Geum.ru

Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан 37 Міжнародна науково-практична конференція "Пріоритетні питання Плану дій Україна єс" 46 нові закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5
* * *

Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін та доповнень до Закону "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Проектом передбачено внесення доповнень до чинного закону, спрямованих на врегулювання проблем, що виникають у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що досягли повноліття і виходять у самостійне життя із навчально-виховних закладів, із будинків сімейного типу тощо.

Поданий проект визначає особливості організаційних і правових заходів держави в сфері соціального забезпечення, соціального захисту та підтримки випускників закладів для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та інших осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Позитивним у цьому документі є те, зазначалося на засіданні Комітету, що він містить спеціальні норми, які встановлюють систему соціального захисту та суспільної підтримки зазначеної вище слабо захищеної категорії населення України і регламентують функціонування такої системи.

Зокрема, законопроект містить спеціальні норми, які встановлюють систему соціального захисту та суспільної підтримки осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і регламентують функціонування такої системи. Передбачено заходи щодо працевлаштування та надання матеріальної підтримки для випускників дитячих будинків, інших закладів, призначених для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. В ньому закладені додаткові гарантії соціального захисту зазначених категорій осіб, які потребують державної підтримки.

Вводяться механізми адресної допомоги кожній окремій особі, порядок виконання соціального замовлення дитячих та молодіжних закладів для дітей - сиріт, надання їм соціальних послуг тощо. Запроваджуються заходи щодо проведення їх повної медичної диспансеризації, забезпечення для них належних санітарно-гігієнічних умов, комплексного медичного обслуговування, обов'язкового і систематичного оздоровлення.

Встановлюються стандарти щодо освітньої та професійної підготовки осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умови для належного їх виховання, розвиту у них високого рівня духовності та культури, виявлення і розвитку творчих здібностей.

Визначено порядок працевлаштування випускників дитячих будинків, направлення їх на навчання і надання спеціальних стипендій на період навчання в учбових закладах. Крім того, передбачено забезпечення осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування соціальним житлом в першочерговому порядку, сплата їм компенсації щодо витрат на проїзд, учбові засоби, одяг, харчування, оплати за житло, комунальні послуги тощо.

* * *


Комітет з питань науки і освіти рекомендує Верховній Раді прийняти у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України, внесений народними депутатами України О.Морозом, І.Боким, М.Рудьковським.

Законопроектом пропонується підвищити з нового бюджетного року рівень матеріального, соціально-побутового та пенсійного забезпечення працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, освіти та культури. Реалізація законодавчої ініціативи, за розрахунками авторів, потребуватиме 1 млрд. гривень щомісяця.

Необхідність прийняття такого закону автори мотивували тим, що галузі охорони здоров'я, освіти та культури становлять, переважно, бюджетну сферу, а рівень оплати праці, соціально-побутового та пенсійного забезпечення працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, освіти та культури залишається впродовж багатьох років на вкрай низькому рівні.

Автори проекту вважають за необхідне прийняти запропонований ними закон, який дозволить змінити ситуацію на краще, забезпечити достатній рівень оплати раці та пенсійного забезпечення медичних, фармацевтичних, педагогічних, науково-педагогічних та культурних працівників відповідних закладів, підприємств та організацій державної та комунальної форми власності.

На думку членів Комітету, при впровадженні додаткових гарантій зазначеним категоріям працівників слід звернути увагу на невиконання вже чинних норм законів України, зміст яких пропонується додатково розширити. Це стаття 57 Закону України "Про освіту", статті 28 та 29 Основ законодавства України про культуру, та стаття 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Народні депутати звертають увагу на те, що положення цих норм із року в рік або зупинялись, або реалізовувались в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

У прийнятому у першому читанні законопроекті про Державний бюджет України на 2006 рік також передбачається призупинення ряду із цих положень, зокрема встановити, що оплата праці зазначених працівників здійснюється в межах бюджетних призначень на оплату праці та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Національний орган державного регулювання енергетики України, внесений народним депутатом В.Бронніковим.

Метою законопроекту є визначення правових засад діяльності органу державного регулювання у енергетиці, спрямованих на забезпечення ефективного впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання на ринках паливно-енергетичного комплексу України, створення його чітких і зрозумілих рамок. Також одним з завдань проекту є створення передумов сталості державного впливу через рішення НКРЕ, що дозволить уникнути різких коливань у умовах господарювання суб'єктів, діяльність яких регулюється, зробить таку діяльність прогнозованою на більш тривалий термін, а це є важливим для енергетики як базової галузі економіки України.

Підтримуючи в цілому необхідність законодавчого регулювання діяльності цієї Комісії, члени Комітету висловили щодо окремих положень проекту зауваження і пропозиції.

