Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього природного середовища

Вид материалаДокументы

Содержание


Водні ресурси
Стан поверхневих вод.
Горинь, Вілія і Іква
Земельні ресурси та ґрунти.
8. Екологічна безпека
Екологічна безпека оборонної діяльності
8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами
Радіоекологічна безпека
9 Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення
10. Рослинний світ.
11. Тваринний світ.
12. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

ВОДНІ РЕСУРСИ



Забезпечення водою галузей економіки області та населення здійснюється із поверхневих та підземних джерел. За даними державної статистичної звітності форми „2ТП-водгосп” за 2006 р. в цілому по області забрано 76,87 млн. м3 води, в т.ч. поверхневої – 43,83 млн. м3, підземної – 33,04 млн. м3. В порівнянні з 2004 р. забір води зменшився на 11,2 млн. м3, а в порівнянні з 2005 р. - зменшився на 2,06 млн. м3.

На потреби різних галузей економіки використано 64,15 млн. м3 води в т. ч. в промисловості –7,96 млн. м3, сільському господарстві –1,9млн. м3, житлово-комунальному господарстві –16,15 млн. м3, рибництві –33,89 млн. м3, інших галузях –4,25 млн. м3.

Використання води в порівнянні з 2005 р. зменшилось на 1,96 млн. м3 на рік. Споживання води у промисловості зменшилось на 0,19 млн. м3, у житлово-комунальному господарстві – на 0,97 млн. м3, рибному господарстві збільшилось на 0,11 млн. м3, а в сільському господарстві - на 0,09 млн. м3.

Непродуктивні втрати води при транспортуванні її до споживача складають 8,74 млн. м3 або 11,37 % від загального водоспоживання. Це є наслідком високої зношеності водопровідних мереж, несправності запірної арматури, що супроводжується численними поривами трубопроводів.

Споживання води по основних басейнах рік області характеризується нерівномірністю. Найбільше використання води здійснюється із басейнів рік Серет, Стрипа, Нічлава, Горинь. Менше забирається води із басейнів рік Збруч, Коропець, Іква.

Так наприклад, якщо в 2005 р. з басейну р. Стрипа було забрано 11,22 млн. м3 води, то в 2006 р. – 11,39 млн. м3; р. Горинь – 9,66 млн. м3 і 10,00 млн. м3, р. Нічлава –4,86 млн. м3 і 3,92 млн. м3 відповідно.

Основними споживачами води в басейнах рік області є рибництво, комунальне господарство, промисловість, сільське господарство. Найбільшими споживачами води в області є комунальне підприємство “Тернопільводоканал”, ВАТ “Текстерно”, Чортківський ВУВКГ, ВАТ “Тернопільський м’ясокомбінат”, ВАТ “Ватра”, ВАТ “ТРЗ “Оріон”, ВАТ ”ТеКЗ”, КБ “Промінь”, підприємства спиртової і цукрової галузей, підприємства рибного господарства – облрибкомбінат та міжгосподарські підприємства по вирощуванню риби.

У поверхневі водні джерела в 2006 році відведено 64,53 млн. м3 зворотних вод, в тому числі неочищених –0,87 млн. м3, недостатньо-очищених –1,95 млн. м3, очищених –26,75 млн. м3, нормативно-чистих без очистки –34,96 млн. м3.

В порівнянні з 2005 р. відведення зворотних вод у поверхневі водойми зменшилось на 0,87 млн. м3 або на 1,5 %. Обсяги скидів забруднених зворотних вод зменшились в порівнянні з 2004 р. на 0,26 млн. м3, а в порівнянні з 2005 р. – збільшилась на 0,015 млн.м3.

Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено 27,98 млн. м3 зворотних вод або 41,5 % від загального водовідведення. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод. Ними у річки відводиться 2,46 млн. м3 забруднених вод або 87 % від загального обсягу забруднених зворотних вод. Інформація щодо забору, використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин поданий у табл. 4.1. – 4.5.

Як і в попередні роки, основними забруднювачами поверхневих водних джерел є об’єкти житлово-комунального господарства – Чортківський ВУВКГ, Монастириський, Шумський, Лановецький, Борщівський, Зборівський комбінати комунальних підприємств, Кременецький міськводоканал, Бережанський ДП “Комунальник” та ін.; молочної і харчової промисловості – ВАТ “Вишнівецький сирзавод”, ВАТ “Монастириський молокозавод”, ТзОВ “Агрофуд”, Заліщицький консервний завод, об’єкти охорони здоров’я, освіти та ін. Перелік основних забруднювачів у табл. 4.6.

Основними причинами забруднення водойм області є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені станціями для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій.

Для зменшення негативного впливу зворотних вод на санітарний стан річок продовжувалось будівництво каналізаційної насосної станції в м. Копичинці, каналізаційних очисних споруд облтубдиспансеру. Проводились роботи з реконструкції каналізаційних мереж у населених пунктах Гусятин, Бучач, Великі Бірки, завершено проект реконструкції каналізаційних очисних споруд у м. Скалаті, ліквідовано джерела забруднення поверхневих вод СГТзОВ “Зірка” Козівського району. З метою економії свіжої води введена в експлуатацію оборотна система водопостачання на Марилівському спиртзаводі потужністю 3,6 тис. м3. Проводиться значний комплекс робіт із розчистки русел річок. Роботи із розчистки русел річок проводились на р. Черкаська в с. Долина Чортківського району, р. Храмова в с Більче Золоте Борщівського району, р. Збруч і р. Самець в смт. Підволочиськ; р. Стрипа у м. Бучач, р. Лопушанка в сс. Оліїв і Білокриниця Зборівського району, захисту від повені с. Худиківці Борщівського району.

Для розв’язання проблем очистки зворотних вод, збереження чистоти і водності річок, забезпечення населення якісною питною водою в області розроблені Заходи щодо розвитку водного господарства в області на 2002 - 2011 роки згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, Програма (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2001-2005 рр., Комплексна регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Тернопільській області в 2001-2005 рр. та прогноз до 2010 р., Перелік першочергових природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, проект Програми екологічного оздоровлення басейну р. Дністер, районні екологічні програми.

В області нараховується 1622 об’єктів – водокористувачів, які здійснюють відбір води з поверхневих та підземних водних джерел, скиди забруднюючих речовин із зворотними водами. За період 2006 р. переоформлено, продовжено термін дії 234 дозволів на спецводокористування , а в 341 водокористувачів - вони відсутні. Інформація щодо дозвільної діяльності подана у табл. 4.7.

