Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Взаимодействие региона и отрасли в регулировании структурной перестройки (на примере черной металургии Украины, Донецкого и Приднепровского регионов) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	доктор экономических наук
Автор	Гончаров, Юрий Викторович
Место защиты	Киев
Год	1995
Шифр ВАК РФ	08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Взаимодействие региона и отрасли в регулировании структурной перестройки (на примере черной металургии Украины, Донецкого и Приднепровского регионов)"

НАУКОВО-ДОСХДНИЙ ЕВОНОМ1ЧНИЙ 1НСТПТУТ МЦЦСТЕРСТВА ЕКОНОМ1КИ УКРАЗСНИ

п УДК 338.15 : 669.1

На правах руконпсу

ГОНЧАРОВ Юргй Викторович

ВЗАВМ0Д1Я РЕПОНУ Й ГАЛУЗ! В РЕГУЛЮВАНН1 СТРУКТУРНО! ПЕРЕБУДОВИ (НА ПРИКЛАД1 ЧОРНОТ МЕТАЛУРГИ УКРАТНИ, ДОНЕЦЬКОГО ТА ПРИДНШРОВСЬКОГО РЕГ10Н1В)

Специчлыпсть

Управшня, плаиування 5 дершавие регул юваинн еконошки

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертацп па здобуття паукового ступени доктора окопом1чппх наук

К н I в 1995

Днссртацпо подано V фор.\й рукопису рогшсъкою мовою. Роботу впкопано и Науково-досцшому еконо.\нчному мктитуп (11У11-1) Мппстерства гкономжн Украпш (м. Киш) 1 Доиецькому науково-дж'.пдпому мктнтуи чор"оТ мгталургн (м. Допецък).

Науковий консультант -

акзде.чпк кадемн екопопчпих

;<аук УкраТпи, доктор еконо_\пч1ШХ наук

ДОГОРУКОВ Юры Олекеандрович

ОфщШш опонснти: доктор скопо.чнчпнх паук,

ИрО<|>ССОр

плисюк

Брошслав Якович

доктор скоптпчппх паук, проектор

ПТЕКР Савеш Семенович

доктор скопомршнх паук, |[п(к|кч'ор

БЕНЬ Тарас Григорович

Пропцша оргашзащя: 1нет|ггут еко1юм1ки промисловосп (1НП) НацюналъноТ академп наук УкраТпи (м. Допецьк).

Захпст вшбудеться НУ" вересня 1995 року о 14 год. 30 хв. на заодашп стчшипзовапоТ ВчепоТ ради Д.01.51.01. з прнсуджешш паукового ступени доктора сконом1Ч1шх наук у Науково-досшному економ1чному шгтитуп Мш1стерства економжи УкраТпи (252601, ГСП. м. КиТв-103, бульвар Дружби народов, 28, 5-й поверх, зал засщань).

3 дисертащсю можна ознайомитнея в науковш б1блютсш ИДЕ1 Мппстерства економжи Украши.

вто]>еферат |кшслано 1995 р.

Пчсшш секрстар спе1пал!зо11апоТ ВченоТ ради, Бондар 1.К.

доктор скопо.\пчмпх паук, профегор

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 1.1. Актуальв1сть досл1джеяяя

Роэв'язання пр'юритетних стратепчних заядань, спрямованях на змшнення та розвиток ековои!кн Укра1ян, моз^е бутя забезпечене за умови рашоналыюго поеднання эагалькодержАно1 политики з реНоналыюю, що дасть зиогу ефектявно вихорястовувати еконокмчпнп потенщал рег!он1в, 1х пряродво-географ1чн1, соц5акйо-демограф!чи1, (>есурсн1 та Ыш! особлявостЬ

Тривалин час пптапням рсг1ояально1 екояошчноТ поггякы не прид!лялося належно! уваги. Надм1ряа к*шцентрац1я фшансовнх 1

матер!альних ресурс!в у розпорядженш центральрях органов" управления,

^ / - -

звуження ек0Н0М1ЧН01 бази Мкцевях оргашв, веДостатне врахуваняя територ1альних ропорцШ у планувапя! розвятку продуктнвнях сил Укра1ни зумовили: недосконал1сть галузево! структуры репопальппх господарських комплекс1в; одноб'1чну спещал1зац|х> реНошв, обмежен!сть сфери застосуваняя прац|; стотп"| а!ды!ввост! ы1ж реНонамн в р1внях соц1ально-економ1чного розвнтку; леповнс чя недостатньо ефективне вякэристаяяя имсцевнх ресурсов 1 в!дход1в виробництва; посилене забрудяеняя яавколяшяього природного середовища; сепаратистсыа репональя!- устреил^яия як протпдт централ!зму; иедоврахування можлявостея рег:он!в у загльсодержавп1й структурой, швсстнцшшй, сощальл1Й I эовшгяню-екопоыНшй поггяцк Соц1альяо-екоыомГчн1 умови розвятку в рег!онах УкраТня неоднаков1, що виключас можнв1сть ушф"|кацЦ шдход^в до прояедепня еднноТ пол1тикн еконоьпчнях перетворень. Особливо це стосуеться рег1ошв металург!йно! спещал1зад11 (Дншропетровсыса, Донецыа, Запор1эька й Луганська облает!). Структурна перебудова екоиоы|кя, як покаэус досв1д, не може обиежуватяся програмо дш для УкраТпп в ц!лому, вона мае поеднуватяся з ефективиою региональною пол1тякою.

Досл1дженню багатоаспектяих проблем - структурнях перетворень у единому еконо1пчноиу простор! з урахуваяням репоналышх особливостей присвячеш прац"| провЦнях ученгас .-економ1ст!в. Одяак анализ опубл!ковапих теоретячяих розробок з проблеми, що розглядаеться, ыетодячнях положень 'та практячяях рекомендащй покаэус, що багато пятаяь теорИ, методичного забезпеченнЯ' I практики ращональпого . поедпаппя двох Ыл у проведенш економ1ч>шх перетворень - репонал1задН та нтеграцН,

посиления впливу господарського механ1зму на рацюнал1зашю економ1чного потенц1алу perioniB перебувають ще в стадп опрацювания, с предметом творчих дискусни До них належать i проблемы взасмодп галуз1 та perioiiy в зд1йсненш структурно! перебудови.

Наниажлив1ш1 складов! вир1шення досЦжувано! проблемы: теоретичный анал!э сутност1 макро- й м1кроекоиом1чного- регулювання соц1ально-економ!чпнх В1дн0син; опрацювания на nui ochob проиозпцш щодо конкретных заход1в структурно! перебудови ckohomkh perioniB; розроблення принципово ново! репонально! иотики; поеднапня репонально! та галулово! полынки в структуриiii перебудови визначення npiopHTCTB в ско ном ч н их перетнореннях; выявления найхарактершших тендеший i закономерностей перехёдного периоду л формуванн: рнпкоио! економжи в perionax; адапташя народно господарського ком п л с к су periony до стратег)! i тактики структурных перетворень и с кон ом i ц i держали. При цъому велике значения мае не т1лькн з'ясу вапня загалышх закономерностей, зв'язаних у единый ыехашзм управлёння економшою держави i perioniB, але и урахувания x особливостей -таких, як взаемозв'язок стратеги i тактики. екоком\чних пере гворень у perioni з програмами структурно! перебудови базовых галузей промисловости до дкнх належать шдпрнемсны чорно! металургн Украпми

Особливе значення мае досЦження дано! проблемы для промислових perionio, з о крема метал у р ri й но! спец1а;пзаци, пасам перед Нридшпровського та Донецького, де внроблясться 100% чавуиу, стали прокату, труб, вогнетривии феросплав^в. 90% металовнроб!в, 93% товарно! продукцм чорно! металургн Укра!нн i утворюеться 84% прнбутку. На шдпрпемствах чорно! металургн цнх perionin зайнято 93,9% в1д загально! чнсельностё прашвник1в галузи

Об'ективна необхидшеть Bce6i4Horo доел джения даПо! проблем,' подальшого поглиблеиня !! теоретично! та науково-прнкладно! CTopin ьизначають актуальшеть теми дисертацп, П народногосподарське значення.

1. 2. Мета i эавдання досщження

Метою дысертащйно! роботи е комплексие внявлення законом!рностей екопом]чно! та оргашзацшно! взасмодп perioniB i промислових галузей у период становления ринков их вшюсин i опрацювання на цне основ! теоретичных, методичных, практичних

питань пщвищення ефективност1 господарського мехашзму та посилення . його впливу на адаптацт народногосподарського комплексу репону до стратеги i тактики структурних перстворень в сконокпщ держаки.

Для досягпення вказано! мети в робот! були поставлен! та вирпнувалися Tani завдання:

досЦження теорстичних аспе kt в урихувания репональних особливостен при формуванш державно! економ1чно! i сошально! пол1тики;

обгрунтуванмя основ1шх Ч!1И!!Ик1в, що зумоилюють об'ективну необх^шеть посилення рол1 територ1ального аспекту управления народиим госиодарством краТни;

- аиал!3 та обгруитування залежност1 темгпв економ1чннх перетворень у perioni вЦ стратеги й тактики структурно! перебудови базових галузей промнсловост1;

визначення прюрнтетиих напрям1в репонально! та галузево!. структурно! перебудови;

- розроблення комплексе методичних положень i методик, я k базуються на внкорнсташи економ1ко-математичних метод! та сучасно! обчислю.*. ilho tcxhkh i складають у кищевому шдсумку мстодичне забезпечл шя структурних перетворень i диверсифжацп виробннцтва;

- розвиток коицепцп приватизацн державних шдприсмств мсталургП з урахуванням галузевих та репоиальних особливостен:

- розроблення иових шдход1в до сошального плаиування на ыдприемствах, як1 можуть стати ефектнвннм i нстру wenTaoi см управшня сошально-економ^чними процесами;

- обгрунтування пропозицЫ щодо вдоскоиалення механизму регулювання зовнпиньоеконом1чио! Д1ялыюст1 промисловнх шдпрнсмстп (lia приклад1 металурпйних) на региональному pioni за умов переходу

ДО рИИКОВИХ В1ДНОСИН.

1. 3. Предмет i об'ект досщжения

Предмет досл)дження - економ1чиий мехашзм взаемодп periouy та промисловнх галузей у пррюд становления рииковпх вЦносин, зокрема эаконом|рност1 структурних перетворень у perioni з урахуванням нтеграцшних процеЫв в економни Укра!ни, а також еко ном ч ni чинники, що зумовлюють необх1дшсть посилення рол! територ1ального аспекту управпшя. Осиовну увагу придмеио тим

аспектам цього мехашэиу, я<1 ще не розроблеш або досЦжен! иедостатню.

Об'ектом досщжсиня стали промислов! репоии ыеталург1йно1 снещалиаДН - Придшпровський та Довецький 5 чорна ыеталурды УкраТни ' як базова галузь И иародногосподарського комплексу.

Проте б!льтсть досщжених питань 1 законом|рностей змщпевкя економ1чно1 саиост1йност! та фувкц1онування мехашзму взасмодП зиюимх репош 1 чорно! металургП мають загальнин характер I поширюеткся на шш! репонн та галузК Тому комплексне й снстемне 1х внвчеппя мае теоретнчне, ыетодолопчпе 1 прак, ичне значения для подальшого розвнтку 1 вдосконалення всього господарського механизму в пер!од становления рииково1 економхки, для шдвпщения ефектввносгп сусншьиого внробннцтва в щлому.

