Про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни за 2006 рік
| Вид материала | Документы |
- Про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі, 681.55kb.
- Звіт про діяльність Департаменту охорони природних ресурсів та екомережі за 2011 рік, 226.8kb.
- Про план заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми Національний, 214.19kb.
- Кабінет Міністрів України Про хід виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення, 654.96kb.
- Сть Національного космічного агентства України була направлена на реалізацію завдань, 25.66kb.
- Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області, 2649kb.
- Закарпатська обласна організація товариства лісівників україни звіт про виконання природоохоронного, 1086.72kb.
- Про хід виконання програми соціально економічного розвитку Первомайського району, 1271.44kb.
- Звіт Державної служби експортного контролю України про стан виконання «Річної національної, 185.67kb.
- Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. №821-р план заходів щодо виконання, 501.67kb.
3. Організаційне забезпечення та координація виконання Програми в областях
З метою координації виконання Програми в областях на виконання її положень, розробляються регіональні програми формування екомережі. Так у 2006 році затверджено програми формування регіональної екомережі у Дніпропетровській (рішення облдержадміністрацій від 17.02.06 № 55-р-06) та Закарпатській (рішення облдержадміністрації від 12.01.06 № 695) областях.
На сьогодні розроблено і затверджено програми формування регіональної екомережі у дев’яти областях - Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Чернігівській областях; в АР Крим, Донецькій, Житомирській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій областях розробляються проекти програм (8 проектів), у Волинській, Запорізькій, Київській, Херсонській, м. Севастополь (5 проектів) заплановано розпочати їх розроблення у 2007 році, у решті областей - розроблені заходи щодо реалізації Програми, включені до раніше затверджених регіональних програм охорони навколишнього природного середовища.
Для визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному та місцевому та рівні проводилися роботи щодо розроблення проектів регіональних схем екомережі. На даний час розроблено проекти регіональних схем екомережі з нанесенням її елементів на планово-картографічні матеріали в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській, Чернівецькій областях та м. Київ (17 проектів). У Волинській, Запорізькій, Одеській та м. Севастополь заплановано розпочати розроблення у 2007 році, у решті областей проводяться наукові дослідження щодо визначення основних елементів екомережі та розроблення регіональних схем екомережі.
З метою координації діяльності місцевих органів виконавчої влади щодо формування екомережі в регіонах діють обласні координаційні ради.
За результатами реалізації першого етапу Програми підготовлено, проведено засідання колегії Мінприроди та прийнято відповідне рішення (від 18.07.06 №6) щодо подальшого впровадження Програми.
З метою започаткування робіт з картографічного забезпечення екомережі проведено засідання колегії Мінприроди щодо картографічного забезпечення виробничими підрозділами Укргеодезкартографії ведення екологічної мережі, прийнято рішення (від 25.12.06 №16). На виконання зазначеного рішення розроблено План заходів з картографічного забезпечення розроблення регіональних та зведеної схем формування екологічної мережі України.
У Закарпатській області проведено спільне засідання колегій Мінприроди та облдержадміністрації (22.09.06) з питань розвитку природно-заповідної справи, за результатами засідання запропоновано розглядати розвиток природно-заповідної справи в Україні у комплексі з туризмом і рекреацією як один із напрямів соціально-економічного розвитку.
Основними напрямами роботи в областях, відповідно до Програми були:
- розроблення регіональних програм та схем формування екомережі та інтеграція положень програм у плани економічного та соціального розвитку регіонів;
- роботи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовка наукових обґрунтувань щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду і включення до екомережі;
- розширення існуючих та створення нових територій та об'єктів ПЗФ;
- створення захисних лісонасаджень;
- встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів;
- залуження деградованих земель;
- виведення земель з інтенсивного використання, відновлення природного стану (ренатуралізація) територій, що зазнали антропогенного впливу;
- інвентаризація флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі;
- започаткування робіт з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу;
- формування переліку першочергових заходів щодо формування регіональної екомережі у 2007 році з передбачуваними обсягами фінансування за рахунок місцевих коштів;
- проведення тематичних конференцій за участю заінтересованих сторін, громадськості тощо;
- інформування громадськості щодо цілей і задач розбудови екомережі через засоби масової інформації.