Стан поверхневих вод. Провідне місце в області належить рікам. Рівнинний рельєф і достатнє зволоження впливають на формування густої річкової мережі. По території області протікає понад 1400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. До великих річок належить річка Дністер; до середніх – Збруч, Серет, Іква і Горинь; всі інші - до малих. Всі річки загальнодержавного значення. Більшість річок області (80%) протікає в меридіональному напрямі по нахилу території області. Це ріки, які належать до басейну Дністра. Найбільшими з них є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава.

Ріки басейну Прип’яті - Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області.

Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку - дощовими, весь рік - підземними водами. При цьому атмосферні опади складають 70%, а підземні води - 30% загального стоку.

Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також в першій половині літа, коли часто випадають дощі. Під час повені рівень води може піднятися на 10-50 см за добу. Найнижчий рівень води в ріках (межень) - у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів.

Кригою ріки Тернопільщини вкриваються на 60-65 днів. Льодостав на них починається в другій декаді грудня, а деколи й на початку січня. Товщина криги на ріках області коливається від 10 до 90 см. Наприкінці лютого - початку березня ріки скресають. Після цього за декілька днів настають повені.

Із визначених програмою моніторингу пунктів спостережень до III категорії належать пункти спостережень в гирлах приток р. Дністер та на замикаючих ділянках Ікви і Горині, всі інші – до IV категорії.

р.Дністер. Найбільша ріка області - Дністер. Він протікає на її південному заході і півдні і виступає природною межею між Тернопільською, Івано- Франківською та Чернівецькою областями.

Його загальна довжина 1362 км, а в межах нашої області 215 км. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літньої повені. Область приймає річку з такими показниками: БСК5 – 1,8 мг/дм3, амоній-іон – 0,7 мг/дм3, нітратів – 6,9 мг/дм3, нітритів – 0,09мг/дм3, фосфатів – 0,42мг/дм3, заліза – 1,2 мг/дм3, хлоридів –17,2 мг/дм3, сульфатів – 56 мг/дм3, завислих – 12 мг/дм3, солевміст – 325 мг/дм3. На протязі течії ці показники коливаються через вплив р. Коропець і смт. Козова, м. Заліщики (БСК 5 зростає до 2,44 мг/дм3 , нітрити до 0,2 мг/дм3) і до виходу з області подвоюється значення БСК 5.

В порівнянні з 2005 р. якість вод р.Дністер по ряду показників (БСК5, амоній-іону, нітритах, фосфатах,) дещо погіршалась, але знаходиться в межах ГДК, хоча при одно-, двократному відборі проб така оцінка є необ’єктивною.

За категоріями використання створи №№ 2 та 11 належать до рибогосподарських. Тому в створі №2 фіксується незначне перевищення ГДК по амоній-іону, нітритах, фосфатах, а для створу №11 характерне перевищення допустимих норм по нітритах, фосфатах.

р.Золота Липа. Через західну частину області протікає Золота Липа, довжина якої 85 км. На якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м. Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії. В цілому ця водойма є найчистішою в області.

р.Стрипа. Притока Дністра - Стрипа (147 км) - тече з півночі на південь, витікаючи з-під Зборова, де зливаються чотири потоки – Стрипа Івачівська, Стрипа Вовчковецька, Стрипа Коршилівська і Східна Стрипа.

Основними забруднювачами річки є Зборівський та Бучацький ККП.

В 2006 р. в порівнянні з 2005 р. стан річки в районі м. Бучач дещо покращився , в гирлі якість води дещо погіршалася по біогенних елементах. .

р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка ) формується на території області. На відміну 2005 р. забруднення спостерігається в районі по всій течії річки. БСК5 - 5,74 мг/дм3 (1,7 в 2005р.) на витоку до 6,3мг/дм3 нижче м. Борщів, де відсутні очисні споруди, і до 4,1 мг/дм3 в гирлі; солевміст з 719 мг/дм3 на витоку до 1006 мг/дм3 в гирлі.

В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону.

р.Серет. Однією з найдовших приток Дністра на території області є річка Серет, її довжина - 242 км, а площа басейну 3,9 тис. км . Ця ріка протікає через всю область і через найбільші міста Тернопіль та Чортків.

Низький вміст кисню 1,37 в створі вище Тернополя пов’язаний з діяльністю водних мікроорганізмів і заболоченою місцевістю (район Чистилівського орнітологічного заказника). Від витоків до Тернополя це доволі чиста ріка, і лише після потрапляння в неї скидів очисних споруд Тернопільського ВУВКГ спостерігається різке погіршення показників якості. Так, БСК5 зростає від 1,37 до 5,2 мг/дм3 , вміст амонійних солей – від 0 до 2,5 мг/дм3, нітрити – з 0до 0,21 мг/дм3, нітрати – з 0 до 4,3 мг/дм3, фосфати – з 0,11 до 1,56 мг/дм3. Таке погіршення якості води пов’язане з проведенням реконструкції очисних споруд.. Крім м. Тернопіль на якість вод річки впливає скид неочищених стічних вод м. Чортків (БСК5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. До гирла якість води не погіршується.

В порівнянні з минулим роком якість води в річці по течії відчутно не змінилася.

р.Збруч. Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області, її довжина 244 км.

Вцілому м.Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. Створ нижче Підволочиська належить до категорії рибогосподарських, тому перевищення ГДК (ОБУВ) в ньому нітритів в 1,12 раз, фосфатів в 1,4 раз. В створі нижче м.Гусятина якість вод також погіршується через недостатньо ефективну роботу очисних споруд Гусятинського ККП. Крім того, створ також належить до рибогосподарської категорії. Нітрити становлять 5,25 ГДК (ОБУВ) , фосфати 2,41 ГДК (ОБУВ). До гирла якість води змінюється: БСК5 – з 3,04 мг/дм3 до 2,19 мг/дм3, амоній з 0,32 мг/дм3 до 0,22мг/дм3, нітрити з 0,42 мг/дм3 до 0,1 мг/дм3 , фосфати з 0,41 мг/дм3 до 0,25 мг/дм3 по інших показниках практично без змін.

Річки Горинь, Вілія і Іква належать до басейну Дніпра. Протяжність річок на території області незначна, тому вони контролюються на кордоні з суміжними областями. В порівнянні з іншими роками стан річок не змінився.

  1. Земельні ресурси та ґрунти.



Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2007 р. складає 1382,4 тис.га, із них 1051,9 тис.га або 76,2 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

Орні землі становлять 848,6 тис.га (67,3%), що на 1,9 тис.га більше проти 2005 р.

Площа перелогів зменшилась на 2,3 тис.га і на звітну дату становить 13,9 тис.га.

Площа багаторічних насаджень залишилась без змін - 15 тис.га.

