[Законопроект №6218, поданий М. Бауером, І. Шаровим, пройшов 1-ше читання 03. 05]
| Вид материала | Закон |
- Елементи ігрового навчання на уроках читання, 31.05kb.
- У запоріжжі пройшов семінар, присвячений змінам у законодавстві з охорони праці, 211.57kb.
- Чепелєва Н. В. Читання як чинник інтелектуального розвитку особистості, 35.19kb.
- Законопроект, 141.4kb.
- Управління культури Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровська, 99.43kb.
- Читання 2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, 566.22kb.
- Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, 489.12kb.
- Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник кол авторів, 195.08kb.
- Н. В. Радченко Розвиток навички читання, 748.18kb.
- Урок позакласного читання, 75.4kb.
1 2
Зведені пропозиції до закону про освіту
осіб з обмеженими можливостями здоров’я (спеціальну освіту) близько 20 громадських організацій батьків дітей з особливими потребами, що входять до Коаліції захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю, реабілітаційних центрів, шкіл, дошкільних закладів, спецшкіл-інтернатів, а також окремих спеціалістів з реабілітації, спеціальної освіти, корекційної педагогіки, лікарів, соціальних працівників, викладачів вищої школи.
[Законопроект № 6218, поданий М.Бауером, І.Шаровим, пройшов 1-ше читання 2.03.05]
1. Положення, що потребують узаконення
- Інтегроване, або інклюзивне навчання – має стати провідним принципом навчання дітей з особливими потребами згідно зі Стандартними правилами ООН, Саламанкською декларацією, документом «Освіта для всіх», а не окремим випадком. Впровадження цього принципу може і повинно бути поступовим, але задекларувати його треба так само, як Україна декларує європейський вибір. Мати на увазі, що форми інтеграції можуть бути різні (можна згадати недавно забуті «класи інтенсивної педагогічної корекції»), неповний день, інші форми. Інтегрована освіта не витісняє спеціальну освіту, впроваджуючись поступово і в першу для тих дітей, які вже могли би вчитись разом з усіма, якби не штучні перешкоди і бар’єри. Спеціальною ж освітою пропонується додатково до охоплених нею осіб охопити ще й ті категорії дітей, які в даний момент «зняті з всеобучу».
Пропонується: Назву Закону викласти в такій редакції: «Закон про інтегровану та спеціальну освіту»
- тут і далі по тексту вставити замість «спеціальні освіта» - «інтегрована та спеціальна освіта»
Преамбулу сформулювати як:
«Кожна людина, незалежно від стану здоров`я, наявності фізичного чи розумового порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від освіти здорових людей. Цей принцип, відбитий у Загальній декларації прав людини (1948р.), у Конвенції про права дитини (1989р.), інших міжнародних документах та в Конституції України, покладений в основу організації інтегрованї та спеціальної освіти дітей з особливими потребами*1, котрі впроваджуються з метою реалізації їхнього права на рівний доступ до якісної освіти та права вибору навчального закладу і форми навчання.» (преамбула з Положення про інтегроване навчання)
Положення про перевагу інтегрованого навчання та освіту всіх без винятку, [в т.ч. з глибокою розумовою відсталістю] передбачені багатьма міжнародними документами, зокрема т.зв. Саламанкською декларацією та рішеннями міжнародних конференцій високого рівня в Жомт’єні (1990) і Дакарі (2000), де рішуче наголошувалось на принципі «Освіти для Всіх», тимчасом Україна має нахабство щорічно звітувати на міжнародному рівні про досягнення у «Рівному доступі до якісної освіти», одночасно категорично нехтуючи вказівками міжнародної спільноти. Це виражається в триваючому наданні висновків щодо дітей зі значною та глибокою розумовою відсталістю як таких, що «не підлягають навчанню». Отже, державна політика у цій сфері має надавати інтегрованому навчанню та праву навчатися всім дітям без винятку за місцем проживання виразний пріоритет.
Пункт 1. статті 5. викласти в такій редакції:
1. Держава забезпечує особам з особливими потребами умови для отримання безкоштовної освіти відповідно до їх здібностей і можливостей, у першу чергу сприяє розвитку інтегрованого навчання.
Статтю 10 викласти в такій редакції:
Особи з особливими потребами можуть отримувати освіту в закладах інтегрованої освіти, навчально-реабілітаційних центрах, спеціальних навчальних закладах у формах, передбачених Законом України “Про освіту”. Держава максимально заохочує розвиток в Україні інтегрованого навчання, виходячи з пріоритету збереження права дитини виховуватись у сім’ї.
1.2. Право кожної дитини на освіту має бути підтверджене цим законом як безумовне, більше того, бажано дати більш жорстке формулювання на зразок «жодна дитина і за жодних обставин не може бути визнана такою, що не підлягає навчанню». Зрозуміло, зміст і методи навчання будуть відрізнятись для дітей з різними особливими потребами, однак, міжнародні документи рекомендують «у Державах, де навчання є обов'язковим, воно повинно забезпечуватись для дівчат і хлопців з усіма ступенями інвалідності, включно з найтяжчими» (Стандартні правила ООН). У зв’язку з цим, необхідно намітити принципи, стандарти навчання дітей зі значною та глибокою розумовою відсталістю, що вимагає перегляду змісту освіти для цих категорій. Очевидно, необхідно включити до змісту освіти крім навчальної та виховної також корекційну, реабілітаційну і абілітаційну роботу
Пропонується внести фразу: «Жодна дитина і за жодних обставин не може бути визнана такою, що не підлягає навчанню. Освіта гарантується особам з усіма ступенями інвалідності, включно з найважчими, в такій формі, в якій вона допоможе особі досягти її максимального потенціалу.» в ст. 25.
У статті 14 пункт 2 передбачено, що дозвіл на навчання дітей з особливими потребами можливий, «якщо це не позначається негативно на результатах навчання осіб, що не мають таких вад.» Цей пункт треба вилучити, як такий, що порушує права дітей з особливими потребами порівняно з іншими дітьми. Адже ніхто не питає, чи «розумні і здорові» діти не стануть заважати вчитись дітям з особливими потребами. Але хіба на практиці це не є можливо? Які діти мають зараз мати більше прав? Мабуть ті, чиї права системно обмежувались, і аж до того моменту, поки не буде досягнена реальна рівновага. Отже, в пункти 1. і 2 статті 14. пропонується внести такі поправки:
1. Для осіб з особливими потребами організується інтегроване навчання відповідно до психолого-педагогічних і медичних показів (протипоказів). Навчальний заклад інтегрованої освіти має створити необхідні спеціальні умови для отримання освіти.
