Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5

3.1.2. Результати кількісних обліків чисельності змій

Другою нашою задачею було складання таблиць та діаграм, динаміки зустрічей видів змій за різними маршрутами і біотопами, з обліком зустрічей та загибелі (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Розподіл зустрічей різних видів плазунів за різними ділянками — маршрутами Луганська та Луганської області протягом квітня 2000 — травня 2009 р.

№	Маршрут	Кількість зустрічей
		Nn	Nt	Ccs	Eq	Ed	Ca	Vb	Vn	Vu
1	м. Луганськ, «Луганське водоймище». 2000-2006	23	37	-	-	2	-	1	-	-
2	м. Луганськ, Калмицький яр період 2005-2008 р.	24	-	34	-	27	5	6	-	-
3	м. Луганськ, поc.Видне період 2007-2009 р.	5	-	-	-	7	-	5	-	-
4	м. Луганськ, с. Станичано-Луганське 2006-2009 р.	3	12	-	-	-	-	1	-	-
5	м. Луганськ, пос. Вольне — до шахти, період 2007-2009 р.	3	7	-	-	18	-	-	-	-
6	м. Луганськ, с. Тельмано р. Ольховка. 2005-2009 р.	47	28	-	-	10	1	2	-	-
7	м. Луганськ «Суча балка» 2007-2009 р.	7	-	3	-	4	2	1	-	-
8	м. Луганськ, Антрацитівський р-н: окол. с. Червона Поляна 2005-2008 р.	-	-	11	-	-	-	-	-	1
9	м. Луганськ, Свердловський р-н, окол. с. Королівка 13–15.08.98 р.	-	-	3	-	-	-	-	-	-
10	м. Луганськ Свердловський р-н, окол. с. Провалля, зап-к «Провальський степ» 20.05.02 р.	-	-	1	2	-	-	1	-	-
11	м. Луганськ Сватівський р-н: окол. м. Сватове 17.09.08 р.	-	-	-	-	1	-	-	-	-
12	м. Луганськ Антрацитівський р-н: окол. с. Іванівка, біостанція.15–20.06.07 р.	-	-	2	-	2	-	-	-	-
13	м. Луганськ Сватівський р-н: с. Соснове 2008 р.	-	-		-	10	-	-	-	--
14	м. Луганськ Сватівський р-н, окол. с. Гончарівка 2.07.08	-	-	-	-	1	-	-	-	-
15	Станично-Луганський р-н, окол. с. Червоний Жовтень 2007р.	-	-	-	-	-	-	-	-	13
16	Станично-Луганський р-н, окол. біостанції Ільєнко 2004–2008 р.	-	-	-	-	-	-	-	-	20
17	Лутугинський р-н, 3–4 км на півд. від с. Карла Лібкнехта, степові схили балки «Оріхова», 05.2000 і 05.2005 р.	-	-	-	-	-	-	-	-	2
18	Антрацитівський р-н, на півн. від с. Маломиколаївка на р. Вільховка 25.04.08 р.	-	-	-	-	-	-	-	-	1
19	м. Луганськ, с. Колесніковка. травень-2009 р.	-	-	-	-	3	-	-	-	-
20	м. Луганськ, с. Біле 2007 р.	2	1	1	-	-	-	-	-	2
21	м. Луганськ, с. Новоаннівка липень — вересень 2007 р.	5	-	1	-	-	-	3	-	-
22	м. Луганськ, оз. Біляевське липень — вересень 2007 р.	-	15	-	-	-	-	-	-	-
23	м. Луганськ, пос. Замковка липень — вересень 2007 р.	2	-	-	-	2	-	2	-	-
	Загалом	121	100	56	2	87	8	22	0	39

Примітка. Умовні позначення в таблиці: Nn — Natrix natrix, Nt — Natrix tessellata, Ccs — Coluber caspicus, Eq — Elaphe quatuorlineata, Ed — Elaphe dione, Ca — Coronella austriаса, Vb — Vipera berus, Vn — Vipera nikolskii, Vu — Vipera ursini.

Рис. 3.1. Загальна домінантність стану різних популяцій плазунів за зустрічами у місті та області.

З цієї діаграми (рис. 3.1) ми бачимо загальну домінантність стану різних популяцій плазунів за зустрічами у місті та області. Загалом обліковано 435 особину.

