Медичного страхування в країнах Європейського Союзу 6

Вид материала

Документы

Содержание Основні принципи формування єдиного ринку страхування Європейського Союзу Система медичного страхування в країнах Європейського Союзу Нова європейська система страхування Список використаної літератури

Подобный материал:

• Адаптація законодавства, 124.89kb.
• Рамкової програми єс "Промислова реструктуризація в країнах снд: досвід та уроки держав-нових, 338.14kb.
• Висновки І рекомендації перелік використаних джерел додатки, 849.39kb.
• Правила добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров'Я), 289.44kb.
• Інструмент Європейського сусідства І Партнерства, 640.25kb.
• Розвинутих демократичних країн світу, послідовно наближаючи критерії та орієнтири національного, 32.06kb.
• Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
• Проект Закону України «Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне, 84.8kb.
• Усе про спільні політики європейського союзу, 9263.89kb.
• Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.

Зміст

Вступ

Як основоположна модель глобалізації страхування доцільно прийняти модель інтеграції медичного страхування в Європейському Союзі. Дана модель має ряд переваг, таких як економічне обгрунтування, мінімізація витрат по впровадженню, відносна простота реалізації, соціальна спрямованість, уніфікований характер, тобто можливість вживання для кожної країни.

Медичні послуги населенню в різних державах надаються на базі різноманітного сполучення відомих форм фінансування охорони здоров'я. До них ставляться: приватна медична практика, комерційне або добровільне медичне страхування, обов'язкове (загальне) медичне страхування й бюджетне державне фінансування охорони здоров'я. Історія XX століття демонструє тенденцію послідовного й стійкої переваги системи обов'язкового медичного страхування над всіма іншими формами фінансового забезпечення медичного обслуговування населення.

Обов'язкове медичне страхування є своєрідним різновидом державного соціального страхування: воно гарантує рівні можливості надання мінімального об'єму медичній допомозі необмеженому колу осіб — всі працюючі громадяни отримують поліси ОМС через працедавця, а непрацюючі — через орган виконавчої влади.

Основні принципи формування єдиного ринку страхування Європейського Союзу

"Єдиний ринок страхування" є не особливістю в контексті європейської інтеграції, а частиною загальної концепції європейського єдиного ринку, однієї із цілей прогресу інтеграції європейських держав.

Звертаючись до історії глобалізації держав, можна сказати, що вирішальним фактором на шляху створення єдиного ринку й подальшого розширення Європейського Союзу з'явився т.зв. Маастрихський договір, підписаний у лютому 1992р. Велике значення мало також розширення ЄС внаслідок вступу в нього країн EFTA (наприклад, Австрії, Швеції, Фінляндії). У тей же час, для створення єдиного ринку були уведені так звані основні волі. Вони повинні були гарантувати працездатність єдиного ринку, що включає в себе волю переміщення товарів, капіталу, вільне відкриття філій, воля міграції (міграція робочої сили, воля для відкриття філій для підприємців і фірм). Основними факторами інтеграції страхового ринку є воля відкриття філій, свобода надання послуг і переміщення капіталу.

Метою в страховій сфері було визначене усунення істотних перешкод для реалізації інтеграції страхових компаній, відкриття філій. У довгостроковій перспективі покладалося вдосконалювання страхових продуктів, їх доступність для споживачів, у наслідок посилення конкуренції на страховому ринку. Одночасно конкуренція повинна була сприяти тому, щоб росла ефективність компаній і виник рентабельний і економічно ефективний страховий ринок.

Як страхові системи окремих країн- членів Європейського Союзу, так і регулююче їх законодавство, і провідні їх у життя відомства страхового нагляду розвивалися спочатку існування сучасної страхової справи незалежно друг від друга. При цьому з однієї сторони, існували загальні принципи в континентальній Європі (внаслідок спільності правових і економічних традицій); з іншої сторони була "англосаксонська " традиція у Великобританії.

