Митний склад I магазин безмитної торгівлі пдв акцизний збір, мито Сергій Кислов
Вид материала | Документы |
- Лекція Акцизний збір, 171.53kb.
- Методика розрахунку пдв та сплати до бюджету. Акцизний збір, 196.28kb.
- Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18) Стаття Акцизний збір, 115.74kb.
- Тест: Яка із форм ринку дає простір для повної дії ринкових сил (конкуренції, цінам,, 99.29kb.
- Тов придбало бензин марки а-80 (в ціну придбання входить акцизний збір) та методом, 19.38kb.
- Кабінетом Міністрів України, мито та митні збори не сплачуються. Установити, що положення, 14.17kb.
- Закон україни про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби, 151.85kb.
- від 12 травня 2005 року n 10/10, 633.47kb.
- Декретом Кабінету Міністрів України, від 30 квітня 1993 року n 43-93, закон, 130.09kb.
- Закон україни про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби, 149.19kb.
Митний склад i магазин безмитної торгівлі
ПДВ акцизний збір, мито
Сергій Кислов,
аудитор АК "КРЕДО-АУДИТ"
У суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності які ввозять товари на митну територію України або вивозять їх з цієї території, іноді виникає потреба в пiдготовцi вказаних товарів до продажу та/або до подальшого транспортування (наприклад, проведення сортування, пакування, перепакування, маркування товарів тощо). у такому випадку для здійснення зазначених операцій товари можна заявити в режим митного складу та розмістити їх на митному ліцензійному складі. Розглянемо сутність указаного митного режиму i магазину безмитної торгiвлi та переваги в оподаткуванні
Митний склад
Митний склад - митний режим, вiдповiдно до якого ввезені з-за
меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків i зборів i без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України (ст. 212 МКУ).
Відповідно до статті 216 МКУ та пункту 1.1 Наказу № 592 зберігання товарів у режимі митного складу забезпечується шляхом, використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця - митного ліцензійного складу (далі – МЛС). Власниками МЛС є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. Ліцензування діяльності, пов’язаної з відкриттям та експлуатацією МЛС, здiйснюеться відповідно до вимог Закону № 1775 таї ліцензійних умов. У статті 15 указаного Закону зазначено, що за видачу лiцензiї справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до державного бюджету України встановлюються Кабміном України. Вiдповiдно до вимог Постанови № 1446 за видачу Державним митним комітетом (далі - Комітет) указаної ліцензії (на право відкриття та експлуатації МЛС на території України) стягується збір у розмірі, еквівалентному в національній валюті 2500 дол. (за курсом НБУ, встановленим на день подання документів указаному Комітету). Крім того, за щорічну перереєстрацію МЛС стягується збір у розмірі, еквівалентному в нацiональнiй валюті 1500 дол. (за курсом НБУ, встановленим на день подання документів Комітету). Суми цю зборів зараховуються до державного бюджету.
Види МЛС та товарів, які дозволено зберігати на МЛС
Існує два види МЛС: відкритого i закритого типу (п. 1.5 Наказу № 592).
МЛС відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа. Декларування товарів при їх розміщені на МЛС відкритого типу має права здійснювати виключно власник складу (п. 1.9 Наказу № 592). При цьому для забезпечення декларування товарів на МЛС відкритого типу власник складу має отримати свідоцтво про визнання його
|
Нормативна база -МКУ - Митний кодекс України від 11.0720022 р. N< 92-ІУ.
Закон № 2097 - Закон України "Про єдиний митний тариф, від 05.0219922 р. № 2097-ХІІ.
Закон № 168 - Закон України - Про податок на додану вартість, від 03.0419977 р. № 168/97-ВР.
Закон № 1775 - Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" 01.06.2000 р. № 7775-11..
Закон № 2371 - Закон України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-11..
Декрет КМУ № 18-92 - Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.1219922 р. N< 18-92.
Постанова № 1446 - Постанова КМУ «Про впорядкування діяльності митних ліцензійних складів» від 02.1219966 р. №1446.
Постанова № 1867 - Постанова КМУ .Деякі питання застосування режиму Митного складу» від 12.12.2002 р. №1867.
Постанова № 1089 - Постанова КМУ «Про затвердження Порядку відкриття i ліквідації магазинів безмитної торгівлі та Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» від 17.07.2003 р. № 1089.
Наказ № 592 - Наказ Держмитслужби «Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів» від 31.12.1996 р. №592.
Наказ № 307 - Наказ Держмитслужби «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» від 09.07.1997 р. ~ 307.
Наказ № 380 - Наказ Держмитслужби .Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі» від 30.0619988 р. №380.
Наказ № 33 - Наказ Держмитслужби «Про затвердження Інструкції про порядку справляння акцизного збору в разі ввезення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України» від 21.01.2000 р. №33.
