Солонінко Галина Миколаївна 2008 р урок

Вид материалаУрок

Содержание


Виверження вулканів, дія вітрів Теплова енергетика, металургійна
3. Екологічна дискусія.
Експерт по енергетиці(червоні).
Експерт по енергетиці(зелені).
Юрист (червоні).
Юрист (зелені)
Економіст (червоні).
Економіст (зелені)
Експерт-еколог (червоні).
Експерт-еколог (зелені).
Академік РАН (зелені).
Представник ООН (червоні)
4. Підведення підсумків дискусії.
5. Домашнє завдання.
Мета уроку
Хід уроку
1-й етап уроку
Парникові гази, які входять до хімічного складу атмосфери
Поглиначами метану є ґрунти і хімічні перетворення в атмосфері.
Висновки до 1-го етапу уроку
...
Полное содержание
Подобный материал:

Районний відділ освіти

Рожищенської райдержадміністрації


Методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №3 м. Рожище


Конспекти уроків-факультативів з курсу “Основи екології”,

присвячені проблемам глобальних змін клімату


(11 клас)


Виконала : вчитель географії

Солонінко Галина Миколаївна


2008 р.

Урок 1

Тема уроку: Зміни клімату в результаті глобального потепління.


Мета уроку: Розкрити проблему глобальних змін клімату, його можливі наслідки для України, нашого регіону; формувати науковий світогляд на основі цілісності та єдності середовища; здійснювати природоохоронне та екологічне виховання.


Обладнання: Політична карта України, світу, атласи 8-9, 10 класи, фотоальбом “Волинь”, таблиця “Міжнародне співробітництво з охорони природи Землі”.

Підготовча робота: За певний період часу учням запропоновано підготувати і опрацювати матеріали по темі “Глобальне потепління і зміни клімату, користуючись матеріалами системи інтернет, підготувати виступи “За і проти”, відібрати корисну інформацію, накреслити таблиці і схеми.

Тип уроку: урок - дискусія.

Хід уроку

1. Організаційна частина (2хв)

2. Вступне слово вчителя про глобальну проблему зміни клімату.

Вчитель: домівкою людства є планета Земля. Атмосфера – один з найголовніших факторів існування життя, тому що без повітря життя припиняється через кілька хвилин. Недавно н науково-популярній літературі на очі потрапили факти, що 200 років тому в атмосфері було 38% кисню (замість 21% сучасних). Що ж призвело до зміни газового складу атмосфери? Звичайно. це забруднення людиною атмосфери. яке спостерігається давно. І найактивніше процес забруднення відбувається з часу розвитку промисловості, що призвело до глобального потепління. Воно проявилось підвищенням середньої світової температури. Збільшення температури на кілька градусів призводить до величезних змін у кліматі планети. У певних регіонах температура змінюватиметься швидше в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. за останню сотню років середня температура повітря над сушею зросла більш, ніж напівградуса. Ми можемо систематизувати джерела забруднення атмосфери в таблиці (підготовлена заздалегідь).


Джерела забруднення атмосфери




природні антропогенні

Виверження вулканів, дія вітрів Теплова енергетика, металургійна,


і пилових бур, космічний пил хімічна і нафтохімічна, целюлозно-паперова промисловість, будіндустрія, автомобільний транспорт, побутові відходи.


Наслідком забруднення є зміна клімату через глобальне потепління.


3. Екологічна дискусія.

Учні розміщуються за столами, виставленими навпроти перед кожним учнем виступаючим встановлена табличка з назвами “посади”. Учні поділені на дві команди: “Алармісти”(ті що б’ють тривогу, червоні ), “Оптимісти” (зелені).


Кліматолог(червоні). Наслідком глобального потепління є “Парниковий ефект”. Це природне явище набуває значення передвісника глобальної катастрофи. За роки індустріалізації вміст парникових газів в атмосфері, що дають цей ефект помітно збільшився і з’явились тенденції до глобального потепління. За підрахунками вчених, протягом найближчого століття середньомісячна температура на Землі підвищиться на 2-5°С .


