Ганна таможанська

Вид материала

Документы

Содержание Метою дослідження Матеріали і методи дослідження. Результати дослідження.

Подобный материал:

• Реферат фотіна Ганна Анатоліївна, 110.7kb.
• Поберезська Ганна Георгіївна, 112.23kb.
• «Свч генератор на эффекте Ганна. Методы измерения параметров.», 123.95kb.
• Боровицька Еліна Станіславівна, 34 група біолого-хімічного профілю Рак Ганна Олексіївна, 349.44kb.
• Косово: боротьба за незалежність продовжується, 80.85kb.
• Мельник Ганна Василівна. Рік народження: 14. 01. 1963 року Освіта: вища. Спеціальність, 1260.16kb.
• Вижак Ганна Петрівна І методист відділу освіти Григорчук Ольга Іванівна. Перший тур, 197.61kb.
• Хаймина Ганна Анатольевна. Подведение итогов состоится 5 ноября 2010 года. Поощрения, 13.92kb.
• Київський національний університет імені тараса шевченка осетинська ганна анатоліївна, 355.9kb.
• Шевирьова Ганна, Ржевська Наталія, 26kb.

СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА СКОЛІОТИЧНУ ХВОРОБУ IV СТУПЕНЯ, ДО І ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ В ЗВ'ЯЗКУ З ПРИЗНАЧЕННЯМ ЛФК

Ганна ТАМОЖАНСЬКА

Харківська державна академія фізичної культури

Актуальність. Сколіоз відноситься до числа найбільш складних проблем сучасної ортопедії. Це захворювання характеризується цілим комплексом типових морфологічних, а, також, рентгенологічних змін хребта, грудної клітки, тазу, внутрішніх органів. Сколіоз у сучасному представленні – це не симптом деякого захворювання, а поліетіологічна хвороба, що характеризується визначеним симптомокомплексом [2,8].

Лікування сколіозів є складним і тривалим процесом. Основними методами лікування є консервативний і оперативний. Грубі деформації хребта і грудної клітки приводять до значного зменшення життєвої ємності легень, що у свою чергу викликає перевантаження правого передсердя і шлуночка й у результаті є причиною виникнення кіфосколіотичного серця. Виконання важкого хірургічного втручання з використанням торакотомії на фоні наявних виражених змін з боку серцево-судинної, дихальної й іншої систем організму приводить до збільшення останніх, тому успіх лікування даних пацієнтів залежить не тільки від виконання оперативного втручання (різного обсягу і характеру), але і від вчасно початих і довгостроково проведених реабілітаційних заходів.

Метою дослідження є вивчення спрямованості змін стану кардіореспіраторної системи в дітей після операції з приводу сколіотичної хвороби IV ступеня, які виникають у результаті застосування розробленої нами методики дихальної гімнастики в ранньому післяопераційному періоді.

Матеріали і методи дослідження. На базі НДІ патології хребта і суглобів ім. проф. Сітенко нами було обстежено 36 дітей 12-15 років жіночої статі зі сколіозом IV ступеня (кут скривлення від 50º до 152º, у середньому 90º по Коббу) до і після оперативного лікування, а також після курсу дихальної гімнастики. Оперативне лікування здійснюється в два, а іноді в три етапи: 1. Монтаж HALO-апарата; 2. Корекція деформації полісегментарною конструкцією МІСТ; 3. Екстраплевральна резекція реберного горба. Всі операції тривають від 5-ти до 8-ми годин, під час яких відбувається велика крововтрата. Обсяг крововтрати при кістково-пластичних операціях на хребті складає А.А. Бунатяну, 500-1500 мл. і більше [15].

Усі хворі були нами розділені на дві групи: перша – експериментальна - 21 дитина і друга - контрольна - 15 дітей. Дослідження хворих проводили трикратно до і після операції і після курсу дихальної гімнастики. Експериментальна група займалася по розробленій нами методиці дихальної гімнастики, яка полягала в призначенні дихальних статичних і динамічних вправ, звукової гімнастики, елементів поверхневого дихання, міорелаксації й аутотренінгу. Контрольна група займалася за загальноприйнятою методикою.

У ході проведеного дослідження нами вивчалися величини частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного (СТ), діастолічного (ДТ) і пульсового (ПТ) артеріального тиску за загальноприйнятими методиками. За допомогою спірометрії (застосовувався спірометр сухий портативний, паспорт 640829.2.893.001 ПС) визначалася життєва ємність легень (ЖЕЛ). Проводилися проби Штанге (ПШ) і Генчі (ПГ). Лабораторні методи: клінічний аналіз крові, де простежувалася динаміка зміни показників гемоглобіну (Hb) і еритроцитів (Э). Всі отримані нами дані оброблені пакетом аналізу EXCEL 2002.

