Кодекс законів про працю України
| Вид материала | Кодекс |
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Положення про робочий час І час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, 211.33kb.
- Кодекс законів про працю від 10. 12., 1361.56kb.
- Кодекс законів про працю україни, 1374kb.
- Кодекс законів про працю України, 1775.68kb.
- Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури Миколаївської, 230.84kb.
Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників
підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій,
встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Далі за текстом
Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників
підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру
мінімальної заробітної плати, гарантованої заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників
підприємств-монополістів згідно з переліком, що
визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом
оподаткування доходів працівників.
Далі за текстом
Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної
плати
Розмір мінімальної заробітної плати визначається
урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини
достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не
нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної
плати
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
потреб працівників та їх сімей;
загального рівня заробітної плати в країні;
вартісної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
індексу споживчих цін;
продуктивності праці;
рівня зайнятості та інших економічних умов.
Якщо прогнозний індекс споживчих цін на наступний рік менше 105 відсотків, установлюється один термін запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня.
Якщо прогнозний індекс споживчих цін на наступний рік становить або перевищує 105 відсотків, установлюються два терміни запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня та з 1 липня.
Якщо розмір мінімальної заробітної плати менше п’ятдесяти відсотків загального рівня середньої заробітної плати, то при встановленні розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік передбачати її зростання у розмірі не менше 2/3 росту ВВП.
Погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується виходячи з визначеного місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.
Стаття 10. Порядок встановлення і перегляду розміру
мінімальної заробітної плати
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами
України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на
відповідний рік.
Стаття 10. Порядок встановлення і перегляду розміру
мінімальної заробітної плати
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом консультацій у рамках Тристоронньої Комісії.
Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Склад Тристоронньої Комісії формується з рівної кількості представників Сторін (по 10 осіб від Спільного представницького органу профспілок, Спільного представницького органу роботодавців і Уряду) та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Урядова сторона до 15 травня надає Тристоронній Комісії пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік разом із терміном його перегляду, згідно зі статтею 9 цього Закону, та інформацію щодо:
індексу споживчих цін у попередньому році та прогнозу на наступний рік;
розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у попередньому році;
прогнозу розміру середньої заробітної плати на наступний рік;
витрат домашніх господарств у попередньому році;
рівня життя різних соціальних груп;
фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
частки населення із середньодушовим доходом на місяць нижче прожиткового мінімуму;
прогнозних темпів зростання валового внутрішнього продукту;
економічних умов держави, в тому числі обсягу видаткової частини державного бюджету, потреби економічного розвитку, рівня продуктивності праці та підтримки високого рівня зайнятості.
Консультації представників Тристоронньої Комісії проводяться до 15 серпня кожного року.
У разі неприйняття представниками Тристоронньої Комісії в установлені строки спільної пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік, Кабінет Міністрів України визначає розмір мінімальної заробітної плати в проекті Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням умов, визначених статтею 9 цього Закону, і подає його для прийняття Верховній Раді України”.
Стаття 35. Контроль за додержанням законодавства про оплату праці
Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:
Міністерство праці України та його органи;
фінансові органи;
органи Державної податкової інспекції;
професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.
Далі за текстом
Стаття 35. Контроль за додержанням законодавства про оплату праці
Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:
Державна інспекція України з питань праці;
Державна податкова служба.
Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють первинні професійні спілки.
Далі за текстом
Закон України „Про колективні договори і угоди”
Стаття 9. Дія колективного договору, угоди
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді.
Далі за текстом
Стаття 9. Дія колективного договору, угоди
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є
обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
У разі коли положення галузевої угоди є важливими для відповідної галузі економіки, професії, Кабінет Міністрів України може поширити дію галузевої угоди або окремих її положень на всю галузь економіки, професію, якщо такі вимоги висуває одна або кілька організацій роботодавців або профспілкових організацій та їх об’єднань чи інших уповноважених на представництво трудових колективів органів.”
Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді.
Далі за текстом
Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”
Стаття 6 Права та обов'язки платника єдиного внеску
1. Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від територіального органу Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
2. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики;
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до територіального органу Пенсійного фонду;
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
{ Підпункт 7 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення
посвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014року - див. п.1 розділу VIII цього Закону }
8) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
{ Підпункт 8 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення
посвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону }
Далі за текстом
Стаття 6 Права та обов'язки платника єдиного внеску
1. Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від територіального органу Пенсійного фонду інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
2. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за наявності направлення на перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики;
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомостіпро застраховану особу, що подаються до територіального органу Пенсійного фонду;
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як
платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
{ Підпункт 7 частини другої статті 6 (в частині пред'явленняпосвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014року - див. п.1 розділу VIII цього Закону }
8) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором надавати до територіальних органів Пенсійного фонду відомості про прийнятих працівників за формою, встановленою Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
Відомості до органів Пенсійного фонду можуть подаватись:
- в електронній формі з використанням ЄЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду в електронній формі (інформація на паперових носіях не подається);
-на паперових носіях, завірених підписом керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.
Відомості до Пенсійного фонду про прийняття працівника на роботу надіслані поштою не вважати поданими.
Далі за текстом
Стаття 12. Завдання та функції Пенсійного фонду
1. Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
2. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:
аналізує та спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску;
забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
...
Стаття 12. Завдання та функції Пенсійного фонду
1. Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
2. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:
аналізує та спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску;
забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
забезпечує облік прийнятих працівників на роботу;
...
Стаття 13. Права Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання Пенсійним фондом функцій, передбачених цим Законом;
...
Стаття 13. Права Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, відомості про прийняття працівників на роботу, а також інші відомості, необхідні для виконання Пенсійним фондом функцій, передбачених цим Законом;
Стаття 14. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;
...
Стаття 14. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення, державній інспекції з питань праці та органам державної податкової служби в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;
...
Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру
1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Між Пенсійним фондом, що веде Державний реєстр, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Пенсійний фонд та Державна податкова адміністрація України здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України.
4. Інформація з Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
5. Надання доступу до інформації з Державного реєстру здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру
1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Між Пенсійним фондом, що веде Державний реєстр, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Пенсійний фонд та Державна податкова адміністрація України здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України.
4. Пенсійний фонд за запитами державної інспекції з питань праці надає інформацію про прийнятих працівників на роботу.
5. Інформація з Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
6. Надання доступу до інформації з Державного реєстру здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб