Geum.ru

Резолюція міжнародної науково-практичної конференції

Вид материалаДокументы

Содержание


Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи та екологічна безпека розвитку України»
Екологічної Конституції Землі
Додаток: проект (варіант) змісту Національної доповіді
Лукша О.В.
Абрагамович О.О
Подобный материал:
РЕЗОЛЮЦІЯ

Міжнародної науково-практичної конференції

«Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини»,

присвяченої 25-річчю Чорнобильської трагедії

(8 – 9 квітня 2011 року)


Міжнародна науково-практична конференція «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини» цього року продовжила низку щорічних форумів, ініційованих науковою громадськістю Закарпаття у сфері екологічних аспектів здоров’я людини в Україні. Вчетверте вона відбулась на базі санаторію «Квітка полонини» Свалявського р-ну Закарпатської області.

Організаторами конференції виступили: ДВНЗ «Ужгородський національний університет», зокрема НДІ фітотерапії; Закарпатська обласна держадміністрація, зокрема управління охорони здоров’я і управління освіти і науки ОДА; Інститут експериментальної радіології ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України»; громадські організації – «Союз Чорнобиль України» Закарпатської області, Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород), Центр транскордонного наукового співробітництва (м. Ужгород); Словацький аграрний університет в Нітрі, зокрема Інститут збереження біорізноманіття (Словаччина); санаторій «Квітка полонини».

Впродовж двох днів роботи конференції на пленарних і секційних засіданнях були заслухані і обговорені 64 усні доповіді. Ще 89 доповідей були представлені для дискусій у вигляді стендових. Тематика доповідей конференції стосувалась найбільш актуальних нині проблем, що торкаються факторів екологічних впливів на здоров’я людини в Україні. А саме:
  • Стан здоров’я людини через 25 років після Чорнобильської трагедії.
  • Проблема питної та мінеральної води в умовах екологічного постчорнобильського дисбалансу.
  • Сучасні погляди на проблему йодної недостатності.
  • Апіфітопрофілактика для збереження здоров’я людини.
  • Основи сучасної дієтетики
  • Актуальні питання агротехніки вирощування рослин з лікувально-профілактичним ефектом.
  • Органо-мінеральні композиції для зв’язування в ґрунтах радіонуклідів та важких металів.
  • Педагогічні аспекти викладання курсу нетрадиційної медицини.


У роботі конференції взяли участь 223 учасники, які представляли 57 організацій, установ та підприємств України, а також 7 організацій і установ із Словаччини та Угорщини. На конференцію до Закарпаття з’їхались науковці і експерти з українських міст: Ужгорода, Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців, Донецька, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Сімферополя, Євпаторії, Сваляви, Мукачева, Берегова, Хуста, Рахова, Чопа, Іршави; словацьких міст – Нітри, Кошіце, Пряшів, Стара Любовня, з угорського міста Дебрецен.

Зусиллями оргкомітету видано збірник матеріалів конференції «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини. Ретроспектива і погляд у майбутнє. До 25-річчя Чорнобильської трагедії». Під ред. О.М. Ганич. – Ужгород: Говерла, 2011. – 464 с. та монографію Ганич Т.М. Радіація. Здоров’я. Радіопротекція. – Ужгород: Говерла, 2011. – 304 с.; Ганич М.М., Ганич О.М., Ганич Т.М. Йод – стимул життя (йодна недостатність). – Ужгород: Говерла, 2010. – 136 с., які поширено серед учасників конференції.

Узагальнюючи матеріали доповідей і дискусій, учасники конференції констатують:
  1. Конференція відобразила лише частину гострих соціальних, гуманітарних, екологічних, медичних, економічних, соціоетичних і владно-управлінських проблем, які уже чверть століття накопичуються в Україні внаслідок найбільшої екологічної катастрофи за всю історію людства – аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року.
  2. Загальний підсумок науковців і експертів – учасників конференції щодо налаштованості і спрямованості українського суспільства і влади на подолання численних постчорнобильських проблем, на забезпечення життєдіяльності, здоров’я і розвитку людини, сім’ї і громад, на унеможливлення в майбутньому техногенних ядерних катастроф глобального масштабу – невтішний:
  • належних висновків з уроків Чорнобильської трагедії та цілеспрямованої стратегії і національної програми подолання наслідків аварії на ЧАЕС жодним урядом за роки незалежності України не здійснено;
  • переважаюча частка результатів навіть тих обмежених у фінансово-ресурсних можливостях наукових і прикладних досліджень в Україні, тематика яких зумовлена Чорнобильською катастрофою, не впроваджується в практику або не береться до уваги при виробленні державної політики та управлінських рішень щодо розвитку регіонів та територій;
  • удавана глухість влади до голосу вчених і експертів може обернутись загрозою для самого існування української нації і держави.
  1. Особливу загрозу розвитку територій, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, становить негативне поєднання проблем згубної довготривалої дії доз малої радіації та низького рівня життя і бідності населення, спричинених слабким економічним і соціальним розвитком багатьох регіонів України.
  2. Головними проблемами постчорнобильського періоду розвитку України в розрізі екології і здоров’я людини залишаються:
  • доступність повноцінного, здорового і раціонального харчування для широких верств населення;
  • низька якість питної води практично у всіх регіонах та її дефіцит у багатьох містах, селищах та селах країни;
  • йодна недостатність, яка загрожує здоров’ю людей у багатьох регіонах України;
  • низький рівень доступності для населення якісних медичних послуг, практична відсутність системи профілактики захворювань і оздоровлення;
  • згубний вплив екологічного забруднення значних територій промисловими, транспортними і побутовими викидами та відходами;
  • повна відсутність науково обґрунтованих соціально-психологічних і медико-психологічних програм подолання «чорнобильського синдрому» та інформування громадян, заснованих на інституціях та інформаційних джерелах довіри людей, у т.ч. щодо екологічної безпеки проживання на радіаційно забруднених територіях.