Результати дослідження. Четверта (IV) ступінь сколіотичної хвороби характеризується різко вираженим фіксованим кіфосколіозом зі значним відхиленням корпусу убік, опущенням реберних дуг до зіткнення з гребенями клубових кісток і навіть зануренням їх у порожнину тазу. Компенсаторні дуги і виражений поперековий лордоз носять фіксований характер. Хворі відзначають іноді біль у хребті. Помітно виражені порушення з боку серця і легень, які, за даними Г. Н. Капустіної [7], уже незворотні. Кут викривлення 61-90.

Структурні зміни хребта і грудної клітки ведуть до змін бронхолегеневої системи, серця і великих судин (аорти, легеневої артерії) [1,3,4,5,7,11-14].

Спірографічні дані свідчать про наявність у хворих дітей в умовах спокою прискореного дихання, підвищеного хвилинного обсягу дихання (ХОД), збільшеного споживання кисню (СО₂) на кг. маси тіла в порівнянні з належними величинами, про зменшення резервного обсягу вдиху, максимальної вентиляції легень (МВЛ), резерву дихання (РД) і пневмотахометричних показників [7,6,9,10,14]. До цих змін додається ще зменшення часу затримки дихання на вдиху, що свідчить про зниження витривалості організму хворих сколіозом до умов гіпоксемії.

Порушення функції зовнішнього дихання в хворих дітей, які мають сколіоз, пов'язані не стільки з деформацією хребта, скільки з ослабленням дихальних м'язів [12].

При дослідженні насичення гемоглобіну киснем і реакції на фізичне навантаження у випадках важкого сколіозу [16], було встановлено, що ступінь оксигенізації крові в більшості хворих відрізняється від такої в здорових людей, і ці зміни знаходяться у визначеній залежності від зниженої легеневої вентиляції і змісту гемоглобіну в крові в даних хворих.

У хворих сколіозом на електрокардіограмі виявляються зміни, що свідчать про порушення функції провідності й автоматизму [10,13]. При виражених ступенях деформації хребта на ЕКГ можуть бути сполучення ознак, характерних для «кифосколіотичного серця» [10,13,14].

Важлива роль в акті дихання належить діафрагмі. Було виявлено, що купол діафрагми в хворих сколіозом на увігнутій стороні згладжений і рухи його незначні [16].

У хворих дітей, в яких уже значною мірою порушені функції серцево-судинної і дихальної систем, а також знижена оксигенізація крові, розвиваються ще більш виражені негативні зрушення з боку вищезазначених систем організму, пов'язані з перенесеним оперативним втручанням. Це підтверджується даними малюнків 1 і 2.



Рис. 1. Динаміка вивчених показників у хворих експериментальної групи


У післяопераційному періоді в дітей експериментальної групи (Рис.1) спостерігалося достовірне погіршення параметрів серцево-судинної системи: відзначалося достовірне частішання пульсу на 16,5%, зниження діастолічного тиску (ДТ) на 7,1%; збільшення вище вікових норм пульсового тиску (ПТ) на 21%. Така ж негативна динаміка відзначалася і з боку функції дихальної системи: вірогідно знизилася величина життєвої ємності легень (ЖЕЛ) на 27%. Спостерігалися явища вираженої анемії, пов'язаної з крововтратою під час операції: вірогідно зменшилася кількість еритроцитів на 13% (на тлі гемотрансфузій) і кількості гемоглобіну на 10%.

При порівнянні показників кардіореспіраторної системи і клінічного аналізу крові в хворих експериментальної групи до операції і після курсу ЛФК за нашою методикою ми спостерігали достовірне поліпшення стану серцево-судинної системи: порідшання пульсу на 10,2% у порівнянні з передопераційними показниками, що практично відповідало віковим нормам (Рис.1). Така ж позитивна динаміка відзначалася з боку дихальної системи: поліпшення показників життєвої ємності легень на 3,9 %, значне поліпшення в порівнянні з передопераційними показниками величин проби Штанге на 25,6% і проби Генчі - на 36,5 %. Спостерігалося збільшення кількості гемоглобіну на 4,9%.