У таблиці 3.3 зведено усі наявні дані щодо зустрічей загиблих тварин. Розподіл окремих видів змій за кількістю зустрічей жертв показано на рис. 3.2. Загалом 109 особин, що складає 25% усіх змій. «Переможцем» стає вид Elaphe dione, велика кількість цього виду була знищена мешканцями с. Вольне, що свідчить про наявність там великої популяції цього виду.

Таблиця 3.3.

Розподіл зустрічей загиблих видів змій за різними ділянками — маршрутами Луганська та області протягом квітня 2000 — травня 2009 років

№	Маршрут	Кількість зустрічей
		Nn	Nt	Ccs	Eq	Ed	Ca	Vb	Vn	Vu
1	м. Луганськ, «Луганьське водоймище». 2000-2006	5	11	-	-	-	-	-	-	-
2	м. Луганськ, Калмицький яр період 2005-2008 р.	3	-	2	-	6	4	2	-	-
3	м. Луганськ, сел. Видне період 2007-2009 р.	2	-	-	-	5	-	5	-	-
4	м. Луганськ с. Станичано-Луганське 2006-2009 р.	3	-	-	-	-	-	1	-	-
5	м. Луганськ сел. Вольне — до шахти період 2007-2009 р.	-	-	-	-	13	-	-	-	-
6	м. Луганськ с. Тельманове р.Ольховка. 2005-2009 р.	15	5	-	-	3	-	1	-	-
7	м. Луганськ «Суча балка» 2007-2009 р.	-	-	-	-	1	1	-	-	-
8	м. Луганськ Антрацитівський р-н: окол. с. Червона Поляна 2005-2008 р.	-	-	1	-	-	-	-	-	-
9	м. Луганськ Сватівський р-н: с. Соснове 2008 р.	-	-	-	-	4	-	-	-	-
10	м. Луганськ Сватівський р-н, окол. с. Гончарівка 2.07.08	-	-	-	-	1	-	-	-	-
11	м. Луганськ с. Колесніковка. травень-2009 р.	-	-	-	-	-	-	-	-	-
12	м. Луганськ с. Біле 2007 р.	1	1	1	-	-	-		-	1
13	м. Луганськ с. Новоаннівка липень — вересень 2007 р.	-	-	1	-	-	-	2	-	-
14	м. Луганськ оз. Біляевське липень — вересень 2007 р.	-	5	-	-	-	-	-	-	-
15	м. Луганськ сел. Замковка липень — вересень 2007 р.	-	-	-	-	1	-	2	-	-
	Загалом	29	22	5	-	34	5	13	-	1

Примітка: позначення стовпчиків такі самі, як і у попередній табл. 3.2.

Рис. 3.2. Розподіл видів змій за кількістю зустрічей у якості жертв (як людей, так і автотранспорту). Загалом обліковано 109 особин (25.3% усіх змій). Використані тут позначення видів змій такі самі, як у табл. 3.2.

Третьою нашою задачею було визначення лімітуючого фактору скорочення популяцій змій. Основними факторами тут виступають: загибель на дорогах та пряме знищення людиною та її тваринами.

3.1.3. Визначення провідних факторів скорочення популяцій змій

Домінантним фактором загибелі плазунів у містах, є переважно людина, на її долю припадає 63.3 % загиблих тварин (16% від загальної кількості облікованих змій). Наступним іде автотранспорт: його частка — 36.7%, або 9.3% від загальної кількості облікованих змій.

Рис. 3.3. Фактори скорочення популяцій змій: очевидним є домінування безпосередній впливів людини на плазунів. Вісь ординат — кількість особин. Ліворуч — кількість змій, загиблих від свійських тварин та від людей, праворуч — від автотранспорту.

Отже, ця частина дослідження дозволяє говорити про суттєве значення цих двох факторів загроз (рис. 3.3). Які загалом знищують популяції змій приміських зон на 25%. Всі зміни умов існування змій є антропогенно обумовленими і призводять до зміни їхнього просторового розподілу та зміни шляхів пересування тварин, що віддзеркалює на ймовірності загибелі змій від прямого зіткнення з людиною або автотранспортом.

