Собчук Наталія Миколаївна 2011 урок

Вид материала

Содержание

П. Повідомлення теми, мети. Мотивація.
В Письменників-поетів, художників-науковців, що за тих зошити
Висновок записати у зошит
Повідомлення учня про перші кроки Лепкого-поета.
Сільська тематика.
Історичну тематику
Що ж можна додати про манеру письма Лепкого?
Завдання всім
Середній, початковий рівень
Перевірка завдань.
Партитура уривка з поезії
Відповідь на 2-е проблемне питання.
Ностальгії за україною
Урок 2 ТЕМА: Богдан Лепкий
П. Повідомлення теми, мети. Мотивація.
Ш. Вивчення нового матеріалу.
Повідомлення учня про історію написання вірша «Чуєш, брате мій»
Прослухування пісні.
Перевірка роботи + коригування та доповнення вчителя
Усне малювання.
...
Полное содержание

Подобный материал:

Вивчення

творчості

Б. Лепкого

у 7 класі

Вчитель української мови та літератури ЗОШ №6

м. Шепетівки

Собчук Наталія Миколаївна

2011

Урок 1

ТЕМА: Життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого. Тема любові до рідної землі, вболівання за важку долю поневоленого народу в поезіях Лепкого.

МЕТА: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом

Б.Лепкого, віршами «Заспів», «Набік життя…»,

розкрити ідейно-художнє багатство віршів; сприяти

виробленню навичок виразного читання; виховувати любов

до природи, рідного краю; наполегливість, прагнення

змінити життя на краще.

Обладнання: підручник, портрет, виставка творів.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Виразне читання уривків вірша Георгія Попика «Заповіт Богдана Лепкого».

Завдання: Який зв’язок між цим віршем і вашим домашнім

завданням?

П. Повідомлення теми, мети. Мотивація.

Слово

вчителя Протягом кількох уроків ми досліджуватимемо творчість Богдана Лепкого, прислухатимемось до звучання його поезій, спробуємо

визначити, чому вони цікаві, актуальні і для сучасного читача,

розкриємо ідейно-художнє багатство віршів, дослідимо

тематичне різнобарв'я прози. Спробуємо дати відповідь на

проблемні питання:

Проблемні 1. Які обставини життя найбільше вплинули на

питання формування Б.Лепкого як майбутнього письменника?

2. Чим особлива манера письма Лепкого?

Аналізуючи вірші, новели, заповнимо таблицю, яка допоможе вам звернути увагу на основні моменти творчості, підготує до тематичної атестації, а хтось із вас матиме індивідуальне завдання на підсумковий урок – підготувати літературне повідомлення на основі таблиці по творчості Богдана Лепкого.

(Учням роздаються незаповнені таблиці, над якими вони працюють протягом кількох уроків).

На формування світогляду, письменницького таланту вплинуло(ли):	Жанри творів Лепкого	Тематика творчості	Манера письма	Художні засоби	Приклади

Ш. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з планом роботи.

На 1. Дитячі роки та формування світогляду.

дошці 2.Перші проби пера.

3. Ідейно-художній аналіз поезій «Заспів», «Набік, життя,

турбота дрібна!»

4. Останні роки життя письменника.

Вступне слово вчителя.

Богдан Лепкий…Це ім’я з когорти незаслужено забутих». Його твори довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в часи незалежності України твори Лепкого зазвучали на повний голос.

Довгий час письменник жив за межами України, але й там, далеко від Батьківщини, як і багато інших його співвітчизників-письменників (Віра Вовк, Михайло Шевченко, Євген Маланюк, С.Людкевич) зберіг любов до рідної землі, до місця, де народився, пам’ять про цілющі джерела народної творчості; плекав рідне слово за тисячі кілометрів від неньки-України.

В Письменників-поетів, художників-науковців, що за тих

зошити чи інших обставин змушені були покинути рідний

записати край, але повсякчас звертали свій зір до

матері- України, називають ДІАСПОРОЮ.