2. Для дітей зі значною та глибокою розумовою відсталістю в дошкільних та шкільних закладах можуть створюватись абілітаційні групи (класи), діяльність яких регламентується окремими положеннями.
та додати ще два пункти
3. Інтегроване навчання дитини з особливими потребами організується навчальним закладом, найближчим до місця її проживання або іншим закладом за бажанням батьків.
4. На початковому етапі місцеві органи освіти можуть визначати базові заклади з урахуванням кількості залучених дітей, досвіду та наявних ресурсів.
час введення в дію п.3, 4 можна визначити в прикінцевих положеннях
1.3. Потребує підтвердження право вибору батьками навчального закладу. Можливо, навіть ширше: Типи закладів, види і форми навчання – на вибір батьків. Варіант (доповнюючий, як один з) – за скеруванням, але не «одноканальним» лише через ПМПК, а з різних агенцій – через заклади охорони здоров’я, центри раннього втручання, мережу соціально-психологічної служби, незалежні консультаційно-діагностичні служби та інше
Пропонується: У ст. 26 після слів «1. Батьки (інші законні представники) дитини з особливими потребами мають право:» внести підпункт: «- обирати навчальний заклад, вид і форму навчання, враховуючи побажання й інтереси дитини»
1.4. Система міжшкільної/районної ланки підтримки інтегрованого навчання, обстеження, надання супутніх послуг, методичного забезпечення – ймовірно через Центри практичної психології і соціальної роботи, а також через центри раннього втручання, центри ранньої соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційні центри, інформаційно-методичні центри освіти, ресурсні центри
Статтю 18. слід викласти в такій редакції:
1. Прийом до навчальних закладів осіб з особливими потребами здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням права на освіту, гарантованого Конституцією України, з врахуванням можливостей та бажань дитини, бажання батьків, рекомендацій ПМПК або довідок МСЕК. та доповнити такими пунктами:
2. Протоколи ПМПК та висновки МСЕК носять рекомендаційний характер і їх наявність чи відсутність не може вважатися підставою для відмови в зарахуванні дитини на відповідну програму.
3. В разі відсутності висновку ПМПК чи незгоди батьків зі скеруванням, заклад, до якого зарахована дитина з особливими потребами, самостійно організовує її обстеження відповідними спеціалістами протягом місяця від початку навчання.
4. Особи з особливими потребами можуть проходити обстеження в незалежних консультаційних, діагностичних, реабілітаційних та інших службах як державної, так і недержавної форми власності. Умовою діяльності такої служби має бути укомплектованість відповідними спеціалістами та наявність відповідного дозволу на діяльність.
5. Заклади інтегрованої освіти координують свою роботу з Центрами практичної психології і соціальної роботи, Центрами раннього втручання, Центрами ранньої соціальної реабілітації, Навчально-реабілітаційними центрами, Інформаційно-методичними центрами освіти, ресурсними центрами для налагодження організаційного, консультаційного, реабілітаційного, ресурсного супроводу дітей з особливими потребами, психологічної підтримки сімей, залучення команди спеціалістів, навчання та психологічних консультацій персоналу, отримання допоміжного обладнання.
Статтю 17. викласти в такій редакції:
Стаття 17. Реабілітаційні відділення та центри реабілітації
1. З метою підготовки дітей з особливими потребами до інтеграції в загальноосвітні навчальні заклади, підтримки навчального процесу, реабілітації та соціальної адаптації, створюються відділення та центри реабілітації різних профілів. Органи освіти створюють під своїм керівництвом навчально-реабілітаційні центри
2. Завданнями відділень і центрів реабілітації є формування навичок спілкування і самообслуговування, елементарних трудових навичок, організація занять за індивідуальними програмами реабілітації. Заняття в центрах реабілітації організуються за програмами індивідуального та групового навчання.
3. Для навчання осіб зі значною та глибокою розумовою відсталістю в навчально-реабілітаційних центрах створюються абілітаційні групи і класи.
4. Для кращої координації навчання і реабілітації осіб з особливими потребами можуть створюватись різноманітні навчально-виховні та навчально-реабілітаційні комплекси – садки-школи-центри, садки-школи з реабілітаційними та абілітаційними групами (класами), а також служби підтримки сім’ї, майстерні, клуби, центри денного догляду, міні-гуртожитки, пункти прокату і пристосування допоміжного та реабілітаційного обладнання та інші типи закладів, що поєднують навчальні, виховні і реабілітаційні функції.
Зі статті 19, п.1 виключити слова «на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи і»
Залишити в такій редакції:
1. Переведення осіб з особливими потребами із спеціальних навчальних закладів одного типу чи виду в спеціальні навчальні заклади іншого типу чи виду, в заклади інтегрованого навчання, масові навчальні заклади здійснюється за згодою батьків (інших законних представників) неповнолітніх дітей.» і далі за текстом
1.5. Предбачити, що навчання всіх учнів з особливими потребами відбувається за індивідуальною навчальною програмою
- Індивідуальна форма навчання має бути більш лабільна, не лише вдома
Зокрема, в попередній редакції «Тимчасового положення про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти» передбачалось, що
«Учні мають право індивідуально вивчати один, декілька або всі предмети навчального плану і відвідувати відповідні заняття в навчальному закладі, на базі якого здійснюється їх індивідуальне навчання, за власним вибором.» і це треба внести в текст закону під п. 3. статті 13. Також додати до ст. 13 п. 4 такого змісту:
«Навчальний заклад, який організовує індивідуальну форму навчання, може використати індивідуальні години для організації педагогічного супроводу, асистування, реабілітації та консультування дітей з особливими потребами з розрахунку 10 год. на тиждень на кожного учня 1-4-го класів,. 14 год. на тиждень на кожного учня 5-9 –го класів та 16 год. на тиждень на кожного учня 10-12–го класів.
- Індивідуальний навчальний план
- має бути чітко прив’язаний до поняття «особливі потреби» так як у цьому законі прив’язані «можливості здоров’я» до «спеціальних умов».
- В принципі, саме така індивідуальна форма навчання в сенсі гнучкого за своїми формою, розкладом, місцем, змістом, методами, долученими педагогами та спеціалістами, допоміжними засобами та ін. особливими навчальними потребами способу пізнання світу, якраз і потрібна нам у цьому законі
- це той випадок, коли наша програма в чомусь не відповідає стандарту, а в чомусь його перевищує, вимагає більш специфічних методів, більших ресурсів, окремих спеціалістів
- слід послатись на передбачену Законом про основи соціальної захищеності інвалідів Індивідуальну програму реабілітації, частиною якої міг би бути ІНП (зараз у типовій ІПР є лише два пов’язані з навчанням пункти: 11.2.9. виховання і загальноосвітнє навчання в спеціалізованих закладах і 11.3.2. професійне навчання (з підпунктами); передбачити внесення відповідного доповнення в Закон про основи соціальної захищеності інвалідів
- до речі, згаданим законом передбачається, що виконання ІПР обов’язкове для всіх відповідних організацій
- фінансування може/повинно здійснюватись на основі індивідуальної програми реабілітації та індивідуального (індивідуалізованого?) навчального плану як її складової частини
- має бути чітко прив’язаний до поняття «особливі потреби» так як у цьому законі прив’язані «можливості здоров’я» до «спеціальних умов».
Можна було б продублювати тут положення, внесені до Закону про охорону дитинства, вставивши їх в ст. 13.1. після слів: 1. Особи з обмеженими можливостями здоров'я мають право на навчання у масовому навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту”. (при цьому фраза «за наявності відповідного висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи» упускається і далі йде:
Діти-інваліди та інваліди з дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, державних або комунальних закладах охорони здоров’я, державних або комунальних навчальних закладах, державних або комунальних закладах соціального обслуговування, отримують дошкільну, повну загальну середню, професійно-технічну освіту на основі спеціальних освітніх програм, розроблених з урахуванням індивідуальних програм реабілітації дітей інвалідів та інвалідів з дитинства.» (Закон України “Про охорону дитинства”, ст.19),
та назвати цей документ, згідно з яким провадиться індивідуальна форма навчання «Індивідуалізований навчальний план**». Ст. 13.2. сформулювати як
Протягом діагностичного періоду, як правило протягом першого місяця навчання, для кожної такої дитини складається індивідуалізований (варіант – індивідуальний) навчальний план**, у якому враховуються поради вчителів, спеціального (корекційного) педагога, реабілітолога, логопеда, сурдо-, тифлопедагога, , соціального педагога, соціального працівника, лікарів, інших спеціалістів (за потребою) та батьків дитини, як членів єдиної команди
Статтю 21. Державні стандарти спеціальної освіти – доповнити і викласти в такій формі:
Для осіб з особливими потребами, навчання яких відповідно до державних стандартів освіти неможливе в силу особливостей їх фізичних або психічних вад, розробляються і затверджуються державні стандарти спеціальної освіти з врахуванням фізичного стану, рівня і динаміки знань і вмінь особи.
- Розробити (ймовірно підзаконним актом) та втілити Принцип «Гроші за дитиною» Нормативне фінансування (для важчих дітей х 3 рази - Данія). Передбачити критерії такого фінансування.
Зокрема, ст. 28. пункт 5. викласти в наступній редакції: 5. Кошти на навчання особи з особливими потребами виділяються з бюджету на нормативній основі, пропорційно до обгрунтованих освітніх потреб, визначених в Індивідуалізованому навчальному плані згідно з окремим Положенням про фінансування інтегрованої та спеціальної освіти та у відповідності до ст. 5 Закону про основи соціальної захисщеності інвалідів в Україні (до речі в ст 5 та в ст 37 Закону про основи соц. захищеності варто також внести доповнення про освіту)
пункт 5 даної редакції про наявність навчальних підрозділів упустити, як такий, що ускладнює організацію інтегрованого навчання.
- Згадати про програму «Шкільний автобус», зокрема вказати на необхідність внести доповнення до Програми «Шкільний автобус»
Зокрема ст. 5. пункт 3, передостанній абзац викласти в такій редакції:
встановлює порядок забезпечення транспортування осіб з особливими потребами в навчальні заклади шкільними автобусами чи іншим чином;
а в статті 25, пункт 2, останній абзац замість слів «транспортними засобами для доставки» вставити слово «транспортування». Останнє речення (про Кабмін) вилучити
- Поступове, але неухильне створення умов для навчання дітей з особливими потребами в кожній школі, починаючи з базових/модельних (у кожному районі міста, у кожному більшому населеному пункті; потім - у кожному мікрорайоні/селі; потім – всі школи за потребою
„Привабливі школи” – умови для базових шкіл ...напр. логопеди, краще обслуговування
Всі новозбудовані школи мають 100% давати такі умови, за інше – встановити відповідальність
до ст. 29 додати пункти такого змісту:
3. Матеріально-технічна база, території, будівлі закладів освіти для осіб з особливими потребами в першочерговому порядку мають бути приведені у відповідність до вимог і нормативів доступності.
4. Жодна новозбудована споруда, елемент території чи інтер’єру не можуть бути введені в експлуатацію без дотримання вимог нормативів доступності для людей з особливими потребами.
5. При плануванні реконструкції та капітального ремонту мережі закладів освіти передбачити як мінімум по одному доступному приміщенню в кожному адміністративному районі.
6. Держава та органи місцевого самоврядування вживають ефективних заходів щодо переобладнання всіх дошкільних, шкільних, позашкільних, реабілітаційних закладів та інфраструктури з метою забезпечення їх доступності.
1.9. Передбачити кадрову підтримку, відповідні посади. Сурдо/ тифло/ корекційний супровід
Асистент вчителя/ Помічник вчителя/ Соціальний педагог/ Соц. працівник? Соц. робітник?
Завуч, інспектор- методист
Доплати для персоналу за додатковий час роботи
пункт 1 статті 14 доповнити словами: «Педагог, який веде заняття в інтегрованій групі (класі), повинен попередньо пройти спеціальну підготовку та отримати відповідний сертифікат»
п.3. статті 15 доповнити фразою «Заклади мають бути максимально наближеними домісць проживання дітей з особливим потребами»
статтю 16 викласти в такій редакції:
Стаття 16. Логопедична та соціально-психологічна служби
1. Для надання допомоги дітям, що мають порушення мови, психологічні та соціальні проблеми і навчаються у навчальних закладах, організовуються логопедична та соціально-психологічна служби. Виходячи з кількості дітей, які потребують подібної допомоги, ця допомога може здійснюватися шляхом:
введення в штат навчального закладу посади вчителя-логопеда, практикуючого психолога, соціального педагога чи соціального працівника;
створення в структурі органу управління освітою логопедичного, соціально-психологічного кабінету;
створення логопедичного, соціально-психологічного центру - установи з правами юридичної особи.
