Загальна характеристика роботи

  1   2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Використання теорії і практики міжнародного менеджменту у сфері управління глобальними інвестиційними проектами на сучасному етапі розвитку економіки України потребує нових підходів та методології, що обумовлено вступом України до СОТ і дедалі зростаючою інтенсивністю процесу глобалізації світогосподарських зв’язків. Відсутність у практиці українських підприємств сучасних комплексних проектних програм, слабкий рівень використання наукових розробок у сфері міжнародного проектного менеджменту робить їх більш вразливими у конкурентному середовищі. Поняття міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів недостатньо висвітлено і в українському законодавстві, яке фактично зводиться до визначення проекту лише як сфери діяльності, що пов’язана з будівництвом об’єктів та створенням проектно-кошторисної документації. Теоретичне узагальнення цієї проблеми не достатньо обґрунтоване, немає єдиного підходу для визначення цілого ряду категорій. Практично відсутній комплексний та системний підходи щодо використання сучасної практики міжнародного менеджменту для управління глобально значимими інвестиційними проектами як інтегрованою системою.

Після аварії у 1986 р. на Чорнобильській АЕС міжнародне співтовариство започаткувало спільний глобально значимий міжнародний проект "Укриття", метою якого є ліквідація наслідків чорнобильської катастрофи зусиллями міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, МВФ, МФК), Міжнародного Фонду "Чорнобиль", Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, інших міністерств і відомств України. Цей міжнародний інвестиційний проект не має світових аналогів за масштабністю, практикою здійснення, фінансовим і ресурсним забезпеченням, а особливо, з погляду його управління та практики прийняття управлінських рішень. Його унікальність пов’язана також з практикою перманентного моделювання постійних змін внутрішнього і зовнішнього середовища та середовища міжнародного менеджменту, що зумовлює не лише пошук нетрадиційних методів вибору інвестиційних стратегій, а й системних підходів до оцінки ефективності та процедур їх проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту. Все це об’єктивно спонукає до проведення дослідження в аспекті аналізу національної специфіки реалізації міжнародного глобального проекту "Укриття" і пошуків придатних форм організації управлінських структур у контексті світового досвіду.

В Україні за останні роки з’явився ряд наукових праць і досліджень, в яких проаналізовані результати рішень, прийнятих на основі реалізації інвестиційних проектів, окремі конкретні механізми та інструменти їх організації. Попри велику кількість виданих праць за цією тематикою сьогодні можна констатувати факт відсутності наукових досліджень, в яких докладно розглядалась би специфіка українського інвестиційного середовища, проводився б аналіз впливу цієї специфіки на процес прийняття рішень при організації міжнародних інвестиційних проектів.

Теоретичним проблемам розвитку управління проектами як складової в системі міжнародного бізнесу, присвячені численні роботи авторів, серед яких слід назвати, насамперед, дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема Ф.Бегьюлі, С.Бушуєва, К.Грея, Л.Кобиляцького, Д.Корольова, Е. Ларсона, І.Мазура, В.Ткаченко, Р.Тяна, М.Чорної, Б.Холода, В.Шапіро, та ін. У роботах цих авторів висвітлюється суть інвестиційних проектів у цілому та управління проектами як їх складової, особливо в технологічних та інструментальних аспектах, у формі описання унікальності окремих проектів і кінцевого результату від їх проведення. Суттєвим недоліком більшості цих робіт є відсутність у них комплексного аналізу інституціонально-функціональних механізмів управління міжнародними глобальними проектами та розробок напрямів і форм адаптації світового досвіду управління проектами до специфічних умов перехідних економік та сучасних умов їх національних ринків. Що ж стосується місця моделей управління в цих роботах, то їм відводиться роль допоміжного елемента, але знову ж таки інструментального характеру.

Серед вітчизняних науковців, що вивчають проблеми сучасного світового господарства, слід виділити авторів монографій, присвячених більш широким питанням – дослідженню систем управління та планування бізнесу, в яких приділяється увага і питанням міжнародних інвестиційних проектів, їх фінансовому аналізу, техніці залучення міжнародних кредитних ресурсів для їх реалізації. З-поміж них можна виокремити праці Л.Кістерського, О.Рогача, С.Москвіна, В.Сіденка, А.Філіпенка, О.Шниркова. Значний внесок у розробку концептуальних основ управління проектами як складової в системі міжнародного бізнесу здійснили дослідники А.Гриффіт, А.Ерлінг, Г.Крістоффер, Х.Мейлор, П.Стівенсон, Дж.Р.Тернер, Х.Тор, Г.Уебстер, К.Флемінг, К.Хелдман та ін. Разом з тим, сутнісні умови цивілізаційного розвитку та швидкі зміни в українському суспільстві обумовлюють необхідність дослідження процесів у галузі управління міжнародними інвестиційними проектами та використання методів і практики прийняття рішень у специфічно нових реаліях сьогодення. Актуальність запозичення і ефективного використання в Україні міжнародного досвіду управління проектами в умовах глобалізації та поглиблення інтеграційних процесів орієнтує на більш системне дослідження цієї проблематики в дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми підрозділу 3 "Механізм взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" №01БФ048-01 (2001-2005 рр.) і теми підрозділу 3 "Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи" №06БФ048-01 (2006-2010 рр.).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленому, комплексному аналізі теоретико-методологічних основ міжнародного інвестиційного менеджменту, науковому обґрунтуванні його сутності, принципів функціонування, узагальненні та систематизації світового досвіду міжнародного менеджменту у сферах організації та управління глобально значимими міжнародними проектами, шляхів і перспектив його ефективного впровадження в практику реалізації проекту "Укриття".