Коротка довідка учня про діяльність діаспори.

Висновок записати у зошит

В минулі части, в часи нашестя на нашу культуру, мову діаспора в Бразилії, Канаді, Сполучених штатах, Польщі створювала українознавчі наукові центри, видавала енциклопедії, рятувала від забуття твори наших письменників та вчених, відкриваючи цим світові духовні скарби нашого народу.

Вчитель Саме такою діяльністю займався і Богдан Лепкий,

перебуваючи у Польщі. Але це згодом.

Коли народжуюється людина, ніхто не знає, чи стане вона відомою у майбутньому, чи принесе славу не тільки собі, а й країні, де живе.

Отож, що вплинуло на формування світогляду Б.Лепкого, як майбутнього письменника? (Учні записують висновки у таблицю)

Бесіда + доповнення вчителя.

До 1 питання:

В родині панував культ книги, витав дух історії рідного краю;
Батько писав вірші, мати гарно співала, грала на гітарі;
З дитинства Богдан захоплювався фольклором: легендами, віруваннями, обрядами;
Лепкий був знайомий з видатними діячами української культури: Миколою Вороним, Олександром Мишугою, Соломією Крушельницькою, Іваном Франком, Василем Стефаником.

Повідомлення учня про перші кроки Лепкого-поета.

На 1895 – ж-л «Зоря» - перший вірш «В світ за очі».

дошці 1901 – поетична збірка «Стрічки»

запис 1902 – поетична збірка «Листки падуть»

1903 – поетична збірка «Осінь»

1904 – поетична збірка «На чужині»

Збірки оповідань

1898 «З села» «Щаслива година» (1901)

1903 «У глухій путі»

Вчитель. З 1899 р. аж до смерті Богдан Лепкий прожив у Кракові, хоч щороку (з 1930р.) навідувався в Україну.

Розкажіть про останні роки життя письменника.

Висновок по 1 проблемному питанню Які ж обставини життя найбільше вплинули на

формування Б.Лепкого як майбутнього письменника?

(відповідь учня + корекція вчителя).

Бесіда:

Вчитель:

- Яких тем торкався у своїй творчості Богдан Лепкий?

- Що Роман Коритко у статті «З когорти незаслужено забутих» (підручник , с.334) говорить про манеру письма Лепкого?

На першому плані в творах Лепкого – покривджена людина. Разом з нею він переймається її болями, турботами, радощами. Тому чільне місце посідає

СІЛЬСЬКА ТЕМАТИКА.

Так як Лепкий жив далеко від України, то більшість його поезій наповнені темою ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ,

звучать МОТИВИ НОСТАЛЬГІЇ за Україною.

З дитинства цікавився історією рідної Батьківщини. Саме за намовою Франка Лепкий взявся до творчості на ІСТОРИЧНУ ТЕМАТИКУ (вчитель звертає увагу на виставку історичних творів: трилогія «Мазепа», повість «Вадим», „Каяла”, «Орли».)

У зошит

записати:

Поезії

М 1. Щирість, лаконічність.

А 2. Глибокий психологічний підтекст.

Н 3. Насиченість художніми засобами.

Е 4. Емоційність (речення окличні).

Р

А П р о з а (3, 4 – після читання поезій)

1. Ліричність.

П 2. Настроєвість.

И 3. Ностальгічність, трагічність

С

Ь Коли вивчатимемо новели Лепкого, доповнимо матеріал, який

М почули сьогодні

А

Вчитель: Читаючи поезії Лепкого, спробуємо переконатись у правильності слів Романа Коритка і, можливо, спостерігаючи за манерою письма у віршах «Заспів», «Набік життя,..», дещо знайдемо і доповнимо до таблиці.

« З А С П І В »

Виразне читання вчителем та учнями.

Завдання: з якою інтонацією потрібно читати вірш? Яким має бути темп читання, тембр голосу?