2. Типове положення про логопедичну службу, центр практичної психології та соціальної роботи затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
- Державні стандарти спеціальної освіти, критерії оцінювання, зміст освіти – ВІДПОВІДНИЙ до особливих потреб (не завищувати ці стандарти, оскільки це не має сенсу при такій постановці питання). Внести до п.3. статті 5 такі зміни:
після 3-ї фрази вставити такі слова:
враховує при цьому індивідуальні потреби та особливості розвитку осіб з особливими потребами
після фрази про державний контроль і нагляд за якістю, додати:
держава сприяє здійсненню громадського контролю за якістю послуг у сфері освіти людей з особливими потребами;
держава сприяє залученню до планування, здійснення та контролю ефективності функціонування спеціальної освіти зацікавлені громадські організацій та осіб;
держава забезпечує правову основу всім формам надання спеціальної освіти, як у державних, так і в недержавних закладах;
у статті 9 після слів «органами місцевого самоврядування...» додати «а також зацікавленими громадськими організаціями та особами...»
- Передбачити відповідний Перехідний період / базові школи, вигоди для шкіл, надбавки педагогам. Передбачити реалістичні, але динамічні періоди впровадження закону
можна запропонувати прописати в прикінцевих положеннях:
У прикінцевих положеннях передбачити 5 років для впровадження етапу базових садочків та шкіл інтегрованого навчання в кожному адміністративному районі (п. 29.5, а також 14.4) і 10 років для забезпечення доступу всіх учнів до всіх шкіл (п. 29.6., а також 14.3.)
2. Помилки, недоречності
2.1. Назва проекту – «з обмеженими можливостями здоров’я» - невдалий термін, взятий з назви якогось другорядного положення, калька зі старого російського терміну «с ограниченньіми возможностями», який вже вийшов з ужитку. Правильно і доречно було б орієнтуватись на документ, який безпосередньо логічно передує Закону – Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами. Цей документ, а з ним і термін затверджений МОН та Президією академії пед.наук у 1999 р.
Інший варіант, який пропонувався – обмежитись короткою назвою закону – «про спеціальну освіту». Однак найбільш правильно, для підкреслення важливості впровадження інтегрованого навчання – поставити на перше місце саме інтеграцію і назвати закон «про інтегровану та спеціальну освіту»
2.2. Комісія консультація
Психолого-медико-педагогічна комісія, яка постійно згадується в тексті законопроекту, насправді вже багато років функціонує в статусі консультації. Вважається, що її висновки мають рекомендаційний характер. Це й зрозуміло, інакше діяльність ПМПК перетворюється на «судовий процес», внаслідок якого її члени виносять дітям вироки та «засуджують» до утримання в закладах різного режиму, звісно ж, проти волі батьків і самих дітей. Натомість, в даній редакції законопроекту дійсно!!! передбачається, що рішення ПМПК є обов’язковими та остаточними. В реальності деякі ПМПК за старим звичаєм тяжіють до авторитарних рішень, а адміністрація закладів освіти користується цим, щоб зняти з себе обтяжливу (і протизаконну!) місію відмови деяким «невигідним» учням. Законом передбачена можливість «незгоди батьків», але вона ніщо поряд з категоричністю висновку.
Висновок:
- Підкреслити консультаційну роль Психолого-медико-педагогічних консультацій, нехай вони дають кілька альтернативних пропозицій на вибір
- Обумовити право батьків на відмову від висновку, оскарження – і не лише до вищої інстанції, але й до альтернативних служб
- передбачити альтернативний/ незалежний орган обстеження (пропозиція Фонду «Відродження»)
- зняти формулювання на зразок «зараховується на підставі висновку ПМПК» (ст.13.1., ст. 19)
- порядок зарахування за формулою щось на зразок «якщо батьки не згодні з рекомендацією ПМПК, то вони мають право віддати дитину до закладу за своїм чи її вибором» / варіант «за місцем проживання» (ст.14 п.3)
- у польському Законі про освіту передбачається обидва варіанти – право зарахування в територіально найближчу школу і відсутність обмеження на право вибору закладу батьками – забезпечення особливих методів навчання трактується як обов’язок територіальної громади та директора школи
Назву викласти як: Стаття 23. Психолого-медико-педагогічне і реабілітаційне обстеження та консультування
Основні функції ПМПК в діючому Положенні прописані як:
п.2.
виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей з особливими потребами віком до 18 р.
скерування їх до інтегрованих, спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення;
надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей
консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних представників з питань невчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з особливими потребами;
просвітницька діяльність серед населення.
до п. 3 ст.23 (перелік професій у складі ПМПК слід, як мінімум, додати
- фахівець з фізичної реабілітації;
замість «олігофренопедагог» написати «спеціальний (корекційний) педагог»
Пункти 4, 5 і 6 статті 23 – вилучити. 5 пункт дає «комісії» звеликі повноваження. Консультація не має давати однозначного скерування, а особливо проти волі батьків. Одне з двох – або висновок, або бажання батьків. Порада має давати якісь вибори, альтернативи
Пункт 7 нумерувати як пункт 4.
Додати пункт 5 такого змісту
5. Поглиблене обстеження проводиться окремими спеціалістами в залежності від виявлених дисфункцій, потреб і побажань клієнта та може здійснюватись на базі інших відомчих чи незалежних експертно-консультаційних служб.
2.3. Навчання «вдома» згідно з положенням – «за індивідуальною формою»
У законі постійно згадується право дітей навчатися вдома. Це не що інше, як механічно звужена індивідуальна форма навчання, передбачена Положенням, прийнятим цього року. Однак за положенням «Про індивідуальну форму навчання» існують альтернативи – в лікарні, в школі за індивідуальним графіком, екстерном, а в попередній редакції Положення, яка діяла до цього року, передбачалась можливість учня, що навчається за індивідуальною формою, відвідувати окремі заняття, половину чи навіть всі уроки в класі. Зрозуміло, що це має сенс, оскільки така форма навчання і встановлюється для максимальної гнучкості режиму навчання при специфічних станах здоров’я, які міняються з дня на день і з тижня на тиждень. Деякі більш розширені формулювання старого Положення необхідно повернути, закріпивши їх у законі.
Неправильно відправляти дітей на навчання вдома згідно з переліком захворювань (ст.11.1), оскільки в більшості випадків захворювання мають різні ступені важкості, різні періоди, в яких індивідуальна форма навчання може здійснюватись у різних місцях. З однаковим діагнозом, але різним станом дитина може або бути вдома, або відвідувати заклад освіти чи раз так, раз так. Всю статтю 11. переписати, узгодивши з Положенням про індивідуальну форму навчання. Аналогічно станній абзац ст.5 пункту 3 про перелік захворювань – так само вилучити
2.4. Визначення понять через їх перефразування
напр. вада = вада або захворювання (ст.1) - вилучити
навчання вдома = засвоєнна знань особою, ...при якому навчання здійснюється вдома (ст. 1) цей абзац так само вилучити.
