Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан 37 Міжнародна науково-практична конференція "Пріоритетні питання Плану дій Україна єс" 46 нові закон
| Вид материала | Закон |
- V міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів, 106.58kb.
- Інформація про IV міжнародну науково-практичну конференцію “Міжнародна банківська конкуренція:, 163.63kb.
- Перша міжнародна науково-практична конференція «проблеми розвитку транспортної логістики», 92.58kb.
- Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим І сільськими, селищними,, 179.86kb.
- Я україни національний фармацевтичний університет науково-практична конференція інформаційний, 35.13kb.
- Причорноморська фундація права Міжнародна науково-практична конференція, 114.4kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- П’ята ювілейна науково-практична конференція, 66.47kb.
- П’ята ювілейна науково-практична конференція, 69.67kb.
- Кременчук 28-29 вересня 2012, 2935.43kb.
ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
У вівторок Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагородив переможців Всеукраїнського молодіжного конкурсу творчих есе "Нове обличчя України".
"Ми бачимо нові обличчя, бачимо майбутнє України", - сказав В.Литвин, звертаючись до лауреатів конкурсу.
Голова Верховної Ради України побажав переможцям конкурсу "нових злетів та успіхів", зазначивши, що "головне – здобути прекрасну освіту, бо це життя, це доля, яка визначить ваше майбутнє".
За час проведення конкурсу до конкурсної комісії, яку очолював Голова Верховної Ради України, надійшло близько 3000 творчих робіт від студентів та аспірантів з усієї України.
* * *
У середу Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк вручив відзнаки Верховної Ради України працівникам різних галузей народного господарства, охорони здоров'я, освітянам.
Вітаючи присутніх, Адам Мартинюк зазначив, що "тут дійсно зібрався цвіт нашої країни".
Зокрема, за заслуги перед українським народом у сприянні становленню незалежної держави, здійсненню заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян, розвитку парламентаризму та високий професіоналізм у роботі присвоєно почесне звання "Заслужений журналіст України" оглядачу газети Верховної Ради України "Голос України" Сергію Лавренюку.
Також цінним подарунком (годинником) нагороджено головного бухгалтера редакції газети "Голос України" Катерину Виноградець.
* * *
Візит Голови Верховної Ради В.М. Литвина до Республіки Казахстан
У четвер, 10 листопада, розпочався дводенний візит Голови Верховної Ради Володимира Литвина до Республіки Казахстан.
Цього ж дня відбулась зустріч В.Литвина з Головою Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан Уралом Мохамеджановим.
"Наші стосунки мають високий рівень, потенціал і перспективи, - сказав В.Литвин. – Причини цього потрібно шукати і в історії".
Голова Верховної Ради України висловив думку щодо необхідності "проведення інвентаризації" двосторонніх стосунків з метою визначення першочергових пріоритетів і завдань, в яких потрібно задіяти парламентську складову. На думку В.Литвина, "особливо важливим є налагодження системи співпраці на рівні парламентських комітетів і груп дружби". Він висловив переконання, що підписання Меморандуму про міжпарламентське співробітництво між Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан дозволить налагодити системну співпрацю між вищими законодавчими органами наших держав.
В.Литвин висловив задоволення динамікою розвитку двосторонніх економічних стосунків, зазначивши, що економіки наших держав у багатьох напрямках можуть взаємодоповнювати одна одну.
Голова Верховної Ради, зокрема, вважає перспективною співпрацю в енергетичній сфері та космічній галузі. Особливе значення, за його словами, надається розвиткові співпраці в енергетичній сфері, зокрема, у використанні нафтогазотранспортних коридорів, у перспективі – нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк.
В.Литвин наголосив на зацікавленості у розвитку взаємовідносин у сфері АПК.
Він також зазначив, що Україна надає великого значення розвиткові гуманітарно-культурної співпраці з Казахстаном. "Нас пов'язує ім'я Тараса Шевченка. Це яскрава сторінка, яку нам ще потрібно вивчити". Він також високо оцінив зусилля казахстанської влади, спрямовані на підтримку української діаспори і висловився за розширення співробітництва між учбовими закладами наших країн.
В.Литвин висловив думку щодо того, що Україні і Казахстану необхідно брати участь "у всіх міжнародних об'єднаннях, де є інтереси наших держав".