Зокрема, на думку народних депутатів, необхідно більш чітко виписати повноваження Комісії. Оскільки, згідно із ст.11 Закону "Про природні монополії", Національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, пропонується уточнити, що Національна комісія регулювання енергетики України є не "державним органом із спеціальним статусом", як це пропонується проектом, а центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Також основні принципи діяльності Комісії мають бути доповнені такими принципами, як стимулювання підвищення якості товарів і задоволення попиту на них та забезпечення захисту прав споживачів.

На засіданні Комітету виникла дискусія щодо стаття 7 проекту про особливості здійснення повноважень Національною комісією регулювання енергетики України у сфері ціноутворення. Комітет вважає, що до другого читання слід в законопроекті виписати чіткіше її норми, щоб уникнути зловживань у цій сфері.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки підтримує проект закону про внесення змін до статті 5 Закону "Про податок на додану вартість" (щодо вугільної галузі), внесений народними депутатами М.Комаром, О.Лєщинським.

Законопроектом пропонується звільнити до 31 грудня 2008 року від оподаткування ПДВ операції з ввезення (пересилання) на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання, крім підакцизних, що використовуються для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах, попередження вибухів метану, а також зменшення його викидів у довкілля, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України.

На засіданні Комітету зазначалося, що прийняття законопроекту буде сприяти створенню реальних економічних умов для реалізації комплексу заходів щодо підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах, попередження вибухів метану, а також зменшення його викидів у довкілля.

Йшлося також про те, що реалізація проекту не призведе до зменшення надходжень до бюджету, оскільки у випадку його відхилення, заходи щодо запобігання вибухів метану в шахтах та ліквідації його викидів у довкілля не будуть виконані через брак у шахт коштів на сплату ПДВ. Крім того, при таких обставинах підстав для сплати ПДВ у шахт не виникне.

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки сьогодні провів засідання "круглого столу" на тему: "Проблеми законодавчого забезпечення щодо використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії в Україні".

Народний депутат Володимир Бронніков, - голова підкомітету з питань електроенергетики зазначив, що високі темпи розвитку світової вітроенергетики призвели до перегляду у багатьох країнах світу державних програм розвитку національної електроенергетики у бік суттєвого збільшення питомої ваги електроенергії, яку планується отримати за рахунок прискореного будівництва вітрових електростанцій (ВЕС).

Основним чинником, який спонукає різні країни приділяти суттєву увагу великомасштабному будівництву ВЕС, є ціна електричної енергії, виробленої сучасними вітровими електроустановками (ВЕУ). Вже сьогодні ця ціна є нижчою за ціни електроенергії, виробленої на електростанціях, що працюють на вугіллі, а у найближчі роки має стати нижчої за ціни електроенергії електростанцій, що працюють на газі.

На засіданні йшлося про те, що багато країн, які мають суттєвий вітроенергетичний потенціал, переглянули свої енергетичні програми у бік збільшення питомої ваги електроенергії ВЕС, запланувавши покрити за їх рахунок до 30-50% загального споживання електроенергії. У цьому відношенні Україна не є виключенням з загального правила.

З метою активізації вказаних процесів розвитку вітчизняного машинобудування і електроенергетики, народні депутати наголошували на необхідності суттєвого перегляду пріоритетів в тарифній політиці в Україні. Тут необхідно виходити з внесеного на розгляд Верховної Ради України проекту закону про внесення змін до Закону "Про електроенергетику" щодо встановлення спеціального тарифу на електричну енергію - "зелений" тариф для вітроенергетики. На думку одних з авторів цих законопроектів народних депутатів А.Клюєва, В.Майстришина, введення "зеленого" тарифу дозволить вирішити задачі розвитку машинобудування, а також збільшення виробітку екологічно чистої електроенергії на безпаливній основі, виходячи з власних вітрових енергетичних ресурсів.

Запровадження гнучкої тарифної політики в електроенергетичній галузі, шляхом введення у законодавство поняття "зеленого" тарифу, який вже існує в багатьох країнах, дозволить створити умови для організації виробництва вітроенергетичного обладнання нового покоління потужністю 600 кВт і вище. Крім того, створюються реальні умови для залучення іноземних інвестицій в Україну з терміном повернення коштів протягом 5-7 років.

Аналіз показує, що тарифи у електроенергетиці в цілому об'єктивно будуть підвищуватись найближчими роками по мірі росту інвестиційної активності у цій галузі. Тому введення "зеленого" тарифу для вітроенергетики має бути одним з цих заходів.

