6. Нормативні документи, які регулюють роботу Ізоляторів тимчасового тримання (ітт) та діяльність їхніх співробітників 16 Ірозділ
| Вид материала | Документы |
- Підприємство як суб'єкт господарювання, 2312.38kb.
- Назва модуля: Центральний банк І грошово-кредитна політика (курсова робота) Код модуля:, 15.46kb.
- Методика обліку бібліотечного фонду підручників 30-31 Видача підручників 31-32, 899.04kb.
- Методичні вказівки по виконанню рефератів з дисципліни “Комерційна діяльність”, 51.25kb.
- «Механізації будівельних процесів», 159.03kb.
- Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності, 10243.96kb.
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом, 65.27kb.
- План Основні законодавчі акти, які регулюють діяльність підприємства в Україні. Поняття, 142.91kb.
- Звіт про роботу відділу культури та туризму, 453.32kb.
- Шевченківського району м. Києва, 215.24kb.
1.2. Потрапляння до ІТТ
КРИМІНАЛЬНО–ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів
ч.3 Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:
3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;
Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.
Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки
Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений.
В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.
Стаття 189. Обов'язковість вручення копії протоколу обшуку або виїмки
Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.
При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації.
При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про попереднє ув'язнення"
Стаття 7. Режим у місцях попереднього ув'язнення
Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню; їх ознайомлюють з правами, обов'язками та вимогами режиму. Речі, які є при них, а також передачі і посилки, що надходять на їх ім'я, підлягають огляду, а листування - перегляду. Їм забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув'язнення. Вилучені у них при доставленні в місця попереднього ув'язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув'язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника установи для попереднього ув'язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднується до особової справи особи, яка тримається під вартою. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України, взятого під варту, та огляд його речей здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх справ України 02.12.2008 N 638
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2009 р. за N 137/16153
ПРАВИЛА
внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання
органів внутрішніх справ України
2. Основи діяльності ІТТ
2.6. Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення" затримані та взяті під варту особи підлягають обшуку,а їхні речі - огляду, про що складається протокол обшуку.
Обшук повинен здійснюватися особою та в присутності понятих однієї статі з особою, яка обшукується.
2.6.1. Під час обшуку вилучаються: вогнепальна та холодна зброя, колючо-ріжучі предмети, персні, годинники, ордени, медалі та інші металеві предмети й цінності; скляний посуд, спиртні напої гральні карти, поясні ремені, підтяжки, краватки, шнурки, шарфи; наркотичні, лікарські засоби та предмети медичного призначення, не дозволені медичним працівником для вживання й зберігання в камерах; перець, сіль і продукти харчування понад установлені норми; гроші, облігації, ощадні книжки, акредитиви та інші цінні папери; ключі від замків.
Вилучені під час обшуку в затриманої або взятої під варту особи гроші та цінні речі здаються на зберігання до фінансової частини органу внутрішніх справ, а особисті речі - до камери схову
ІТТ, про що складається протокол. Особисті документи, а також цінні папери, листи, записні книжки, фотокартки, вилучені з обігу предмети та документи, належність яких не встановлена, передаються особі, яка провадить дізнання, слідчому або суду.
2.6.2. Копія квитанції фінансової частини про прийняття цінностей та копія протоколу (акта) про вилучення заборонених предметів та речей видаються під розписку особі, у якої вони вилучені, інша копія долучається до особової справи. У разі переведення взятих під варту і засуджених осіб до слідчого ізолятора цінні речі, особисті предмети та документи, а також особисті гроші надсилаються адміністрацією установи до слідчого ізолятора.
2.6.3. У прийнятих в ізолятор тимчасового тримання осіб залишаються тільки ті предмети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при собі і зберігати в камерах, у кількості
та асортименті, установлених зазначеними правилами.
1.3. Перебування в ІТТ
1.3.1. Розміщення, охорона здоров’я, санітарні норми
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про попереднє ув'язнення"
Стаття 11. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування осіб, взятих під варту
Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.
Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2,5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 квадратного метра.
Особам, взятим під варту, надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. В необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка.
Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання лікувальних закладів органів охорони здоров'я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міністерством оборони України і Міністерством охорони здоров'я України.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Н А К А З
від 06.07.2004 N 331/645
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 13.07.2004 за N874/9473
Про проведення спільних протитуберкульозних заходів серед тимчасово затриманих та взятих під варту осіб, які тримаються у спеціальних установах органів внутрішніх справ, у терміни, установлені законодавством України
На виконання Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 20.08.2001 N 643, та з метою попередження подальшого розповсюдження туберкульозу серед населення країни НАКАЗУЄМО:
1. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації:
1.1. Забезпечити за зверненням органів внутрішніх справ, у разі необхідності, обстеження на туберкульоз тимчасово затриманих та взятих під варту осіб, які тримаються у спеціальних установах органів внутрішніх справ.