Кліматолог(зелені). “Парниковий ефект” у його нинішньому вигляді загрози людству не несе, а навпаки, дає користь. Ще на початку ХIХ ст. французький фізик Жозеф Фур’є висунув гіпотезу проте, що атмосфера нашої планети виконує функцію скла в парнику: пропускає сонячне тепло, але не дозволяє цьому теплу випаровуватися . Сьогодні у ґрунтовності теорії Фур’є не варто сумніватися: так звані парникові гази(вуглекислий газ, закис азоту і метан) утримують сонячне випромінювання, що створює на Землі умови для життя. Якби не було такого ефекту, то температура біля поверхні нашої планети не перевищувала б 6-18°С – такий температурний режим оцінюється кліматологами як несприятливий для життя.


Експерт по енергетиці(червоні). Сучасна енергетика є найбільшим винуватцем поширення парникового ефекту (95%- вуглекислий газ, 66%-метану, 29% закису азоту) і жертвою глобального потепління. ТЕС випускають в атмосферу величезну кількість парникових газів, а ГЕС у перспективі через потепління скорочуватимуть обсяги виробництва. Для енергетиків теплі зими також не є подарунком: підприємства та фізичні особи у таку пору дедалі скорочуватимуть споживання тепла та електрики.


Експерт по енергетиці(зелені). Ми вбачаємо вирішення енергетичного протиріччя у збільшенні питомої ваги так званої альтернативної енергетики і сподіваємось, що переконаємо лідерів “Великої вісімки” 2025року отримувати 25% електрики з відновлюваних джерел. Для оптимізму західних екологів є певні підстави, адже на Заході протягом останніх 20років вартість кіловат-години, отриманої за рахунок використання сонячної енергії скоротилася з 2.5$ до 0.25-0.2$, енергія вітряків знизилася в ціні у вісім разів! В Україні державна програма розвитку альтернативної енергетики залишається на папері.


Аграрії(червоні). Неабиякий вплив глобального потепління нині відчуває українське сільське господарство. В аграрному секторі вже назріло питання адаптації до нових кліматичних умов. На думку керівника Українського гідрометцентру Миколи Кульбіди , потрібно створити державну програму яка передбачала б запровадження нового агрокліматичного районування та оптимізацію посівних площ. За даними Інституту землеробства, якщо раніше оптимальним терміном початку сівби озимих вважалося 25 серпня, то за нинішніх кліматичних змін ця дата змістилася на 10 вересня. Утім тепла зима – це не лише “плюс” для українського агросектору, насправді зростання середньої температури навіть на кілька градусів може досить суттєво змінити деякі екосистеми, що матиме швидше негативний характер. Наприклад, теплі зими сприятливі для масового розмноження комах-шкідників, які можуть стати справжнім лихом для сільгоспвиробників. Крім того зміни клімату можуть негативно вплинути й на без того капризну погоду в стратегічно важливі для польових робіт пори року – навесні та влітку.


Аграрії(зелені). У деяких українських ЗМІ почасти висловлюються думки, що глобальне потепління згодом дасть можливість вирощувати тропічні фрукти ледь не на Слобожанщині та Поліссі. науковці в таких оцінках стриманіші: вирощування цих рослин потребує великої суми ефективних температур

протягом вегетаційного періоду, а таких умов, згідно з нинішніми оцінками, .протягом найближчих десятиріч в Україні не буде. Дослідження коливань урожайності та валових зборів озимої пшениці в Україні за різними сценаріями зміни клімату, проведені в 2001 році, засвідчили, що при глобальному потеплінні умови вирощування сільськогосподарських культур будуть сприятливішими. Україна за сучасного стану клімату частіше, ніж раніше зможе одержувати досить високі врожаї, але погодних і кліматичних аномалій наш клімат не позбувся і , ймовірно, не позбудеться в майбутньому. Глобальне потепління в Україні в найближчі 10 років матиме як позитивний, так і негативний вплив на сільське господарство. Продовження вегетаційного періоду буде сприятливим для сільського господарства у північних районах, для південних, навпаки, потепління зумовить збільшення посух.