Для досягнення зазначеної мети у дисертаційному дослідженні поставлені такі завдання:

• дослідити процес еволюції теорій міжнародного проектного інвестування у сфері управління міжнародними інвестиційними проектами у світі, виявити основні чинники, що на нього впливають і визначити сучасну сутність та еволюційні ознаки суспільного явища "глобально значимий міжнародний інвестиційний проект";
  
• узагальнити світовий теоретичний і практичний досвід організації та управління міжнародним проектом, сучасні методології та методики, провести аналіз динамічних трансформацій поняття управління проектом як частини управлінської функції глобально значимого інвестиційного проекту та дати сучасне його трактування;
  

• визначити передумови і напрями використання багатостороннього співробітництва у сфері управління глобально значимими міжнародними інвестиційними проектами на основі використання системного підходу до оцінки ефективності та процедур її проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту;
  
• розкрити організаційний механізм міжнародного менеджменту в реалізації проекту "Укриття" і його сучасну структуру управління відповідно до ситуації на цьому об’єкті, практики прийняття рішень та здійснити порівняльний аналіз якісних і кількісних характеристик їх реалізації;
  
• дати комплексні аналітичні та експертні оцінки економічного механізму управління міжнародним проектом "Укриття" в контексті стратегії перетворення об’єкта в екологічно безпечну систему та практики управління процесом її реалізації;
  
• проаналізувати соціально-економічні та екологічні складові в системі управління проектом "Укриття", практику управління екологічним моніторингом і вплив проекту на обстановку та персонал ЧАЕС, особливості функціонування управлінських структурних підрозділів зони відчуження для гарантування безпеки у реалізації міжнародного проекту "Укриття"; визначити та обґрунтувати типологію управлінських структур з використання персоналу для подальшого обслуговування об’єктів зони відчуження;
  
• розробити модель оцінки ефективності управління функціонуючими структурними підрозділами зони відчуження для забезпечення реалізації міжнародного проекту "Укриття" і надати практичні рекомендації для формування цілісної державної програми з використання багатостороннього співробітництва у сфері управління та здійснення глобально значимих міжнародних інвестиційних проектів на прикладі проекту "Укриття".
  

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес управління міжнародними інвестиційними проектами в сучасному світовому господарстві.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти міжнародного менеджменту в управлінні глобально значимими інвестиційними проектами в Україні як інтегрованою системою на прикладі міжнародного проекту "Укриття".

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи пізнання та дослідження соціально-економічних процесів і явищ, теоретичні напрацювання і концептуальні положення сучасної теорії міжнародного менеджменту, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, національних та міжнародних інституцій з питань управління проектами, фінансового та інвестиційного менеджменту.

При написанні цієї роботи з метою найбільш повного та об’єктивного вивчення досліджуваних категорій і явищ використовувався такий методологічний апарат: загальнонаукові методи дослідження (наукова індукція та дедукція, метод узагальнення, системний, комплексний та історичний методи – 1, 2 розділи; метод порівняння та синтезу – 3 розділ) і специфічні економічні методи (структурного та факторного аналізу – 1, 2 розділи; структурно-функціональний – 2 розділ), а також їх різноманітне поєднання. Завдяки статистичному та графічному методам побудовано таблиці, графіки (1, 2, 3 розділи).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані міжнародних організацій, зокрема, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Організації економічного співробітництва та розвитку, Євростату, Міжнародного Фонду "Чорнобиль", відомих іноземних дослідницьких компаній і діючих на українському ринку іноземних та національних дослідницьких агентств.

Наукова новизна дисертаційної роботи. Основні результати дослідження, що отримані внаслідок вирішення поставлених завдань, є такими:

уперше:

– сформульовано концепцію управління глобальними інвестиційними проектами як інтегрованої складової сучасного міжнародного менеджменту; зокрема, доведено, що дана концепція органічно поєднує в собі ідеї американської, європейської та японської шкіл міжнародного менеджменту, основою яких виступають системно-ситуативний та кількісно-процесний підходи;

– аргументовано пріоритетність реалізації проекту "Укриття" як органічної форми прояву та унікального прикладу діалектичного поєднання загального, специфічного та одиничного в глобальному проектному інвестуванні; зокрема, розроблено прийнятну і оптимальну для цього проекту модель управлінської структури, яка передбачає скоординовану, синхронну управлінську діяльність інституцій глобального (Велика Сімка), регіонального (Євросоюз) та національного рівня. Аргументовано, що на національному рівні структурним елементом такої моделі може виступати спеціально створений комітет з планування і моніторингу реалізації проекту "Укриття";

удосконалено:

- теоретико-методологічні підходи до використання теорій міжнародного менеджменту у проектному інвестуванні для багатофакторної оцінки і визначення алгоритмів постановки завдань з ефективної реалізації проекту "Укриття", специфіка якого пов’язана з наявністю на його території величезної кількості радіоактивних та ядерно небезпечних матеріалів і недоліками самого об’єкта;

- інструментарій класифікації засобів запобігання впливу негативних чинників макро- та мікроекономічного середовища безпосередньо на ефективність управління функціонуванням структурних підрозділів зони відчуження, запропоновано організаційно-функціональну схему проведення постійного SWOT-аналізу всіх трьох основних проблем: зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і диверсифікація економіки м. Славутича, що визначають зміну градієнтів цінності цих проблем і для проекту "Укриття", і для практики реалізації невідкладних заходів;

набули подальшого розвитку:

