Закон україни
| Вид материала | Закон |
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
- Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
- Методичні рекомендації, 165.4kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України
щодо особливості здійснення діяльності з перевезення пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Законі України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273; 2009 р., № 10-11, ст. 137; 2011 р., № 11, ст. 69; № 18, ст. 128):
1) у статті 1:
у частині першій:
доповнити абзацом сьомим у такій редакції:
«автомобіль на замовлення – легковий комерційний автомобіль, призначений для надання послуг з перевезень пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку, згідно з попередньо укладеним письмовим договором між замовником послуги та автомобільним перевізником;»;
у зв’язку з цим абзаци сьомий – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами восьмим – шістдесят шостим;
в абзаці дев’ятнадцятому слова «чи за власний кошт» виключити та після слів «праці найманих водіїв» доповнити словами «та використовує власний транспортний засіб або транспорт, придбаний на умовах лізингу;»;
доповнити абзацом двадцять третім у такій редакції:
«вартість перевезення на таксі – сукупність значень плати за найом автомобіля, тарифу відстані перевезення, тарифу часу перевезення, плати за виклик та/або подачу автомобіля;»;
у зв’язку з цим абзаци двадцять третій – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами двадцять четвертим – шістдесят сьомим;
абзац двадцять п’ятий викласти у такій редакції:
«внутрішні перевезення – перевезення пасажирів і вантажів територією України без перетину державного кордону;»;
після абзацу двадцять сьомого доповнити новими абзацами такого змісту:
«диспетчер – особа, яка здійснює диспетчерське управління рухом транспортних засобів шляхом оперативного інформування водіїв про необхідність надання послуг з перевезення пасажирів та (або) вантажів, а також здійснення оперативного контролю за ходом надання таких послуг;
договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг – договір, що укладається між інформаційно-диспетчерською службою та автомобільним перевізником та (або) автомобільним самозайнятим перевізником в письмовій формі, для надання інформаційно-диспетчерських послуг;»;
у зв’язку з цим, абзаци двадцять восьмий – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами тридцятим – шістдесят дев’ятим;
після абзацу тридцять четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
«інформаційно-диспетчерські послуги (диспетчерське управління рухом транспортних засобів) – це діяльність з прийняття від будь-яких осіб довільним способом інформації про потребу в послугах з перевезення пасажирів та їх багажу, опрацювання такої інформації та передача її будь-яким способом суб’єктам господарювання чи водіям легкових автомобілів, інформування замовника таких послуг про транспортний засіб, умови надання послуг, їх вартість або спосіб визначення такої вартості, умови розрахунку за виконані послуги, та з реалізації комплексу заходів, направлених на виконання управління рухом транспортних засобів (координування руху транспортних засобів з моменту отримання замовлення до моменту його виконання, здійснення оперативного контролю за процесом виконання замовлення), та здійснення інших передбачених законодавством функцій, що надаються на підставі договірних відносин, що визначені у статті 42 цього Закону;
інформаційно-диспетчерська служба (станція, пункт, центр, тощо) – суб’єкт господарювання, що надає інформаційно-диспетчерські послуги, згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України та несе відповідальність за невиконання умов договору з перевезення пасажирів на таксі та надання достовірної і своєчасної інформації про послугу;
картка на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерської служби (картка ІДС) – документ, що оформлюється та видається суб’єкту господарювання органом, що здійснює видачу карток, згідно з вимогами цього Закону, який надає право вказаному суб’єкту господарювання надавати інформаційно-диспетчерські послуги у відповідній адміністративно-територіальній одиниці автомобільним перевізникам, автомобільним самозайнятим перевізникам, які здійснюють діяльність у сфері внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
картка на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі (картка таксі) – документ, що оформлюється та видається суб’єкту господарювання органом, що здійснює видачу карток, згідно з вимогами цього Закону, та надає право вказаному суб’єкту господарювання здійснювати внутрішні перевезення на таксі у відповідній адміністративно-територіальній одиниці транспортним засобом, який зазначений у цій картці, відповідає та використовується цим суб’єктом, згідно з вимогами чинного законодавства;