Юрист (червоні). найпесимістичніші прогнози щодо глобального потепління ґрунтуються на тому, що людство й надалі не вживатиме заходів щодо зменшення впливу на довкілля. головним міжнародним документом який має на меті регулювання антропогенного впливу, є Кіотський протокол. Він був прийнятий в грудні 1997 року як доповнення до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Протокол закликає його учасників протягом2008-2012 років на 5,2% зменшити кількість викидів парникових газів в атмосферу порівняно з 1990 роком. у країн, що мають показники викидів нижчі за базовий (1990-ий), з’являється нагода продавати так звані квоти на викиди іншим державам, що перевищують показники 1990 року. для України котра ратифікувала Кіотський протокол рік тому, такі вимоги є вигідними: за всіма прогнозами до 2012 року показників базового року ми не досягнемо, тож у результаті продажу квот Україна може утримувати від $740 млн. до $1,5 млрд. щороку, фактично торгуючи повітрям. ще $700 млн. інвестицій на екологічне вдосконалення українські підприємства можуть отримати в межах так званих проектів спільного впровадження, фінансованих міжнародною спільнотою. Деякі кроки на зустріч цим легким грошам український уряд уже робить: мін.прирди почало створювати національну систему оцінки антропогенних викидів.


Юрист (зелені) У Кіотського протоколу є чимало противників – здебільшого російські та американські політики, котрі у вимогах документа вбачають спробу обмежити економічний розвиток США та РФ. Побутує також думка, що деякі екологи зумисне малюють страхітливими наслідки глобального потепління, щоб отримувати дедалі більше коштів з різних фондів на свої програми.


Економіст (червоні). Глобальна зміна клімату на планеті може завдати значної втрати світовій економіці, що виражається у втраті 20% загально світового доходу. Колишній економіст всесвітнього банку Ніколас Штерн виступив з доповіддю, що стосується економічних аспектів прийдешнього глобального потепління. За розрахунками Штерна, загроза настільки велика що перед нею багаті країни повинні взяти на себе максимум відповідальності щодо запобігання наслідків глобального потепління. Він прогнозує, що внаслідок посух і повеней до 200млн осіб можуть стати екологічними біженцями. Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, коментуючи доповідь Штерна, заявив, що наслідки зміни клімату насправді є катастрофічними.


Економіст (зелені) Але Тоні Блер визнав, що інвестиції вкладені в даний час, принесуть прибуток в майбутньому. За словами Штерна, не зважаючи на достаток катастрофічних прогнозів, його оптимізм ґрунтується на тому, що в людства досить знань і часу для дій. Однак ці дії повинні бути міжнародними, інтенсивними та терміновими. Реагувати зараз вигідно не тільки з погляду збереження навколишнього середовища, але й економічно. Штерн пророкує, що якщо зараз з метою протидії настанню глобального потепління негайно не буде виділено 1% від всесвітнього ВВП, то людство в недалекому майбутньому чекають всесвітні катастрофи. Тим часом, генеральний скарбник Великобританії Гордон Браун пообіцяв, що його країна буде лідером об’єднаних світових зусиль у цьому напрямку.


Експерт-еколог (червоні). За даними офіційного сайту ООН, в доповіді прогнозується, що в осяжному майбутньому європейські річки і озера замерзатимуть пізніше або взагалі не будуть. Міграційні птахи абсолютно заплутаються, і повертатимуться до Європи раніше, ніж вони робили це раніше. Очікується збільшення випадків зимових повеней в приморських районах, танення гірських снігів в Центральній і Східній Європі, і повеней, пов’язаних з проливними дощами, по всьому регіону. Експерти ООН прогнозують, що Південна Європа виявиться найвразливішою перед лицем глобальної зміни клімату. І без того теплий і посушливий клімат цієї частини Європи стане ще теплішим і сухішим, що приведе до засух і висихання багатьох резервуарів прісної води. Ці зміни стануть справжнім випробуванням для фермерів і лісників. Повені і підвищення рівня моря, які загрожують Європі, призведуть до того, що кількість осіб, яких торкнуться ці явища, щорічно збільшуватиметься на 2,5 млн. чоловік. До кінця сторіччя багато рослин, рептилії і тварини Європи опиняться під загрозою зникнення. Останніми роками в Альпійських горах температура повітря вже зросла на декілька градусів, і це привело до випадання меншої кількості снігу. Непокриті снігом темні скелі, поглинаючи тепло, зігрівають повітря, що призводить до загального підвищення температури. Зміна екосистеми Альп вже негативно позначилася на туристичній галузі.


Експерт-еколог (зелені). Глава ЮНЕП вітав рішення ЄС до 2020 року скоротити на 20% викиди парникових газів, які приводять до глобального потепління. Він закликав лідерів регіонів зробити додаткові рішучі кроки, спрямовані на збереження континенту для майбутніх поколінь. Потепління на півночі Європи приведе і до позитивних явищ: розширення лісових масивів і зростання урожаю.


