О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект
| Вид материала | Конспект |
- О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект, 1728.69kb.
- О. П. Глазова рідна мова плани-конспект, 2342.68kb.
- Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підручник для 6-го, 122.77kb.
- Атестація з української мови за курс 5 класу передбачає, 168.52kb.
- Програми для загальноосвітніх навчальних закладів рідна мова, 1582.35kb.
- План Вступ. Рідна мова. Мова це серце нації, 114.88kb.
- Мова то серце народу, 55.39kb.
- Моя чудова рідна мова, 81kb.
- Свято української мови для дітей старшого шкільного віку ведучий, 108.27kb.
- Рідна мова, 966.09kb.
Урок № 55
Тема: Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично).
Мета: дати поняття про орфограму, формувати вміння визначати орфограми в словах, пояснювати правопис слів відповідними орфографічними правилами, добирати слова з певними орфограмами; виховувати пошану до традицій предків; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, аргументувати свою думку, ілюструвати її прикладами, розвивати увагу, пам’ять, культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
- Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 125).
Виконання вправи 343 (усно); виконання вправи 344 (письмово).
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Робота з підручником. Виконання вправи 345 (усно).
* Диктант за аналогією. У кожному з диктованих слів визначити орфограму, колективно дібрати й записати слово з тією ж орфограмою. Позначити орфограму.
Зразок.
Замість мідь записати сіль.
День, сьогодні, м’яч, зима, легко, не гайся.
* Переписати, вставляючи пропущені букви. Назвати в словах орфограми.
В…сна, неприм…ренний, моло…ба, во…кий, ле…ко, посміхаєт..ся, перез..ра..т..ся.
* Диктант із коментуванням. Визначити орфограми у виділених словах. Написання підкресленого слова перевірити за орфографічним словником.
Криниці. Скільки їх на безмежній українській землі! Хоч би де ви побували, вам покажуть джерельця, де зупинялись Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Олекса Довбуш…
З якою пошаною оспівано криниці у піснях, названо у прислів’ях, возвеличено у народних легендах! З криницями пов’язані численні легенди про сховані скарби.
За В. Скуратівським.
*Робота з підручником. Виконання вправи 347 (письмово).
*Навчальний диктант. У виділених словах позначити орфограми. Яка помилка називається орфографічною?
Знаходити, добувати і використовувати воду людина навчилась дуже давно. Малюсіньке джерельце, чиста криничка мали для неї життєво важливе значення. Слов’яни, наприклад, витоки річок ласкаво називали колисками. В Україні досі джерела, які живлять річки й озера, звуться животоками.
До джерельної води наші предки ставились з великою повагою. Лише добро, працьовитість, чесність могли вивести підземну воду на поверхню. (За В.Супруненком; 56 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 16, вправа 348.
Дата:_____________
Урок 56
Зв’язне мовлення
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру,
що включає опис предмета
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів такі текстотворчі уміння, як уміння визначати тему та головну думку тексту, колективно складати його плану, самостійно добирати адекватні змісту виражальні засоби мови, реалізувати задум (відтворювати прослуханий текст) з урахуванням поєднання різних типів мовлення; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, відчуття cлова.
Обладнання: текст дял переказу.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тексту вчителем.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення (у даному разі це розповідь) та допоміжного типу мовлення (опис).
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Робота учнів над переказом на чернетках.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Відредагувати й перевірити чорновий варіант переказу, удосконалений текст переписати до зошитів.
Тексти для переказу
1.Горщик
Горщик поширений у більшості народів світу. Колись давно це був основний вид посуду. Назва “горщик” походить від слова “горнець”, тобто “виготовлений у горні”.
Форма горщика вивірена багатьма поколіннями гончарів. Вона ідеально відповідає практичним вимогам. Висота посудини дорівнює його ширині в найширшому місці. Обтічна форма горщика сприяє максимальному прогріванню посудини на вогні. Нижню частину горщика звужено. За цю звужену частину посудину беруть рогачем, щоб поставити в піч.
Учені вважають, що горщик зіграв певну роль у розвитку обчислювальної техніки. Давній вислів “від горшка два вершка” наштовхнув математиків на думку, що йдеться про давню одиницю довжини. Вершок – це давня міра довжини, яка дорівнювала довжині вказівного пальця, а пізніше – 4,45 см. Оскільки висота гощика була традиційною, неважко обрахувати, яка довжина названа у давньому прислів’ї. (За Н.Крутенко; 122 сл.)
- Пояснити значення слів: горно (споруда для обпалювання глиняних виробів з метою їх зміцнення), обтічний, максимальний.
- Дібрати синоніми до слів традиційний, поширений, сприяти.
- Скласти план (орієнтовний: 1. Горщик – основний вид посуду. 2. Форма горщика вивірена часом. 3. Висота й ширина посудини. 4. Обтічна форма горщика. 5. Чому звужено нижню частину. 6. Горщик і обчислювальна техніка).
- Написати детальний переказ за планом.
2.Пташиний будинок
Люба підійшла до лісового озеречка. Кущі верболозу вже сяяли крихітними свічами цвіту. Дівчина задумано погладила пухнасті котики.
Щось забіліло внизу на лозині. Люба пригнулась і відірвала від прутика пругке гніздо ремеза. Увесь пташиний будинок вмістився на маленькій дівочій долоні. Він був майстерно збитий з вербового пуху.