1. 4. Иетодолог1я 1 методика досл1дження

Методолог!чноп осцовов вир!шення поставлених завдань е д>алектичнин метод наукового (знания, д'осЦження явищ 1 процеС1в у взасмозв'язку 1 -розвнтку в ход! зд1йснеппя реформ управшня. В|дправнны пунктом дослихення с концепцП економНного I социального розвнтку суспмьства, сфорыульован! у працях В1тчизняних I заруб1жннх учених, теоретичш основа, нацюнально1 економ1чно1 погеака на, еташ формування 1 зд!йснення ринкових в!дносин. Внкорнстано комплексен* 1 свстемннй п1дхщ до анал1зованих проблем, сучасн! метода досл1джень: класиф!кац[й; статистичних угруп<Иань; логичного узагальнення результате; експертних оцшок; техшко-економ!чного, статнстнчного 1 граф!чвого анал1зу; економ!ко-. математячвого моделювання; програмно-ц1льоого пЦходу та 1нш1.

* 1. 5. Мтер1аж, використан! ври досл1дженн! '

При напнсанш " двсертацшпо! роботи викорнстан! законодавч| я норматива! актн Верховно! Ради I Каб1нету М1н1стр1в Укра!ии, 1нструктнвв1 матер!али М!н1стерств економшн, ф>нанс1в та промвсловоет! УкраЬш, Над1онального банку й Фонду державного майна У ераТни, матер1ан науково-практичннх коцференц!й ;га сем!нар1в з дослижуваннх проблем.

1нформац!нноо базою для дослиження пробсмн структурно! перебудови стали дан1 Министерства статистики Украши, матер!ан обл!ку та звИност! металургшннх шдпрнемств, результати

досЦжень, проведених у наукових закладах, та орган1зац!ях, спсц]алы1ИХ спостережень та досщжень, у тому числ1 внконаних автором або шд ного кер1вництвом чн за безпосередньою участю.

1. 6. Наукова новизна дисе^тац!!

На основ! проведеного автором комплексу науково-досл1д11их роб1т одержат так1 результат!!, як1 можНа квал|ф1кувати як нов! положения.

В економ!чнШ теорИ :

Д. Сформульовано 1 концептуально вир1шено проблему взаемодИ галуз1 й репошв у процес1 структурно! перёбудови економ!ки У краТни.

У структуршй перебудов! виробничого комплексу УкраТни найважливниою ланкою е забезпечення взаемодп М1Ж галузямн та репонами. 3 метою 'вир!шення Ц1е1 проблеми були визначеш та. класифжован! найважливШ пршрнтети в Д1ялыюст1 галуз1 (чорно! металургП) та репошв. Так1 пр>оритети внзначаються для кожно! галуз1 I пов'язуються з репональними, теля чого опрацьовуються проекти структурно! перебудовн, що узгоджують потреби 1 можливост1 кожного.

Б. Розроблено класифшацш чинник!в, як1 впливають на стратепю й тактику структурних-перетворень у регшт та зумовлюють необх1дн!Сть взаемозв'язку територ*1ального н галузевого аспектов управления в перюд переходу до рннково! економ1ки. До них належать економ!чш, соц!альш, оргатзацшш та виробннчо-техшчш чинники.

Економ1ч1п чинники: нов1 джерела нвестищй, територ!альнин аспект в управл!нш народним господарством, пр!оритети репонально! та галузево! структурно! перебудови; приватизация державних тдпрнемств, державна шдтримка 1 стимулювання структурных перетворень, зовшшньоеконоМ1чна д1яльность,. територ1альний бюджет.

Сощальщ чинники: збалансований ринок товар!в та послуг, соц!альна забезпечешеть та захист населения, р1вень заннятостЬ об'екти соц!ально-культурного призначення.

Оргашзацшш чинники: структури' управшня (асощаци, концерни, корпора[цп, ф!нансово-промислов1 групи - ФПГ) , що об'еднують шдприсмства ! спрямоващ на структурну перебудову та сощальнин розвиток репошв; регюнальний адмппстратииний центр, що

мае забезпечувати р1вн0вагу сусшльного попиту I пропознцп по всьому господарсысому комплексу репону.

Виробничо-тсхн1чш чин пика: крупш регюнальш программ, техшчне переозброепня I днвсрсиф1кац!я та стаб1л1защя внробництва, матер1ально-те.хшчна база, конкурентоспроможшстъ продукцп.

Б, Розроблено новый метод к1льк!сно! оц'шкн техшко-економ1чного та оргашзащйного р!вия шдпрнемств \ виробннцтв переробного характеру, 1ДО дозволить цьлеспрямовано в^дбирати проекти структурно! псребудови для практично! реал!зацп в репонь

Ключовим моментом у в и бор! прюрнтет1в репонально! та галузсво! структурно! перебудови И екопом^чне обгрунтування проект^, визначения Тх структур, що вЦбпвае ринковий характер изаемоди приинятпх при анат чинштв 1 ноказннмв, забезпсчуе ушф^кащю ыетод1в оцшкн и умов узгодження дсржавннх, репоиальних та галузевнх нтересйв. Розроблело метод вЦбору проектов для прийняття ршення шодо 1х швестувапня. Передбачаеться формування кожного проекту 1 подготовка його техпко-економ1чиого обгрунтування (бизнес-плану) за два постпдовних стапи. На першому еташ .виявляються можливост! та готуеться В1ДНОС1Ю стнслии та узагальненин онис проекту,

обгруитовуеться доцитьшсть його впровадження в репош. На другому еташ за перспективинми &1д>браними проектами розробляеться повпе ТЕО для прииняття остаточних управшських ршеиь та !х реал1зацп за умов мипмалыгого Ыдпрнемницького ризику.

На основ1 цнх дэсл1джень внведсно формулу длявизначення показиика ефективност! рсгюиалыюго проекту.

Г. Запрононовано новин метод оц'шкн регюнального проекту структурних перетворснь за показинком нтегрального економ1чного ефекту з урахуванчям чинника часу \ дисконтування р1зночасннх прибутк1в 1 видаткв за. першд життевого циклу функцю)(уваш|я проекту.

Структур! перетворення на р!вш тдприемств \ регюш в вимагають визначення оптимальних умов выкорнстання вс1х вид1в ресурс!в, .особливо фшансових. Це прирост прнбутку В1Д реал1зацп техшчного проекту яка супроводжусться приростом виробництва, та вд реал1заци проекту, що забезпечуе освоения ново! продукцп; зниження соб"1вартост! продукт!, а також витрат матер!альних 1 паливних ресурс!в. Запропоновано формувати програми структурно! перебудови за

показником штегральиого екоиом!чного ефекту, що визпачасться як р1зниця сукупного доходу в!д реал!зацп продукцп, ро-рахованого на весь* пгрюд життя проекту, I сумл вс1х антрат за той же перюд, з урахуванням чинника часу I дисконтування ргзяочасних. доходов I видатк!в.

Д. Розроблено оптинизацшну модель в^дбору проекта структурних перетворень шдпрнсмств.

В значения критерию опти&?алькост1 дзе можливкть створнти математичну модель постановки завдання формуванпя программ структурно! перебудовн. ВпзЕачепо, що постановка такого завдання на р1вш гмдприсмства полягас в тому, гцоб э масиву шдготовлених до рсал1за1и! техничных чи оргашзацшсих проектов вiдiбpaтI для включения до програмн тзк!, виконання яках забезпечить максималышй за даннх внтрат додатковий прибуток на одинпцю фшансових витрат на реал1зашю проекту.

Побудовано модель ' в набору проект!в в умовах металургшного виробннцтва.

В методологи I методичному забезяечеянк

А. Обгрунтовано пеобхгдшсть етапно! взаеыодп стратег! I . тактики економ!чних перетворень у репош з програмами структурно! перебудовн шдприемств базов их галузей промяс.тЬвосп а також учзст осташпх у вир^шешп сошально-економ^чних проблем региону, формуваши репоналыюго бюджету I фондш цьтьовсга призначеипя, утворент збалансованого товарного ринку, у роэвитку рияково! шфраструктурн; запропоновапо мехашзм взаемоди шдприемств галуз* та репональних оргашв управления.

Практична реал!зац1Я пр!Оритет1В рё'гюнальао! \ галузево! структурно! перебудовн безпосередньо пов'язапа 13 етапн1стк> I! здшснення. Видшення еташв необхидке для реал1зацп двох цглей: стратегия но! (структурна перебудова народкогосподарського комплексу репошв та утворення ефективного механизму розвнтку е ко ном кит базов их галузей промисловосп в умовах со Ц1аль но ор!*ентовано! рннково! економ1ки) I тактично! (подолаиня спаду виробництва й кризи платоспроможност! п!дпрнемств, стабгпашя ецонсмгки).

Па першому етап1 розв*язуться тах завдання: поповненяя власних об!гових '"кошт;в шдприемств, прнскорення !х оборотности шдви щення платоспроможиосп шдприемств, моо1Л1зац1я внутр^вшх

джерел накопнчгння - амортизацП, прибутку, грошових эаощаДжень населения, анкорнстання р1эномантшх форм регулювання цм! 1 доходов, удосконалення податково! та бюджетно! потжн, п1льгового кредитування проект1в техшчного переозброення 1 реконструкш!, адресшсть [нвестицш на соц1альщ программ, поснлення мотивацИ прац| 1 шдприемннцько! Д1яльност1, створе'ння умов для зб1лыпення м1сткост1 пн\тр1шнього ринку, змщнення управшня макро- 1 мжроекш1ом1чнпми процесами, припинення спаду виробництва, досягнецня економ1чного пожвавлення та початку структурних I яюсних зм1н.

На цьому еташ розвиток ринковнх вЦпосин мае орган1чно поеднупатнся з жорсткнм державним регулюванням.

Другий етап - стаб1л!зац1я та зростання (зпдпо з потребою) обсягу виробництва базових галузей промнсловост1 вЦповщно до сошально-економ1чного розвитку репону 1 держави, структура! зрушення й диверсифжащя виробництва, формування 1нвестнц1йних фондов для реал1заци ефектнвних сошально-економ1чних проект)!, роэдержавлення власност! 1 приватизация шдприемств базових галузей промисловост1, введения жорстких закошв державного антимонопольного регулювання.

Другий етап стае вгдправним для стабильного розвитку з метою заоезпечення р1вноваги платоспроможного попиту 1 пропоэицП в умовах розвиненого внутр1шнього ринку, конкурентоспроможностй национального виробництва , на зовшшшх ринках, оптнм1зац11 сошального, демограф1чного та еколопчного стану сусшльства.

Б. Розроблено методичш положения оцшки техшчного р!вня виробництва (на приклад! металурпйних шдприемств).

Структурна перебудова в репонах металург1йно! спещал1зацп зд1йснюеться з урахуванням техшчного р!вня шдприемств. Розглянуто стан техшчно! бази шдприемств, розроблено методнчи! основи оценки техшчного р!вня виробництва 1 рекомендовано заходи для його шдвищення.

Сучасний стан чорно! металургп УкраТни характеризуемся великим зносом основннх виробничих фонд!в, внкорнстанням у значних обсягах застар1лих технолопй I засоб1в виробництва, малою часткою проду'кцп, що в1ДповЦас м1жнародннм стандартам, великою к1льк1стю еколопчно шк|дливнх викидш.

Структурна перебудова мае эдШснюватися на осноВ1 повноГ 1нвентаризащ! вох промислових . шдприемств, у тому числ| металургшннх. Кожпе з нйх оцшюеться з точки зору його значения для економжи репону та УкраГнн, дощльност! й економ1чно1 ефективност1 подальшого функцюнування, впливу на природне середовище, можливостей диверсиф1кашТ та конверсм, штеграш! в промисловнй комплекс регшпу и УкраТни, загальноевропепських 1 св1Тових економ1чних структур. Тйкий шдх1д забезпечуе шлеспрямовану структурну полынку.