Очевидно, встановлення для ВЕС підвищених тарифів (порівняно до тарифів традиційних електростанцій) має бути ретельно обґрунтовано з точки зору суто економічних принципів, тобто досягнення найбільшої вигоди для країни. Така вигода буде очевидною, якщо тепер або у найближчому майбутньому ціна електроенергії ВЕС стане не тільки зіставленою, а й нижчою ціни електроенергії традиційних станцій.

Комітет планує узагальнити підсумки обговорення з тим, щоб подати на розгляд парламенту узгоджений законопроект щодо законодавчого врегулювання відносин у цій сфері.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо уточнення окремих норм).

На засіданні Комітету зазначалося, що проектом пропонуються зміни до Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, більшість яких мають редакційний характер, а сам проект містить багато внутрішніх неузгодженостей та помилкових посилань на норми Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.

Внесення змін до частини сьомої статті 119 чинного Цивільного процесуального кодексу України щодо того, щоб до позовної заяви, яка подається представником, додавалася нотаріально посвідчена копія довіреності, а не сама довіреність, на думку членів Комітету, є недоцільним. Оскільки сама довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається тощо, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (ст.42 ЦПК України). Якщо суд вимагатиме нотаріально посвідчену копію довіреності, то це тільки ускладнить доступ до суду, адже особа, крім посвідчення довіреності у нотаріуса чи іншої посадової особи, змушена буде виготовляти її копію та посвідчувати у нотаріуса, що потягне за собою ще додаткові витрати.

Стосовно пропозиції автора законопроекту до статті 121, про те, що апеляційну скаргу належить подавати до апеляційного суду безпосередньо, а не через суд першої інстанції. В.Онопенко зазначив, що такий механізм може ускладнити виконання судового рішення, оскільки суд першої інстанції повинен бути поінформованим про апеляційне оскарження, щоб не звернути оскаржене судове рішення до виконання. До того ж, суд першої інстанції повинен надіслати до апеляційного суду матеріали справи, а це він може зробити, одержавши апеляцію. Також, у разі врахування пропозиції, невирішеними залишаться питання: до якого суду належить подавати заяву про апеляційне оскарження судового рішення та у який спосіб справа потрапляє до апеляційного суду.

* * *

Комітет з питань правової політики розглянув проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо питання скасування в системі судів загальної юрисдикції військових судів), внесений Кабінетом Міністрів України.

На засіданні Комітету зазначалося, що процес скорочення військових місцевих судів почався на підставі Указу Президента України "Про ліквідацію окремих військових місцевих судів та внесення змін до мережі і кількісного складу суддів військових апеляційних та військових місцевих судів". Ліквідація військових судів обґрунтовувалася їх практичною недоцільністю в системі загальних судів після 1 вересня 2005 року з набранням чинності новим Цивільним процесуальним кодексом України, оскільки кількість кримінальних справ на рік на одного суддю військового суду є невеликою.

Голова Комітету Василь Онопенко наголосив: "Питання низького завантаження роботою суддів, яке виникло у зв'язку із зміною підсудності цивільних справ, не може бути підставою для термінової і повної ліквідації військових судів. Це проблема штатної структури військових судів і питання внутрішньої організації суддівської діяльності. За низької завантаженості військових судів їх кількість і кількість суддів у певних військових судах може бути скорочена".

На думку членів Комітету, стала очевидною поспішність прийнятого рішення з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства позбавити військові суди права розглядати справи адміністративної юрисдикції у сфері військового управління. Тому, слід акцентувати увагу на тому, що згідно статті 19 Закону "Про судоустрій України" та статті 23 Закону "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", військові суди належать до системи загальних судів і здійснюють правосуддя виключно у військових формуваннях.

Крім того, зауважили народні депутати, сьогодні не зроблено належного фінансово-економічного обґрунтування ліквідації військових судів і створення відповідних умов щодо розгляду іншими судами тих справ, які підсудні військовим судам. У зв'язку з цим військовослужбовці на сьогодні позбавлені права на своєчасний судовий розгляд, оскільки розкриття їх правового статусу в суді пов'язано з державною таємницею. Такого судового захисту позбавлені і військовослужбовці миротворчих контингентів.

Комітет вважає, що до законодавчого вирішення питання про особливості здійснення правосуддя у військових формуваннях, які беруть участь у миротворчих операціях за межами України та роль у цьому військових судів, ліквідація останніх є недоцільною.

* * *

Комітет з питань правової політики, рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо виключення пунктів про ліквідацію товариства).

Автор проекту, народний депутат В.Веретенников, зазначає, що метою проекту є уникнення загрози необґрунтованої ліквідації підприємств, які займаються торгівлею, наданням юридичних, консалтингових та інших послуг, не пов'язаних з накопиченням матеріальних активів, що може призвести до скорочення робочих місць, зменшення кількості платників податків.