- методичні положення про економічну ефективність інституційно-функціонального механізму міжнародного менеджменту в умовах нового міжнародного поділу праці з урахуванням зміни якісних та кількісних параметрів і чинників соціально-економічної та екологічної безпеки при управлінні глобально значимим проектом "Укриття" на основі аналізу практики прогнозних досліджень можливих випадків на об’єкті "Укриття" як ядерно і радіаційно небезпечної системи;

- положення європейської, американської та японської шкіл менеджменту щодо управління проектом "Укриття" в період 2002-2007 рр., тобто в період переходу від фази невизначеності у практиці прийняття рішень до фази системності і плановості, основними визначальними складовими якої є обґрунтована прогнозованість та система дослідницьких заходів;

- систематизація соціально-економічних та екологічних наслідків реалізації міжнародного проекту "Укриття" для персоналу ЧАЕС, що працює у зоні відчуження, з урахуванням створення спеціальної інфраструктури із сортування, масового складування і поховання радіоактивних відходів (РАВ) та радіоактивно забрудненого ґрунту, що є важливим досвідом для розвитку існуючих світових правил і норм безпеки у світовій атомній енергетиці в цілому і в атомній промисловості зокрема.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення та науково-теоретичні висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності центральних органів влади України при розробці практичних рекомендацій для реалізації цілісної державної програми стосовно перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему з врахуванням світового досвіду у сфері міжнародного менеджменту із здійснення глобально значимих міжнародних інвестиційних проектів та міждержавної співпраці на прикладі проекту "Укриття".

Окремі результати дисертації отримали практичне впровадження у діяльності Чорнобильського Центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології при Кабінеті Міністрів України (довідка №01/139 від 2 листопада 2007 року) в процесі формування загальної стратегії перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну зону та функціонування окремих підрозділів на ЧАЕС; а також Українського навчально-методичного центру з підготовки спеціалістів по дезактивації та поводження з РАВ (довідка №141-2Р від 5 жовтня 2007 року) при здійсненні екологічного моніторингу об’єктів інфраструктури зони відчуження з врахуванням захоронення і перевозки РАВ. Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні курсів "Управління проектами", "Фінансовий менеджмент", "Основи менеджменту та маркетингу", "Порівняльний менеджмент", "Управління міжнародним бізнесом" (довідка № 048/11 від 05 жовтня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі результати, висновки, рекомендації, які викладені у дисертації і виносяться на захист, базуються на авторському переосмисленні традиційних теорій міжнародного менеджменту та аналізі світового практичного досвіду з метою адекватного та ефективного його впровадження в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені для обговорень на засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукові результати дослідження було апробовано на 10 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції "Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах трансформації суспільства" (1-2 листопада 2001 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції "Україна: шляхами віків" (17 травня 2002 р., м. Київ); науково-практичній конференції "Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій" (9-10 жовтня 2003 р., м. Київ); науково-практичній конференції "Транскордонне та регіональне співробітництво між Україною та країнами Центрально-Східної Європи як важливий складник європейської стратегії України" (12-13 травня 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Україна у пост-біополярній системі МВ" (18-19 листопада 2004 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (10 березня 2005 р., м Київ); Міжнародній науковій конференції "До стабільного економічного розвитку України в умовах глобалізації" (29 березня 2005 р., м. Київ); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" (3 березня 2006 р., м. Київ); XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи" (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку (2 березня 2007 р., м Київ) та круглих столах – "Цивілізаційні флуктуації сучасності" (22 лютого 2007 р., м. Київ), "Ресурси геоекономічного розвитку" (29 березня 2007 р., м. Київ), "Фінансові ресурси геоекономічного розвитку" (26 квітня 2007 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць, з них 3 одноосібні наукові статті у фахових наукових виданнях ВАК України, 1 тези доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції, 2 розділи у колективній монографії "Міжнародні інвестиційні проекти: співробітництво у сфері управління та практика реалізації (на прикладі проекту "Укриття")". – Під ред. В.Вергуна і О.Ступницького, Київ, Вид-во "Київський університет", 2006 р. – 271 с. Загальний обсяг публікацій становить 3,7 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 160 найменувань на 13 сторінках та 55 додатків на 55 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 201 сторінці.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, подано загальну характеристику роботи, ступінь розробки досліджуваної проблеми, зв’язок роботи з науковими темами, мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, а також теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 "Теоретико-методологічні засади організації та управління глобальними інвестиційними проектами" увагу зосереджено на теоретичному осмисленні і аналізі еволюції теорій міжнародного проектного інвестування, існуючих наукових і прикладних досліджень із вивчення світового досвіду в галузі міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів та методів вибору інвестиційних стратегій, оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень міжнародного інвестиційного проекту. Визначаються передумови і напрями використання багатостороннього співробітництва у сфері управління глобально значимими міжнародними інвестиційними проектами, використання системного підходу до оцінки ефективності та процедур її проведення до, під час та за результатом реалізації міжнародного проекту, техніки залучення ресурсів міжнародних фінансових інститутів до реалізації міжнародних інвестиційних проектів.

Поглиблений системний аналіз теоретико-методологічних підходів до трактування поняття "глобальний міжнародний інвестиційний проект" доводить, що існуючі визначення не є комплексними, оскільки не враховують у нових умовах особливостей і специфіки його інституціонально-функціонального механізму, економіко-соціальної і соціально-екологічної складових. Сьогодні в рамках використання досвіду міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів Україні притаманні: специфічний перехідний етап від украй колективістського способу життєдіяльності до індивідуалізму; високий рівень дистанціювання влади від глобальних викликів; маскулізм, тобто переваги жорстких цінностей над раціоналізмом; високий рівень невизначеності і недосконалий механізм її запобігання і уникнення.

