Міністерство освіти І науки україни одеський державний економічний університет екологічний менеджмент
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Одеський державний екологічний університет Екологічний, 449.97kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський державний екологічний університет, 197.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський державний економічний університет, 143.42kb.
- Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 160.18kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 335.79kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно-економічний, 1946.82kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 640.26kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 630.11kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 510.69kb.
Складання підсумкового документу екологічної оцінки (ОВНС) у більшості національних систем ЕО є обов'язком ініціатора діяльності і, як правило, здійснюється з його доручення розроблювачем проектної документації чи спеціалізованими організаціями. Документація з ЕО повинна в першу чергу сприяти ухваленню обізнаного рішення (чи рішень) з намічуваної діяльності. Інша важлива функція — представити інформацію про намічувану діяльність і її передбачені впливи для зацікавлених осіб і організацій, у тому числі, що стосуються цих впливів. Тому важливо, щоб документація в стислій і зрозумілій формі викладала основні висновки екологічної оцінки проекту.
228
Консультації й участь громадськості. Взаємодія з зацікавленими сторонами s консультації й участь громадськості s доцільна на багатьох чи навіть на всіх стадіях екологічної оцінки. Наприклад, на стадії визначення задач ЕО корисно знати думку громадськості про те, які саме впливи на навколишнє середовище викликають найбільшу заклопотаність і, отже, повинні бути вивчені.
Багато національних систем передбачають особливу стадію ЕО, присвячену консультаціям і участі громадськості. Основним змістом цієї стадії є обговорення підсумкового документа ЕО (ОВНС) чи його проекту, представлення коментарів і зауважень до нього. Як правило, протягом визначеного періоду цей документ доступний громадськості й іншим зацікавлених сторонам, що можуть представляти свої зауваження і пропозиції. Одночасно документ направляється в ряд державних органів і інших організацій для одержання офіційних коментарів і зауважень. Розповсюдженою вимогою є також проведення на цьому етапі суспільних слухань і включення їхніх результатів у матеріали з оцінки впливу.
11.6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
Основна мета екологічної оцінки — сприяти прийняттю рішень, що враховують екологічні фактори на рівні з технічними й економічними. Проміжні й остаточні результати екологічної оцінки проектів можуть використовуватися різними сторонами, наприклад:
проектувальниками при виборі проектних рішень, пов'язаних з найменшим впливом на навколишнє середовище і при плануванні заходів для пом'якшення впливів;
ініціатором при виборі альтернатив здійснення намічуваної діяльності (чи ухваленні рішення про відмову від такої);
кредитно-фінансовими організаціями під час прийняття рішень про виділення коштів на здійснення намічуваної діяльності;
229
Екологічний менеджмент
органами, відповідальними за охорону навколишнього середовища при видачі дозволів на природокористування й узгодженні умов природокористування;
іншими органами державного нагляду і контролю, органами влади і місцевого самоврядування при прийнятті рішень про дозвіл чи ліцензування намічуваної діяльності.
Післяпроектні стадії. Накопичений в галузі ЕО досвід свідчить, що результативність цього процесу вирішальним чином залежить від того, наскільки висновки екологічної оцінки враховуються не тільки при плануванні, але і при здійсненні намічуваної діяльності. Тому в сучасних системах ЕО все більше уваги приділяється стадіям ЕО, що відбуваються після затвердження намічуваної діяльності («післяпроектним стадіям»). З цією метою в документацію з ЕО включаються так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ), що докладно описують, яким чином будуть виконуватися запропоновані заходи для пом'якшення негативних впливів. ПЕМ звичайно також включають програми моніторингу реальних впливів і порівняння їх з попередніми, що дозволяє поліпшити не тільки індивідуальні процедури екологічної оцінки, але і систему ЕО в цілому.