У.Мухамеджанов зазначив, що Україну і Казахстан "пов'язують дружні стосунки, які набувають нового змісту". Він висловив впевненість, що офіційний візит делегації українського парламенту на чолі з В.Литвином надасть нового імпульсу нашим взаємовідносинам.
У.Мухамеджанов зазначив, що економічні стосунки між Україною і Казахстаном розвиваються динамічно. Серед пріоритетних напрямів співпраці він, зокрема, назвав співробітництво в галузі поставок та транзиту казахстанської нафти. Серед існуючих проблем У.Мухамеджанов назвав високі тарифи на транспортні перевезення, відсутність двосторонніх механізмів, страхування ризиків. Разом з тим, він висловив впевненість, що ці проблеми будуть успішно розв'язані.
Він також зазначив, що обидві країни дуже багато роблять у питаннях розвитку гуманітарно-культурного співробітництва.
У.Мухамеджанов високо оцінив рівень співпраці Республіки Казахстан і України в ОБСЄ.
* * *
У четвер, 10 листопада, Голова Верховної Ради України і Голова Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан підписали Меморандум про міжпарламентське співробітництво.
МЕМОРАНДУМ
про міжпарламентське співробітництво
між Верховною Радою України та Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан
Верховна Рада України та Мажиліс Парламенту Республіки Казахстан (далі Сторони),
надаючи важливого значення розвитку двосторонніх відносин, заснованих на принципах дружби, взаєморозуміння та довіри між народами України і Республіки Казахстан,
підкреслюючи важливість і актуальність міжпарламентського співробітництва, спрямованого на поглиблення всесторонніх відносин між двома державами в політичній, соціально-економічній, гуманітарній та інших сферах,
прагнучи подальшого вдосконалювання взаємодії між органами законодавчої влади обох держав,
домовилися про таке:
Стаття 1
Сторони розвиватимуть міжпарламентське співробітництво України та Республіки Казахстан для обміну досвідом в політичній, соціальній, економічній, науковій, культурній та гуманітарній сферах.
Стаття 2
Сторони сприятимуть ратифікації договорів та угод, які укладаються між Україною і Республікою Казахстан.
Стаття 3
Сторони проводитимуть консультації, надаватимуть підтримку та сприяння одна одній під час обговорення в міжнародних парламентських організаціях питань, що становлять взаємний інтерес.
Стаття 4
Сторони сприятимуть встановленню постійних зв'язків між комітетами, групами дружби, депутатськими фракціями, обмінюватимуться делегаціями для вивчення практики законотворчої діяльності.
Стаття 5
Сторони регулярно обмінюватимуться інформацією щодо своєї діяльності, законодавчими актами та періодичними виданнями, сприятимуть організації взаємного доступу до інформаційних фондів та баз даних парламентів.
Стаття 6
Сторони сприятимуть встановленню постійних зв'язків між Апаратом Верховної Ради України та Апаратом Мажиліса Парламенту Республіки Казахстан з метою вивчення та обміну досвідом роботи з питань забезпечення законотворчої діяльності депутатів.
Стаття 7
За взаємною письмовою згодою Сторін, в Меморандум можуть бути внесені зміни та доповнення, які оформлюватимуться відповідними протоколами.
Стаття 8
Цей Меморандум набуває чинності з дня його підписання та залишається чинним для кожної Сторони до закінчення трьох місяців від моменту відправлення іншій Стороні письмового повідомлення про бажання скасувати його дію.
Меморандум підписаний у м. Астана 10 листопада 2005 року у двох примірниках, кожний українською та казахською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Верховну Раду України За Мажиліс Парламенту
Республіки Казахстан
* * *
У п'ятницю, в рамках дводенного офіційного візиту Голови Верховної Ради України до Республіки Казахстан відбулась зустріч В.Литвина з Президентом Республіки Казахстан Нурсултаном Назарбаєвим.
В інтерв'ю журналістам В.Литвин сказав, що зустріч була "надзвичайно цікавою і насиченою".
За словами Голови Верховної Ради України, Президент Республіки Казахстан вичерпно розповів, що зроблено за останній час, повідомив про плани і перспективи розвитку країни на майбутнє. "Результати вражаючі, плани грандіозні", - сказав В.Литвин.
За словами Голови Верховної Ради України, в економічній сфері можливості двосторонньої співпраці необмежені. На жаль, зазначив В.Литвин, "подекуди українська сторона не завжди може повною мірою використовувати наші можливості, можливості кооперації, щоб отримати кумулятивний результат".