Відповідні дослідження науковців США та Західної Європи на сучасному етапі еволюції міжнародного менеджменту інвестиційних проектів зводяться переважно до узагальнення та удосконалення наявних моделей менеджменту. Серед таких моделей заслуговують на увагу підходи Р.Блейка, С.Іошімурі, Дж.Мердока, Ж.Мутона, Ч.Оучі, Ф.Тромпенаарса, Ч.Хампдена-Тернера та ін.

Декілька праць російських економістів, зокрема А.Бєлорусова, С.М’ясоєдова, С.Пивоварова, Л.Симонової, присвячені аналізу бізнес-проектів за класифікаційними параметрами вищезгаданих моделей.

Авторським внеском стало дослідження еволюції теорій міжнародного проектного інвестування з урахуванням української специфіки ведення бізнесу та управління персоналом, розробки уніфікованих правил діяльності на національному ринку на противагу визнаним концепціям здійснення міжнародних інвестиційних проектів.

Виходячи з найбільшої полярності відносно один одного, в роботі виокремлено два основні елементи структури системи міжнародного менеджменту проектів – західний стиль управління та східний. У свою чергу, до західного стилю можна зачислити два різні, але водночас багато в чому подібні (через тісний взаємозв’язок та доволі вагомий взаємовплив культур цих держав одна на одну і, насамперед, за рахунок активної економічної співпраці) підходи до управління – американський та європейський. Для американського стилю менеджменту характерні концепція "виробничої демократії" та метод "соціотехнічного планування", а також терміновість планування (понад 10 років). Стиль управління характеризується: орієнтацією на індивіда, а не на групу; системою індивідуального заохочення; домінуванням матеріальної мотивації над моральною; жорсткою системою субординації. Одними з найяскравіших представників європейського стилю управління з уже усталеними національними моделями та концепціями міжнародного менеджменту можна вважати Німеччину, Англію та Швецію. До загальних рис європейського менеджменту належать висока дисципліна, далекоглядність, довготермінова стратегія функціонування, надмірна увага до підвищення ефективності виробництва й одночасного скорочення відповідних витрат; значні видатки на НДДКР; соціально орієнтована система управління тощо. Представником східного стилю міжнародного менеджменту, в свою чергу, можна вважати Японію, яка має найдавнішу школу менеджменту, усталені моделі управління та традиції якої досить глибоко вкорінені в усіх сферах діяльності цієї країни. Японському стилю притаманні чітка централізація управління, колективізм, існування "гуртків якості" та "груп нуль дефектів", пожиттєвий найм, високий ступінь соціального страхування, ефективна система заробітної плати у співвідношенні з трудовою кваліфікацією тощо.

У розділі 2 "Інституціонально-функціональний механізм міжнародного менеджменту глобального проекту "Укриття" в Україні" аналізуються організаційний і економічний механізми міжнародного менеджменту в реалізації глобального проекту "Укриття". Складовими такого механізму виступають інституції глобального, регіонального та національного рівня (міжнародні угоди, організації національні і наднаціональні, міжнародні правові акти), кожному з яких властиві свої управлінські функції: моніторинг, аналіз, оцінка, розрахунки ефективності, моделювання і прогноз. За час реалізації проекту "Укриття" розроблено ряд міжнародних нормативно-правових документів, українських законодавчих і нормативних актів стосовно перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Проте їх узгодженість, взаємна імплементація, як доведено в роботі, потребують наразі постійної і суттєвої корекції відповідно до вимог реалізації проекту. Формування інституціонального механізму на глобальному рівні пов’язане із залученням до реалізації проекту "Великої Сімки", ЄБРР, ОЄСР, профільних міжнародних організацій, що спеціалізуються на проблемах атомної енергетики та міжнародної технічної допомоги. Формування функціонального механізму відбувається виходячи з базових сучасних реалій і ситуацій на об’єкті "Укриття", що стосуються стану 4 енергоблоку після аварії, а саме: методів дослідження наявних конструкцій у приміщеннях після аварії на 4 енергоблоці, проблем безпеки, їх докладного дослідження стосовно можливих аварійних випадків, практики використання матеріально-технічних засобів проекту "Укриття" та здійснення порівняльного аналізу використання методів управління проектом на основі якісних та кількісних характеристик їх реалізації. Проте проблеми комплексності і диверсифікованості структури управління, узгодженості прийняття рішень залишаються і негативно впливають на ефект кінцевих результатів.

Аналізуючи практику функціонування проекту "Укриття", в роботі виділені окремі елементи чотирьох ідеально-типових організаційних моделей управління, які застосовувала на різних етапах реалізації проекту і прийняття стратегічних і тактичних рішень група управління проектом (ГУП): координована федерація, децентралізована федерація, централізована стратегія вузлового пункту та інтегровані мережі, що розглядають різні варіації взаємовідносин у загальній структурі управління. Ці елементи були привнесені окремими міжнародними організаціями, що брали участь у проекті, без їх координації і структуризації у цілісну систему, а брак прямого міжнародного співробітництва негативним чином позначалося на всіх стадіях спорудження і функціонування об’єкту "Укриття". Воно стало абсолютно необхідним після прийняття Українським Урядом рішення про перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Виходячи з цього, досліджуються сучасні умови і особливості застосування принципів міжнародного менеджменту до практики управління глобальним проектом "Укриття" щодо специфічних територіальних обмежень його реалізації та екологічної складової, що внесли суттєві корективи до традиційних форм управління "стандартними" міжнародними проектами. Так, кілька сотень тисяч чоловік працювали в умовах підвищеної радіаційної небезпеки, не були достатньо випробувані і прийняті правила (алгоритми) оптимальної підготовки забруднених приміщень до роботи і розрахунки ефективності застосування засобів колективного та індивідуального захисту в умовах об’єкта "Укриття". У зв’язку з цим, пропонується власна розробка класифікації прогнозних подій за частотою їхнього виникнення при реалізації проекту «Укриття» (таблиця 1).