В. 1'озвинуто концепщю приватизацп шдприемств металурпнного комплексу, яка обгрунтовуе способи, умови,

посщовшсть, темпи 1 масштаби прннатизаци та передбачас пропозпцп щодо вдогконалеиня цього процесу.

Формувания снстеми ринковнх вгдносии у держав1 й репош та в1дпов1Д1Ю1 до них вйдносин шфраструктури грунтуеться на хнлеспрямовани приватизацм власность

Лосл^джекня показали, що повноцпше функцюнування економ1ки можнве в умовах р!зномаштност1 форм власиост1 1 жорстко! конкуренцп М1ж товаровнробниками. Тому приватпэац!я розглядаеться як метод утворенпя коикурентоспроможноТ софально ор(ентоваио! ринково! економ1ки, що внр1зняеться посиленою мотивацию прац! и особистою эашкавлешстю прашвнимв у результатах д!яльност1 шдприемств. У зв'язку з особливостями шдпрнсмств металурпнного комплексу (венк1 масштаби внробництва, висока фондомн1сть продукцп, значна кктьккть допом1жних цех1в 1 шдсобннх господарств тощо) процес 1х прнватиэацН мае вибуватися поступово через утворення акцЮнерпнх тонариств 1 поетапнп, починаючн з малих та середтх шдприемств 1 закшчуючи великими.

Можливост1 трудящих у придбанш державного майна шдгалузей чорноТ металургп луже обмежеш В1Д 4,6% вартост! манна коксох1М1чннх шДп рисмгтв до 16,3% - вогнетрнвних. За прямого акцшнування шдпригмство маг эмогу придбатн в середньому лише 7% державного майна. Тому д^йовнм засобом роэдержавлення власност! мае бути оренда, эавдяки якм! шдприсмства В1дразу ж включаються в режим приватизаци. Викоппстання орендних виносин Л11ма1 гостроту ироблеми викупу державного майна. Заметь в|двол1кання кошт!в на придбання морально I ф|зично зношеного устаткування шдприемства

сирямовують 1х на ^ехшчне переозброення виробництва, впроваджеиня нових технологии При цьому внробнич1 фондн, що належать державу можуть залишатися у державши власност! до 1х повного зносу.

ДосЦження показали, що оренд!п шдприемства мають можнвост1 нротягом одного року прребування на ореид! створити нласне майно в розм1р> до 30% акщонсрного кашталу. а з урахуванням придбання майна за особист! кошти прац1вник(в сукунна частка майна ще зростае.

Реал!зац!я цнх заход1в стримусться недоскоиал!стю законодаичо! та правово! базн в галуз1 приватпзаци та орсндп I (Хпробами 1х заморожування з боку супротивник1в економ1чних реформ.

Г. Обгруптовано пронозпци щодо пдоскоцасння мехашзму рогулюпання зоинп1п1ьоскопом1чно! лояльность промнсловнх шдприемств (па приклад! мсталургшних) на державному I регюналыюму р1внях в умовах переходу до рннкових в"1дносин.

Найважлив!шим напрямом структурно! перебудоии с систематичнс вивчспня кон юиктури зовшшшх ринков збуту продукцп, б1льш повне урахунання можливостей шдприемств базових галузей промисловост! репошв у шдвшценш ефективност! зов1ишньосконом1чно! д!яльност). В дисертацп оперто наведет результати досЦжень стану експорту металопродукцп до кра!н СНД \ в краши дальнього заруб1жжя, визначеш доц!лып обсяги та структура експорту. Завдяки цим поставкам забезпечусться злачна частина валютних надходжень до бюджету держави 1 критнчний мпорт. Не менш важливим результатом е шдвищення престижу Укра!ни та забезпечення можливостей залучення зарубежних нвестор1в до техшчного переозброення металурпйного виробництва.

Виявлеш характерна тенденцп у зовн1шньоеконом1ч!пй /ияльлост! з урахуванням регюнальних особнвостей. Основш з них так!:

- частка експорту шдприемств металургп Придшпровського га Донецького репошв у загальному обсяз! експорту Укра!ни мае домшуюче положения (00-70%);

- зннзилася частка експорту до кра!н СПД;

характерною особлив1стю м!жнародно! конкуренцп постачальник!в металопродукцп с проведения "антидемшигу" з метою

повного або часткового закоиття заруб1жних ринк1в для украТнських металурпйних эавод1в.

Придгипровський та Донецькнй репони мають можлив1сть збГлыпити експорт листового прокату в краТни БатП - це стимулюеться 1х географ1чннм положениям I високою платоспроможн:стю. Змшнення економ много сшвробтшцтва У краТни э Роийською Федеращею дасть змогу акгишзувати поставляния металопродукци на ринки Туркменистану (в обмж на газ), Азербайджану (продукт обмшу -нафта), Казахстану (нафта, кольоров! метали I си ров и па, сшвробтшцтво в космшних досл1Дженнях), Узбекистану (баповна, золото, уран) \ конкурувати з Китаем та шшимн державами в шй зон!.

У зв'язку з цим модель економ!чного сшвробтшцтва передбачае: взаемодт на основ! ьпждержавних угод (взаемш поставки, взаем н \ розрахунки за к л рингом, сшльне н весту вання великих проект1в): розвиток прямих зв'язмв м1ж гпдприемствами та ф1рмами з паданиям Тм прав щодо визиачення предмету сшвробтшцтва у сфер1 щноутворенпя, поставок, креди-пв, оргашзацН СИ \ сшлышх компашн для виробннцтва газопров!дних труб з захиеннм покриттям, вндобування марганцевих руд 1 виробництва марганцевих силав>в, виготовлення сортових* штрииЫв, водо-. I газопров!Дних труб, труб нафтового сортаменту, канат1в 1 металокорду; стиорення вгдповЦних фшансових структур для кредитування I страхуванпя поставок, а також юриднчно! базп економ^чного сшвроГнтництва.

1. 7. Практичне значения наукових результате Одержан! результати дають змогу розробнтн теоретичш оскови репонал1зацм та нтеграцп макро- \ м1крорегулювання со ц ал ь но-е ко ном ч них в1д носин. Теоретичш досщження довели необхщшеть поеднання двох ппй - репонал1зацп та нтеграцп у проведенш державних реформ в единому екоиом1чному просторь

Зд1йснено клаенфжацт чиннишв, що впливаю*гь на стратегт I тактику економ1Чних пгретворень у репонах I зумовлюють нео6х1дн!сть посилеиня рол1 територ1ал ыюго аспекту управпня в перЮд переходу до ринково! економ1кн. Показано, що макроеконо^пчне регулювання соц1ально-економ1чних в1дносин мае враховувати нтересн репЬшв, де реально функцюнують продуктивш сили, створю ються товфри 1 послуги, реал1зуються об'ективн! економ1чш закони.

Ц!нн1сть проведеного досЦжепня полягас в тому, що пропозицИ, як1 м!стяться в ньоиу, дають змогу мкцевим Радам народних депутате реально керувати екопомгшим 1 сощальним розвитком шдлеглих територШ та будувати сво! вэаемодм з виробниками, використовуючи економ1чи1 важезп управпшя.

1.8. Апробац!я результат!в досл!дження Основш результат доемження допцв1далися на таких всесоюзпих 1 респубшанських конфереишях та м|жч<ародмих науково-практичних семшарах (I були використаш в !х шдсумкових материалах 1 рекомендациях):

-Всесоюзна науково-практична конферемщя "Територ1альне управпшя в новнх умовах господарювання" (Москва, 1988).

-Республ!канськ! иауково-практнч1п коифсренцп: "Проблеми управпшя комплекеннм екопом!чиим I сощальним розвитком великого м1ста" (Дншропстровськ, 1988); "Ефективний напрямок комплексного сощального й еконоимчного розвитку репону" (КиТв, 1989); "Шляхи вдосконалення соц1алы10-економ1чного розвнтку тгриторп в умовах самоуправпшя та самофшансування" (Дшпропетроиськ, 1989).

-М1жнародн! науково-практичш семшари: "УкраТнський ркнок, шляхи становления I перспектив!" (Ки!в. 1991); "Завдання структурно! перебудови шдприемств металурпйного комплексу Укра1ни в умовах роэширення прав рспонйв та переходу до ринково! економ!ки" (Дшпропетровськ, 1994); "Еконопчне I равове забезпечення структурно! перебудови металургм Укра!нн" (Днпгропетровськ, 1994); "Методология визначення прюритетш репональних програм та засоби 1х реал1зацИ. Актуалыи проблеми регионального самоуправшня 1 правового забезпечення господарювання" (Донецьк, 1994).

Окремй принципов! положения знайшн в!дображення в допов!дних записках, листах та пропозищях до Каб!нету Мппстр1в Укра!ни, Мшекономшн Укра!ни, Фонду державного майна Укра!ни, Нацюнального банку Укра!ни, а також апробова|п при опрацюванн1: Концепц!! переходу м. Дшпропетровська на самоуправл!ння та самофЫансування; Схеми розвитку ! розм!щения продуктивних сил Дн!пропетровсько! облает! до 2005 року; Установчих документ!в територтльного м!жгалузевого об'еднання при Марганецькому м1ськвиконкомГ Дшпропетровсько! облает! та Територ1ального м!жгалузевого управления в Червоногвардшському район! м.

Дшпропетровська; Концепцн розвитку прничо-металургшного комплексу УкраГни на перюд до 2010 року; Схемн розвитку металургшного комплексу Украши па пертд до 2010 року; Програми розвитку виробництва алюмш1ю до 2000 року.

1. 9. Публ1кац1!

Основш положения дисертацп опубжоваш в ЗЛ працях (в тому числ1 5 монограф1й, 29 брошур, статей, тез, допов1дей). Загалышй обсяг публ1кацш - 91,8 друк. арк., з них 58,4 друк.арк. належить особисто претендентов!.

1. 10. Структура 1 обсяг роботи Мета 1 завдання дисертацшного д0сл|дження визначили таку структуру роботи: ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТ!! ПОСДНАННЯ ГАЛУЗЕВИХ ТА РЕПОНАЛЫШХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРИ ФОРМУВАНШ ДЕРЖАВНО! ЕК0Н0М1ЧН01 ТА СОШАЛЬНО! ПОЛ1ТИКИ

1.1. Впнв структурних перетворень в Укранп на економ1ку базових галузей промисловост1

1.2. Врахупання репоналышх особливостей при формувашп державно! економ1чно1 та сошально! потжи

1.3. Регион як об'ект управшня економ1чним та сощальним

розвитком

2. РЕПОНАБН1 ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО! ПЕРЕБУДОВИ БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТ1

2.1. Основн! напрями структурно! перебудови базових галузей промисловост! репошв

2.2. Стан 1 перспективн] питания техшчного переозбросння металурпйного виробництва з урахуванням репональних особливостей

2.3. Пртрнтети ' регионально! I галузево! структурно!

перебудови

3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА ДИВЕРСИФ1КАЦ11 ВИРОБНИЦТВА

3.1. Методичне забезпечення реал1зацп пртрите^в прогресивних структурних перетворень у регюш

3.2. Особливост! оцшки внутр!шньогалузево! ! репонально! структурно! перебудови на основ! викорнстання економжо-математичних метод!в

3.."). Методи-пм ОСНОВИ ОЩНКИ ТСХШЧНОГО р!ВНЯ виробництва

3.4. Формування нвестищйних ресурЫв структурно!