Для цього пропонується виключити зі ст.144 ЦК України частину 4, згідно з якою, в разі зменшення на кінець року вартості чистих активів товариства до величини, що є меншою ніж статутний капітал, товариство зобов'язано зменшити свій статутний капітал або внести до нього відповідні внески. Якщо вартість чистих активів стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, воно підлягає ліквідації.

Комітет вважає, що наявність статутного капіталу у встановленому законом розмірі є гарантією захисту прав кредиторів, що забезпечує відповідальність товариства за взятими на себе обов'язками. Крім того, члени Комітету пропонують внести відповідні зміни до ч.4 ст.144 та ч.3 ст.155 ЦК України в частині уточнення порядку ліквідації підприємства та надання права збільшення розміру його статутного капіталу.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту відхилити проект закону про державне регулювання в сфері забезпечення електромагнітної сумісності технічних засобів та якості електричної енергії.

Метою законопроекту є посилення зацікавленості виробників та споживачів електричної енергії та технічних засобів виробляти конкурентноспроможну та безпечну продукцію, яка не забруднює навколишнє середовище і не порушує надійність роботи обладнання електромагнітними випромінюваннями та завадами.

Члени Комітету вважають, що в законопроекті необхідно більш докладніше викласти питання державного регулювання в сфері забезпечення електромагнітної сумісності технічних засобів та обов'язкової їх сертифікації, визначення такого поняття як "несприятливі електромагнітні впливи" тощо.

* * *

У Комітеті з питань промислової політики і підприємництва пройшов круглий стіл на тему: "Проблеми мінімізації наслідків зростання цін на енергоносії - ключовий виклик для української економіки".

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники центральної виконавчої влади, менеджери провідних підприємств хімічної та металургійної промисловості, комунального господарства, науковці, фахівці та експерти з питань енергозбереження.

Відкриваючи дискусію, народний депутат України, голова підкомітету з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Володимир Майстришин, зокрема, наголошував на нагальності проблеми, вирішення якої повинно стати пріоритетом державної політики не менш важливим, ніж вступ до СОТ.

Надзвичайно велика енергозатратність вітчизняного виробництва, яка у 3-5 разів перевищує аналогічні показники розвинутих країн і сягає 42% загальновиробничих видатків, сьогодні стає фактором реальної загрози національній безпеці, вважає народний депутат. Особливо виразно це простежується у контексті цінових тенденцій на світовому ринку енергоресурсів. Стрімко дорожчає не лише нафта, але й природний газ, який є ще й основною сировиною для хімічних підприємств, що виробляють мінеральні добрива.

Підняття ціни на газ до 120 доларів за 1000 кубометрів, що є перспективою найближчих років, якщо не працювати на випередження, зупинить вітчизняне хімічне виробництво, а при ціні 140 доларів – "ляже" і металургія.

Як запобігти цьому і що невідкладно слід зробити владі для мінімізації можливих наслідків – довкола цього питання і повели дискусію учасники розмови за круглим столом.

На думку прихильників шляху жорсткої економії, а таких була більшість, "сьогодні в Україні має запрацювати як батіг, так і пряник". Відсутністю правових механізмів заохочення економії та покарання марнотратства пояснюються вкрай низькі показники економії енергоносіїв в Україні. (Торік підприємства Мінпромполітики зекономили тільки 1,7 % газу від річної потреби, електроенергії – і того менше - 1,03%,тоді як реальний потенціал енергозбереження може скласти до 70 відсотків).

Чинне законодавство у сфері енергозбереження, вважають учасники круглого столу, має вдосконалюватися за трьома напрямками:

- створення правових підстав для запровадження ефективного державного регулювання енерговитрат;

- економічного стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій;

- удосконалення правового поля обліку та контролю.

Учасники круглого столу висловили низку пропозицій. Вони вважають, що підприємства, які вкладають свої кошти в енергозберігаючі технології, повинні мати право відносити ці інвестиції на валові затрати. Кошти з прибутку, скеровані на енергозбереження, не повинні оподатковуватися.

Держава мусить забезпечити й інші стимули для економії. Жорсткими мають бути і санкції за наднормативні витрати енергоносіїв.

Ці та інші напрацьовані пропозиції учасники круглого столу вирішили викласти у відкритому листі до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Що ж до законодавчого забезпечення, то необхідно якнайшвидше подати на розгляд парламенту проекти відповідних законі.

* * *

Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (щодо фінансування засобів масової інформації).

