Міністерство освіти І науки україни одеський державний економічний університет екологічний менеджмент

Вид материала

Документы

Содержание 4.5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі Соціально-економічна ефективність 5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів 5.3. Визначення чистого економічного ефекту Еч = Евідв. +Едод.-В 5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності 5.5. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат Екологічний менеджмент 5.6. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Одеський державний екологічний університет Екологічний, 449.97kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський державний екологічний університет, 197.18kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський державний економічний університет, 143.42kb.
• Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти І науки, молоді та спорту, 160.18kb.
• Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 335.79kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Київський національний торговельно-економічний, 1946.82kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 640.26kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний, 630.11kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 510.69kb.

■ Д j -і іївсрі ■'- аізнвнгф моа х|зт:)ініЬ/ і


130

131

Екологічний менеджмент

4.4. Визначення розмірів платежів за скиди

забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні

і внутрішні морські води та підземні горизонти

Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Я_в) визначаються за формулою:

Цр{Н_біМ_ЛІ+К_пН_вІМ_т)К_иК₀К,_Іід 5 , (₄)

де: Н_б. - базовий норматив плати за скидання 1 тонни г-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т: М_н - маса річного скиду z'-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; К_п -коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, т; К_Т - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; К_іпЙ -коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за скидання z'-то'і забруднюючої речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Я_б.) встановлюються на підставі їхньої гранично допустимої концентрації, відносно агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії скидів і затверджується Міністерством охорони навколишнього середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (Додаток 1, п. 3).

РОЗДІЛ 4

Значення показника М_л. береться рівним річному обсягу скиду г-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника М_п. - річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Регіональні (басейнові) коефіцієнти К_г які враховують територіальні соціально-економічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного госпо­дарства, наведені у табл. З Додатка 2.

4.5. Визначення розмірів платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (Я_м) визначається за формулою:

П_в = £ {Н_6ІМ_ЛІ + K„H_6iM_tti) К_тК₀К_інд; (5)

де: Н_6і - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни %-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення) грн/ т; М_лі - річна маса відходів г'-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т; К_п - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; М_п - маса понадлімітного річного розміщення відходів г'-го виду, т; К_ц - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів; К_о - кое­фіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів; К._ш) - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за розміщення 1 тони відходів г'-го виду у навколишньому природному середовищі (Я,.) вста­новлюється з урахуванням їхньої небезпечності для навко­лишнього природного середовища і оцінки економічних збитків від розміщення відходів у природному середовищі та затвер­джуються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (табл. 4.5.1).


132

133





Коефіцієнт, який враховує характер облаштування місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 4.5.3.

РОЗДІЛ 5

РОЗДІЛ 5.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

5.1. Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності

Економічна ефективність заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища в першу чергу оцінюється за критерієм підвищення ефективності суспільного виробництва.

Проектований і планований комплекс природоохоронних заходів повинний забезпечувати досягнення двох цілей:

1. дотримання нормативних вимог до якості навко­лишнього середовища, що відповідають інтересам здоров'я людей і охорони середовища з урахуванням перспективних змін, обумовлених розвитком виробництва і демографічних зрушень;
   
2. одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, заощадження і більш повного використання природних ресурсів.
   

Ступінь досягнення вищезгаданих цілей визначається за допомогою показників загального екологічного і соціально-економічного результатів чи ефектів природоохоронних заходів.

Загальний екологічний результат полягає у :

• зменшенні негативного впливу на навколишнє сере­довище, поліпшенні його стану;
  
• зниженні обсягів забруднень, що надходять у сере­довище;
  
• збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів.
  

Загальний соціально-економічний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні національного багатства країни. Він визначається рядом конкретних соціальних і економічних результатів.

Соціальні результати полягають у:

• поліпшенні фізичного розвитку населення;
  
• скороченні захворюваності;
  

• • збільшенні тривалості життя і періоду активної ді­яльності;

• поліпшенні умов праці і відпочинку;
  
• підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;
  
• збереженні естетичної цінності природних і антро­погенних ландшафтів, пам'яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій.
  

Екологічні результати полягають у:

• зменшенні обсягів забруднення довкілля;
  
• поліпшенні якості довкілля.
  

Економічні результати природоохоронних заходів полягають у:

• економії чи запобіганні втрат природних ресурсів;
  
• живої й упредметненої праці у виробничій і невироб­ничій сферах народного господарства, а також у сфері особис­того споживання, що досягаються завдяки їхньому здійсненню.
  

Іншими словами можна сказати, що економічним резуль­татом природоохоронних заходів є сума таких величин:

• відверненого економічного збитку від забруднення
навколишнього середовища, тобто не виробничих, завдяки
зменшенню забруднення навколишнього середовища, витрат у
матеріальному виробництві, невиробничій сфері і витрат
населення;

• приросту економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що заощаджуються за рахунок реалізації природо­охоронних заходів;
  
• приросту грошової оцінки реалізованої продукції, одержаного за рахунок повної утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних заходів.
  