У ході цієї частини дослідження було відмічено, що загибель змій найчастіше відбувалася в результаті навмисних дій людини — фактору прямого знищення. Цей фактор безумовно домінує над іншим провідним фактором — фактором загибелі на дорогах. Цікавим фактом є те, що більшість людей які навмисно вбивають змій, впевнено стверджують, що їхньою жертвою була саме гадюка. Аналізу таких ситуацій присвячено наступний розділ.

3.2. Ставлення людей до змій

3.2.1. Анкетування та його результати

Найголовнішою задачею цього розділу, було з'ясувати у природокористувачів різного віку ряд питань стосовно їхнього безпосереднього відношення до змій, для визначення головного фактору проблеми негативного ставлення людей до плазунів та чітко сформулювати стратегію ефективних заходів щодо охорони плазунів та вирішення цієї проблеми. Для цього розроблено анкету, яка включає наступні 10 питань:

1. Чи боїтеся ви змій?

2. Скільки видів отрутних змій (на Україні) ви знаєте?

3. Як ви будите поводитись при зустрічі зі змією?

- Обійдете?

- Уб'єте, щоб раптом не вкусила ?

4. Чи потрібно охороняти змій ?

5. Відношення ваших друзів до змій ?

6. Чи піддавалися ви укусам отрутних змій ?

7. Чи вважаєте ви змій корисними тваринами ?

8. Якщо так, то яку користь можуть приносити змії ?

9. Чи знаєте, що далеко не усі змії отрутні?

10. Чи впевнені ви, що знаєте як виглядає гадюка ?

В опитуванні взяли участь близько 800 опитуваних, віком від 11 до 60 років. Умовно ми їх поділили на 4 вікові групи:

1) 11-14 років — підлітки.

2) 15-20 років — юність.

3) 21-30 років — молодь.

4) 31-60 — зрілість.

Отримано наступні дані, які зведено у таблицях 3.4–3.7.

Таблиця 3.4.

Результати анкетування громадян щодо їхнього ставлення до змій:
вікова група 1 (11-14 років; опитано 222 людини)

№	Питання.	Так.	Ні.	-
1.	Чи боїтеся ви змій?	59	41	-
2.	Скільки видів отрутних змій (на Україні) ви знаєте?	Не знають. 98	Знають. 2	-
3.	Як ви будите поводитися при зустрічі зі змією?	-	-	-
-	- Обійдете?	81	-	-
-	-Уб'єте, щоб раптом не вкусила ?	19	-	-
4.	Чи потрібно охороняти змій?	61	39	-
5.	Відношення ваших друзів до змій ?	Негативне. 64	Позитивне. 36	-
6.	Чи піддавалися ви укусам отруйних змій ?	4	96	-
7.	Чи вважаєте ви змій корисними тваринами ?	54	46	-
8.	Якщо так, то яку користь можуть приносити змії ?	Медичні ліки. 18	Санітари. 24	Не знають. 58
9.	Чи знаєте, що далеко не всі змії отрутні?	77	23	-
10	Чи впевнені ви, що знаєте як виглядає гадюка ?	73	27	-

Таблиця 3.5.

Результати анкетування громадян щодо їхнього ставлення до змій:
вікова група 2 (15–20 років; опитано 183 людини)

№	Питання.	Так.	Ні.	-
1.	Чи боїтеся ви змій?	60	40	-
2.	Скільки видів отрутних змій (на Україні) ви знаєте?	Не знають. 92	Знають. 8	-
3.	Як ви будите поводитися при зустрічі зі змією?	-	-	-
-	- Обійдете?	85	-	-
-	- Уб'єте, щоб раптом не вкусила ?	15	-	-
4.	Чи потрібно охороняти змій?	55	45	-
5.	Відношення ваших друзів до змій ?	Негативне. 78	Позитивне. 22	-
6.	Чи піддавалися ви укусам отруйних змій ?	2	98	-
7.	Чи вважаєте ви змій корисними тваринами ?	61	39	-
8.	Якщо так, то яку користь можуть приносити змії ?	Медичні ліки. 22	Санітари. 30	Не знають. 48
9.	Чи знаєте, що далеко не всі змії отрутні?	85	15	-
10.	Чи впевнені ви, що знаєте як виглядає гадюка ?	81	19	-

Таблиця 3.6.