2.5. Умови = програми, методи, засоби, послуги
Під умовами більш прийнято розуміти фізичне оточення та ресурси, можливо ще методи, але послуги, наявність спеціалістів можна назвати умовами лише з натяжкою. Краще розділяти поняття «умови», «методи», «засоби» та «послуги» і не заганяти в один термін «умови».
2.6. У статті 6.2. на органи освіти покладаються здебільшого медичні функції
Краще функції, перелічені в ст.6 п.2 залишити за органами охорони здоров’я, передбачивши міжвідомчу координацію.
п. 2. статті 6. викласти в такій редакції (запозичено з литовського закону про спеціальну освіту):
2. Інші органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади для осіб з особливими потребами:
можуть створювати, реорганізовувати і ліквідовувати реабілітаційні, медико-реабілітаційні, соціально-реабілітаційні та інші заклади і служби, призначати і звільняти їх керівників, ставлячи до відома МОН;
у співпраці та за письмовим погодженнням МОН забезпечують підготовку нормативних документів щодо роботи цих закладів;
у співпраці та за письмовим погодженнням МОН готують навчальні плани, програми, навчальні посібники для навчання клієнтів цих закладів
забезпечують наявність, якість та відповідність навчання до специфіки особливих потреб клієнтів цих закладів і служб.
п.3-й статті 6 - виключити
2.7. Не враховані міжнародні документи,
зокрема ICIDH, визначення вади = визначенню інвалідності (ст.1, початок)
Те ж саме – Стандартні правила ООН, Саламанкська декларація, «Освіта для всіх»,
МКБ-10 (ICD-X)
3. Пропозиції щодо інших законів та підзаконних актів, вироблення/поправки до яких слід передбачити в Законі
Поправки до Закону про освіту в частині права вибору батьками навчального закладу (як було в попередній редакції?)
Доповнення до ст 5 та в ст 37 Закону про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - доповнення про Індивідуалізований навчальний план як складову частину Індивідуальної програми реабілітації
Поправки до Положення про індивідуальну форму навчання (про право відвідування занять у школі в рамках індивідуального навчання – як було в попередній редакції!)
Про роль Центрів практичної психології і соціальної роботи
Про асистентів/помічників
Про додаткові ставки/ нормативи і оплату праці
Про порядок фінансування «Гроші за дитиною» / на Індивідуальну програму реабілітації / Про програму «Шкільний автобус»
4. Постатейні пропозиції
Порівняльна таблиця
| Редакція законопроекту, в який вносяться зміни | Пропоновані зміни | Нова редакція статті |
| Закон Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я (спеціальну освіту) | Закон про інтегровану та спеціальну освіту | |
| Преамбула Цей Закон спрямований на створення законодавчої бази для задоволення потреб осіб з обмеженими можливостями здоров’я в отриманні освіти та створення сприятливих умов для адаптації та інтеграції вищезазначених осіб у суспільство. | Кожна людина, незалежно від стану здоров`я, наявності фізичного чи розумового порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від освіти здорових людей. Цей принцип, відбитий у Загальній декларації прав людини (1948р.), у Конвенції про права дитини (1989р.), інших міжнародних документах та в Конституції України, покладений в основу організації інтегрованї та спеціальної освіти дітей з особливими потребами, котрі впроваджуються з метою реалізації їхнього права на рівний доступ до якісної освіти та права вибору навчального закладу і форми навчання. Слова «особи з обмеженими можливостями здоров’я» тут і далі по тексту замінити на «діти (особи, учні, вихованці) з особливими потребами» | |
| Ст. 1 Визначення термінів | | |
| спеціальна освіта – дошкільна, загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, для отримання якої особам з обмеженими можливостями здоров’я створюються спеціальні умови; | спеціальна освіта – освіта, навчання та виховання осіб з особливими потребами з метою якнайповнішого розвитку їхніх здібностей та потенціалу, досягнення ними максимальної самостійності (з литовського закону про СО, модифіковано) | |
| вада – фізичне або психічне відхилення від норми, яке обмежує соціальну діяльність, та підтверджене психолого-медико-педагогічною комісією відносно дитини та установою медико-соціальної експертизи відносно дорослого, а також у передбачених цим Законом випадках повторною експертизою; | Немає потреби | |
| важка вада - підтверджена у встановленому порядку фізична чи психічна вада, виражена у такій мірі, що навчання відповідно до державних стандартів освіти (в тому числі спеціальних) є недоступним і можливості навчання обмежуються отриманням елементарних знань про оточуючий світ, отриманням навичок самообслуговування та елементарних трудових навичок або отриманням елементарної професійної підготовки; | Немає потреби | |
| Інтегроване навчання – спільне навчання осіб з обмеженими можливостями здоров’я та осіб, які не мають таких обмежень, шляхом створення спеціальних умов для отримання освіти особами з обмеженими можливостями здоров’я; | Інтегроване навчання – залучення дітей з особливими потребами до навчання в загальноосвітніх закладах разом з іншими дітьми з метою забезпечення їх рівного доступу до якісної освіти, враховуючи їх індивідуальні особливості | |
| навчання вдома – засвоєння загальноосвітніх та професійних навчальних програм особою, яка за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідує навчальний заклад, при якому навчання здійснюється вдома педагогічними працівниками відповідних навчальних закладів, в тому числі з використанням дистанційних засобів навчання; | Замість терміну «навчання вдома» - тут і далі вживати «індивідуальна форма навчання», зокрема в ст. 11 подати більш докладне тлумачення згідно з «Положенням про індивідуальну форму навчання» | |
| особа з обмеженими можливостями здоров’я – особа, яка має фізичні та/або психічні вади, які перешкоджають засвоєнню навчальних програм без створення спеціальних умов для отримання освіти; | Немає потреби | |
Стаття 5. Державна політика у сфері спеціальної освіти1. Держава забезпечує особам з обмеженими можливостями здоров’я умови для отримання безкоштовної освіти відповідно до їх здібностей і можливостей, у тому числі сприяє розвитку інтегрованого навчання. | 1. Держава забезпечує особам з особливими потребами умови для отримання безкоштовної освіти відповідно до їх здібностей і можливостей, у першу чергу сприяє розвитку інтегрованого навчання. | |
5.3....держава......встановлює порядок забезпечення транспортними засобами для доставки осіб з обмеженими можливостями здоров'я у навчальні заклади; | 5.3....держава... встановлює порядок забезпечення транспортування осіб з особливими потребами в навчальні заклади шкільними автобусами чи іншим чином; | |
| Вставити після 3-ї фрази п. 5.3. - враховує при цьому індивідуальні потреби та особливості розвитку осіб з особливими потребами | | |