Елементи процесу ЕО: участь громадськості і розгляд альтернатив. Одним з найважливіших елементів екологічної оцінки є участь громадськості. У процесі екологічної оцінки беруть участь три основні групи, що розрізняються за ступенем і характером зацікавленості в тих чи інших результатах проекту: ініціатор діяльності, спеціально уповноважені органи й інші зацікавлені сторони. При цьому ініціатор діяльності і група учасників, що представляє інтереси держави, досить легко визначаються за формальними ознаками, їхні права й обов'язки, як правило, регламентовані нормативними документами. У той же час група, умовно названа «інші зацікавлені сторони», і насамперед, її частина, яку можна охарактеризувати як «громадськість», піддається ідентифікації набагато сутужніше. При цьому сама громадськість має складну внутрішню структуру, включає безліч груп інтересів. З цих причин організація взаємодії з нею в рамках процесу ЕО представляє найбільшу складність.
РОЗДІЛ 11
По-перше, участь громадськості може слугувати інструментом узгодження інтересів різних груп, які беруть участь у плануванні і здійсненні намічуваної діяльності. Протиріччя, що виникають між інтересами цих груп, є найбільш частим джерелом конфліктів, які виникають навколо проекту. Тому пошук таких проектних рішень, що найбільшою мірою відповідали би інтересам усіх цих сторін, у значній мірі визначає зміст процесу участі громадськості. Можна сказати, що однією з основних цілей участі громадськості в процесі ЕО є виробка взаємоприйнятних рішень і, як наслідок, зменшення конфліктності проекту в цілому.
По-друге, суспільна участь може використовуватися як інструмент вирішення різних завдань екологічної оцінки, таких як виявлення можливих впливів, вивчення соціальної значимості проекту і визначення найбільш значимих впливів, вивчення альтернатив, планування заходів задля зменшення і (чи) пом'якшення впливів. У цілому суспільна участь повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень.
11.7. Розгляд альтернатив
Ще одним елементом, що визначає структуру процесу ЕО, є розгляд альтернатив. Відомо, що будь-який господарський об'єкт, так чи інакше, впливає на навколишнє середовище. Найважливішим завданням ЕО є зменшення негативних і збільшення позитивних впливів намічуваної діяльності. При цьому самі поняття зменшення (збільшення) припускають порівняння з іншими варіантами рішень, що ведуть до тієї ж мети. Можна сказати, що екологічна оцінка на безальтер-нативній основі взагалі не має сенсу. Крім того, вибір варіанта з числа досліджених альтернатив є одним із способів врахування результатів ЕО в прийнятті рішень. У добре організованому процесі ЕО розгляд альтернатив проходить через більшість стадій — від їхнього визначення на ранніх етапах процесу, через аналіз на стадії прогнозу впливів і обговорення з зацікавленими сторонами, і до прийняття рішень за підсумками ЕО.
230
231
Екологічний менеджмент
Необхідність розгляду альтернатив зафіксована в законодавстві більшості країн і міжнародних організацій, що мають системи екологічної оцінки.
Принцип превентивності і стратегічна екологічна оцінка.
Як уже було сказано, екологічна оцінка спрямована на запобігання екологічного збитку. На ранніх стадіях розвитку механізму ЕО вважалося, що для цього досить проведення екологічної оцінки проекту до того, як починається здійснення діяльності. Іншими словами, вважалося, що досить спочатку підготувати проект, потім «прорахувати» наслідки його здійснення і на основі результатів цих підрахунків прийняти рішення про можливість здійснення намічуваної діяльності. Саме на такому розумінні ґрунтувалися ранні уявлення про екологічну експертизу в Радянському Союзі («закінчений проект повинен пройти екологічну експертизу»).
Але, як показує досвід, такий підхід виявляється недостатнім. Якщо проект уже розроблений без врахування екологічних факторів, то ніяка експертиза не може зробити його екологічно безпечним. Так, у рамках того ж приклада, експертиза, у кращому випадку, могла повернути проект «на доробку», що нерідко носила косметичний характер, чи взагалі його «заборонити», таким чином, принципово протиставляючи економічний розвиток і охорону навколишнього середовища.