Очевидно, що проблеми регіонального розвитку в розрізі екології і здоров’я людини суттєво не відрізняються для незабруднених і забруднених радіацією територій України. Це додатково засвідчує невідворотність і необхідність кардинальних змін державної політики загалом у вирішенні проблем екології і здоров’я людини Це служить підтвердженню безальтернативності політики системних реформ в Україні.

Науковці і експерти, які працюють у цих сферах, декларують свою готовність до будь-яких форм співпраці з владою для спільного вирішення зазначених суспільних проблем розвитку і здоров’я людини та сім’ї, що є стрижнем національних інтересів України.
  1. У колах науковців і експертів та широкої громадськості України викликають глибоку стурбованість і тривогу повідомлення багатьох центральних ЗМІ про ті екологічні загрози масштабного вторинного і повторного радіаційного забруднення, які можуть бути спричиненні неконтрольованим і необґрунтованим введенням у сільськогосподарське використання раніш забруднених територій ряду областей України, а також внаслідок - існуючих порушень конструкції чи навіть руйнації захисного укриття аварійного блоку на ЧАЕС, яке уже відслужило строк гарантії будівельників. В обох випадках наслідки неконтрольованого поширення радіаційного зараження були б катастрофічними і звели б нанівець ту радіаційно-екологічну рівновагу, яка досягнута за останні 25 років.
  2. Недавня аварія на японській АЕС «Фукусіма», заподіяна через причини природних катаклізмів та з наслідками глобального радіаційного забруднення, більш ніж переконливо довела, що повної гарантії ядерної безпеки атомної енергетики у світі ніколи не існувало і така гарантія неможлива в принципі. Усвідомлення цього факту, поєднане з високим ризиком впливу людського чинника в Україні, як це уже мало місце в Чорнобильській трагедії, повинні стати підвалинами неодмінного і якнайшвидшого перегляду стратегії розвитку української ядерної енергетики. Науковці й експерти впевнені, що такої ж позиції притримується більшість народу України.