Це мало місце, насамперед для рамкових умов, що регулюють діяльність страхового нагляду: при цьому була значна різниця як відносно сфери нагляду, тобто видів страхування, за якими вівся нагляд, так і відносно форми й інтенсивності нагляду за страховими організаціями. "У деяких країнах, наприклад у Франції, нагляд вівся за всіма видами страхування, а, наприклад, у Німеччині - за більшістю (за винятком транспортного страхування), у той час як в інших країнах - лише за деякими (наприклад, у Бельгії тільки за страхуванням життя, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві, а також за страхуванням автоцивільної відповідальності). В Англії існував дуже лояльний фінансовий нагляд, у той час як у багатьох континентально-європейських країнах, наприклад у Німеччині, Франції й Італії, за страховими компаніями, як відносно їх продуктів, так і в відносинах їхніх фінансів, вівся строгий нагляд. Також по питанню, чи потрібна ліцензія на здійснення страхової діяльності, існували різні традиції: так, наприклад, у Великобританії спеціальної ліцензії не було потрібно" .

Подібні розходження існували також у сфері законодавства про страховий договір. У континентальній Європі існували переважно ясні правові регулювання, завдяки відповідним законам, у той час як у Великобританії опиралися на загальні норми. Також податкові підходи відносно страхових премій і страхових відшкодувань були різними в окремих державах. Для функціонування єдиного ринку був зроблений перехід до єдиного стандарту ліцензування. Стратегією даного переходу є розподіл цілей, за допомогою видання директив і постанов, і надання страховим компаніям волі вибору засобів для досягнення поставлених цілей.

Роблячи висновки з інтеграції страхового ринку Європейського Союзу можна відзначити слідуючи позитивні й негативні аспекти глобалізації європейського ринку страхування.

З огляду на дуже різні передумови й традиції в окремих країнах- членах ЕС, за останні десятиліття були сформовані практично єдині стандарти в деяких сферах страхового ринку, зокрема в сфері регулювання діяльності страхового нагляду. При цьому самі істотні, хоча й не всі умови (так не уніфіковані сфери про страховий договір, оподатковування) для, дійсно, функціонального єдиного ринку, були виконані. До нестатків уніфікації страхового ринку можна віднести деяку "недовіру" населення до закордонних компаніям, переваги населення найчастіше віддаються відомим страховим програмам, ніж "нововведенням". Наступним недоліком є той факт, що відмова від повної уніфікації рамкових умов єдиного ринку, наприклад, у законодавстві про страховий договір і податкове право, утрудняє продаж вітчизняних страхових продуктів приватним клієнтам в інші країни ЄС, за час, що пройшов з моменту інтеграції, на ринку страхування число нових страхових програма дуже незначно.

У теж час, конкуренція, завдяки ліквідації порядку твердження тарифів і правил страхування, після дерегулювання єдиного ринку сильно зросла. Це у свою чергу привело до скорочення витрат страхових організацій, раціоналізації, потім до скорочення робочих місць. Для зміцнення позицій на єдиному ринку, страхові організації прагнуть до злиття й кооперації, як у національному масштабі, так і із закордонними партнерами.

Ця тенденція охоплює як дрібні компанії, суспільства взаємного страхування, які намагаються об'єднатися, щоб продовжити існування в конкурентній боротьбі, так і крупні організації, які купують інші суспільства або по-новому організовують свою діяльність. Можна відзначити й зростаючу маркетингову діяльність (реклама через прямі продажі, створення спеціалізованих компаній).

Шанси й ризики єдиного ринку й інших процесів є скоріше технічною, Вона змушує всі страхові компанії ефективно функціонувати в умовах конкуренції.