Результати анкетування громадян щодо їхнього ставлення до змій:
вікова група 3 (21–30 років; опитано 187 людини)

№	Питання	Так.	Ні.	-
1.	Чи боїтеся ви змій?	72	28	-
2.	Скільки видів отрутних змій (на Україні) ви знаєте?	Не знають. 81	Знають. 19	-
3.	Як ви будите поводитися при зустрічі зі змією?	-	-	-
-	- Обійдете?	98	-	-
-	- Уб'єте, щоб раптом не вкусила ?	2	-	-
4.	Чи потрібно охороняти змій?	75	25	-
5.	Відношення ваших друзів до змій ?	Негативне. 78	Позитивне. 22	-
6.	Чи піддавалися ви укусам отруйних змій ?	4	96	-
7.	Чи вважаєте ви змій корисними тваринами ?	66	34	-
8.	Якщо так, то яку користь можуть приносити змії ?	Медичні ліки. 36	Санітари. 24	Не знають. 40
9.	Чи знаєте, що далеко не всі змії отрутні?	95	5	-
10.	Чи впевнені ви, що знаєте як виглядає гадюка ?	55	45	-

Таблиця 3.7.

Результати анкетування громадян щодо їхнього ставлення до змій:
вікова група 4 (31–60 років; опитано 176 осіб)

№	Питання.	Так	Ні	-
1.	Чи боїтеся ви змій?	85	15	-
2.	Скільки видів отрутних змій (на Україні) ви знаєте?	Не знають 75	Знають 25	-
3.	Як ви будите поводитися при зустрічі зі змією?	-	-	-
-	- Обійдете?	99	-	-
-	-Уб'єте, щоб раптом не вкусила ?	1	-	-
4.	Чи потрібно охороняти змій?	55	45	-
5.	Відношення ваших друзів до змій ?	Негативне 75	Позитивне 25	-
6.	Чи піддавалися ви укусам отруйних змій ?	7	93	-
7.	Чи вважаєте ви змій корисними тваринами ?	72	28	-
8.	Якщо так, то яку користь можуть приносити змії ?	Медичні ліки 56	Санітари 16	Не знають 28
9.	Чи знаєте, що далеко не всі змії отрутні?	88	12	-
10.	Чи впевнені ви, що знаєте як виглядає гадюка ?	56	44	-

3.2.2. Порівняльний аналіз опитувань

Аналізуючи зібрані дані з опиту різних вікових груп людей, можна зробити наступні висновки:

1. З аналізу відповідей на перше питання, ми бачимо те, що більшість людей боїться змій. Та характерним в цьому питанні є те, що страх цей закономірно росте з віком.

2. З другого питання ми бачимо, що абсолютна більшість опитуваних не знає, скільки насправді видів отруйних змій в Україні.

3. З приводу третього питання можна зробити дуже цікавий висновок, не зважаючи на те, що більшість людей буде намагатися мирно уникнути зустрічі зі змією, є відсоток людей який буде намагатися вбити цю тварину і 98% цих людей відносяться до підлітків та юнаків.

4. Аналізуючи четверте питання можна зробити утішливий висновок з приводу того, що більшість людей все ж таки усвідомлює те, що плазунів треба охороняти.

5. П'яте питання віддзеркалює перше, з чого ми можемо спостерігати те, що більшість людей все ж таки негативно відноситься до плазунів.

6. Це питання пояснює нам те, що на практиці ми не спостерігаємо підтвердження того, що викликає такий страх у опитуваних, а саме те, що гадюка перед тим, як вкусити завжди спочатку намагається втекти.

7. З приводу цього питання ми бачимо те, що більшість людей розуміє те, що ця тварина все ж таки приносить користь.

8. Більшість нажаль не знають, яку саме змії приносять користь, але з віком пізнання у цьому питанні значно зростають, тому що з віком деякі люди змушені «знайомиться» з ліками які містять в собі зміїну отруту.

9. Питання загального характеру не вимагає поглиблених знань, але ж близько 10–20% людей не знають відповіді і на таке елементарне питання.

10. Останнє питання, але теж виявляє дуже цікаву закономірність , близько 70–80% підлітків та юнаків впевнено стверджують, що знають як насправді виглядає гадюка , але питання 2 пояснює нам все навпаки 92–98% не знають навіть скільки їх насправді видів. А ось група опитуваних з віком від 20-60 років не так впевнена у своїх знаннях, близько 55% впевнені, що знають , а на справді знають — 19–25% опитуваних.