ПсрсбуДОВН СКОНОМ1КН рсмону

4. мехпюм регул ювння взсмодП репопу Й глу31 и умовах реформування еконошки украТпи

4.1. Мгха|пзм створення структур для оргашзацм взасмодп рсг!ону й 1алуз1

4.2. 11рииатизац'|я дсржавних шдприсмств металурпТ з урахуванням галузевих особливостей

4.3. Сопйалып проблем и репону та форми участ1 шдприсмств у 1х внрппенш в нових умовах

5. 111д1и11цення ефективност1 зовншшьо-економ1чпот д1ялы10ст1 як важливий напрям структурно! переьудоцц

5.1. Стан та основн'| нанрями розвитку зовшшньо-гконом1<111их зв'язкп) шдприсмств чорно! металургП УкраТн

5.2. Напримп поглибсиня сшвробтшцтва з Росйсю та крашамн коншнього СРСР

5.3. Ренпмалып особливост| зовншшьоекономгпшх зв'язкш мсталурпнних шднрп( мств

ЗАКЛЮЧЕНИЯ

список використано! л1тератури додаткп

Обсяг днсертацп становить 378 .сторшок машинописного тексту, в тому числ! 17 табцць, 41 формула, 8 рисунк!в, список використаних джерел 3 160 найменувань, додаток на 64 сторшках.

1. 11. Короткий з.ч1ст дисертацП

У встуш обгрунтовусться актуальшсть I

народногосподарськс значения обрано! теми I напряму досщжень, впзначеш мета | завдання.~ро6отм, наукова новизна 1 рактичне значения дпеертацм.

В першш глав! проведено аиал1з теоретичних аспектов галузевих та репоналышх перетворень в економщ! Укра!ни з метою внзначення стратеги структурно! перебудови 1 прогнозу насл1ДК1в тенденций. що склалися.

Процеси. що вщбуваються в економ1ц! Укра!ни, повною мгрою вЦбинся 1 в базов! галуз! - металургП.

Центральне питания - управления виробництвом. В роботе узагальнсно досвЦ оргашзацп структур управления метал у *г пйними комплексами у крашах Зах1дно! Свропи та в Япош! I даються рекомендацп щодо вдосконалення управшн-я галуззю.

Особливу увагу приделено проблем двохканальпого формування бюджету - державного та репоналыюго, де регюн виступас як объект управления економёчннм \ соц1алышм розвитком. Обгрунтовано виб1р стратеги перетворень у репонё, комплексиосте репоееального виробництва I його збалансораиосте, яку пропонусться оцшювати шляхом зеставлення маси иакопичеиого 1 створюваного в репош нац1оналыюго прибутку, матерёалышх 1 фенапсових ресурсёв, кашталыеих вкладень, приросту виробництва I його ефективностё.

В друпй глав! розглянуто репоналын особлиаостё структурно! перебудопи базорих галузей промнсловостё з урахуванням тероеторёальних та загальнодержавних петересёв. Методикою передбачаються заходи, спрямованё на внхёд ёз крпзи, и обгрунтуванпя шляхёв розвнтку економ1кн репону за такими видами структурно! перебудовн: соцёально ефективна, рссурсозберёгаюча, екологозахиспа,-

В дисертацё! характеризуются стан ! основееё напрями технёчного переозброения металургшного виробппцтва з урахуванням регёоналышх особнвостей, фшансовнх та материалы!нх ресурсёв.

В умовах рннково! економёки регёон стае центральною ланкою систем и комплексного управления соцёалыю-економ чнчми процесамн.

Переструктуризацёя розглядаеться в дисертацё! в двох аспектах: по горизонталё - в регюнальному 1 мёжга-лузевому. по вертикал! - з урахуванням прогресивних змён структур*! внробннцтва.

Розв'язаиня цього завдання внмагае визначепня приоритет!в репоналыюго та галузевого характеру.

В третШ глав! висв1тлюються розроблеиг автором мстоцичт положения, що стосуються реалёзацё! прёоритетних структуриих перетворень у репонё. Викладено принципи використання екон* пко-математичних методгв при оцёице внутрёшньогалузево! та реп'ональпоТ структурно! перебудоян. Розглянуто осиовнё дясерела ёнвестнцёй для проведения структурно! перебудови галузей: бюджетнё ресурс! репону. формування позабюджетних фон л 1*в, залучення цен трал ьн их капеталовкладе'нь I креднтёв, власти кошти шдприемств усёх форм

власност!, залучення зовшшшх, в тому числ1 зарубшних нвестнцш, випуск цшннх паперп) та нше.

В четвертой глав! розкрит! мехашзми рсгулювання взаемодп-репону. й галуз1 в умовах ре&ормування скоиом1ки Украши.

Розглянуто два типи- територ1альних об'еднань: перший -об'еднання за технолопчним принципом на р|вш макрорепону, нашлеш в основному на внутршньогалузеву реструктурнзащю та диверсиф1кацию виробництва; другий - на р1вш репошв чи субрепошв, льшою м1рою нашлеш на виршення економ1чних 1 софальних проблем.

Приватизащя розглядасться як зас1б створення конкурентоспроможкоТ, сощалыю ор1ентовано1 ринково! економ1ки, що вир1зняеться посиленою м'отиващею пращ 1 в кшцевому шдсумку вир1шить соц1алып проблеми населения регюну шляхом насичення ринку товарами народного споживання 1 продуктами харчування, забезпечить необх1дний р1вень осв!ти, медичного обслуговування, вЦиочинку трудящих 1 достатньо високий р1вень 1х соц|ального захисту.

У п'ятШ глав! характеризуеться один з основних напрям1в структурно! перебудови шдвищення ефективност! зовн!шньоеконом!чноТ д!ялыюст1, яке може бути досягнуте за умови забезпечення б!льшо1 в1дкритост1 економжн з метою II поступово! нтеграц!! у св!тову господарську систему.

Проанал1зовано" снуючу структуру експорту й мпорту продукцП металурпйних шдприемств; пропонуються напрями поглиблення ! розвитку сшвробтшцтва з державами СНД та краТнами дальнього заруб1жжя на осноз1 змши асортименту продукц!! та шдвищення II якостк

Запропоновано в ход! структурно! перебудови поряд з галузевою програмою розвитку експортного потенциалу брати до уваги також можливост1 кожного рег!ону з урахуванням його географ!чного положения.

В заключеин! сформульоваш найважлив!ш! узагальнення ! рекомендац!!, зроблеш на основ! проведених досЦжень.

В додатках мктяться основш техшко-економ!чш показники, показники ТСХН1Ч ного ршня 1 зовшшньоскопомршо! д!яльност1 металургшних шдпрпемств по галуз! в ц!лому 1 но репонах, а також

BiflOMocTi про внкористання досщжень* автора у практищ економ1чно! д!яльност1 на piBHi Ka6iHCTy MiHicTpi УкраТни MineKOKOMiKii Украши, Мшпрому Украпш та 1нших дсржавннх структур управпшя.

1.12. Haynoi положения, що виносяться на захист

IIa ociioi проведених досЦжень на захист виносяться:

- концептуально виршенля проблемы взасмодП галуз! й perioiiy в npoueci структурно! перебудовн ckohomikii Украпш;

- стратепя i тактика структурних перетвореиь у periofri, як! зумовлюють необхшпсть взаемодп територГального i галузевого acneKTin управшня в перюд переходу до ринково! економжи (на приклад! чорио! металургп);

метод KLibKicHo! оцшки техн1ко-економ1чного та орга1пзац!нного р1вия шдприемств i виробництвtпереробного характеру, який дозволяе шлеспрямовано вЦбирати проекти структурно! перебудовн для практично! реал1зацП в perioHi;

концепщя приватпзаци п1дприемств металургшпого комплексу, яка передбачас способ, умови, посл1довшсть, темпн i масштаби П проведения;

- пролозицП щодо идосконасшгя механизму регулювання зовшшньоеконом1чио! д!яльност1 промислових шдприемств на державному та региональному ровнях.

2. ОСНОВНГ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1!

2.1. Структурна перебудова розглядаеться як найважли-в!ший i необх!дний зах!д в1дтвор2осальних npoueciB i голозиий напрям п!двнщення ефсктнвност! еконолйки сусального виробництва на сучасному eTani 1 на тривалу перспективу.

З'ясування ЗЕК0Н0м1рН0СТСЙ i ПОСЛ i ДО В HOCTI eKOHOMi4HI!X перетвореиь грунтуеться на досл1Д"*енш !х сутност!, врахувашп зпливу макроеконом1чннх заход1в на ефсктившсть м1кроеконом1чних npoueci на piiii шдприсмств базово! галуз1 промисловост1 - чорио! металургп УкраТни та perioiiiB металурпйно! спещал1зацН. При цьому доведено, що' селектнвн! заходи не забеэиечують стаб^зацп виробництва й економжи, BiipimeniiH сощальних проблем.

ДосЛ1джемня показал, що валютно-фшансова та загально-економ^чиа криза в Украпп вимагае эдшенення комплексу

изаемопов'язаних антнкрнзових заход1в. До найважлив1ших напрям!в структурно! перебудови належать: в!дновлення керованост! народного госиодарства; подолацня таких негативних явищ, як падшня ииробнмцтва, зростаиня кредитно! cmc!, лавичюпод1биий характер шфляцм, надм1рннй бюджетний дефщит, криза плате>ив, що спричинила гостру нестачу власних o6tobhx koujtb шдпр иемств. Cvtocobho кожного !:.< зазначених наирям1в обгрутовано конкретш заходи та дано рокомендацп. Показано, що одшею Ёз найважлившнх проблем сьогодш t управления фшансово-кредитною системою. Дослужено стан, jkLthoct (пдпрш мсти чорно! металургп. Когфммснт абсолютно! л!кв1диост1 гтановигь b д 0,01 (Макивський комбинат) до 0,15. ("зовсталь"). Виивсно причину низько! л1кв1дностк не крсднторська заборгованкть, час гка яко! в короткотермпюппх зобов'язаннях ста повить близько 81%. Коефщкнт платоспроможност! мсталурпйних 1пдприсмств - в i д 1.10 до 1,94. нал1з показав, що основне випожання o6iroBiix koihtb сталося за рахунок деб1торсько! заборгованость У 40% металурпйних шдпрпсмств вона перевнщуе 50% o6tobhx koiiit. На ittuiux шдприсмсч uax цей по казни к станов1ть вы 17 до 39%. Запропоноваио здпкпюватн доощнку товарно-матср!альних цшностсн i поповнсння власних обпових koujtb шдприемств з урахуванням piunn жфляцН.

Для подолання кризи платеж^в обгрунтовано необхЦшсть введения вексел1в, що в багатьох державах з розвинутою ринковою ек01юм1к0ю належать до л1кв1дност1 другого ступеня i piaKO змешнують обсяг кредитно! емки. ВЦзначено, що кредит мае падаватигя п j д конкретш заходи.