В.Литвин висловив сподівання, що під час візиту в Україну Президента Республіки Казахстан відбудуться зустрічі у Верховній Раді України, "що дозволить нам краще з'ясувати, що ми повинні зробити, в тому числі, по парламентській лінії, аби мати повнокровне ефективне співробітництво".
В.Литвин також наголосив на зацікавленості у поглибленні економічної співпраці з Казахстаном, висловивши сподівання, що візит Президента Республіки Казахстан в Україну дозволить "вийти на реалізацію конкретних програм співпраці".
В.Литвин також висловився за дальший розвиток гуманітарно-культурної співпраці.
Торкаючись питань співпраці в регіональних та міжнародних організаціях, зокрема, в рамках Єдиного економічного простору, Голова Верховної Ради наголосив на важливості відстоювання своїх національних інтересів, співставляючи їх з національними інтересами інших країн.
* * *
У п'ятницю, в рамках дводенного офіційного візиту до Республіки Казахстан Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Головою Сенату Парламенту Республіки Казахстан Нуртаєм Абикаєвим.
Під час зустрічі сторони обговорили широке коло питань двосторонніх відносин і їх парламентську складову, а також питання співпраці в регіональних та міжнародних об'єднаннях.
В.Литвин високо оцінив рівень двосторонньої співпраці. "Ми відчуваємо і розуміємо один одного", - наголосив він.
"Ми зацікавлені, щоб парламентська складова була вагомою, щоб ми законодавчо забезпечили домовленості, досягнуті на рівні президентів наших держав", - підкреслив В.Литвин. На думку Голови Верховної Ради України, "ми повинні на рівні парламентів домовитись, що ми будемо робити, аби налагодити системну співпрацю, зокрема, на рівні комітетів і парламентських груп дружби".
Н.Абикаєв наголосив, що в наших двосторонніх відносинах і у багатосторонньому форматі в рамках інтеграційних, європейських та світових об'єднань "у Республіки Казахстан та України однакові позиції з усіх питань, взаємна підтримка".
На його думку, економіки наших держав взаємодоповнюючі, й існують великі перспективи співпраці, зокрема, у нафтогазовій і транспортній галузях.
Н.Абикаєв запевнив, що Сенат Парламенту Республіки Казахстан вноситиме свій внесок у розвиток двосторонніх зв'язків.
Також відбувся обмін думками щодо ситуації, яка склалася в Республіці Казахстан напередодні президентських виборів, а в Україні – парламентських виборів.
* * *
У п'ятницю, в рамках дводенного офіційного візиту до Республіки Казахстан Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Міністром закордонних справ Республіки Казахстан Касімжомартом Токаєвим.
Міністр, підкресливши важливість дальшого розвитку між Україною та Казахстаном, відзначив високу результативність переговорів офіційної делегації Верховної Ради України на чолі з Володимиром Литвином, які відбулись в Астані. "Великі сподівання ми покладаємо на візит Президента Казахстану в Україні, який планується здійснити 17-19 листопада 2005 року", - сказав К.Токаєв.
Він також висловив задоволення рівнем співпраці з МЗС.
Міністр позитивно оцінив можливість України взяти участь у Шанхайській організації співробітництва у якості спостерігача.
Торкаючись питань дальшого поглиблення українсько-казахстанської співпраці, В.Литвин зазначив важливість координації діяльності на рівні парламентів як вагомої складової міждержавної взаємодії.
Під час зустрічі було детально обговорено співробітництво між двома країнами та шляхи підвищення ефективності взаємодії делегацій в міжнародних організаціях. Зокрема, В.Литвин підтвердив готовність української сторони підтримати прагнення Казахстану одержати право на головування в ОБСЄ у 2009 році протягом року на ротаційній основі.
Офіційна парламентська делегація України також відвідала посольство України в Республіці Казахстан, де зустрілася з представниками української діаспори.
* * *
Під час дводенного офіційного візиту до Республіки Казахстан Голова Верховної Ради України В.Литвин виступив у Євразійському національному університеті ім. Л.М.Гумільова.
Виступ В.Литвина мовою оригінала:
"Уважаемый господин ректор!
Уважаемые коллеги!
Искренне благодарен за приглашение выступить в вашем университете. Оказанную честь расцениваю как проявление глубокого уважения к Украине, ее многовековой истории и культуре.