Під час розробки проектів поділу земельних масивів на земельні частки (паї) та поновлення планово-картографічних матеріалів на землі сільськогосподарського призначення виявлено, що частина сіножать фактично являються пасовищами, і на сьогоднішній день сіножаті становлять 29,5 тис.га.

Загальна площа пасовищ збільшилась на 2,2 тис.га і становить 144,8 тис.га.

Названі зміни в складі сільськогосподарських угідь підтверджені відповідними актами обстеження земель у натурі та погоджені з районними державними адміністраціями.

Площа лісових та деревно-чагарникових насаджень збільшилась на 0,5 тис.га за рахунок виявлених чагарників у результаті поновлення планово – картографічних матеріалів на землях колективної власності і складає 200,4 тис.га, в тому числі полезахисних лісосмуг 1,2 тис.га. Загальна лісистість області з врахуванням усіх захисних насаджень дорівнює 14,4%.

Під забудованими землями зайнято 61,4 тис. га (4,4%), болотами – 5,4 тис. га (0,4%).

Територія суші складає 98,6% від загальної площі області. Під водою зайнято 19,4 тис.га (1,4%), у тому числі під водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами – 10,1 тис.га. В площах названих земель відбулись зміни внаслідок інвентаризації ставків, що передавались в оренду.

Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 290,1 тис.га або 34,3 % від загальної площі області, в тому числі: в недержавних сільськогосподарських підприємствах – 261,7 тис.га, державних сільськогосподарських підприємствах – 19,9 тис.га, в міжгосподарських підприємствах – 8,8 тис.га.

У власності і користуванні громадян перебуває 713,7 тис.га земель (51,6 % від території області), в т.ч. наданих для ведення селянсько-фермерських господарств – 37,1 тис.га, товарного сільськогосподарського виробництва – 374,5 тис.га.

Підприємства промисловості, транспорту й зв’язку займають територію 25,5 тис.га.

Підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам міністерства оборони надано в користування 1,2 тис.га.

В користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 11,7 тис.га земель.

Для нормального функціонування меліоративної сітки з загальної площі 163,6 тис.га осушених сільськогосподарських угідь, на площі 1725 га необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі і на 4275 га – ремонтні роботи.

В процесі реформування земельних відносин землі державної власності збільшились до 585,0 тис.га (42,3%), землі колективної власності складають площу 9,5 тис.га (0,7%), приватної власності – 787,9 тис.га (57,0 %).

Із видів ерозії земель в області має місце водна. Цьому негативному явищу піддається більше третини ріллі. Страждають від неї усі райони, але найбільше Бережанський та Зборівський, де вони проявляються майже на двох третинах орних земель, а також Збаразький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Шумський – у яких змиву піддається більше половини посівних площ, майже половина – у Козівському й Підгаєцькому. Ще в шести районах її згубний вплив відчувається на 30 % ріллі.

Рівнинною є рілля на 41 % території. Третина знаходиться на схилах крутизною 1-3°, шоста частина має ухил у 3-5°, кожний десятий гектар має крутизну більше 5°.

Поширенню водної ерозії сприяє необґрунтовано висока розораність сільгоспугідь. Практично не здійснюються спеціальні протиерозійні заходи. Ґрунтозахисні сівозміни не освоєні. Робота по впровадженню контурно-меліоративної системи організації території, розпочата ще у 80-х роках, не продовжується. В середньому по області внаслідок водної ерозії з 1 га ріллі виноситься 24 т ґрунту, 28 кг гумусу. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,9 тис. га. Площа деградованих та малопродуктивних орних земель складає 147,9 тис. га .

Забруднень ґрунтів, внаслідок господарської діяльності, які б мали вплив на довкілля не спостерігалось. Пестицидів, що потенційно є одним із джерел підвищення концентрації небезпечних речовин в орному шарі, внесено на гектар обробленої площі по 0,65 кг, або на рівні попередніх років. Перевищення рекомендованих норм внесення не виявлено.

Ґрунти області після обробітку характеризуються сприятливими агрофізичними умовами для вирощування сільськогосподарських культур. Однак далі внаслідок проходів механізмів швидко ущільнюється, що насамперед погіршує їх водно-фізичні властивості. У поєднанні із складним рельєфом, метеорологічними умовами, це створює можливості для виникнення водної ерозії.

Загальні фізичні властивості – щільність ґрунту, щільність твердої фази, пористість, фізико-механічні властивості орного шару відповідають наявним типам ґрунтів і змінюються в залежності від здійснюваних агротехнічних прийомів.

Структура земельного фонду регіону показана в табл. 5.1.

За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Тернопільська область є однією з провідних областей країни. Сільськогосподарська освоєність території області висока і становить 34,7%, а звідси, без належних заходів щодо охорони ґрунтів, відтворення земель як основного виробничого потенціалу – прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню угідь з с.г. обробітку, захист від шкідливих антропогенних впливів.

Приведено до екологічних норм пестицидне навантаження - до 0,2 кг/га -за рахунок впровадження нового покоління пестицидів, їх раціонального застосування – на площі 219,2 тис.га.

По області налічується 2,056 тис.га порушених земель. В основному це площі, що використовуються, чи використовувалися для добування місцевих корисних копалин. Після розробки кар’єрів відпрацьовано 0,824 га. В минулому році рекультивовано 0,005 тис. га

Щодо виготовлення проектно – технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів, згідно чинного законодавства, з наступним винесенням в натуру, то роботи з цього приводу не виконувались у зв’язку з відсутністю фінансування.

Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів показано в табл. 5.2.

6. НАДРА



В інтегральному природно-ресурсному потенціалі Тернопільської області мінеральні ресурси стоять на п’ятому місці – після земельних, водних, лісових і природно-рекреаційних. На підставі матеріалів інвентаризації, здійсненої землевпорядною службою, станом на 01.01.2000 р. в Тернопільській області нараховується 780 кар’єрів та виробок корисних копалин, 264 з яких знаходиться на Державному балансі запасів. Станом на 01.01.2006 року Тернопільським територіальним відділом Геоінформ взято на облік 385 родовищ і проявів корисних копалин.

Аналіз даних приведених в табл. 6.1 показує, що наявні в області потужності по виробництву основних видів будівельних матеріалів в умовах загальної кризи у промисловості завантажені далеко не повністю і на даний час цілком забезпечені запасами мінеральної сировини, зокрема, сировиною для виробництва будівельних матеріалів.

При видобуванні корисних копалин на території області велика частина підприємств і організацій допускають грубі порушення Кодексу України „Про надра”, не виконують вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1540 “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”. Розробка родовищ корисних копалин проводиться в залежності від матеріально-технічної забезпеченості надрокористувачів, що призводить до непланомірного видобування мінеральної сировини і несвоєчасного проведення всіх інших видів робіт.