Люба почала розплітати тканину житла і незабаром витягнула продовгувате матове яєчко. Очевидно, пташина знесла його в недобудоване гніздо і не помітила, як замурувала його м’яким білим пухом.
У пташиному житлі народилися діти, під осінь поодягали чорні шапочки і полетіли ближче до сонця. А у гнізді лишилось самотнє, легке, мов пір’їна, яєчко.
Чогось дівчині стало холодно. Чогось так защеміло її серце. Уже пора б привчитись, призвичаїтись до всього, а воно й досі мов струна. То болить серце, то сміється… (За М.Стельмахом; 125 сл.)
- Пояснити значення слів ремез (маленька пташка ряду горобцеподібних), верболіз.
- Скласти план (орієнтовний: 1. Кущі верболозу біля озеречка. 2. Гніздо ремеза. 3. Продовгувате яєчко. 4. Пташина замурувала яєчко пухом. 5. Пташенята відлетіли, яєчко залишилось. 6. Чогось защеміло серце.)
- Написати докладний переказ тексту.
Дата:______________
Урок № 57
Тема: Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично).
Мета: поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; виховувати повагу до народних звичаїв, усної народної творчості; формувати орфоепічні навички; розвивати мовлення, логічне мислення учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
*Попереджувальний диктант. Визначити й позначити в словах вивчені орфограми.
Народжуються і сивіють люди, минають століття. Проте прості речі передаються від предків до нащадків. У народі говорили: «Хата без рушника – сім’я без дітей». По сьогодні рушники використовуються в народних обрядах. (З журн.; 30 сл. )
Словник.
Обряд – колективні діїї, що здійснюються з нагоди важливих подій у житті людини, сім’ї, людської спільноти.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
*Бесіда.
- Що називається складом?
- Від чого залежить кількість складів у слові?
- Який склад називається закритим, а який відкритим?
- Який склад називається наголошеним?
ІV. Пояснення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 130-131).
V. Виконання вправ на закріплення.
* Робота біля дошки. Записати слова, поділити їх на склади. Підкреслити відкриті склади однією лінією, закриті - двома. У виділених словах визначити орфограми.
Прочитати, сміються, пісня, надія, сім’я, степ, дуб.
*Поділити слова на склади і знайти «зайве» слово в кожному рядку.
- Гуска, курка, півень, гусеня, качка, зяблик.
- Ромашка, волошка, троянда, лілея, мак.
- Коза, кінь, свиня, кицька, вівця.
- Березень, квітень, травень, червень, липень.
* Записати слова, погрупувавши їх за кількістю складів.
Дзьоб, льон, знання, життя, нагороджений, країна, район, безмежний, далекосяжний.
*Прочитати прислів’я. Переписати їх, поділивши слова на склади. Визначити, у якому із прислів’їв складів найбільше, в якому - найменше.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. Хто спішить, той двічі робить. Білі руки роботи бояться. Хто діло робить, а хто ґави ловить.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 356 (усне).
* Диктант. Записати слова, позначити в кожному місце наголосу. Які слова мають подвійний наголос? (Їх підкреслено) Перевірити себе за словником. У яких словах наголос слугує для розрізнення значення слів? (Їх виділено курсивом). Чи можна неправильне наголошення слова вважати офроепічною помилкою?
Барвінок, читання, заголовок, запитання, Батьківщина, апостроф, дефіс, арахіс, атлас, документ, шофер, заробіток, мабуть, якось, гаряче, далечина, загадка, дарунок, користь, деревце, помилка, музика, маячити, назавжди, яровина.
Для довідок.
БатьківщИна – рідна земля. БАтьківщина – спадщина (як материзна).
* Прочитати слова відповідно до норм української орфоепії. Що є предметом вивчення орфоепії? Виділені слова записати фонетичною транскрипцією (звернувши увагу на обов’язкове позначення місця наголосу).
Випадок, український, донька (але дочка), перепустка, дрова, сільськогосподарський, квартал, листопад, котрий (котра, котре), щедрота, цемент, обіцянка, каталог, ворота, центнер, фартух, спина.
*Виразно прочитати загадки, відгадати їх. Виділені слова виписати, поділивши їх для переносу. Перевірити себе за таблицею (с. 131). Які з цих слів не можна переносити? Чому?
1. Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю. Через поле навмання перегнав би я коня. Я страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь. 2. Б’ють мене старі й малі і в повітрі, й на землі. Та від цього не вмираю, тільки весело стрибаю.
Відгадки.
Заєць. М’яч.
* Словниковий диктант із завданням. Поділити слова для переносу. Перевірити себе за таблицею «При переносі» (с.131). Назвати у виділених словах орфограми.
Майонез, подзвонити, підземний, безхмарний, роз’яснити, без’язикий, батько, український, третього, край, І.Я.Франко, безупинний, розорювати, відправник, відокремлений, розрісся, годинник, оббризкати, нагримати, докласти, Д.В.Павличко.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 17, вправa 359.
Дата:_______________
Урок № 58
Зв’язне мовлення
Контрольне аудіювання. Аналіз переказу
Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння слухати-розуміти; проаналізувати допущені учнями в переказі типові помилки; удосконалювати вміння шклярів застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, вміння самостійно мислити; удосконалювати навички колективної та самостійної роботи.
Тип уроку: комбінований урок (перевірка й облік сформованих умінь; аналіз письмової творчої роботи).
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Проведення контрольного аудіювання. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо аудіювання (після того, як тестові завдання виконано).
ІІІ. Підбиття підсумків письмового переказу.