Мне уже доводилось высказывать мысль (и здесь уместным вижу повторить ее снова), что имена великих мыслителей и национальных героев, присвоенные ведущим университетам разных стран мира, накладывают на университетскую корпорацию печать исторической ответственности и высокого общественного долга.
Евразийский национальный университет, носящий имя выдающегося ученого Льва Гумилева, яркий тому пример.
Исследуя в течение всей своей жизни проблему возникновения этносов на планете Земле, их функционирования и взаимоотношения с природой, Лев Николаевич Гумилев уделил при этом должное внимание становлению казахского этноса.
Вопросы этногенеза и биосферы Земли, разработанные "великим универсантом", являются чрезвычайно важными и актуальными для народов, имеющих богатую историю и культуру, но сравнительно недавно, по историческим меркам, обретших свою государственную независимость.
Важнейшим заданием современных университетов Украины и Казахстана является формирование высокоморальных интеллектуалов и подготовка высокообразованных, универсальных специалистов, ученых-рационалистов, генерирующих новые прорывные идеи – национальной элиты.
Университеты обеспечивают объемное видение исторического прошлого и глобальных процессов настоящего, возвращают человечество к истокам учености, мудрости, просвещенной ответственности.
Интеллектуальный и нравственный потенциал университетов является золотым достоянием наших народов, хранителем их этнокультурной идентичности, языка и религии.
Верится, что именно в недрах университетов вызревают объективные предпосылки для духовного взлета или же пассионарного толчка, ведущего, по определению Льва Гумилева, к повышению пассионарного напряжения в истории наших народов.
Отсюда представляется логичным вывод – в условиях глобализации, когда культура, язык, образование и религия все больше превращаются в действенные геополитические факторы, национальные университеты призваны выступать, перефразируя Льва Николаевича Гумилева, в роли "заслонок, именуемых "совестью".
В связи с упомянутой категорией уместным вижу небольшое отступление, посвященное матери Льва Гумилева – гениальной поэтессе Анне Ахматовой, закончившей в 1907 году Фундуклеевскую гимназию в Киеве.
Никоим образом не затрагивая тему политической, а тем более национально-культурной самоидентичности поэтессы – ибо здесь существует угроза псевдоисторизма, призываю просто внимательно вслушаться в вечные поэтические строки Ахматовой:
А я всю ночь веду переговоры
С неукротимой совестью своей
Итак, разве не задача университетов генерировать духовность, мораль, совесть и ответственность, дабы развивать у современников способность к сверхнапряжению, которая всегда предшествовала великим реформациям, в том числе и в наших обществах?
Дух свободы, исконно обитающий в университетах, должен выступить необходимой, фундаментальной предпосылкой для развития современного общества, стержень которого – свобода и права человека.
Без этого мы не сможем иметь истинной, а следовательно –твердой национальной политики, будем обречены на аутсайдерство.
В жестоких конкурентных реалиях XXI века выживут и смогут устойчиво развиваться лишь те государства и нации, которые добьются оптимального баланса духовного и материального. Ведь "разнохарактерность этики, постепенное исчезновение экстремальных особей (альтруистов)", "гибель носителей генофонда", ведет, по мнению Гумилева, к "исчезновению этносов" и "пассионарности".
Украина как арена вековой борьбы между латинским и католическим Западом и византийским Востоком, а также – между византийским Востоком и Востоком тюркским – не только не лишилась своей европейской социально-религиозной и культурной идентичности, но упрочила ее, исходя из реалий указанной экуменической перспективы, как упрочила и собственную значимость в культурном и политическом единении восточноевропейских (славянских) стран с западными.
Украина – не просто важная геополитическая ось евразийского пространства. Она была и остается геостратегическим "магнитом" и для Запада, и для Востока, и для Севера, и для Юга.
Таким же "исторически многомерным, – по вашему определению, – является и казахский дух".
Казахская степь и города располагались на перепутье Юга и Востока, Севера и Запада. Принимая активное участие в диалоге культур мира, синкретическая казахская культура обрела свое яркое и неповторимое лицо.
Контакты и взаимопроникновение христианства и ислама, их культур и традиций на этом рубеже происходили не только в форме военных столкновений, но и в виде толерантного диалога.
