План вступ 3 Планетарний та космічний виміри автотрофності людства у працях космістів 3 Розвиток філософської спадщини космізму та підходи до концепції автотрофності людства на сучасному етапі 18
Вид материала | Документы |
- План Розвиток в історії людства змісту демократії. Основні аспекти аналізу демократії:, 801.53kb.
- Духовні світочі людства, 552.41kb.
- Історія україни. Всесвітня історія, 195.23kb.
- Основні завдання забезпечення ефективності міжнародних пасажирських перевезень на сучасному, 738.29kb.
- В. М. Корецького мельничук олена Ігорівна удк 341. 24 Статус всесвітньої культурної, 286.11kb.
- "Глобальні проблеми людства", 193.61kb.
- Розвиток інтелектуальної сфери в контексті інформатизації навчання, 58.57kb.
- Курсова робота з української літератури, 509.46kb.
- Життя та творчість Дмитра Павличка, 508.9kb.
- План. Вступ. Сонячна енергія. Енергія вітру, 103.96kb.
ВисновкиВ ході короткого аналізу концепції автотрофності людства у її історичному розвитку та сучасних розробках ми намагалися в першу чергу встановити її співставність із проблемами сучасності та пошуками виходу з глобальної кризи, що ведуться сьогодні. Було зроблено спробу певним чином узагальнити концепцію автотрофності людства, висунуту та розвинену у працях представників течії космізму. Це видалося можливим через наявність певної спорідненості у філософських поглядах космістів, незважаючи на певну умовність самого терміну “космізм” та суттєві відмінності у світоглядній основі філософських систем космістів і пропонованих ними програм дій. Наше узагальнення концепції автотрофності людства, що включає в себе технологічні, соціально-економічні та загальнофілософські аспекти, на нашу думку, дозволяє виявити значення цієї концепції як можливого проекту подальшої соціально-економічної, технологічної та біологічної еволюції людства. В цьому розумінні концепція автотрофності є стратегічною ідеологією, співставною за своїм масштабом із провідною на сьогодні ідеологією стійкого розвитку, яка містить як стратегічні, так і тактичні елементи. Проведений аналіз дозволяє зробити спробу дати відповідь на ряд питань, що виникають в процесі співставлення проекту автотрофного суспільства із теоріями, що більш інтенсивно розробляються сьогодні. Першим з цих питань є проблема того, чи здатна концепція автотрофності людства стати тактичним, а не стратегічним, довгостроковим планом дій. Ймовірніше за все, відповідь на це питання буде негативною. Причиною цьому є не лише і не стільки невизначеність технологічних перспектив автотрофності, а скоріше утруднене узагальнення соціально-економічних аспектів цієї концепції та її соціокультурного контексту, що обумовлюється різноманітністю підходів до цих проблем у течії космізму. Другим актуальним питанням у аналізі ідеї автотрофності людства є її співвідношення із концепцією стійкого розвитку. На нашу думку, критика ідеології стійкого розвитку з боку ряду філософських течій сучасності є, незважаючи на певні перебільшення, невипадковою. Філософські системи космізму різко відрізняються за своїм історичним та, в першу чергу, світоглядним контекстом від будь-яких сучасних систем, оскільки є заснованими, в першу чергу і незважаючи на всі відмінності, на раціоналістичному гуманізмі Просвітництва, для якого на сучасному етапі настає час переоцінки. Саме цим може пояснюватися, з одного боку, відрив технологічних аспектів автотрофності від їх філософської основи у більшості сучасних робіт, та, з другого боку, неможливість повноцінної інтеграції концепції автотрофності людства (у її вихідному розумінні) у ідеологію стійкого розвитку чи альтернативні проекти розвитку людства, які виникають чи можуть виникнути в майбутньому. Саме розуміння базових понять – розвитку, технології, антропогенної дії на біосферу – спільне для філософії космізму, докорінно і, можливо, незворотньо змінилося протягом двадцятого століття. Виходячи з цього, чи вірним був би висновок про те, що концепція автотрофності людства залишається в повній мірі не осмисленою сучасною філософією та наукою? На нашу думку, з цим можна погодитися, оскільки цінність цієї ідеї як стратегічної концепції розвитку людства, особливо в контексті теорії виникнення та еволюції ноосфери, є безсумнівною, через що її повноцінна інтеграція у сучасну наукову та філософську парадигму є надзвичайно актуальною. Список використаних джерел
|