Наказ № 512 - Наказ Держмитслужби .Про затвердження форми звіту про рух товарів у магазині безмитної торгівлі від 31.07.2003 р. № 512.
Наказ № 35/68 - Спільний Наказ Держмитслужби та Держкомкордону. Про затвердження форм дозволу на відкриття магазину 6езмитної торгівлі, заяви про його одержання та рішення про зупинення дії дозволу від 22.01.2044 р. №35/68.
Наказ № 335 - Наказ Держмитслужби .Про затвердження Класифікатора митних органів України та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій» від 26.04.2006 р. № 335.
|
як декларанта*. Декларування товарів при їх випуску З указаного МЛС може проводити як власник складу, так i власник товар. Відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.
ДО МЛС закритого типу відносяться склади, які використовуються для зберігання товарів, що належать власникові складу. Декларування товарів на МЛС закритого типу здійснює власник складу, який i несе відповідальність за сплату всіх митних платежів (п. 1.8 Наказу № 592).
На МЛС дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження (як імпортні, так i призначені для вивезення за межі митної території України), що підлягають оподаткуванню митом та зборами (ст. 5 Наказу № 592). При цьому види товарів, що дозволені до зберігання на МЛС закритого типу, визначаються підчас надання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу. Для зберігання на МЛС деяких видів товарів установлено певні обмеження. Так, товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, можуть розміщуватися на МЛС у разі проведення перевантаження з одного виду транспорту на інший, але за умови дотримання загальних термінів транзиту. Товари, що підлягають експортному контролю, розміщуються на МЛС за погодженням з Держмитслужбою. Окремі види товарів та інших предметів, зберігання яких вимагає дотримання
ВАЖЛИВО
Відповідно до статті 213 МКУ забороняється розміщувати на МЛС товари, які заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товари, перелік яких визначається КМУ. На виконання вказаної статті КМУ прийнято Постанову № 1867. У ній наведено перелік товарів, які забороняється розміщувати на МЛС, а саме:
- товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України;
- товари, термін з6еріганяя або використання яких закінчився;
- транзитні підакцизні товари;
- товари, що Надходять в Україну як гуманітарна допомога;
- живі тварин;;
- електроенергія та газ;
- товари, що надходять на адресу приватних осіб;
- спирт та алкогольні напої за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - 2203 00, 2204 - 2208;
- тютюнові вироби за кодами згідно з УКТ3ЕД -
2402 0000 00,2402 20 400092402 20 90,,403 101000,
2403 1О 90 00,2403 99 1000;
- давальницька сировина, закуплена на митній території України.
певних умов з огляду на їх токсичність, вогненебезпечність тощо (наприклад, товари, які можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання), можуть вберігатися тільки на спеціально обладнаних для зберігання таких товарів місцях МЛС. Крім того, існує і загальне застереження: на МЛС можуть зберігатися тільки товари, розміщені у митний режим митного складу (п. 6.1 Наказу № 592).
Товари повинні зберігатися на МЛС під митним контролем з обов'язковим накладенням митного забезпечення митного органу. Митне забезпечення - це одноразові номерні запірно - пломбувальні пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення (п. 13 ст. 1 МКУ). Разом із митним забезпеченням обов'язковим е наявність пломби власника МЛС.
Проведення операцій з товарами, що розміщені на МЛС
Перелік операцій, які дозволено проводити э товарами, розміщеними на МЛС, наведено у Постанові № 1867. Так, для за6езпечення збереження
товарів, які знаходяться на МЛС, їх дозволено переміщувати у межах складу з метою раціонального розміщення, чистити, фарбувати, захищати від корозії, інвентаризувати, а також проводити боротьбу зі шкідниками, провітрювання, сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла,, створювати оптимальний температурний режим зберігання. Указані операції можуть бути включені до процедури організації митного режиму - митний склад, (далі - Процедура), що розробляється власником МЛС та затверджується митним органом. До вказаної процедури може бути включено операції, які дозволено проводити з товарами, розміщеними на МЛС, з метою підготовки їх до продажу (відчуження) й транспортування, а саме: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, розвантаження, перевантаження, тестування. На проведення цих операцій керівник митного органу (уповноважена ним посадова особа) на підставі заяви власника товару або уповноваженої ним особи (у тому числі власника МЛС за відповідним дорученням) надає окремий (разовий) дозвіл. Заява подається у двох примірниках, реєструється та розглядається протягом трьох робочих днів після реєстрації. На обох примірниках заяви проставляється резолюція «Дозволено» або «Заборонено», яка скріплюється печаткою митного органу або особистою номерною печаткою посадової особи. Перший примірник заяви з революцією зберігається у відповідному митному органі, другий - видається заявникові або надсилається йому поштою (з повідомленням про вручення).