Отже узагальнюючи все сказане очевидним стає те, що:

1) Основна кількість агресії та загрози стосовно плазунів виходить від підлітків та юнаків.

2) Загальне негативне ставлення до плазунів на мою думку визначає ні що інше, як загальна відсутність знань стосовно плазунів у всіх вікових категоріях.

3.3. План заходів щодо охорони плазунів

З приводу охорони тваринного світу на дорогах та автомагістралях можна сказати, що це питання є досить вивченим, та потребує стратегічної програми дій. Дороги України мають бути найближчим часом обладнані системами огорож та переходів для тварин, бо цього вимагають європейські стандарти, а Україною ратифікована Бернська конвенція „Про охорону диких видів флори, фауни та середовища існування в Європі”.

По-перше вздовж всіх трас які пролягають природні біотопи треба встановлення загороджувальних споруд, щитів або сіток близько 1,5 м заввишки.

По-друге міграція крупних тварин забезпечується тунельними переходами. Такі переходи можуть використовуватися як великими, так і дрібними тваринами, для міграції яких під час затоплення переходу запропоновано горизонтальну поличку з пологим підйомом.

По-третє, спорудження мостів переходів, що є найбільш ефективним видом біопереходів, також спорудженням терас під мостом, по яких здійснюється переміщення тварин під час розливу водотоків. Тераси повинні мати зручні підходи з пологими нахилами. Під мостовими спорудами можлива міграція всіх без виключення наземних тварин (ссавців, рептилій, амфібій, комах, слимаків і навіть птахів). При облаштуванні біопереходів слід враховувати наявність міграційних коридорів тварин, віддаленість сусідніх переходів, вартість та технічну можливість виконання споруди в певному місці.

Четверте: на ділянках трас з неасфальтованим шаром, та в місцях де не є можливим побудова усіх цих споруд, треба встановлювати попереджувальні таблички.

Таким чином будівництво огорож буде захистом не лише для тварин, а й для людей, бо водії будуть захищені від раптових зіткнень із тваринами на дорогах, які можуть призвести до смерті як тварини, так і людини.

Що стосовно охорони плазунів від прямого знищення людиною це питання значно складніше, та потребує професійного підходу психологів, особливо дитячих.

Для більш ефективної розробки спеціальних шкільних програм, стосовно поведінки та відношення дитини до різних видів тварин, особливо до плазунів, бо серед них є небезпечні. Актуалізацію знань щодо користі та невід'ємності кожної тварини. Дитина повинна вже з перших класів чітко усвідомлювати , що всі тварини як і вона сама є частиною цілого , цілого того що нас усіх оточує. Що в природі немає жодної зайвої тварини і кожна тварина є корисною і корисною не тільки стосовно людини, а стосовно і інших тварин.

Особливий акцент треба зробити на наочному матеріалі дитина повинна бачити очима різницю між отруйною та не отруйною зміями, якщо це буде ілюстрований матеріал, то це повинні бути якісні фотографії а не малюнки. Звичайно найкращім наочним матеріалом стануть самі змії.

Розділ 4.
Методична розробка теми
для екологічної освіти у школі

4.1. Екологічне виховання у загальноосвітній школі

Більшість людей вважає, що садіння дерев, спорудження очисних споруд і тому подібне є екологією. Ні. Це лише дія, вчинок, факт. Екологічного змісту вони набувають тоді, коли певні знання об'єднують ці дії у систему. Необхідність системи дій пов'язана з тим, що кожна з них окремо додає чи забирає щось в одному місці, а це спричиняє зворотний процес у іншому. Тобто кожна дія передбачає протидію. Врешті-решт виникає проблема «великої гойдалки»: коли ми в одному місці перетворюємо пустелю на квітучий сад, а в іншому, навпаки, квітучий сад — на пустелю. Дії, не узгоджені між собою, не приведені до певної системи, не можуть бути збалансовані.

Зведення екології до окремих дій перетворило її на аматорство. Відтак збереження довкілля перетворилося на прогресуючу хронічну хворобу: «цей мурує, той руйнує». Таке ставлення до природи зрештою стрімко веде людство до самознищення.