- Бесіда:

Які почуття викликав цей вірш? Які рядки найбільше вразили? Чому?
Яка основна думка?
Знайдіть повтори. З якою метою вжиті?
Які поетичні образи виступають символом рідного краю?
Назвіть вислови з вірша, які, на вашу думку, могли б стати афористичними. Яка думка в них виражена?
Який характер вірша?

-Самостійно. – Випишіть художні засоби. Яка їх роль.

Художні засоби: образ Батьківщини.

Епітети: «рідне Поділля»,

« степовий запах зілля»,

«звук підгірської трембіти»,

«голос недалеких дзвонів»,

« веселий спів весільний».

Метафори: «Колисав мою колиску вітер…

… зливав запах… зілля …

Звук … трембіти …

Голос … дзвонів

… спів … … плач … крик…

Звукові ОБРАЗИ ------- Спів, плач, трембіта, дзвін

Зорові ОБРАЗИ ------- Запах зілля, зорі, плачуть квіти

Що ж можна додати про манеру письма Лепкого?

(Вірші насичені художніми засобами. Багато звукових та зорових художніх образів, метафоричність і разом з цим простота, ліричність, щирість). Учні доповнюють таблицю.

Самостійна робота (часу на підготовку відводиться небагато, оскільки готувались вдома)

Завдання всім: виразне читання поезії

«Набік життя, турбота дрібна!».

Високий рівень	Достатній рівень	Середній, початковий рівень
Підготуватись до ідейно-художнього аналізу	Виписати художні засоби, визначити віршований розмір	Підготуватись до виразного читання, зробити партитуру тексту
+ Індивідуальне завдання
Твір-мініатюра «Мої враження від почутих віршів»

Перевірка завдань.

Поезія проста, гарна, лірична, хоч і забарвлена тугою за рідним краєм.

Поет малює картини рідного краю, мріє про щастя людей, до якого, як вважає письменник, ще треба прорубувати дороги, але воно неодмінно прийде.

А там вгорі грядущі дні

Дзвенять побіди дзвоном.

І не страшні ліричному героєві ні бурі, ні грім. Він розуміє, що щастя само не прийде, за нього треба боротися. І тому у нього одна дорога:

Крізь горе бір у щастя двір

Прорубую дороги.

Герой – рішучий, твердо йде до свої мети. Саме таке враження складається завдяки алітерації – повтору приголосної Р.

Цікаві художні образи:

Життєві негаразди, проблеми – це «темний бір», «гнилі колоді», грім недолі.

Автор використовує багато епітетів, метафор, щоб показати, як «падуть останні перешкоди» і прозвучить спів «будучих днів».

Цікавим є і побудова вірша: внутрішнє римування, чоловіча рима чергується з жіночою, віршований розмір – двоскладовий ямб.

Партитура уривка з поезії

Набік життя, // журбо дрібна! ///

Набік, // марні тривоги! ///

Крізь темний бір / до ясних зір /

Прорубую дороги. ///

Відповідь на 2-е проблемне питання.

Чим особлива манера письма Лепкого?

(учень + корекція вчителя).

ІУ. Підсумок.

Підсумок учінню.
Підсумок навчанню: бесіда за питаннями плану, робота за таблицею.

На формування світогляду, письменницького таланту вплинуло(ли):	Жанри творів Лепкого	Тематика творчості	Манера письма	Художні засоби	Приклади
1. В родині панував культ книги, витав дух історії рідного краю. 2. Батько писав вірші, мати гарно співала, грала на гітарі. 3. З дитинства Богдан захоплювався фольклором: легендами, віруваннями, обрядами. 4. Знайомство з видатними діячами української культури: М. Вороним, О. Мишугою, Соломією Крушельницькою, І. Франком, В. Стефаником.		СІЛЬСЬКА ТЕМАТИКА ЛЮБОВ ДО РІДНОГО КРАЮ МОТИВИ НОСТАЛЬГІЇ ЗА УКРАЇНОЮ ІСТОРИЧНА ТЕМА	* Щирість, лаконічність * Глибокий психологічний підтекст * Насиченість художніми засобами * Емоційність Ліричність Настроєність Ностальгічність Трагічність