При проведенні операцій з товарами, розміщеними на МЛС, можуть бути присутні посадові особи митного органу, яких визначає керівник митного органу.
|
ВАЖПИВО
Усі операції, що проводяться з товарами, які перебувають у режимі митного складу, не повинні змінювати характеристик, за якими товари були класифіковані згідно з УКТЗЕД. Сформована на митному ліцензійному складі партія товарів декларується відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Відновлення упаковки товарів, пошкодженої під час їх транспортування на митний ліцензійний склад, здійснюється під контролем митного органу із складанням відповідного акта.
|
Розміщення товарів у режим митного складу
Для того щоб розмістити товари в режим митного складу, власник МЛС, незалежно від вартості декларованих товарів, подає до митного органу вантажну митну декларацію (ВМД.. Вона наповнюється відповідно до вимог Наказів Держмитслужби № 307 та № 380, інших нормативно-правових актів. Зокрема, у ній вказується напрямок переміщення та код Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України, наведеного в додатку № 2 до Наказу Держмитслужби № 307, - наприклад, ВМД типу 1М 74 (при розміщенні на МЛС товарів, ввезених на митну територію України) або типу ЕК74 (при розміщенні на МЛС товарів, призначених для вивезення за межі митної території України). Разом із декларацією до митного органу подаються і такі документи:
• договір про зберігання товарів на МЛС між його власником та особою, яка розміщує вказані товари на склад, i зовнішньоекономічний договір (контракт);
• товаротранспортні та інші товаросупровідні документи (накладні, коносаменти, специфікації, рахунки-фактури тощо);
• дозволи органів державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Крім митного контролю можуть здійснюватися такі види контролю товарів: санітарно - епідеміологічний, ветеринарний, фiтосанітарний, радіологічний, екологічний, контроль за переміщенням культурних цінностей (ст. 27 МКУ). Зауважимо, що при розміщенні на МЛС товарів, які при імпорті підлягають сертифікації, сертифікат відповідності не подається.
Задекларовані товари розміщуються на МЛС у присутності посадової особи митного органу.
Строк зберігання товарів у режимі митного складу
Конкретний строк зберігання товарів на МЛС визначається спільно власником МЛС та особою. яка розміщує товари на зберігання. При цьому ними повинні бути додержані дозволені законодавством граничні строки зберігання, а саме:
1, Товари, що ввезені на митну територію України. можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим. Указаний строк може бути обмежено митним органом для окремих видів товарів. Строк зберігання підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, у режимі митного складу не може перевищувати трьох місяців з дати їх поміщення у цей режим. Зазначимо, що при переміщенні товарів, які були ввезені в Україну, з однога МЛС на інший, строк зберігання товарів установлюється з дати їх розміщення в режим митного складу (тобто з моменту первинного розміщення на перший МЛС.
Після закінчення вказаних строків товари мають бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із обраним декларантом, заявленим митному органу митним режимом (наприклад, «імпорт»).
2. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати їх поміщення у зазначений режим. До закінчення зазначеного строку так! товари мають бути вивезені за межі митної території України.
ВАЖЛИВО
Товари, розміщені в режим митного складу, можуть випускатися з МЛС:
а) у вільний обіг на митній території України;
б) за межі митної території України;
в) для тимчасового користування на митній території України в режимі тимчасового ввезення;
г) для переробки на митній території України;
) для передання на склад митного органу для зберігання в режимі митного складу або при відмові на користь держави;
д) для знищення під контролем митного органу;
е) для перевезення на інший митний лiцензiйний склад у зоні дiяльностi того самого митного органу;
є) для перевезення в інший митний орган з метою митного оформлення в обраний митний режим;
ж) тимчасово з наступним поверненням для:
- демонстрації на мiжнароднiй виставці, що проводиться в Україні;
- проведення сертифiкацiї органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно - епідеміологічною, ветеринарно - санітарною, фiтосанiтарною, екологічною службами). Якщо при проведенні сертифікації або досліджень зразки товарів повністю використовуються або руйнуються й не повертаються на МЛС, то вони враховуються в партії товарів під час митного оформлення у вільний обіг на митній території України. Кількість зразків, що випускаються з МЛС, не повинна перевищувати норм, установлених уповноваженим державним органом для певного виду товару.