картка на надання послуг з перевезень пасажирів автомобілем на замовлення (картка автомобіля на замовлення) – документ, що оформлюється та видається суб’єкту господарювання органом, що здійснює видачу карток, згідно з вимогами цього Закону, та надає право вказаному суб’єкту господарювання здійснювати внутрішні перевезення автомобілями на замовлення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці транспортним засобом, який зазначений у цій картці, відповідає вимогам чинного законодавства та належить цьому суб’єкту господарювання на умовах власності або лізингу;»;
у зв’язку з цим, абзаци тридцять п’ятий – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами тридцять сьомим – сімдесят третім;
доповнити абзацом тридцять шостим такого змісту:
«комерційний автомобіль – транспортний засіб, який використовується автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником для перевезення пасажирів, їх багажу або вантажу на комерційній основі та у випадках, передбачених законодавством може мати відмітні елементи (ознаки), відповідно до вимог чинного законодавства (рекламну інформацію, світлові конструкції з відповідною інформацією, графічну або іншу композиційну інформацію);»;
у зв’язку з цим, абзаци тридцять шостий – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами тридцять сьомим – сімдесят четвертим;
доповнити абзацом тридцять сьомим такого змісту:
«мережа стоянок таксі – територіально визначена сукупність спеціально обладнаних стоянок таксі, на яких перебувають таксі під час очікування, посадки пасажира, завантаження багажу та безкоштовно використовується у відповідній адміністративно-територіальній одиниці на рівних умовах усіма автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, які отримали картку таксі;»;
у зв’язку з цим, абзаци тридцять сьомий – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами тридцять восьмим – сімдесят п’ятим;
після абзацу сорок другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«орган, що здійснює видачу карток – виконавчий орган селищної, міської ради у відповідному населеному пункті, який є адміністративним центром району – у відповідному районі, або виконавчий орган відповідної міської ради – у відповідному місті;»;
у зв’язку з цим, абзаци сорок третій – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами сорок четвертим – сімдесят шостим;
після абзацу п’ятдесят другого доповнити новими абзацами у такій редакції:
«програмне забезпечення інформаційно-диспетчерської служби (програма таксі) – програмний продукт, який надає можливість диспетчеру здійснити розрахунок вартості поїздки таксі, інформувати пасажирів про вартість поїздки, реєструвати параметри прийняття та виконання замовлення, роботи таксі, здійснювати диспетчерське управління рухом транспортних засобів;
профільні громадські організації таксі – професійні спілки водіїв таксі, водіїв автомобілів на замовлення, працівників інформаційно-диспетчерських служб, об’єднання роботодавців, члени яких надають послуги з перевезень пасажирів на таксі, автомобілями на замовлення, інформаційно-диспетчерських служб та об’єднання громадян, професійна діяльність яких пов’язана із наданням послуг з перевезень пасажирів на таксі, автомобілями на замовлення, інформаційно-диспетчерських служб, які мають всеукраїнський статус, строк від дати реєстрації не менш ніж півтора року та членів у кількості не менш ніж 500 осіб;»;
в зв’язку з цим, абзаци п’ятдесят третій – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятдесят п’ятим – сімдесят восьмим;
в абзаці п’ятдесят сьомому після слів «документ установленого» доповнити словами «центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури»;
абзац п’ятдесят восьмий викласти у такій редакції:
«стоянка таксі – спеціально обладнане місце для очікування замовлення та посадки пасажирів, визначене відповідними дорожніми знаками, які, у разі необхідності, мають відповідну розмітку та використовуються на рівних умовах в порядку черги усіма водіями таксі, які мають відповідну картку таксі;»;
абзац п’ятдесят дев’ятий викласти у такій редакції:
«таксі – легковий комерційний автомобіль, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку та обладнаний обов’язковими елементами (ознаками) таксі – розпізнавальним ліхтарем з написом великими латинськими літерами «TAXI», та працюючим таксометром;»;
після абзацу шістдесятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«тариф таксі – перелік цін найму автомобіля (посадки), 1 км відстані, 1 хвилини часу, виклику та (або) подачі автомобіля на виклик;
тарифна схема послуг таксі – сукупність узгоджених між собою тарифів за найом автомобіля, таких як: звичайний (базовий), нічний, святковий, приміський, пільговий, тощо, відмінності між якими відображають об’єктивні особливості різних умов надання послуг;»;
у зв’язку з цим, абзаци шістдесят перший – шістдесят п’ятий вважати відповідно абзацами шістдесят третім – вісімдесятим.