На багатьох родовищах корисних копалин неякісно проводяться розкривні роботи. Родючий шар ґрунту не знімається, або знімається не на повну потужність, переміщується у відвали разом з підстилаючими породами, а на родовищах цегельної сировини йде у виробництво цегли

Надрокористувачами незадовільно ведеться робота по поверненню відпрацьованих земель. Мають місце відхилення від існуючого порядку відведення й обліку земельних ділянок для розробки надр. Відведені земельні ділянки дуже часто не відмежовані на місцевості, що створює передумови для самовільного захоплення земель. В багатьох випадках при розробці надр просування фронту робіт стало неможливим, оскільки в межах затверджених гірничих відводів розпайовано землі та видано Державні акти на право постійного користування землею. В області нараховується 2523 га порушених земель, з них 1134 - відпрацьованих, що підлягають рекультивації. У 2006 р. рекультивовано 4,4 га (табл. 6.2). Зовсім не займаються відновленням порушених земель сільгосппідприємства.

В загальному плані Тернопільська область не відзначається особливою різноманітністю та величиною запасів мінеральної сировини порівняно з іншими областями України. Специфіка наявного тут комплексу родовищ корисних копалин визначилась розташуванням області в межах Волино – Подільської плити Східно – Європейської платформи із її потужним осадовим чохлом та глибоко зануреним кристалічним фундаментом. Із цих причин всі корисні копалини області мають осадове походження. Це в основному сировина для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничої, хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному вапняки, крейда, гіпси), незначні запаси паливно – енергетичної сировини (переважно торф, буру вугілля), мінеральні води тощо.

Відповідно до вищенаведеного геолого - географічного положення можна виділити ряд екзогенних процесів, що мають місце на території області у її сучасному стані та беруть участь у формуванні родовищ корисних копалин. Це, в основному, фізико – хімічні (вивітрювання, хімічне руйнування, карст, вимивання тощо), гідродинамічні (фільтрація, ерозія, змив, абразія) та еолові (вітрова коразія, навівання) процеси. З ендогенних, враховуючи порівняно стабільний тектонічний стан Українського кристалічного щита, частиною якого є Волино – Подільська плита, можна виділити тектонічні коливальні процеси, що проявляються в піднятті території області. При цьому середня швидкість сучасних піднять території складає 1-4 мм/рік та максимальних значень досягає в районі Кременецького горбогір’я.

В гідрогеологічному відношенні Тернопільська область відноситься до Волино – Подільського артезіанського басейну, розташованого на південно – західній околиці Східно – Європейської платформи. В межах області підземні води мають широке розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств, зона прісних підземних вод приурочена до верхньої (до 100 м) тріщинуватої зони тортону, сенонтурону і глибше залягаючи порід палеозою. Запаси прісних підземних вод по області за якісними та кількісними характеристиками при сучасних обсягах видобутку можна вважати достатніми. В більш глибоких горизонтах розповсюджені мінералізовані води.

На даний час родовища прісних підземних вод використовуються, в основному, суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють централізоване водопостачання населення та промисловий розлив води, підприємствами промисловості - для технічно-побутових потреб. Найнижчий процент ліцензованого надрокористування в області питного водопостачання склався на комунальних підприємствах з-за складного фінансового становища та зносу основних засобів.

За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина не займає провідного місця в Україні, але тут протягом останніх десятиліть відкриті і використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей: мінеральні води типу „Нафтуся”(аналогічні Трускавецьким водам), сульфідні води, води високої мінералізації, придатні для використання в бальнеологічних цілях. Вивчені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся” м. Сатанів та смт. Гусятин, загальні прогнозні ресурси вод типу „Нафтуся” складають 947 куб. м/добу і є забезпеченими при існуючій сумі опадів у джерельних стоках. Родовищ термальних вод, придатних для промислового використання, на території області на даний час не знайдено.

Станом на 01.01.2007 р. надрокористувачами отримано 84 спеціальних дозволів на користування надрами, 17 з них - на видобування підземних прісних вод. Держуправлінням екоресурсів протягом 2006 р. видано 45 погоджень (екологічних карток) для отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

7. ВІДХОДИ


Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту.

Згідно з даними статистичної звітності “1-небезпечні відходи” за 2006 р. в області утворилось - 345,129 т токсичних відходів, з них використано - 0,510 т, знешкоджено – 0,022 т, накопичено на 1.01.2007 р. – 130,543 т, в тому числі по районах:

Район

Кількість, т




Район

Кількість, т

Бережанський

1,651




Лановецький

2,569

Борщівський

3,067




Монастириський

1,020

Бучацький

12,445




Підволочиський

0,988

Гусятинський

20,979




Підгаєцький

0,080

Заліщицький

0,000




Теребовлянський

3,365

Збаразький

6,526




Тернопільський

2,346

Зборівський

8,980




Чортківський

15,417

Кременецький

0,521




Шумський

0,100

Козівський

1,247




м. Тернопіль

49,242

Утворення, використання та видалення відходів різних класів небезпеки у 2006 р. відображено в таблиці 7.1.

В місті відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На 2006 р. видано дозволи на розміщення відходів на власних територіях, за попереднім погодженням з органами СЕС, для 179 підприємства області.

Підприємствами житлово-комунальної галузі затверджені схеми та графіки вивозу твердих побутових відходів з населених пунктів на сміттєзвалища. Для видалення побутових відходів із 1053 населених пунктів області функціонують сміттєзвалища в 786, не виділені земельні ділянки в 18. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти.

На даний час розроблено паспорти на полігони твердих побутових відходів м. Копичинці, м. Чортків, м. Бучач, м. Теребовля, смт. Гусятин, м. Збараж. Питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується. В стадії вирішення питання щодо виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комбінат для м. Тернополя. Дані щодо зареєстрованих місць видалення відходів наведені в таблиці 7.2.

На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об’єктів оборонної діяльності відсутні.

Через відсутність коштів не проводяться роботи по облаштуванню нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих сміттєзвалищ, на більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів.

Вирішується питання ведення реєстрів обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області. У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 у районних адміністраціях призначено відповідальних за ведення вищезгаданих реєстрів.

Інформація щодо виданих дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів приведена у таблиці 7.3.