592
Пункт 6.9 Наказу №592
Оподаткування товарів, які розміщуються в режим митного складу
1. Товари, як; зберігаються під митним контролем (на МЛС) після митного оформлення відповідними органами (в режим експорту) до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
Відповідно до підпункту 3.1.3 статті 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту. При цьому, з метою оподаткування ПДВ, до експорту товарів також прирівнюється «передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під режим митного складу, для подальшого їх вивезення з митної території України». Виходячи з наведеного, платник податків, який вивозить товари в режимі експорту з МЛС, може застосувати пункт 6.2 Закону № 168, яким, зокрема, визначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% до бази оподаткування. Зазначимо, що нульова ставка з ПДВ не застосовується, якщо товари, які експортуються через МЛС, звільняються взагалі від оподаткування згідно з пунктами 5.1-5.2 Закону № 168 (крім пiдп. 5.1.2 та пiдп. 5.1.7 цього Закону). Зважаючи на те, що товар декларується в режим експорту до розміщення на МЛС, вивізне мито сплачується в загальному порядку, а акцизний збір не сплачується - на підставі статті 5 Декрету КМУ № 18·92, в якій вказано, що «акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованим) суб'єктом ЗЕД за межі митної території України в раз,, коли Тх вивезення (експортування) засвідчене належно Оформленою ВМД.
2. Ввезення товарів з-за меж митної території України та розміщення ;х у режим митного складу (зберігання на МЛС).
При 8везенні з-за меж митної території України товарів та при їх розміщенні в режим митного складу податки та збори не справляються у період зберігання таких товарів під митним контролем на МЛС (ст. 212 МКУ). До таких податків та зборів, відповідно до Закону № 168, Закону № 2371, Закону № 2097, Декрету КМУ № 18-92 i, зокрема, підпункту 2.2.2 Наказу № 33, належать ПДВ, акцизний збір i ввізне мито.
Відповідно до вимог Наказу № 592 митна вартість товарів визначається під час їх випуску з МЛС. При цьому митне оформлення товарів, що випускаються з МЛС відповідно до обраного митного режиму, здійснюється за умови подання декларантом митному органу ВМД i комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення цих товарів. Крім того, повинні бути сплачені всі податки i збори (обов'язкові платежі), установлені законодавством для певного, обраного декларантом митного режиму (наприклад, при переведенні товарів з режиму митного складу в митний режим імпорту сплачується ПДВ, акцизний збір i мито).
Відповідальність
При видачі без дозволу митного органу чи втраті (крім випадків дії обставин непереборної сили або нестачі товарів унаслідок природного зношення чи зменшення за нормальних умов зберігання) товарів, що зберігаються на МЛС, власник цього складу:
• несе відповідальність згідно з МКУ;
• повинен сплатити в бюджет кошти у сумі ввізних (вивізних) податків та зборів, що підлягали б сплаті, якби товари були оформлені відповідно до митного режиму імпорту (експорту) (п. 6.16 Наказу №592).
Магазин безмитної торгівлі
Магазин безмитної торгівлі (далі - МБТ) -
митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання (ст. 225 МКУ).
Відповідно до частини першої статті 226 МКУ товари (а також супутні товарам роботи) в митному режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торговельних закладах - магазинах безмитної торгівлі. Розташування МБТ та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України (ч. друга ст. 226 МКУ).
До відома
Приміщення МБТ може включати:
1) торговельний зал (зали,, у тому числі бари та пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склад магазину.
Власником МБТ може бути лише підприємство - резидент, що зобов'язане (ст. 227 МКУ):
• вчасно декларувати митному органу товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;
• виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;
• дотримуватися положень МКУ та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності МБТ;
• вести облік товарів, що надходять до МБТ та реалізуються ним, i подавати до митних органів, у зоні діяльності яких знаходиться МБТ, звіт про рух товарів у такому магазині (додаток до Наказу № 512і
Порядок відкриття та ліквідації МБТ
Порядок відкриття та ліквідації МБТ визначений Постановою № 1089. Так, МБТ відкривається на підставі дозволу на відкриття магазину безмитно; торігiвлi, форму якого затверджено Наказом № 35/68 Далі - дозвіл). 3азначений дозвіл видається:
• суб'єктові підприємницької діяльності - власникові чи орендареві призначеного для магазин приміщення
або:
• суб'єктові підприємницької діяльності (далі СПД, що має намір спорудити відповідне приміщення у пункті пропуску на митному кордоні України, в інших зонах митного контролю, визначені* митними органами.
Для одержання дозволу СПД подає до митного органу та органу охорони державного кордон* у зоні діяльності яких планується відкрити МБТ за яву про надання такого дозвіл, а також такі документи:
• копії свідоцтва про державну реєстрацію СПІ та установчих документів;
• довідку банку (банків) про розрахункові валютний рахунок заявника;
• план пункту пропуску України з позначенням місця, ти МБТ;
• попереднє письмове погодження власник приміщення, розташованого в зоні митного контролю, на укладання договору оренди (у разі, коли передбачається оренда приміщення);
• план приміщення МБТ. Ці документи розглядаються вищевказаними органами впродовж 3х календарних днів після реєстрації заяви. Якщо подані документи та наведені в них дані відповідають вимогам МКУ, Постанови № 1089 та іншим нормативно-правовим акта щодо організації та діяльності МБТ, то заявника надсилається письмове повідомлення (за підпис начальника митного органу та органу охорони Державного кордону) у вигляді попереднього рішення щодо можливості відкриття МБТ.