Таблиця 1.


Класифікація прогнозних подій за частотою їхнього виникнення при реалізації проекту «Укриття»^*

Категорія частоти	Частота події, рік–1	Визначення категорії (характеристика подій)
F1	10-2 £ F1 < 1	Часті (імовірні) події. Мають імовірність регулярної або частої появи, можливі кілька разів за час провадження робіт.
F2	2×10-4 £ F2 < 10-2	Можливі події. Можливість цих подій не виключається, але за час провадження робіт вони не очікуються.
F3	10-6 £ F3 < 2×10-4	Рідкісні події. Імовірність виникнення вкрай невелика, але теоретично ці події можливі.
F4	F4 < 10-6	Практично неймовірні події. Імовірність виникнення мізерна, подальших розглядів не потрібно.

* складено автором


У світовій практиці не було подібного досвіду, особливо у сфері ведення незалежного (міжнародного) контролю за виконанням заходів під час великомасштабних робіт не тільки в нинішніх умовах перетворення об’єкта "Укриття", але й для інших ймовірних техногенних катастроф. Крім того, складність в управлінні проектом полягала у зведенні у відповідність трьох основних складових: зняття ЧАЕС із експлуатації; перетворення об’єкта "Укриття"; диверсифікація економіки м. Славутич, що примушувало постійно змінювати градієнти цінності цих проблем для України і світу відповідно. В роботі доведено, що комплексна розробка SWOT-аналізу проблем і світового досвіду реалізації глобальних міжнародних проектів, але з обов’язковим урахуванням українських реалій, дійсно може дати можливість розробити і затвердити у встановленому порядку загальнодержавну комплексну програму (за необхідності, три окремі програми) з управління об’єктом "Укриття": зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" і диверсифікації економіки м. Славутича.

Усі дані, що наведені в роботі, базуються на основі використання методів "Збалансованої системи показників" і "Системи основних показників ефективності діяльності за проектом" та практики проведення аналізу концептуального проекту спорудження нового "конфайнменту" як технологічного комплексу в рамках проекту "Укриття". Це знайшло відображення у запропонованій моделі оцінки ефективності управління діяльністю за проектом "Укриття". Тому головним завданням Спільного комітету Україна – ЄБРР, як це передбачено угодою, ратифікованою Верховною Радою України, є проведення робіт з уніфікації, адаптації структури управління проектом "Укриття" до соціально-економічних і екологічних реалій (рис.1).

Обґрунтовано, що міжнародний менеджмент людських ресурсів включає в себе такі питання, як управлінське планування проведення міжнародних операцій, дослідження специфіки трудових ресурсів у різних культурних середовищах, набір та відбір іноземних співробітників, визначення розмірів оплати праці, засобів мотивації працівників в умовах різних економічних середовищ, кроскультурна адаптація та регулювання трудових відносин. У роботі доведено, що власне міжнародний менеджмент людських ресурсів (на базі браку досвіду) став найбільш вразливим чинником реалізації проекту "Укриття". Національні особливості управління персоналом в Україні, а також окремі аспекти (мотивація, політика найму, кар’єрного зростання, оплати праці), що перебувають під "специфічним" впливом соціально-економічних і екологічних чинників проекту, не входять у стандартні рамки міжнародного менеджменту персоналу і потребують перегляду й адаптації.

У розділі 3 "Соціально-економічні та екологічні складові в системі управління проектом "Укриття" проаналізовано комплексні аналітичні та експертні оцінки стратегії перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему та практику управління процесом її реалізації, специфіку проведення міжнародних тендерів за рахунок коштів міжнародного фонду „Чорнобиль”, діяльність та практику управління з реалізації міжнародного плану здійснення заходів щодо об’єкта "Укриття".

План здійснення заходів (ПЗЗ), кінцевою метою якого є перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, прийнятий як Закон України. Аналіз концептуального проекту нового конфайнменту показує, що, незважаючи на те, що це спорудження повинне являти собою технологічний комплекс у роботі з РАВ, питання в проекті розглянуто недостатньо. Щодо транспортної системи у самій зоні відчуження, то вона, як вказано у роботі, складніша і дорожча, ніж елементи аркової конструкції.

Однак у системі управління проектом при реалізації ПЗЗ не проведено загального аналізу безпеки персоналу шляхом необхідного масштабного екранування, яке повинно забезпечити зниження доз при експлуатації об’єкта "Укриття" протягом усього строку його використання. У зв’язку з цим, автором запропоновані на основі аналізу прогнозних сценаріїв розвитку подій на об’єкті «Укриття» розрахунки можливих випадків та їх наслідків для персоналу ЧАЕС та населення, що проживає в межах зони відчуження (таблиця 2).