Сучасні уявлення про процес екологічної оцінки проектів полягають в тому, що він повинен починатися на самих ранніх стадіях розробки проекту і проходити паралельно з процесом проектування. При цьому результати екологічної оцінки проекту використовуються не тільки для «обґрунтування» уже прийнятих проектних рішень і навіть не тільки для розробки спеціальних природоохоронних заходів, а для прийняття ключових рішень на вибір технології і місця розміщення об'єкта.
Однак навіть у тому випадку, якщо екологічна оцінка проводиться відповідно до викладених вище принципів, можна констатувати, що вона починається недостатньо рано. Так, рішення про здійснення будь-якого великого проекту, на-
РОЗДІЛ 11
приклад будівництва електростанції, як правило, приймається в рамках галузевих програм чи планів територіального розвитку. Наслідком принципу превентивності є те, що оцінка діяльності повинна здійснюватися до фактичного прийняття (а не до формального затвердження) відповідного рішення, отже, предметом екологічної оцінки повинний бути план чи програма. Така оцінка називається стратегічною екологічною оцінкою (СЕО). У ході такої оцінки, зокрема, можуть бути розглянуті альтернативні варіанти досягнення поставлених цілей (наприклад, вибір типу джерела енергії, проекти, спрямовані на енергозбереження), у тому числі варіанти здійснення конкретних проектів для досягнення цих цілей. Зрозуміло, альтернативи можуть (і повинні) бути розглянуті й у ході ЕО проектного рівня, однак ухвалення рішення про відмову від реалізації проекту чи принципові зміни типу об'єкта на цьому етапі можуть бути пов'язані з великими труднощами.
Однак роль СЕО не обмежується забезпеченням своєчасного розгляду альтернатив і пов'язаного з ними впливу на навколишнє середовище. Здійснення конкретного проекту може тією чи іншою мірою визначати напрямок розвитку території. Наприклад, спорудження великої електростанції може значною мірою визначити розвиток енергоємістких виробництв і, з іншого боку, істотно обмежити можливості розвитку туризму, рекреаційного використання території. Зрозуміло, такі напрямки повинні визначатися не стихійно, в результаті здійснення ряду окремих проектів, а усвідомлено, на підставі пріоритетів, встановлених систематичним чином. Стратегічна екологічна оцінка може відіграти важливу роль у цьому процесі, забезпечуючи врахування екологічних факторів при виявлені пріоритетів розвитку.
Таким чином, СЕО не тільки відстороняє деякі обмеження екологічної оцінки проектів, але і є ключовим елементом стійкого розвитку.
Екологічна оцінка проектів і післяпроектний аналіз. Щоб бути ефективним, механізм ЕО повинен враховувати цю
232
233
Екологічний менеджмент
особливість проектного циклу. Для ефективного розвитку екологічної оцінки необхідна організація «зворотного зв'язку», що дає можливість оцінити відповідність чи невідповідність зроблених пророкувань реальному впливу на навколишнє середовище і, за необхідності, здійснити заходи щодо коригування діяльності.
Ця мета досягається шляхом розробки за результатами ЕО планів екологічного менеджменту і програм післяпроектного аналізу.
Плани екологічного менеджменту потенційно є сполучною ланкою в інтеграції ЕО і таких сучасних інструментів добровільної екологічної діяльності, як системи екологічного менеджменту (СЕМ).
Контрольні запитання
- В чому полягають особливості ОВНС?
- Що таке принцип «превентивності» в ОВНС?
- Які сфери застосування ОВНС?
РОЗДІЛ 12. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ
12.1. Мета і завдання екологічної експертизи
Екологічна експертиза (ЕЕ) - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань і об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевих екологічних дослідженнях, аналізі й оцінці передпланових, проектних і інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати чи впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої і фактичної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, створенню екологічної безпеки.
Метою ЕЕ є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища і здоров'я населення, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
ЕЕ ґрунтується на концепції прийнятного ризику і реалізує концепцію управління ризиком - тобто процесу прийняття рішень, у яких оцінюється екологічний ризик і можливості його попередження.