4. Формування складових структурних елементів екомережі, в т. ч. на транскордонних територіях
Збільшення площі території, що формує національну екомережу України, відбувалося, у першу чергу, за рахунок розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Природно-заповідний фонд України станом на 01.01.07 має у своєму складі 7279 територій та об'єктів загальною (фактичною) площею 2854,5 тис.гектарів. Відношення площі ПЗФ до площі держави ("показник заповідності") становить 4,73% (порівняно з 2005 роком відсоток заповідності зріс на 0,08).
За 2006 рік створено (оголошено) 54 об'єкти ПЗФ площею 50762,1 гектарів; ліквідовано 18 об'єктів ПЗФ площею 1088,2 гектарів; збільшено площу 9 об'єктів на 1383,2 гектарів; зменшено площу 3 об'єктів на 42,5 гектарів; уточнено площі (збільшено) на 10,3 гектарів.
У 2006 році створено 2 національні природні парки (НПП):
Мезенський національний природний парк (Указ Президента України від 10.02.06 № 122/2006), загальна площа 31035,2 гектарів, з них 8543,9 гектарів у постійному користуванні і 22491,3 гектарів у користуванні інших землекористувачів (Чернігівська область);
Національний природний парк "Великий Луг" – (Указ Президента України від 10.02.06 № 121/2006), загальна площа 16756,0 гектарів, з них 9324,0 гектари у постійному користуванні і 7432,0 гектари у користуванні інших користувачів (Запорізька область).
Частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді складає: природних заповідників - 5,6%, біосферних заповідників - 7,6%, національних природних парків - 24,2%, заказників -36,8%, пам'яток природи - 0,9%, регіональних ландшафтних парків - 21,1%, заповідних урочищ - 3,2%, ботанічних садів - 0,1%, зоологічних парків -0,01%, дендрологічних парків 0,05%, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва - 0,44%.
Частка площ ПЗФ від площ адміністративних одиниць ("показник заповідності") в окремих регіонах значно різниться. Найменшою - менше, або близько до 1% - вона є у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській областях, найбільшою — 10,0-14,8% - у Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, м. Києві, а в м. Севастополі становить 30,2%. У Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Харківській областях та Автономній Республіці Крим заповідні території складають близько 2-5%, у Волинській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській - 6-9%. Таким чином, у різних регіонах України показник заповідності коливається від 1 до 15%, при цьому, у дванадцяти областях України він становить всього 1-3%, у десяти областях має середні значення - 4-9%, і тільки у трьох областях та містах Київ і Севастополь - перевищує 10%. У цілому в Україні частка заповідних територій складає 4,73% (додаток 2).
Табл.1
Охоронні території та об'єкти природно-заповідного фонду України
| Категорія територій та об'єктів природно-заповідного фонду | Площа земельних угідь, тис. гектарів | |||
| стан на 1.09.00 | план на 2005 рік | стан на 1.01.06 | стан на 1.01.07 | |
| Національні природні парки | 600,0 | 1455,0 | 670,9 | 718,7 |
| Природні заповідники | 160,0 | 350,0 | 164,3 | 164,3 |
| Біосферні заповідники | 212,0 | 250,0 | 226,3 | 226,3 |
| Інші категорії | 1427,0 | 2200,0 | 1854,7 | 1854,7 |
| Разом | 2399,0 | 4255,0 | 2807,1 | 2854,5 |
Порівняно з 2000 роком площа природно-заповідного фонду збільшилася на 455,5 тис.гектарів, у порівнянні з 2005 роком – зросла на 47,4 тис.гектари, але темпи зростання площ природно-заповідного фонду не відповідають завданням Програми (табл.1 та додаток 3).
З метою охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду розроблено програму робіт щодо забезпечення встановлення в натурі (на місцевості) та нанесення меж територій та об'єктів ПЗФ на відповідні планово-картографічні матеріали, яка дорученням Кабінету Міністрів України доведена до заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади. Слід зазначити, що на об'єктах природно-заповідного фонду, підпорядкованих Мінприроди, межі встановлено повністю в 11 з 19 установ, у 4 – частково та у 4 новостворених ведуться відповідні роботи. При цьому кошти, що виділяються з ДФОНПС на ці заходи, постійно збільшуються. Однак, за браком коштів у Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській та деяких інших областях встановлення меж територій та об'єктів місцевого значення взагалі не проводилося.
За даними Держкомзему станом на 01.01.07 видано 226 правовстановлюючих документів на земельні ділянки та встановлено в натурі (на місцевості) межі об'єктів природно - заповідного фонду на площі 185,4 тис. гектарів.
