В. П. Андрущенко доктор філософських наук, професор, академік апн україни

Вид материала

Документы

Содержание Результати ректорських контрольних робіт Результати ректорських контрольних робіт

Подобный материал:

• А. П. Лащенко- проректор нмл імені П. I. Чайковського, доктор мистецтвознавства;, 8035.23kb.
• Освіта. Виховання. Навчання, 325.02kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1626.08kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1626.19kb.
• Е. Л. Носенко експериментальна психологія, 184.92kb.
• Л. М. Кудояр, кандидат психологічних наук, 3973.47kb.
• Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
• В. В. Остроухов; кандидат філософських наук, старший науковий співробітник, 5901.85kb.
• Апн україни Збірник наукових праць VІ міжнародної науково-практичної конференції (21, 2589.95kb.
• Ю. М. Грошовий, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор,, 4780.01kb.

Результати ректорських контрольних робіт,

проведених в Інституті гуманітарної-технічної освіти

в квітні 2006 року в розрізі навчальних дисциплін і спеціальностей

№ п/п	навчальна дисципліна	прізвище викладача	спеціальність	курс	група	Кількість студентів за списком	Кількість студентів, які виконували к.р.	Отримали оцінки				Абсолютна успішність %	Показник якості %	Примітка
								„5” %	„4” %	„3” %	„2” %
1.	Історія України		Конструювання і мод. одягу	1	13	21	21	3 14%	15 71%	-	3 14%	85%	85%
2.	Філософія		Інформаційна техніка	2	21	20	20	1 5%	19 95%	-	-	100%	100%
3.	Основи економічної теорії		Інформаційна техніка	3	31	16	16	1 6%	6 38%	8 50%	1 6%	94%	44%
4.	Основи економічної теорії		Дизайн та основи худ. конструювання	3	32	15	14	-	3 21%	6 43%	5 36%	64%	21%
5.	Основи економічної теорії		Моделювання та конструювання одягу	3	33	20	19	-	4 21%	7 37%	8 42%	58%	21%

Результати ректорських контрольних робіт,

проведених в Інституті соціальної роботи та управління

в квітні 2006 року в розрізі навчальних дисциплін і спеціальностей

№ п/п	навчальна дисципліна	прізвище викладача	спеціальність	курс	група	Кількість студентів за списком	Кількість студентів, які виконували к.р.	Отримали оцінки				Абсолютна успішність %	Показник якості %	Примітка
								„5” %	„4” %	„3” %	„2” %
1.	Історія України		Соціальна педагогіка	1	12	18	18	18 100%	-	-	-	100%	100%
2.	Педагогіка		Соціальна педагогіка	1	13	14	14	14 100%	-	-	-	100%	100%

Додаток 1.7.2.

Висновки

за результатами соціологічного опитування „День відкритих дверей в НПУ імені М.П.Драгоманова”

1. День відкритих дверей у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова відвідують майбутні абітурієнти та їх батьки (родичі).Переважна більшість відвідувачів представлена соціальними категоріями робітників та службовців. Отже, потенційного абітурієнта слід шукати серед родин працівників бюджетної сфери, інтелігенції.

2. Підтверджуються дані (отримані в результаті попередніх соціологічних досліджень) про те, що НПУ імені М.П.Драгоманова цікавить в першу чергу осіб жіночої статі. Ранжування відповідей на питання про обрання підрозділу НПУ за статтю вказують, що серед осіб жіночої статі найбільш популярним є Інститут педагогіки і психології (26,81%), Інститут іноземної філології (21,74%), а серед чоловічої статі – Інститут соціальної роботи та управління (14,71%) та Інститут педагогіки та психології (11,76%).

3. Очевидно. Що при виборі абітурієнтами вищого навчального закладу, у половині випадків НПУ імені М.П.Драгоманова є одним з ВНЗ, які обираються в якості закладу для навчання. Зокрема, в рейтингу інших ВНЗ найбільш престижними вважаються Київський національний університет імені Тараса Шевченка (11,05%), Київський національний Політехнічний університет (6,40%).

4. З’ясувалось, що при остаточному виборі навчального закладу, визначальним чинником буде якість освіти (47,67%) та престиж професії (24,42%).

5. День відкритих дверей цікавить гостей, насамперед, можливістю отримати інформацію про умови вступу до НПУ імені М.П.Драгоманова. Однак, якщо загальне враження від заходу залишилось позитивним, все ж бракує якісної організації в інформаційному забезпеченні про умови вступу до конкретних інститутів.


Додаток 1.7.3.

Висновки

за результатами анкетування старшокласників у березні 2006 року


Аналіз отриманих відповідей дає можливість зробити наступні висновки:

• Переважна більшість бажаючих вступити до НПУ – дівчата
  
• Більшість абітурієнтів зосереджена на питаннях професійної освіти та кар’єри (майже 83%; ). Про це свідчить думка стосовно переваг НПУ (зокрема, респонденти вважають НПУ закладом з високим рівнем викладання професійними кадрами; ).
  
• Престижність НПУ серед інших вищих навчальних закладів, натомість, не дуже висока (6,33%, четверте місце в рейтингу). Так, згідно з результатами опитування під час заходу „День відкритих дверей”, з’ясувалось, що в рейтингу інших ВНЗ найбільш престижними вважаються Київський національний університет імені Тараса Шевченка (11,05%), Київський національний Політехнічний університет (6,4%), а НПУ знаходиться на четвертому місці.
  
