Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього природного середовища

Вид материала

Документы

Содержание Раритетний рівень 12.3. Історико-культурна спадщина. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. 12*. екомережа та біорізноманіття Назва заходів 12*2. Визначення впливу антропогенних чинників на структ4урні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси. 12*3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття Діаграма 12*.1. Земельні угіддя – складові національної екологічної мережі в Тернопільській області. Природоохоронні заходи 13. Деякі екологічні пpо­блеми україни та шляхи їх вирішення 14. Державний контроль в галузі охорони довкілля 15. Управління в галузі охорони довкілля

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Програма роботи ХХ всеукраїнської наукової конференцiї аспiрантiв І студентiв «охорона, 470.69kb.
• Програма роботи VІІ міжнародної наукової конференцiї аспiрантiв І студентiв «охорона, 518.57kb.
• Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 роки, 1532.12kb.
• Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.

У територіальному відношенні найбільше заповідних об’єктів зосереджено в Борщівському (87), Заліщицькому (59), Бережанському (47), Кременецькому (36) Шумському (34), Бучацькому(33) адміністративних районах, що відображено у діаграмі 12.2.:



Діаграма 12.2.. Кількість заповідних об’єктів в розрізі адміністративних районів

(станом на 01.01.2007р.)

У Борщівському, Бучацькому Заліщицькому, Гусятинському, Заліщицькому, Монастириському районах та м.Тернополі площі заповідних об’єктів складають понад 10 % від площі районів (діаграма 12.3.).



Діаграма 12.3. Частка площ заповідних об’єктів у розрізі адміністративних районів (станом на 1.01.2007)


Із загальної площі природно-заповідного фонду області - 10716,7 га надано у користування природно-заповідним установам (без врахування регіональних ландшафтних парків, де не створено спеціальні адміністрації), що становить 9,2 від території ПЗФ, і 0,8% від території області (діаграма 12.4.)




Діаграма 12.4. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі (станом на 1.01.2007р)

Аналіз мережі ПЗФ показав, що близько 75 % територій та об’єктів ПЗФ області площею до 50 га носить острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження генетичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель ( розораність області – 61,8 %, а розораність с/г угідь – 80%, розораність ПЗФ –понад 42), внаслідок чого недостатньо забезпечуються умови територіальної єдності ділянок із природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює




Діаграма 12.5. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями (станом на 1.01.2007р).

просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Розподіл земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду за угіддями відображено у діаграмі 12.5.

Частка площ територій та об’єктів окремих категорій в природно-заповідному фонді області нерівномірна. Так, лише на долю природного заповідника, регіональних ландшафтних парків, та заказників припадає 98% природно-заповідного фонду, що відображено у діаграмі 12.6.

Кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду окремих категорій в природно-заповідному фонді області теж нерівномірна. Так, лише на долю пам’яток природи площею 1155,76 га (0,96% від площі природно-заповідного фонду) припадає 72,6 % усього природно-заповідного фонду області, що відображено у діаграмі 12.7.

На територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області охороняються:

Раритетний рівень	Кількість видів
	Флора	Фауна
Види, внесені до Європейського Червоного списку, од.	6	6
Види, внесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), од.	6	77
Види, внесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.	23
Види, внесені до Червоної книги України, од.	63	50
Види, внесені до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS) , од.	-	12
Види, внесені до Переліків регіонально рідкісних видів флори та фауни, од.	70	-
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) , од.	-	19
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) , од.	-	5

Діаграма 12.6. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 1.01.2007р)





Діаграма 12.7. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 1.01.2007р)

Протягом 2006 р. держуправлінням було видано 18 дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та 39 погоджень на проведення лісогосподарських заходів в межах територій та об‘єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. При перевірці правильності відведення насаджень в рубки лісокористувачами області на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду із 146 перевірених ділянок відхилено 18.

Інформація про використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах території природно-заповідного фонду Тернопільської області у 2006 р. додається (табл. 12.1).


12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

Природні рекреаційні ресурси в Тернопільській області в цілому сприятливі для відпочинку населення і представлені всіма видами: кліматичні, ландшафтні, курортологічні ресурси, ресурси поверхневих вод. Тернопільщина має для розвитку рекреації одні з найкращих в Україні умови: вигідне геополітичне становище та унікальні у європейському і світовому масштабах культурні і природні об’єкти.

Окрім того, область належить до тих регіонів України, в яких найбільше у кількісному відношенні пам’яток природи, культури, історії та архітектури, що є в державі. Так на державному обліку області перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування; з яких 180 - національного значення; 1937 пам’яток історії і мистецтва; близько 1,5 тисячі – археології; 548 об’єкт природно-заповідного фонду з них: 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків; 27 державних та 136 громадських музеїв; 14 з яких носять звання народних.

Кліматичні природні ресурси сприятливі для сезонного відпочинку /весняно-літній період.

Ресурси поверхневих вод включають ріки, струмки, озера та водойми площа яких становить 19,3 тис. га (1,4 % від території області). Найбільш практичне значення для рекреаційних цілей мають р. Дністер, Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа. Серед озер та водосховищ переважають штучні водойми, які розміщені в долинах річок.

Загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення по Тернопільській області складає 207,0 тис. га, або 15% її території. В складі цих ландшафтів переважають лісові території. Потенційна місткість природних ландшафтів складає 446,7 тис. чол., а впорядкованих ландшафтів - 767,3 тис. чол. В межах Тернопільської області виділяють 5 рекреаційних районів: Кременецький (Кременецька зона, Почаївська зона, Крутнівський комплекс, Шумська зелена зона), Бережансько - Бучацький (Бережанська зона, Підгаєцька зона, Бучацька зона, Монастириська зелена зона, Коропецька зона), Чортківський (Теребовлянська зона, Буданів – Чортківська зона, Росохацька зона, Тернопільський комплекс, Хоростківська зелена зона, інші території), Гусятинський ( Гусятинська зона, Скалатська зелена зона, Гримайлівська зелена зона, інші території), Придністровський (Заліщицька зона, Борівська зона, комплекс Кривче, Мельнице-Подільський комплекс інші території) відокремлені зони і комплекси (Залозецька зона, Перепельницький комплекс, Зборівська зелена зона, Збаразька зона, Вишневецька зелена зона, Ланівецька зелена зона, Козівська зелена зона, Козлівська зелена зона, Підволочиська зелена зона, Золотниківська зелена зона та інші території).

Багато людей бере участь в короткочасному відпочинку – в лісі, коло річки. Найбільше навантаження припадає на ландшафти навколо міст Тернополя, Кременця, Чорткова, Теребовлі.

Курортологічні ресурси області базуються на природних джерелах мінеральних вод та сприятливих мікрокліматичних умовах в межах Збручанської та Теребовлянської курортних рекреаційних зон.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. за №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” в Тернопільській області до курортних віднесені такі населені пункти: смт. Скала-Подільська Борщівського району, с.Скоморохи Бучацького району, смт. Гусятин Гусятинського району, смт.Микулинці та с. Конопківка Теребовлянського району.

Курортологічні ресурси області розташовані в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, де широко поширені прісні мінеральні води. Серед мінеральних вод в області виділяють такі їх типи: без специфічних компонентів і властивостей, сульфідні води і води типу “Нафтуся” і “Друскинінкай”.

На території області діє 6 санаторіїв на 1,2 тис. ліжок, 1 пансіонат на 0,1 тис. ліжок, 2 будинки відпочинку на 0,2 тис. місць, 11 санаторіїв-профілакторіїв на 1,2 тис. ліжок. В них відпочиває щорічно 26-27 тис. чол.

З метою збереження у природному стані мальовничих ландшафтів і раціонального використання їх в рекреаційних, науково – пізнавальних та оздоровчих цілях в області створено 3 регіональних ландшафтних парки загальною площею 42997,0 га, в т.ч. “Дністровський каньйон” площею 42084 га, “Загребелля” – 630,0 га, і “Зарваницький” площею 283,0 га, ведуться роботи по створенню національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Кременецькі гори”.

12.3. Історико-культурна спадщина.

В межах Тернопільської області станом на 1 січня 2007 року на території області на державному обліку перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 180 - національного значення, 1937 пам’яток історії і мистецтва, близько 1,5 тисячі – археології, 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків.

В Тернопільській області здійснюється відповідна робота щодо збереження та реставрації пам’яток містобудування та архітектури. Потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт 63 пам’ятки, у тому числі 38 національних. Розроблена документація визначення меж історичних ареалів, історико-архітектурних опорних планів для десяти міст та одного селища міського типу. Межі охоронних зон затверджено для 148 пам’яток (у тому числі 112 національного значення), встановлено охоронні дошки на 110 пам’ятках національного значення. На 147 пам’яток (у тому числі 22 національного значення) розроблено паспорта, охоронні договори укладено на 692 пам’яток (у тому числі 112 національного значення). За рахунок бюджетних асигнувань виготовлено і затверджено генеральні плани розвитку національного заповідника “Замки Тернопілля”, Кременецько-Почаївського і Бережанського державних історико-архітектурних заповідників. На ремонтно-реставраційні роботи з державного бюджету протягом 2006 року виділено 9 млн. грн. Особливу тривогу викликає стан збереження замкових споруд. Враховуючи обмежені можливості державного бюджету, щодо фінансування проведення ремонтно-реставраційних робіт, адміністрацією області здійснюється активний пошук і залучення додаткових джерел фінансування, обсяги яких постійно зростають. Протягом 2006 року з обласного бюджету кошти не виділялись, а з інших джерел фінансування – 1240 тис. грн. і відреставровано 5 пам’яток архітектури.

Рішенням п’ятої сесії Тернопільської обласної ради від 2 липня 2003 року №142 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Тернопільської області на 2003-2010 роки. Основними завданнями програми є проведення на сучасному інформаційному рівні паспортизації об’єктів культурної спадщини місцевого значення (археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних). На фінансування Програми за рахунок коштів місцевих бюджетів виділено 4 тис.грн.

На території області функціонує 27 державних та 136 громадських музеїв, 14 з яких носять звання народних. Меморіальних музеїв (музеїв-садиб) в області діє вісім. Це музей Соломії Крушельницької в с. Біла Тернопільського району та меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с. Старий Скалат Підволочиського району, меморіальний музей-садиба Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району, музей-садиба кардинала Йосипа Сліпого с.Заздрість Теребовлянського району, літературно-меморіальний музей Ю.Словацького у м. Кременець, музей-садиба письменниці Іванни Блажкевич у с. Денисів Козівського району, родинний музей родини Гірняків і Ситників-Сліпих у с. Струсів Теребовлянського району, музей-садиба Уласа Самоука в с.Тилявка Шумського району.