Основними принципами ЕЕ є:
- гарантія безпечної життєдіяльності;
- збалансованість економічних, екологічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;
- наукова обґрунтованість і незалежність, об'єктивність і гласність, варіантність і превентивність;
- державне регулювання;
- доцільність реалізації об'єктів експертизи;
- законність.
234
235
Екологічний менеджмент
РОЗДІЛ 12
Відповідно Національній програмі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів при виборі пріоритетів повинні враховуватися такі критерії і фактори:
- погіршення стану здоров'я населення, пов'язане з якістю навколишнього середовища й умовами життєдіяльності;
- втрати виробництва, обумовлені збитком чи руйнуванням фізичного капіталу;
- погіршення стану навколишнього середовища, що може стати причиною можливої загибелі біосфери;
- еколого-економічна ефективність природоохоронних заходів.
Основні завдання екологічної експертизи:
S Визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності.
S Організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів ЕЕ.
Встановлення відповідності об'єктів ЕЕ вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам.
S Оцінка впливу діяльності об'єктів.
S ЕЕ впливу на стан навколишнього середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів.
S Оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
S Підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків ЕЕ.
12.2. Об'єкти екологічної експертизи
Екологічній експертизі підлягають:
• інвестиційні програми, проекти схем розвитку і роз
міщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей на
родного господарства;
- проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем облаштованості промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;
- інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових і розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств;
- документація з перепрофілювання, консервації і ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв і інших промислових і господарських об'єктів, що можуть впливати на стан навколишнього середовища, у тому числі військового й оборонного призначення;
- проекти законодавчих і інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (у тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;
- документація з впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин (в тому числі закуповуваних за кордоном), що можуть створити потенційну загрозу навколишньому середовищу і здоров'ю людей;
- відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, уряду А Р Крим, місцевих рад народних депутатів чи їхніх виконавчих комітетів Державній ЕЕ можуть підлягати екологічні ситуації, що створилися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти і комплекси, у тому числі військового й оборонного призначення, що спричиняють значний негативний вплив на стан природного середовища і здоров'я людей;
- військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають ЕЕ відповідно до Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.
236
237
Екологічний менеджмент
РОЗДІЛ 12
Загальні вимоги до проведення екологічної експертизи. До
документації на об'єкти ЕЕ додаються обґрунтування з забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою наявного чи передбаченого впливу на стан природного середовища, оцінкою екологічного ризику, небезпеки для здоров'я людей і з альтернативними програмними варіантами зменшення цих впливів. Особи, що передають документацію на об'єкти ЕЕ, при необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують суспільну думку про заплановану чи здійснювану діяльність, гарантують вірогідність попередньої оцінки впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.
12.3. Суб'єкти екологічної експертизи
Суб'єктами ЕЕ є:
Міністерство охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації і еколого-експертні підрозділи чи комісії.
Органи й установи Міністерства охорони здоров'я України - у частині, що стосується експертизи об'єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров'я людей.
Інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавств. Громадські організації екологічної спрямованості чи створювані ними спеціалізовані формування. Інші установи, організації і підприємства, у тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, що залучаються до проведення ЕЕ. Окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом і іншими актами законодавства.
12.4. Форми проведення екологічної експертизи
В Україні здійснюються державна, суспільна, додаткова і інші види ЕЕ.
Висновки державної ЕЕ є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення про подальшу реалізацію об'єктів ЕЕ, висновки державної ЕЕ враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки суспільної й інших ЕЕ носять рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної ЕЕ, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта ЕЕ.
Державна ЕЕ організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями чи спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України, їхніх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
До проведення державної ЕЕ можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.
Здійснення державної ЕЕ є обов'язковим для видів діяльності й об'єктів, що являють підвищену екологічну небезпеку (Додаток 1).
Перелік видів діяльності й об'єктів, що являють підвищену екологічну небезпеку, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров'я України.
Проведення додаткових державних ЕЕ здійснюється з ініціативи зацікавлених осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг за рішеннями Кабінету Міністрів України, Уряду А Р Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їхніх виконавчих комітетів.