Украина и Казахстан, не единожды пребывавшие вместе в составе нескольких империй – Тюркского каганата, Золотой Орды, Российской империи и СССР, имеют многовековую историю и, к сожалению, типологически родственные проблемы.
Украинско-казахские отношения имеют давние исторические традиции и прекрасную перспективу.
В качестве хрестоматийного, но все же – не столь известного для современного поколения студентов примера приведу факт пребывания на казахской земле гениального украинского поэта и национального пророка Тараса Шевченко.
Сосланный российским самодержавием в 1847 году отбывать десять лет солдатской каторги за свободолюбивые идеи и критику августейшего семейства, Тарас Шевченко в составе Аральской описательной экспедиции в 1848 году совершил переход от Орской крепости к Раимскому укреплению.
В безлюдной степи взору поэта и художника предстало роскошное зеленое дерево, тут же зарисованное им под названием "Джангис-агач" ("Святое дерево").
Будучи очарованной единственным в степи деревом и поклонением ему местных казахов, художественная фантазия поэта тут же создала яркую легенду о святом дереве и топоре, а вскоре – поэму "У Бога за дверми лежала сокира", главное поэтическое произведение Шевченко о прошлом, настоящем и будущем казахов. Вряд ли кто-либо останется безучастным, услышав эти строки:
Одним-єдине при долині
В степу край дороги
Стоїть дерево високе,
Покинуте Богом.
Покинуте сокирою,
Огнем непалиме,
Шепочеться з долиною
О давній годині.
І кайзаки не минають
Дерева святого.
На долину заїзжають,
Дивуються з його
І моляться, і жертвами
Дерево благають,
Щоб парости розпустило
У їх біднім краї.
Этой молитве-мечте, воплотившей сострадание великого сына украинского народа к казахскому народу, судилось сбыться, и одинокое дерево в степи дало свои мощные ростки – в лице великого казахского поэта и мыслителя Абая (Ибрагима Кунанбаева), ставшего духовной предтечей возрождения казахской нации.
Украинцы и казахи, по иронии судьбы, нередко оказывались этническим меньшинством на родной земле.
В равной мере нашим народам довелось испытать все "прелести" великодержавного шовинизма, русификации, нерационального потребления природных богатств и ресурсов, что приводило к чудовищным по мировым меркам экологическим катастрофам.
Чернобыль и Семипалатинск, искусственные моря по руслу Днепра и беда Аральского моря, разрушенные и несущие угрозу мирной жизни военные полигоны, болью отзываются в сердце каждого украинца и казаха.
Занимая видное место на геополитической карте мира, Украина и Казахстан обладают взаимодополняющими возможностями для обеспечения собственного динамичного развития и усиления воздействия на ключевые тенденции в глобальном и региональном измерениях.
Считаю, что и политикам, и ученым следует решительно отойти от упрощенного понимания происходящих процессов как в отдельных странах, так и во всем мире, отказаться от политики краткосрочных национальных интересов, объемно видеть перспективу – нашу и мировую.
О видении указанной перспективы украинским народом хотел бы рассказать уважаемой аудитории более подробно.
В условиях предельного напряжения политической атмосферы в конце 2004 года, пребывания общества на краю бездны гражданского конфликта, угрозы территориальной целостности Украины украинский народ как бы в одночасье (смотрящим со стороны) постиг свое естество.
При этом он явил миру глубинную ментальную сущность – преданность национальному, языковому и конфессиональному единству.
Парламент Украины как высший законодательный орган страны и высшее представительское собрание народа решительно пресек попытки навязать искусственные линии раздела Запад – Восток. Взамен ожидаемого эффекта циничных политических технологий украинское общество продемонстрировало свое стремление обрести достойное место в современном глобализированном мире.
Можно с уверенностью констатировать: с декабрьскими событиями 2004 года в Украине окончательно отошел в историю Советский Союз.
Без мощной системообразующей – Украины – надежды на реставрацию и планы на возрождение единого советского государства являются утопией.
В этом – неумолимая логика нашей новейшей истории.
Наш народ и государство выдержали достаточно сложный и тяжелый тест на этнополитическую зрелость и жизнеспособность, засвидетельствовав готовность отстоять демократическую и ответственную систему власти, способную консолидировать нацию.
Наша главная цель и задача – достижение Украиной статуса неотъемлемой составляющей единого евроатлантического пространства.
Мы стремимся создать процветающее демократическое государство, живущее в условиях мира, безопасности и дружбы со странами-соседями.
