Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Трудовой потенциал и предпосыки его эффективной занятости в переходный период тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Костив, Виктория Ярославовна
Место защиты Львов
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Трудовой потенциал и предпосыки его эффективной занятости в переходный период"

РГБ Ой

1 3 V>'\

1 " НАЦЮНАЛЬНА АЩЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИ1УТ РЕГЮНАЛЬНИХ ДОШДЖЕНЬ

На правах рукопису

KOCTIB В1ктор1я Ярослав1вна

ТРУДОВИЙ ШШЩШ I ЛЕРЕДШВИ ЙОГО Е1ЕКТИВН01 ЗАЙНЯТ0СТ1 В ПЕРЕХ1ДНЙЙ ПЕРЮД.

СпецГальнГсть: 438:09702 - Зайня-

г1сть га ринок пра-лI

АВТОРЕФЕРАТ'

дисертацП на эдобуття наукового ступвня кандидата економ1чнях наук

Льз1в - 1996 р.

ДисертацГя в рукогасом.

Робота виконана в 1нститут1 рег1ональних досл1джень HAH Укра1ни. Науковий кер1вник- доктор економ1чних наук, професор, член-коресповдент HAH Укра1ни Д0Л1ШН1Й Марьян 1ванович

Науковий консультант - доктор економ1чних наук ВОВКАНИЧ Степан

Йосипович

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор економ1чнмх наук, црофесор ТИВОНЧУК 1ван Опанасович

кандидат економ1чних наук, доцент КРИКЛИВЕЦЬ Марта Федор1вна

Пров1дна установа- Льв1вський дериавний ун1верситет Im. I,Я.Франка

Захист дисертацЦ в1д<5удеться svt/.-i'&UZ' 1996 р.

в /4/ год. на зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчёно1 ради Д 04.10.01

по захисту дисергац1й на здобуття наукового етупеня доктора еконр-м1чних наук в 1нетитут1 рег1ональнкх досл1джень HAH Укра1ни за адресов:

290026,v.Льв1в, вул. Козельницька, 4

3 дисергацГею можна ознайомнтися в б1бл1отвц1 1нституту perlo-нальних досХджень HAH Укра1ни.

Автореферат роэ1сланий " кв1тня 1996 р.

Вчений секретер спец1ал1аовано1 вчено1 ради,

кандидат економ1чних наук ВЛ.ШЬТАНЕЦЫШЙ.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТИ.

1.1 Ак1^ал^н1сть_теми досл^пження. Економ1ка Укра1ни переживав складний етап свого розвитку. Тривалий час вона розвивалась в умовах д11 командно-адм1н1стративних важел1в управл1ння I виявилась зовс1м неп1дготовленою до повномасштабного переходу на ринков1 засади (|ункц1онування. Кожному неупередженому досГд-нику ц1ком зрозум1ло, що перех1д в1тчизняно1 економ1ки до ринку не може бути безбол1сним I зд1йснитись одноразово. Повноц1н-не реформування економ1ки кра1ни вимагае немалих зусиль всього суспГльства, вкладу значних матер1альних кошт1в, а також сутте-вих зч1н в сусп1льн1й св1домост1.

Справжне входження до ринку передбачае зм1ну фор* власност1 на ochobhI эасоби виробництва, подолання успадхованоГ в1д тоталитаризму деформовано1 структура нвродногослодарського комплексу, створення в1дпов1дного завдань сьогодення ринку прац1. Ц1 га под1бн1 до них завдання вир1шуються пов1льно I непосл1довно. Так, всё ще далеким в1д завершения е процес роздержавлення J приватизацП промислових п1дприемств. Орруктурна перебудова народного государства т1льки розпочинаеться. За умов економ1чно-го хаосу I невизначеност1 продовжуеться спад виробництва, зни-жуеться обием внутр1шнього нац1онального продукту. Процес форму вання ринку прац1 втрачае керован1сть, зд1йснюеться по сут1 стих1йно. В социальному план1 продовжуеться пог1ршення якост1 життя 61лыиост1 гррмадян, зроетае поляриэацГя погляд1в на по-далыпий розвиток економ1ки I кра1ни в ц1лому.

Перех1дний пер1од зумовив дом1нування нестаб1льност1 в со-ц1альному та економ1чному житт1 сусп1льогва, виявив неспромож-н1сть погляд1в на можлив1сть гармон1йного лоеднання досягнень науково-технХчного програсу I розвитку планово1 рконоч1ки. Разом з тим, цей перГод егтрияв не лише виявленню вузьких м1сць економ1ки, але Я забепвчив об"ективн1сть твердження окремих 1деолог1в про маклив1сть прямого запозичення досв1ду передооих в економ!чному в1дношенн1 заруб1жних кра1н. Ситуац1я суттево ускладнюеться тим, що за умов збереження безл1ч1 рудимент1в ста-pol системи р1зного роду ринков1 нововведения часто набувеють спотворених форл, шявляються неефективними. Тек, ринок робочо!