136

137

Екологічний менеджмент

РОЗДІЛ 5


5.2. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів

При економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів повинно дотримуватися народногосподарського підходу, що припускає:

а) можливо більш повне охоплення всіх позитивних і
негативних соціально-економічних наслідків реалізації
природозахисних заходів у різних сферах народного госпо­
дарства як у найближчий, так і в більш віддалений період;

б) можливо більш повне врахування витрат, пов'язаних із
здійсненням розглянутих варіантів природоохоронних заходів;

в) врахування фактору часу при оцінці витрат і результатів
природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід до обґрунтування природоохоронних
заходів з урахуванням необхідності економії витрат на
поліпшення стану навколишнього середовища і забезпечення
більш ефективного використання природних ресурсів у
масштабах розглянутої території (району, області, країни).

5.3. Визначення чистого економічного ефекту

Показник чистого економічного ефекту природоохорон­них заходів є критерієм вибору варіантів одно, цільового і багатоцільового призначення в тих випадках, коли розрахунок порівняльної ефективності не може бути застосований через незіставність варіантів, що порівнюються, за своїм впливом на навколишнє середовище і за параметрами об'єктів, на які поширюється дія природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект визначається у вигляді різниці між приведеними з урахуванням фактора часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їхнє здійснення.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів розраховується шляхом зіставлення суми двох доданків: витрат,

138

що запобігаються (заощаджуються) завдяки ліквідації чи зменшенню забруднення навколишнього середовища і цінності додатково одержуваної продукції з природоохоронними витратами:

Еч = Евідв. +Едод.-В (1)

де:

Е ч - чистий економічний ефект, грн.

Е відв. - відвернений збиток, грн.

Е дод. - ефект від додатково одержуваної продукції з

колишніх відходів, грн.

В - витрати на запобігання забрудненню середовища і на будівництво потужностей з переробки відходів, грн.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається з метою:

а) техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих
варіантів природоохоронних заходів, що розрізняються за
ступенем впливу на навколишнє середовище;

б) економічної оцінки фактично здійснених природо­
охоронних заходів.

Варто розрізняти фактичний і очікуваний (планово -проектний, прогнозний) чистий економічний ефект.

Фактичний Еч визначається одноваріантно на основі зіставлення досягнутого результату і витрат.

Очікуваний Еч визначається на етапах формування науково-дослідних робіт, проектування, створення й освоєння природо­охоронної техніки.

5.4. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності

Варто розрізняти поняття «ефект» і «ефективність» капітальних вкладень у природоохоронні заходи.

Під ефектом мається на увазі результат здійснення капітальних вкладень.

Під ефективністю - зіставлення результату капітальних вкладень з обсягом капітальних витрат.

139

Екологічний менеджмент

Ефект капітальних вкладень може бути виражений у натуральній формі, наприклад, у збільшенні випуску продукції на визначену кількість одиниць, - це виробничий ефект. Ефект, виражений у вартісній формі, наприклад, збільшенні валової продукції, зростання прибутку, зниження витрат виробництва на визначену суму - це економічний ефект.

Розрахунки загальної (абсолютної) економічної ефек­тивності застосовуються в основному при розробці п'ятирічних, річних, а також довгострокових планів капітального будів­ництва і для аналізу їхнього виконання.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень (Тік) у природоохоронні заходи визначається шляхом розподілу річного обсягу повного економічного ефекту за винятком експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування природоохоронних об'єктів на величину капітальних вкладень, що забезпечують цей результат:

п т (І Е ■ Eij) - С і=1 і=1

К

де Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втратна j-ому об'єкті, грн;

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування і ремонт основних фондів природоохоронного призначення, грн;

К - капітальні вкладення, грн.

До капітальних вкладень природоохоронного при­значення незалежно від джерел фінансування відносяться одноразові витрати на:

• створення нових і реконструкцію існуючих основних фондів, що запобігають (скорочують) негативному впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;
  
• модифікацію технології виробництва з метою зниження його несприятливого впливу на навколишнє середовище;
  

140

РОЗДІЛ 5

• модифікацію технології виробництва в частині, що
забезпечує досягнення природоохоронних заходів.

До експлуатаційних витрат природоохоронного при­значення відносяться:

• поточні витрати на будівництво і обслуговування основних фондів природоохоронного призначення;
  
• поточні витрати, пов'язані зі здійсненням заходів, що сприяють поліпшенню якісних характеристик елементів природного середовища;
  
• додаткові витрати на експлуатацію основних фондів, обумовлені вдосконалюванням виробничої технології, з метою зниження несприятливого впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;
  
• витрати на оплату послуг, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.
  

Показники загальної економічної ефективності капітальних вкладень порівнюються з відповідними галузевими нор­мативами, а також з показниками витрат на аналогічні заходи на передових підприємствах відповідних галузей, що за­безпечують досягнення планованих кінцевих результатів охорони навколишнього середовища.

Кінцевим результатом (економічним ефектом) реалізації засобів, які виділяються на захист навколишнього середовища, повинен стати приріст національного доходу. У зв'язку з тим, що не по всіх галузях і підгалузях народного господарства обчислюється національний доход, він може бути обчислений як різниця між повними народногосподарськими витратами за варіантами, що передбачає функціонування народногоспо­дарського комплексу за умови проведення природоохоронних заходів і існуючими витратами.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається відношенням річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, що викликали цей ефект:

141

Екологічний менеджмент

п m n m

І Е Eij І Z Eij

В С + Еи*К

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності, рівний 0,15

Eij - повний економічний ефект і-го виду від запобігання втрат на j-ому об'єкті, грн.