Протягом 2006 року продовжувалися роботи щодо обстеження природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біо- і ландшафтного різноманіття, внаслідок яких виявлено біля 69 таких територій та підготовлено біля 61 наукового обґрунтування щодо нових об'єктів екомережі.
У Вінницькій області отримано погодження землекористувачів та заінтересованих організацій, прийнято рішення обласної ради від 29.12.06 щодо створення національного природного парку „Південне Поділля” (матеріали передано до Державної служби заповідної справи).
Продовжувалися роботи щодо інвентаризації природних комплексів та їх компонентів, у т.ч. інвентаризація територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інвентаризація флори і фауни, щодо вивчення перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі; ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; ведення кадастрів тваринного та рослинного світу; розроблення регіональних переліків та списків тваринного і рослинного світу, які підлягають особливій охороні на території областей та тих, що внесено до Червоної книги України тощо.
Здійснювалися роботи щодо створення нових об'єктів екомережі, зокрема:
Волинська область - розроблено проект створення національного природного парку (далі - НПП) „Прип’ять-Стохід” та підготовлено матеріали до проекту створення НПП „Ківецівського” і розширення загально зоологічного заказника місцевого значення „Зубр”;
Житомирська область - підготовлено матеріали щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення „Древлянський”;
Закарпатська область - підготовлено матеріали щодо створення НПП „Зачарований край”;
Запорізька область - на стадії погодження з землевласниками та землекористувачами матеріли створення регіонального ландшафтного парку (далі – РЛП) „Каінкулакський степ”, підготовлено матеріали щодо створення НПП „Приазовський”;
Івано-Франківська область– підготовлено наукове обґрунтування щодо створення Верховинського НПП та ще 9 об'єктів місцевого значення;
Київська область - підготовлено матеріали щодо створення НПП „Голосіївський;
Кіровоградська область - підготовлено проект створення РЛП „Світловодський”;
Миколаївська область - здійснюються заходи щодо створення НПП „Кінбурнськаа коса”;
Одеська область - розроблено проекти створення регіональних ландшафтних парків "Тузловські лимани", "Тарутинський степ" та ботанічної пам'ятки природи "Віковий дуб" (580 років);
Полтавська область - розробляються проекти щодо створення НПП “Нижньосульський”, “Кременчуцькі плавні”, “Нижньоворсклянський” та РЛП “Гадяцький”;
Рівненська область - розробляється проект створення НПП „Перлина Волині і Поділля”;
Харківська область розроблено проекти створення НПП „Слобожанський” та 6 об'єктів ПЗФ місцевого значення;
Херсонська область - готуються матеріали щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника НАНУ та створення НПП „Нижньодніпровський” і 6 об'єктів місцевого значення;
Черкаська область - готуються матеріали щодо створення НПП "Нижньосульський", "Черкаський бір" та "Холодний яр";
Чернівецька область – матеріали щодо розширення території НПП "Вижницький" та щодо створення НПП "Хотинський";
Чернігівська область – матеріали щодо розширення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Дорогинський”;
АР Крим - матеріали щодо створення НПП „Тарханкутський”, „Сиваський”, наукове обґрунтування щодо створення пам'ятки природи загальнодержавного значення „Півострів Меганом” тощо.
Збільшення площі територій екомережі відбувалося також за рахунок розширення інших елементів екомережі, зокрема: лісів, лісовкритих площ, сіножатих, пасовищ, прибережних захисних смуг.
Ліси та інші лісовкриті площі
За даними Держлісгоспу, у 2006 році створено 19 тис. гектарів нових лісів, що на 9,6 тис.гектарів більше у порівнянні з попереднім роком (у 2005 році - створено 9,4 тис.гектарів). Обсяги захисного лісорозведення по областях за 2006 рік наведено у додатку 4.
Загальна площа лісів та лісовкритих площ - складає близько 10,5 млн. гектарів.
З метою збереження біорізноманіття виділено і знаходиться під охороною 23,5 тис. гектарів генетичних резерватів, понад 2 тис.гектарів плюсових насаджень та понад 3,5 тис.гектарів плюсових дерев.
Станом на 01.01.07 у лісовому фонді підприємств, що відносяться до сфери управління Деркомлісгоспу, створено близько 3 тисяч територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 млн.гектарів. На сьогодні уже заповідано 14,1 % підпорядкованих земель. У 2006 році створено 8 територій та об'єктів природно-заповідного фонду площею 1691 гектар (заказників - 4, пам'яток природи - 4), 833 гектари земель лісогосподарського призначення надано у постійне користування та 1908,5 гектарів без вилучення включено до складу Мезинського НПП, розширено площі двох ландшафтних заказників місцевого значення у Волинській області: „Градівський” на 385,6 гектари та „Осницький” на 775,2 гектари.
Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги
За даними Держводгоспу, в Україні налічується 63 тис. річок загальною довжиною 206 тис. км, площа прибережних захисних смуг вздовж річок досягає 1,3 млн. гектарів.
На 1 січня 2007 року межі прибережних захисних смуг уздовж річок встановлено довжиною біля 72 тис. км, у межах прибережних захисних смуг залужено 63 тис.гектарів і заліснено 77 тис.гектарів земель, у тому числі у 2006 році встановлено межі прибережних захисних смуг довжиною 3,7 тис. км, залужено 7,8 тис.гектарів і заліснено 7,0 тис.гектарів (у 2005 році встановлено - 2,97 тис. км, залужено 7,12 гектарів і заліснено 2,196 гектарів). Це оціночні дані, Державна статистична звітність з питань щодо поліпшення стану річок відмінена.
Водогосподарськими організаціями відповідно до компетенції встановлено й облаштовано прибережні захисні смуги лише на річках у складі водогосподарських систем, що становить незначну частину від їх загальної довжини і площі. У цілому ж через брак коштів та законодавчу неврегульованість роботи щодо створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг на річках країни виконуються в недостатніх об'ємах.
Заходи щодо встановлення меж прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів у 2006 році за даними з областей проводились у АР Крим, м.Київ та 14 областях. Розроблено біля 246 проектів землеустрою щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Роботи щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг у звітному році не велися у Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській областях та у м.Севастополь. У більшості з перелічених регіонів технічну документацію щодо визначення та встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблено у 80-х роках і на сьогодні вона потребує коригування, що вимагає відповідного фінансування.
Мінприроди направлено запити Держкомзему стосовно можливості фінансування у 2008 році робіт з розроблення проектів землеустрою щодо встановлення розмірів та меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів загальнодержавного значення.
Охорона та збереження водно-болотних угідь
В Україні 4% території (2416.9 тис. гектарів) вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі складають 1.6%.
Україна також має морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема під час міграції птахів. Загальна площа водно-болотних угідь України складає близько 4,5 млн. гектарів.
Загалом мережа водно-болотних угідь міжнародного значення, які входять до складу національної екомережі, нараховує 33 водно-болотних угіддя загальною площею 676251 гектар (додаток 5).
У 2006 році продовжувалися заходи щодо забезпечення охорони і збереження водно болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення.
Поліським природним заповідником розроблено Паспорт про водно-болотне угіддя міжнародного значення "Поліські болота " (Житомирська область). У Закарпатській області розроблено паспорт водно-болотного угіддя „Озеро Синевир".
Протягом 2006 року у Запорізькій області з метою забезпечення формування екомережі здійснювався проект у рамках гранту Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні щодо розроблення менеджмент плану природних комплексів та ресурсів для водно-болотного угіддя міжнародного значення „Затока та коса Обіточна”.
У Одеській області ведеться робота щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду у межах існуючих водно-болотних угідь, зокрема на території системи озер Шагани-Алібей-Бурнас здійснюються заходи щодо створення регіонального ландшафтного парку „Тузлівські лимани”. Проектом створення національного природного парку „Нижньодністровський” передбачено включити до його складу території межиріччя Дністра-Турунчука та Північної частини Дністровського лиману. З метою підвищення екологічної свідомості та обізнаності громадськості щодо охорони і збереження водно-болотних угідь у 8 районах області щороку організовуються та проводяться заходи з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь міжнародного значення.
У Херсонській області з метою уточнення меж водно-болотних угідь прийнято розпорядження обласної державної адміністрації від 23.06.06 №620 «Про організацію роботи з уточнення меж водно-болотних угідь міжнародного значення як середовище існування водоплавних птахів на території області» та підготовлено Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру „Херсонгеоінформ” відповідний картографічний матеріал.
У Запорізькій області з метою забезпечення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення розроблено та затверджено менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення „Затока та коса Обіточна”.
Охорона та відтворення земельних ресурсів
Держкомземом розроблено Методичні рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації. Зазначені рекомендації визначають склад, зміст, послідовність та організацію виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо консервації земель. Земельні ділянки, відведені під консервацію відповідно з вказаними рекомендаціями, стануть складовою частиною національної екологічної мережі України.
