Переваги поданні звітності мережею Інтернет з достойністю оцінили платники пдв дарницького району столиці
Вид материала | Документы |
- В м. Києві рада шістнадцята сесія V скликання рішення 23 грудня 2009 року №7 Про паспортизацію, 102.26kb.
- Які діють особливості реєстрації платниками пдв для суб’єктів господарювання, які, 18.25kb.
- Регіональна стратегія розвитку Хустського району до 2015 року Зміст, 330.96kb.
- Митний склад I магазин безмитної торгівлі пдв акцизний збір, мито Сергій Кислов, 1809.18kb.
- Тема. Пошук інформації в Інтернет, 48.04kb.
- 1 Юридична особа чи фізична особа підприємець може самостійно обрати спрощену систему, 107.03kb.
- Рівень обізнаності українців щодо безпеки дітей в інтернеті, 50.4kb.
- Пдв 1 Відкриття поточного рахунку 20 грн. Без пдв, 71.94kb.
- Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів Організація роботи з глобальною, 1469.56kb.
- України Інеса Братушчик (диплом переможця та статуетку Оскара). Всіх учасників фестивалю, 17.46kb.
1 2
Згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, у спосіб обраний запитувачем.У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Підкажіть, яка інформація відноситься до публічної інформації з обмеженим доступом? Згідно ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: - виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; - розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; - шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Чи потрібно сплачувати якісь кошти за отримання публічної інформації? Згідно із статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно і тільки якщо при підготовці відповіді на запит буде роздруковано або виготовлено більше ніж 10 сторінок копій документів, доведеться відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. При цьому розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Крім того, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Як повинно діяти підприємство у разі анулювання реєстрації особи, як платника податку на додану вартість, за ініціативою податкового органу? Згідно з п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі – Кодекс), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно). Крім того, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. Наше підприємство відноситься до великих підприємств. Чи є подача податкової звітності в електронному вигляді обов’язковою? Відповідно до п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (зі змінами та доповненнями) платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Які дії приймають податківці для того, щоб виявити схеми «мінімізації» податкових забов’язань? При ДПІ у Дарницькому районі м. Києва створена та діє робоча група, у складі якої – керівники структурних підрозділів відомчої установи. Активна робота групи спрямована на виконання програм уряду щодо відпрацювання та перевірки «сумлінних» суб’єктів господарювання, на розроблення планів-графіків перевірок, проведення роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств щодо дотримання вимог податкового законодавства, тощо. Така робота направлена на виявлення та руйнування схем ухилення від оподаткування в підприємницькому середовищі – мінімізації податкових зобов’язань, виявлення та припинення діяльності «фіктивних» суб’єктів господарювання. У який термін проводиться податковою перевірка щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ? Відповідно до пункту 200.10 та пункту 200.11 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238. Чи можливо підприємству оскаржити рішення про невідповідність критеріям на право бюджетного відшкодування? Пунктом 200.21 статті 200 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено, що у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку. Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Чи подається податкова звітність засобами телекомунікаційного зв’язку без електронного підпису? Відповідно до пункту 7 розділу ІІ “Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку”, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: - його відповідність затвердженому формату (стандарту); - підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; Чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований. |