Запропоновано реал!зувати систему стушнчатого креднтування, тобто надання позичок не взагал1 пЦ кошторощу варт1сть o6*ИKTb, як1 реконструюються чи будуються, а тд конкретики буд1всльннй етап. Такий 3aci6 дасть можлив1сть прискорити введения o64ktb у д1ю, забезпечити оперативке повернення позичок за рахунок прнбутку В1Д виробництва додатково! продукцп, збЬьшити фонд банку та його жвестнцшш можливостк

Для активёзацп вщтворювальних процес1в

необх1ДК1: розробгиня надшного господарського законодавства, стаб|льних правил функщонування економ1чного мехашзму; усунсння д и с п р о и о р ц i й - м ж . матер1ально-речовими i фшансово-иарттшмм

аспектами виробництва i споживання; використання р1зномаи1тних форм державного- регулювання цш i доход1в; удосконалення податково! та бюджетноГ пол тики; перетворення форм, власностг; науково-техшчна перебудова виробництва в прюритетних галузях та напрямах; посилення мотивацн npayi i шдприемницько! д1яльносп; здп1снення заход1в щодо налагоджування державного мехашзму, валютно-фшансового i кредитного регулювання; визначення етатв економ1чних перетворень на ocuoBi економ1чних эакошв вЦтворно! цикл1чностг, активна участь у структурних перетвореинях perionie, ч1тка региональна пол!тика держави.

2.2. Ефективне здШснення перебудови народногоспо-дарського комплехсу УкраГни залежить в1д взаемо/Ш галуз! й perioiiB.

Обгруитонано, що у ринковому мехашэм! господарювання СЛ1Д враховуватн необхЦшсть рац опального поеднання галузевих i територ1алышх аспекпв розвитку. Переструктуризац!л розглядаетьгя в двох аспектах: no-перше, по горизонтал! - в репональному i м1жгалузевому acnehri, тобто з точки зору змши cni ввщношення р1зномаштннх галузей в ckohomiiu periony; по-друге, но вертикал! - з урахувашшм про гргси вних змш структур .виробництва д!ючих гпдприемств з opirirrauicK) x на випуск конкурентоспроможно! продукци як для наспчення внутрипнього споживчого ринку рег-шну, так i для поставки за його меж!. Для розв'язання цього двосдиного завдання потр!бне визначення пр!оритет!в регионального та галузевого характеру (рисунок) 5 в!дпов!д1ю до нього - створення на пенному eTani шльговпх умов для Tiel чи inmo галузь вид1в д!яльност1. форм власност! та господарювання з використанням наявних pecypcie i у в ир i шеи n i соц 1ал ыю - еконо м in и их проблем.

2.3. Структурна перебудова економ1ки не може обмежуватися програмою дШ для УкраТни в ц1лому, вона мае поеднуватися з сильною реНональною пол1тнкою.

НеобхЦном умовою тако! перебудови е роз под! л повноважень м!ж органами виконавчо! влади у сфгр! сошально-економ1чного розвитку. Правовою основою мае стати державний догов1р з окремимн репонами. В об'ективному npoueci HTerpaui та репонал!заци одна з пайважливппих проблем - -формування бюджет!в. Автор е прихилышком двохканального формування бюджету: едина податкова ставка - основпий канал формування державного бюджету:

Ociiodh есмснти проблема-вза< mo:ii гал y:i i та per i он u y tipoacci структурно! игробудови ckohonHkh Укра!ни

Галузев! пршритети

1. Texiii'ino пор Ct).l> рос п H я

2. Ре M) H ct рук ni я Л1ЮЧ010 lui роби ицтиа ^.Ьудппшцгво нових

ni дпрш меч та uexiB .Bnpona;i*e и и я pre vpco.j6cpi i аюч их технологи, . Парашу паи и и Ii it р<>Г> и и n i lia юн ко. i и сто но i о н рокату G. Po iiiin ок в и роби um в-1 елоктро- ia киенево-концерюрноТ cra.ii 7.36i.i ыиснпя скспортио!о потенциалу

Рег1ональ|{1\пр1оритети

1. КфеКТИВНО

ни кори ста ни я ро.ч<'1> u и

2.3аб ез и ечеиня

заинятост1 населения

.1. Ни роб и и ач во продукт i и

харчування

4. П рис Кореи и я po.in i к у об'( KT в рин KOBO нфраструктури

5.И иробиицт во товар i в народного спожииання

6.Дивсрсиф1ка1пя виробництва

7.Розвиток

\ижрепональиих тш'язкн}

8.Розмше ння продуктивних сил Э.Еколопя

для регионально! податково! ставки визвачаеться верхня межа. Репоналып органи управления зможуть визпачати податкову ставку для фсГрмуиання свого рерюналыюго бюджету у певнях межах залежпо в1д своех сконокпчннх ресурсов. Показано дощлья1сть створенпя в репонах банкевсъко! ради та консорщуму, до яках увшшл б оргапл мочевого самовряду вання, банки, шдприемницьк! структур, для залученпя фшансових засоб!в до мушципального бюджету та !х ефективпого внкорнстання.

Переважною формою державного регулювання регионального

розвитку повинш стати державн! репональш программ для регюшв, хдо

перебувають у критичному соц1ально-економ1чному або еколопчпому

становнпи, фшансове и податкове регулювання та ндикативпе

планування, шдкршсне економечними стимулами; Зусиля центральнх

оргашв мають бути зосереджен! на регулюванв! загальннх о .

макроеконом1чних пропорцш, М1жнародних еконошчпих зв язк!в, 'вир1шен1П загалыюсошальних проблем у крапп, в той час як осковне навантаження у регулювашп комплексного сощального розвитку сл!Д перекласти на органи репонального та м!сцевого управшня. В цьому випадку кер1впицька деялыпсть репональних та м^сцевих оргашв буде доповнювати I конкретнзувати загальну соц!ально-економ1чну потпсу держави.

Вих1Дною базою для визначення параметр1в перспективного розвитку I иапрям1в структурних перетворень у репош мають бути результат анал1зу досягнутого р1вня економ1Чного 1 сощального розвитку репонального господарства, 3 щеп метою розроблено основи методики анал1зу економ1кн рег!ону. Це, по-першс, динамечш пропорцн структур внробннцтва 1, по-друге, пропорцПГ'розподГлу створюсаного продукту. 1х економЗчний зм1ст в]дображае процеси формуваиня фондёз вЦш коду вання, накопнчу вання, особистого \ сусгпльного спожнванпя, тобто вих1дно! базн розширеного внробннцтва.

Забезпечення конкретнее^ й щлеспрямованостё аналёзу досягаеться шляхом обгрунтованого вибору рзвия агрегування сконом1Чних показнима 1з залученням матергал'пз галуэсвого анг.-зу.

П систем! пропорцш регюнальпого вЦтвореннл особливе м1сце заммають вЦносини, гцо виннкають при формуванш ресурсного потенщалу.

Система галузевих сшввЦношень прямих [ повних витрат розглядаеться як необхёднии елемент збалансованост! репоналыюго внробннцтва.

Важливе Ъисце в региональному аиаш поЫдають пнтаиня мёр и використаиня трудов их ресурсёв [ рёвня соцёалыюго розвитку. Особлива увага при аналёзё економёки в регёонё придёляеться аналёзу ёнисстицёйно! дёяльностё як фёнаисовоТ бази структуриих перетворень.

2. 4. Шдвнщення ефектнвностё сусшльного виробництва в регёонё на основ! збалансованого соцёально-економёчного розвитку базових галузей промисловостё нерозривно пов'язанс з формуванням економёчного механёзму, якнй мусить забезпечуватн рёвновагу попиту ё пропозицп по народногосподарському комплексу регёону.

Для реалёзацё! Ц-ього . пёдходу передбачасться поетапиа" реод^анёзацёя скопомёчноТ полётикн, а також утворення регёонального адмёшстративного центру, що володёе ёнформацёею про виробничё,* матерёалып, трудов! та фёнансовё ресурси ё 1х резерви, якё можуть бути впкористанё в регёонё для регулювання економёчпнх процесёв. Обсяг замовлепь ё порядок Тх виконаиня слёд формувати вёдповёдно до збалансовано! структури економёки базових галузей промисловостё, лиходячи з позицп забезпечения' потреби в продукци кожио! галузё. Ця потреба обгрунтовуеться планом стабёлёзацё! економёки в цёлому шляхом ув'язуваиня балансу доходёв та видаткёв, мёжгалузевого балансу ьиробництва ё розиодёлу продукцп, величини капётальних вкладепь. 1нструментами реалёзацё! плану е взаем ш договёриё зобов'язання нёдприемств 1 державне замовлення, сформоване з урахуваиням скономёчних ёнтересёв I можливостей регёону, - а також регёональне замовлення на виробннцтво дефёцитних видёв продукцм, з гарантованою оплатою. Доцёльно надати регёонам право приймати рёшення, обо в язко вё для виконаиня пёдприемствами I органёзацёями всёх форм власностё, щодо утворення спецёального фонду матерёально-технёчних ресурсёв, використаиня якого дозволить здёйснювати компенсацёйно-обмшнё операцП з метою придбання для населения регёону (област1) товаров народного споживання ё продуктов харчування, а також дефёцитних видёв продукцё! виробничо-технёчного призначення для ро.^итку соцёалыю! сфери.

2. 5. Найважлив1шим напрямом структурно! перебудови в рег!онах металурпйно! спец!ал1зац!1 е п!двищення техч!чного р^вня шдприемств чорно! металургИ.

Для практично! реал1заш! цього напряму розглянуто стан Техшчно! базн шдприемств чорно! металургп, розроблено методичш основи оц1нки техн!чного рйвня виробництва \ внзначено конкретш заходи для його п!двйщення.

Анал1з показав, що сучасний стан чорно! металургп Украши характеризуеться великим зносом основннх виробничих фонд1в (понад 60% по галузи а на ряд! шдприемств до 76%) ! внкористанням значних обсяпв застаритнх технолог!й ! способ!в виробництва. Так, у 1993 р. частка стали виплавсно! мартешвськнм способом, становила 53%. Незначною е частка електросталеплавнльного виробництва - 2,8%. Питома вага стали що розливаеться на МБЗ, не перевшцувала 8,5%, ТОД1 як у США вона складала понад 60%, у ФРН - 88%, в Япони - 98%. Р13К0 зменшився обсяг позашчного оброблення стали Велик! втратн 1 всходи металу (вптрати стал! на готовнй прокат в Украип 1236,4 кг/т, в Японп - 1040 кг/т); енергом1стк1сть продукт! на 30-40% ! трудом^тюсть на 30-130% вища, шж на заруб1жних шприемствах. Вм1ст зал1за в шдготовлешй сировнн! на 3-4% ннжчий, а кремнезему на 5 - 7% внщий, Н1Ж на шдприсмствах промислово розвннених кра!н, що прнзводить до п!двищених витрат коксу I сировпнних ресурсов. У структур! металопродукцП мала частка легованнх сталей, тонкого листа, .жерст!, кал1брованого прокату, профилйв для вагонобудування ! Ыльгоспмашннобудування. Частка продукцп.що в1дпов1дае м1жнародним стандартам, не перевищус 2%. На долю чорно! металургп припадае майже 40% шк!дливих внкид!в у репонах металурпйно! спешал1зацп.

Металурпиш шдпрнемства характеризуються наявшстю багатьох переробок ! агрегат1в, котр1 в кшцевому шдсумку визначають техшко-економ^чний рйвень виробництва. Для його оценки розроблено комплексний метод. 1стотно новою е методика внбору вар1анту техн!чного переозбросння виробництва для конкретних технолопчннх комплексе 1 агрегат!в. Обстеженням було охоплеио 124 агрегати ! цехи, що мають фактичну середню узагальнену ощнку техшчного р1вня в межах 40,52 - 57,49 бал!в (з 100 бал1В, прийнятих за еталон).

Техшчннп р!вень виробництва характеризуеться ривнем внкористання вс!х ресурс!в, як!стю продукт!, внтратами на П

виробництво, Б1д5нвае . взаеминй зв'язок 1 вплив техн1чних, оргашзацшних, соц^альних та сконом'1Чних чшшшв.