При порівнянні післяопераційних показників експериментальної групи з показниками після занять дихальною гімнастикою за нашою методикою визначалася позитивна динаміка величин показників досліджених систем організму (Рис.1). З боку серцево-судинної системи відзначалося достовірне зменшення пульсу на 22,9% (з 106,57±2,77 до 82,09±2,18 ударів у хвилину, при р<0,01), що відповідає нормі для дітей даного віку. Величина ЖЕЛ збільшилася на 42,3%, що свідчить про сприятливий перебіг післяопераційного періоду. Показники проби Штанге зросли на 32,2 %, проби Генчі – на 52,8 %. Значно і вірогідно збільшилася кількість еритроцитів на 16,5% і кількість гемоглобіну - на 12,6%, що ще раз підтверджує необхідність застосування комплексу дихальної гімнастики в післяопераційному періоді.

У дітей контрольної групи (Рис.2) у післяопераційному періоді в порівнянні зі станом до операції також спостерігаються негативні зміни з боку серцево-судинної системи: частішання пульсу на 26,1%, збільшення пульсового тиску 17,7%. З боку функції дихальної системи ми визначили достовірне зниження величини життєвої ємності легень на 41,7%, час затримки дихання на вдиху знизился на 17,9% (проба Штанге), а час затримки дихання на видиху - на 12,2% (проба Генчі). Кількість гемоглобіну зменшилася на 23,8%, а еритроцитів - на 26,1%.

Контрольна група займалася ЛФК за загальноприйнятою методикою. Порівняння результатів контрольної групи до операції і після курсу ЛФК, відображені на мал. 2, вказують на порідшання пульсу на 3,9%, параметри артеріального тиску вірогідно не змінилися. Величина ЖЕЛ не відновилася до передопераційного показника, а знизилася на 23,1%. Величина проби Генчі погіршилася на 6,2%, проби Штанге – вірогідно не змінилася, хоча і відзначалася тенденція до її збільшення в порівнянні з передопераційними показниками. Показники кількості гемоглобіну знизилися на 17,9%, еритроцитів - на 22,0%.




Рис. 2. Динаміка вивчених показників у хворих контрольної групи


Динаміка показників хворих контрольної групи в післяопераційному періоді і після курсу ЛФК вірогідно свідчила про те, що в дітей цієї групи відбувалося достовірне порідшання ЧСС на 23,8%, збільшення величини ЖЕЛ на 30,3%, а також кількості еритроцитів на 5,5%, однак ці зміни були менш вираженими, ніж в хворих експериментальної групи (Рис.2).

Результати порівняння показників функції кардиореспираторної системи в дітей обох груп, які страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу ЛФК по різних методиках відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка показників кардиореспираторної системи в дітей, які

страждають IV ступенем сколіотичної хвороби, після курсу дихальної гімнастики

№ п/п	Показники	Експериментальна група (n=21)		Контрольна група (n=15)		t	p
		M±m	σ	M±m	σ
1.	ЧСС, уд./мін.	82,09±2,18	10,00	81,85±2,70	10,36	0,069	>0,05
2.	СТ, мм рт.ст.	109,70±1,48	6,79	111,10±13,49	12,60	0,37	>0,05
3.	ДТ, мм рт.ст.	70,00±1,38	6,32	70,00±2,09	7,84	0
4.	ПТ, мм рт.ст.	39,76±0,72	3,34	40,35±2,69	10,00	0,21	>0,05
5.	ЖЕЛ, л	1,85±0,09	0,43	1,33±0,09	0,36	4,09	<0,00001
6.	ПШ, з	29,09±1,71	7,86	24,07±2,15	8,07	1,83	>0,05
7.	ПГ, з	22,42±1,50	6,88	14,50±1,62	6,09	3,6	<0,001
8.	Hb, г/л	123,95±2,41	11,06	115,42±4,04	15,12	1,81	>0,05
9.	Э, *1012/л	4,01±0,09	0,43	3,64±0,14	0,52	2,22	<0,05

Ми спостерігали істотну різницю з боку показників дихальної системи: визначалося достовірне зниження величини життєвої ємності легень (ЖЕЛ) у контрольній групі на 28,1% у порівнянні з експериментальною. Результати проби Штанге в контрольній групі були нижчі на 17,7%, проби Генчі - на 35,3%, ніж в експериментальній. В експериментальній групі вірогідно збільшилася кількість еритроцитів на 9,2% і кількість гемоглобіну на 6,8% у порівнянні з показниками хворих контрольної групи. Показники серцево-судинної системи вірогідно не відрізнялися в обох групах.

