Geum.ru

Інформаційна система для обліку реалізованої продукції

Вид материалаЗадача

Содержание


Визначення мети роботи.
Періодичність розв’язання задачі. Задача розв’язується не рідше одного разу за квартал на основі вхідних даних.
Подобный материал:
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ОБЛІКУ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Студент гр. КС-06-1 Пушко О.І.

Науковий керівник: к.т.н, доцент Чешун В.М.

Хмельницький національний університет (м. Хмельницький)


Вступ.

В діяльності комерційних структур, що є комплексами повсякденно зв’язаних та взаємодіючих підприємств передача інформації є першочерговим та необхідним фактором нормального функціонування даної структури. При цьому особливе значення набуває забезпечення оперативності та достовірності інформації.

Автоматизація управління виробництвом представляє собою комплекс заходів технічного, організаційного і економічного характеру, в результаті чого зменшується, або повністю зникає безпосередня участь людини у процесі управління. В умовах автоматизації забезпечується точність, швидкість, надійність та економічність процесу виробництва. За рахунок цього досягаються результати, яких неможливо досягти з використанням ручної праці. Тому необхідне підвищення ефективності управління здійснюється шляхом його автоматизації за рахунок використання економіко-математичних методів, сучасних засобів обчислювальної техніки та автоматизованих систем управління [1-3].

Визначення мети роботи.

Метою даної роботи є розгляд задачі проектування обліку реалізації готової продукції.

Назва задачі - “Облік реалізованої продукції ”[4].

Задача призначена для автоматизованого отримання повирібно-специфікованої і зведеної інформації про реалізацію готової продукції, на основі наступних даних: продажу та залишків готової продукції.

Основна мета розв’язання задачі – встановлення напрямків щодо задоволення вимог споживачів, визначення можливостей щодо задоволення цих вимог і врахування їх у виборі каналів товаропросування, рекламі.

Суть задачі полягає у тому, що проектування характеризується значною трудомісткістю виконання, оперативною потребою в інформації з боку різних служб і керівництва підприємства, великим обсягом інформації.

Необхідність автоматизованого розв’язання задачі визначається зменшенням трудових затрат на вивчення перспектив реалізації та обробки інформації, підвищенням якості проектування, оперативним отриманням різнобічної результатної інформації, збільшенням її достовірності і точності.

Об’єкти, для управління якими розв’язується задача:
  • відділ маркетингу,
  • бухгалтерія,
  • відділ збуту,
  • планово-економічний відділ,
  • керівництво підприємства.

Періодичність розв’язання задачі. Задача розв’язується не рідше одного разу за квартал на основі вхідних даних.


Опис методики розв’язання поставленої задачі.

Умови, за яких припиняється розв’язання задачі автоматизованим способом - виявлення порушень в інформаційній базі (в наслідок несанкціонованого або помилкового доступу до даних), відсутність інформації, необхідної для розв’язання задачі, вихід з ладу апаратно-програмних засобів.

Вхідною інформацією для вирішення задач є: первинні документи, файли з довідковою інформацією з бази даних і файли, сформовані при розв’язанні задачі.

У результаті розв’язання задачі формується вихідна інформація, представлена у вигляді:
  • машинограм (відомостей, реєстрів, звітів), які використовуються бухгалтером та іншими спеціалістами для виконання їх функцій;
  • відеокадрів для перегляду оперативної та довідкової інформації;
  • файлів на машинних носіях, які формуються для розв’язання даної задачі в наступних періодах, або для розв’язання інших задач з управління об’єктом.

Облік реалізованої продукції, виконаних робіт і послуг, може проводитися за такими методами:

1.Кількість матеріалів виданих з s-го складу на певну дату;

2.Кількість матеріалів виданих за місяць зі складів;


1.Кількість матеріалів виданих з s-го складу на певну дату:

Kdms = Σ Kdms,

де KdMS – кількість матеріалів виданих з s-го складу на певну дату;

Σ Kdms – сума матеріалів виданих з s-го складу на певну дату;

2.Кількість матеріалів виданих за місяць зі складів:

Kms = Σ Σ Kdmsc,

де Kms - кількість матеріалів виданих за місяць зі складів;

Σ Σ Kdmsc – сума матеріалів виданих зі складу по цехам за місяць.

Наступним етапом задачі автоматизації обліку реалізованої продукції є створення інфологічної моделі, що представляє собою інформаційно-логічну модель досліджуваної предметної області.

Модель предметної області опишемо наступним неформальним текстом:

  1. Підприємство випускає товари;
  2. Товари зберігаються на складах;
  3. При продажу товару зі складу виписується відповідний документ;
  4. Кожна накладна повинна бути виписана з певного складу;
  5. Деякий товар випускає одне підприємство;
  6. Декілька товарів може міститись на складі.

В ході додаткового уточнення, які дані необхідно зберігати виявилось, що:

  1. Про кожний товар має зберігатись інформація про код товару і назву ;
  2. Код товару є унікальним;
  3. Кожне підприємство має унікальний номер;
  4. В кожній накладній є відомості про покупця та номер, який є унікальним;
  5. Кожен склад має назву і свій унікальний номер.

Після проектування інфологічної моделі розробляємо дата логічну модель. Для розв’язку поставленого завдання, мною була вибрана СУБД типу My SQL, яка є досить зручною і універсальною при створенні баз даних.

Після етапу проектування даталогічної моделі можна приступати до реалізації бази даних на фізичному рівні, тобто безпосереднє створення бази даних за допомогою СУБД.

Реалізація бази даних на фізичному рівні буде складатись з трьох етапів:

  1. Складання основ майбутніх таблиць, тобто складання стовпців таблиць;
  2. Введення даних;
  3. Встановлення зв’язків між таблицями, що проводиться по ключовим полям.

Базу даних було створено в середовищі MySQL [5,6].

Висновки.

Використаний підхід дозволив створити інформаційну систему, яка дозволяє обчислити норми витрат певних матеріалів на виготовлення конкретного виробу, визначити вміст матеріалів у деталі, вміст деталей у виробі та затрати на цей виріб вже по деталям.


Література
  1. Автоматизированные технологии в экономике. Учебник. / под. ред. проф. Титоренко. – М.: Юнити. – 1998.
  2. Волков С.И., Романов А.Н. Машинная обработка экономической информации. – М.: Статистика. – 1978.
  3. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем. – К.: Вища школа. – 1999.
  4. Твердохлеб Н.Г., Татарчук Н.И., Сендзюк М.А. Организация машинной обработки экономической информации в промышленности. – К.: Высшая школа. – 1984.
  5. Каpатигін С. Бази даних: найпростіші засоби опрацювання інформації. // М., ABF, 2005. - 330с.
  6. Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика. // М., Центр, 2006. – 415с.
  7. Кондратова С. Інформаційні технології в управлінні. // К., МАУП. – 412с.