Академік РАН (зелені). “Ґрунтуючись на проведених в Пулковській обсерваторії дослідження, ми прийшли до висновку що вирішальний вплив на зміну клімату Землі чинить не людська діяльність, а зміна інтенсивності сонячної світимості” повідомив “РІА Новости” завідувач лабораторією космічних досліджень Головно (Пулковської) астрономічної обсерваторії РАН Хабібулло Абдусаматов. Глобальне потепління клімату Землі, що спостерігається в даний час, обумовлене незвичайно високім і тривалим (практично протягом ХХ ст.) підвищенням інтегрального потоку сонячного випромінювання. Учений відзначив що цей висновок підтверджує і виявлене фахівцями NASAпаралельне глобальне потепління марсіанського клімату в проміжку з 1999 по 2005 рік. За словами ученого, подібного збільшення потоку сонячного випромінювання, як в ХХ столітті, не спостерігалося впродовж як мінімум 600 років. Вікове посилення світимості Сонця досягло максимуму в 1990-х роках. Абдусаматов відзначив що нині сонячна світимість вже вступила в убуваючи фазу вікового циклу, але термальна інерція Землі ще чинить те глобальне потепління, яке ми спостерігаємо останніми роками. “Образно кажучи, ми спостерігаємо зараз “ефект нагрітої сковорідки”. Якщо її нагрівати і погасити вогонь, то ще певний час сковорідка випромінюватиме тепло. Цей приклад пояснює ті процеси, які відбуваються зараз на Землі. Наша планета, отримавши протягом практично всього ХХ століття підвищену енергію від Сонця, тепер поступово віддає її, що підтверджується початком охолодження верхніх шарів Світового океану в 2003-2005 роках”, відзначив Абдусаматов. на його думку цей факт продовжиться ще близько 6-8 років, а потім земляни відчують дуже повільний початок похолодання. “Не беручи до уваги те, що цього року зима в деяких регіонах вражає незвичайним теплом, через 6-8 років почнеться повільне зниження глобальної температури Землі, яке досягне глибокого мінімуму орієнтовно 2055-2060 роках”,сказав вчений. Він відзначив,що на підставі досліджень керна льоду з глибоких свердловин Антарктиди і Гренландії встановлено, що значні коливання вуглекислого газу в атмосфері і потепління клімату відбувалися і раніше. З цього виходить, що потепління задане природними-астрономічними причинами, а не промисловою діяльністю людей.


Представник ООН (червоні) про міжнародні угоди з питань зміни клімату.

Найголовніша подія відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. В червні 1992 року представники 176 країн зібрались на найвищому рівні на Конференції ООН для пошуку шляхів спільної діяльності по захисту та охороні навколишнього середовища. На цій конференції була підписана Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату (РКЗК ООН). підписання Рамкової Конвенції ООН представника 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Головна особливість Конвенції полягає в тому, що Конвенція покладає диференційовані зобов’язання на Сторони Конвенції. Це було зроблено так, що розвинуті країни та країни, що розвиваються роблять різний внесок в світове накопичення парникових газів.

План дій




1985 1989 1990 1992

Перша Всесвітня Перше Резолюція ГА ООН форум

конференція Пленарне про створення Землі

з питань клімату засідання Міжурядового Прийняття

МГЕК узгоджувального Конвенції ООН

комітету (МУК) Ріо-де-Жанейро




1994 1995 1997

Конвенція Перша Конференція СОРЗ

набуває чинності Сторін (СОР 1) Кіотський протокол

Берлінський мандат




1998 1999 2000

СОР4 Буенос-Айреський СОР5 Бонні СОР6 у Гаазі


4. Підведення підсумків дискусії.

Провівши екологічну дискусії, ми дійшли висновку, що достеменно причини глобального потепління невідомі. прогресуюче поступове підвищення температури поверхні Землі пов’язується з парниковим ефектом і призводить до зміни клімату в глобальних масштабах. Потепління – це загальна усереднена тенденція і зміна температур відбувається нерівномірно. Це злежить від сезону і місцевості, коли в деякі сезони клімат стає навіть холоднішим. Наприклад, в Україні зими потеплішали значно більше, ніж літа. А в Центральній Росії (Московський регіон) при значному потеплінні зим літні температури не змінилися, а осені похолоднішали. Зміни клімату – відкрите питання для дослідження вченими.