Домашнє завдання:

всім – виразне читання «Видиш, брате мій». Прочитати поезію Євгена Маланюка „Під чужим небом”

Високий	Достатній	Середній, початковий
Ідейно-художній аналіз вірша; знайти аналогії з поезією Євгена Маланюка „Під чужим небом” Індивідуальне завдання: написати твір-мініатюру „Чим цікава для мене творчість Богдана Лепкого”.	Історія створення пісні	Опрацювати питання підручника 3, 4 стор.342

Урок 2

ТЕМА: Богдан Лепкий

«Видиш, брате мій» та Євген Маланюк «Під чужим небом».

МЕТА: ознайомити учнів з віршами Лепкого та Маланюка, звернути увагу на те, як передано пекучий біль, тугу автора за рідним краєм, за Україною; сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання, розвивати вміння робити ідейно-художній аналіз поезії, виховувати почуття патріотизму, любові до

Батьківщини.

Обладнання: підручник, записи пісень Левка Лепкого і Романа

Купчинського. Вірш Євгена Маланюка «Під чужим

небом».

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда за вивченими матеріалами + перевірка домашнього

завдання (читання творчих робіт).

Розкажіть про дитячі та юнацькі роки Богдана Лепкого, Хто впливав на формування його як письменника?
Назвіть перші збірки Лепкого, що характерно його творчій манері письма. Думку доведіть на основі вірша «Заспів».
Тема, ідея, художні особливості поезії «Набік життя, журбо дрібна!».
Розкажіть про діяльність діаспори, назвіть представників.

П. Повідомлення теми, мети. Мотивація.

Сьогодні ми продовжимо вивчати Творчість Богдана Лепкого. Познайомимось з його віршем, що став піснею, «Чуєш, брате мій» та поезією «Під чужим небом», автором якої є виходець з України, емігрант, представник діаспори – Євген Маланюк. Наше завдання: через ідейно-художній аналіз цих віршів розкрити почуття авторів, що підштовхнули їх до написання.

Можливо, хтось із вас відкриє для себе істини, що для багатьох стали ціллю життя. Протягом уроку ми маємо відповісти на проблемне питання.

Проблемне Чим співзвучні вірші Лепкого та Маланюка?

питання Які художні особливості поезій допомагають

розкрити ідею творів?

Ш. Вивчення нового матеріалу.

Епіграф: Для нас у ріднім краю

навіть дим

Солодкий та коханий .,,

Леся Українка

- Як ви розумієте епіграф?

1. Повідомлення учня про історію написання вірша «Чуєш, брате мій» (за основу можна взяти матеріал підручника української літератури 7 кл. //Вас.Цимбалюк, с.340).

Доповнення

вчителя Надрукував поезію «Чуєш, брате мій» львівський літературний тижневик «Неділя» за підписом Нестор

(псевдонім Лепкого).

Нове дихання пісні дала гармонізація Філарета Колесси, який у 1915 р. на основі мелодії Левка Лепкого розіклав її на 4 голоси. Через кілька років музику до неї написав К.Стеценко. Вона живе вже три чверті віку як хорова пісня. Замість слова «видиш», стало «чуєш».

- Як ви гадаєте, чому стала така заміна? Яке емоційне навантаження несе в собі слово «чуєш»? (Глибше за змістом, виразніше. Побачити можна менше, ніж почути).

2. Прослухування пісні.

Завдання: які почуття викликає у вас пісня?

3.Самостійна робота (до 7 хв.).

Завдання:

Достатній

рівень

Виразно прочитати поезії

«Чуєш, брате мій»,

«Під чужим небом» Маланюка.

Виписати у 2 колонки співзвучні рядки.

Високий	Визначити тему, ідею обох віршів; в якому стані знаходяться ліричні герої? Які зорові та слухові образи є в поезіях? (в зошит)
Середній і початковий	Підготуватись до виразного читання, до усного малювання: які картини малює ваша уява, коли читаєте ці вірші?