| До 5.3.: після фрази про державний контроль і нагляд за якістю, додати: держава сприяє здійсненню громадського контролю за якістю послуг у сфері освіти людей з особливими потребами; держава сприяє залученню до планування, здійснення та контролю ефективності функціонування спеціальної освіти зацікавлених громадських організацій та осіб; держава забезпечує правову основу всім формам надання спеціальної освіти, як у державних, так і в недержавних закладах; | | |
6. 2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки приймає і реалізує програми та проводить заходи, спрямовані на охорону здоров'я громадян, профілактику інвалідності, соціальну адаптацію осіб з обмеженими можливостями здоров'я, профілактику правопорушень, медико-соціальну реабілітацію осіб з обмеженими можливостями здоров'я. Для координації цієї діяльності, обміну інформацією і досвідом з питань спеціальної освіти можуть створюватися міжвідомчі комісії | 6. 2. Інші органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади для осіб з особливими потребами: можуть створювати, реорганізовувати і ліквідовувати реабілітаційні, медико-реабілітаційні, соціально-реабілітаційні та інші заклади і служби, призначати і звільняти їх керівників, ставлячи до відома МОН; у співпраці та за письмовим погодженнням МОН забезпечують підготовку нормативних документів щодо роботи цих закладів; у співпраці та за письмовим погодженнням МОН готують навчальні плани, програми, навчальні посібники для навчання клієнтів цих закладів забезпечують наявність, якість та відповідність навчання до специфіки особливих потреб клієнтів цих закладів і служб | |
3. Усі свої повноваження органи управління спеціальною освітою здійснюють відповідно до чинного законодавства України | вилучти | |
| Стаття 9. Контроль за діяльністю у сфері спеціальної освіти Контроль за діяльністю у сфері спеціальної освіти здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції у формах, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами. | у статті 9 після слів «органами місцевого самоврядування...» додати «а також зацікавленими громадськими організаціями та особами...» | |
| Стаття 10. Форми отримання спеціальної освіти Особи з обмеженими можливостями здоров'я можуть отримувати спеціальну освіту у навчальних закладах, спеціальних навчальних закладах, спеціальних навчальних підрозділах, навчальних закладах інтегрованої освіти у формах, передбачених Законом України “Про освіту”. | Стаття 10. Форми отримання інтегрованої або спеціальної освіти Особи з особливими потребами можуть отримувати освіту в закладах інтегрованої освіти, навчально-реабілітаційних центрах, спеціальних навчальних закладах у формах, передбачених Законом України “Про освіту”. Держава максимально заохочує розвиток в Україні інтегрованого навчання, виходячи з пріоритету збереження права дитини виховуватись у сім’ї. | |
| Стаття 11. Навчання вдома 1. Для осіб, які за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідують навчальні заклади, органи управління освітою, у віданні яких знаходяться відповідні навчальні заклади, зобов'язані організувати навчання вдома. Перелік захворювань, наявність яких надає право на навчання вдома, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. | Стаття 11. Навчання за ідивідуальною формою 1. Учні з особливими потребами, які за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідують навчальні заклади, які перебувають на тривалому лікуванні, а також ті учні з розумовими чи фізичними вадами, чиї батьки відмовляються скеровувати їх до відповідної спеціальної школи-інтернату, мають право на організацію індивідуального навчання в загальноосвітньому закладі за місцем проживання або за вибором батьків | |
| 2. Навчання вдома здійснюється навчальним закладом, у якому постійно навчаються особи, зазначені у частині 1 цієї статті, чи найближчим до їх місця проживання відповідним навчальним закладом, що має державну акредитацію, на підставі висновку лікувально-профілактичної установи відносно дітей, які хворіють на соматичні захворювання, або на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи в інших випадках | 3. Учні мають право індивідуально вивчати один, декілька або всі предмети навчального плану і відвідувати відповідні заняття в навчальному закладі, на базі якого здійснюється їх індивідуальне навчання, за власним вибором | |
| 3. Навчання вдома фінансується згідно статті 28 цього Закону. | 4. Навчальний заклад, який організовує індивідуальну форму навчання, може використати індивідуальні години для організації педагогічного супроводу, асистування, реабілітації та консультування дітей з особливими потребами з розрахунку 10 год. на тиждень на кожного учня 1-4-го класів,. 14 год. на тиждень на кожного учня 5-9 –го класів та 16 год. на тиждень на кожного учня 10-12–го класів | |
| Стаття 13. Навчання у масовому навчальному закладі 1. Особи з обмеженими можливостями здоров'я мають право на навчання у масовому навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту” за наявності відповідного висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи | 1. Особи з особливими потребами мають право на навчання у масовому навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту” Діти-інваліди та інваліди з дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, державних або комунальних закладах охорони здоров’я, державних або комунальних навчальних закладах, державних або комунальних закладах соціального обслуговування, отримують дошкільну, повну загальну середню, професійно-технічну освіту на основі спеціальних освітніх програм, розроблених з урахуванням індивідуальних програм реабілітації дітей інвалідів та інвалідів з дитинства. | |
| | 2. Протягом діагностичного періоду, як правило протягом першого місяця навчання, для кожної такої дитини складається індивідуалізований (варіант – індивідуальний) навчальний план, у якому враховуються поради вчителів, спеціального (корекційного) педагога, реабілітолога, логопеда, сурдо-, тифлопедагога, , соціального педагога, соціального працівника, лікарів, інших спеціалістів (за потребою) та батьків дитини, як членів єдиної команди | |
| Стаття 14. Інтегроване навчання 1. Для осіб з обмеженими можливостями здоров'я організується інтегроване навчання відповідно до психолого-педагогічних і медичних показань (протипоказань), якщо навчальний заклад інтегрованої освіти має необхідні спеціальні умови для отримання освіти. | Стаття 14. Інтегроване навчання 1. Для осіб з особливими потребами організується інтегроване навчання відповідно до психолого-педагогічних і медичних показів (протипоказів). Навчальний заклад інтегрованої освіти має створити необхідні спеціальні умови для отримання освіти. додати Педагог, який веде заняття в інтегрованій групі (класі), повинен попередньо пройти спеціальну підготовку та отримати відповідний сертифікат | |