Мета законопроекту – сприяти тому, щоб кошти для фінансової допомоги ЗМІ закладалися у державний бюджет щорічно. Крім того, проект пропонує й інші варіанти зміцнення фінансового становища місцевих ЗМІ. Зокрема, законодавче сприяння помірним обсягам орендної плати за приміщення для місцевих засобів масової інформації.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, зокрема на здешевлення кредитів для засобів масової інформації. Тому пропонується набрання ним чинності з наступного року, з тим, щоб всі необхідні кошті були передбачені у Законі про Державний бюджет.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці заслухав звіт заступника Міністра праці та соціальної політики Н.Іванової про виконання рішення Комітету про оплату праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки.

Було зазначено, що рішення Комітету про введення в дію постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" до цього часу невиконаною.

Комітет ухвалив рішення вважати роботу уряду щодо введення Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери на основі законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати із відновленням міжпосадових співвідношень незадовільною.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді провести у грудні-місяці 2005 року парламентські слухання з питання "Про проект Трудового кодексу України".

Члени Комітету підтримали автора проекту Постанови народного депутата України М.Волинця про проведення парламентських слухань, погодившись з автором, що проект Трудового кодексу України є надзвичайно важливим документом, який має доленосне значення для всієї України. Він має стати новою малою трудовою конституцією, яка регламентуватиме відносини, що складаються в світлі нової епохи між працівником та роботодавцем. Це документ, від досконалості змісту якого залежатиме доля подальшого розвитку трудових відносин в Україні і, як наслідок, мікроклімат в усьому українському суспільстві.

Автор мотивував необхідність проведення парламентських слухань тим, що при опрацюванні проекту Трудового кодексу до першого читання, так і при опрацюванні до другого читання запропоновані засади правового регулювання трудових відносин викликали занепокоєння у народних депутатів. Аналіз проекту, на думку М.Волинця, навіть після опрацювання до другого читання, свідчить про нерівне положення сторін трудових відносин (звуження змісту і обсягу прав і гарантій найманих працівників), крім того, простежується нівелювання ролі профспілок (хоча держава законодавчо визнала профспілки представниками і захисниками прав та інтересів найманих працівників і надала їм певні гарантії для здійснення своєї діяльності).

Сторонам соціального партнерства не вдалось знайти відповідних компромісів з таких важливих питань як: робочий час, обов'язковість ведення трудових книжок, атестація працівників, правонаступництво у трудових відносинах, нормування, оплата праці, гарантії і компенсації працівникам, обов'язковість укладення колективних договорів, регулювання соціального партнерства. Книга шоста проекту, на думку автора проекту Постанови про проведення парламентських слухань, взагалі суперечить діючому законодавству про колективні договори та угоди, про порядок вирішення колективних трудових спорів та конфліктів.

Парламентські слухання покликані стимулювати народних депутатів України, представників виконавчої влади, сторони соціального партнерства до детального аналізу проблемних питань розробки проекту Трудового кодексу України та визначення тих першочергових заходів, які дозволять в повній мірі дотримуючись норм Конституції України, враховуючи стандарти міжнародних конвенцій, захистити нормами Трудового кодексу в першу чергу людей найманої праці.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Постанови про повне погашення заборгованості із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, поданий Кабінетом Міністрів.

Проектом пропонується визнати повністю погашеною заборгованість по збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що склалася на 1 січня 1999р., враховуючи факт списання податкового боргу відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення".

Комітет підтримав проект Постанови, спрямований на приведення нормативно-правових актів у відповідність вимогам чинного законодавства України.

* * *

Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо обчислення та сплати страхових внесків), поданий народним депутатом Челноковим С.Д.

Законопроектом пропонується у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати та одночасної сплати нарахованих за місяць страхових внесків, спричиненої ненадходженням коштів за товари, роботи, послуги, оплата за які проводиться за рахунок бюджетних коштів, сплату страхових внесків за відповідний період здійснювати в пропорційних розмірах до отриманих коштів на виплату заробітної плати.

Члени Комітету погодилися з висновком Головного науково – експертного управління. у якому зазначається, що питання достатньо врегульовано чинним законодавством. Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.

На думку Комітету, прийняття закону у запропонованій редакції призведе до виникнення законодавчої колізії, оскільки обмежує дію відповідної норми несвоєчасним надходженням лише бюджетних коштів.

За результатами розгляду у першому читанні Комітет вважає доцільним законопроект відхилити.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про державну підтримку малого підприємництва" (щодо удосконалення діяльності фондів підтримки підприємництва), внесений народними депутатами В.Хомутинніком, К.Ляпіною, Л.Супрун.

Основні положення законопроекту полягають в конкретизації завдань та видів діяльності фондів підтримки підприємництва.