2) у статті 3 після слів «автомобільними перевізниками» доповнити словами «автомобільними самозайнятими перевізниками,»;
3) у статті 6:
абзац шостий частини сьомої після слів «автомобільними перевізниками» доповнити словами «автомобільними самозайнятими перевізниками,» та після слів «при цьому використовуються» словами «карток таксі, карток автомобілів на замовлення»;
частину дев’яту після слів «загального користування» доповнити словами «мережу стоянок таксі з урахуванням вимог статті 28 цього Закону»;
у частині дванадцятій слова «автомобільних перевізників» замінити на слова «суб’єктів господарювання»;
у частині тринадцятій після слів «автомобільного перевізника» доповнити словами «автомобільного самозайнятого перевізника, суб’єкта господарювання, який провадить діяльність на ринку автотранспортних послуг (надає автостанційні, інформаційно-диспетчерські послуги),»;
у частині чотирнадцятій після слів «автомобільним перевізником» доповнити словами «автомобільним самозайнятим перевізником, суб’єктом господарювання, який провадить діяльність на ринку автотранспортних послуг (надає автостанційні, інформаційно-диспетчерські послуги)»;
частину п’ятнадцяту викласти у такій редакції:
«Дотримання автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень та безпеки дорожнього руху, здійснюються шляхом проведення рейдових перевірок.»;
у частині шістнадцятій слова «автомобільний перевізник» замінити словами «суб’єкт господарювання»;
4) у статті 7:
у частині другій:
після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«забезпечувати формування мережі стоянок таксі та розробляти перспективи їх розвитку з урахуванням пропозицій профільних громадських організацій таксі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
створювати рівні умови для використання мережі стоянок таксі усіма таксі, на які отримано картку таксі;»;
у зв’язку з цим абзаци третій – дев’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим;
абзац третій після слів «маршрутах загального користування)» доповнити словами «, стоянок таксі, під’їздів і виїздів з них» та після слів «маршрут загального користування,» словами «автомобільному самозайнятому перевізнику та/або автомобільному перевізнику, який надає послуги з перевезення пасажирів на таксі»;
абзац п’ятий викласти у такій редакції:
«забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів загального користування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху, а також погодження паспортів маршрутів регулярних спеціальних перевезень та паспортів маршрутів транзитного пасажирського транспорту. Порядок розроблення та затвердження паспорта маршруту, а у випадках передбачених цим Законом й погодження паспортів маршрутів, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури;»;
абзац п’ятий частини третьої виключити;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Порядок використання стоянок таксі на території прилеглій до аеропортів (аеровокзалів), морських та річкових портів, залізничних вокзалів та автостанцій загальнодержавного та міжнародного значення визначається законодавством.»
5) доповнити статтею 71 такого змісту:
«Стаття 71. Організація внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення.
Органи, що здійснюють видачу карток зобов’язані:
забезпечити оформлення, реєстрацію, облік та видачу карток таксі, карток автомобілів на замовлення та карток ІДС;
видавати суб’єкту господарювання одну картку таксі або картку автомобіля на замовлення на один транспортний засіб.
Органи, що здійснюють видачу карток мають право:
здійснювати анулювання карток таксі, карток автомобілів на замовлення та карток ІДС;
у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури та за погодженням із профільними громадськими організаціями таксі у разі їх наявності у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, встановлювати обов’язкові та перелік додаткових вимог до оформлення та обладнання таксі (додаткові вимоги впроваджуються та діють тільки у відповідній адміністративно-територіальній одиниці).
Органам, що здійснюють видачу карток забороняється видавати декілька карток таксі та (або) карток автомобіля на замовлення на один транспортний засіб.
До картки таксі та картки автомобіля на замовлення вноситься інформація про водія та транспортний засіб, а також інші відомості. Порядок оформлення, реєстрації, обліку, видачі, анулювання та форма карток таксі, карток автомобілів на замовлення та карток ІДС встановлюється Кабінетом Міністрів України.»;
6) у статті 9:
в абзаці дев’ятому частині другої після слів «автомобільних перевізників» доповнити словами «автомобільних самозайнятих перевізників»;
абзаци третій, четвертий частини четвертої виключити;
частину сьому виключити;
7) доповнити статтею 91 такого змісту:
«91. Особливості провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів легковими автомобілями
Картка видається на такі види господарської діяльності:
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобілями на замовлення;
надання послуг на здійснення діяльності інформаційно-диспетчерської служби.
8) частину восьму статті 14 викласти у такій редакції:
«Формування та ведення реєстру стоянок таксі, затвердження мережі та паспортів стоянок таксі, покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту, згідно з вимогами цього Закону.»;
9) у статті 20:
частину третю викласти у такій редакції:
«Обов’язкові та перелік додаткових вимог до оформлення та обладнання таксі, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.»;
після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
«Автомобіль на замовлення не може бути обладнаний додатковим світловим та (або) рекламним обладнанням, та мати на елементах кузова нанесену текстову та (або) графічну інформацію.».
У зв’язку з цим частини четверту – дев’яту вважати частинами п’ятою – десятою відповідно;
доповнити частинами такого змісту:
Не допускаються до надання послуг з перевезень пасажирів автомобільним транспортом транспортні засоби, що не відповідають вимогам законодавства.
На території України повинні виконуватись вимоги встановлення та використання контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв на транспортних засобах, які призначаються для внутрішніх перевезень пасажирів та/або вантажів.
Вимоги щодо встановлення та використання контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв на транспортних засобах, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
10) у статті 23:
в абзаці третьому частини першої після слів «автомобільними перевізниками» доповнити словами «автомобільними самозайнятими перевізниками»;
у частині третій слово «перевізник» замінити словами «автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник.»;
частину четверту виключити;
у частині шостій:
після слів «автомобільними перевізниками» доповнити словами «автомобільними самозайнятими перевізниками»;
слова «центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту» замінити словами «центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.»;
11) у статті 28:
у частині четвертій:
в абзаці першому слова «зупинок та» виключити;
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
«надання пасажирам можливості здійснити посадку в таксі у будь-якому місці підвищеного попиту на послуги з перевезень, а саме: при виході з приміщень аеровокзалів, залізничних вокзалів, платформ висадки пасажирів на автостанціях, станціях метрополітену, біля зупинок громадського транспорту, біля супермаркетів, ресторанів, готелів, розважальних, спортивних та виставкових закладів, тощо.»;
після частини четвертої доповнити новими частинами такого змісту:
«Мережа стоянок таксі відповідної адміністративно-територіальної одиниці схематично та із зазначенням технологічної інформації затверджується уповноваженим органом місцевого самоврядування за погодженням з територіальним відділом Державної автомобільної інспекції МВС України.