Система медичного страхування в країнах Європейського Союзу

Новий якісний рівень, досягнутий в останні роки в області розвитку систем ОМС у ряді країн Європи (Німеччина, Франція, Бельгія, Австрія, Голландія, Чехія й ін.), обумовлений незначним, на перший погляд, але досить важливим, при більше детальному розгляді, обставиною - емісією страхових свідчень (полісів) ОМС нового типу. Новий страховий медичний поліс являє собою пластикову карту з мікросхемою (European Health Card). Даний поліс забезпечує в цей час надання кваліфікованої медичної допомоги в будь-якій клініці системи ОМС. У найближчому майбутньому планується емісія "електронних полісів" для всієї території Європи, забезпечуючи основу інтеграції міжнародних систем медичного страхування, що можна оцінити як важливий етап у сфері подальшого вдосконалювання інформаційної взаємодії в охороні здоров'я. У теж час впровадження "якісно нового страхового продукту" сполучено з рядом недоробок, таких як розходження в організації системи ОМС у різних країнах, різне технічне оснащення установ охорони здоров'я, відсутність єдиних стандартів у системі охорони здоров'я, складність інтеграції даних про пацієнтів і стан їх здоров'я, які можуть зберігатися в різних організацій, у єдиний електронний паспорт пацієнта.

Але незаперечною перевагою даного нововведення є забезпечення якісної медичної допомоги під час перебування в будь-якій країні, що входить у Євросоюз. Планується, що в майбутньому страховий поліс замінить документи, необхідні для одержання допомоги за кордоном, і дозволить уникнути непотрібних формальностей. Даний поліс ОМС надасть можливість повної свободи вибору й одержання лікування. У теж час єдиний медичний поліс дозволить швидше повернути гроші від органів соціального забезпечення, витрачені громадянином на лікування в іншій країні.

Нова європейська система страхування

У цей час у країнах Європейського Союзу (ЄС) діють різні системи медичного страхування. Введення єдиної європейської картки медичного страхування спростить процедуру одержання медичної допомоги у випадку її необхідності під час перебування в будь-якій країні ЄС.

Раніше людям, що тимчасово відвідують країну ЄС, для одержання медичного обслуговування доводилося заповнювати різні форми. Із введенням єдиної картки ця процедура повинна значно спроститися й прискоритися, оскільки картка поступово замінить наступні види форм: Е111 і Е111У (для туристів); Е110 (для учасників міжнародних транспортних перевезень); Е128 (для студентів, робітників); Е119 (для безробітних і тих, хто шукає роботу). Зокрема , нова електронна медична картка замінить форму Е111, що передбачає надання невідкладної медичної допомоги відвідуючим країни - члени ЄС. Такі країни, як Франція, Іспанія, Німеччина, Швеція, Естонія, Бельгія, Люксембург, Ірландія, Данія, Фінляндія, Норвегія вже ввели картку з 1 червня 2004 р. Інші країни ЄС повинні приєднатися до них протягом найближчих півтора років (до 31 грудня 2008 р.). До цього часу буде тривати так званий перехідний період, під час якого буде діяти форма Е111.

Учасникам засідання Європейської Ради, що відбулося 26 березня 2004 р. у Брюсселі, були продемонстровані переваги введення єдиної для всього ЄС картки медичного страхування, що гарантує її власникові медичне обслуговування в будь-якій країні. Використання картки дозволить європейцям, що бажають одержати якщо буде потреба медичну допомогу під час подорожей в інші країни, уникнути заповнення різноманітних форм до й після одержання медичних послуг за межами своєї країни. Електронна картка гарантує більше швидке відшкодування витрат на медичне обслуговування страховою компанією безпосередньо на місці або незабаром по поверненню додому.

У картці представлена інформація про власника (прізвище, ім'я, ідентифікаційний номер), термін дії й індивідуальний унікальний номер з метою запобігання фальсифікатів. Загальноєвропейська картка медичного страхування не заміняє діючі в різних країнах ЄС системи медичного страхування й не містить медичних даних про власника. Вона є індивідуальною, тобто кожний член родини повинен мати свою картку. Її використання не передбачає тих випадків, коли власник відвідує іншу країну з метою одержання планового лікування. При втраті картки установа соціального забезпечення видає замість тимчасовий сертифікат відповідно до зразка країни перебування. Він використовується з тією же метою, що й картка, і діє тільки під час перебування в країні.