Національний комітет з планування і моніторингу реалізації проекту "Укриття"

Група управління проектом (ГУП)

Моніторинг

оточення об’єкту "Укриття", що постійно

змінюється (цілі, завдання)

Схвалення замовника

Розробка локального й інтегрального прогнозу та плану управління проектом "Укриття"

Аналіз часових рядів, чисельне оцінювання параметрів і розробка узагальненої моделі

управління

Оцінка поточного стану об’єкта "Укриття" та наявність сталих ресурсів

Аналіз потреб у нових видах технологій з урахуванням екологічних чинників

Довгостроковий прогноз техніко-технологічної і екологічної ситуації на об’єкті "Укриття"

Модифікація програм проекту "Укриття"

Моделювання та прогноз реалізації окремих програм проекту "Укриття"

Оцінка відповідності довгостроковим планам і завданням

Оцінка незавершеного проекту "Укриття"

Робота із завершення проекту "Укриття"

Розрахунки ефективності та рішення розпочати реалізацію обраних програм

Фінансування програм проекту "Укриття"


Забезпечення людських та інших ресурсів (учасники проекту)


Запит на погодження з боку замовника

Виділення коштів замовника






Рис. 1. Модель управлінської структури проекту "Укриття" з урахуванням поточних особливостей його реалізації


Таблиця 2.

Передбачувані випадки ракових захворювань для гіпотетичного населення, що проживає в межах зони відчуження після обвалу об’єкту «Укриття»^*

Сценарій	Очікувана смертність
Обвал ОУ	3.8
Обвал НБК (новий безпечний конфайнмент) у ході будівництва	1.6
Обвал усередині НБК, повітрообмін 1.0 у день	0. 074
Обвал усередині НБК, повітрообмін 0.1 у день	0. 008

* складено автором

У роботі на основі аналізу практики прийняття управлінських рішень щодо створення соціально-економічної і екологічної безпеки проекту "Укриття" і в рамках створення нового "конфайнменту" запропоновано модель управління, що передбачає розподіл функцій і завдань з реалізації усього проекту на пускові комплекси. Проект "конфайнменту", що включає всі пускові комплекси, розроблятися не буде. Причому вся координація сумісності реалізованих різними підрядниками пускових комплексів буде покладена на ГУП ЧАЕС, а не проектну організацію. Різний час початку проведення тендерів з пускових комплексів призведе до затримки реалізації всього проекту, а в деяких випадках до можливої невідповідності прийнятих різними підрядниками проектних рішень.

У зв’язку з цим, у роботі розроблено конкретні пропозиції щодо забезпечення досягнення державних цілей у ході реалізації великих інвестиційних проектів і надано практичні рекомендації для розробки цілісної державної програми з використання багатостороннього співробітництва у сфері управління та здійснення глобально значимих міжнародних інвестиційних проектів на прикладі проекту "Укриття".


ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження уможливили зробити такі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та практичне значення:

1. У сучасних умовах суспільно-економічна категорія "глобальний міжнародний інвестиційний проект" є результатом процесу еволюції не тільки загальновизнаних теорій міжнародного проектного інвестування у сфері управління міжнародними інвестиційними проектами, але й нових диверсифікованих концепцій менеджменту нинішнього етапу світової глобалізації. В основі загальної концепції управління глобальним міжнародним інвестиційним проектом на прикладі унікального за своїм масштабом і соціально-економічними та екологічними наслідками довгострокового проекту "Укриття", що охоплює значний територіальний ареал Чорнобильської АЕС та її оточення, лежить система теоретичних і практичних компонентів аналізу інформації, розробка науково-дослідних та інноваційних рішень як частини управлінської функції, постійний моніторинг навколишнього середовища проекту, рекомендації та прогнози з метою зменшення рівня управлінського ризику та невизначеності. З огляду на це, вважаємо за доцільне створення системи багатофакторних оцінок для визначення алгоритмів постановки завдань з ефективної реалізації проекту "Укриття", що є основою прийняття єдиних світових стандартів якості управління такого роду проектами, уніфікації інструментального та понятійного апарату.

2. Ефективна реалізація глобальних інвестиційних проектів передбачає створення відповідного інституційно-функціонального механізму для комплексного вирішення завдань проекту з урахуванням економіко-соціальної і соціально-екологічної складової. Поглиблений системний аналіз теоретико-методологічних підходів до трактування поняття "глобальний міжнародний інвестиційний проект" доводить, що сьогодні, в рамках використання досвіду міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів, Україні притаманні: специфічний перехідний етап від украй колективістського способу життєдіяльності до індивідуалізму; високий рівень дистанціювання влади від глобальних викликів; маскулізм, тобто переваги жорстких цінностей над раціоналізмом; високий рівень невизначеності і недосконалий механізм її запобігання і уникнення. Загальна нормативна база України, низка підзаконних актів, широкий спектр міністерств, відомств і організацій національного, регіонального і локального рівнів, що беруть участь у реалізації проекту "Укриття", не відповідають сталим показникам оптимальності, збалансованості і ефективності. Відсутність єдиного профільного державного інституту зменшує можливості застосування виважених підходів щодо розробки цілісної державної стратегії проекту "Укриття". Рівень функціональної складової проекту "Укриття", тобто бюджетні кошти, прямі іноземні інвестиції, міжнародна технічна допомога та донорські кошти і гранти, а також людські ресурси не кореспондуються з послідовним комплексом завдань проекту. Це потребує створення взаємодоповнюючої "моделі взаємодії" інституційної і функціональної складових.

