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ.
   
4. Кримінально-процесуальний кодекс України (Затверджений Законом від 28.12.60 ВВР, 1961, N 2 ст. 15).
   
5. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11.
   
6. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організо­ваною злочинністю” від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35.
   
7. Закон України “Про засади запобігання та протидії корупції” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 53.: Прийн. 11 червня 2009р. № 1506 -VI. – Ст. 1822.
   
8. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 року N 249-IV.
   
9. Закон України “Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень” від 11 червня 2009 року №1507-УІ.
   
10. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. : Прийн. 11 червня 2009р., №1508-VI – Ст. 1822.
    
11. Указ Президента України “Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України” від 24 березня 2004 року № 362/2004.
    
12. Указ Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10 грудня 2001 року № 1199/2001.
    
13. Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” від 22 липня 2003 року № 740/2003.
    
14. Указ Президента України “Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки” від 25 грудня 2000 року № 1376/2000.
    
15. Указ Президента України “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” від 6 лютого 2003 року № 84/2003.
    
16. Указ Президента України “Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю” від 13 травня 2003 року № 402/2003.
    
17. Указ Президента України “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції” від 9 лютого 2004 року № 175/2004.
    
18. Наказ МВС України від 14 квітня 2004р № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються” // Офіційний вісник України. – 2004. – № 19. – Ст. 1366.
    
19. “Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані із корупцією” Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 № 13.
    
20. “Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень” Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15.
    
21. “Про судову практику у справах про хабарництво” Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 5.
    
22. Актуальні проблеми дослідчого кримінального процесу: Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.09)  // Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків: 1997 р. – 18с.
    
23. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) № 20/2009. : Наук.-практичний журнал // Рада нац. безпеки і оборони України. МНДЦ з проблем БОЗ. – К.: 2009 р. – 370 с.
    
24. Бучко М.Б. Суспільна небезпека хабарництва та шляхи боротьби з ним // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2003. – Вип.1. –  С. 34-42.
    
25. Василинчук В.І, Бондаренко А.А. Попередження хабарництва підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – С. 150-156.
    
26. Виявлення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (оперативно-розшуковий аспект): Навч.-практ. посіб. // В.А. Некрасов, Л.В. Борець, С.Ю. Мироненко. – Київ: Скіф, КНТ, 2008 р. – 85 с.
    
27. Воробей О.В. та інші Техніко-криміналістичне дослідження документів: Навч.-метод. посіб. // О.В.Воробей, І.М.Мельников, О.Г.Волошин. – К.: ЦУЛ, 2008 р. – 303 с.
    
28. Гаращук В., Мухатаєв А. Категоріально-правова характеристика корупції. Правове визначення понять “корупційне правопорушення” та “корупційний злочин” // Вісник Академії правових наук України. – Право. – Вип. 3(54). – С. 254-265.
    
29. Докази і доказування у кримінальному судочинстві: Навч.посіб. / А.О. Ляш, С.М. Стахівський; За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К: Університет “Україна”, 2006. – 185 с.
    
30. Дудоров О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за одержання хабара: Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.08) // МО України. Київський ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: 1994 р. – 23 с.
    
31. Дульський О.О. Теоретико-правові проблеми протидії корупції та організованій злочинності // Науковий вісник КНУВС. – К., 2007. – № 1, ч. 2. – с. 13-30.
    
32. Зеленецький В. Правова природа і функціональне призначення дослідчого провадження по заявах і повідомленнях про злочин // Вісник Академії правових наук України. – Право. 2005. – С. 145-153.
    
33. Іщенко А.В., Будзієвський М.Ю. Визначення документа як об’єкта наукового дослідження // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – С. 16-25.
    
34. Камлик М.І., Гега П.Т., Доля М.Л., Дідик В.Я. Методика отримання, перевірки та реалізації інформації щодо корупційних діянь // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. – Вип. 3.  – С. 72-85.
    
35. Кобилянський О.Л. Криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту: Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.09) // КНУВС. – Київ: 2007 р. – 17 с.
    
36. Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
    
37. Користін О.Є., Чернявський С.С. Протидія відмиванню коштів в Україні: правові та організаційні засади правоохоронної діяльності: навч. пос./ За ред. Джужи О.М. – К.: КНТ, 2009. – 612 с.
    