У разі не створення органами місцевого самоврядування мережі стоянок таксі згідно з вимогами цього Закону та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники, які надають послуги з перевезення пасажирів на таксі та які мають картку таксі у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, під час роботи, звільняються від сплати коштів за паркування на платних майданчиках для паркування, визначених органами місцевого самоврядування.»;
у зв’язку з цим, частину п’яту вважати частиною сьомою;
12) у частині першій статті 29 після слів «одержаної ліцензії» доповнити словами «чи картки таксі або картки автомобіля на замовлення»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«Здійснювати господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення дозволяється лише суб’єкту господарювання, зареєстрованому в установленому чинним законодавством порядку.»;
13) у статті 30:
після абзацу п’ятого частини першої доповнити новим абзацом такого змісту:
«за умови наявності картки таксі укладати договори на диспетчерське обслуговування таксі з відповідними інформаційно-диспетчерськими службами.»;
у частині другій:
в абзаці четвертому слова «чи таксі» замінити словами «та легкових комерційних автомобілів»;
в абзаці шостому після слів «необхідною документацією» доповнити словами «передбаченою у статті 39 цього Закону»;
в абзаці сьомому після слів «транспортні засоби» доповнити словами «та їх обладнання»;
після абзацу восьмого доповнити новими абзацами такого змісту:
«забезпечувати допуск на лінію таксі тільки після перевірки роботи його таксометра;
забезпечувати працевлаштування водіїв відповідно до вимог чинного законодавства;
забезпечити обладнання таксі відповідно до вимог чинного законодавства.»;
у частині третій:
у абзаці другому після слів «транспортні засоби» доповнити словами «та їх спеціальне обладнання»;
в абзаці п’ятому після слів «технічного обслуговування» доповнити словами «не рідше ніж один раз на три місяці»;
після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
«забезпечувати допуск на лінію таксі тільки після перевірки роботи його таксометра;
забезпечити обладнання таксі відповідно до вимог законодавства.»;
після частини третьої доповнити новими частинами такого змісту:
«Водії таксі, водії автомобіля на замовлення, на вимогу осіб, уповноважених на здійснення державного контролю, повинні зупиняти транспортні засоби, мати і пред’являти документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення та сприяти у здійсненні державного контролю;
Автомобільні перевізники, які здійснюють внутрішні та/або міжнародні пасажирські перевезення легковими автомобілями на замовлення, мають право отримувати інформаційно-диспетчерські послуги тільки від інформаційно-диспетчерських пунктів, які знаходяться у їх власності та тільки за умові наявності власних або придбаних на умовах лізингу транспортних засобів.
Картка таксі та картка автомобіля на замовлення дає право отримувати замовлення тільки в межах зазначеної у ньому адміністративно-територіальної одиниці, виконувати це замовлення по всій території держави з дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів.
Надавати послуги з на перевезення пасажирів на таксі без наявності картки таксі у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, забороняється.
Надавати послуги з на перевезення пасажирів автомобілем на замовлення без наявності картки автомобіля на замовлення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, забороняється.»;
14) доповнити статтею 361 такого змісту:
«Стаття 36¹. Діяльність інформаційно-диспетчерських служб
Діяльність з надання інформаційно-диспетчерських послуг – є господарською діяльністю, яка може провадитись виключно у формі, визначеній чинним законодавством.
Обов’язковими умовами для ведення діяльності з надання інформаційно-диспетчерських послуг є наявність відповідного приміщення, телефону та адреси для звернення пасажирів, робочих місць для диспетчерів, засобів зв’язку із замовниками послуг та водіями автомобілів, а у випадку розрахунку вартості проїзду програмою таксі – підтвердження відповідності програмного продукту державним стандартам та забезпечення ведення електронного журналу реєстрації замовлень, форму та порядок ведення якого затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
Ведення діяльності з надання інформаційно-диспетчерських послуг без отримання картки ІДС, заборонено.
Суб’єкту господарювання дозволяється здійснювати диспетчерське управління у сфері внутрішніх перевезень пасажирів автомобілями на замовлення тільки власними легковими автомобілями або автомобілями, що придбані даним суб’єктом на умовах лізингу.
Суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з надання послуг інформаційно-диспетчерської служби таксі має право:
укладати договори на диспетчерське обслуговування таксі із автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, за умови наявності у них картки таксі;
застосовувати власну тарифну схему послуг таксі та програму таксі для визначення вартості послуг та реєстрації замовлень.