Зокрема, передбачається, що основними завданнями фондів підтримки підприємництва є: фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка суб'єктів підприємницької діяльності; участь у створені об'єктів інфраструктури. Основними видами діяльності фондів підтримки підприємництва є: впровадження цільових, соціально спрямованих програм та заходів на безповоротній основі; надання фінансової підтримки на платній, у тому числі на умовах кредиту, та безоплатній, поворотній основі для реалізації підприємницьких програм і проектів; часткова сплата відсотків за видані підприємцям кредити установами банків.

Такого роду зміни, зазначив В.Хомутиннік, дозволять закріпити статус та регламентувати діяльність фондів підтримки підприємництва як неприбуткових організацій, гарантувати вплив держави та закласти нормативну базу для функціонування фондів підтримки підприємництва як одного з елементів інфраструктури державної підтримки підприємництва.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності пропонує парламенту підтримати проект постанови про інформацію Кабінету Міністрів України на Дні Уряду України "Про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні".

Члени Комітету вважають, що за короткий період функціонування Держфінпослуг запроваджено дієву систему страхового нагляду. Удосконалено нормативно-правове регулювання страхового ринку. Підготовлено та прийнято документи у сфері реєстрації, ліцензування страховиків, перестрахування, формування та розміщення страхових резервів, нормативів платоспроможності, документи у сфері запобігання легалізації та відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом тощо.

Аналіз основних статистичних показників засвідчив, що уряду вдалося змінити негативні тенденції, що переважали у розвитку страхування протягом попередніх п'яти років.

Однак, на думку народних депутатів, сьогодні ще низка питань залишається невирішеною і потребує уважного вивчення та опрацювання.

З метою підвищення рівня страхового захисту інтересів широких верств населення, формування ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів в національну економіку члени Комітету запропонували низку заходів.

Зокрема, підготувати до другого читання та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування, щодо повноважень в сфері регулювання ринків фінансових послуг, щодо заміни обов'язкового державного страхування безпосередніми виплатами з Державного бюджету України.

Наголошувалося на необхідності внесення змін до законодавства України з метою забезпечення Держфінпослуг повноваженнями щодо встановлення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності для переводу сектору страхування на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності тощо.

Враховуючи важливу роль страхової системи та значний внесок працівників цієї галузі в розвиток економіки держави та забезпечення фінансової стабільності, Комітет пропонує розглянути можливість порушити клопотання щодо встановлення в Україні професійного свята - Дня працівників страхової галузі.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності провів засідання "круглого столу", на якому розглядався законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення бази оподаткування до проекту закону про бюджет України на 2006 рік), внесений Кабінетом Міністрів України.

У законопроекті передбачається розширення бази оподаткування за рахунок відміни неефективних податкових пільг, що, на думку уряду, створить рівні умови конкуренції для всіх платників податків та удосконалення адміністрування податків шляхом внесення змін до ряду законів України.

Основні зміни, що пропонується внести до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" торкаються оподаткування суб'єктів фінансового сектору, зокрема банків і страхової діяльності.

Зокрема, вносяться зміни до визначення терміну "звичайна процентна ставка за депозит". На відміну від діючої норми, коли звичайна процентна ставка за депозит встановлювалась за рішенням платника податку залежно від строків та розміру депозиту, пропонується встановлювати звичайну ставку залежно від виду вкладу (валютні, до запитання) та строку (короткострокові, середньострокові та довгострокові). При цьому пропонується здійснювати перерахунок ставок за депозит у разі повернення строкового депозиту будь-якого виду раніше строку, на який його було внесено. З метою оподаткування вважати його вкладом (депозитом) до запитання з відповідним перерахунком розміру звичайної ставки у бік її зменшення та зменшення валових витрат банка. А у разі пролонгації строкового депозиту за згодою сторін без попереднього розірвання депозитного договору, вважати такий договір розірваним в день укладання договору (прийняття рішення) про його пролонгацію з метою визначення розміру звичайної депозитної ставки, яка діє на такий момент.

Запропонований урядом механізм перерахунку ставок має за мету зменшити з метою оподаткування валові витрати банків, оскільки сума сплачених процентів за депозит відноситься на валові витрати. Але таке втручання у механізм функціонування банків з метою поповнення державного бюджету, вважають народні депутати, не можна вважати державним. Оскільки залучення банками вкладів на депозит є основою для кредитування економіки, то умови залучення банками вкладів, які розраховані на різні верстви населення, мають бути привабливими для них. Адже на розмір процентної ставки впливають не лише строки залучення вкладів (короткостроковий чи довгостроковий), а і розмір вкладу, і умови виплати тощо. Пропозиція вважати пролонгацію договору за згодою сторін його розірванням ставить у невигідні умови вкладника і позбавляє банк можливості в період дії депозитного договору запропонувати вкладнику більш вигідні умови розміщення вкладу.

