Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан 37 Міжнародна науково-практична конференція "Пріоритетні питання Плану дій Україна єс" 46 нові закон

Вид материала

Закон

Содержание У парламентських комітетах

Подобный материал:

• V міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів, 106.58kb.
• Інформація про IV міжнародну науково-практичну конференцію “Міжнародна банківська конкуренція:, 163.63kb.
• Перша міжнародна науково-практична конференція «проблеми розвитку транспортної логістики», 92.58kb.
• Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим І сільськими, селищними,, 179.86kb.
• Я україни національний фармацевтичний університет науково-практична конференція інформаційний, 35.13kb.
• Причорноморська фундація права Міжнародна науково-практична конференція, 114.4kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
• П’ята ювілейна науково-практична конференція, 66.47kb.
• П’ята ювілейна науково-практична конференція, 69.67kb.
• Кременчук 28-29 вересня 2012, 2935.43kb.

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Проектом пропонується виключити з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації шовкорадгоспи "Українець" та "Новокатеринівський", шовкопідприємство "Гребеники", радгоспи "Виноградна Долина", "Гвардія Ілліча", "Інгулецький" та "Явкинський" (Баштанського р-ну, Миколаївської обл.), які розташовані у Миколаївській області, і які, як зазначено у пояснювальній записці до проекту, сьогодні не займаються вирощуванням коконів тутового шовкопряду, а здійснюють вирощування зернових культур.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує проект закону про внесення змін до деяких законів України" (щодо охорони прав на сорти рослин).

У проекті містяться пропозиції щодо узгодження законів України "Про державні нагороди", "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про Єдиний митний тариф" із Законом "Про охорону прав на сорти рослин" у питаннях присвоєння почесного звання "Заслужений селекціонер України", митного оформлення дослідних зразків сортів, які ввозяться в Україну для цілей державного випробування тощо.

Прийняття законопроекту, вважають члени Комітету, чітко регламентуватиме відносини між державою, Держсортслужбою та заявниками, пов'язані з набуттям, здійсненням та захистом прав на сорти рослин, та дозволить оперативно та кваліфіковано здійснювати державне регулювання у сфері охорони прав на сорти рослин.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, внесений Кабінетом Міністрів.

Законопроект спрямований на усунення протиріч між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади шляхом чіткого розмежування повноважень в частині затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, вивезення побутових відходів.

Проектом, зокрема, пропонується надати право виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад готувати пропозиції відповідній раді щодо зміни та розміру тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами незалежно від форм власності (окрім спільної власності територіальних громад), а відповідній раді - права затверджувати ці тарифи. Це дозволить під час формування тарифів об'єктивно враховувати місцеві особливості відповідного населеного пункту.

Враховуючи, що співвласниками житлово-комунальних підприємств можуть бути до 100 і більше територіальних громад, з метою усунення протиріч між ними та економії часу право затвердження тарифів на зазначені послуги, що надаються підприємствами, які належать до спільної власності територіальних громад, пропонується надавати обласним та районним радам, до компетенції яких відноситься управління такими підприємствами.

Законопроектом також передбачено здійснення контрольних функцій з боку місцевих державних адміністрацій за встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги.

Реалізація цього законодавчого акта потребуватиме перерозподілу бюджетних коштів на виконання повноважень з встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, вивезення побутових відходів, норм їх споживання та нормативів втрат води і тепла в мережах між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Комітет зазначив, що прийняття закону дозволить покращити якість роботи щодо формування та розрахунку тарифів.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги, внесений народним депутатом України Хомутинніком В.Ю.

Законопроектом передбачається встановити новий порядок відшкодування втрат виробників житлово-комунальних послуг у разі затвердженням цін/тарифів на такі послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Комітет вважає, що після введення запропонованої норми підприємства галузі та органи місцевого самоврядування не матимуть економічних стимулів до вжиття заходів, спрямованих на зниження витрат та здійснення енергозберігаючих заходів. Комітет врахував, що відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги державою забезпечується соціальний захист малозабезпечених верств населення за рахунок адресних безготівкових субсидій. Зважаючи на це, Комітет прийняв рішення про відхилення зазначеного законопроекту.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Проект закону визначає статус, повноваження, права, обов'язки і відповідальність депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Верховній Раді Автономної Республіки Крим і за її межами, правові і соціальні гарантії здійснення ним депутатських повноважень.

Законопроектом передбачено, що депутат, обраний відповідно до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим", є представником громадян України, які проживають в Україні на території Автономної Республіки Крим, уповноваженим ними протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, цим Законом та іншими законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Крім того, у статті 3 законопроекту передбачене розмежування одержання представницького мандату і виникнення повноважень депутата, організаційні повноваження депутата до відкриття першої організаційної сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Так, депутат одержує представницький мандат на підставі волевиявлення виборців з моменту визнання його обраним рішенням відповідної виборчої комісії.