Суб’єкт господарської діяльності, що провадить діяльність з надання послуг інформаційно-диспетчерської служби таксі зобов’язаний:
у приміщенні обладнати робочі місця для диспетчерів та укомплектувати їх професійним обладнанням, призначеним для забезпечення диспетчерського управління рухом транспортних засобів, своєчасного отримання та передачі інформації, її фіксації та збереження;
отримати картку ІДС;
забезпечувати надання інформаційно-диспетчерських послуг засобами та видами зв’язку, які не створюють небезпеки для водія та пасажира під час руху транспортного засобу;
забезпечити укладання письмового договору про надання інформаційно-диспетчерських послуг на кожне таксі – окремо;
вести електронний журнал реєстрації замовлення;
здійснювати технічний аудіозапис замовлення послуги таксі, яке надійшло у телефонному режимі, який має зберігатись не менш ніж 10 діб з дня отримання замовлення, а у разі надходження скарги (запиту) більш тривалий термін.
Суб’єкту господарської діяльності, що надає інформаційно-диспетчерські послуги таксі заборонено:
надавати інформаційно-диспетчерські послуги без оформлення картки ІДС;
передавати інформацію про замовлення послуги з перевезень пасажирів автомобільним перевізникам, їх водіям, автомобільним самозайнятим перевізникам, у разі відсутності у них картки таксі, або з якими не укладено письмовий договір з інформаційно-диспетчерською службою, або такий договір втратив чинність;
відмовляти особам, уповноваженим на здійснення державного контролю, у наданні інформації з електронного журналу реєстрації замовлення, інформації про повний перелік суб’єктів, з якими укладено письмові договори про надання інформаційно-диспетчерських послуг;
застосовувати програмне забезпечення для визначення вартості послуг перевезень, яке не відповідає державним стандартам та не має можливості спільної та одночасної роботи з таксометром для визначення такої вартості послуг, згідно з тарифною схемою послуг таксі;
використовувати програмне забезпечення для визначення вартості послуг з перевезення пасажирів на таксі, яке не прив’язане до карти відповідної території, часу, фактичної відстані поїздки»;
15) у статті 39:
у частині другій:
в абзаці третьому слова «дорожній лист» виключити;
в абзаці четвертому після слів «посвідчення особи встановленого зразка,» доповнити словами «та інші документи, передбачені законодавством»;
в абзаці третьому частини третьої слова «дорожній лист» виключити;
в абзаці третьому частини четвертої слова «дорожній лист» виключити та після слів «договір із замовником транспортних послуг» доповнити словами «(з обов’язковим визначенням місця відправлення та місця прибуття транспортного засобу)»;
у частині п’ятій:
абзац другий викласти у такій редакції:
«для автомобільного перевізника – договори про надання інформаційно-диспетчерських послуг, інші документи, передбачені законодавством України;»;
в абзаці третьому слова «ліцензійна картка» замінити на слова «картка таксі відповідної адміністративно-територіальної одиниці» та слова «дорожній лист» виключити;
у частині шостій:
абзац другий викласти у такій редакції:
«для автомобільного перевізника – договори про надання інформаційно-диспетчерських послуг інші документи, передбачені законодавством України;»;
в абзаці третьому слова «ліцензійна картка» замінити на слова «картка таксі відповідної адміністративно-територіальної одиниці»;
у частині сьомій:
абзац другий викласти у такій редакції:
«для автомобільного перевізника – договір із замовником послуги про обслуговування автомобілем на замовлення, інші документи, передбачені законодавством України;»;
абзац третій викласти у такій редакції:
«картка таксі, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка, у відповідному транспортному засобі»;
у частині восьмій:
в абзаці другому слова «ліцензія, ліцензійна картка» замінити словами «картка таксі» та після слів «медична довідка» доповнити словами «у відповідному транспортному засобі.»;
у частині дев’ятій:
в абзаці другому слово «ліцензія» виключити;
в абзаці третьому слова «ліцензійна картка» замінити словами «картка автомобіля на замовлення» та після слів «замовником послуги» доповнити словами «, завірена фізичною особою,»;
в абзаці третьому частини десятої слова «дорожній лист» виключити;
у частині одинадцятій слова «дорожній лист» виключити;
16) у статті 40:
у частині п’ятій:
абзац другий викласти в наступній редакції:
«виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту для здійснення пасажирських перевезень на таксі у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, виконувати правила технічної експлуатації легкового автомобіля та пройти курс підвищення кваліфікації водіїв;»;
після абзацу другого доповнити новим абзацом у такій редакції:
«мати і пред’являти особам, уповноваженим на здійснення державного контролю, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення та сприяти у здійсненні такого контролю;»;
у зв’язку з цим абзаци третій – шостий вважати відповідно абзацами четвертим – сьомим;
17) у статті 42:
у частині четвертій слова «набирає чинності» замінити словами «вступає в силу»;
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
«Інформаційно-диспетчерська служба несе відповідальність перед замовником транспортних послуг за:
несвоєчасне прийняття, реєстрацію замовлення, згідно з вимогами чинного законодавства;
ненадання пасажирові повної інформації про умови виконання перевезення, про виконавця замовлення, тарифної схеми та іншої інформації, яка надається споживачеві згідно з вимогами чинного законодавства;
несвоєчасне підтвердження або відмову у виконанні замовлення;
невідповідність вартості перевезення пасажира тарифній схемі інформаційно-диспетчерської служби;
невиконання замовлення.»;
у зв’язку з цим частини п’яту – шосту вважати відповідно частинами шостою – сьомою;
у частині п’ятій слово «легковим» виключити;
після частини п’ятої доповнити новими частинами такого змісту:
«Договір про обслуговування автомобілем на замовлення вважається виконаним в повному обсязі з моменту складання акта виконаних робіт, який зберігається протягом одного року.