В області функціонують наступні суб’єкти підприємницької діяльності, які мають ліцензії із збирання, заготівки окремих видів відходів як вторсировини :



з/п


Назва ліцензіату


1

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Екологiя-Вторма"

2

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю „Техсервіс”

3

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "ВТОРМА-Тернопiль"

4

Вiдкрите акцiонерне товариство "Тернопiльголовпостач"

5

Під волочиське коопзаготоб´єднання

6

Приватний підприємець Задорожна Людмила Вікторівна

7

Кооперативно-виробничо-торгово-закупівельне підприємство Козiвського райСТ

8

Заготiвельно-виробничий комбiнат Кременецького райСТ

9

ОЗВП Гусятинського райСТ

10

Приватний підприємець Кручко Володимир Васильович

11

Пiдгаєцьке коопзаготоб´єднання

12

Кооперативне заготівельно-промислове підприємство Бережанського райСТ

13

Коопзаготоб´єднання Чорткiвського райСТ

14

Коопзаготпром Збаразького райСТ

15

Кооперативне пiдприємство "Заготiвельник" Тернопільської облспоживспілки

16

Коопзаготоб´єднання Шумського райСТ

17

ЗВГРП "Гермес" Бугацького райСТ

18

Теребовлянський ринок райСТ

19

Заготiвельно-виробниче об´єднання Монастириського райСТ

20

Коопзаготпром Залiщицького райСТ

21

Борщівське райСТ

22

Заготівельно-виробничий комбінат Тернопільського райСТ

23

ЗВК "Почаїв" Почаївського райСТ

24

ТОВ КП „Почаївська фабрика „Пластик”

25

Приватний підприємець Кручко Євгенія Павлівна

26

Приватне підприємство виробничо-торгівельне підприємство “Універсал-сервіс”

27

Приватний підприємець Бендина Іван Федорович

28

Приватний підприємець Володченков Вячеслав Юрійович
Мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами, та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації:

-МП „Альфа” (відпрацьовані люмінесцентні лампи);

-ТОВ „Промснаб-Тернопіль” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів);

-ДП „Тернопільвторкольормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів);

- ВАТ „Тернопільвтормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів, відходи, що містять як складові або забруднювачі свинець і сполуки свинцю).

У 2006 році на територію Тернопільської області небезпечні відходи не імпортувалися.

Реєстри відходів в області Держуправлінням сформовані, але місцевими органами влади не ведуться (таблиця 7.4.).

Перелік підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подано в таблиці 7.5.


8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА


8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

На території Тернопільської області знаходиться 45 екологічно-небезпечних об’єктів, перелік яких надається в таблиці 8.1.

До потенційних хімічно-небезпечних об’єктів Тернопільщини належать холодильні установки підприємств, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об’єктів налічується – 15. Одне підприємство – ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору з максимально можливою кількістю його зберігання 35 т.

Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей є 64 склади непридатних, неопізнаних та заборонених до використання пестицидів, де їх зберігається 153,39 т. Серед них станом на 01.02.2006р. визнано безхазяйними 12 складів із 13,650 тоннами непридатних отруйних речовин.

З метою мінімізації негативного впливу екологічно небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення було розроблено план утилізації безхазяйних заборонених, непридатних, змішаних пестицидів, які знаходяться у складах на території Тернопільської області у 2006 р. і, для чого в обласному бюджеті на 2006р. були передбачені кошти в сумі 142,0 тис. грн. Крім того, надіслано запит до Мінприроди України про виділення в 2006 р. коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів щодо ліквідації екологічно-небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди в сумі 1077,9 тис.грн.

Аварій техногенного походження у 2006 р. в області не зафіксовано.

      1. Екологічна безпека оборонної діяльності

У межах Тернопільської області розташовано 7 об’єктів, які відносяться до Міністерства оборони України. За 2006 р. на всіх об’єктах проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Основними порушеннями на військових об’єктах є: відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками, відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За допущені порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи на посадових осіб, які передано на розгляд керівників підрозділів. За результатами проведених перевірок інформація направлялась до військової прокуратури.


8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами

Оптова та роздрібна торгівля агрохімікатами та пестицидами здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наявності ліцензії. Держуправлінням у 2006 р. видано 38 погоджень для одержання ліцензій на торгівлю пестицидами та агрохімікатами.

Використання, зберігання та транспортування отруйних речовин здійснюється за наявності дозволу у відповідності до постанови КМУ від 20.06.95 р. № 440.

Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи, приведена в табл. 8.1.2.1.

Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами наведена в табл. 8.1.2.2.

На промислових та сільськогосподарських підприємствах області використовуються наступні небезпечні хімічні речовини: важкі метали та їх сполуки, неорганічні кислоти, аміак, хлор, формальдегід, толуілендіізоціанат, нітрит натрію, пестициди та агрохімікати.

На виконання розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від 06.02.2006р. №71 „Про стан зберігання заборонених, непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів та шляхи їх утилізації” в області проведено повторну детальну інвентаризацію місць нагромадження та зберігання заборонених, непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів. Станом на 01.04.2006р. в Тернопільській області у 75 складах зберігання ще залишалося 127,79 т заборонених і непридатних до використання у сільському господарстві пестицидів та агрохімікатів, для утилізації яких необхідно 1,6 млн.грн. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведено повторні перевірки всіх складів отрутохімікатів. Крім цього в с.Маловоди Теребовлянського району при ліквідації незаконного захоронення заскладовано 42 т непридатних ХЗЗР і забрудненого ґрунту.

    1. Радіоекологічна безпека

На території Тернопільської області знаходиться 17 промислових підприємств які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). На ряді підприємств в пожежній сигналізації використовуються датчики димності типу РІД в кількості 144 шт. В межах області знаходиться 8 підприємств, на балансі яких знаходиться 17 пересувних генеруючих пристроїв для контролю якості зварних з’єднань типу „АРІНА-02” і „МІРА-2Д”.

Станом на 01.01.06 р. ліцензовано діяльність з ДІВ на 10 підприємствах та організаціях.

На Тернопільському заводі штучних шкір „ВІНІТЕКС” 68 шт. тритієвих нейтралізаторів статичної електрики типу НТСЕ-26 та НТСЕ-36 знято з технологічного обладнання та підготовлено до передачі на захоронення.

В медичних цілях ДІВ використовують 87 медичних закладів з рентгенодіагностичними кабінетами. Лікарня реабілітації в с. Більче-Золоте Борщівського р-ну використовує барботер з розчином солі Rа-226 для приготування родонових ванн, Тернопільський облонкодиспансер використовує апарати „Агат-134” та „Рокус-М” з радіоізотопом Со-60, обласна клінічна лікарня розчини короткоживучих радіоізотопів І-137, та Тс-99М.

На території Тернопільської області відсутні об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди .

Згідно постанови КМ УРСР №106 від 23 липня 1991 р. десять населених пунктів, що знаходяться в Заліщицькому і Чортківському районах віднесені до зони посиленного радіоекологічного контролю .