І ліки від цих хвороб такі: треба навчити людей мислити глобально і тільки після цього діяти локально, тобто пов'язати їхнє мислення з тим, що В. І. Вернадський називав «науковою думкою як планетним явищем», або, інакше кажучи, екологічним мисленням, яке втілене в екологічному знанні. Тому екологія — це насамперед мислення, що ґрунтується на певному світогляді. В основі екологічного світогляду лежать уявлення про структуру і функції Природи, про світ, який існує і діє незалежно від того, входить до нього людина як складова чи ні, і взаємодія з яким породжує об'єктивне знання. На шляху його здобуття найважливішим слід вважати диференціацію екологічного знання на таке, що є екологічною нормою, і таке, що є екологічною патологією. Лікар ніколи не зміг би лікувати людей, якби не мав уявлення про здоров'я і про те, як виявляє себе патологія. Тому й екологічні знання мають подаватися винятково в диференційованому вигляді, як нормальна і патологічна екологія.

Виходячи з цього, найважливішим завданням екологічної освіти є встановлення пріоритетності екологічних знань, оскільки всі інші науки спрямовані лише на розробку технологій, і тільки екологія спроможна організувати їх у систему, яка відповідатиме законам Природи і зрештою задуму її Творця.

Відомо, що людина взаємодіє зі світом і з тим, що в ньому існує, не безпосередньо, а через культуру. Є підстави стверджувати, що людина через культуру задовольняє свої духовні і матеріальні потреби. А будь-які спроби забезпечити їх поза культурою перетворюють людину навіть не на дикуна (у кращому випадку — елементарного невігласа), а на чудовисько, бо людський образ створюється не генами, не морфологією, а культурою.

Сучасна культура спрямована на ізоляцію Людини від Світу Природи і створення «штучного Світу». Нині культура не може виконати свої функції щодо формування людини, бо протиставивши себе Природі, Всесвіту, і на жаль, Богу, людина неминуче включила неприродні «механізми» еволюційного процесу. Сьогодні перед нею постає завдання пристосуватися до «вторинної природи», яка виникає внаслідок її діяльності, результати якої неможливо передбачити.

Тому потреба змін у людині назріла давно. Про це і говорять, і пишуть, і складають проекти. Але при цьому проектанти забувають, що змінити людину можна лише тоді, коли відбудеться заміна сучасної культури на культуру екологічну.

Екологічна культура передбачає, що наука, технології, релігія, філософія, освіта, література, мистецтво — усі разом творять спосіб життя людини. Здійснюючи саме через неї взаємодію зі світом, людина забезпечить собі стан норми, яку можна розглядати як вищу форму пристосованості.

У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить, безумовно, освіті. На думку російського вченого В. Нікітіна, освіта — суть людинотворення, є завершальним етапом у процесі цілісного формування й утворення Людини розумної. На відміну від інших живих істот, у людини завершальним етапом її формування має бути не досягнення дорослого стану і здатності мати нащадків, хоча і це потрібно, а освіта, яка приводить до стану завершеної духовності. Вона, власне, і відкриває людині шлях до безсмертя, бо духовна людина залишає після себе духовну спадщину, вмираючи лише тілесно. Якщо зробити ставку на одне та залишити поза увагою інше, то освіта не здійснюється, і Людина розумна може не відбутися.

Пізнання істинного Світу здійснюється насамперед чуттєвим, емоційним шляхом, тобто у формі одкровення, осягання, несподіваного розкриття істини. Це досягається не шляхом логічних міркувань, а як відчуття гарячого, холодного чи мокрого, тобто несвідомо (підсвідомо).

Підсвідоме забезпечує світосприймання, а свідоме — світорозуміння. І якщо людина позбавлена здатності відчувати світ, то вона не може зрозуміти його біль, і не бачить потреби в зміні свого ставлення до нього. Неправильний світогляд породжує неправильний характер, а він — неправильні вчинки, які, у свою чергу, призводять до екологічних проблем, хвороб та нещасть. Відтак освіта може себе реалізувати як така лише тоді, коли вона навчатиме не лише технологіям, які підкоряють істинний Світ людині, а й відчуттю та розумінню цього світу.

Тому першим і найважливішим стратегічним завданням екологічної освіти і виховання слід вважати формування побожного ставлення до всього живого.