Істотними умовами договору про обслуговування автомобілем на замовлення є інформація про маршрут перевезення, дату замовлення, дату та час початку виконання та закінчення замовлення, прізвище (-ща), ім’я, по батькові пасажира (- ів), або найменування замовника послуги, автомобільного перевізника, вартість перевезення.»;
у зв’язку з цим частину шосту вважати частиною восьмою.
18) частини другу, третю, четверту статті 43 виключити;
19) частину першу статті 46 викласти у такій редакції:
«Для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає документи, відповідно до Порядку проведення конкурсу, встановленого Кабінетом Міністрів України.»;
20) у статті 48:
в абзаці третьому частини другої слова «дорожній лист» виключити;
в абзаці третьому частини четвертої слова «дорожній лист» виключити;
21) у статті 53:
в частині третій слова «ліцензійну картку на транспортний засіб» замінити словами «картку допуску до посвідчення про реєстрацію у реєстрі міжнародних автомобільних перевізників на кожний транспортний засіб»;
доповнити частинами сьомою – наступного змісту:
«Резиденти України, які виконують міжнародні перевезення вантажів, крім небезпечних вантажів, повинні бути зареєстровані у Реєстрі міжнародних автомобільних перевізників, що здійснюють вантажні перевезення, про що видається посвідчення.
Реєстрацію резидентів в реєстрі, а також видачу їм посвідчення про реєстрацію в Реєстрі міжнародних автомобільних перевізників, що здійснюють вантажні перевезення, та картки допуску до нього на кожний транспортний засіб, термін дії яких необмежений, здійснює центральний орган виконавчої влади з безпеки на наземному транспорті.
Розгляд заяв про реєстрацію, реєстрація, оформлення та видачу посвідчень та карток допуску, а також дублікатів зазначених документів, здійснюється безоплатно.
Реєстрація та видача посвідчення про реєстрацію та карток допуску до нього, або вмотивована відмова в цьому, здійснюється протягом тридцяти календарних днів з моменту надходження відповідної заяви.
У видачі посвідчення та карток допуску може бути відмовлено у випадку:
наявності в документах, наданих автомобільним перевізником, недостовірної інформації;
невідповідності автомобільного перевізника умовам реєстрації у реєстрі.
Порядок реєстрації у реєстрі міжнародних автомобільних перевізників затверджує Кабінет Міністрів України, із встановленням в ньому порядку видачі, анулювання та призупинення дії посвідчення про реєстрацію в реєстрі міжнародних автомобільних перевізників та карток допуску до нього.».
22) у статті 55:
слова «з питань автомобільного транспорту» замінити словами «у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури»;
доповнити новими частинами такого змісту:
Дозволи на міжнародні автомобільні перевезення видаються центральним органом виконавчої влади з безпеки на наземному транспорті за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі дозволу, перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, анулювання дозволу та строк дії дозволу, в залежності від його виду, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
23) у абзаці п’ятому частини третьої статті 58 слова «та оформлення» виключити;
24) у статті 60:
у частині першій:
в абзаці першому слова «автомобільних перевізників» замінити словами «суб’єктів господарювання», після слова «застосовуються» доповнити словами «адміністративно-господарські»;
абзац третій викласти у такій редакції:
«перевезення пасажирів та (або) вантажів без повного пакету документів, відмову у пред’явленні посадовим особам, уповноваженим здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері автомобільного транспорту, документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, або безпідставне перешкоджання таким посадовим особам у проведенні державного контролю (нагляду) у сфері автомобільного транспорту – штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«експлуатацію таксі з несправним таксометром – штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;»;
у зв’язку з цим, абзаци четвертий – дванадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим – тринадцятим;
абзац четвертий викласти у такій редакції:
«експлуатацію легкового автомобіля, що повністю або частково відповідає вимогам до обладнання таксі без відповідної картки таксі – штраф у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;»;
після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
«експлуатацію легкового автомобіля, обладнання якого повністю або частково не відповідає вимогам до обладнання таксі, за умови наявності картки таксі, надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілем на замовлення без належно оформлених документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, – штраф у розмірі двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
наявність декількох карток таксі та (або) карток автомобіля на замовлення на один транспортний засіб, – штраф у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
неповідомлення інформаційно-диспетчерської служби з якою укладено договір про надання інформаційно-диспетчерських послуг про анулювання картки таксі, його втрату – штраф у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
надання касирами та (або) довідковою службою автостанції недостовірної інформації пасажирам щодо наявності квитків, рейсів, класу рухомого складу – штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
сприяння у здійсненні незаконних перевезень пасажирів та (або) вантажів, а саме, відправлення з території автостанції осіб, які не мають передбачених чинним законодавством документів для здійснення перевезень пасажирів, розповсюдження територією автостанції інформації про здійснення перевезень пасажирів особами, які не мають передбачених чинним законодавством документів для здійснення перевезень пасажирів – штраф у розмірі двохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для фізичних осіб та п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб;»;