Проведено перевірки на 14 об’єктах, які використовують джерела іонізуючого випромінювання, із них 9 медичних закладів з питань достовірності проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання та дотримання норм і правил з питань радіаційної безпеки та 5 підприємства на предмет здійснення дозволеної ліцензійної діяльності. За невиконання умов ліцензій на право використання джерел іонізуючого випромінювання складено 3 протоколи, на посадових осіб на суму 305 грн.

9 ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ


Станом на 01.01.2007р. держсанепіднаглядом охоплено 467 джерел централізованого водопостачання населення, із них-40 комунальних, 160 відомчих, 267 сільських водопроводів і 7216 джерел децентралізованого водопостачання (у т.ч. 6555 колодязів, 407 артезіанських колодязів, 254 каптажів.

Протягом останніх років близько 0,8% водопроводів (у 2005р.-0,8%) не відповідають санітарним нормам.

Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерел централізованого водопостачання, за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, становить 7,6% та 6,5% відповідно.

Відсоток досліджених проб питної води, що не відповідають вимогам держстандарту у 2006р. становить; за санітарно-хімічними показниками: на комунальних водозаборах 8,6; відомчих-10,2; сільських-4,7; за бактеріологічними показниками: на комунальних водопроводах-6,2; відомчих-6,5; сільських-7,1.

Протягом 2006 року лабораторіями санепідстанцій із джерел централізованого водопостачання було відібрано для дослідження за санітарно-хімічними показниками 2827 проб питної води (у 2005р.-2923), із них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 215, що становить 7,6% ( у 2005р.-7,0%); за бактеріологічними показниками-6838 проб питної води (у 2005р.-7389), із них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 449 (6,5%) проб (у 2005р.-5,8%).

В 33 містах і селищах області діють комунальні водозабори, загальною потужністю 176 тис.м3 / добу, які забезпечують питною водою 336 тис. жителів, що становить 70,3% від загальної чисельності населення цих міст і селищ.

Забезпечення питною водою споживачів здійснюється з підземних джерел і тільки в м.Чорткові діє поверхневий інфільтраційний водозабір.

В містах і селищах експлуатується 209 артсвердловин, 19 каптажів та 29 водопровідних насосних станцій, станція знезалізнення, потужністю 32 тис.м3/добу в м.Тернополі. Протяжність комунальних водогонів і водопровідних мереж становить 1092 км., з яких 314 км. - аварійні і ветхі. Середньодобова подача питної води населенню становила 45,4 тис. м3/ добу.

Загальний дефіцит якісної питної води в області становить 34,8 тис.м3/ добу.

Щорічно якість питної води в ряді населених пунктів області погіршується через забруднення водоносних горизонтів в результаті сільськогосподарської діяльності, значну кількість поривів на мережах через їх зношеність, відсутність санітарно-захисних зон тощо.

В області нараховується 18 міст, 17 селищ і 1020 сільських населених пунктів, з них забезпечені централізованим питним водопостачанням 18 (100%) міст, 15 (100%) селищ і 67 (26,1%) сільських населених пунктів.

Централізованим питним водопостачанням охоплено 360,8 тис. осіб (32,3%), в тому числі: міського населення – 336 тис. осіб(70,3%), сільського - 7,6 тис. осіб (71,8%).

Забезпеченням питною водою споживачів міст і селищ області здійснюється водозаборами потужністю 175,7 тис. м3/ добу

Проблемним питанням залишається управління централізованим водопостачанням і водовідведенням в сільських населених пунктах області. Сільські системи водопостачання колишніх сільськогосподарських підприємств передані місцевим органам самоврядування без необхідної виробничої бази та штату з обслуговування.

Із 267 сільських централізованих водопроводів 20 (7,4%)-безгосподарні. В Борщівському районі із 21 водогону - 6 безгосподарні, Збаразькому – із 8 безгосподарні - 4, Підгаєцькому - із 13 безгосподарні - 6.

Більшість водопровідних мереж водопроводів експлуатуються 40-50 років без заміни і капітальних ремонтів. Тривала експлуатація водопровідних мереж і обладнання без ремонту, їх фізична зношеність та часті прориви негативно впливають на якість питної води в містах і селищах області, що сприяє бактеріологічній забрудненості безпосередньо в розпредільчих мережах.

За 2006 р. по Тернопільській області СЕС було проведено в міських поселеннях всього 2531 досліджень атмосферного повітря, з них перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин всього 162, що становить 6,4% в 2005 р. відповідно 6,1 %. Перевищення ГДК шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря протягом 2006 р. відзначалось по 3-х інгредієнтах: пил 9,9%, проти в 2005 р. 12,0%, оксид вуглицю 13,1% проти в 2005 р. 12,6% диоксид азоту 8,1%, проти в 2005 р. 8,3%. В сільських поселеннях було проведено всього 105 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням ГДК забруднюючих речовин всього 3, що становить 2,8% (2005 р. – 4,8%).

Протягом 2006 р. в м. Тернополі проведено 597 досліджень атмосферного повітря, з них 64 не відповідає санітарним нормам.

Контроль за шумовим фоном в м.Тернополі проводиться два рази на рік в 10-ти підконтрольних точках, включаючи вулиці і перехрестя з інтенсивним транспортним рухом, сельбищних зонах та зонах відпочинку. В 2007р. заміри проводились в квітні місяці, згідно ДСН №3077-84 „Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівель і на території житлової забудови”. Перевищення виявлено на транспортних розв’язках: Злуки-Тарнавського-Коновальця на 7 дБА, Островського-Замонастирська-Гайова на 9 дБА, Гоголя-Руська-Хмельницького на 8 дБА, Бродівська-Збаразька на 7дБА. По інших вулицях з інтенсивним транспортним рухом та зонах відпочинку – перевищень ГДР по шумовому фону – немає.

Основним джерелом шуму в місті є автотранспорт.

Суспільне здоров’я населення відображається в демографічних показниках, показниках психічного і фізичного розвитку, функціонального стану організму, захворюваності. Серед демографічних показників найінформативнішими є народжуваність, природний рух населення, середня тривалість життя людей.

В кінці 80-их на початку 90-их рр. у сфері відтворення населення домінували негативні процеси, які переросли в демографічну кризу. В даний час частка сільського населення складає 631327 осіб (57%), міського 470786 осіб (43%). В статевій структурі всього населення області, як і по всій Україні, переважають жінки. Перевага чоловічої статі спостерігається до 29 років включно, а далі переважають жінки, особливо у віці 65 років і старше. У віковій категорії 65-69 років населення області складає 54806 осіб (5%).

