Кодекс законів про працю України

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб
Прикінцеві та перехідні положення
Прикінцеві та перехідні положення
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”
Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
Пункт 2 частини другої статті 27 виключено
Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
Подобный материал:
1   2   3

...

3. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості:


1) умовно-постійна частина картки:

номер посвідчення застрахованої особи;

прізвище, ім'я та по батькові на момент подання відомостей до Пенсійного фонду;

дата народження;

стать;

серія, номер і назва документа, з якого взято відомості для персональної облікової картки;

громадянство;

номер телефону (за згодою);

відмітка про смерть;

2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера);

рік, за який внесено відомості;

розмір єдиного внеску за відповідний місяць;

сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць;

позначка про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування;

сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;


кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

...

Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб


...

3. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості:


1) умовно-постійна частина картки:

номер посвідчення застрахованої особи;

прізвище, ім'я та по батькові на момент подання відомостей до Пенсійного фонду;

дата народження;

стать;

серія, номер і назва документа, з якого взято відомості для персональної облікової картки;

громадянство;

номер телефону (за згодою);

відмітка про смерть;

2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера);

рік, за який внесено відомості;

розмір єдиного внеску за відповідний місяць;

сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць;

позначка про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування;

сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;


дата прийняття на роботу;

кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

...

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ



1.

2.

3.

4.

5. До запровадження подання до Пенсійного фонду звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено єдиний внесок, та інших відомостей відповідно до частини другої статті 20 цього Закону стосовно всіх застрахованих осіб роботодавці, фізичні особи - підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов'язані подавати до територіальних органів Пенсійного фонду персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ



1.

2.

3.

4.

5. До запровадження подання до Пенсійного фонду звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено єдиний внесок, та інших відомостей відповідно до частини другої статті 20 цього Закону стосовно всіх застрахованих осіб роботодавці, фізичні особи - підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов'язані подавати до територіальних органів Пенсійного фонду персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Платники подають дані про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування та суми несплачених коштів за період до 01.01.2011 року органам Пенсійного фонду України за формою, в порядку та у строки, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.


Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві

та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”

Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника


Частина друга.


Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:


Пункт 1 частини другої статті 45 виключено


Пункт 2 частини другої статті 45 виключено


3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:


а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;


б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;




4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;


5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;


6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;


7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.


Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника


Частина друга.


Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:


Пункт 1 частини другої статті 45 виключено


Пункт 2 частини другої статті 45 виключено


3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:


а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;


б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;


4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;


5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;


6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;


7) подавати звітність територіальному органу Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України за погодженням з Фондом.



Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”

Стаття 35. Права, обов'язки та відповідальність роботодавця

1. Роботодавець має право:

брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду;


на судовий захист своїх прав.


2. Роботодавець зобов'язаний:

1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

2) подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

прийняття на роботу працівників;


розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної
служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;


виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.




Далі за текстом

Стаття 35. Права, обов'язки та відповідальність роботодавця

1. Роботодавець має право:

брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону і статуту Фонду;


на судовий захист своїх прав.


2. Роботодавець зобов'язаний:

1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

2) подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

виключити


розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної
служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;


виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.


Далі за текстом

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

та витратами, зумовленими похованням”

Стаття 27. Права та обов'язки страхувальника


Частина друга

2. Страхувальник зобов'язаний:


Пункт 1 частини другої статті 27 виключено


Пункт 2 частини другої статті 27 виключено


3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;


4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;


5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;


Пункт 6 частини другої статті 27 виключено


Пункт 7 частини другої статті 27 виключено


8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду;


9) у разі порушення провадження у справі про банкрутство повернути Фонду страхові кошти, зараховані на окремий рахунок.


Стаття 27. Права та обов'язки страхувальника


Частина друга

2. Страхувальник зобов'язаний:


Пункт 1 частини другої статті 27 виключено


Пункт 2 частини другої статті 27 виключено


3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;


4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати територіальним органам Пенсійного фонду України встановлену звітність щодо цих коштів в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з Фондом;


5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;


Пункт 6 частини другої статті 27 виключено


Пункт 7 частини другої статті 27 виключено


8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду;


9) у разі порушення провадження у справі про банкрутство повернути Фонду страхові кошти, зараховані на окремий рахунок

Закон України „Про зайнятість населення”

Стаття 20. Участь підприємств, установ і організацій у
реалізації державної політики зайнятості

1.

2.

3.

4. Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників,які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Далі за текстом

Стаття 20. Участь підприємств, установ і організацій у
реалізації державної політики зайнятості

1.

2.

3.

4. Підприємства, установи і організації незалежно від форми
власності, фізичні особи, які використовують найману працю, за потреби подають центрам зайнятості за своїм місцезнаходженням адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників,які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин. Порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.


Далі за текстом

Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”

Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем


1. Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.




Стаття 42. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи, яка має намір стати підприємцем


1. Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

Іноземці та особи без громадянства, які мають намір стати підприємцями в Україні, крім вищезазначених документів подають державному реєстратору за місцем проживання копію посвідки на постійне проживання в Україні.




Директор Департаменту заробітної

плати та умов праці О.Товстенко


___ ______________ 2011 р.