38. Користін О.Є. Відмивання коштів: теоретико-правові засади протидії та запобігання в Україні: Монографія // КНУВС. – К.: ВАТ “Поліграфкнига”, 2007 р. – 447с.
    
39. Користін О.Є. Боротьба з легалізацією злочинних доходів у Швейцарії // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – С. 255-260.
    
40. Користін О.Є. Проблеми протидії фінансуванню тероризму // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. – С. 53-57.
    
41. Користін О.Є. Відтік капіталу та відмивання грошових коштів // Науковий вісник КНУВС. – 2007. – Вип.5. – С. 100-106.
    
42. Корнієнко М.В. Проблеми боротьби з корупцією та шляхи її розв’язання // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2003. – №1, ч. 2. – С. 3-13.
    
43. Кримінологія: Навчально-методичний посібник // МВС України. КНУВС; В.В. Василевич, Т.Л. Кальченко, Н.В. Кулакова та ін. За заг. ред. О.М.Джужи. – Київ: 2008 р. – 315 с.
    
44. Крупко Д.І. Відповідальність за хабарництво за кримінальним правом Німеччини, Швейцарії та України (порівняльно-правове дослідження): Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.08)  // Акад. адвокатури України. – Київ: 2005 р. – 20 с.
    
45. Кутоманов Д.Є. Забезпечення конституційних прав особи в досудовому провадженні по кримінальних справах: Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.09)  // Нац. юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого. – Харків: 2009 р. – 20 с.
    
46. Лісовий Ю.В. Вирішення заяв та повідомлень громадян про злочини // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – Вип.1 – С. 179-181.
    
47. Лобойко Л.М., Шиян А.Г. Скерування заяв і повідомлень про злочини за предметною належністю // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2003. – Вип.1. – С. 187-192.
    
48. Лукомський В.С. Кримінальна відповідальність за дачу хабара та посередництво в хабарництві: Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.08) // Національна академія наук України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К.: 1996 р. – 28 с.
    
49. Любченко Д.І., Анциферов О.Ю. Кримінально-правові ознаки хабарництва // Науковий вісник КНУВС. – 2007. – Вип.3. – С. 116-122.
    
50. Михайленко Д.Г. Підстави кримінальної відповідальності за хабарництво (давання та одержання хабара): Автореф. дис. канд. юрид. наук (12.00.08) // Одеська нац. юридична акад. – Одеса: 2009 р. – 21 с.
    
51. Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні: Навч. - метод. комплекс // КНУВС; Укл.: В.В. Василевич, Н.В. Кулакова; Ред. О.М. Джужа. – Київ: 2007 р. – 18 с.
    
52. Ніколюк С.І. Організація протидії корупції в органах державної влади та управління: Лекція / КНУВС. Кафедра ОРД. – К., 2007. – 33 с.
    
53. Оробець К. Вимагання хабара як кваліфікуюча ознака одержання хабара // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 129-131.
    
54. Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності. Монографія. – К: Атіка, 2004. – 336 с.
    
55. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: Монографія // РНБО України. МНДЦ БОЗ. Акад. прав. наук України. Ін-т вивчення проблем злочинності. – Харків:  РВФ “Арсіс-ЛТД”,  2007 р. – 575 с.
    
56. Погорецький М.А. Види матеріалів оперативно-розшукової діяльності // Науковий вісник КНУВС. – 2007. – Вип.5. – С. 214-222.
    
57. Погорецький М.А. Результати оперативно-розшукової діяльності у практиці органів кримінальної юстиції // Рада нац. безпеки і оборони України. МНДЦПБОЗ. Акад. правових наук України. Ін-т вивчення проблем злочинності. – Київ: 2007 р. – 63 с.
    
58. Попов І.М. Оперативно-розшукова діяльність чи провокація хабара? // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2003. – Вип.4. – С. 219-224.
    
59. Сівочек С. Проблеми використання відомостей, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5. – С . 62-67.
    
60. Слуцъка Т. І. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері службової діяльності: Навчальний посібник К: КНТ, 2007. – 168 с.
    
61. Хавронюк М. Кримінальна відповідальність за хабарництво: європейський досвід // Право України. – 2005. – №6. – С. 117-120.
    