Друге стратегічне завдання — пізнання природи, існування якої не залежить від людської свідомості. Бо саме це пізнання створює всі необхідні передумови для глобального (біосферного) мислення й екологічно обґрунтованих локальних дій, відповідно до конкретного природного середовища, де відбуваються дії. Воно також забезпечить глибоке розуміння якості середовища, яка визначається не технічними рішеннями, а якістю тієї роботи, яку виконують природні об'єкти (різноманітні форми життя), збереження і збільшення яких слід вважати найважливішим завданням локальних дій.

Виконання цих завдань передбачає досягнення трьох цілей.

Мета перша. Формування екологічного світогляду. Перешкодою на цьому шляху є помилкове уявлення, що це — завдання філософів. Помилка випливає з нерозуміння того, ніби філософська думка як гуманітарна у змозі творити світорозуміння лише того світу, який творить (створює) людина. Однак світ, створивши людину, може бути осмислений винятково з позицій біосферного мислення.

Мета друга. Утвердження у свідомості учнів думки, що життя може існувати винятково у формі цілого, а не частин.

Мета третя. Освіта має здійснюватися у рамках раціонального природокористування. Ціль досягається в процесі переосмислення всього, накопиченого наукою. А переоцінювання цінностей дасть змогу перейти від світосприймання і світопідкорення до світорозуміння, що означає здатність мислити в рамках уявлень про істинний світ.

Пропоную такий підхід до екологічної освіти і виховання в середній школі, який гармонійно поєднуватиме природничо-наукові предмети з гуманітарними. Основою цього підходу має стати біологія.

Людина, яка приходить у цей світ, спочатку сприймає його як єдине ціле і лише потім починає поділяти його на окремі частини. Цей процес повторюється і в освіті. Ще в дошкільних установах колись єдиний (цілісний) світ, що оточує дитину, починає поділятися на складові, а потім цей процес продовжується в школі. У результаті дитина виходить зі школи зі знаннями математики, фізики, хімії, біології, мови тощо, які у свідомості, на жаль, ніяк не пов'язані між собою (не утворюють цілого) і не формують цілісну картину природи. Екологічна освіта має будуватися за принципом спіралі, коли на кожному наступному витку відбувається узагальнення попереднього. Тому вона має починатися у початковій школі і закінчуватися у 12 класі.

Тематика цієї роботи може буди розглянута у системі екологічного виховання у ряді дисциплін. Але слід не навантажувати дітей тим, що розвиток антропогенного навантаження міст негативно впливає на екосистему. Треба поступово нарощувати думку про гармонійний розвиток природи, людини та технічний розвиток. Проте, що кожна тварина в світі є корисною і змій вбивати не можна. Наприклад у 6 класі на уроках Природознавства у темах 2 та 4. «Природні та штучні екосистеми» та «Біосфера — найбільша жива система» зробити акцент на розвиток природи під впливом людини, наприклад будівництво міст, але зауважити на тому що при цьому формуються приміські лісосмуги де можуть знаходити собі житла тварини, що втратили свої домівки через забудівлю, зробити маленький екскурс у біотоп найближчої посадки або ярка, пояснити, що отруйні змії при зустрічі з людиною завжди намагаються втекти. При вивченні тем «плазуни»у 8 класі зробити акцент на їхньому способі життя та сезонних явищах. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини». При вивченні цього матеріалу можна звернути увагу учнів на аспектах харчування, на антропогенні пастки під час міграцій, що пов’язано з автошляхами.

В 10 класі у другому півріччі при вивченні Загальної біології в темі «Популяція. Екосистема», де є підтеми «Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів» можна виділити годину на розкриття питання формування антропогенного середовища під впливом забудови містами. На цьому уроці можна повторити та закріпити знання з курсів Природознавство, Економічна географія, Зоологія, щодо антропогенного середовища, видів плазунів України. Та сформувати нові та продовжувати розкривати старі поняття. У кінці навчального року можна зробити екскурсію, до гаю, річки або лісосмуги що знаходяться поблизу школи або міста; за темою «Різноманітність видів плазунів».

Для прикладу пропонується розробка уроку за темою «Фактори впливу міст та природокористувачів на плазунів».

4.2. Урок з біології “ Фактори впливу міського середовища
та природокористувачів на плазунів”

Blog

Міністерство освіти І науки України