Станом на 01.01.2007р. утворено і діє два Державних історико-архітектурних заповідники і м. Бережани та Кременець та Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Підготовлено пакет документів та направлено до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо передачі національному заповіднику 2Замки Тернопілля” замків у містах Тернополі, Микулинцях, Теребовлі, селах Язловець і Золотий Потік Бучацького району, селі Кривче Борщівського району. На базі замку 1630 року у м. Скалат Підволочиського району та смт. Вишнівець Кременецького району відкрито філіали національного заповідника “Замки Тернопілля” та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного Закону.

Сучасний стан об’єктів культурної спадщини особливо замків потребує термінового проведення консервації, реставрації та благоустрою території. З цією метою підготовлено пропозиції до програми збереження і використання замків Тернопільської області. Підготовлено перелік пам’яток архітектури, історії та культури, які не підлягають приватизації.

Благоустрій території та впорядкування паркової зони виконано в парку, ХУІІІ ст. с. Язловець, парку і палацового комплексу ХУІІІ ст. у смт Микулинці, парку, 1880р. у с. Більче-Золоте Борщівського району, парку палацового комплексу 1640-1720 років у смт Вишнівець, замкового парку в м. Теребовлі, Мисливського палацу з ландшафтним парком 1760 р. в с. Рай Бережанського району замку в с. Токи Підволочиського району та низки інших об’єктів розміщених на території Тернопільської області.

Пам’ятки зазнають руйнувань також і від природного впливу. В результаті аварійного стану та природних чинників обвалилася в’їздна брама Микулинецького замку, значних руйнувань зазнали оборонні мури замку ХУІІ ст. у селі Сидорів Гусятинського району та с. Золотий Потік Бучацького району руйнуються дощами та вітрами оборонні вежі, мури та будівлі Угорницького монастиря у селі Зеленче Теребовлянського району, обвалилися дві бійниці північного оборонного муру замку XIV-XVII ст. у місті Теребовлі. Під час стихії сильних руйнувань зазнали будівлі Скалатського замку, де зірвано дах і пошкоджено бійниці трьох оборонних веж. А 8 пам’яток археології та 7 пам’яток архітектури розташовані на територіях, що підтоплюються.

Тернопільською обласною інспекцією охорони пам’яток історії та культури обстежено 1787 земельних ділянок, відведена під будівництво, попереджено руйнування 5 пам’яток археології, руйнування історичного культурного шару в 125 випадках, укладено 171 охоронний договір та акти технічного стану на пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва.


12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.

Туристична галузь набуває все більшого значення в розвитку економіки області. Згідно державної статистичної звітності в 2006 році в краї функціонувало 66 фірм, які займались ліцензованою туристичною діяльністю, з них 22 туроператора і 44 турагента. Туристичними фірмами було охоплено 34718 туристів, в тому числі внутрішнім туризмом - 30209 осіб, іноземних туристів – 356 осіб та туристів, які виїжджали за кордон – 4153 особи. Послуги щодо екскурсійної діяльності були надані 21820 особам. Основні потоки туристів в межах області спрямовані в Зарваницю, Почаїв, Кременець, Збараж, Дністровський каньйон.

Обсяг наданих туристичних послуг в 2006 році становив 9893,82 тис.грн. До державного бюджету було перераховано 401,648 тис.грн. І все ж, не зважаючи на ці досягнення, ситуація в туристичній галузі Тернопільщини загалом є маловтішною. Так в туристичній галузі, ще існують проблеми, це в першу чергу невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам, недостатня забезпеченість автомобільних доріг туристичною, сервісною, та інформаційною інфраструктурою, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнання, місць перепочинку, відсутня система знакування), що призводить до розвитку “туристичної ерозії” (руйнування міських комунікації, доріг, залишаються купи сміття).

У процесі прийняття рішень щодо розміщення об’єктів нерідко над екологічним і рекреаційним імперативом беруть верх фактори відомчої доцільності.

Для зменшення тиску туристичної діяльності на навколишнє природне середовище була прийнята від 27.04.2001 р. №234 “Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2001-2010 роки”, де були розроблені заходи розвитку туристичної діяльності. Серед яких:

• ліквідація не провітрювальних ям, що створюють екологічно втомлені зони та зведення до мінімум візуального забруднення міст області;
  
• удосконалення транспортних мереж і паркінгів;
  
• розвиток комунальних служб;
  
• впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
  
• визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у зонах відпочинку туристів;
  
• розробка та облаштування науково-пізнавальних туристичних маршрутів та еколого-освітніх екскурсійних стежок згідно з параметрами внутрішнього й зовнішнього пейзажного розмаїття природних ландшафтів;
  
• мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на природне середовище та його компонентів;
  
• випуск довідників-каталогів з наданням інформації про особливості відпочинку в агро садибах районів області.
  

Надзвичайно важливим є докорінний перегляд подальшої забудови населених пунктів із врахуванням їх природних і рекреаційних особливостей та відродження “безнадійно втомлених” міст.


12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ


12*.1.Заходи щодо створення екомережі в Тернопільській області

Створення регіональної екологічної мережі Тернопільської області передбачено:

- Законом України “Про екологічну мережу України” №186-IV від 24.05.2004р.;

- Законом України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” №1989-III від 21 вересня 2000 року;

- “Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002 - 2015 роки”, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 26 липня 2002 року №32.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено координаційну раду з питань формування регіональної екологічної мережі. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. № 73 внесено зміни до складу обласної координаційної ради з питань формування регіональної екологічної мережі, а розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2002р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду.

Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-015 роки” передбачені такі заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля :

Назва заходів	Відповідальні виконавці
1	2
Створення бази даних екологічної мережі в області, визначення ділянок для формування складових елементів екомережі в області	Тернопільський обласний геодезцентр, Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Розроблення регіональної схеми формування екомережі	Тернопільський обласний геодезцентр, Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів
Розробка проектів створення, відведення земель для організації:
Національний природний “Дністровський каньйон”	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Національний природний “Кременецькі гори”	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Регіональний ландшафтний парк “Бережанське горбогір’я”	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Регіональний ландшафтний парк “Збаразькі Товтри”	-//-
Регіональний ландшафтний парк “Моклеків”	-//-
Регіональний ландшафтний парк “Вороняки”	-//-
Регіональний ландшафтний парк “Княжий ліс”	-//-
Регіональний ландшафтний парк “ Надзбручанське Поділля”	-//-
Розширення території природного заповідника “Медобори”	-//-
Інвентаризація природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду області	-//-
Створення заповідних об’єктів місцевого значення	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Забезпечення держуправління екоресурсів програмним забезпеченням, необхідним для створення геоінформаційної системи та бази даних природно-заповідного фонду	-//-
Інвентаризація місцезростань видів рослин та місць проживання, відтворення, концентрації під час міграцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, регіонально рідкісних видів флори і фауни, місць поширення рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України	-//-
Оцінка стану популяцій тварин та рослин, занесених до Червоної книги України в межах області.	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Інвентаризація степових ділянок у межах Тернопільської області	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів
Інвентаризація Серетецьких боліт згідно вимог (критеріїв) Рамсарської конвенції	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Створення полігонів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин	Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області
Створення та відновлення водоохоронних зон та прибережних смуг	Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству “Тернопільводгосп”, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад
Створення та відновлення захисних лісонасаджень та полезахисних лісових смуг, заліснення земель	Управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Тернопільське облап гне управ лівіння лісового господарства, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад
Залуження деградованих земель	Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

12*2. Визначення впливу антропогенних чинників на структ4урні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси.

Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо.

Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області в останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва, порушення режиму прибережних смуг тощо.

Найменшої трансформації зазнали ліси на загальній площі 207,8 тис.га, хоч корінних деревостанів в них практично не залишилося, оскільки заміна лісу велася переважно шляхом створення штучних лісових насаджень.

Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювавались випас худоби, вирощування сільгосппродукції.

Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис.га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного із зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань.

Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.

За останні роки також і відбулась суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився. Так, за останні 13 років зросла чисельність видри річкової з 124 до 366 особин, борсука звичайного з 810 до 1752 одиниць, видів внесених до Червоної книги України. Інформація про стан популяцій диких тварин за роками додається (табл.12*.3.).

Вилов риби на території області здійснюється шляхом любительського і спортивного рибальства. Інформація про обсяги добування риби за роками додається (табл.12*.3.).

В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (193,772 тис.га), чагарниками (6,625 тис.га), болотами (5,449 тис.га), на відкритих землях (18,069 тис.га), площа яких становить близько 17 відсотків території області.


12*3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття.

Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.12*.1.)

Площа екомережі станом на 01.01.2007 р. становить 417,7 тис.га, що становить 30,2 % від території області. Екологічна мережа області складається з таких структурних елементів (діаграма 1).

На сьогодні флора Тернопільської області нараховує понад 1100 видів рослин, фауна – понад 15400 видів тварин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів та до загрози існуванню для багатьох з існуючих. На сьогодні в межах області 19 видів фауни, внесених до Червоної книги України, зникло. Вказані види зустрічаються в інших регіонах України. Серед них білуга чорноморська, рибець малий, пелікан кучерявий, орел степовий, сип білоголовий, дрофа, перев’язка звичайна та ряд інших видів





Діаграма 12*.1. Земельні угіддя – складові національної екологічної мережі в Тернопільській області.


В області охороняється 247 видів тварин (1,6% від загальної кількості) та 196 видів рослин (18,1% від загальної кількості).

	Флора	Фауна
Загальна кількість видів області, од.	понад 1100 вищих судинних рослин	понад 15400
у т.ч. охороняються на території області види, внесені до	196	255
- Європейського Червоного списку	8	25
- до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979)	7	149
- до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.	25	4
- до Червоної книги України, од.	78	108
- до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од.		21
- Переліків регіонально рідкісних видів флори та фауни	118	-
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA)	-	37
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)	-	13

Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної їх кількості в області) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) рослин охороняються в межах природно-заповідного фонду.

Місця оселення 50 червонокнижних (46,2% від загальної їх кількості в області) тварин охороняються в межах природно-заповідного фонду.

Кількість видів флори і фауни, яким загрожує небезпека та кількість видів флори і фауни під охороною за роками додається (табл.12*.5., табл.12*.9.).

Інформація про кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій додається (табл.12*.10.).

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Станом на 1 січня 2007 року природно-заповідний фонд області становить 116,497 тис.га або 8,4 відсотка території області. З цих земель надано у користування установам природно-заповідного фонду 10,717 тис.га. За останні п’ятнадцять років кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду області зросла в 1,4 рази, а їх площа в 1,1 рази. Кількість природоохоронних об’єктів за роками додається (табл..12*.7).