Сутшсть бального методу оцшкп полягае в тому, що кожннй частиннпн показннк з^ставляеться з його еталоншш значениям. Ревень показиик!В еталону встановлюеться на шдстав! п&рспективи розвитку даносо виробництва, кращих досягпень еггчнэняких 1 заруб1жних шдпрпсмств, нормативы. Для забезпечення можливост^ пЦсумовування частинних показник1в, що мають р1зномаштш розм!рност1, вони приводяться до форми вЦносних величин. На шдстав! сшвв1дношення фактичного значения показника (Х() та його еталойного значения (Х1е) розраховуються 81Дносн1 показники (Х[В):

X,.----------------( 1 )

. У практичних обчисленнях иеобхЦно враховувати наявшсть прямих 1 обернених показникйв. Шд прямимн розумтться показники, збьтызення " абсолютного значения яких вЦповщае шдвищенню техшчного р|вия виробництва; збшьшення оберненого показника характеризус зниження цього рйвня. Розрахунок впливу р1зноспрямованих показник1в на техшчнин р1вень зд1Йснюеться за р1зннмп формулами. Для прямих ж>казник1в

Хц " Хп1п

хцп -.................. п ; ( 2 )

Хгаа1 - Хт1п

п , ( 3 )

де Х1]0 - Б1дноска юльксна ошнка. частинного 1-го показника по ]-му агрегату, В1ДПОБ1ДНО з прямо! \ обернено! залежност!, однниць;

Х,111а, Хщдх - шшмальне 1 максимально

абсолютне значения частинного "1-го показнкка для данного ряду одыотипних агрегат!в;

Х15 - абсолютне значения частинного Ьго показника для ^го агрегату; п - максимальна бальна оцшка 1-го показника (еталоппс значения).

Узагальнююча к1льк]сна oqiHKa техшчного р!вня агрегату або виробництва (YmiДj) визначаеться шдсумовуванням в!дносних оц'ток частинних покаэник1в:

Yni i " Е<*0- +ХЧ>- < 4 >

Для Х визначення впливу техн!ко-орган1защйних чинпик1в виробництва на узагальнюючям економ1чний показник

використовуеться метод л)Н1нного регрессного анал1эу. В цьому випадку результуючий показник Y для j-ro виду виробництва представлено у вигляд|

Yj ~ АД ХД , < 5 )

де A(j - BaroB коеф!щснти i-ro показника для j-rb виду виробництва;

X,j - незалежш 3miih i-ro показника для j-ro.виду виробництва.

Оцшка bcx вагових коеф"1щент1в здшснюеться з використанням методов наймеиших квадрат1в та множинно! л i н i й поТ perpeciT.

Методика oqhkb техшчного р1вня виробництва передбачае ряд посл1довних еташв. На першому еташ формуеться генеральвд сукупшсть показник!в без обмеження Гх к1лькостк На другому еташ, на ochob побудови кореляцшних моделей, з не! формуеться система необх1дно! ki.ibKOCT частииннх показпик1в, kk в комплекс! достатпьо обгрунтовано характеризують техшчний ревень в1дпов1дного виробництва. На третьему еташ, на основ! використання коефщ!епт1в чрсткового впливу частинних показннк1В на залежну змшпу, зд1йснюеться розрахунок к!льк!сно! оценки техшчного р1вня металурпйних агрегатов та цех!в, 1х ранжкруваяня i визначаються агрегати, що потребують реконструкцН або модершзацП, а також встаповлюеться чергов!сть виводу з експлуатацН ф1эичпо зношених та морально застар!лих агрегатов.

Для вир!шення поставленого завдання стосовно еожно! переробки та кожного агрегату був сформований масив частинних показник1в.

Домснне виробннцтво оцшюеться локальнимн показниками: загальним обсягом випуску чавуну, питомим виробництвом .единичного агрегату, досягненням певного р1вня техшчннх характеристик. Диал1зусться, як правило, окремий показник ! визиачаються причини його коливання, втрати ефективност1 на р1зних агрегатах. Мсхашзм узгоджсного ув'язування показник1в у систему, як правило. в^дсутшй. Таким чином, виникас завдання вибору снстеми иоказннк1в. що в комплекс! та взаем ообум о иле пост] характер изують техшчнин р1вепь домонних нечем.

При опранюванш мехашзму комплексно! ошнки техшчпого рпгя доменного впробництва дослужено 41) показнимв, що характеризу ють сган засоГв працк иредмепв праш, оргашзацП впробництва та якосп продукцп.

1Цоб ум н кнути перекриття иоказник'1В та х подвито! дП, здшенено ана;мз мультикошеарност] та внзначено показники, що вводяться в кореляцшну залеж шеть..

Зокрема. снуе ткний зв'язок м!ж иоказником строку служби агрегат1в [ мрою 1х зносу (коеф1щент парно! кореляцп К="0,8). Остановлено ткну кореляцшну залежшеть М1Ж показниками корисного об'сму доменно! неч! ! цитомою продуктившетю, тнеком газу на колошнику, температурою дуття та вктр&тамк коксу I т, в. 3 огляду на кошеаршеть деяк! показники з подртьшого розрахунку виключено.

'Гехшчне вдоскопалеиня впробництва як зас1б гпдвищення його ефсктивност! передуЫм мае забезпечувати економт праш. В зв'язку з цим як залежна змшна при розробленш економшо-математичннх моделей та формуванш сисгеми частишшх показнимв иизначаеться внробиицтво продукцп в натуральних вим^рниках на одного прац!вника (иродуктившеть праш). Розроблено модели за якими формуються спстсми частишшх показиик1в для оцшки техшчного р1вня виробництв.

За розробленою методикою виконано розрахунки I одержано к!льк1сш оцшкн тех п 1 ч ного р1вня сорока шести доменних печей металург1нних шдприсмств УкраТни, що виплавляють переробннй чавуи, семи кненево-конвергорних та десяти мартсшвськнх цех!в, одннадЦяти обтиекпих, десяти листопрокатних, дваиадцятн великосортових, десяти середньосортовнх та 1пс1мнадцятп др^бносортових ! дротових сташь.

Du кладем и й методични и тдхЦ в и кори ста но для обгрунтування основ них напрям1в Texn4noro пере озбросппя

металурпиного виробництва.

2.6. PiaeHb ефективност! використання за со od, призначених для реНональннх структурних пер^творень, визначасться досконал!стю мехашзму збалансочаносп розвитиу баэових галузей промисловост!.

Для ohhkh перспектив розвитку виробництва в чорши метал vpril розроблено модель взасмообумовлоиого вмробництна нродукцм з урахуванням технолопчних i госнодарських зв'язк!в p3H0ManTinix га л у зги на народногогполарському та регшнал ьному pibhhx. Для розрахунку прогнозу па ochob ретроспективного анал!зу i маркетинговнх досльчжень було задано MOBipnc ьиробництво стал1 до 1095 року, що становить 72.9% порншяно з 1992 роком. Bei iiniii 3mhh розраховаш з внкористанням економ1ко-статистичиих моделей, вказанпх у табл. 1.

На ochoh виконаних po3paxyikb розроблеш модел! взасмозумонсних зи'язк5в для умов Донбасу.

Структур ni перетворения на pi и н i п5дприсмств i pe rio ну lu м а га ют ь ни бору о in и мальм их у мои и и ко ристания bcx вид1в ресурс i в, в томV числ1 фшансопнх.

Для вирпнення заидань формування програм структурно! иеребудови передбачаеться x Biii6ip за показником штегрального е коном много ефекту (Пнт), що внзначаеться як р!зниця су куп но го доходу вьч продажу продукт!, рорахованого на весь пер1од жптгя проекту, i суми bcx вид1в витрат за той же пер5од, з урахуванням

чинника часу i дискомтування р13ночасних доход1в та витрат; т т

Е.кт - - E(Knt + Kmt) , ( 6 )

t=1 t--1

де Dt - сума надходжень bд реал1заш? проекту в t-му poni його життсвого циклу;

Кп,, Kmt - в|дпов|дно кап1талып й n0T04ni внтратн

на реалюац'ло проекту в t-му poni (мн.крб.); t - ндекс року (t-1, Т);

Т - нерюд реал'пацп проекту (р о к i в ).

Внзначивш и критерий оптимальность можиа гт но ритм

математичну модель завдання формування програми структурно! перебудови.

Таблиця 1

Модел! взаемозумовлених зв'язк1в чорно! металурга, вугьтьно! промисловост! та машинобудува^ня Украши

Показники й од. вим!р. Агоритм розра-хунку моделей зв'язк1в Прогноз на 1995р.

Видобуток вупля, мн.т в=3,Э21 >ч<авуну> 97,91

Чисельшсть прац1вник1в вупльно! иромисловосТ1, тис.чол. Цз.в-4,359 <2в 426.7

Видобуток зал1зно! руди, мн. т Q3.p-2.434 Оч 60,77

Виробництво, мн.т: стали всього киснево-конверторно! електростал! прокату: всього листового а низьколеговано! стал1 терм1Чнозм1ц.неного труб йст-1,295 йч Qkohb.ct-0.3865 Цст йел.ст-0,07137 Ост Опр-0,7081 Ост С>11р.л-5,04 + 0,152д>ст Qnp.ii-0.1758 Опр йпр.терм-0,11262()пр С>труб-0,1239 Ост 29,52 11,40 2,106 20.90 9,527. 3,674 2,304 3,657

Чиселыпсть зайнятих тис.чол.: у металурги V мащинобудуванш йз.мет-11,138 Оч Оз.маш-54,38022маш 278,1 1779

1ндекс виробництва: у металурги у машннобудуванш СНмет=2,676С>пр С1маш.-1,5828>

Постановка такого завдання на р1вш шдприемства полягае в тому, щоб 13 масиву шдготовлених до реал1зацп техшчних чи оргашзацшних проектов в!дпов1дно до 1х економ1чного оЬгруптування вщбрати для включения до программ техшчного оновленкя I структурно! перебудови виробництва заходи, виконання ' яких забезпечпть максимадьну за даних витрат величину додаткового прибутку'на одиницю фшансових витрат на реал1зац1ю проекту.

Проекти й техшчш р1шення, включен! до масиву для в^дбору, характеризуються змшою обсягу витрат та виробництва продукт! в натуральному- вираженш, вивыьнснням рацЬншов, економ!сю матер!альних 1 паливно-енергетичних ' ресурсов, зниженням соб1вартост1 продукш!, пошшенням еколопчно! обстановки.

Вказаш результат!!, що визначаються на стадп п1дготовки техн1ко-еконо.ч1чного-обгрунтування проекту, е осадвцор вихиною

шформац^ю для побудовн оптнмальвого плану техшчного оиовлення i структурно1 перебудови виробиицтва.

Сума потреб в нвестищях па реал1защ проектов зпачпо перевищуе фшансов1 можнвост! шдпрнсмства, що формуються за рахунок фонду накопичення.

Позначимо додатковий ярибуток, одержаний в t-ну poni в|д впровадження i-ro проекту, через nio а внтратн на Boro реакйзацт - flt. Тод1 завдання стратепчного планувапня техшчного оиовленпя i структурно! перебудови виробиицтва може бути представлене в такому вигляди

L L n,t Ji Ч та! ( 7 )

При обмеженнях :

fi. J. t - 1, T :

j, - oYi, ej .

де J, - булева перемшиа. яка прпйыас значения одипищ, якщо 1-й проект рекомендовано для впровадження, та нуля - в про-тилежному випадку; J - множпна прийнятих до розгляду проект!в;

Ф, - загальпа сума швестнцш аа реал1защю програмн в t-му poni.

