«далека й близька канада»
Вид материала | Документы |
- Экономическая ситуация, которая сложилась в Украине, очень далека от совершенства, 42.96kb.
- Г в Ванкувере (канада) Международный Олимпийский Комитет Шато де Види C. P. 356 1007, 692.75kb.
- Канада є другою за величиною країною у світі (9 970 610 кв км), яку перевершує за розмірами, 216.4kb.
- Канада и проблема насилия в семье: двадцать лет борьбы забелина Т. Ю., Исраелян, 170.64kb.
- Канада является федеративным государством, состоящим из 10 провинций и двух территорий,, 544.64kb.
- Е. Е. Особенности лексики французского языка Канады, 193.45kb.
- Трудна, но цель не далека, 2.27kb.
- Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах, 995.69kb.
- Зміст вступ 2 Сутність І функції страхування, 239.11kb.
- «Стихи о Прекрасной Даме», 20.53kb.
«ДАЛЕКА Й БЛИЗЬКА КАНАДА»
В

«Україна є дуже важливою для Канади, - зазначив він. - Населення нашої країни складає 33-34 мільйони осіб, у той час, як українська діаспора налічує 1,2 млн. Це біля 4% від усіх канадців. Інтереси такої великої маси неможливо не враховувати. До того ж, перша канадська жінка-космонавт за походженням - українка, а з українців-хокеїстів у нашій країні можна скласти професійну автономну команду.
Канадські українці так само, як і на Батьківщині, полюбляють їсти вареники, танцювати національні танці... вони зберегли українське серце».
В Канаді працюють українські школи, розповсюджена українська мова, хоча державними є дві - французька й англійська. Сам пан Карон, до речі, походить із франкомовної частини Канади - Квебеку, й до 22 років англійської не вчив.
«Наші держави мають близькі стосунки з самого початку оголошення незалежності України, - підкреслив пан посол. Канада була першою західною державою, що визнала суверенітет України. Прем'єр-міністр Канади вже три рази зустрічався з Президентом України В. Януковичем. До речі, наш прем'єр був також першим західним лідером, який відвідав Україну після президентських виборів - 2010. Ми готові підтримувати політичний, економічний та соціальний розвиток України».
Т

Як відомо, Україна й Канада є членами ОБСЄ.
- Скажіть, будь ласка, як у Канаді вирішується мовне питання? І чи не було спроб зробити українську мову державною?
- Нам вдалося досягнути рівноваги в цій сфері, але особливого рецепту для неї в нас немає. Як відомо, в Канаді дві державні мови: англійська та французька. Кожен громадянин може обрати, якою з них вести справи, якою отримувати консультації та ін. Ми є дуже толерантними людьми та поважаємо усі мови й культури, але зробити державними одразу багато мов, на жаль, неможливо.
- А що Ви думаєте з приводу податків, і ситуації, яка склалася в Україні щодо Податкового кодексу?
- Податки необхідні для зміцнення суспільства.
Країна потребує багато грошей для здійснення різних соціальних та економічних програм, їй необхідні доходи, а податки - це одне з головних джерел. У Канаді вони складають близько 47-55% заробітної плати. Я не можу коментувати Податковий кодекс України, але, звичайно, в системі оподаткування необхідні зміни.
- Як Ви, мабуть, помітили, наш університет є адаптованим для людей із особливими потребами. А яким чином вирішується питання інвалідів у Канаді?
- Ми дуже далеко просунулись в інтеграції людей із особливими потребами в суспільство. Школи, інститути, робочі місця - все це є доступним для інвалідів. Ми, як я вже казав, дуже толерантні, тому сприймаємо людей такими, які вони є.
- Яке Ваше враження від України?
- До України я жив і працював у Мексиці. Коли ми з моєю родиною приїхали до Києва, то одразу ж пішли на прогулянку містом. І відчули себе, наче вдома. Зараз ми дуже любимо у вихідні їздити за Київ, гуляти, вивчати українське суспільство та його культуру. Але це трохи ускладнюється тим, що я не знаю української мови, тільки французьку, англійську, іспанську.
Що допомогло Вам досягти успіху у Вашій професії?
Головне - це, звичайно ж, зацікавленість! Я почав захоплюватися різними країнами в 1974 році, коли в моєму місті проходив міжнародний музичний фестиваль. Я пізнавав культури народів світу через їхню музику. Щось подібне відбулося й через 4 роки. Тоді я остаточно визначився з майбутньою професією. Звісно, все виявилось не так красиво, як здавалося спочатку, але найголовніше в цьому - зацікавлення.
- Чи є у Вас друзі-українці?
У моїх дітей, сина й доньки, найкращі друзі - українці. Вони вчать мову, ходять усі разом до звичайної школи...
Життя послів не є простим. Для них важче зближатися з місцевими людьми, адже через 3-4 роки доведеться переїжджати. Спочатку із закордонними друзями спілкуєшся, потім усе якось стирається... Робота посла - не найкраща для таких стосунків.
Вікторія Скрипник
Студентський інформаційний часопис «СІЧ»
Експериментальний випуск студентів ІІ курсу
Інституту філології та масових комунікацій
Університету «Україна»
2011