3. Метою діяльності у ліквідації наслідків чорнобильської аварії стало створення проекту "Укриття 4-го блоку". На першій його фазі (1986-1991 рр.) основним завданням проекту було створення технологічних бар’єрів для вторинної міграції радіонуклідів та інтенсивного забруднення навколишнього середовища. Проект "Укриття" на середньострокову перспективу забезпечив те, що викиди і скидання радіоактивних матеріалів зі зруйнованого блоку перебували в межах контрольних рівнів, тобто не робили помітного негативного впливу на персонал ЧАЕС і навколишнє середовище. Взагалі, об’єкт "Укриття" є ядерно- небезпечною і радіаційно небезпечною системою, що виникла в результаті поза- проектної радіаційно-ядерної аварії на енергоблоці №4 ЧАЕС і в результаті виконання комплексу заходів щодо ліквідації аварії, наступної пришвидшеної діяльності у будівництві захисних споруд навколо зруйнованого енергоблоку для локалізації радіоактивних матеріалів і ядерно-небезпечних матеріалів, з метою обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище, населення і персонал на ЧАЕС. Хоча на першій фазі проектування і будівництво "Укриття" проводилося в умовах повної таємності, проектувальники і будівельники змушені були постійно звертатися до світового досвіду, планувати і здійснювати роботи з використанням ряду закордонних дистанційних технологій і механізмів.

4. Відсутність прямого міжнародного співробітництва у галузі управління глобальними міжнародними проектами на першій фазі негативним чином позначалося на всіх стадіях реалізації проекту і спорудження об’єкта "Укриття". Особливо це стало зрозумілим на початку великомасштабних робіт. Персонал зіштовхувався з недостачею досвіду комплексної організації і управління, практики прийняття управлінських рішень коротко-, середньо- і довгострокової перспективи, невдалою конструкцією устаткування, нестачею високоефективних засобів індивідуального захисту, захищеного транспорту тощо. Крім того, специфікою проекту була негативна екологічна складова, пов’язана з наявністю в рамках території його реалізації величезної кількості радіоактивних і ядерно- небезпечних матеріалів і з недоліками самого об’єкта.

5. Починаючи з 1991 р., участь закордонних інститутів і окремих фахівців у проблемах, пов’язаних з об’єктом "Укриття", значно розширилась. Вона стала абсолютно необхідною після прийняття Українським Урядом рішення про перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему і визначила початок другої фази проекту "Укриття" (1991-2002 рр.). Стало очевидним, що виконання робіт такого масштабу неможливе без фінансової, технічної і управлінської допомоги міжнародного співтовариства. Саме з цього періоду започатковано "експорт" в Україну досвіду і технологій міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів. Була вироблена стратегічна управлінська лінія його перетворення в екологічно безпечну систему, яка включала кілька етапів: дослідження стану об’єкта "Укриття" і моніторинг навколишнього середовища; стабілізація стану об’єкта "Укриття"; спорудження нового захисного спорудження навколо об’єкта "Укриття"; витяг, кондиціонування і складування в сховищах радіоактивних матеріалів, що перебувають усередині "Укриття".

6. Унаслідок неузгодженості міжнародних і національних управлінських стратегій, діяльність у реалізації проекту "Укриття" (план SIP) призвела до модифікації основних завдань та виникнення цілого ряду концептуальних прорахунків проекту: зірвано строки виконання всіх завдань плану, призупинено мережевий графік провадження робіт і змінено кінцеву мету реалізації плану SIP – підготовку і перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечний майданчик, хоча ця кінцева мета плану SIP була затверджена "Великою Сімкою", Урядом України і Верховною Радою України. В рамках структури управління проектом було "загублено" динаміку диверсифікованості економіки м. Славутича у зв’язку із закриттям ЧАЕС.

7. Відсутність ефективної, що відповідає світовим стандартам, вертикалі державного управління міжнародною діяльністю у знятті ЧАЕС із експлуатації і перетворення об’єкта "Укриття" адекватно вплинула на статус об’єкта "Укриття" щодо визнання ступеня його ядерної і радіаційної небезпеки. Відповідно із планом SIP Новий Безпечний Конфаймент мав бути споруджений не пізніше 2005 р., проте остаточне рішення з цього приводу було прийняте лише у 2007 р. з планом початку будівництва у 2008 р. і його закінчення у 2012 р. У випадку зриву і цих строків алгоритм діяльності у перетворенні об’єкту "Укриття", закладений у плані SIP, втрачає свою обґрунтованість. Перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему (за законом України) або в екологічно безпечний майданчик (з формулювання SIP) повинно бути завершене при житті того покоління, при якому відбулася чорнобильська аварія. Це є загальною вимогою і відповідної "філософії" МАГАТЕ, і законів України.

8. Потребують розробки в рамках управління міжнародним проектом "Укриття" окремі його економічні і технічні складові. Фактично, роботи виконуються з використанням загальнобудівельних технологій, що призводить до збільшення "явної" колективної дози опромінення і "таємної" індивідуальної дози опромінення для українського персоналу і зниження якості робіт, що виконуються. Необхідне використання особливих управлінських технологій безпечного проведення робіт в умовах об’єкта "Укриття". Економічна складова управління міжнародним проектом "Укриття" полягає у посиленні позитивного ефекту і зменшенні негативних наслідків процесу управління проектом і залежить від співвідношення державного потенціалу і потенціалу, що може бути залучений ззовні. Щодо технічної складової управління проектом – необхідно розробити технічні засоби і механізми безпечного впровадження робіт в умовах об’єкта "Укриття" (ефективний зразок технології витягу токсичних матеріалів і РАВ з об’єкта "Укриття", що передбачено Рекомендаційним Курсом Дій і є одним із трьох ключових завдань плану SIP) і засоби індивідуального захисту персоналу для виконання робіт за планом SIP та умовами об’єкта "Укриття", а також розділити реалізацію всього проекту на окремі пускові комплекси, а координація сумісності реалізованих різними підрядниками пускових комплексів повинна бути покладена на ДСП ЧАЕС, а не на проектну організацію.