Негативні тенденції в демографічних процесах призводять до поступового старіння населення. Із загальної кількості населення у віці молодшому за працездатний у міських поселеннях становить 80610 осіб (17.1%), а у сільській місцевості - 116067 (18.4%), у працездатному - міське населення складає 306382 осіб (65.1%), а у сільській місцевості – 338436 (53.6%), старшому за працездатний вік - міське населення складає 83794 осіб (17.8%), у сільській місцевості - 176824 (28.0%).Зменшення чисельності було обумовлено природним скороченням населення.

За 2006 р. по Тернопільській області народжуваність на 1000 осіб становила 10,5 осіб, а смертність на 1000 осіб -14.9 осіб.

Протягом 2006 р. за межі України з Тернопільської області вибуло 388 особи, прибуло 312 осіб; за межі Тернопільської області вибуло 6,351 особа, прибуло 4,598 особи.

Якщо в цілому взяти статистичні дані, то вони свідчать, що стан здоров’я населення Тернопільської області погіршується. Важливим фактором, який впливає на здоров’я є зайнятість населення на роботах із шкідливими умовами праці.

Захворюваність на черевний тиф у 2006 р. по області не реєструвалась. По Україні захворюваність пішла на спад, і становила 0,04 випадки на 100 тис. населення проти 0,19 випадків у 2005 р.

У звітному році вперше за останні три роки зареєстровано паратиф А. Інтенсивний показник по області становить 0,09 випадків, по Україні – 0,01.

Захворюваність на сальмонельоз зросла на 40,4% і склала 3,86 вип. на 100 тис. населення проти 2,75 вип. у 2005 р., по Україні також відмічений ріст на 4,1% – 16,48 проти 15,83.

У віковій структурі хворих на сальмонельоз діти до 14 років становлять 37,2%. Інтенсивність епідпроцесу сальмонельозу серед дітей розприділилась наступним чином: 0-2 роки – 37,5%, 3-6 років – 25%., 7-14 років – 37,5%.

Відзначається зниження захворюваності на дизентерію на 58,6% (1,8 вип. проти 4,35 вип. у 2005 р.), по Україні також відбулося зниження захворюваності - на 60,6% (8,13 вип. проти 20,62). Захворюваність на гастроентероколіти знизилась на 19,7%, і становить 57,8 вип. на 100 тис. населення проти 70,9 вип. у минулому році. За 2006 р. розшифровано 52,4% гастроентероколітів при 58,3% в минулому.

Провідне місце у етіологічній розшифровці ГЕК займає клебсієла – 38,9%, цитробактер – 19,9%, ротавіруси – 13,9, протей – 13,6% , ентеробактер – 5,3%, стафілокок – 3,3%.

Захворюваність на ротавірусну інфекцію у порівнянні із 2005 р. (згідно статистичної форми) знизилась на 48,3%, і склала 4,22 випадки проти 8,16 вип. (по Україні 5,07 вип. проти 6,31 вип.)

Питома вага захворювань дитячого населення на дану кишкову інфекцію склала – 80,8% (38 випадків), зокрема, від 0 до 2 років – 81,6% (31 дитина), 3-6 років – 13,1% (5 дітей), 7-14 років - 5,3% (2 випадки).

В 2006 р. захворюваності на вірусні гепатити вступила в період епідемічного спаду, зниження по області відбулося на 55,5%, і складає 50,4 вип. на 100 тисяч населення проти 113,4 вип. у попередньому році , по Україні аналогічно – 37,7% - 35,54 вип. проти 57,05 вип.

Відповідно, захворюваність на вірусний гепатит А знизилась на 58,5% (45,3 вип. проти 109,2 вип.). По Україні 24,73 вип. проти 43,58 вип.

Захворюваність сільського населення (50,6 вип. на 100 тисяч населення) традиційно дещо вища ніж міського (38,5 вип.).

Інтенсивність епідемічного процесу серед дитячого населення (71,37 вип. на 100 тисяч дитячого населення) у 1,8 разів перевищила захворюваність серед дорослих (39,7 вип. на 1000 тис дорослого населення).

У віковій групі дитячого населення найчастіше хворіли діти у віці 7-14 років, інтенсивний показник - 110,3 вип. Захворюваність дітей у віці 3-6 років становить 19,6 вип., 0-2 роки – 3,3 вип.


10. Рослинний світ.


Згідно матеріалів лісовпорядкування державний лісовий фонд області станом на 1.01.2007 р. становив 207,8 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю землі 192,4 тис. га.

Ліси у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства складають 156,5 тис. га, або 75 відсотків лісового фонду області, лісових підприємств Мінагрополітики – 25,1 тис.га. Непереданих будь-якому користувачеві лісових земель нараховується біля 5,4 тис.га. Лісистість області складає 13,9 %, що нижче екологічного оптимуму та середнього показника по Україні.

Використання лісових ресурсів державного значення здійснюється на підставі затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України щорічних норм заготівлі деревини – розрахункових лісосік в розрізі підприємств.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за 2004 – 2006 р.р. відображена в табл. 10.1.

У 2006 р. Тернопільським обласним управління лісового господарства з 145,0 тис. куб. м. деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування , фактично освоєно 126,1 тис. куб.м. (87 %) і відповідно підприємствами агропромислового комплексу з 2,06 тис. куб.м. освоєно 1,4 тис. куб.м. (68 %).

В Тернопільському ОУЛГ рубки по всіх видах проміжного користування проведено на площі 7103 га, від яких отримано 152,3 тис. куб.м. ліквідної деревини.

Державними спеціалізованими лісогосподарськими та сільськогосподарськими підприємствами в 2006 р. проведено лісовідновлення на 921,0 га лісокультурного фонду, залишено під природне поновлення 114 га. лісових земель. На 313 га непридатних для ведення сільського господарства земель створено нові захисні насадження, які зразу ж переводяться в категорію лісових земель.

З метою підвищення продуктивності лісів у майбутньому і покращення їх стану, Тернопільським обласним управління лісового господарства розроблено програму “Діброва”, якою передбачено на період до 2015 року поступове збільшення площі лісонасаджень дуба звичайного за рахунок заміни малоцінних насаджень. Провідну роль повинна відігравати лісова селекція. В області виконується державна програма “Ліси України”.

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за 2004-2006 роки проілюстрована у табл. 10.2.

Підприємствами Тернопільського обласного управління лісового господарства проведено суцільних санітарних рубок та лісовідновних рубок на площі відповідно 23,3 га та 14,2 га.