Після одержання вказаного повідомлення заявник має подати до митного органу, у зоні діяльності якого планується відкрити МБТ, додаткові документи, що підтверджують:
• право власності на приміщення або на користування ним;
• згоду начальника органу охорони державне кордону на відкриття МБТ;
• наявність дозволу відповідного органу в распорядження магазину;
• відсутність заборгованості з податків, збір (обов’язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів.
Митний орган, у зоні діяльності якого планується відкрити МБТ, одержавши від заявника всі перелічені документи, подає їх до Держмитслужби. Слід зауважити, що до документів додається супровідний лист, В якому зазначаються повні відомості про М5Т та організацію в ньому митного контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України. Копії документів зберігаються в митному органі, у зоні діяльності якого планується відкрити МБТ.
Держмитслужба разом з Державною прикордонною службою України (далі - Держкомкордон) розглядають наведені вище документи протягом ЗО календарних днів після їх надходження. 3азначимо, що вказаний строк може бути продовжено Головою Держмитслужби або його заступниками, але не більше ніж на 15 днів. Якщо документи відповідають вимогам даного митного режиму та вимогам щодо перетинання державного кордону, заявникові видається дозвіл на відкриття МБТ, який підписується Головою Держмитслужби та Головою Держкомкордону (або їх заступниками) i скріплюється печатками. У 10-денний строк від дня видачі дозволу Держмитслужба інформує про це податковий орган (за місцем реєстрації заявника як платника податків) та відповідний орган державної статистики. У разі відмови у видачі дозволу заявникові надсилається спільне рішення Держмитслужби та Держкомкордону (у письмовій формі), в якому зазначається причина відмови.
Строк дії отриманого заявником дозволу становить три раки. Для йога продовження власник (керівник) МБТ подає до митного органу та органу охорони державного кордону, у зоні діяльності яких відкрито вказаний МБТ, заяву, яка розглядається лише за умови відсутніх порушень у роботі МБТ за попередній термін дії дозволу. На період розгляду заяви та прийняття рішення про продовження строку дії дозволу МБТ продовжує працювати в установленому режимі.
3азначимо, що протягом строку дії дозволу заявник має виконувати всі вимоги чинного законодавства щодо застосування митного режиму МБТ Якщо не дотримуватися вказаних правових норм, дію дозволу може бути зупинено на строк до трьох місяців або ж анульовано.
Рішення про зупинення дії дозволу (далі - Рішення) на відкриття магазину безмитної торгівлі приймається Держмитслужбою та Держкомкордонам за письмовим поданням начальника митного органу чи керівника органу охорони державного кордону, а також керівника органу державної податкової служби (за місцем реєстрації власника МБТ) у раз::
~ прийняття власником (керівником) магазину рішень, які призвели до порушень вимог Постанови № 1089 та інших нормативно-правових актів;
~ порушення митних правил або податкового законодавства;
~ порушення встановленого режиму в пункті пропуску через державний кордон;
~ порушення правил продажу товарів МБТ.
До письмового подання додаються відповідні акти (протоколи), що підтверджують факти зазначених порушень. У разі складання протоколу про порушення митних правил чи встановленого режиму в пункті пропуску через державний кордон, акта про порушення податкового законодавства, розміщувати нові партії товарів i здійснювати реалізацію товарів у МБТ заявникові не дозволяється. Після усунення заявником порушень, указаних у рішенні (що підтверджує складений акт), дія дозволу на відкриття МБТ продовжується спільним рішенням Держмитслужби та Держкомкордону. Про це вказується в рішенні.
Дозвіл анулюється спільним наказом Держмитслужби та Держкомкордону в разі;
~ невиконання вимог, зазначених у рішенні;
~ порушення умов перебування товарів у режимі МБТ i зобов'язань власника МБТ (ст. 226, 227 МКУ) та умов складання рішення, - якщо раніше вже застосовувалося зупинення дії дозволу;
~ зміни вказаного митного режиму в пункті пропуску через митний кордон.
У разі анулювання дозволу власник (керівник) МБТ повинен протягом 15 днів від дати набуття чинності наказу про анулювання повернути його до митного органу, у зоні діяльності якого було відкрито МБТ. Митний орган, у свою чергу, надсилає анульований дозвіл до Держмитслужби. Повторна заява про видачу дозволу може бути розглянута тільки через один рік після анулювання попереднього дозволу, але тільки за умови усунення заявником раніше виявлених порушень.
3азначимо, що дозвіл також анулюється та вилучається у випадку, не пов'язаному з порушенням митного чи податкового законодавства, коли:
~ змінюється найменування та код підприємства - власника МБТ згідно з ЄДРПОУ;
~ в інших випадках, що потребують внесення змін до дозволу.