Перевірка роботи + коригування та доповнення вчителя.

4а. Виразне читання поезій. Аналіз

Євген Маланюк

Під чужим небом

Не треба ні паризьких бруків,

Ні Праги вулиць престарих:

Все сняться матернії руки,

Стара солома рідних стріх.

Все сниться гук весни і вітер,

Веселий вітер світлих літ.

А тут – молюсь, убогий митар,

Шукаю твій вогненний слід…

Ні, не знайти. Ніхто не знає,

Ніхто не чув твоїх плачів.

Біля всесвітнього Синаю,

Як завше, золото й мечі.

Кожен день тут проходить пустельний і легкий,

А ти – там, за горами й ярами гориш.

Не поможуть ні подорожі далекі,

Ні чужа далечінь, ні весна, ні Париж.

Заспокоїти серце? Та чим же? Та як же?

Научи мене кров’ю твоїх молитов!

Не поможе ніхто. І не буде інакше.

Із сльозами моїми змішаю питво.

Що мені телефони, версалі, експреси?

Нащо грім Аргентини? Чудеса Ніагар?

Сниться синя Синюха і верби над плесом,

Вольний вітер Херсонщини, вітер-дудар.

Сниться гомін дубів прадідівських та річок,

Біла та тепла долоня сестри …

Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!

Тільки б сіра солома прабатьківських стріх

Аналіз

Як не добре живеться у чужих краях, але по-справжньому щасливою людина може бути лише на своїй Батьківщині. Просто і щиро виражені святі почуття любові до рідного краю і туги через його втрату. Це туга і біль тих, хто дуже далеко від найдорожчого, – батьківщини.

Ліричні герої обох поезій страждають хворобою, що називається ностальгія. Для Лепкого вона уособлюється в журавлях, що летять у вирій, покидають рідний край і тужать – курличуть, ятрять незагоєну рану. Журавлі – це зоровий образ, що допомагає поету передати власну тугу за батьківщиною. Картина відльоту птахів підсилюється їхнім криком, курликанням.

Євген Маланюк через такий традиційний прийом – сон – малює зорові образи, що зринають у його пам’яті.

Це «материні руки», «стара солома рідних стріх», „синя синюха», «верби над плесом». Читаєш поезію і чітко чуєш звуки: «гомін дубів», шум вітру, гуки весни.

Ліричний герой Маланюка, розчавлений, знищений самотністю, «пустельними і легкими днями», хоче заспокоїти своє серце. «Та як же?, - питає він. «Научи мене кров’ю твоїх молитов», - звертається він до Батьківщини. Не потрібні йому ні чудеса, ні комфорт цивілізації, душа рветься до рідних річок та верб, «прадідівських дубів», прабатьківських стріх.

Дійсно, так могли писати ті, хто нестямно любив свою Батьківщину і не міг змиритися з думкою, що далека і недосяжна вона.

Художні засоби:

«Видиш, брате мій»	«Під чужим небом»
Епітети (для змалювання образів рідного краю і чужини) Сірий шнур журавлів, «безконечний шлях», «сині хмари»	«матернії руки», «веселий вітер» «стара солома рідних стріх», «вільний вітер»
	Ліричний герой – «убогий митар», День на чужині –«пустельний»
Метафори «Гине слід по журавлях» (почуття героїв)	«Із сльозами моїми змішаю питво»

Обидва вірші експресивні, емоційно насичені. Про це свідчать речення, різні за метою висловлювання, зокрема, окличні, питальні:

- Чим же співзвучні поезії? Що їх об’єднує?

(І в одній, і в другій змальовуються любов до рідного краю, болючі спогади й туга за втраченою Батьківщиною).

5. Усне малювання.

ІУ. Підсумок.

1.”Відкритий мікрофон”

- Які почуття викликало читання поезій Лепкого, Маланюка?