Для запобігання та припинення розвитку ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає залуження деградованих земель та виведення їх з інтенсивного використання, відновлення природного стану територій, що зазнали антропогенного впливу в областях проводились заходи з рекультивації та консервації земель.
Під консервацією знаходиться близько 2,7 тис.гектарів деградованих і забруднених земель.
Структурні елементи екомережі
Для визначення основних елементів екомережі на місцевому та загальнодержавному рівні тривають роботи щодо розроблення проектів регіональних схем екомережі. З метою визначення порядку розроблення та затвердження регіональних схем екомережі підготовлено та затверджено наказ Мінприроди від 24.03.06 № 136 „Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо розроблення схем регіональної екомережі”.
З метою визначення механізму включення територій та об’єктів, які представляють цінність з точки зору ландшафтного та біотичного різноманіття, до переліків територій та об’єктів екомережі розроблено проект Порядку включення територій та об’єктів до переліків екомережі.
Розпочато та ведуться роботи щодо розбудови природних коридорів загальнодержавного значення, зокрема станом на 01.01.07:
здійснено ландшафтознавче та біогеографічне обґрунтування просторової локалізації Галицько-Слобожанського міжрегіонального транскордонного екокоридору, підготовлено переліки ландшафтних комплексів, екосистем і екотопів для формування національної екомережі та загальну схему екокоридору;
підготовлено концептуальне обгрунтування структури та компонентів Азово-Чорноморського екокоридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Дністровського річкового меридіанного екокоридору та підготовлено картосхему коридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Поліського екокоридору, здійснено науковий опис Поліського природного коридору, включаючи перелік та опис його структурних елементів, підготовлено обґрунтування меж коридору як єдиної територіальної системи, розроблено проект схеми коридору з картографічними матеріалами.
Формування транскордонних елементів екомережі
У 2006 році продовжувалася підготовка матеріалів щодо створення транскордонного українсько-білорусько-польського біосферного резервату „Західне Полісся". Робочі матеріали щодо української частини біосферного резервату, куди увійшли Шацький національний природний парк та прилеглі території загальною площею біля 75 тис.гектарів, підготовлено та погоджено з польською стороною. На сьогодні проводиться узгодження матеріалів між Польщею та Республікою Бєларусь. Після доопрацювання та погодження сторонами матеріали будуть направлені на розгляд координаційного комітету у рамках Програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера".
У Закарпатській області здійснюються заходи щодо створення двохстороннього природно-заповідного об'єкту з Угорщиною, куди з української сторони пропонується включити майбутній регіональний ландшафтний парк „Притисянський", а з угорської сторони ряд аналогічних об'єктів Сатмар-Берегського району.
Карпатським біосферним заповідником у 2006 році проведено робочі зустрічі на рівні керівництв заповідника та румунського національного парку „Марамороські гори" з метою створення міжнародного українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Марамороських горах.
У Вінницькій області проведено підготовчі роботи, розроблено бізнес-план та наукове обґрунтування щодо створення білатерального природного парку по долині річки Дністер на межі території України (Вінницька область) та Республіки Молдови. 21 липня 2006 р. відбулася робоча зустріч щодо створення транскордонного природного парку „Дністер" з представниками Міністерства екології та природних ресурсів Республіки Молдова
У Івано-Франківській області здійснюються заходи щодо створення Верховинського національного природного парку, який у перспективі планується уключити до спільного україно-румунського природоохоронного резервату.
У Львівській області тривають роботи зі створення регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" - складової частини проектованого міжнародного українсько-польського біосферного резервату на Розточчі. Створення Розточанського міжнародного біосферного заповідника (резервату) заплановано на базі вже існуючих природоохоронних територій Польщі та України. У березні 2006 року у Львові відбулося V засідання Міжурядової українсько-польської координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва, в рамках якого обговорювалося питання щодо перспективи створення українсько-польського біосферного заповідника на Розточчі.
У Закарпатській області Ужанський національний природний парк є частиною єдиного у світі Міжнародного трилатерального польсько-словацько-українського біосферного заповідника "Східні Карпати". З польської сторони до нього входять національний парк "Бещади" та два ландшафтні парки - "Долина Сяну" і Ціснянсько-Ветлінський. Із словацької - національний парк „Полоніни".