Новий дозвіл оформлюється на підставі спільного наказу Держмитслужби та Держкомкордону. Причому копія попереднього дозволу залишається у власника такого магазину для роботи МБТ, поки оформлюється новий дозвіл.
Ліквідація МБТ здійснюється у разі:
~ прийняття відповідного рішення власником (керівником) магазину;
~ прийняття рішення про зміну місця розташування пункту пропуску через митний кордон;
~ прийняття спільного рішення Держмитслужби та Держкомкордону про анулювання дозволу.
МБТ ліквідується у порядку, визначеному Держмитслужбою, при цьому митний орган обов'язково повинен вилучити у його власника (керівника) оригінал дозволу. Після вилучення він надсилається до Держмитслужби.
У разі зупинення дії дозволу, йога анулювання або ліквідації МБТ, товари, що знаходяться у такому магазині, підлягають декларуванню його власником (керівником) з митного режиму МБТ до іншого митного режиму.
Правила продажу товарів МБТ
Правила продажу товарів МБТ: так само, як i порядок відкриття та лiквiдацiї МБТ, затверджено Постановою № 1089 (далі - Правила № 1089).
Так, відповідно до пункту 3 цих Правил, МБТ може здійснювати реалізацію товарів:
~ за готівку в національній або іноземній валют;;
~ кредитними картками та чеками фізичним особам;
~ у 6езготівковій формі - Юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю.
М6Т мають право реалізовувати продовольчі та непродовольчі товари всix видів вітчизняного та іноземного виробництва, крім тих, що зазначені у статті 226 МКУ, пунктах 4 та 8 Правил № 1089, а саме:
~ товарів, заборонених законодавством до ввезення, вивезення та транзиту через територію України;
• товарів за кодами № 27.01-27.16 відповідно до УКТЗЕД.
Крім здійснення реалізації МБТ мають право проводити підготовку товарів до продажу, їх пакування, демонстрацію, перепакування.
До відома
МБТ здійснюють продаж товарів (у пунктах пропуску на митному кордоні України або на транспортних засобах, що виконують міжнародні рейси) фізичним особам, які від’їжджають за кордон, за умови пред’явлення такими фізичними особами документа, що посвідчує особу, з виміткою про проходження митного контролю або належного їм проїзного документа на транспортний засіб, який прямує за межі України. При цьому факт продажу товару підтверджується касовим або товарним чеком з посадовою нумерацією (удвох примірниках). У такому чеку повинно бути зазначено:
- номер рейсу або реквізити документа, який посвідчує особу (з відміткою про проходження митного контролю);
- ідентифікаційний код товару та йога вартість.
Оригінал чека видається пасажирові, який придбав товар, а копія зберігається у МБТ не менше трьох років.
Товари, що реалізуються МБТ, повинні мати відповідне маркування для їх ідентифікації, яке проводиться на складі МБТ у триденний строк після їх надходження та митного оформлення. Вид i метод маркування товарів затверджується керівником митного органу, у зоні діяльності якого відкрито магазин.
Усі надходження товарів зі складу до торговельного залу МБТ реєструються за формою, погодженою з митним органом. У неробочий час МБТ товари зберігаються в приміщенні магазину з обов'язковим накладенням митного забезпечення на двері та інші місця доступу. При цьому наявність пломб, печаток
при використанні режиму МБТ не дозволяється продавати товари (п, 14 Правил № 1089): із допоміжних приміщень та зі складу МБТ; за зразками, за попереднім замовленням та в розстрочку. Крім того, використання приміщень МБТ для зберігання та реалізації товарів, що не пройшли митного оформлення, також не дозволяється.
та інших видів забезпечення з реквізитами власника І МБТ у місцях доступу до такого магазину е обов'язковою поряд із забезпеченням митного органу. МБТ відчиняється та зачиняється у присутності посадової особи митного органу.
Строк перебування товарів
Строк перебування товарів у митному режим і МБТ не може перевищувати трьох років з дня їх поміщення у цей режим (ст. 226 МКУ). Після закінчення або впродовж зазначеного строку товари можуть і бути заявлені митному органу з метою:
~ вільного обігу на митній території України (наприклад, у митний режим імпорту);
~ вільного обігу за межами митної території України (наприклад, у митний режим експорту);
~ поміщення в режим митного складу;
~ знищення під митним контролем.
Декларування товарів
Товари підлягають декларуванню шляхом заповнення та подання до митного органу ВМД. Зокрема у декларації вказується напрямок переміщення та код Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України, наведеного в додатку № 1 до Наказу № 307, - наприклад, ВМД типу:
~ 1М 72 - при розміщенні в МБТ товарів, що ввезені на митну територію України;
~ ЕК 72 - при розміщенні в режим МБТ товарів, що перебували у вільному обігу на митній території України.