| 2. Спільне навчання і виховання осіб з психічними чи складними вадами та осіб, що не мають таких вад, може здійснюватися, якщо це не позначається негативно на результатах навчання осіб, що не мають таких вад. Особи з психічними чи складними вадами, що успішно засвоюють навчальну програму навчального закладу інтегрованої освіти, можуть бути відраховані через неможливість спільного навчання з цього навчального закладу. Рішення про виключення зазначених осіб приймається в порядку, встановленому статутом навчального закладу. Органи управління спеціальною освітою, протягом місяця вживають заходи щодо продовження цими особами навчання в адекватній для них формі. | Вилучити і замінити 2. Для дітей зі значною та глибокою розумовою відсталістю в дошкільних та шкільних закладах можуть створюватись абілітаційні групи (класи), діяльність яких регламентується окремими положеннями | |
| | 3. Інтегроване навчання дитини з особливими потребами організується навчальним закладом, найближчим до місця її проживання або іншим закладом за бажанням батьків. | |
| | 4. На початковому етапі місцеві органи освіти можуть визначати базові заклади з урахуванням кількості залучених дітей, досвіду та наявних ресурсів | |
| | 15.3. доповнити Заклади мають бути максимально наближеними домісць проживання дітей з особливим потребами | |
| Стаття 16. Логопедична служба 1. Для надання допомоги дітям, що мають різні порушення мови і навчаються у навчальних закладах, організується логопедична служба. Виходячи з кількості дітей, які потребують логопедичної допомоги, ця допомога може здійснюватися шляхом: введення в штат навчального закладу посади вчителя-логопеда; створення в структурі органу управління освітою логопедичного кабінету; створення логопедичного центра - установи з правами юридичної особи | Стаття 16. Логопедична та соціально-психологічна служби 1. Для надання допомоги дітям, що мають порушення мови, психологічні та соціальні проблеми і навчаються у навчальних закладах, організовуються логопедична та соціально-психологічна служби. Виходячи з кількості дітей, які потребують подібної допомоги, ця допомога може здійснюватися шляхом: введення в штат навчального закладу посади вчителя-логопеда, практикуючого психолога, соціального педагога чи соціального працівника; створення в структурі органу управління освітою логопедичного, соціально-психологічного кабінету; створення логопедичного, соціально-психологічного центру - установи з правами юридичної особи. | |
| 2. Типове положення про логопедичну службу затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. | 2. Типове положення про логопедичну службу, центр практичної психології та соціальної роботи затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. | |
| Стаття 17. Центри реабілітації 1. З метою навчання та/або виховання осіб зі складними та/або важкими вадами створюються центри реабілітації різних профілів. Державні центри реабілітації створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. | Стаття 17. Реабілітаційні відділення та центри реабілітації 1. З метою підготовки дітей з особливими потребами до інтеграції в загальноосвітні навчальні заклади, підтримки навчального процесу, реабілітації та соціальної адаптації, створюються відділення та центри реабілітації різних профілів. Органи освіти створюють під своїм керівництвом навчально-реабілітаційні центри | |
| 2. Задачами центрів реабілітації є формування навичок спілкування і самообслуговування, елементарних трудових навичок і організація занять за індивідуальними навчальними програмами. Заняття в центрах реабілітації організуються за програмами індивідуального та/або групового навчання з кількістю осіб, що навчаються в групі не більш ніж десять чоловік, а зі складною вадою - не більш ніж шість чоловік. | 2. Завданнями відділень і центрів реабілітації є формування навичок спілкування і самообслуговування, елементарних трудових навичок, організація занять за індивідуальними програмами реабілітації. Заняття в центрах реабілітації організуються за програмами індивідуального та групового навчання | |
| 3. Центр реабілітації є юридичною особою. Типове положення про центр реабілітації затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. | 3. Для навчання осіб зі значною та глибокою розумовою відсталістю в навчально-реабілітаційних центрах створюються абілітаційні групи і класи. | |
| | 4. Для кращої координації навчання і реабілітації осіб з особливими потребами можуть створюватись різноманітні навчально-виховні та навчально-реабілітаційні комплекси – садки-школи-центри, садки-школи з реабілітаційними та абілітаційними групами (класами), а також служби підтримки сім’ї, майстерні, клуби, центри денного догляду, міні-гуртожитки, пункти прокату і пристосування допоміжного та реабілітаційного обладнання та інші типи закладів, що поєднують навчальні, виховні і реабілітаційні функції. | |
| Стаття 18. Особливості прийому до навчальних закладів осіб з обмеженими можливостями здоров'я 1. Прийом до навчальних закладів осіб з обмеженими можливостями здоров’я здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, і на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи. | Стаття 18. Особливості прийому до навчальних закладів осіб з особливими потребами 1. Прийом до навчальних закладів осіб з особливими потребами здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням права на освіту, гарантованого Конституцією України, з врахуванням можливостей та бажань дитини, бажання батьків, рекомендацій ПМПК або довідок МСЕК. | |
| | 2. Протоколи ПМПК та висновки МСЕК носять рекомендаційний характер і їх наявність чи відсутність не може вважатися підставою для відмови в зарахуванні дитини на відповідну програму. | |
| | 3. В разі відсутності висновку ПМПК чи незгоди батьків зі скеруванням, заклад, до якого зарахована дитина з особливими потребами, самостійно організовує її обстеження відповідними спеціалістами протягом місяця від початку навчання. | |
| | 4. Особи з особливими потребами можуть проходити обстеження в незалежних консультаційних, діагностичних, реабілітаційних та інших службах як державної, так і недержавної форми власності. Умовою діяльності такої служби має бути укомплектованість відповідними спеціалістами та наявність відповідного дозволу на діяльність. | |
| | 5. Заклади інтегрованої освіти координують свою роботу з Центрами практичної психології і соціальної роботи, Центрами раннього втручання, Центрами ранньої соціальної реабілітації, Навчально-реабілітаційними центрами, Інформаційно-методичними центрами освіти, ресурсними центрами для налагодження організаційного, консультаційного, реабілітаційного, ресурсного супроводу дітей з особливими потребами, психологічної підтримки сімей, залучення команди спеціалістів, навчання та психологічних консультацій персоналу, отримання допоміжного обладнання. | |