Законопроектом визначено форми здійснення депутатом своїх повноважень, права депутата у Верховній Раді Автономної Республіки Крим та її органах, зокрема, на внесення проектів нормативно-правових та інших актів на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її Президії, робота депутата у своєму виборчому окрузі, право на депутатський запит і депутатське звернення, а також обов'язки депутата, відповідальність тощо.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не підтримує законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань охорони культурної спадщини.

Однією з важливих складових культурної спадщини України є пам'ятки археології, вважають члени Комітету. Проте, в якості об'єктів культури вони можуть постати лише після їх виявлення шляхом розкопок за науковою методикою з наступною відповідною культурно-історичною інтерпретацією та введенням в науковий обіг вченими-археологами. Цим повинна визначатися вага науковців у державній політиці щодо охорони та використання археологічної спадщини.

Поданий законопроект спрямований змінити порядок видачі дозвільних документів на ведення будівельних, земляних та інших робіт в межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України. Йдеться, зокрема, про необхідність попереднього погодження на проведення таких робіт з Інститутом археології Національної академії наук України та наділення цього інституту правом видання кваліфікаційного документа – "Відкритого листа" – з наступним прийманням до його наукового архіву звітів та їх рецензуванням. Також відновлюється право погодження відведення земельних ділянок під будівництво в зонах археологічних пам'яток.

У законопроекті, наголошувалося на засіданні Комітету, робиться спроба усунути кваліфікаційні ради, які є колегіальним незалежним органом і відповідають за фаховий рівень виконавців робіт, від участі у видачі дозволів на проведення археологічних розвідок та розкопок, а також монополізувати право видання дозвільних документів на проведення робіт в пам'яткоохоронних зонах, археологічні розвідки та розкопки однією установою – Інститутом археології НАНУ. Ця законодавча ініціатива значно звужує коло експертів-археологів, а також можливості інших установ (наукових, вищих навчальних закладів, громадських організацій) бути причетними до комплексу робіт, пов'язаних з виявленням, охороною і збереженням пам'яток історії та культури.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув два законопроекти про внесення змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо перерахунку пенсій і щодо пенсійного забезпечення).

Проектом закону (щодо перерахунку пенсій), зокрема, пропонується внести доповнення до статті 57 у випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, пенсія може братися за будь-які фактично відпрацьовані 30 днів підряд. А у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час.

Необхідність прийняття цього доповнення зумовлена потребою захисту громадян, які фактично працювали на територіях радіоактивного забруднення, брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 30 днів підряд, але у них виходить розірваний місяць і вони не отримують пенсії за весь час роботи.

Законопроект (щодо пенсійного забезпечення) пропонує збільшення рівня соціальної захищеності осіб, які добровільно брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або мали на цей момент статус військовослужбовців строкової служби, наголошували члени Комітету, "без сумніву послугує тому, що чинний закон більш повно та у відповідності до реалій сьогодення захищатиме значну соціальну групу громадян України, які постраждали, виконуючи свій громадянський або військовий обов'язок". Особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поряд з іншими громадянами України мають право на однаковий рівень соціального захисту при їх пенсійному забезпеченні, що обумовлює потребу застосування відповідних положень ст.42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації розміру пенсії тощо.

Комітет ухвалив рішення про те, що окремі положення обох законопроектів будуть враховані при доопрацюванні до другого читання змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо статусу та соціальних гарантій).

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про внесення змін до статті 9 Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо виробництва пестицидів та регуляторів росту рослин).

До агрохімікатів відносяться органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні міліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

Проектом передбачене ліцензування виробництва, оптової і роздрібної торгівлі тільки регуляторі росту рослин.

Прийняття законопроекту дозволить привести Закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" у відповідність до Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо пестицидів і агрохімікатів".

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій не підтримує проект закону про збір на виробництво і розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем.

Законопроектом пропонується запровадити збір на виробництво і розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем та включити такий збір до переліку загальнодержавних податків і зборів.

Підставою для прийняття такої пропозиції є те, що згідно із частиною восьмою статті 22 Закону "Про рекламу" рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. До того ж, щоб забезпечити обов'язковість сплати виробниками реклами тютюнової та алкогольної продукції зазначеного платежу, проектом пропонується визначити його у законодавчому порядку, як загальнодержавний збір та встановити відповідальність за несвоєчасну сплату цього збору.

Члени Комітету вважають не достатньо обґрунтованою пропозицію проекту щодо встановлення ставки збору на рівні 7 відсотків від об'єкту оподаткування, зважаючи на те, що статтею 22 Закону "Про рекламу" передбачено справляння такого збору "не менше п'яти відсотків". А документи, подані до проекту, не містять відповідних розрахунків.

Зазначалося, що пропозиція статті 4 проекту, якою передбачено, що "механізм справляння збору на виробництво і розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем та порядок використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України" не узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Члени Комітету наголошували на тому, що має бути дотриманий принцип єдиного підходу побудови системи оподаткування передбачений статтею 3 Закону "Про систему оподаткування", який передбачає обов'язкове визначення у проекті "платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг".