На охорону диких тварин користувачами мисливських угідь області у 2006 році було затрачено 95 тис.880 грн., на відтворення диких тварин, включаючи біотехнічні заходи затрачено 14 тис.340 грн.

В області створено 4 розплідники копитних тварин: два по кабану, 1 – по лані, 1 по оленю плямистому, в яких утримуються 21 кабан, 8 ланів, 6 оленів плямистих.

Важливу роль у збереженні генофонду флори та фауни відіграють Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення та Лановецький зоопарк місцевого значення. На території ботанічного саду у природних угрупуваннях зростає 10 видів рослин, занесених до Червоної книги України, ще 26 видів інтродукується. В межах Лановецького зоопарку нараховується 61 вид фауни, з них 1 вид, внесений до Червоної книги України: тхір степовий. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками додається (табл.12*.6)

Станом на 01.01.2007 року в Тернопільській області не оголошено водно-болотних угідь міжнародного значення (табл.12*.8)


12*4. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.

Сучасний стан збереження біорізноманіття в області вимагає невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції зниження чисельності майже усіх видів тварин і рослин.

Відповідно до затвердженої Програми формування регіональної екологічної мережі територія Тернопільської області в подальшому повинна бути інтегрована в шість екологічних коридорів, два широтних і чотири меридіональних, що просторово пов’язані з долинами рік Золота Липа, Стрипа та Серет та Товтровою грядою. Це вимагає значного розширення площі природно-заповідного фонду та розгортання широкомасштабної діяльності з ренатуралізації виснажених земель.

Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області передбачено створення 24 природних ядер екомережі, з них 3 загальнодержавного, 5 – міжрегіонального та 16 - місцевого значення, а також 6 екокоридорів місцевого значення а 2 загальнодержавного значення.

• природні ядра загальнодержавного значення – 3 шт.: Кременецьке, Медоборське, Заліщицьке;
  
• природні ядра міжрегіонального значення - 5 шт.: Стіжоцько-Іловицьке, Суразьке, Поточансько-Урманське, Голицько-Підвисоцьке, Берем’янсько-Шутроминське;
  
• природні ядра місцевого значення - 16 шт.: Малополіське, Веселівсько-Довжоцьке, Лановецьке, Мильнівське, Залужанське, Стриївське, Комарівське, Рудниківсько-Довгівське, Яргорівсько-Криничанське, Савинсько-Пуліковське, Семиківсько-Ішківське, Серетсько-Чистилівське, Теребовлянське, Яблунівське, Росохацько-Озерянське, Шупарське.
  
• екологічні коридори місцевого значення - 6 шт.: Горинський, Товтровий, Опільський, Стрипський, Серетський, Збручанський;
  
• екологічні коридори загальнодержавного значення – 2 шт. /Кременецький та Дністровський/.
  

На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області протягом 2001-2006 років здійснено наступні заходи:

Природоохоронні заходи	Роки						Разом протягом 2001-2006 років	Передбачено Програмою формування регіональної екологічної мережі
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Виявлено територій, перспективних під заповідання (шт.)	41	2	35	2	3	3	86	-
Створено територій та об’єктів природно-заповідного фонду (к-ть, шт./пл., тис.га)	-	-	8/ 0,1086	-	8/ 0,03486	7/ 001129	23/ 0,15475	-
Процент заповіданості області	8,2	8,2	8,2	8,2	8,2	8,2	8,2	13,0
Установлено в натурі (проведено геодезично-вишукувальні роботи) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (шт./ га)	-	-	-	-	13/0,721	-	18/1 1,5440668	548/ 116,5
Розроблено проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (шт./ га)	-	-	-	-	-	-	-	548/ 116,5
Розроблено проектів встановлення водоохоронних зон (шт./тис.га.)	-	-	1/ 24,688	2/ 0, 152	1/ 0,865	-	4/ 25,705	-
Розроблено проектів встановлення прибережних захисних смуг (шт./ тис.га.)	42/ 0,2168	- / 0,27546	- / 0,6405	44/ 0,1726	59/ 0,22436	22/ 0,1489	316/ 1,1861	-
Виведено земель з інтенсивного використання (тис.га)	2,38	0,74	2,0208	3,47	3,000	2,51	14,208	63,7
в. т.ч.: - залужено земель (тис.га)	2,38	0,74	2,02	3,7	3,00	-	11,84	63, 7
Створено захисних лісонасаджень (тис.га)	0,0614	0,0483	0,0072	0,062	0,0235	0,3100	0,5124	11, 11
Створено полезахисних смуг (тис.га)	-	-	-	-	-	0,0017	0,0017	0,50
Ренатуралізація територій, що зазнали антропогенного впливу (тис.га)	0,004	0,002	0,007	0,005	0,0047	0,005	0,0277ё	-

На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000р. №1989-III, Закону України “Про екологічну мережу України” від 24.06.2004р. №1864-IV Інститутом екології Карпат НАН України за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн) протягом 2005-2006 років розроблено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області, яка готова для затвердження Тернопільською обласною радою.

Для збереженням ландшафтного різноманіття Придністров’я і Кременецьких гір, їх біоти, пропаганди природоохоронної діяльності та організації екотуризму в області протягом 2006 року продовжувались роботи зі створення національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Кременецькі гори”.