1.2. У разі потреби виділити в територіальних протитуберкульозних закладах охорони здоров'я окремі приміщення для лікування затриманих і взятих під варту осіб, хворих на туберкульоз.
1.3. Забезпечити лікування тимчасово затриманих і взятих під варту осіб, хворих на туберкульоз, які тримаються у спеціальних установах органів внутрішніх справ.
2. Начальникам головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті:
2.1. Укласти договори з територіальними закладами охорони здоров'я щодо проведення профілактичних оглядів на туберкульоз тимчасово затриманих і взятих під варту осіб, які тримаються у спеціальних установах органів внутрішніх справ.
2.2. Забезпечити конвоювання до територіальних протитуберкульозних закладів охорони здоров'я тимчасово затриманих і взятих під варту осіб для проведення необхідного обстеження та консультування у разі підозри в них захворювання на туберкульоз.
2.3. Забезпечити своєчасне направлення до територіальних закладів охорони здоров'я за місцем проживання працівників спеціальних установ органів внутрішніх справ, які перебували в контакті з хворими на туберкульоз, з метою їх обстеження.
2.4. Забезпечити госпіталізацію осіб, тимчасово затриманих і взятих під варту, у разі виявлення у них важких, занедбаних та бактеріальних форм туберкульозу та їх охорону під час лікування у стаціонарі протитуберкульозного закладу Міністерства охорони здоров'я України. Забезпечити з цією метою спеціальне облаштування виділених у протитуберкульозних закладах охорони здоров'я окремих приміщень.
3. Обстеження та лікування осіб, які тимчасово затримані і взяті під варту у спеціальних установах органів внутрішніх справ, здійснювати за рахунок місцевих бюджетів.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 160/140 від 14.06.93
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1993 р. за N 147
Про затвердження Настанови
по медико-санітарному забезпеченню осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань МВС України
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу МВС
N 318/114 ( {z0529-00} ) від 20.05.2000 )
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 318/114 від 20.05.2000
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2000 р. за N 529/4750
Про визнання спільних наказів МВС України,
МОЗ України і Національного комітету
з профілактики наркоманії та захворювання на СНІД
такими, що втратили чинність
Відповідно до Указів Президента України "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань" від 22 квітня 1998 р. N 344/98, "Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України" від 12 березня 1999 р. N 248/99 Н А К А З У Є М О:
Визнати такими, що втратили чинність, спільні накази МВС України, МОЗ України і Національного комітету з профілактики наркоманії та захворювання на СНІД:
1. Наказ МВС України та МОЗ України від 14.06.93 N 160/140 "Про затвердження Настанови по медико-санітарному забезпеченню осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань МВС України".
2. Наказ МВС України та МОЗ України N 611/275 від 11.09.97 "Про внесення змін і доповнень до Настанови по медико-санітарному забезпеченню осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань МВС України, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 14.06.93 N 160/140".
3. Наказ МВС України, МОЗ України і Національного комітету з профілактики наркоманії та захворювання на СНІД від 18.05.97 N 312/165/46 "Про затвердження Порядку медичного огляду і обстеження на ВІЛ-інфекцію осіб, які перебувають в місцях попереднього ув'язнення і виправно-трудових установах МВС України, та умов тримання ВІЛ-інфікованих з числа цих осіб".
1.3.2. Харчування
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 грудня 2001 р. N 1752
Про норми харчування для осіб,
хворих на туберкульоз та інфікованих
мікобактеріями туберкульозу
Відповідно до статті 16 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу, та норми заміни продуктів харчування у протитуберкульозних закладах згідно з додатками 1 і 2. ...
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 червня 1992 р. N 336
(в редакції постанови КМ №102 від 31.01.2004)
Про норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби,
ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших
приймальниках Міністерства внутрішніх справ
Затвердити:
норми харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, згідно з додатком 1;
норми заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, згідно з додатком 2;
Порядок застосування норм харчування та норм заміни продуктів харчування осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ, згідно з додатком 3.
1.3.3. Робота
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про попереднє ув'язнення"
Стаття 16. Умови та оплата праці осіб, взятих під варту
Взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув'язнення за їх згодою і з дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою.
Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня.
1.3.4. Контакти з зовнішнім середовищем: зустрічі, посилки, бандеролі
КРИМІНАЛЬНО–ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 162. Побачення з заарештованим
Побачення родичів або інших осіб з заарештованим може дозволити особа або орган, які провадять справу. Тривалість побачення встановляється від однієї до чотирьох годин. Побачення може бути дозволено, як правило, не більше одного разу на місяць.
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про попереднє ув'язнення"
Стаття 12. Надання побачень особам, взятим під варту
Побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув'язнення лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа, як правило, один раз на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Іноземним громадянам, взятим під варту, побачення з представниками посольств і консульств відповідних держав надається за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, в провадженні яких знаходиться справа.