Практичне керівництво щодо заповнення ВМД викладено в Наказі № 307. При здійсненні розміщення товарів у митний режим МБТ Наказом № 380 також передбачено певні особливості заповнення граф ВМД. Так, відповідно до вимог пункту 7.1 Наказу № 380 та зважаючи на положення Наказу № 307 декларантом заповнюються такі графи декларації; А,В, 1,23 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 15а, 18, 19 20,21, 22,232 24, 25,26, 28, 29,31, 32, 33, 34, 35, 37 38, 39, 40, 41, 42, 44, 45, 46, 47, 49, 54. Графи 7, та О заповнюються інспектором митниці. Усі інші графи ВМД не заповнюються. Особливості заповнення деяких граф декларації при розміщенні товарів у митний режим МБТ згідно з Порядком № 36 наведено в таблиці 1,
Таблиця 1 | |
Назва або номер графи Особливості заповнення | |
Графа 2 -Відправник/Експор.ер» | При розміщенні в режим МБТ товарів, що перебували у вільному обігу на митній території України, зазначаються відомості про власника товарів. При розміщенні товарів, що ввезені на митну територію України, вказана графа заповнюється відповідно до митного режиму імпорту |
Графа 8 "Одержувач/Імпортер» | Зазначаються відомості про власника МБТ |
Графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» | Якщо власник МБТ отримав з митного ліцензійного складу іноземні товари, що ввезені на митну територію України й перебувають на консигнації, то зазначаються відомості про консигнатора - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту), в інших випадках - відомості про власника МБТ |
Графа 18 «Транспортний засіб при відправлення» | Заповнюється при розміщенні в зазначений режим товарів, що ввезені на митну територію України, згідно з Наказом № 307, в режимі імпорту. За відсутності цієї умови графа не заповнюється |
Графа 24 - характер угоди | При розміщенні в режим МБТ товарів, що перебували у вільному обігу на митній території України, не заповнюється |
Графа 29 Митниця на кордоні» | При розміщенні в указаний митний режим товарів, що перебували у вільному обігу на митній території України, зазначаються, згідно з Класифікатором митних органів України та їх структурних пiдpозділів, затвердженим Наказом № 335, найменування митного органу та його дев'ятизначний код, а за наявності - код пункту пропуску, В якому розташовано магазин безмитної торгівлі. При розміщенні в митний режим товарів, увезених на митну територію України, зазначаються, згідно із зазначеним Класифікатором, найменування митного органу та його дев'ятизначний код, а за наявності - код пункту пропуску, через який здійснювалося таке ввезення |
Графа 49 «Найменування складу» | Якщо режиму МБТ передував режим митного складу, то зазначається кодовий номер митного ліцензійного складу, в інших випадках - номер дозвільного документа на право відкриття МБТ |
Таблиця 2 | |
Назва або номер графи | Особливості заповнення |
Графа 1 - Тип декларації» | У першому підрозділі зазначаються код напрямку переміщення товарів - ЕК, другий i третій підрозділи не заповнюються |
Графа 2 «Відправник/Експортер» | Наводяться відомості про власника МБТ |
Графа 3 - Додатковий аркуш | Якщо використовуються формуляри-специфікації форми МД-8, то графа не заповнюється |
Графа 5 «Всього найменувань товарів» | У ВМД форм МД-2 та МД-8 заповнюється з урахуванням того, що Формуляри - специфікації форми МД-8 можуть використовуватися замість аркушів митної декларації форми МД-3. Зазначається загальна кількість найменувань товарів, яка не може перевищувати 265 найменувань. При перевищенні цієї кількості складається нова ВМД |
Графа 8 «Одержувач.. | Зазначається: «Різні» |
Графа 37 «Процедура» | Вказується шестизначний код процедури (00 72 50), де: 00-код митного режим;; 72 - код попереднього митного режиму (тобто - магазин 6езмитної торгівлі); 50 - код осо6ливості переміщення товарів (тобто «інше») |
Графа 22 - Валюта та загальна фактурна вартість | Зазначається в гривнях загальна вартість проданих МБТ товарів (у цінах продажу). Лівий пiдpозділ графи не заповнюється |
Графа 40 .Загальна декларація/попередній документ» | У графі можуть 6ути вказані відомості лише про один попередній документ декларування однакових товарів, що надходили до МБТ за різними митними деклараціями, має здійснюватися за окремими порядковими номерами відповідно до кількості зазначених ВМД |
Графа 45 «Митна вартість» | Наводиться у гривнях митна вартість товару, заявленого в графі 31, яка дорівнює його митній вартості, що вказана в попередньому документі (у графі 45 ВМД, номер якої зазначено в графі 40 ВМД, що подається) |
Декларування товарів, що продані в МБТ
Відповідно до вимог пункту 20 Правил № 1089 власник (керівник) МБТ зобов’язаний щомісяця проводити декларування товарів, реалізованих таким магазином, яке здійснюється шляхом заповнення ВМД відповідно до вимог Наказів № 307 та № 380, інших нормативно-правових актів. Зокрема, у пункті 7 Наказу № 380 зазначено, що товари, які продані в МБТ протягом календарного місяця, декларуються шляхом заповнення ВМД форми МД-2 чи МД-3 (або МД-8, якщо декларуються товари п'ятьох або більше найменувань), ураховуючи наступне:
1. Декларантом - власником МБТ заповнюються так; графи ВМД: А, В, 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 12, 13, 14, 22,25, 28, 293 31, 32,33, 340 37, 38, 40, ,1, 45, 46, 47, 54. Графи 7, С та О заповнюються посадовою особою митниці. Iншi графи ВМД не заповнюються.