С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування, ,і ремонт основних фондів природоохоронного призначення;

К - капітальні вкладення в будівництво основних фондів.

Нормативний коефіцієнт ефективності Ен встановлений на рівні не нижчому 0,15. Таким чином, нижня межа одержання ефекту від зниження собівартості складає при порівнянні різних варіантів 16 коп. на 1 грн додаткових витрат. Для одержання економії на собівартості в розмірі 15 коп. потрібно витратити не більше 1 грн додаткових капіталовкладень.

Для галузей з низькою рентабельністю, а також для районів нового освоєння значення Ен може бути занижене до 0,08 -0,1; для високорентабельних галузей нормативний коефіцієнт може бути підвищений до 0,15 - 0,20.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природо­охоронних витрат визначається з метою:

а) встановлення народногосподарських результатів витрат
на охорону навколишнього середовища;

б) виявлення динаміки ефективності витрат і темпів їхнього
росту;

в) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при
розподілі капітальних вкладень;

г) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

д) характеристики фізичної і планованої ефективності витрат;
з) прийняття рішень про черговість проведення природо­
охоронних заходів. V ^v

Розрахований показник ефективності капітальних вкладень чи природоохоронних витрат є величиною безрозмірною і використовується для порівняння:

142

РОЗДІЛ 5

• з таким самим середньогалузевим показником;
  
• проводиться аналіз динаміки цього показника за роки функціонування даного виробництва;
  
• якщо дане виробництво розташоване в зоні з особливим статусом (столиця держави, історичний центр, мільйонне місто, центр рекреації чи інше), то в цьому разі регіональний показник ефективності може бути вищий за середньо галузевий і дотримуватися треба його;
  
• якщо дане виробництво не має аналогів у країні, показники ефективності його функціонування порівнюються зі світовими аналогами
  

5.5. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат

При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони навколишнього середовища в регіоні, проектуванні природоохо­ронних об'єктів і комплексів виникає необхідність вибрати найбільш ефективні варіанти технічних рішень, що забезпечують заданий рівень якості навколишнього середовища (при Р - const) для всіх порівнянних варіантів, Р - економічний результат.

Показником економічної ефективності порівнянних варіантів у цьому випадку є мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу.

При порівнянні варіантів вибирається той, що відрізняється мінімальною величиною приведених до річної розмірності витрат за формулою:

В= С + Ен*К Ен = 0,15 (4)

Умовою проведення розрахунків порівняльної ефек­тивності витрат на природоохоронні заходи є вибір їхніх варіантів у межах однієї і тієї ж території, де досягається однакова якість навколишнього середовища.

Порівнювані варіанти повинні відповідати вимогам, що передбачаються системою державних стандартів за умовами

143

Екологічний менеджмент

РОЗДІЛ 5


праці, технологічними і економічними показниками, ком­плексному використанню відходів і вторинних ресурсів.

При порівнянні варіантів, що розрізняються тривалістю будівництва об'єктів і комплексів, варто враховувати ефекти від їхнього дострокового введення в експлуатацію.

У випадку зіставлення двох чи більше варіантів будів­ництва, частина з яких не відповідає вимогам, встановленим нормативами якості навколишнього середовища, у проекті останніх варто передбачити реалізацію додаткових технічних рішень, що дозволяють усунути ці розходження за допомогою суспільно визнаних засобів.

У якості додаткових до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх екологічної і соціальної ефективності.

Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається шляхом віднесення величини екологічних результатів до витрат, які викликані.

Екологічні результати розраховуються за різницею показ­ників негативного впливу на навколишнє середовище, за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходу.

Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірю­ється відношенням натуральних показників, що виражають со­ціальні результати, до витрат, що потрібні для їхнього досягнення.

5.6. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності

При розрахунках витрат і ефекту від впровадження планованих природоохоронних заходів на тривалу перспективу варто враховувати фактори, що згодом можуть вплинути на ці величини:

• зміна стану навколишнього середовища, яка викликана зростанням виробництва, проведенням комплексу природо­охоронних заходів;

• зміна чисельності населення, що проживає в умовах запланованого стану навколишнього середовища;
  
• підвищення вимог до якості навколишнього середовища;
  
• подальший ріст великих міст і міських агломерацій, збільшення їхньої кількості і чисельності проживаючого в них населення;
  
• зміна вартості будівельно-монтажних робіт і устат­кування;
  
• розвиток науки і техніки, створення нових технічних засобів і технологій, що зменшують негативний вплив вироб­ничої діяльності на навколишнє середовище;
  
• зростання обсягу виробленої на одиницю часу чистої продукції чи іншого показника обсягу продукції, за яким обчислюється продуктивність праці;
  
• підвищення продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь, зміна рибних запасів;
  
• зростання згодом економічної цінності мінерально-сировинних, земельних і інших ресурсів.