5. Домашнє завдання.

Дослідити заходи щодо пом’якшення антропогенного впливу на клімат.

Урок № 2

Тема: Природа та наслідки глобального потепління.

Мета уроку: Вивчити природу глобального потепління, і його наслідки – парниковий ефект, парникові гази, основні джерела та поглиначі парникових газів. Застосувати знання з даної теми для практичних заходів, які можна вжити на індивідуальному рівні у масштабі школи, дому або місцевої спільноти для зменшення викидів парникових газів. Підвищувати рівень екологічної культури настелення.

Обладнання: Фізична карта світу, атласи 8,9,10 класи, схеми та таблиці, географічні карти «Енергетика світу», «Хімічна промисловість».

Хід уроку:

І. Організаційна частина: роздача статистичних матеріалів (2 хвилини)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів . Фронтальна бесіда («Мозковий штурм»)
  1. Що означає глобальне потепління?
  2. Які природні забруднювачі атмосфери?
  3. Які антропогенні забруднювачі атмосфери?
  4. Якої думки ви дотримуєтесь про причини глобального потепління?
  5. Які на вашу думку найбільші забруднювачі повітря?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Воно проводиться, шляхом поетапного викладу знань і систематизації їх у вигляді таблиці.

1-й етап уроку: Парниковий ефект і парникові гази.

Усне повідомлення вчителя: сьогоднішній рівень викидів парникових газів – це не що інше як глобальний експеримент над кліматичною системою світу, який вийшов з під контролю. В атмосфері накопичились парникові гази шести видів: вуглекислий газ СО2, метан СН4, озон О3, закис азоту N2О, хлорфторвуглеці, водяна пара. (учні опрацьовують в групах роздані матеріали, проводять узагальнення записами в таблиці)

Парникові гази, які входять до хімічного складу атмосфери

Парникові гази, що входять до складу атмосфери

Природні чинники утворення газів

Антропогенні чинники утворення газів

Водяна пара

Природне випаровування

Більша інтенсивність випаровування через глобальне потепління

Вуглекислий газ (СО2)

При виверженні вулканів, в процесах гниття.

При спалюванні оргпалива, при виробництві електроенергії, тепла, в транспорті, хімічній промисловості, лісове господарство, зміна землекористування, виробництві цементу.

Метан (СН4)

Біологічні перетворення в природі: анаеробний розклад органічних речовин, перетравлення термітами деревини –шляхом розкладу целюлози в метан, океани, моря, прісні водойми виділяють СН4.

кишкова ферментація тварин та розклад відходів тваринного походження, розклад твердих міських відходів, видобуток та транспортування вугілля, природного газу та нафти, викиди метану від міських стічних вод, при вирощуванні рису на зволожених землях.


Озон (О3)

утворюється в результаті хімічних перетворень кисню в присутності світла

в результаті сполучення з деякими хімічними речовинами антропогенного характеру.

Закис азоту (N2O)

Океани, ліси, луки, ґрунти тропічних та помірних широт в результаті діяльності ґрунтових бактерій.

Використання азотомістких добрив, спалювання палива, виробництво адипинової та азотної кислоти, спалювання біомаси.

Хлорфторвуглеці (з’явились на початку ХХ ст. виключно в результаті діяльності людини)




Кольорова металургія, хімічна промисловість, використання аерозолів, розчинників.


Повідомлення вчителя: Найбільші к-ті СО2 в світі викидаються в розвинутих країнах: США, Японії, Канаді, країнах Західної Європи: Німеччині, Англії, Італії, Росії, Україна займає 10 місце в світі по викидах СО2.

Ліси, океани та ґрунти поглинають СО2, дотримуючи рівновагу між кількістю СО2 в атмосфері, воді і ґрунтах. Але людина своєю діяльністю приводить до негативного впливу на цю рівновагу.

Найбільші викиди метану: енергетика – 65 %, при виробництві с/г продукції та утилізації відходів.

Поглиначами метану є ґрунти і хімічні перетворення в атмосфері.

За даними 1990 року на Україні найбільший внесок а антропогенні викиди N2O дає утилізація міських відходів – 43%. Великі викиди N2O дає хімічна промисловість та енергетика.