Санітарні заходи проводилися в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб на 1.01.2007 року становив 8,8 тис. га. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. Особливо сильне занепокоєння викликає всихання стиглих та пристигаючих дубових насаджень області, що зумовлює, в свою чергу, масове заселення цих насаджень листогризучими шкідниками – золотогузом, п’ядунами, шовкопрядом, хрущами тощо. У зв’язку з цим в 2006 році продовжені роботи щодо авіахімічної боротьби з листогризучими шкідниками в найбільш ослаблених лісових масивах. Так, розроблено проект та проведено авіахімобробку препаратом димілін в окремих масивах на території ДП “Тернопільське” та Микулинецького лісництва ДП “Тернопільське лісове господарство”.

Охорона лісів від пожеж і самовільних рубок здійснюється працівниками лісової охорони та тимчасовими пожежними сторожами. Щорічно, до настання протипожежного періоду, опрацьовується оперативний план заходів забезпечення охорони лісів від пожеж. Для боротьби з лісовими пожежами організовані добровільні пожежні дружини.

Суттєво погіршився стан охорони лісів, які перебували в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. У складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках – знищення або значне пошкодження лісів.

Питання користування лісами, що перебували в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств повинно бути вирішене на підставі норм чинного законодавства в найкоротші терміни.

В межах області зростає 78 видів рослин, занесених до Червоної книги України, з них: 6 видів належать до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), 23 види – до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS, 1973) та 118 видів, що є рідкісними в межах Тернопільської області (1 вид – Бернська Конвенція, 2 види – СІТЕS). Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної кількості) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) охороняються в межах природно-заповідного фонду.

Селекціонерами науково-селекційних закладів області постійно ведеться робота по оновленню вітчизняних сільськогосподарських культур. На заміну сортам озимої пшениці, таким як Миронівська 808, Киянка, Іллічівка, Збруч, Миронівська 61, Поліська та ін. водяться більш інтенсивні і високопродуктивні сорти, зокрема: Миронівська 67, Смуглянка, Столична, Золотоволоса, Подолянка, Скарбниця. Кращі сорти ярої пшениці: Елегія Миронівська, Колективна 3. На заміну сортам ярого ячменю: Рось, Миронівский 86 прийшли: Оболонь, Княжий, Вакула, Сонцедар. Постійне поновлення селекції даних культур дало можливість підвищити їх врожайність в межах області з 10 до 12%.

Обмеження чисельності та шкідливості хвороботворних шкідливих організмів включає комплекс заходів:
  • добір кращих попередників з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля, недопущення посіву зернових культур по колосових попередниках, повернення цукрових буряків та ріпаку на попереднє місце в сівозміні не раніше, ніж через чотири роки;
  • передпосівна обробка насіння культур протруйниками;
  • при перших проявах ураження хворобами та перевищенні порогу шкодочинності посіви обприскують засобами захисту згідно рекомендацій по застосуванню.

В області за 2006 рік проти хвороб оброблено площу 99,0 тис.га; проти шкідників – 116,3 тис.га.

На виконання вимог Закону України "Про рослинний світ" з метою науково-обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 р. № 33, затверджено порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення в Тернопільській області.

Завдяки регулюванню держуправлінням і більш дієвого контролю за дотриманням заготівельними організаціями вимог нормативних документів, в області значно скоротились обсяги заготівлі лікарської сировини, зростаючої в природних умовах.

Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів здійснювалось заготівельними організаціями області на підставі дозволів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, виданих в межах лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого знесення у Тернопільській області, затверджених рішеннями Тернопільської обласної ради. У 2006 році дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів видано трьом користувачам природних рослинних ресурсів.

Обсяги заготівлі ліксировини заготівельними організаціями області за 2001-2006 роки додаються (табл. 10.3.)

Площа всіх видів зелених насаджень у межах населених пунктів області становить 5114 га, в т.ч. насадження загального користування – 1571 га.

Динаміка озеленення населених пунктів області додається (таблиця 10.4).


11. ТВАРИННИЙ СВІТ.


У межах області виявлено 108 видів тварин, занесених до Червоної книги України, з них: 149 видів належать до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), 4 види – до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS, 1973), 21 вид - до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), 37 видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), 13 видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)¸8 до Європейського Червоного списку..

З метою охорони, відтворення та відновлення тваринного світу, в тому числі мисливської фауни, в області створено 31 загальнозоологічний заказник місцевого значення, які рішенням обласної ради від 22.07.1998р. № 15 надані в користування державним підприємствам лісового господарства та районним організаціям УТМР як постійно діючі відтворюючі ділянки. Під особливу охорону користувачами мисливських угідь взято поселення борсука та видри (видів, занесених до Червоної книги України), внаслідок чого, за останні роки спостерігається збільшення їх поголів’я. Так у 2006 році в порівнянні з 1995 роком кількість борсука збільшилась на 538 голів, а видри – на 139 голів.

У 2006 р. в області спостерігалось захворювання лисиці на сказ і лігульоз у риб. Із зданих 71 проби патологічного матеріалу голів лисиці у державну лабораторію ветеринарної медицини було зафіксовано 9 випадків сказу. Активно проводився відстріл пернатої дичини для досліджень на наявність вірусу грипу птиці. У зданих 192 пробах крові збудника вірусу птиці не виявлено.

Майже не проводяться в області меліоративні заходи по недопущенню замулення та заростання водойм, що негативно відбивається на рибних запасах області. Проведення промислових виловів у р. Дністер нижче Тернопільської області під час нерестового періоду значно знижує кількість рибних запасів у ній. Продовжує поширюватись у водоймах області ротан та корюшка триголкова і корюшка дев’ятиголкова в басейні р. Серет, які не є аборигенними видами і їх вплив на екологію наших водойм ще не вивчений. Динаміка промислового вилову риби з природних водойм області відображена у табл. 11.3. Рішенням Тернопільської обласної ради від 4 березня 2004р № 259 встановлено мораторій на промисловий вилов риби у р. Дністер.

На низькому рівні в області знаходиться ведення мисливського господарства. Не проводиться селекційна робота, при здійсненні полювання на копитних тварин не враховується вікова та статева структура популяції. Динаміка добування основних видів мисливських тварин відображена у табл. 11.2. У 2006 році не проводилось полювання в Бучацькій, Гусятинський, Заліщицькій РО УТМР на копитних тварин. У Зборівській РО УТМР в зв’язку з фальсифікацією при проведенні обліків держуправлінням було заборонено полювання на всі види мисливських тварин. Також, згідно припису держуправління ОНПС в Тернопільській області за порушення ліцензійного відстрілу у сезоні 2005 року Підгаєцькій РО УТМР було заборонене полювання на копитних тварин.

При організації полювання допускаються порушення користувачами чинного законодавства, як працівниками Тернопільського ОУЛГ, так і УТМР, що негативно відбивається в цілому на веденні мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин відображена у табл. 11.1.

12. Природні території і об’єкти з особливим статусом охорони.