-Яка їх основна думка?

-Чому навчили вас?

-Які художні особливості поезій?

Всім 2. Домашнє завдання: підготуватись до позакласного читання. Прочитати твір Богдана Лепкого „Орли”. Випереджаюча підготовка до аналізу твору

Звернути увагу на епізоди:

Історичний проміжок часу, зібраний у творі.

(книга „Крутіж», стор. 11-12;

«Історія України Полянська-Василенко, стор. 91-94).

Характеристика образів

Сотник Тригуба, стор. 12. – «Крутіяж»;

Сулима стор. 352, 356. 358, 361;

народ стор. 266, 377;

Петро стор. 361, 362, 371;

Орися стор. 353, зміни в дівчині – 383;

пейзаж, його роль стор. 387;

урядовці стор. 367-368;

Чекатунов, москалі стор. 372, 374-375, 382;

випадок з орлами стор. 380-381.

3. Авторське звернення - стор. 287.

Урок 3. Позакласне читання

ТЕМА: Богдан Лепкий «Орли».

МЕТА: ширше ознайомити учнів з творчістю Богдана Лепкого,

опрацювати його твір «Орли»: визначити тему,

охарактеризувати образи, звернути увагу на змалювання

письменником історичної доби «міжгетьманства»;

виховувати почуття патріотизму, гордість за наших предків,

що сміливо відстоювали свої права, незалежність; розвивати

вміння аналізувати художній твір, збагачувати словниковий

запас, розвивати мовлення учнів.

Обладнання: текст, малюнки учнів, кросворд, підручник «Історія України» Наталії Полянської-Василенко (в 2-х томах), том 2-й, ст.91

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда за вивченим матеріалом:

- З історичними творами яких письменників ми знайомились на минулих уроках?

(Адріан Кащенко «Над Кодацьким порогом», «Зруйноване гніздо»).

- Які історичні події висвітлювались у творах Кащенка?

(«Над козацьким порогом”: боротьба запорожців з турками, зруйнування Військом Запорізьким Кодацької фортеці; «Зруйноване гніздо»: змалювання часів після зруйнування Катериною Січі).

- Який зв’язок цих творів з домашнім завданням?

(Усі художні твори поєднує те, що автори з любов’ю та захопленням змальовують сміливих козаків - захисників українського народу, із зневагою Кащенко та Лепкий пишуть про ворогів – знахабнілих москалів на чолі з бездумними царями-сатрапами, політикою яких було свавілля, приниження людської гідності українців).

П. Тема, мета. Мотивація.

Проблемне Що нового Богдан Лепкий вніс у своєму творі у

питання змалювання козацтва та їх ворогів?

Ш. Вивчення нового матеріалу.

Ознайомлення з планом роботи.

Історичний проміжок часу, зображений у творі.
Ідейно-тематична спрямованість та жанр твору Лепкого «Орли».
Сюжетна канва.
Образи щирих українців та знахабнілих ворогів-москалів.

Повідомлення – історична довідка учня з 1 питання.
Бесіда з елементами вибіркового читання:

- Яка ж тема твору, його основна думка. В яких рядках оповідання утверджується ідея, основна думка твору?

Тема: Змалювання важких часів для України – періоду

міжгетьманства, показ свавілля, жорстокості, приниження

людської гідності жителів невеличкого містечка в Україні.

Ідея: засудження окупантської політики царизму, показ

сміливості українського козацтва, яке навіть в умовах

жорстокого безправ’я та свавілля піднімається на боротьбу.

Про це читаємо і з книги житія святих, яку читає сотник Тригуба.

«Із тих пожовклих листів старої книги новою силою повіяло на Тригуба. Ніби якийсь далекий голос казав йому, що колись боролися перші християни, так і тепер нам треба постояти за правду, щоб вона не пропала».

- Визначте жанр твору. Думку доведіть. (Сам автор визначив жанр твору – оповідання).

- Сюжетна канва твору, композиційні особливості.