Кількість озону в багатьох випадках залежить від погодних умов та наявності сонячного тепла. Його кількість також зростає, але заподіянні шару ушкодження викликають занепокоєння ( „озонові діри” ).

Хлорфторвуглеці та фтор вуглеці – трихлорфторметан, дихлорфторметан, дихлортрифторметан і.т.д.

Джерела цих газів – виробництво алюмінію і магнію, хімічна промисловість. Ці гази є руйнівниками озонового шару, але їх використовують для охолодження та заморожування, кондиціювання повітря, гасять пожежі.


Висновки до 1-го етапу уроку:

М
Оцінювання її для сучасного та майбутнього господарств

Вивчення наявного стану атмосфери

оніторинг






Пропозиції (рекомендації) щодо змін атмосфери

Прогнозування змін атмосфери





Прогнозування можливих наслідків у господарстві та умовах існування людини



  1. Складність проблеми призводить до появи методу дослідження, як моніторинг.
  2. Парниковий ефект є природним процесом, який необхідний для підтримання життя на нашій планеті.
  3. Парниковий ефект став світовою проблемою в результаті надмірно великих антропогенних викидів природних та штучних парникових газів.
  4. Якщо викиди парникових газів залишаться на сьогоднішньому рівні, це може викликати значні зміни клімату як в регіонах так і в усьому світі.

ІІ етап уроку: Наслідки глобального потепління:

Проводиться шляхом опрацювання розданих матеріалів і складанням логічних причинно-наслідкових ланцюжків

Робота в парах
  1. Підвищення температури повітря  підвищення рівня моря зміни в локальних кліматичних умовах негативний вплив на соціально-економічний розвиток багатьох країн.
  2. Незначна зміна складових радіаційного балансу  зміна напрямків вітру та течій в океані  зміни існуючих кліматичних умов  непередбачені наслідки, що призводить до зміни екосистем.
  3. Підняття вмісту парникових газів  збільшення температури на 1,4 – 5,8 ˚С до кінця ХХІ століття  підняття рівня Світового океану на декілька десятків сантиметрів  затоплення приморських країн.

Приклад: Єгипет. В наслідок підвищення рівня на 1 метр буде затоплено регіон, в якому проживає зараз 15% населення і виробляється 16% продовольства.
  1. Підвищення середньої світової температури  зсув всіх кліматичних зон від екватора до полюсів  акліматизація людей і тварин.
  2. Глобальне потепління  зростання ерозії ґрунтів, зсуви земель  затоплення прибережних земель  збільшення кількості збитково зволожених земель  збільшується ризик виникнення таких стихійних лих як циклони, посухи, пожежі, повені, урагани.

Приклад: кількість стихійних лих на планеті протягом 80-тих років ХХ століття збільшилась вдвічі порівняно з 70-ми роками ХХ ст.
  1. Потепління виплине на с/г  зросте необхідність іригаційних споруд  зміни врожайності і якісного складу культур  позначиться на тваринництві.
  2. Зсув кліматичних поясів  масове розмноження кровососних комах і шкідників лісу  поширення тропічних і субтропічних видів комах на північ  перенесення інфекційних хвороб (малярії, тропічні віруси, лихоманки та ін.)
  3. Збільшення промислових викидів та викидів від автотранспорту  посилення парникового ефекту  погіршення якості повітря у містах  прискорення руйнування будівель, корозія металевих конструкцій.
  4. Потепління не буде на планеті рівномірним  найбільше на полюсах (у 2-3 р. більше від середнього)  найменше у тропіках (50-79 % від середнього рівня)  на регіональному рівні мають високу ступінь невизначеності.
  5. Глобальне потепління  колосальний вплив на здоров’я людей  захворювання дихальних шляхів, серцево-судинної системи, онкологічні захворювання.
  6. Зміни клімату  погіршення здоров’я людей найбільш відчутне в країнах Африки, Азії, Пд. Америки  через слабку економіку  неефективне подолання наслідків глобального потепління.

Вчитель

Як же вирішити проблему глобального потепління?

Щоб утримати концентрацію газів на існуючому рівні необхідно:
  1. Зменшити кількість викидів на 80% і збільшити кількість поглиначів парникових газів.
  2. Найкращими поглиначами парникових газів є біомаса (ліси) та океан.