Пропонується також ввести новий термін "звичайна ставка за кредит", яка не може бути меншою за облікову ставку Національного банку України (крім кредитів у валюті). Ці доповнення кореспондуються із змінами до Закону "Про податок з доходів з фізичних осіб" і мають на меті закрити схему, за якою кредит видається за заниженою ставкою і кладеться на депозит за більш високою ставкою.

В цілому на практиці, зазначили учасники засідання, дійсно існують проблеми оптимізації податків за допомогою використання різних ставок, але питання потребує більш детального обговорення визначення вказаних термінів.

З метою усунення можливості оптимізації сплати податку на прибуток, пропонуються зміни, згідно з яким дозволено відносити до валових витрат деякі витрати щодо страхування ризиків. Витрати за окремими видами страхування, обов’язковість яких передбачена законодавством, повністю включаються до складу валових витрат, інші - у обмеженому розмірі, зокрема, 5 відсотків від валових витрат платника податку. При цьому, до видів страхування, за якими встановлений обмежений ліміт витрат, що включаються до складу валових витрат, пропонується не включати витрати, пов'язані зі страхуванням будь-яких кредитних та фінансових ризиків.

Обмеження щодо створення страхового резерву за рахунок збільшення валових витрат та позбавлення права відносити витрати зі страхування кредитних ризиків до складу валових витрат, наголошувалось на засіданні, дискримінує банки у порівнянні з іншими платниками податку.

Зміни, що пропонується внести до оподаткування страхової діяльності, полягають у збільшенні ставки податку від валових страхових платежів на 1 відсоток (замість 3% пропонується 4%). Крім того, дещо змінюється механізм оподаткування страхової діяльності. Зокрема, на відміну від діючої норми, за якою отримані страховиком-резидентом валові внески за договорами страхування (перестрахування) ризиків зменшувалися на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування з резидентом, пропонується всю суму страхових платежів без зменшення на суму перестрахувальних сум на території України оподатковувати у страховика, що їх отримав за ставкою 4 відсотка. Зменшення суми страхових внесків передбачається лише на суму внесків до Фонду аграрних страхових субсидій.

За такою схемою, підкреслили члени Комітету, податкове навантаження переноситься на першого страховика, що ставить у нерівні умови у порівнянні з іншими платниками податку.

Законопроектом вносяться зміни до статті 7 (Порядок обчислення і сплати податку) Закону "Про податок на додану вартість" щодо подання платниками податку податковим органам одночасно з декларацією за звітний податковий період реєстру податкових накладних в електронному вигляді за формою, встановленою центральним податковим органом.

Ця норма, зазначили учасники "круглого столу", потребує доопрацювання. Програма щодо ведення електронного реєстру податкових накладних ДПА ще до кінця не опрацьована.

Висловлені зауваження і пропозиції під час обговорення запропонованих урядом змін до законів з питань оподаткування будуть опрацьовані Комітетом під час його підготовки для розгляду парламентом.

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо поліпшення для громадян України умов використання платіжних карток та підвищення рівня безготівкових платежів із їх застосуванням), поданий народним депутатом О.Карповим.

Метою цього законопроекту є створення необхідних умов для покращення структури грошового обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків.

Виходячи з того, що редакція зазначеного законопроекту направлена на створення прозорої фінансової системи, залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та юридичних осіб), забезпечення поступового переходу населення на безготівкові розрахунки, зменшення витрат Національного банку та держави в цілому на підтримку готівкового обігу, Комітет ухвалив рішення внести на розгляд Верховної Ради України редакцію цього законопроекту та рекомендувати прийняти його за основу.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув проект закону про внесення змін до статті 37 Закону України "Про державну службу" (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, визнаних інвалідами), поданий народними депутатами В.Сушкевичем та М.Волинцем.

Законопроектом пропонується поширити право на призначення пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу" на державних службовців, що визнані інвалідами до прийняття їх на державну службу та мають відповідний стаж такої служби.

Крім того, проектом врегульовуються деякі питання щодо строків виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності.

За чинним порядком право на призначення пенсії по інвалідності за цим законом мають державні службовці, які визнані інвалідами I та II груп у період перебування на державній службі, незалежно від причини інвалідності, за наявності стажу державної служби не менше 10 років та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Загалом підтримуючи законодавчу ініціативу щодо поліпшення пенсійного забезпечення інвалідів, Комітет звертає увагу на доцільність зміни послідовності викладення запропонованих змін, а саме - уточнення щодо строків виплати пенсії по інвалідності логічно було б викласти у сьомій та восьмій частинах статті, відповідно змінивши нумерацію наступних частин цієї норми.

Крім того, у членів Комітету викликає певний сумнів та не відповідає конституційному принципу рівності вимога щодо наявності у інваліда 15 років стажу державної служби, оскільки за чинною нормою для призначення такої пенсії інваліду необхідно мати лише 10 років.