Висновки:

1. Все вище сказане визначає необхідність раннього призначення дихальної гімнастики, яку ми починали застосовувати з другого дня після виходу дитини з наркозу.

2. Розроблена нами методика дихальної гімнастики в найближчому післяопераційному періоді сприяє покращенню і відновленню функції дихальної, серцево-судинної системи і функції кровотворення.

Література

1. Белая Н.А. Лечебная физкультура и массаж. – М.: Советский спорт, 2001. – С. 132-135.
   
2. Богданов Ф.Р. Сколиоз / В кн.: Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Отв. ред. Н.П. Новаченко. – М.: Медицина, 1968. – Т. II. – С. 303-351.
   
3. Брэгг П.С., Нордемар Р. Позвоночник – ключ к здоровью. – СПб.: ТОО «Лейла», 1999. – 336 с.
   
4. Витензон А.С., Паламарчук Е.Э. Новый патогенетический метод лечения начальных форм сколиоза // Тезисы докладов Междунар. конгресса «Человек и его здоровье». - Санкт-Петербург, 1997. – С. 59.
   
5. Джаббаров М.П. Состояние внешнего дыхания и некоторых гемодинамических показателей у больных сколиозом до и после консервативного и хирургического лечения //Вопросы ортопедии и травматологии. - М.: Медицина, 1972. - № 8. - С. 6-12.
   
6. Казьмин А.И. Двухэтапное оперативное лечение сколиоза. – М.: Медицина, 1968. – С.3-52.
   
7. Капустина Г.М. Внешнее дыхание и некоторые вопросы гемодинамики у больных сколиозом до и после корригирующих операций на позвоночнике. Автореф. канд. дисс. - М., 1969.
   
8. Мовшович И.А., Риц И.А. Рентгенодиагностика и принципы лечения сколиоза. - М.: Медицина, 1969. – 391 с.
   
9. Мухарлямов Н.М. Легочное сердце. - М.: Медицина, 1973.
   
10. Нахрова 3.В. Внешнее дыхание у больных сколиозом. Автореф. канд. дисс. - Казань, 1969.
    
11. Осьмак Д.И. Функциональное состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем у детей с деформациями позвоночника и грудной клетки в период лечения физическими упражнениями. Автореф. канд. дисс. - Киев, 1967.
    
12. Пешкова А.П. Состояние дыхательной и сердечно-сосудистой систем у детей с начальными степенями сколиотической болезни в связи с задачами лечебной физкультуры. Автореф. канд. дисс. - Омск, 1975. – 22 с.
    
13. Пешкова А.П., Мануйлова И.Л. Влияние лечебной физической культуры на сердечно-сосудистую систему при сколиозе II степени //В сб. Динамика вегетативных функций при мышечной деятельности. - Омск, 1975. – С. 69-75.
    
14. Пешкова А.П. Лечебная физическая культура при начальных степенях сколиотической болезни. - Омск, 1977. – 74 с.
    
15. В.А. Радченко, Г.С. Орлов, А.А. Хмызов. Анестезиологическое обеспечение оперативных вмешательств на позвоночнике (методические рекомендации). – Харьков, 2002.
    
16. Черноусова Л.Н., Ганюшкина С.М. О легочных объемах подростков со сколиозом. / Ортопедия, травматология и протезирование. - М.: Здоровье, 1970. - № 8. - С. 67-70.
    
17. Montgomery F., Willner S., Appelgren G. Long-term follow-up of patients with adolescent idiopathic scoliosis of the clinical value of progression // J. Padiatr. Orthop. – 1990. – Vol. 10. - №1. – Р. 48-52Біла Н.А. Лікувальна фізкультура і масаж. – М.: Радянський спорт, 2001. – С. 132-135.
    

THE CONDITION OF THE CARDIO-RESPIRATIVE SYSTEM OF THE CHILDREN WHICH SUFFER FROM SCOLEOTIC DISEASE OF THE FOURTH DEGREE BEFORE AND AFTER THE OPERATIVE TREATMENT IN CONNECTION WITH THE PRESCRIPTION OF THERAPEUTIC PHYSICAL TRAINING

Anna TAMOZHANSKAYA

Kharkiv State Academy of Physical Culture

Abstract. The dynamic of the indexes of the control and experimental groups before and after operative treatment of sclerotic disease and after the course of therapeutic physical training is presented in this work.

Key words: cardio-respirative system, scoleotic disease, course of therapeutic physical training.

150