Станом на 25.06.2007р. із 55 сільських, селищних, міських рад Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Монастириського районів 20 попередньо погодили місцерозташування національного природного парку “Дністровський каньйон” на площі 6298,7 га, що становить 47,8 % від науково обґрунтованої площі, Тернопільське обласне управління лісового господарства на площі 1855,0 га, що становить 26,9 % від науково обґрунтованої площі, у т.ч. 37,4 % від площі земель, які підлягають передачі у постійне користування парку.

Основною причиною того, що на сьогоднішній день у Тернопільській області не вдалось організувати національний природний парк “Дністровський каньйон” у визначені Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України, терміни, є недостатнє виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуванняу вказаних районах своїх повноважень у сфері формування, збереження та використання екомережі, передбачених статею 11 Закону України “Про екологічну мережу України”,

Головною причиною, того, що протягом 1994-2006 років не вдалося організувати національний природний парки “Кременецькі гори” є неконструктивна позиція Тернопільського обласного управління лісового господарства у питанні передачі лісів до складу майбутнього національного природного парку “Кременецькі гори” у зв’язку з із ресурсним підходом ведення лісового господарства у межах Кременецьких гір, а не екосистемним, що концептуально суперечить підходу у господарюванні в європейських країнах.

На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2006 році освоєно 188,91 тис.грн.

Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення схеми формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися.

Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через газету “Екологічний сполох”, обласне радіо та телебачення, під час безпосередньої роботи із громадськими організаціями.

Громадськими організаціями запропоновано 2 природні об’єкти, перспективні для подальшого заповідання у Бережанському районі.

Провідними науковцями Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка та Інституту екології Карпат НАН України проведено ряд досліджень з питань формування екомережі, результати яких висвітлені в таких публікаціях:

1.Царик П.Л. Теоретично-правові основи формування екологічної мережі.// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. Серія: географія. – Тернопіль, 2002. - №1. – с.86-96.

2.Царик П.Л. Серетський екологічний коридор як осьовий структурний елемент регіональної екологічної мережі Тернопільщини. Матеріали II міжнародної наукової конференції “Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика” –Тернопіль, 2004. – с.146-148.

3.Методичні підходи до конструктивно-географічних досліджень регіональних екологічних мереж. // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика” –Тернопіль, 2004. – с.33 – 38.

4.Царик П.Л. Територіальна організація структурних елементів регіональної екомережі (на матеріалах Тернопільської області). // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 199: Географія. Чернівці: Рута, 2004. с.79-92

5.Царик Л.П., Царик П.Л. Соціально-екологічна роль і значимість регіональних екомереж. // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. Спецвипуск: екологічна географія. – №2. – Ч.2. – 2004. – с.198 – 206.

6.Царик П.Л. Товтровий екологічний коридор: структурно-функціональний аналіз. // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2004. - №1. –с. 164-168.

7.Царик Л.П. Природні національні та регіональні ландшафтні парки в системі природоохоронного та туристсько-рекреаційного комплексів Тернопілля.// Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – №3. – 2004. – с.176-181

8.Царик П.Л. Регіональна екомережа: географічні аспекти формування і розвитку.// Тернопіль: видавництво ТНПУ, 2005. – 172 с

Основними проблемами при формуванні екомережі в області є пасивна позиція колегіальних органів місцевої влади, недостатність фінансування заходів з формування екомережі, відсутність затверджених регіональних та місцевих схем формування екомережі. Значною мірою стримує виконання заходів відсутність в складі місцевих державних адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях.

Сучасний стан збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в області в подальшому вимагає вжиття з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на місцях невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції збіднення.


13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПPО­БЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ


Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води

В 36 населених пунктах області діють комунальні водозабори, загальною потужністю 176 тис.м³ на добу і забезпечують питною водою 350 тис. жителів, що становить 68 % від загальної чисельності населення цих міст і селищ.

Забезпечення питною водою споживачів здійснюється з підземних джерел і тільки в м. Чорткові діє поверхневий інфільтраційний водозабір.

В житлово-комунальному господарстві експлуатується 208 артсвердловин, 19 каптажів та 30 водопровідних насосних станцій, станція обеззалізнення, потужністю 32 тис. м³ на добу в м. Тернополі.

Щорічно комунальними водозаборами піднімається більше 36 млн. м³ питної води, реалізується споживачам до 67 тис. м³ на добу, в тому числі населенню – 54 тис. м³ на добу.

Протяжність комунальних водогонів і водопровідних мереж становить 1081 км, з яких 298 км аварійні.

Оскільки нове будівництво практично не здійснюється і не виконуються в повному обсязі капітальний та поточний ремонти, то все це призводить до різкого погіршення технічного стану споруд і мереж та зниження якості надання послуг з водопостачання.

З 1995 р. ведеться будівництво водопровідних мереж і споруд в смт. Мельниця - Подільська, де через природні аномалії зникла вода і централізоване водопостачання в селищі відсутнє. Продовжується будівництво водопровідних мереж в центральній частині селища Козлів, м. Бучач, смт. Золотий Потік, м. Чортків, смт. Коропець, м. Монастириськ.

Для забезпечення водовідведення і очистки стічних вод в 24 населених пунктах області є комунальні очисні споруди, загальною потужністю 136,1 тис. м³ на добу, 32 каналізаційних насосних станцій. В середньому пропуск стічних вод через очисні споруди становить 89 тис. м³ на добу.