Надане взятій під варту особі в порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті, побачення проводиться під контролем адміністрації місця попереднього ув'язнення. У разі порушення правил проведення побачення воно достроково припиняється.
Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, з моменту допуску захисника до участі у справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа, у вільний від виконання слідчих дій час. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення.
Стаття 13. Листування осіб, взятих під варту. Порядок надсилання скарг, заяв і листів
Особи, взяті під варту, можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа. Після набрання вироком законної сили листування здійснюється відповідно до закону.
Скарги, заяви і листи осіб, взятих під варту, переглядає адміністрація місця попереднього ув'язнення. Скарги, заяви і листи, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, переглядові не підлягають і надсилаються за адресою протягом доби з часу їх подачі.
Скарги на дії особи, яка провадить дізнання, або слідчого надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення прокуророві, а скарги на дії та рішення прокурора - прокуророві вищого рівня не пізніше трьох діб з часу їх подачі.
Заяви осіб з питань оскарження постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення до визначеного законом суду протягом доби з часу їх подання.
Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з провадженням у справі, не пізніше трьох діб з часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, в провадженні яких знаходиться справа. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, в провадженні яких знаходиться справа, про що сповіщаються особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за проведенням дізнання або слідства.
Скарги, заяви і листи з питань, не пов'язаних з провадженням у справі, розглядаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення або надсилаються за належністю в порядку, встановленому законом.
З відповідями на заяви, скарги та листи адміністрація ознайомлює осіб, взятих під варту, під розписки, які додаються до їх особистих справ.
1.3.5. Заохочення, та покарання, застосування методів фізичного тиску та спеціальних засобів
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про попереднє ув'язнення"
Стаття 14. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, взятих під варту
До осіб, які перебувають під вартою, в разі їх зразкової поведінки адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи заохочення:
оголошення подяки;
дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
збільшення тривалості прогулянки на одну годину;
дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності в межах 25 відсотків на місяць від суми, передбаченої частиною першою статті 9 цього Закону;
дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;
преміювання за кращі показники в роботі.
Стаття 15. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, взятих під варту
До осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи стягнення:
попередження або догану;
позачергове залучення до прибирання приміщення.
Особи, взяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму, за мотивованою постановою начальника місця попереднього ув'язнення можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні - на строк до п'яти діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування.
Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.
Застосовувані до взятих під варту заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.
Стаття 18. Заходи безпеки і підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
Адміністрація місця попереднього ув'язнення має право застосовувати до осіб, взятих під варту, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб.
У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію місця попереднього ув'язнення обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана негайно подати допомогу потерпілим.
Працівники місця попереднього ув'язнення мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, в тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби, а також використовувати службових собак для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.
Дозвіл на проведення спеціальних операцій з використанням світлозвукових пристроїв відволікаючої дії, водометів, бронемашин та інших технічних засобів, застосування яких пов'язане з ризиком заподіяння шкоди здоров'ю оточуючих, дають начальники управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, начальник Центрального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по місту Києву і Київській області, начальники територіальних управлінь Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або особи, які їх замінюють, голова Державного департаменту України з питань виконання покарань або його заступник, Міністр оборони України, начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або його перший заступник.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення або інших осіб, чи збройного опору.
Для припинення зазначених протиправних дій з дозволу і в присутності медичного працівника особи, взяті під варту, можуть поміщатися до камери для заспокоєння буйних осіб, на них може надягатися гамівна сорочка.
До неповнолітніх, жінок, осіб похилого віку та інвалідів застосування гамівної сорочки забороняється.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.
У разі вчинення особою, взятою під варту, нападу чи іншої умисної дії, що безпосередньо загрожує життю або здоров'ю працівників місця попереднього ув'язнення чи інших осіб, а також у разі здійснення втечі з-під варти як винятковий захід допускається застосування вогнепальної зброї, якщо іншими заходами припинити такі дії неможливо. У разі втечі з-під варти неповнолітніх і жінок застосування зброї не допускається.
Працівник місця попереднього ув'язнення, який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби примусу, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника для негайного сповіщення прокурора.
Усі особи, щодо яких були застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальна зброя, підлягають обов'язковому медичному огляду.
Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї адміністрація місця попереднього ув'язнення повинна негайно письмово повідомити прокурора.
Перевищення повноважень при застосуванні заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї тягне за собою встановлену законом відповідальність.
1.4. Вибування з ІТТ
КРИМІНАЛЬНО–ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину
ч.11 Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.
1.5. Контроль, оскарження, відповідальність
КРИМІНАЛЬНО–ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 89. Обчислення строків
ч.5 Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, а для осіб, що тримаються під вартою, — коли скаргу або інший документ здано адміністрації місця попереднього ув'язнення.
Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві.
В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про міліцію
Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян
… У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:
1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;
3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
4) моральна шкода.