9. Відсутність загальнодержавної інституції, міністерства, відомства, у положенні про діяльність якої була б законодавчо закріплена відповідальність перед державою за ефективність праці у перетворенні об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему (площадку) негативно впливає на практику управління міжнародним проектом "Укриття". Комітет Україна – ЄБРР із проблем плану SIP, передбачений угодою про діяльність ЧФУ в Україні, не відповідає за стан управління проектом "Укриття". Управління діяльністю ГУП ПЗЗ передано західним представникам та експертам, які, природно, передусім забезпечують інтереси західних партнерів з ЧФУ. Для прийняття ефективних управлінських рішень наразі в систему управління проектом "Укриття" необхідно внести наступні складові: а) надійно обґрунтований прогноз міцності будівельних конструкцій об’єкта на тривалу перспективу, б) прогнозну оцінку можливої максимальної аварії на об’єкті "Укриття" з урахуванням деградації токсичних матеріалів, в) науковий супровід діяльності щодо об’єкта "Укриття", який повинен проводитися не на основі одержання доступної, а на переважно необхідної інформації. Сьогодні тільки створення ефективної вертикалі управління діяльністю у перетворенні об’єкта "Укриття" за схемою: Уряд – Міністерство – Експлуатаційна організація – ГУП ПЗЗ надасть можливість чітко визначити й на відповідному рівні затвердити для кожного з них їх обов’язки, права й відповідальність за стан справ на об’єкті "Укриття", їх місце і роль в системі управління глобальним міжнародним проектом "Укриття".

10. Тендери практично проводяться тільки за вартісними характеристиками тендерних пропозицій, навіть, якщо це шкодить якості і безпеці виконання робіт. Як засвідчив аналіз, на першому етапі необхідна детальна оцінка за критеріями реальних можливостей організацій, що подали тендерні пропозиції, з технологічного, якісного і кадрового забезпечення цієї роботи. На другому – класифікація реальних можливостей організацій із гарантування безпеки своїх працівників при проведенні робіт на об’єкті "Укриття" відповідно до міжнародних вимог і стандартів. На третьому – розробка і забезпечення алгоритму суспільної прозорості інформації про хід реалізації міжнародного проекту "Укриття" і виконання плану SIP, об’єктивні і суб’єктивні причини затримки його виконання, залучення експертів і висококваліфікованих кадрів для роботи на об’єкті "Укриття" при виконанні плану SIP. Повинна бути впроваджена постійно діюча організаційно-функціональна схема проведення SWOT-аналізу всіх трьох основних проблем: зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" і диверсифікація економіки м. Славутича, що визначають зміну градієнтів соціальної цінності цих проблем не тільки для проекту "Укриття" але й для практики реалізації невідкладних заходів.

11. План Здійснення Заходів, кінцевою метою якого є перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, аналіз концептуального проекту нового "конфайменту" засвідчує, що це спорудження повинне являти собою єдиний технологічний комплекс з урахуванням у системі і структурі його управління всієї низки компонентів і чинників. При реалізації плану наразі потрібен загальний аналіз, для всіх реалізованих завдань, включаючи експлуатацію НБК, для визначення необхідності масштабного екранування. У рамках окремих завдань затримки в реалізації проекту і створенні його інфраструктури для демонтажних робіт, можуть призвести до негативних наслідків прийняття управлінських рішень, а в кінцевому випадку, до ситуації, коли стабільність об’єкта "Укриття" не буде забезпечено. Значимість стратегічного партнерства обумовлює виважену політику в галузі міжнародного співробітництва, новітні підходи щодо уніфікації управлінських структур до просторової реалізації глобального міжнародного проекту "Укриття", подолання асиметрії у рівнях вартісної оцінки окремих складових проекту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Капітула О.Г. Особливості сучасної інвестиційної політики Світового банку та чинники, що визначають структуру міжнародного інвестиційного портфеля / Капітула Олександр Георгійович // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 47, Частина 1 (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2004. – С. 239-242. (0,5 авт. д.а.).

2. Капітула О.Г. Проектне фінансування та його позиціюнування при підготовці та впровадженні міжнародних інвестиційних проектів в Україні / Капітула Олександр Георгійович // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 48, Частина І (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2004. – С. 307-313. (0,5 авт. д.а.).

3. Капітула О.Г. Практика аналізу проектних ризиків при здійсненні міжнародних інвестиційних проектів / Капітула Олександр Георгійович // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 52, Частина ІІ (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2005. – С. 189-194. (0,5 авт. д.а.).

4. Капітула О.Г. Управління та оцінка перспектив реалізації міжнародного інвестиційного проекту / Капітула Олександр Георгійович // У кн. Міжнародні інвестиційні проекти: співробітництво у сфері управління та практика реалізації (на прикладі проекту "Укриття"). Під ред. В.Вергуна і О.Ступницького, Київ, Вид-во "Київський університет" – 2006. – С. 30-48. (1.5 авт. д.а.).

5. Капітула О.Г. Проблеми безпеки об’єкту "Укриття" та напрямки їх досліджень / Капітула Олександр Георгійович // У кн. Міжнародні інвестиційні проекти: співробітництво у сфері управління та практика реалізації (на прикладі проекту "Укриття"). Під ред. В.Вергуна і О.Ступницького., Київ, Вид-во "Київський університет". – 2006. – С. 104-117. (0.5 авт. д.а.).

Матеріали конференцій:

6. Капітула О.Г. Іноземні інвестиції та моделювання ринкових ситуацій у бізнес-плануванні / Капітула Олександр Георгійович // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин "Моделювання міжнародних відносин". – Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2004. – С. 148-151. (0,2 авт. д.а.).

АНОТАЦІЯ