у зв’язку з цим, абзаци п’ятий – дванадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим – вісімнадцятим;
в абзаці п’ятому слова «ліцензійної картки» замінити на слова «картки таксі» та слово «тридцяти» замінити на слова «двохста»;
абзац шостий викласти у такій редакції:
«здійснення резидентами та нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів та (або) вантажів без документів, відмову у пред’явленні посадовим особам, уповноваженим здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері автомобільного транспорті, документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, або безпідставне перешкоджання таким посадовим особам у проведенні державного нагляду (контролю) у сфері автомобільного транспорті — штраф у розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
абзац сьомий викласти у такій редакції:
«порушення резидентами, нерезидентами України вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, у тому числі порушення режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів, — штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
в абзаці восьмому слово «тридцяти» замінити словом «ста»;
в абзаці дев’ятому слово «десяти» замінити словом «ста»;
абзац десятий після слів «автомобільних перевезень» доповнити словами «резидентами, нерезидентами України», після слів «режимів праці чи відпочинку» — словами «, або відмова у пред’явленні таких щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку, а так само відмова роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок», слово «сорока» замінити словом «ста»;
в абзаці одинадцятому слово «двадцяти» замінити словом «ста»;
після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом у такій редакції:
«здійснення нерезидентами України перевезень пасажирів та вантажів між населеними пунктами України – штраф у розмірі одна тисяча двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян;»;
у зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом дев’ятнадцятим;
у абзаці дванадцятому слово «сорока» замінити словом «ста»;
після абзацу дванадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«надання інформаційно-диспетчерських послуг (здійснення диспетчерського управління рухом транспортних засобів) фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, автомобільному перевізнику, автомобільному самозайнятому перевізнику, які не мають картки таксі адміністративно-територіальної одиниці, в якій потрібно виконати замовлення на перевезення пасажирів та їх багажу, автомобілями на замовлення, які не є власністю суб’єкта господарювання, який надає інформаційно-диспетчерські послуги – штраф у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
надання інформаційно-диспетчерських послуг (здійснення диспетчерського управління рухом транспортних засобів) з порушенням інших вимог законодавства про автомобільний транспорт – штраф у розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
надання послуг з внутрішніх та (або) міжнародних перевезень пасажирів автомобілями на замовлення без укладання письмового договору із замовником послуги, або надання таких послуг пасажиру (-ам), який (-і) знаходиться
(-яться) на стоянках таксі, або на шляху прямування легкового автомобіля – штраф у розмірі п’ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.»;
у частині третій слова «фінансове стягнення» замінити словами «адміністративно-господарський штраф»;
у частині четвертій слова «стягнення у вигляді штрафів» замінити словами «застосування адміністративно-господарських санкцій» та слова «урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті» замінити словами «органу, уповноваженого на здійснення державного контролю»;
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
«Адміністративно-господарські штрафи стягуються в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку державною виконавчою службою та зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.»;
у зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою.
25) доповнити статтею 61 такого змісту:
«Стаття 61. Порядок оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Суб’єкт господарювання може оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю) у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє права суб’єкта господарювання оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю) до суду у встановленому законом порядку.
Суб’єкт господарювання може подати скаргу самостійно або через уповноважену особу протягом 15 днів після прийняття рішення органом державного нагляду (контролю).
До скарги додаються наявні у суб’єкта господарювання рішення або належним чином завірені копії рішень, що приймалися раніше органом державного нагляду (контролю), а також інші документи або їх належним чином завірені копії, необхідні для належного та об’єктивного розгляду скарги.
Пропущений з поважної причини (тимчасова непрацездатність, перебування у відрядженні суб’єкта господарювання) строк подання скарги за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого прийнято відповідне рішення органу державного нагляду (контролю), або його уповноваженої особи може бути поновлений органом державного нагляду (контролю), що розглядає скаргу.
Якщо строк оскарження рішення органу державного нагляду (контролю) пропущено без поважних причин, скарга не пізніше п’яти днів з дня її отримання відповідним органом державного нагляду (контролю) повертається суб’єкту господарювання, який подавав скаргу, або його уповноваженій особі з відповідними роз’ясненнями причин відмови у розгляді скарги.