Економшо-математична модель впэору ефектизиих проектов реал1зуеться на ОМ методами дискретного (щлочислового) шшного програмування.

Зм1ст обмежень полягае в тому, що величина нвестпц1н па реал1зашю npoeKTiB не може перевищувати наявннх на шдпрнемствах фшансових коптв, включаючи i джерела, що формуються на компенсацшшй основь

Важнвою особнвктю оптимально! програмп е збалансовашсть розвнтку взасмопов'язаних _ ыеталурпйних переробок, яка зумовлюеться обмеженнямп приросту впробнпцтва прокату, сталь чавуну й агломерату. Досягненню ц!с! мети спрпятнме в!дб!р не одиничних заход!в, а !х комплекс!в, ор1ентовних на пропорцшне й динам!чне оновлення технолопчних переробок, а тахож па забезпеченпя

виробннцтва коикурентоспромокно! продукт!, зниження II матер1ало- й енергомюткостЬ пошшення екосхпчннх умов.

В дисертаци наведен! модель шо забезпечують такий в1д6хр в умовах металург1йних шдприемств. Шдсумков! результата розрахунк1в наведен! в табл. 2.

Таблиця 2

Иоказпики оптимального плану техничного розвнтку та структурно! оеребудови металурпйного внробництва в шнах на 1.01. 1992 р.

Показники Позна- Вар1анти программ

чення

в ВИХ1ДНИЙ оптималь-

ыодел1 масив ный план

К1льк1сть заходйв, ол. п 77 53

Обсяг швестишй.мн.крб. Ф 150771.6 92288, 4

Додатковий прибуток.ын.крб. дП 54227, 8 49617. 1

Коефщ1ент ефективностиын.крб. 0, 36 0.51

Економйя &1Д знизкеныя собхвар-

ТОСТ1 продукцп, мн.крб. ДС 44613, 4 39917. 0

Вивьтьнсння арац]вни|йв, чод. Ч 1819 1632

Прир1ст внробництва, тис. т :

агломерат Да Поставки з1 сторонн

чавун д. Використання дтчих

Дс потужностей

ыартешвська сталь 1710

електросталь Дг 320 1780

прокат Дл 1638 1454

Еконоы1я ресурЫв :

коксу, тис. т Е. 25, 7 13. 2

ыеталу. тис. т ЕД 12, 1 163. 8

пари, Гкал ЕД .120, 0 132, 0

вогнстрив'1в. тис. т ь,т 2, 1 3.4

2.7. Господарськин мехашзм взаемодп репону й галуз! реадеусться шляхом: оргашзацп в1дпов!дних структур для регулювання рннкових В1Дпосин шдприсмств; привагизацп х власност! з урахуванням галузевих I репоналышх особливостей; розвитку форм участ1 шдприсмств у виршенш сощальнмх проблем репону.

В металовиробляючих регионах для реструктурнзацп та диверсчф^аци мсталурпнного комплексу у взасмозв'язку з сум1жними внробничнмн комплексами, а також для пивищення ступеня переробкн (аж до ывцево! продукцп) та конкурентоспроможносп базових галузей промнсловост! дошльно створити об'еднання (консоршуми,

ФПГ), до якнх ув1йгали б як металурпип! та обслуговуюч Тх гпдтп.игмства галуэь так i пов'язап) з пнми tciiumи господарськнмн чп'ячками ni дприг мства шших галузей (паливно-енергетнчнсго комплексу, машинобудування), i фёнансово-креднтш заклади. Внэначено ocuonui функцм цих обЧднаиь, рекомендовано склад спостережннх рад, зроблепо прспозицп щодо законодавчого шдкршсння (Ъункцшиуиамня ФШ, стимулювання Тх дёяльность нииювання структурннх пергтворень взасмопов'язане з процесамн приватизацм.

Ос нов и им и щльовнми установками прньатпзацп

шдпрнемств, що об'еднуються, иовнiiiii стати:

- можливкть 1нвестування в проекти. взаемне кредитування. здпТснення зовшшньогкономёчно! д|яльност1;

створення стнм ул i в для внутршньоТ реструктурнзаци шдпрнемств та шдвнщення ринковоТ вартост! майна:

- диверсиф1кащя власногп..

Запропоновано мехашзм прнватнзацм з урахуяанням зазначеннх внще шльових установок- Ocnoeui його елементн: корпоратизацёя шдпрнемств i органёзащи; передача пакету axtiiti пц трастове управления ({инансово-креднтного закладу в склад1 ФПГ або консоршуму; bh6d менеджерёв за конкурсом: розроблення бёзпес-плану: укладення контракте з менеджерами, стнмул*>вання x активно! д!яльност! шляхом шльового налання акцён у Тх володшня: принцип и розпод1лу акшй м1ж членами та засновннками ФПГ або консорциуму.

Переважання в металургп п!дприемстр ёз висохнм ревнсы концентрацп виробнмцтва, високою сЬондоеы hictjo i фондоозброопстю дас шдстави впажати, що основнимн .способами нриватизапп стан уть викуп орендованого манна й акшонувапня в поеднанш з продажей акшй на avKHioiii чи за конкурсом.

В днеертацн обгрунтовано розподёл шдпрнемств металургп за способами приватнзацп.

Розгляну п сошальш проблеме perioHy та формн учагтё шдпрнсмстн у x ннршюиш за cviacHHX уми: шдвшпоння рсальяû\ доходпг трудя нил х v результате рсструктуризацп та диверспф1кали! ннробннцтва: вдогкомалення структур! спохввання матер1алыли\ ода i иослуг; скорочення дмфсрсшпацП доход>в населеявя

2.8. Вакнвим напрямом структурно! перебудовн е шдвищення ефективност! зовшшиюеконом1чно! д!яльност1 (ЗЕД).

Значна частица продукци чорно! металургп експортуеться в 41 крашу дальнього заруб1жжя (частка в загалыюму обсяз! реал1зацн 21,9%). в кра!нп С11Д (9,5%). Завдяки циы поставкам забезпечусться переважна частика валит и их падходжеиь . до бюджету державн I критичипн ыпорт. Не ыешп важливны результатом актив1зацп ЗЕД е шдвищення престижу Украшн та забезпечення можпвостей залучення заруб|жиих нвссторш до техшчного нереозбросння металурпйного внробпицтва. В структур! поставок у натуральному вираженш преважае зал!зорудыа снровниа - 69.4%, в той час як частка готового прокату -13,7%, чавуну - 5,2%, феросплав1в - 1,3%, ыеталовнроб1в - 0,3%, труб -0.1%

Проведений анал1з дав зиогу внзначитн шляхи шдвищення ефектпвпост! ЗЕД: удосковалення законодавства щодо валютного регулювааня, шдвищеныя коикурентоспроможност! металопродукцп, в тому числ! завдяки зинженню П соб!вартост1. Цпш на металонродукщю досяглы св1тового р>впя - ! це за мало! частки сертифжовано! продукцИ та шдвцщених витрат на внробныцтво.

Лосл~1джено регкшальш особливост! зошпшньо-економ1411нх зв'язмв ыеталургжннх шдпрпеыств, I на щн основ! дано рекомендацП щодо вдосконалення структура сортаменту готового прокату, напряы1в техшчиого розвптку шдпрнсыств, використання сприятливих ыожливостей репошв з урахуванпям 1х географ1чного положения.

П!дкреслено важнвгсть встановлення I розвитку прямах господарських зв'язк1в з пщпрнсмстваыи-ыеталоспоживачами РосП для подолания тенденцИ до втратн ринку збуту металопродукцИ. Запропоиовано ыехашзм регулювання зови!шньоеконом1чно! д1яльност1, я кий ыоже бути вдоскопаленнй иа рег!оиальному р|вш.

3. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦ11

3.1. Ефектившсть здшенепня перебудови народногоспо-дарського комплексу Украши залежить вгд правильного врахування заемодП галузеб та реповдв по горизонтал!, з точки зору сшив|дношеш1Я рЬннх галузей в еконоыщ! репопу, I по вертикаль в план! орйснтацп шдпрпеыств кожно! галуз! па випуск конкуренто-

спромо.жно! продукцП як для насичення споживацького рнку регтну.

так I для поставок за його меж1.

Для розв'язання цього завдання с.*пд розглядати як галузев! пр!оритети техн!чне переозброення та реконструкцт дтчого виробництва, буд1вннцтво нових шдприемств та цехш, впроваджеиня ресурсозбер1гаючих технолопи, а конкретно для чйрно! металургп -роэвнток виробництва киснево-коиверторно! та електростал1 I нарощування внпуску тонколистового прокату.

1'епокалышми пртритетдмн о розвитку галузей см вважатм: ефективне викорнстайпя ресурс!В, в тому чнсл! вторинних; забезпечсння зайнятост1 населения; виробництво продукпв харчув;чшя та това[в народного споживання; прискорений розвиток об'скп'в ринково! шфрастру ктурн I диверснфшадт виробниатва в регюш; рпяяиток зовн11пньоеконом1чно1 дiялыfocтi та внр1шення еколопчннх проблем.

3.2. Сучагний р'шеиь розвнтку продуктнвних сил рег'юпу.

|1Грсх|Д еКОНОПКН В руСЛО рИНКОВИХ В1ДНОСИ|1

потргбуе прннципопо нових шдход1в до впр1шеиня важливпх мгтодолопчних иробтем в1дтворення, до проведения а економёчннх игретворсннях двох л'шш: репонал1эаци та нтеграцп.

3.3. Проведения структурно! перебудовн екоиом1кп Украпп в ц|.1му иеобх1дно поеднувати з сильною репоналыю полянкою. И правовою основою мае бути д^фжавний логов1р з окремими репонгм, побулованйй на прпнциш двохканального форыування бюджету з единою податковою ставкою в1драхувань до державного бюджету I ветаиовленням верхньо! меж! ставки регшнальних лодатк1в.

Особливу увагу СЛ1Д . придьтяти чинпикам нвестншйпих можливостей репону та методам !х анализу.

3.4. Шдвищенпя ефективност1 суешльпого внробпицтьа в рег1он1 мае здШснюватися на основ! збалансованого розвнтку базовнх галузей промисловост! на його територП г потребуе створення скономппого механЬму, яки забеэпечував бн р1вновагу попиту та пропозицп по народногосподарському комплексу рег!ону. Для його реал1зацп пропонуеться створити репональш адиишстративт центри, я к! мали б у своему розпорядженш повву нформацт про вкроЬпяч! та 1нш1 ресурси I реэерви та про можливост! !х внкорнстацня, для регулюванря економшнпх процеЫв у репош, а також надатя м!сцевкм

органам владн право приймати р1шення, обов'язков1 для шдприсмств ус!х форм власност!, щодо забезпсчення компенсашйно-обмшних онсрашй та в и пуску. дефщитних вид1в продукцп в нтересах роз витку социально! сфсрн.

3.5. Голоиним напрямом структурно! перебудовн в репонах металурпйно! спецт;пзацп е шдвищення техшчиого р1вня шдприсмств. 3 метою ного усгпшного здЫснення запропоновано повий мето^Р вибору вар ант в техничного иереозброення виробннцтва для конкретних об'скпв з викорнстанням балышх оцшок основних ноказник(в кожного проекту, яю з1ставляються з еталоннимн значениями.

Внкладений методичний шдхщ використано для визначення основних напрям!в техш" но го переозброення металурпйног.о виробннцтва.