62. Чепелюк В. Корупція та хабарництво: проблеми співвідношення понять // Право України. – 2004. – №10. – С. 110-114.
    
63. Шалгунова С.А. Кримінально-правові та кримінологічні заходи попередження хабарництва серед співробітників органів внутрішніх справ: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08  // МВС України. НАВСУ. – Київ: 1999 р. – 16 с.
    
64. Шведова О.В. Комплексне криміналістичне дослідження документів, виконаних за допомогою комп'ютерних технологій: Дис. канд. юрид. наук (12.00.09)  // КНУВС. – Київ: 2005 р. – 259 с.
    

МОДУЛЬ 4. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.


Мета – формування у слухачів комунікативних умінь для ефективної управлінської діяльності, уміння здійснювати психологічний вплив на співрозмовника. Розглянути психологічні аспекти протидії проявам корупції.


Завдання:

- формування уявлення про спілкування як сприйняття керівником та підлеглим один одного, його рівні, стратегії та техніку;

- роз'яснення принципів і методів діагностики і розвитку комунікативних якостей управління;

- здобуття знань про форми та методи психологічного впливу в діяльності керівника;

- формування умінь управляти конфліктами та конст­руктивно вирішувати їх.


Тема 1. Психологічні аспекти запобігання корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування.


Орієнтовні питання для обговорення

1. Корупція – соціально-психологічне явище.
   
2. Психологічні механізми вчинення корупційних правопорушень.
   
3. Морально-етичне ставлення до фактів корупційних правопорушень.
   
4. Психологічні та організаційно-управлінські шляхи запобігання корупції в органах державної влади.
   

Рекомендована література

1. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е. В. Психология управления: учебное пособие. – Харьков, Титул, 2007 – 532 с.
   
2. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб., 2003. – 656 с.
   
3. Діденко О.І. Теоретичні та методичні засади складання психологічного портрета особи, яка становить оперативно-службовий інтерес: Дис. канд. психол. наук (19.00.06)  // МВС України. КНУВС. - Київ: 2007 р. – 211 с.
   
4. Кириленко О.А. Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу “людина - людина”: Автореф. дис. канд. психол. наук (19.00.03)  // Київський нац. ун-т ім.Т. Шевченка. – Київ: 2007 р. – 20 с.
   
5. Костицький М.В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибрані наукові праці. Кн. перша - Чернівці:  “Рута”, 2009 р. – 580 с.
   
6. Кулініч І.О. Психологія управління: Навч. посібн. – Київ: Знання, 2008 р. – 292 с.
   
7. Кушнарьов С.В., Шаповалов О.В. Корупція: соціально-психологічний феномен загрози особистості та професійній діяльності посадової особи в органах внутрішніх справ: Монографія // МВС України. НАВСУ. НДІ ПБЗ. – Київ: 2005 р. – 180 с.
   
8. Малкова Т.М. Совість як психологічна категорія // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – Вип.1. – С. 41-50.
   
9. Рашитова Н.К. Адаптація до професійної діяльності на державній службі: соціально-психологічний аспект: Автореф. дис. канд. наук з держ упр. (12.00.03)  // Дніпропетровський регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Дніпропетровськ: 2007 р. – 20 с.
   
10. Рибалка В.В. Аксіологічні основи психологічної культури особистості: Навч.-метод посіб. // АПН України. Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Ін-т обдарованої дитини. Український наук.-метод.центр практ. психол. і соціал. роботи МОН і АПН України. - Чернівці: “Технодрук”, 2009 р. – 227 с.
    
11. Софіна Л.В. Індивідуально-психологічні відмінності переживання почуття провини: Автореф. дис. канд. психол. наук (19.00.01) // Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – Київ: 2009 р. – 18 с.
    
12. Цимбалюк М.М. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права. – Київ: Атіка, 2008 р. – 287 с.
    
13. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Ін Юре, 1999. – 352 с.
    

МОДУЛЬ 5. ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.


Мета – вивчення правових, мовних та технічних норм документообігу, удосконалення вмінь та навичок укладання документів відповідно до чинних стандартів і норм сучасної української літературної мови, вироблення навичок нормативного усного та писемного мовлення.