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення зміни до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо букмекерської діяльності).

Законопроектом пропонується безпосередньо визначити, що діяльність букмекерських контор підлягає ліцензуванню, а також чіткіше визначити розмір плати за відповідну ліцензію.

Зокрема, пропонується "Установити розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) вартістю 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією:

на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах;

на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор в букмекерських конторах і на тоталізаторі; на кожний електронний сервер – при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино;

на кожний гральний зал – при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор.

Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років".

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про оренду державного та комунального майна" (щодо оренди підприємств).

Головна мета проекту - врегулювання питань можливості використання на праві оренди підприємств, які випускають підакцизну продукцію, а також підвищення надходжень в державний бюджет та збереження робочих місць.

На засіданні Комітету наголошувалося, що прийняття запропонованого законопроекту дозволить більш ефективно використовувати державне та комунальне майно, залучати інвестиції, створювати нові робочі місця, модернізувати виробництво.

Водночас, наслідком прийняття законопроекту будуть врегульовані питання невизначеності стану підприємств, по яких закінчуються договори оренди, це дозволить отримати додаткові надходження до державного бюджету орендної плати за користування цим майном та податків і зборів, що будуть сплачувати орендарі – суб'єкти підприємницької діяльності.

* * *

Комітет з питань Європейської інтеграції розглянув проект закону про внесення змін до Закону "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", внесений Кабінетом Міністрів України.

Законопроект передбачає поступове зменшення та ліквідацію (до 2009 року) вивізного (експортного) мита на живу худобу та скасування специфічної складової вивізного мита на шкіряну сировину.

Прийняття закону, вважає уряд, дасть можливість прискорити переговорний процес щодо вступу України до СОТ, а також - стати нашій країні рівноправним членом цієї впливової організації та забезпечить вихід більш широкого спектра продукції агропромислового комплексу на світові ринки та сприятиме стимулюванню експорту продукції з достатнім рівнем переробки.

З огляду на те, що положення законопроекту відповідають нормам і принципам системи Угод ГАТТ/СОТ, народні депутати ухвалили рішення запропонувати профільному комітету рекомендувати Верховній Раді взяти даний документ за основу.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти в першому читанні проект закону про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за реалізацію самогону та апаратів для його виготовлення), внесений народним депутатом України Нощенком М.П.

Метою законопроекту є законодавче врегулювання відповідальності за реалізацію самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, а також апаратів для їх вироблення.

Комітет зазначив, що прийняття законопроекту дозволить запобігти економічним збиткам в Україні, а також обмежити виготовлення, вживання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, і насамперед, зменшити захворюваність, інвалідність і передчасну смертність громадян, пов'язаних з вживанням самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув подані Президентом України пропозиції до Закону України "Про статус слідчих".

Закон був прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2005 року та вдруге повернутий Президентом України для повторного розгляду Верховною Радою України. Згідно з цим Законом пропонується надати реальну процесуальну самостійність слідчому, визначити його права і обов'язки, чітко розмежувати функції органів розслідування і органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність як у процесуальному, так і організаційному плані.

Значимість прийняття цього закону, на думку членів Комітету, викликана і тим, що до цього часу у чинному законодавстві України, на відміну від інших учасників кримінального судочинства (судді, прокурора, адвоката), відсутнє законодавче визначення статусу слідчих працівників, які в межах своїх повноважень забезпечують функцію по розслідуванню злочинів і здійснення кримінального судочинства.

Президент не підписав Закон, нагадавши, що він пропонував відхилити прийнятий 23 червня 2005 року Закон України "Про статус слідчих" насамперед як такий, що запроваджує регулювання правовідносин, які вже врегульовані, але інакше, іншими законодавчими актами, що може призвести до порушення прав громадян.

Проте в Законі, що надійшов на підпис, враховано лише окремі пропозиції глави держави (зокрема, виключено положення щодо не передбачених Конституцією України гарантій недоторканності для слідчих, та запровадження інституту помічника слідчого). Основний же недолік Закону, пов'язаний із недосконалістю закладеної в його основу концепції, не усунуто.

Президент України зазначив у пропозиціях, що статус слідчого, його права та обов'язки, гарантії процесуальної діяльності, умови матеріального забезпечення та соціальні гарантії вже визначено низкою законодавчих актів України, зокрема Кримінально-процесуальним кодексом України, Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" тощо. Більша частина положень Закону, який надійшов на підпис (статті 4 і 5, 14 — 19 тощо), є нічим іншим, як відтворенням норм цих законодавчих актів.

Комітет не погодився із пропозиціями Президента України до Закону України "Про статус слідчих" і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити їх та повторно прийняти зазначений Закон України у редакції від 4 жовтня 2005 року не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України;

У разі не прийняття Верховною Радою запропонованого рішення, Комітет рекомендує парламенту прийняти зазначений Закон України у новій редакції.