Протяжність головних колекторів і каналізаційних мереж становить 527,7 км, з яких 155,5 км знаходиться в аварійному стані, 7 каналізаційних насосних станцій повністю з амортизовано, а 5 – потребує реконструкції. У більшості населених пунктах каналізаційні колектори побудовані ще в 1907-1912 роках.

Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у більшості населених пунктах щорічно у водойми річок скидається до 2,7 млн. м³ недостатньо очищених та близько 1 млн. м³ зовсім неочищених стічних вод.

По технічним причинам перевантажені і потребують реконструкції очисні споруди в м. Чорткові, м. Кременці, м. Ланівці, м. Шумську, а в м. Збаражі необхідно розпочати будівництво нових очисних споруд. Не працюють очисні споруди в м. Зборові потужністю 1,7 тис. м³ на добу. Не введені в експлуатацію очисні споруди в м. Бережани потужністю 4,2 тис. м³ на добу.

Крім того на території області обліковано 159 відомчих водозаборів та 240 водопровідних мереж і водозаборів у сільських населених пунктах.

В ряді міських і сільських населених пунктів якість питної води, яка подається водоспоживачам з джерел централізованого водопостачання не відповідає вимогам держстандартів та іншим нормативним документам.

Неякісна питна вода подається споживачам у Борщівському, Заліщицькому, Кременецькому і Чортківському районах.


14. Державний контроль в галузі охорони довкілля


Із загальної чисельності 83 працівників Держуправління екології та природних ресурсів в Тернопільській області державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. здійснювало 62 державних інспектори з охорони навколишнього природного середовища у складі: відділу контролю використання водних, земельних ресурсів та надр, відділу техногенно-екологічної безпеки, відділу контролю біологічних ресурсів та заповідної справи, відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю, сектору екологічного контролю в пункті пропуску на кордоні. Відділи обласного управління забезпечені трьома автотранспортними одиницями, у 12 районах наявні автомобілі із значним амортизаційним зносом, 6 районів – автотранспортом не забезпечені.

Суттєво покращити роботу екологічних інспекторів можливо внаслідок збільшення їх чисельності, в т.ч. за рахунок ліквідації дублювання функцій іншими галузевими управліннями, доведення рівня матеріально-технічного забезпечення (транспорт, бензин, оргтехніка, кошти на відрядження, оплату оренди приміщень, освітлення, опалення, послуг зв‘язку) до реальної можливості ефективно попереджувати порушення природоохоронного законодавства, оперативно впливати на їх ліквідацію та притягувати порушників до відповідальності.

При здійсненні перевірок у 98% були застосовані заходи адміністративного реагування. Інформація про здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства приведена у табл. 14.1 та 14.2.

Застосування штрафних санкцій стимулює порушників вимог природоохоронного законодавства усувати порушення і недоліки, виробляти дозвільні документи.

При здійсненні контролю за дотриманням повітреохоронного законодавства перевірено 721 підприємство, організацій та виробничих цехів приватних підприємців, внаслідок чого, за виявлені порушення, притягнуто до відповідальності 299 посадових осіб та оштрафовано на суму 25221 гривню, стягнуто 16508 гривні.

Проведено 149 перевірок підприємств та організацій з питань дотримання природоохоронного законодавства перед видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, внаслідок чого повернуто 9 звітів інвентаризації джерел викидів на доопрацювання.

За зверненням Тернопільської об’єднаної державної податкової адміністрації на 43 підприємствах проведено перевірки правильності визначення обсягів викидів стаціонарними джерелами і розміщення відходів. За наслідками перевірок направлено у ДПІ відповідну інформацію.

На виконання спільного наказу Мінпроди України та Департаменту Державної автомобільної інспекції МВСУ в області з 15.05.2006р. по 05.06.2006р. проведено перший та з 11.09.2006р. по 30.09.06р. другий етапи заходів операції “Чисте повітря”, внаслідок чого рейдовими бригадами було перевірено 4320 одиниць автотранспорту та 37 автотранспортних підприємств. За порушення повітреохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуто 261 фізичну особу на суму 4821 грн. та 15 посадових осіб на суму 615 грн. Призупинено роботу 37 автотранспортних одиниць.

Призупинена експлуатація 17 стаціонарних об’єктів.

У процесі проведення перевірок виявлено три найбільші порушники природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: ТОВ “Борщів-цукор”, ТОВ “Бучач-цукор” та Гусятинська ГКС Барського ЛВУМГ “Черкаситрансгаз”. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто посадові особи та за збитки заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства нараховано та передано у правоохоронні органи 2 позови на суму 123298 грн.

У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням водних ресурсів здійснювався відповідно до плану роботи держуправління екоресурсів, завдань та доручень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, облдержадміністрації, управління СБУ у Тернопільській області, прокуратури області та Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

За дорученням Державної екологічної інспекції Мінприроди України проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства молокопереробними підприємствами області та вирішення ними питання будівництва водоохоронних споруд. Матеріали перевірок щомісячно направлялись в Державну екологічну інспекцію.

На виконання завдання Державної екологічної інспекції та п. 6 постанови Верховної ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження” перевірено всі інфекційні відділення центральних районних лікарень, тублікарні, тубсанаторії та тубдиспансери, станції переливання крові, баквідділи, санепідемстанції щодо знезараження стічних вод, які містять патогенні біологічні агенти. Інформація направлена державній екологічній інспекції.