Завдання:

- засвоєння основних понять про документ як носій юридичної інформації, правових, мовних й технічних норм його укладання;

- вироблення умінь і навичок складання й технічного оформлення організаційної, розпорядчої, кадрової, довідково-інформаційної, цивільно-правової документації з огляду на упередження корупційної мотивації;

- оволодіння основними формами роботи з документами різних типів, необхідними в практичній діяльності державних службовців.


Тема 1. Службовий документ: загальні вимоги до його змісту щодо упередження корупційної мотивації.


Орієнтовні питання для обговорення

1. Реалізація норм української мови в текстах офіційно-ділового стилю.
   
2. Поняття “документу” та їх класифікація.
   
3. Нормативні вимоги до документообігу в системі державної служби.
   
4. Організація діловодства в системі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
   
5. Різновиди службових документів, які найбільш фігурують у справах про корупційні правопорушення.
   
6. Антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
   

Рекомендована література

1. Методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів // Офіційний вісник України. – 2009. – № 97.: Затв. постан. КМ України від 8 грудня 2009 р. № 1346 – Ст. 3356.
   
2. “Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, органах незалежно від форм власності, в засобах масової інфор­мації”, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 14.04.1997.
   
3. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації”: Вимоги до оформ­лення документів / Чинний від 01.09.2003.
   
4. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник / Вид. 5-те, доп. і переробл. – К.:2005. – 544 с.
   
5. Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у професійному спілкуванні. – К, 2004. – 152 с.
   
6. Діленко А.Н. Сучасне діловодство: Навч.посібник. – 5-те вид. – К.: Либідь, 2006. – 384 с.
   
7. Красницька А. В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник. – К: Парламентське видавництво, 2003. – 499 с.
   
8. Шевчук С.В. Ділове мовлення. Молодий курс: Підручник. – К.: Література ЛТД, 2005. – 448 с.
   

4. КОНТРОЛЬ НАВЧАННЯ ЗА ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ


Враховуючи тенденції розвитку навчального процесу (диференціація, індивідуалізація, спеціалізація, безперервність, наступність тощо), актуальним є індивідуально-орієнтований підхід в організації підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань протидії корупції. Реферат, як одна із форм індивідуального завдання, є складовою програми підвищення кваліфікації в Київському національному університеті внутрішніх справ.

Готуючи реферат, слухачі повинні набути навиків опрацьовування загальної та спеціальної літератури щодо протидії корупції та нормативно-правових актів за проблематикою роботи, складання плану і розкриття його з використанням нормативного та практичного матеріалу тощо. При виконанні письмової роботи слухачі, з урахуванням специфіки своїх посадових обов'язків, опрацьовують наступні питання: дані офіційної статистичної звітності щодо рівня, динаміки, структури, характеру та географії корупції; результати проведених соціологічних та кримінологічних досліджень щодо стану корупції, рівня її латентності; досвід розвинутих країн світу у протидії корупції; власний досвід у протидії корупції та приклади з діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Мета написання реферату – підтвердити рівень опанування слухачами в процесі їх діяльності основних положень з вибраної тематики, продемонструвати знання відповідної літератури, вміння аналізувати матеріал, робити узагальнення та самостійні висновки. Реферат повинен передбачати розкриття конкретного напряму службової діяльності, мати прикладний характер.

Тема реферату обирається слухачем самостійно, виходячи із запропонованого ВНЗ переліку (додаток 1).

Слухачі надають реферат при реєстрації на курси підвищення кваліфікації і, у разі потреби, доопрацьовують протягом 2 днів.

При необхідності, слухачі можуть отримати належну консультативно-методичну допомогу викладачів з підготовки рефератів.

Результати реферативних досліджень обговорюються на круглому столі з виставленням слухачам відповідних оцінок.


Основні критерії оцінки рефератів

1. Тема повинна бути актуальною і відповідати переліку.

2. План реферату має системно розкривати обрану тему.

3. Зміст реферату має передбачати розкриття положень практики діяльності.

4. Особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків та конкретних пропозицій щодо вирішення певної проблеми.

5. Використані джерела, тобто наявність достатньої кількості сучасних нормативних і наукових джерел.

6. Оформлення. Відповідність вимогам щодо оформлення.