Geum.ru

Затверджено на засіданні кафедри

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Затверджено на засіданні кафедри


філософії та економічної теорії

_________________Стопчак М.В.

Протокол № 12 від 30.08.2010р.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ З КУРСУ „ЛОГІКА”


ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТА ФОРМ НАВЧАННЯ


  1. Мислення та його роль у пізнанні світу. Мислення як об’єкт вивчення логіки.
  2. Об’єктивна обумовленість внутрішньої структури розумового процесу. Основні компоненти змісту думки як відображення дійсності.
  3. Предмет науки логіки та його особливості. Місце логіки в системі наук.
  4. Мислення та мова, природничі та штучні мови. Поняття про процеси формалізації. Вираження структури думки за допомогою символів.
  5. Поняття логічної форми (структури), думки і логічного закону. Дотримання законів логіки – необхідна умова досягнення істини у процесі мислення.
  6. Логіка формальна і діалектична. Співвідношення діалектичної і формальної логіки.
  7. Значення логіки для науки і практики, для навчання і виховання людей.
  8. Роль логіки у підвищенні культури мислення. Логічна культура особистості і шляхи її формування. Значення вивчення логіки для пізнання і практичної діяльності людей у торговельно-економічній сфері.
  9. Логічні погляди античних філософів. Аристотель – основоположник логіки.
  10. Логіка у вченнях Середньовіччя та Нового часу. Номіналізм, реалізм. Індуктивна логіка Ф. Бекона.
  11. Логічні вчення Т. Гоббса, Г. Лейбніца, І.Канта, Р. Декарта.
  12. Логіка і діалектика в філософських вченнях Г.-В.-Ф. Гегеля та К. Маркса. Сучасні логічні вчення.
  13. Становлення та розвиток логічних поглядів в Україні.
  14. Поняття як основна форма мислення. Процес формування понять. Загальні риси поняття. Мовні форми вираження понять.
  15. Логічна структура поняття, її зміст і обсяг. Закон зворотнього відношення між обсягом і змістом поняття.
  16. Види понять за обсягом: одиничні і загальні; поняття з нульовим і універсальним обсягом; реєструючі і нереєструючі; збираючі і розподіляючі.
  17. Види понять за змістом: конкретні і абстрактні, позитивні і негативні , безвідносні і співвідносні.
  18. Відносини між поняттями: порівняльні і непорівняльні, сумісні і несумісні.
  19. Основні типи сполучення понять: рівнозначності, пересічення, підлеглості.
  20. Основні типи несумісності понять: протилежності, протиріччя, супідрядності.
  21. Логічні операції над поняттями.
  22. Визначення (дефініція) поняття. Основний вид явних визначень: визначення через родові і видові відмінності.
  23. Наявні визначення: контекстуальні, індуктивні, через аксіоми.
  24. Правила визначення понять і можливі помилки у визначенні. Зв’язок визначення з формуванням і розвитком понять.
  25. Розподіл понять і його види: за видоутворюючою ознакою і дихотомічний розподіл. Правила розподілу і можливі помилки у розподілі понять.
  26. Класифікація понять, її основні види і роль у пізнанні та практиці.
  27. Узагальнення і обмеження понять. Роль понять у пізнанні, науці і практичній діяльності людей у різних сферах суспільного життя.
  28. Судження як основна форма мислення. Загальна характеристика судження і його структура; символи і формула суджень; мовні вирази суджень.
  29. Розподіл суджень за змістом предикату: атрибутивні, екзистенціальні, релятивні.
  30. Розподіл суджень за якістю зв’язку: стверджувальні і заперечувальні.
  31. Розподіл суджень за обсягом суб’єкту: одиничні, часткові, загальні.
  32. Розподіл суджень за типом логічних союзів: категоричні, розподільні, умовні.
  33. Утворення складних суджень з простих за допомогою різних логічних союзів. Види складних суджень, що виступають у формі кон’юнкції, диз’юнкції, імплікації, еквіваленції.
  34. Об’єднана класифікація суджень за якістю і кількістю. Поділ термінів у судженні.
  35. Логічний квадрат. Пізнавальне і практичне значення суджень у діяльності людей у різних сферах суспільного життя.
  36. Поняття про логічний закон. Основні риси правильного розумового процесу.
  37. Співвідношення законів формальної і діалектичної логіки.
  38. Закон тотожності, його зміст і визначення; формула і приклад. Практичне значення закону.
  39. Закон несуперечливості (закон протиріччя), його сутність, визначення і основні вимоги; формула і приклад закону. Поняття логічного і реального протиріччя. Пізнавальне і практичне значення закону.
  40. Закон виключеного третього, його визначення і логічний смисл; формула і приклади закону. Об’єктивні основи даного закону і його роль у пізнанні і практичній діяльності людей.
  41. Закон достатньої основи, його зміст, визначення і логічний смисл; формула і приклади закону. Сутність поняття „достатня основа”. Значення даного закону для пізнання і практичної діяльності людей.
  42. Умовивід як основна форма мислення. Визначення умовиводу і його структура. Поняття логічної основи і логічного висновку.
  43. Безпосередні і опосередковані умовиводи. Перетворення і обертання як способи побудови безпосередніх умовиводів.
  44. Визначення дедуктивного умовиводу (силогізму) і його види.
  45. Загальні правила силогізму, його фігури і модуси. Логічні помилки в силогізмах.
  46. Дилема та її види. Побудова дилеми і логічний хід висновку.
  47. Індуктивний умовивід, його визначення, об’єктивна основа і структура. Помилки в індуктивних висновках.
  48. Види індуктивних умовиводів: повна, неповна, популярна і наукова.
  49. Експеримент і його роль у науковій індукції. Особливості експерименту в соціальних дослідженнях, у пізнанні явищ дійсності.
  50. Взаємозв’язок індукції і дедукції та їх роль у пізнанні і практичній діяльності людей.
  51. Традуктивний умовивід (умовивід за аналогією) і його сутність. Правила висновків за аналогією.
  52. Види аналогії: проста, розповсюджена, сувора і несувора аналогія. Аналогія і моделювання.
  53. Гіпотеза і її логічна природа. Основні види гіпотези. Умови перетворення гіпотези в наукову теорію. Гіпотеза і наукове передбачення.
  54. Роль індукції. Дедукція і гіпотези у прогнозуванні розвитку суспільства, явищ і процесів реальної дійсності.
  55. Поняття доказу і його логічна структура. Доказ і переконання. Умовивід і доказ.
  56. Поняття доказу. Види і правила доказу.
  57. Доказ і дискусія. Правила доказу, які витікають із логічних законів тотожності, протиріччя і достатньої основи.
  58. Поняття спростування і його логічна структура. Види і правила спростування.
  59. Логічні помилки, які найчастіше зустрічаються у доказі та спростуванні. Софізми, паралогізми, парадокси та інші. Роль практики як критерія істиності у процесі доказу і спростування.
  60. Значення доказу і спростування у пізнанні, в науці і практичній діяльності людей у різних сферах суспільного життя.



Склав: доц. Будко С.О.

Кафедра філософії та економічної теорії



Вересень 2010 р.