Крім цього, відповідно до даної постанови, перевірено стан водопостачання та водовідведення сільських населених пунктів та підприємств житлово-комунального господарства в частині дотримання ними у належному стані джерел централізованого та нецентралізованого водопостачання (стан свердловин, каптажів, криниць).

Перевірено стан каналізаційних споруд, технологічний режим їхньої роботи на підприємствах житлово-комунального господарства.

Перевірено стан водоохоронних, гідротехнічних споруд (полів фільтрації, накопичувачів зворотних вод, ставків-охолоджувачів оборотного водопостачання) на всіх цукрових заводах області після завершення ними сезону цукроваріння 2005 року та підготовки їх до сезону цукроваріння 2006р.

За дорученням управління СБУ перевірено дотримання вимог водного законодавства на МПП “Серет” (Осівецька ГЕС в с. Осівці Бучацького району). Інформація направлена в управління СБУ в Тернопільській області.

У першому кварталі за дорученням прокуратури області перевірено дотримання вимог Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” у Бережанському районі.

Відповідно до плану роботи Держуправління проводились перевірки дотримання вимог водного законодавства на підприємствах м’ясної промисловості, транспорту, харчової промисловості, освіти, на підприємствах-водокористувачах м. Тернополя (автомийки, автотранспортні підприємства, зливова каналізація, оздоровчо-лікувальні заклади, промислові підприємства тощо), а також підприємства і організації, які є основними забруднювачами довкілля області.

Відповідно до затвердженого плану роботи на 2006 р. спільно із облводгоспом та головним управлінням земельних ресурсів проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у прибережних захисних смугах річок, струмків, ставків, водосховищ у 12 адміністративних районах області.

Здійснено 45 перевірок дотримання вимог водного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах області. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 24 посадових осіб. Накладено штрафів на суму 2040 грн.

На виконання заходів, передбачених „Переліком екологічно-небезпечних об’єктів України” від 25.02.94 р та наказом Мінприроди України від 21.03.05 № 103, проведено перевірки дотримання вимог водного законодавства на об’єктах, що включені до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України” та основних об’єктах, які є найбільшими забруднювачами довкілля Тернопільської області. Всього перевірено 7 об’єктів. Накладено штрафів на суму 525 грн.

У звітному періоді інспекційною службою держуправління проведено 384 перевірки суб’єктів підприємницької діяльності на предмет дотримання ними вимог земельного законодавства.

Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 10 травня 2006 р. № 283 „Про створення робочої групи щодо опрацювання комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель в області” проведено комплексні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель.

Перевірено дотримання вимог Земельного Кодексу України при користуванні землями водного фонду та режиму господарської діяльності у водоохоронних та прибережних захисних смугах у 12 адміністративних районах області.

За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земель до адміністративної відповідальності притягнуто 133 особи на суму 13364грн.

За 2006 рік інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням надр здійснювався відповідно до плану роботи держуправління екоресурсів, завдань та доручень органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області та УДСБЕЗ в Тернопільській області.

На виконання завдання обласної прокуратури від 9.02.2006 року №07/4-294вих проведено перевірку щодо дотримання суб’єктами господарювання умов спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, а також законність використання родовищ, що зазначені в ліцензіях. За наслідками перевірок проінформовано прокуратуру.

Інспекційними підрозділами проведено вибіркові перевірки достовірності даних у матеріалах, на основі яких видавались спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами та дотримання ліцензіатами ліцензійних умов.

На виконання доручення УДСБЕЗ в Тернопільській області від 7.03.2006 року № 8/29 проведено перевірку Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації. За наслідками перевірки встановлено самовільне користування надрами. Пред’явлено позов на суму 17258 грн., який задоволено Господарським судом Тернопільської області.

На виконання доручення прокуратури Бережанського району від 21.03.2006 року №496 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Надія-2” при розробці глиняного кар’єру у с. Рай. Встановлено факт розробки кар’єру без земельного відводу.

На виконання доручення Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено перевірки надрокористувачів Борщівського та Бучацького районів. У ході перевірок призупинено надрокористування шести суб’єктів господарської діяльності, до адміністративної відповідальності притягнуто 15 посадових осіб. Накладено штрафів на суму 2730 грн.

На виконання доручення УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області проведено перевірку ПП „Вишневецький завод будматеріалів”. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто керівника підприємства. Накладено штраф на суму 238 грн. Надрокористування призупинено рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 15.08.2006р. №2-3/3619.


15. Управління в галузі охорони довкілля


Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності.

В процесі еколого-експертної діяльності протягом 2006 р. Держуправлінням розглянуто 127 проектних матеріалів, з яких 10 повернуто на доопрацювання.

Основними недоліками проектної документації є:

• недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань;
  
• невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва;
  
• невирішення питань відведення стічних господарсько - побутових вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств;
  
• відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів планованої діяльності проектованої діяльності;
  
• матеріали рекультивації земель, порушених гірничими виробітками розробляються не в повному об’ємі (відсутнє висвітлення питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів).
  

Крім цього Держуправлінням за 2006 р. видано висновків:

- за матеріалами погодження місць розташування об’єктів- 688 позитивних, 1 негативний;

- за матеріалами вибору земельних ділянок- 668 позитивних, 12 негативних;

- за матеріалами відведення земельних ділянок- 1482 позитивних, 2 негативних.