ІІІ етап уроку: Робота з статистичними матеріалами.


Вчитель: ми вже знайомі із природою парникових газів і з основними джерелами їх утворення.

Робота з статистичними матеріалами.


Динаміка викидів 1990-2015 рік робимо висновок:





Робимо висновок: викиди закису азоту N2O і вуглекислого газу СО2 будуть зростати, метану СН4 будуть спадати.


Повідомлення вчителя


Основна кількість викидів вуглекислого газу 95% утворюється при видобутку, транспортуванні, та спалюванні органічного палива – вугілля, нафти та природного газу.


Внесок вуглекислого газу в загальні викиди ПГ найбільш значний і складає 75% від загального викиду парникових газів.


Частка метану в загальних викидах ПГ на Україні досягла 24%. Найбільші викиди метану утворюються при видобутку, транспортуванні і споживанні палива, в результаті с/г діяльності та при утилізації відходів.


Викиди закису азоту менш значні вони склали 1% від загальних викидів ПГ.

Велика кількість ПГ надходить в Україну в результаті західного перенесення повітряних мас із Західної і Центральної Європи.


Розгляд статистичних матеріалів Волинської області:

Проаналізувавши дані по Волинській області таб. 24.10 ст. 509 ми виявили, що зменшилися кількість викидів лише у будівництва. (через дорожнечу житла) решта стаціонарних джерел забруднення збільшили викиди і обробна промисловість утримується на тому ж рівні, що у попередні роки. Автотранспорт збільшив за рік викиди майже у 2 рази. (за рахунок збільшення рухомого складу)

Аналіз таблиці 24.11 ст. 510

Рожищенський район знаходиться на 8 місці серед 16 районів області: викиди за рахунок працюючих промислових підприємств: котельні сирзаводу, комбікормового заводу, „Рожищесільмаш”, приватних підприємств, але у розрахунку викидів на 1 км2 території показник нижчий –по області 2,5 т/км2 по району – 1,5 т/км2.

Аналіз таблиці 24.12 ст. 512

Стаціонарні джерела забруднення дають в районі в 37 разів менше викидів, ніж від автотранспорту.


Аналіз таблиці 24.13 ст. 513

І звичайно, що найбільше автотранспорт забруднює повітря вуглекислим газом.


IV етап уроку: Дослідницька робота

Вчитель

Група дослідників працювала на заходами щодо поліпшення антропогенного впливу на зміну клімату в Україні і своїй місцевості.

Насамперед, це залежить від кожної людини, якій не байдуже її сьогодення і майбутнє.

Наприклад: 20% електроенергії спожитої в побуті витрачається через недбалість громадян.

Економія електроенергії призведе до економії енергоресурсів, в результаті не потрібно буде нарощувати виробництво електроенергії – тобто її можна буде використовувати у виробництві якоїсь продукції .

Домашня бухгалтерія:
  1. Заміна двох ламп потужністю по 60 вт. кожна на одну лампу потужністю 100 вт створює однакове світло, але зменшує споживання електроенергії на 12%.
  2. Заміна ламп розжарення люмінесцентними лампами, які при меншій кількості спожитої електроенергії значно краще освітлюють як все приміщення при загальному освітленні, так і робоче місце при місцевому.
  3. Регулярне очищення від пилу, бруду плафонів та освітлювальної апаратури, віконного скла. (Запилені світильники пропускають на 30% менше світла, ніж очищені від пилу).
  4. Утеплення вікон і дверей на зимовий період.
  5. Порядок і чистота в оселі – тільки від кожного залежить кількість вмикань пилососа для прибирання.



Дослідницька робота
„Використання електроенергії в ЗОШ №3 м. Рожище 2005 р.”




Місяць

кВт/год.

на суму

Виданий ліміт

Різниця +/-
в грн.


Січень

3670

1211

2200

+789

Лютий

4960

1636

200

+370

Березень

4580

1511

1800

+289

Квітень

3730

1230

1200

-30

Травень

1280

422

800

+378

Червень

1580

521

200

-321

Липень

500

165

200

+35

Серпень

160

53

200

+147

Вересень

880

290

1000

+710

Жовтень

2460

885

1400

+535

Листопад

3000

1200

1600

+400

Грудень

6750

1725

1900

+175

Всього:

33550

10849

12700

+1651

1 кВт = 0,33 грн. , з 01.10.05 1 кВт = 0,36 грн. (без ПДВ) . ПДВ = 20%

Висновок: проаналізувавши ці статистичні дані можна зробити висновок, що школа зекономила бюджетні кошти на суму 1651 грн. які можна було б використати на заміну вікон.