• Однак, в ході опитування старшокласників виявилося, що розбіжності між престижністю НПУ, КПІ та Києво-Могилянською Академією не дуже високі. Таким чином, можна зробити висновки, що інформованість потенційних абітурієнтів про НПУ є досить висока, що залежить від налагоджених шляхів інформування та загальної престижності ВНЗ. Зокрема, важливу роль в інформуванні виконує „День відкритих дверей”, який цікавить гостей можливістю отримати інформацію про умови вступу до НПУ.
  
• Рейтинг НПУ серед учнів спеціалізованих (профільних) класів є нижчим, ніж очікуваний рейтинг серед учнів не профілюючих класів. Це може свідчить про те, що учні профілюючих класів націлені на вступ до ВНЗ, однак перспектива вступу до НПУ відступає на другий план (запасний варіант). Або учні профілюючих класів орієнтовані на вступ згідно свого профілю, що не забезпечений в НПУ (учні орієнтовані на вступ до непедагогічного ВНЗ). ця думка підтверджується низькою престижністю професії вчителя (75% - однозначно не бажають отримати педагогічну освіту).
  
• На відповідь респондента щодо популярності спеціальностей справляє вплив уявлення про певні професії як престижні та високооплачувані (зокрема, економіст – 18%, юрист – 14%, менеджер – 12,6%). Інші спеціальності, які пов’язані з мало оплачуваними сферами, вважаються непрестижними. Зокрема, мистецтво – 1,33%, педагогіка – 1,33%, медицина – 2%. В переліку спеціальностей, які не користуються попитом, опинились перекладач (5,3%), фінанси та банківська справа (4,6%), соціологія (3%). Непрестижність інших спеціальностей (журналіст, психолог, PR-менеджер, дизайнер) можливо пояснити низькою поінформованістю учнів.
  
• Підтримка професії батьками виявила, що думка батьків і дітей в більшості випадків співпадають.
  
• Загальний висновок по результатах дослідження такий: вибір спеціальності для навчання у ВНЗ здійснюється на основі міфів, що функціонують у громадській думці, зокрема, у думці батьків, серед однолітків та вчителів шкіл. Міф про педагогічну спрямованість НПУ імені М.П.Драгоманова знижує кількість потенційних абітурієнтів, хоча існує низка переваг, які дозволяють НПУ конкурувати з іншими ВНЗ: висока фахова підготовка викладачів та якість навчання.
  

Крім того, відповіді на 7 питання анкети свідчать про недостатню профорієнтаційну роботу в профільних класах, оскільки старшокласники не володіють належною інформацією про наявні в НПУ імені М.П.Драгоманова спеціальності.


Додаток 1.7.4.

Висновки

за результатами анкетування студентів 5 курсу

(травень-червень 2006 року)

1. Найбільша кількість студентів вступали до НПУ з метою отримання вищої освіти (55%). Водночас 25,7% опитаних вказали на потребу у фаховій освіті. Це свідчить про низьку зацікавленість студентів в отриманні професійних знань, а зосередженість їх на отриманні диплому („корочки”). На третій позиції (15,5%) знаходиться відповідь про „необхідність освіти як стартового майданчику”. В цілому висновок наступний: більше, аніж 70% опитаних сприймають НПУ як щабель в кар’єрі, а не джерело отримання професійних знань.

2. Більше, аніж кожен десятий респондент вважає НПУ адекватним для можливості працевлаштування (13,3%). Більшість опитаних (55,9%) задоволені навчанням в НПУ імені М.П.Драгоманова. І лише 23,5% не задоволені. Вказаний результат є цікавим, оскільки може свідчити про задоволеність вищою освітою, а не фаховими знаннями. Поряд з цим досить високим є відсоток тих, хто не визначився з враженнями про навчання в університеті (20,4%).

3. Переважна більшість опитаних планує працювати за фахом (43%), що досить дивно на тлі того, що тільки 25,7 опитаних вступали до НПУ з метою отримати обрану спеціальність. Важливо, що майже 36,3% опитаних не планують працювати за фахом. Отже, частка тих, хто бажає працювати за фахом та не бажає працювати за фахом, майже однакова. Як випливає з розподілу відповідей щодо місця походження (56,4 – не кияни; 43,6 – кияни), усі респонденти – не кияни не планують повертатися до місця народження (проживання батьків) (44%). Разом з тим, хто вагається з відповіддю, складає 66,6%.

4. Переважна кількість студентів задоволені навчанням в НПУ, але існує проблема забезпечення конкурентноздатності спеціальностей на ринку праці. За ранговою оцінкою найвищу позицію посідає „рівень викладання в НПУ” (55%). Значно відстає конкурентноспроможність спеціальності на ринку праці (13,3%). Це свідчить про те, що попри високий професійний рівень викладачів, перелік пропонованих університетом конкурентноспроможних спеціальностей не задовольняє студентів. З другого боку, така ситуація може свідчити про невідповідність прочитаних дисциплін потребам, які пред’являє ринок до означених спеціальностей. Значною є частка тих, хто вважає, що існує диспропорція між рівнем отриманої спеціальності та вартістю (витратами) навчання (10,4%). (Це, очевидно, контрактники).

5. Усі запропоновані параметри діяльності навчально-виховної роботи в НПУ оцінені високо (більше 20%), лише робота студентського самоврядування оцінюється нижче (12,9%).

6. Аналіз відповідей вказує на те, що існує велика розбіжність думок щодо оптимізації навчально-виховного процесу. Але, найбільша увага зосереджена на недостачі забезпечення спортивними заходами та дискотеками (6,6%) та підвищенні матеріально-технічної бази (10,2%).