Беручи до уваги вищенаведені бачення і оцінку ситуації з наукових і експертних позицій в розрізі екології і здоров’я людини за період постчорнобильського розвитку України, учасники конференції вирішили:
  1. Направити дану резолюцію і збірник матеріалів доповідей конференції (в друкованому і електронному вигляді) Адміністрації Президента України; Кабінету Міністрів України та зацікавленим міністерствам і відомствам; профільному комітету Верховної Ради України; Раді національної безпеки і оборониУкраїни; Національному інституту стратегічних досліджень; Президії Національної Академії наук України та Національної Академії медичних наук України; оргкомітетам конференції «Безпека майбутнього» та Міжнародного екологічного форуму, які відбудуться у Києві наприкінці квітня ц.р.
  2. Враховуючи надзвичайну важливість проблеми екологічної безпеки розвитку України в глобалізованому світі в умовах одночасної дії внутрішнього («Чорнобиль») та зовнішнього («Фукусіма») факторів наявної радіаційної безпеки та факторів діючих АЕС на території України, просити Президента України Януковича В.Ф.:
    1. Утворити з числа провідних вчених та експертів, фахівців галузей промисловості і енергетики та представників громадських організацій, що працюють у у сферах екології і охорони здоров’я, урядовців і парламентаріїв Робочу групу з підготовки Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна безпека розвитку України».
    2. Рекомендувати Робочій групі Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна безпека розвитку України» при розробці концепції змісту та матеріалів доповіді (проект змісту додається) передбачити здійснення аналізу впливу Чорнобильської катастрофи на найголовніші напрями і сфери соціального та економічного розвитку України (людський розвиток; економіка; просторова інфраструктура; природні ресурси; соціальна сфера; регіональний розвиток; проблематика реформ тощо) в параметрах та індексах світового розвитку і конкурентоспроможності, з оцінкою відповідних втрат за рахунок впливу чинників Чорнобильської катастрофи. Подібний аналіз, серед іншого, покликаний обґрунтовано продемонструвати світовій спільноті глобальне значення і глобальний характер впливу Чорнобильської катастрофи. А отже, і необхідність долучення коштів і ресурсів світового співтовариства та міжнародного співробітництва задля подолання наслідків аварії на ЧАЕС у відповідністю із завданнями проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН Десятиліття реабілітації і сталого розвитку постраждалих регіонів у 2006 – 2016 р.р. та шляхом використання ресурсу рамкових програм, фінансованих Європейським Союзом.
    3. Запропонувати Робочій групі з підготовки Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи та екологічна безпека розвитку України» об’єктивно та на основі достовірних даних здійснити також науково-експертні висновки (та включити їх у доповідь) з важливих питань:
  • стан розроблення: системи довгострокового прогнозування еволюції радіаційної обстановки; якісних і об’єктивних критеріїв та системи реабілітації радіаційно-забруднених територій;
  • відповідності міжнародним стандартам системи поточного моніторингу стану радіаційної обстановки на радіаційно-забруднених територіях та радіаційно-дозиметричної паспортизації населених пунктів;
  • наявності якісних і різносторонніх рекомендацій громадянам України щодо оптимізації режиму поведінки у побуті і здорового харчування та відповідних інформаційних видань, літератури і доступних джерел поширення інформації з цих питань;
  • стан наукового вивчення й оцінки радіаційних і нерадіаційних чинників Чорнобильської катастрофи й інших джерел іонізуючого випромінювання, які можуть негативно впливати на здоров’я населення;
  • стан наукового вивчення й розробленості контрзаходів, спрямованих на подолання медико-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, включно із контрзаходами соціально-психологічного і медико-психологічного спрямування.
    1. Рекомендувати Робочій групі здійснити аналіз фінансово-ресурсної забезпеченості у державному бюджеті та у місцевих бюджетах коштів, відповідно: на забезпечення гарантованих законами України соціальних виплат і гарантій; на виконання масштабних і комплексних заходів державних і регіональних програм ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; на проведення наукових досліджень і розробок, пов’язаних з проблематикою Чорнобильської трагедії.
  1. Передати збірник матеріалів доповідей конференції (в друкованому і електронному вигляді) Посольству Японії в Україні з метою надання можливостей вивчення концентрованої частини українського досвіду в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи задля упередження причин довготривалих впливів на екологію і здоров’я людини в Японії внаслідок аварії на АЕС «Фукусіма - 1».
  2. Підтримати запропоновану ще понад 20 років тому в Україні ідею прийняття на рівні ООН Екологічної Конституції Землі, яку неодноразово озвучували на різних міжнародних форумах колишні українські президенти. Просити Президента України Віктора Януковича довести цю ініціативу України до логічного завершення.
  3. Запропонувати органам державної влади, органам місцевого самоврядування та організаціям громадянського суспільства і мережам неурядових організацій, науковим і діловим колам в регіонах України об’єднати свої зусилля з усвідомлення національної ваги та задля вирішення проблем, що виникають у сфері екології і здоров’я людини, на основі впровадження результатів наукових досліджень і розробок з тематики, обумовленої наслідками Чорнобильської катастрофи. І як перший крок у цьому напрямку – підтримати ініціативу з розроблення і широкого оприлюднення Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна безпека розвитку України».



Вважаємо, що згуртоване і спільне вирішення проблем, обумовлених найбільшою техногенною і соціально-екологічною катастрофою ХХ століття, може і повинно стати найважливішим фактором суспільної і політичної консолідації народу і держави та поступового і безповоротного виходу України з кризи і входження її в число найрозвиненіших демократичних країн світу.


Додаток: проект (варіант) змісту Національної доповіді


Редакційна комісія Резолюції:
  1. Ганич О.М. – голова Оргкомітету конференції, професор, доктор медичних наук, директор НДІ фітотерапії Ужгородського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України (м. Ужгород).
  2. Лукша О.В. – член Оргкомітету конференції, доцент Ужгородського національного університету, кандидат фізико-математичних наук, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород).
  3. Абрагамович О.О. – професор, доктор медичних наук, академік АН ВО України, зав. кафедри Львівського національного медичного університету ім.. Данила Галицького (м. Львів).
  4. Корзун В.Н. – професор, доктор медичних наук, зав. лабораторією Інституту гігієни та медичної екології ім.. О.М. Марзєєва (м. Київ).
  5. Курик М.В. – професор, доктор фізико-математичних наук, зав. відділом Інституту фізики НАНУ, директор Українського інституту екології людини (м. Київ).
  6. Гаркава К.Г. – професор, доктор біологічних наук, зав. кафедри біотехнології Національного авіаційного університету (м. Київ).
  7. Ганич Т.М. – член Оргкомітету, професор, зав. кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету (м. Ужгород).
  8. Бойко Н.В. – член Оргкомітету, професор, доктор біологічних наук, директор Центру наукового транскордонного співробітництва Ужгородського національного університету (м. Ужгород).
  9. Рудавська Г.Б. – доктор сільськогосподарських наук, професор Київського національного торговельно-економічного університету, член-кореспондент Академії технологічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України (м. Київ).
  10. Пащенко О.О. – завідувач відділу Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім.. П.І. Прокоповича» (м. Київ).