Украинская интеллектуальная и политическая элита, сделавшая в течение веков весомый вклад в упрочение общеевропейского культурного и религиозного фундамента, во все времена осознавала ответственность принятых обязательств. Достигать высокого уровня жизни и демократических стандартов нужно на своей родной земле – священной земле наших предков.
Ориентируясь на общепринятые стандарты экономики, политики и демократии, мы делаем ставку прежде всего на собственные силы, на собственный интеллект.
Указанным задачам общественного развития Украины должна соответствовать качественно реформированная политическая система страны.
Именно такую систему мы пытаемся сегодня выстраивать в Украине, исходя из того, что нам необходимо сосредоточиться на себе, на внутреннем обустройстве страны и общества.
Соответственно, ключевым приоритетом внешней политики Украины является содействие решению задач наполнения качественным содержанием государственного каркаса по европейским меркам и стандартам.
Мы видим Европу целостным регионом, в котором значимость Украины, исходя из объективной логики происходящих процессов, в ближайшее время будет возрастать. Европейский выбор Украины обуславливается исторически вызревшими факторами государственной независимости, национальной безопасности, политической стабильности, устойчивого развития и демократического преобразования страны.
Евроинтеграционные устремления Украины гармонично дополняются нашими вековыми связями с Востоком. В частности, легендарный Великий Шелковый Путь и сегодня функционирует в современных формах торгово-экономического и научно-технического сотрудничества в рамках существующих межгосударственных объединений.
Каждый шаг по углублению региональной интеграции должен, по моему мнению, осуществляться с максимальным учетом желаний наших граждан сохранить свою национальную идентичность, язык, культурно-исторический облик, создававшийся веками и запечатленный в бессмертных творениях человеческого гения.
В своем порыве догнать время мы стремимся к интеграции только лишь во имя усиления экономического развития, но никак не с целью создания разного рода наднациональных структур с мощными полномочиями.
При таком подходе, а мы в этом искренне уверены, станут реальными предпосылки для создания "европейски ориентированного плацдарма" экономических интересов и инициатив Казахстана в Украине.
Разумеется, в качестве симметрического ответа рассчитываем видеть "восточный плацдарм" украинской промышленно-предпринимательской инициативы в Казахстане.
По мнению западных аналитиков, с которыми сложно не согласиться, современный Казахстан является щитом экономической и военно-политической безопасности для стран среднеазиатского региона. Этот авторитетный статус можно расценивать как дань исторической справедливости, когда "казахи вновь вернули себе полнокровное дыхание свободной нации", равной мерой как и ответственную миссию за упрочение демократических завоеваний и стабильности в регионе, получившему, с легкой подачи Збигнева Бжезинского, название "Евразийские Балканы".
Приверженность и Украины, и Казахстана системе общечеловеческих ценностей и взаимному сотрудничеству, историческое и культурное пребывание на стыке цивилизаций, присутствие в украинской нации народов, имеющих общие с казахами турецкие корни, принадлежность территорий обоих государств к одной ландшафтно-географической зоне усиливают общность интересов наших народов, создавших прочные взаимоотношения на принципах взаимного уважения и доверия.
"Святая обязанность каждого из нас, – учил Абай, – приумножать количество своих друзей".
Мудрая казахская пословица гласит: "Сын, не знающий своих семерых предков – непутевый; народ, не знающий своих прошлых семи веков – без будущего".
Насмелюсь внести одно дополнение в народную мудрость: "Народ, имеющий семерых надежных друзей – вечен".
Друзей и дружбы в современном мире не бывает много, их недостаток губителен для полноценного развития наций и народов в ХХI веке. И все же, по оптимистическому высказыванию Льва Гумилева, "Мы не одиноки в мире! Близкий Космос принимает участие в охране природы, а наше дело – не портить ее. Она не только наш дом, она – мы сами".
Я убежден, что новые поколения казахских интеллектуалов, которые сегодня присутствуют в этом зале, сохранят и умножат идеи духовного взаимопонимания между Украиной и Казахстаном с благородной целью – сделать мир лучшим.
Спасибо за внимание".
Відповідно до рішення Вченої ради університету В.Литвину присвоєно звання Почесного професора університету. Ректор університету Сарсєнгалі Абдіманапов вручив Голові Верховної Ради України диплом, пам'ятну медаль та мантію Почесного професора.
* * *