3.6. Ефектившсть використання коитв, призначених для регюнальних структурних перетворень, внзначасться м1рою збалансованост1 розвитку базових галузей промнсловостк

Для ошпки перспектив розвитку чорно! металургн запропоновано модель визначення коефщ1ент!в взасмозумовленого виробннцтва продукци з урахуванням технолопчних [ господарських м1жгалузевих зв'язк1в на иародногосподарському та регюнальному р1внях.

Розробспо модель взаемозумовлених зв'яз^в для Донбасу.

3.7. Осиовними елементами господарського мехашзму взаемодП репону й галуз1 е оргашзашя структур рсгулювання ринкових шдноснн шдприсмств, приватизашя . 1х власност1 з урахуванням галузевнх та регюнальних особливостей, а також розвиток форм участг шдприсмств у виршюпш сощальних проблем репопу.

Для реструктуризацп та диверсифжацн металур! иного комплексу у вэасмозв'язку з супжними галузями запропоновано створити об'еднання у вигляд! фшансово-нромисловпх груп (ФПГ). Для них визначеш осношп функцп, дано пропозици щодо заколодавчого шдкршлення ФПГ, стимулювання Тх д1ялыюсти У раз! приватизаца шдприсмств, що об'сднуються, слIд враховувати можнвкть взаемного и весту вання в проект, кредиту нал ня, сшльно! зовшшпьоекоиом1чпо1 д!яльност1.

3.8. Для шдвищення ефекти вноси зов1пцп1ьоеконом1чноТ д!ЯЛЬност1 шдприемств чорноТ металургм УкраТнн пропонусться здшснити ряд заход1в, основными з яких е:

-створенпя фшансових структур, в тому числ! м1ждержавних, для крсднтування та страхування поставок до краТи далекого та ближнього заруб1жжя;

-орган за щя розгалужено! систем и зовнииньоторгових представиннтв, як! забеэпечу ють актнвне просуванпя украТнсц.ко! продукцп на св1тов| ринки;

-п!дготовка юридично! основи для забезпечейня економ1чпо в и правда них прям их коонерацшно-виробничнх зв'язшв м ж металургш ними шдприемствами УкраТнн та краТи СНД;

-оргапзац1я си л ьио го росиЧсько-украТпського робочого ком1тету в галуз1 металургм для попередження невиправданого розгортання нац!о нал ьних нрограм створе и ня мпортозамшюючих ВИроб Н!! ЦТВ.

4. ПЕРЕЛ1К ОСПОВНИХ ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ1К

4. 1. Монографн, розд!ли в колективних працях

1. Взаимодействие региона и отрасли в процессе структурной перестройки .экономики Украины. Днепропетровск, 1995. 5,2 п.л.

2. Регион: структурно-инвестиционные аспекты перехода к рынку (на примере Донбасса). Киев: Наукова думка, 1994. 16,28 п.л. *

3. Экономическая самостоятельность регионов. Днепропетровск: Сч, 1991. 4,3 п.л. *

4. Внешнеэкономическая деятельность в Украине. Харьков: Правовой центр "Интелект", 1994. 4.1-3. 42,5 п.л. *

5. Не командовать - управлять. Днепропетровск: Проминь, 1989. 8,9 п.л._*

4. 2. Брошури, статтЬ тези, допов!д!.

К Территориальный разрез хозрасчета. //Экономические науки. 1989. N3. С.40-53. 0,8 п.л.

2. Антикризисные меры в металургическом комплексе Украины // Экономика Украины. 1993. N 8. 0,8 п.л. *

3. Состояние я перспективы стабилизации работы металургии Украины в период перехода к рыночной экономике // Металургическая и горнорудная промышленность. 1993. N 4. С.74-76. 0,5 ал. *

4. На пороге самостоятельности-// Днепр вечерний. 1989. 3 ноября: 0,3 пл.

5. " Город сыотрнт в будущее // Днепр вечерний. 19И8. 4 нюня. 0,4 пл. *

6. Проблемы управления комплексным экономическим н социальным развитием крупного города: Материалы научно-практической конференции. Днепропетровск, 1988. 0,1 п.л. "

'7. Опыт н~ проблемы работы предприятия в условиях самофинансирования // Экономика Советской Украины. 1988. N 7. С.18-31. 0,1 пл.

8. Об опыте работы Днепропетровского гориспокома по впедрению элементов территориального хозрасчета: Материалы 2-й Всесопзнои научно-практической конференции по территориальному управлению в новых условиях хозяйствования. 1988. 0.3 п.л.

9. Тугой ли хошелек у Днепропетровска //Днепропетровская ьравда. 1989. 12 февраля. 0,3 п.л.

10. Эффективное направление комплексного социального и экономического развития региона: Тезисы докладов научно-практической конференции. Киев: НИЭИ Госплана УССР, 1989. 0,1 пл.

11. Об аптиэффективиости монополизма и путях его преодоления в народном хозяйстве области: Тезисы докладов научно-практической конференции по путям совершенствования социально-экономического развития территории в условиях самоуправления и самофинансирования. Днепропетровск, 1989. 0,1 п.л. *

12. "Miiii" проти "Моно", або форми боротьби з диктатом // Зоря, 1990. 25 травня. 0,2 ил. *

13. Эффективность аренды//Экономика Советской Украины. 1990. N 7. С.59-63. 0.3 пл.

14. Проблемы совершенствования экономических методов управления промышленными предприятиями: Научные труйы ДГУ. Днепропетровск, 1989. 0,3 пл. *

15. Проблемы совершенствования управления регионом // ' Организация и планирование отраслей народного хозяйства. 1900. 0,1 н.л.

16. Украинский рынок; пути становления и перспективы: Тезисы выступлений участников международного научно-практнческого семинара / Украинский институт рыночных отношений и предпринимательства, . . центр "Рынок". Киёв, ' 1991. 0,1 п.л.

17.- Структурная перестройка предприятий "металургического комплекса // Курьер "деловые контакты". Днепропетровск, 1994. N 6. 0,3'п.л.

18: Задачи по структурной перестройке предприятий металургического комплекса Украины в условиям расширения прав регионов и перехода к рыночной экономике: Материалы международного раучно-практического семинара. Днепропетровск: Минпром Украины, 1994. 1,2 п.л.

19. Концепция приватизации предприятий металургического комплекса // ' Металургическая и горнорудная промышленность. 1994. N 4. С.63-66. 0.4 п. л. *

20. Состояние и основные направления .структурной перестройки металургического комплекса Украины // Экономика Украины. 1994. N 9. С.28-34. 1,0 п.л. Х .

21. Методические рекомендации по нормированию оборотных средств на предприятиях металургического комплекса Украины. Донецк: ИЭП HAH Украины, 1994. 2,8 п.л. *

22. Методические рекомендации по составлению бизнес-плана. Днепропетровск: Минпром Украины, 1994. 3,2 п.л. *

. 23. Регулирование производства' цветных металов // Проблемы реформирования структурной перестройки экономики Украины: Научные труды ИЭП HAH Украины. Донецк, 1994. 0,5 п.л. *

24. Актуальные вопросы развития цветной металургии. Донецк: ИЭП HAH Украины, 1994. 0,9 п.л. *

25. Экономическое иХ правовое обеспечение структурной перестройки металургии: Материалы международного научно-практического семинара. Днепропетровск: Минпром Украины, 1994. 0,6 п.л.

26. Научно-экономический потенциал отрасли // Металургическая и горнорудная промышленность. 1995. N 1. С.72-75. 0,5 п.л. *

27. Наш общий резерв: как сделать богаче торговые прилавки города // Днепр вечерний. 1988. 6 сентября. 0,2 п.л.

28. Методика анализа эффективности использования средств на металургических предприятиях. Донецк: НЭП ПАН Украины, 1995. 1,2 п.л.* 4

29. Методология определения приоритетов региональных программ и способы их реализации // Актуальные проблемы регионального самоуправления и правового обеспечения хозяйствования: Международная научно-практическая конференция. Донецк. 1994. 5,3 п.л. *

Аннотация Гончаров Ю.В. Взаимодействие региона м отрасли в регулировании структурной перестройки (на примере черной металургии Украины, Донецкого и Приднепровского регионов). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора

экономических наук по специальности 08.02.03 - Управление, планирование и государственное регулирование экономики- - Киев: Пауч но-исследовательски й экономически й институт М и нистерства экономики Украины, 1905.

Защищаются диссертация и 34 научные работы, в которых содержатся результаты теоретических исследований жономнческого и организационного взаимодействия регионов и промышленных страстей в период становления рыночных отношений и разработаны теоретические и методические предпосыки усиления воздействия хозяйственного механизма на адаптацию народнохозяйственного комплекса региона к стратегии и тактике с-"*уктурных преобразований экономики Украины. Предложены новый метод оценки региональных проектов структурных преобразований но показателю интегрального экономического эффекта и оптимизации 'пая модель их отбора. Разработана концепция приватизации предприятий металургического комплекса.

А н о т а ц I я Гончаров Ю. В. Изасмод1я репону Д галуз1 в регулюванш структурно! персбудови (на приклад чорно! металургп Укра!ни, Донецького та Придшпровського репонйв). Рукопчс.

Д исерташя на здобуття паукового ступч!я доктор.! екоиом^чних наук по спешальносп 08. 02. 03 - N 1равл!чнч, планх'рання 11 державне регулювання екоиомжи. - К:пв: Науково-дос.'пднпн економ1чний шетитут Мппстерства економжп УкраТни, 1995

Захищаються дисертаМя та 34 науков1 пращ, п якпх М1стяться результат теоретичних дослужен. сконом1чно1* га оргаюзашйно! взаемодм репошв та промислових галузей у перюд становления рннкових вьдиосин та розроблено теоретичп й методнчш передумовн поенлення виливу господарського мехашзму на адаиташм народногосподарсысого комплексу репону до стратеги й тактики структур них иеретворень скопомжи У крант. Лапропоповапо нон и и

cnoci . оц!нки регюнальних проек-пв структурних перетворень за показником нтегрального економЬшого ефекту та оптим!зацшну модель x вгдбору, Розроблено . концепщю приватизаци пЦприемств металурНйыого комплексу.

'Annotation

Goncharov Y.V. Reglon and Branch Interaction in Regulation the Reshaping of the- Structure (based on, the examples of the Ukrainian ferrous metal Industry, of. the Donetsky and Pridneprovsky regions). Manuscript.

This thesis has been for the competition for a doctor's degree of economic science on the speciality 08.02.03 - Management, Planning and State Regulation of the Economy. - Kiev: Scientific and research Institute at the Ministry of Economy of the Ukraine, 1995.

The dissertation and 34 research works presented here contain the theoretical analysis ofeconomical and organizational interaction ofregions and industry branches during the formation perio'd of market relations and development of the theoretical and methodical (systematical) preconditions in order to strengthen the influence of the economy mechanism on the adaptation of the economic complex of the region to the strategy and tactics in the economy structure transformation of th Ukraine. The new method of estimation of the regional projects for the structural transformation based'on the index of the integral economical effect and the optimum model for selection are proposed. Th conception of privatization of the enterprises of the metallurgical complexes has been developed.

Ключов1 слова: рег!онал1защя, 1нтеграц1я, структурна перебудова, диверсиф!кац1я, прнватизащя, perioH, галузь.

Похожие диссертации

• Закономерности государственного регулирования структурной перестройки промышленности
• Управление развитием кадрового потенциала промышленности крупного города в условиях структурной перестройки
• Структурные трансформации как фактор реформирования и экономического оздоровления сельскохозяйственного производства региона
• Основные направления стратегии размещения и развития черной металургии в Дальневосточном регионе
• Приоритетные направления взаимодействия России и Европейского Союза в области черной металургии