| Стаття 19. Переведення осіб з обмеженими можливостями здоров’я із спеціальних навчальних закладів в інші навчальні заклади 1. Переведення осіб з обмеженими можливостями здоров’я із спеціальних навчальних закладів одного типу чи виду в спеціальні навчальні заклади іншого типу чи виду, в заклади інтегрованого навчання, масові навчальні заклади здійснюється на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи і за згодою батьків (інших законних представників) неповнолітніх дітей. | 1. Переведення осіб з особливими потребами із спеціальних навчальних закладів одного типу чи виду в спеціальні навчальні заклади іншого типу чи виду, в заклади інтегрованого навчання, масові навчальні заклади здійснюється за згодою батьків (інших законних представників) неповнолітніх дітей | |
| Стаття 21. Державні стандарти спеціальної освіти Для осіб з обмеженими можливостями здоров’я, навчання яких відповідно до державних стандартів освіти неможливе в силу особливостей їх фізичних та/або психічних вад, розробляються і затверджуються державні стандарти спеціальної освіти | Для осіб з особливими потребами, навчання яких відповідно до державних стандартів освіти неможливе через їх фізичні або психічні вади, розробляються і затверджуються державні стандарти спеціальної освіти з врахуванням фізичного стану, рівня і динаміки знань і вмінь особи | |
| Стаття 23. Психолого-медико-педагогічні комісії, медико-соціальні експертні комісії | Стаття 23. Психолого-медико-педагогічне і реабілітаційне обстеження та консультування | |
| 2. Основними функціями психолого-медико-педагогічної комісії є: (згідно з рос. законом) проведення безкоштовного психолого-медико-педагогічного обстеження дітей, виявлення особливостей їхнього розвитку з метою встановлення діагнозу і визначення адекватних спеціальних умов для одержання освіти; засвідчення права дитини з обмеженими можливостями здоров'я на спеціальну освіту, складання відповідного висновку; складання рекомендацій до індивідуального плану навчання; підтвердження, уточнення і зміна раніше встановленого діагнозу; консультування батьків (інших законних представників) дітей з обмеженими можливостями здоров'я; консультування педагогічних, медичних і соціальних працівників з питань, пов'язаних із спеціальними умовами для одержання дітьми освіти, їх правами і правами батьків (інших законних представників); формування банку даних про дітей з обмеженими можливостями здоров'я, надання зібраної інформації відповідним органам управління спеціальною освітою, органам охорони здоров'я та органам соціального захисту населення. | 2. Основними функціями психолого-медико-педагогічної консультації є:(згідно з укр. Положенням) виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей з особливими потребами віком до 18 р. скерування їх до інтегрованих, спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення; надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних представників з питань невчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з особливими потребами; просвітницька діяльність серед населення. | |
| 23.3. | Додати: - фахівець з фізичної реабілітації; замість «олігофренопедагог» написати «спеціальний (корекційний) педагог» | |
| Ст.23. Пункти 4, 5 і 6 | Вилучити | |
| | Додати п. 5. Поглиблене обстеження проводиться окремими спеціалістами в залежності від виявлених дисфункцій, потреб і побажань клієнта та може здійснюватись на базі інших відомчих чи незалежних експертно-консультаційних служб. | |
| Ст. 25 | Вставити п. 1 Жодна дитина і за жодних обставин не може бути визнана такою, що не підлягає навчанню. Освіта гарантується особам з усіма ступенями інвалідності, включно з найважчими, в такій формі, в якій вона допоможе особі досягти її максимального потенціалу | |
| 25.2. особа...має право на... забезпечення відповідно до соціальних чи медичних показань транспортними засобами для доставки до найближчого відповідного навчального закладу. Порядок забезпечення транспортними засобами встановлюється Кабінетом Міністрів України. | 25.2. особа...має право на... забезпечення відповідно до соціальних чи медичних показань транспортування до найближчого відповідного навчального закладу. | |
| 26. 1. Батьки (інші законні представники) дитини з обмеженими можливостями здоров’я мають право: бути присутнім при обстеженні дитини психолого-медико-педагогічною комісією, обговорювати результати обстеження, оскаржувати висновок цієї комісії; | 1. Батьки (інші законні представники) дитини з особливими потребами мають право - обирати навчальний заклад, вид і форму навчання, враховуючи побажання й інтереси дитини - бути присутнім... | |
| | | |
| | | |
| | | |
| 28. 5. Кошти на створення спеціальних умов не виділяються навчальним закладам, що не мають спеціальних навчальних підрозділів. Навчання особи з обмеженими можливостями здоров’я в навчальних закладах, що не мають спеціальних навчальних підрозділів, здійснюється тільки з помічником. Оплата праці помічника особи, що навчається і вартість індивідуальних технічних засобів навчання здійснюється навчальним закладом за рахунок коштів засновника в розмірі, обумовленому державним нормативом витрат на створення спеціальних умов для одержання освіти особами з обмеженими можливостями здоров'я. | 5. Кошти на навчання особи з особливими потребами виділяються з бюджету на нормативній основі, пропорційно до обгрунтованих освітніх потреб, визначених в Індивідуалізованому навчальному плані згідно з окремим Положенням про фінансування інтегрованої та спеціальної освіти та у відповідності до ст. 5 Закону про основи соціальної захисщеності інвалідів в Україні | |
| | 29. 3. Матеріально-технічна база, території, будівлі закладів освіти для осіб з особливими потребами в першочерговому порядку мають бути приведені у відповідність до вимог і нормативів доступності. | |
| | 4. Жодна новозбудована споруда, елемент території чи інтер’єру не можуть бути введені в експлуатацію без дотримання вимог нормативів доступності для людей з особливими потребами. | |
| | 5. При плануванні реконструкції та капітального ремонту мережі закладів освіти передбачити як мінімум по одному доступному приміщенню в кожному адміністративному районі. | |
| | 6. Держава та органи місцевого самоврядування вживають ефективних заходів щодо переобладнання всіх дошкільних, шкільних, позашкільних, реабілітаційних закладів та інфраструктури з метою забезпечення їх доступності. | |
| Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набуття чинності Законом: підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; | ..... і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; 3. передбачити 5 років для впровадження етапу базових садочків та шкіл інтегрованого навчання в кожному адміністративному районі (п. 29.5, а також 14.4) і 10 років для забезпечення доступу всіх учнів до всіх шкіл (п. 29.6., а також 14.3.) | |
5. Робочі документи, які слід врахувати при підготовці Закону
Закон про освіту
Закон про загальну середню освіту...} доповнення?
«Концепція стандартів спеціальної освіти поширюється на вісім існуючих типів шкіл, на нові типи, які можуть виникнути, на всі заклади, осередки, незалежно від місця та форми навчання дітей з особливими потребами.»
Рішення колегії МОН від 23.06.99 № 7/5—7 та Президії АПН від16.06.99. І 1—7/6—6