Президент Європейської Комісії Романо Проді відзначив: "Єдина картка медичного страхування - це ще один шматочок Європи у вашій кишені. Мільйони європейців, що щорічно приїжджають у країни ЄС, щоб відпочити, учитися, займатися підприємництвом, виявлять, що зараз, перебуваючи за кордоном, набагато легше одержати медичну допомогу".

Висновок

Медичне страхування є формою соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я. Ціль медичного страхування - гарантувати громадянам при виникненні страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених засобів і фінансувати профілактичні заходи.

В основі медичного страхування лежить принцип внесення регулярних внесків потенційними споживачами медичних послуг у рахунок майбутніх можливих витрат.

Визначимо переваги єдиної європейської карти страхування здоров'я. Єдина європейська карта медичного страхування замінить всі існуючі нині форми паперів, необхідні для одержання медичної допомоги в кожній із країн учасників договору. Така карта спростить і прискорить процедуру, але не підмінює собою існуючі права громадян. Насамперед, від введення єдиної й персоналізованої форми страхування виграють громадяни, тому що вона полегшує тривале перебування за кордоном, включаючи відпустки. Користь від введення уніфікованої карти одержують три основні групи: застраховані, служби, що забезпечують медичні послуги (лікарі, медичні установи й т.д.), служби соціального захисту, як країни, що видала карту, так і країни перебування. Всі ці три групи виграють від введення такого типу карт. Така страховка повністю замінить форму E 111 , що страхує під час перебування у відпустці або діловій поїздці в будь-якій країні ЄС, і в наслідку замінить всі інші форми, необхідні для тривалого перебування за кордоном робочих мігрантів, водіїв-дальнобійників, студентів, людей, що шукають роботу в іншій країні.

Власники страховки одержують основну перевагу від нових карт, тому що скорочуються витрати по зверненню до відповідних установ у країні перебування за новими документами перед кожною тривалою поїздкою. Паперова тяганина, пов'язана з відвідуванням лікарів і лікувальних установ за кордоном буде зведена до мінімуму. Страховим компаніям не прийде працювати з документами, неграмотно заповненими й утримуючими недостовірними даними, як це відбувається зараз. Введенням електронної системи ще більше спростить процедуру. Служба соціального захисту одержить вигоду від вірогідності даних внесених у карту.

Загальна модель із єдиною системою європейською системою знаків необхідна для забезпечення негайного розпізнавання такої карти всіма службами, взаємодіючими із системами охорони здоров'я, незалежно, де перебуває власник карти. Гарантією того, щоб карта буде легко зчитана, виступає зашифровка наявної інформації. Дані в карті повинні бути легко читаемі незалежно від мови користувача. Спочатку на картах буде представлена візуальна інформація, надалі можлива перехід на електронні карти. Країна, випускаюча карту, буде відповідальна для вживання необхідних заходів проти обману й зловживання. Такі обережності гарантують дотримання законності й матеріального забезпечення страховки. Такі карти можуть бути сполучені з національними медичними страховками, за умови існування системи медичного страхування в країні, або залишатися незалежними.

Список використаної літератури

1. Основные принципы формирования единого страхового рынка Европейского Союза .Доклад Фолкер Хенке\\ .ru/
   
2. Особенности состояния здоровья населения и медицинского страхования в Украине. А.Хмель. №6 2006
   
3. Официальный сайт Федерального фонда ОМС ЕС: ссылка скрыта
   
4. ссылка скрыта - Mednovosti.Ru, 05.12.2002
   
5. European health insurance card - Frequently asked questions ссылка скрыта