Подання скарги в установлений строк зупиняє виконання рішення органу державного нагляду (контролю) до розгляду скарги по суті.
Під час розгляду скарги перевіряється законність, обґрунтованість винесення рішення органом державного нагляду (контролю), наявність вини суб’єкта господарювання у порушенні правил провадження певного виду господарської діяльності, вивчаються документи, подані суб’єктом господарювання або його уповноваженою особою до скарги, та інші доводи, наведені суб’єктом господарювання або його уповноваженою особою як доказ того, що ним вжито усіх заходів для недопущення порушення правил провадження певного виду господарської діяльності, або що такі порушення стали результатом дії непереборної сили, та у п’ятнадцятиденний термін після надходження скарги приймається одне з таких рішень:
скарга задовольняється, а рішення органу державного нагляду (контролю) скасовується;
скарга залишається без задоволення, а рішення органу державного нагляду (контролю) підлягає негайному виконанню;
скарга задовольняється частково, а рішення підлягає перегляду.
У разі залишення скарги без задоволення, негайне виконання рішення органу державного нагляду (контролю) допускається з дати отримання суб’єктом господарюванням, який подав скаргу, або його уповноваженою особою відповіді на скаргу.
У разі часткового задоволення скарги, перегляд рішення органом державного нагляду (контролю) проводиться у термін, що не перевищує п’ятнадцятиденний термін розгляду скарги.
Рішення вищого за підпорядкуванням органу державного нагляду (контролю), який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством.
Рішення органу державного нагляду (контролю) не оскаржене у порядку, визначеному цим Законом, підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» органами державної виконавчої служби.
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
1) статтю 1225 викласти у такій редакції:
«Стаття 1225. Порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, елементів (ознак) автомобіля таксі
Порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових пристроїв, елементів (ознак) таксі без наявності документів, передбачених чинним законодавством – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв або без такої.»;
2) частину першу статті 126 викласти в такій редакції:
«Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, картки таксі або картки автомобіля на замовлення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, сервісної книжки, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
3) у частині першій статті 229 після слова і цифр «стаття 119» доповнити словами та цифрами «стаття 1225, частина перша статті 126,» та слова і цифри «частина четверта статті 135» замінити словами та цифрами «абзаци четвертий, шостий, восьмий статті 135»;
4) абзац другий частини другої статті 229 викласти у такій редакції:
«1) на автомобільному транспорті – Голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті – штраф до п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники Голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, керівники територіальних управлінь Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Автономній Республіці Крим та областях – штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники керівників територіальних управлінь Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Автономній Республіці Крим та областях – штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; контролери територіальних управлінь Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Автономній Республіці Крим та областях – штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;
3. У Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2000, № 36, ст. 299; 2011, № 22, ст. 69; 2007, № 44, ст. 1773;):
1) підпункт 25 частини третьої статті 9 після слів «перевезення пасажирів» доповнити словами «(крім внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення)».
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім норм Закону, які замінюють ліцензування господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та внутрішніх перевезень пасажирів автомобілями на замовлення на картки органів місцевого самоврядування, які набирають чинності з 1 жовтня 2011 року та крім пункту 21, який набирає чинності з 1 січня 2012 року.
2. Норми Закону щодо отримання суб’єктами господарювання, які надають інформаційно-диспетчерські послуги, картки ІДС відповідної адміністративно-територіальній одиниці, набирають чинності з 1 січня 2012 року.
3. Суб’єкти господарювання, які станом на момент підписання цього Закону отримали ліцензію за видами робіт зазначеними в пункті 1 Перехідних положень мають право до 01 жовтня 2011 року безкоштовно отримати одну картку на кожен транспортний засіб, згідно з ліцензійною карткою на відповідний транспортний засіб, який перебуває у їх власності або на умовах лізингу (для автомобільних самозайнятих перевізників), який використовується автомобільними перевізниками на законних підставах в будь-якій адміністративно-територіальній одиниці за власним вибором. Термін дії такого дозволу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Суб’єкти господарювання, які станом на момент підписання Закону отримали ліцензію на здійснення внутрішніх пасажирських перевезень легковими автомобілями на замовлення мають право до 01 жовтня 2011 року безкоштовно отримати одну картку таксі на кожен транспортний засіб згідно з ліцензійною карткою на відповідний транспортний засіб, який використовується автомобільними перевізниками на законних підставах в будь-якій адміністративно-територіальній одиниці за власним вибором при умові обладнання автомобіля згідно з вимогами чинного законодавства.
5. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, Закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
6. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з моменту підписання Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити в межах своїх повноважень перегляд чи скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
7. Органам місцевого самоврядування у тримісячний термін з моменту підписання Закону:
забезпечити виконання норми цього Закону щодо здійснення внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення;
визначити та затвердити стоянки таксі на вулично-шляховій мережі відповідної адміністративно-територіальній одиниці;
забезпечити обладнання стоянок таксі в місцях підвищеного попиту.