(2 сюжетні лінії: 1) свавілля російського загону в невеличкому

містечку;

2) стосунки Орисі й Петра Сулими.

Композиція

Зав’язка:

думки сотника Тригуби про життя, згадка про колишню волю.

Донька Орися приносить звістку про оголошення на магістраті. В ньому наказано усім козакам здати (ніби-то для реєстру) усі документи про привілеї.

Розвиток - нарада в Сулими;

дії: - козацькі привілеї ховають;

- нашестя російського загону, свавілля москалів;

- анекдотична ситуація з орлами.

Кульмінація - арешт Сулими, викрадення Тригуби.

Розв’язка: зустріч Петра й Орисі.

Композиційні

особливості

Пейзажі є фоном

відображення почуттів

героїв

априклад:

- змалювання козацької вольниці у спогадах Тригуби:

„пригадав собі нічліги в таборах: горою зорі, а долом огнища козацькі. Степ шумить, вітер його за чупер тормосить: «Пісню мені співай!»;

- розбої російського загону - „Загін улетів у город, як буря, і розсипав по вулицях, як метелиця” - супроводжуються описами літніх негод;

«За вікнами дощ ляпотів… Випогодиться на хвилину і знову ллє. Сльота… Місто потопало в болоті.” «Псується щось, - казали, - і то не лише на землі, а й на небі».;

- Змалюванню почуттів Орисі, що довгими осінніми вечорами, сумуючи, чекає батька, коханого Петра, передує опис сумних осінніх днів: (стор. 387).

«Шелестіли перші жовті листки. Відривалися від гіллячок і тихо клалися на довгий зимовий сон, на пожовклу траву, мов на ту подушку. Вечори довшали й довшали. І сумнішали. А ночі глухі. Лиш іноді було дикі гуси понад городком полетять і закурликають у хмарах. І знов тихо… Осінь стернями блукала і плакала.

Не може по ночах не плакати Орися…»

(Художній засіб – паралелізм).

4 . Робота в групах.

Завдання: протягом 6-7 хвилин підготуватись до

характеристики героїв:

1 група - козацтва (Петра, його батька, Тригуби,

німого, Орисі);

2 група - Чекатунов, урядовці-писарі, донощики;

3 група - Рецензенти (прорецензувати відповідь товариша

+ відповісти на питання: Роль авторського звернення,

с.387)

4 група - Творча ( написати твір-мініатюру на тему:

«Чому мене навчили герої оповідання «Орли» Богдана Лепкого»).

5. Хвилинка відпочинку

- Робота над кросвордом.

- Робота над малюнками учнів:

- Який епізод зображено?

- Чи вдалось автору? Завдяки чому?

6.Перевірка роботи, читання творчих робіт, рецензування відповідей за пам’яткою «Як рецензувати відповідь товариша».

7. Висновок - відповідь на проблемне питання. Що нового Богдан Лепкий вніс у своєму творі у змалювання козацтва та їх ворогів?

(Як і Кащенко, Лепкий змалював у творі сміливих козаків, які наполегливо й різними шляхами (і відкрито – у бою, і підпільно, групуючись у невеликі загони,) боролись за волю, за свої права, Якщо традиційно місце жінки було біля господарства, хати, дітей, то Лепкий змалював образ дівчини, яка під тиском обставин змінюється, стає сильнішою характером і, як і її мати, готова захистити себе, батьківську хату від ворогів.

Зображуючи російський загін на чолі з Чекатуновим, автор підкреслює їх тупість, недалекість (анекдотичний випадок з орлами); ніхто до Лепкого (ми говоримо про письменство часів Лепкого ! ) не виставляв на посміх російського солдата, ніхто не засуджував його брутальних, окупантських дій.

ІУ. Підсумок 1. Учінню.

2. Навчанню (бесіда за питаннями плану).

3. Домашнє завдання: підготуватись до

тематичної атестації з теми.

Blog

Собчук Наталія Миколаївна 2011 урок

Содержание