Теплоенергетик:

Шкільна котельня спалює 1,5 т. вугілля на добу. На опалювальний сезон 320 т.

Якщо вікна утепленні палива потрібно на 30% менше.

На зиму декоративні панелі потрібно знімати – вони зменшують тепловіддачу на 20%.

Переведення котельні на газ – зменшить використання бюджетних коштів на 60% .

Агроном:

В с/г витрачається багато енергії. Велика кількість пального іде на застарілу техніку, яка використовується селянами. (Модернізацією мало хто займається через низьку купівельну спроможність селян).

Більше потрібно використовувати природних засобів захисту рослин (попіл, настої часнику, помідорів, картоплі, хвої) – це зменшить витрати на виробництво хімічних засобів захисту рослин, а це в свою чергу зменшить викиди парникових газів.

Спеціаліст з автотранспорту.

Споживання пального вітчизняними автомобілями неекономічне і є екологічною проблемою – на 100 км шляху вони витрачають майже 1,5 – 2 р. більше пального у порівнянні з зарубіжними аналогами.

Наприклад: шведська компанія «Вольво» розробила модель, що споживає всього 3,6 л. на 100 км. Забруднення СО2 повітря було б набагато менше. (Переведення автотранспорту на сонячні батареї та інші види палива.)

Ми можемо вирішити проблему з пальним в Україні і на місцевому рівні виготовляючи її з ріпакової олії. Це невибаглива рослина дає до 1 т. олії з гектара. ЇЇ можна безпосередньо заливати у баки дизельних двигунів (перед цим їх потрібно модернізувати), або виготовляти спеціальне дизельне пальне, що повністю замінює соляр і є екологічно чистим і дешевшим. До того ж були б розв’язані соціально-економічні проблеми села. Скільки пустуючих земель на Україні! Колгоспи розвалились, не всі люди в змозі обробляти пайові землі та й залишається актуальною проблема збуту с/г продукції. Люди були б зацікавленні матеріально якби, підприємства по переробці ріпаку були організовані в області.

Дієтолог:

Зменшення кисню в атмосфері призведе до збільшення кількості людей з надмірною вагою, тому що процеси обміну речовин залежать від кисню, яким дихають люди і в результаті спалюються жирові відклади. Підраховано, що переважаюча більшість американців мають лишню вагу, а 35% страждають справжнім ожирінням (тобто їх вага на 20% перевищує ідеальну для їх росту).


Еколог:

В районі потрібно відкрити сміттєпереробне підприємство, попередньо підвищивши екологічну культуру населення по сортуванню сміття.

Економічні вигоди – дешеве тепло і гаряча вода для міста. Незважаючи на додаткові затрати для придбавання спеціалізованих сміттєзбиральних баків – вони обов’язково оправдають себе у майбутньому. Тим більше, що на місцевому підприємстві випускають сміттєпереробні машини, із комплектуючих деталей, що надходять з Німеччини. Це вирішить проблему стихійних сміттєзвалищ, особливо, по навколишніх лісах, околицях міста та по району.

Учитель

Розглянувши проблему глобального потепління, що призвела до явища парникового ефекту можна зробити висновок, що клімат планети нагадує „роздратованого звіра”, з яким людина намагається впоратись за допомогою ціпка. Ми повинні зробити його лагідним, пом’якшивши вплив на атмосферу, а це завдання всього людства і кожного з нас. Ми повинні відчувати себе господарями в державі, причому дбайливими, бо від цього залежить благополуччя кожного з нас.

Література:
  1. Заставний Ф.Д. Географія України – Львів: Світ, 1994 р.
  2. Волинь. 2005 Статистичний щорічник – Луцьк 2006 р.
  3. В. Ґудзь, В. Долгий і ін. Основи енергозбереження 7 кл. – Тернопіль 2006 р.
  4. Грір Чайлдерс. Програма „BodyFlex” Мінськ 2005 р.
  5. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань – К. Либідь, 1995 р.