2. При заповненні деяких граф власник МБТ має знати про деякі особливості (табл., 2).
Українські товари, які перебувають у МБТ, що ліквідовується, підлягають декларуванню виключно до митного режиму імпорту, Порядок декларування аналогічний попередньому, лише у третьому підрозділі графи 1 «Тип декларації" зазначають інший літерний код - УК.
Оподаткування товарів, які розміщуються в митний режим МБТ
Порядок оподаткування товарів ПДВ залежить від того, звідки ввозяться товари, а саме:
1. Розміщення в МБТ товарів, що ввезені на митну територію України із - за кордону. Відповідно до підпункту 3.1.2 статті 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування ПДВ в операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту. З метою оподаткування ПДВ до імпорту товарів також прирівнюється «поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів).: Отже, якщо платник ПДВ заявляв товари з режиму МБТ в режим імпорту, то ПДВ нараховується i сплачується до бюджету. При цьому Законом про ПДВ не передбачено нарахування ПДВ при декларувань в митний режим МБТ ввезених із - за кордону товарів.
2. Розміщення в режим МБТ товарів, що перебували у вільному обігу на митній території України. Відповідно до підпункту 3.1.3 статті 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту. З метою оподаткування ПДВ до експорту товарів також прирівнюється «поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів». Тобто, при розміщенні в режим МБТ товарів, які перебували у вільному обігу на митній території України, ПДВ не нараховується.
Зазначимо, що, відповідно до підпункту 6.2.3 статті 6 Закону № 168, за нульовою ставкою оподатковуються операції платників ПДВ з поставки то варів (робіт, послуг) підприємствами роздрібна торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (тобто В МБТ). При цьому поставка товарів (робіт, послу)) МБТ 6ез нарахування ПДВ може здійснюватися виключно фізичними особам, як виїжджають за митний кордон України, або фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться поза митними кордонами України. Проте товари придбані у МБТ без сплати ПДВ, у разі їх зворотного ввезення на митну територію України підлягають, оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту. Слід сказати i про те що нульова ставка з ПДВ не застосовується, якщо ( товари взагалі звільняються від оподаткування згідне з пунктами 5.1 та 5.2 Закону № 168 (крім пiдп. 5.1. та пiдп. 5.1.7 цього Закону).
Акцизний збір, відповідно до статті 5 Декрет КМУ № 18-92, не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Отже, при розміщенні в режим МБТ товарів (у цьому випадку складається ВМД типу ЕК 72, тобто напрямок переміщення - експорт), які перебували у вільному обігу на митній території України, акцизний збір не нараховується i не сплачується. Не нараховується він i тоді, коли вказані товари декларуються з митного режиму МБТ в митний режим експорту.
Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України якщо з таких товарів, згідно із законодавством України, не справляється ПДВ у зв'язку зі звільненням передбаченим, зокрема, для товарів, що спрямовуються до МБТ (ст. 5 Декрету КМУ N, 18-92.. При цьому акцизний збір справляється органами митної служби України з указаних товарів, якщо пiзнiше щодо не виникає зобов’язання зі сплати ПДВ (тобто при вивезенні з режиму МБТ у митний режим імпорту).
Отже, акцизний збір не справляється при Декларуванні в митний режим МБТ ввезених із-за кордону підакцизних товарів, адже в цьому випадку ПДВ також не сплачується. Якщо ж підакцизні товари заявляються із зазначеного режиму в режим імпорту, то акцизний збір нараховується i сплачуться, адже ПДВ нараховується i сплачується.
Відповідно до статті 22 Закону № 2097 допускається встановлення преференцій щодо стався Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення вид обкладення митом, зниження ставок ми або встановлення квот на преференційне 8везенні щодо товарів та інших предметів, які, зокрема обертаються в прикордонній торгівлі. У статті 2; МКУ вказано, що МБТ знаходяться під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України (тобто здійснюється прикордонна торгівля), та визначено, що товари реалізуються МБТ без справляння мита.