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу у першому читанні проект закону про внесення змін до статті 37 Закону України "Про державну службу" (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, визнаних інвалідами) з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального забезпечення працівників державних та комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я на рівні державних службовців, внесений народними депутатами України О.Морозом, І.Боким, М.Рудьковським.

Законопроектом передбачається внести зміни до Законів України "Про освіту", "Основи законодавства України про культуру", "Основи законодавства України про охорону здоров'я" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку пенсійного забезпечення педагогічних, медичних працівників та працівників культури шляхом встановлення для них особливого порядку пенсійного забезпечення, аналогічного порядку призначення пенсій державним службовцям та науковим працівникам.

Автори пропонують підвищити "з нового бюджетного року" рівень матеріального, соціально-побутового та пенсійного забезпечення працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, освіти та культури. Реалізація законодавчої ініціативи, за розрахунками авторів, потребуватиме 1 млрд. гривень щомісяця.

Загалом підтримавши пропозицію щодо покращання рівня соціального захисту громадян, в тому числі пенсійного забезпечення медиків, педагогів та працівників культури, члени Комітету зазначили, що нормою пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення осіб, які працюють на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, повинно здійснюватися згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". За Законом України "Про пенсійне забезпечення" працівники закладів охорони здоров'я, освіти та культури при наявності спеціального стажу роботи 25 років мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Таким чином, підвищення рівня пенсій таким працівникам може здійснюватися або шляхом збільшення заробітної плати, що створює умови для покращання їх пенсійного забезпечення в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, або через професійні та корпоративні фонди. Крім того, одним з шляхів підвищення рівня пенсій є запровадження недержавного пенсійного забезпечення.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внесений народним депутатом України В.Альошиним.

Законопроектом пропонується передбачити можливість здійснення недержавного пенсійного забезпечення на пільгових умовах осіб, які працюють у шкідливих умовах праці, через всі види недержавних пенсійних фондів, включаючи відкриті, а не тільки через професійні та корпоративні.

Комітет вважає за доцільне зазначити наступне. Пенсійне забезпечення на пільгових засадах базується на встановлених державою гарантіях, зокрема щодо часу призначення та розмірів пенсій. Натомість, норми Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" не передбачають таких гарантій, і навіть, загалом, не гарантують виплату такої пенсії. Тому, на погляд членів Комітету, враховуючи світову практику вирішення цих питань, недержавні пенсійні фонди для працівників, умови праці яких передбачають особливі умови пенсійного забезпечення, мають формуватися шляхом прийняття окремого законодавчого акту на засадах, визначених Основами законодавства України про соціальне страхування, що доцільно врахувати при подальшому опрацюванні проекту.

Комітет звертає увагу на те, що Держфінпослуг пропонує передбачити у законопроекті щодо здійснення роботодавцями обов'язкових відрахувань до корпоративних та професійних недержавних пенсійних фондів за застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України розв'язання таких питань:

участь працівника у відкритому пенсійному фонді в разі припинення трудових відносин з роботодавцем-засновником або роботодавцем-платником такого фонду;

погодження пенсійних схем та змін до пенсійних схем з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців.

Комітет вважає з урахуванням цих та інших зауважень і пропозицій законопроект може бути прийнятий у першому читанні.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді частково врахувати пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність і прийняти його в новій редакції.

Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" був прийнятий Верховною Радою України 22 вересня 2005 року.

Президент пропонує змінити положення статті 24 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо порядку визначення заробітку, обчислення наукового стажу, призначення та перерахунку пенсії науковцям, а також дату введення в дію зазначеного Закону.

Члени Комітету підтримали пропозиції Президента України щодо необхідності внесення змін до прийнятого Закону з положень щодо:

- обмеження заробітку для обчислення пенсії лише сумою заробітної плати за основною посадою;

- встановлення уніфікованого порядку підвищення пенсій у зв'язку зі зростанням заробітної плати в Україні;

- надання права на призначення пенсії по інвалідності не тільки тим науковим працівникам, що стали інвалідами внаслідок загального захворювання чи інвалідності з дитинства, але й тим, хто визнаний інвалідами з інших причин та мають необхідний стаж;

- порядку обчислення наукового стажу роботи;

- дати набуття чинності цим Законом.

Водночас, Комітет вважає недоцільним вилучення положення про можливість оптимізації заробітку. За нормою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На думку народних депутатів, вилучення положення щодо права на виключення із заробітку періоду, що становить до 10% відсотків стажу, позбавляє пенсіонерів права оптимізувати заробіток для призначення пенсії, яке передбачене базовим пенсійним законом.

* * *