Відтворення природного стану елементів екомережі, охорона, збереження та невиснажливе використання екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття
З метою збереження та відтворення видів тварин розроблено та доопрацьовуються проекти: Плану дій про збереження ведмедя бурого (Ursus arctos L.) в Україні; Плану дій щодо збереження зубра (Bison bonasus L.) в Україні; Плану імплементації положень Директиви 79/409/ЕЕС щодо збереження диких птахів.
Разом із словацькою стороною розроблялася спільна українсько-словацька номінація „Букові праліси Карпат" з метою включення цього об'єкту до Списку всесвітньої природної та культурної спадщини. Українська частина номінації представлена буковими пралісами на території Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків „Ужанський" та „Синевир". У січні 2006 року матеріали передано для подальшого розгляду до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Здійснюються наукові дослідження з метою розроблення заходів щодо забезпечення міграції тварин у місцях перетину транспортних коридорів. Так, у Кіровоградській області під час реконструкції та будівництва автодоріг планується створювати біопереходи для спрощення міграції тварин, у т.ч. тунельні переходи, які повинні забезпечувати оптимальні умови для міграцій тварин. У Львівській області Інститутом екології Карпат ведуться роботи щодо розроблення системи заходів та рекомендацій щодо запобігання зміни популяцій земноводних під впливом транспорту.
У Волинській області на водоймах Луцького району проводиться моніторинг за зимуючими водоплавними та коловодними птахами для розроблення заходів щодо їх охорони під час міграцій та зимівлі. Розроблено системи стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві р.Прип'ять - в місцях гніздування очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП.
У Дніпропетровської області розроблено проект програми розвитку рибного господарства до 2010 року, яким передбачено проведення робіт щодо відтворення природних нерестовищ, поліпшення шляхів міграції риб, налагодження водообміну в плавнях, створення зимувальних ям, розчищення русел річок, у тому числі і на території Дніпровсько-Орільського природного заповідника.
На базі ботанічного саду Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка створено обласний центр по збереженню і відновленню різноманіття місцевої флори. Завданнями центру є збереження рідкісних і зникаючих рослин місцевої флори в ботанічному саду та реінтродукція їх у природу.
У Запорізькій області з метою забезпечення формування екомережі у рамках конкурсного фінансування Міністерства освіти, здійснюється проект „Концептуальні засади формування екомережі Азово-Чорноморського екологічного коридору та збереження цілісності географічних популяцій рослин і тварин в різних ландшафтних елементах”.
Хмельницькою обласною радою прийнято рішення 5 сесії від 20.12.06 № 18-5/2006 „Про Положення та Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Хмельницької області" та від 20.12.06 № 17-5/2006 „Про затвердження Порядку встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на території Хмельницької області".
У Херсонській області протягом року здійснено моніторинг чисельності птахів, у тому числі рідкісних видів. Щороку на території водно-болотних угідь, що входять до складу Чорноморського біосферного заповідника, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи, серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Підготовлено "Національний план дій зі збереження огара в Україні".
У Сумській області під час проведення засідань Сумсько-Курської робочої групи щодо створення єврорегіону «Ярославна» заплановано розпочати роботи з спільного моніторингу заплав річок Сейм і Псел в межах транскордонних екологічних коридорів. також передбачено спільну реалізацію науково-дослідного проекту «Динаміка лісостепових екосистем Східної Європи в ХХ – ХХІ столітті (на прикладі територій «Центрально-Чорноземного заповідника» (Курська область) та відділення «Михайлівська цілина» Українського степового заповідника (Сумська область).
У Одеській області підготовлено та прийнято розпорядження обласної державної адміністрації від 01.02.2006 р. № 44/А-2006 «Про заходи щодо охорони рідкісних видів ранньоквітучих диких рослин» та від 14.11.06 №759/А-2006 „Про забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель, лісових та водних ресурсів на території Одеської області”. Для забезпечення контролю за охороною рибних ресурсів у нерестовий період 2006 року видано наказ від 16.04.06 № 33 „Про забезпечення охорони водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період 2006 року”; а також погоджено План спільних міжвідомчих заходів: щодо боротьби з браконьєрством, порушенням правил рибальства і протидії незаконному продажу риби та інших водних живих ресурсів на рік.
З метою збільшення площ зелених насаджень загального користування Київською міською радою прийнято рішення від 09.03.2006 № 172/3263 „Про затвердження Положення про створення та утримання буферних парків”.