сили е нев1д"емним атрибутом ринковоЗ економ1ки I справедливо вва-жаеться нормальним явищем. Однак, при певн1й розбалансованост1 економ1чного жиггя, що характерно для сучасно1 Укра1ни, спостер1-гаеться розб!жн1сгь м1ж пропозиц1ею робочо1 сили та попитом на не!. В к1нцевому п1дсумку че може призвести до недм1рного зрос-тання безробГття, эдатного ще б1льше ускладнити ситуац1го в держа-в1. Вже на даний час приховане безроб1ття, за деякими даними, охошпое не менше, н1ж 20 - 25 % в1д загально1 чисельност1 ос1б працездатного в1ку, в той час як о^Мйна статистика ф1ксуе всьо-го 0,3 % безроб1тних.

I все ж, попри вс1 труднощ1, економ1ка Укра1ни вступав в як1с-но новий пер1од свого роэвитку. Сутн1сть його можна звести до двох наступних позииГй: I) поступово в1дбуваються структурн1 зру-шення в розвитку економ1ки, яка зв1льняеться в1д зовн1шн1х обтяж-ливих залежностей, набувае рис нац1онально1 економ1ки, переор1ен-товуеться на задоволення справжн1х погреб сусп1льства; 2) комацд-но-бюрокрагичн! механ1зми управл1ння повол1 в1дступають перед стимулами ринково1 економ1ки (включаючи конкуренц1ю виробництв), но-вим зм1стом наповнюеться >т>тивац1я прац1. Все це об"ективно веде до утвердження в перспектив1 економГки кра1ии як ефективно функ- . ц1онуючо1 систечи.

В yLiowy, перех1дний пер1од характеризуется не одними лише зонами в економ1чному житт1. Своер1дне в1дцзеркалення мае в1н I у сусп1льнЗй св!домост1, зокрема змушуе науковц1в переглядати усталей! погляди на природу речей, актив1зувати пошуки нового, ще не1снуючого в реальн1й д1йсност1. Зв1дси - уточнения понят1йного апарату рГзких наукових дисципл1н, обстогавання нових концептуаль-них п!дход1в при розгляд1 здавалося б раз I назаввди досл1джених явищ. В цих умовах високоГ актуальност1 набуло в економ1чн1й нау-ц1 питания формування, збереження I розвитку трудового потены1алу. Долаючи традиц1йне I по cyrl обмежене тлумачення цього феномена як 1манентно1 властивостЗ трудових ресурс1в, економ1сти приходять до роэум1ння його як пофакторного явища, р1вень.роэвитку якого детерм1нуеться д1янням чинник1в р!зноман1тного походження. Ictot-ний внесок в розробку р1зних аспект1в ц1е1 складно1 I багатоплано-во! проблеми зд!йснили Ведний U.C., Богиня Д.М., Бондар I.K., Вов-

канич С.Й., Врублевський В.К., Дмитренко А.Г., Злупко С.М., Кос-таков В., Лук1нов I.I., Маслова I.C., Он1к1енко В.В., Пирожков С. I., Писаренко С.М., Попов А., Сергеева Я.П., Фотеева Е.В., Чижо-ва JI.C., Шляп1на H.A. га 1нш1 вчен!.

Разом з тим, дана проблема ще надто далека в!д повного II ви-р1шення, а окрем1 висновки I положения фактично мапть дискус1й-ний характер. Так, наэр1ла необх1дн1сть уточнения сутност1 понят-тя "трудовий потенц1ал", визначення його к1льк1сних I як1сних вим1р1в, специф1ки прояву в умовах становления ринкових в1дносин, а також на р1зних р1внях в1дтворення (в1д загальнонац1онального до р1вня 1ндив1дуального нос1я даного потенц1алу). Недостатньо досл1дженими все ще залишаються рег1ональний аспект функц1онуван-ня трудового потенц1алу, умови, за яких в1н (потенц1ал) реал1зу-еться найповн1ше. У зв"язку з цим виняткове значения, на нашу думку, мае з"ясуваиня рол1 соц1ально-економ1чного мехаи1зму у вн-користанн1 трудового потенц1алу, обгрунтування пропоэиц1й щодо його вдосконалення. Зважаючи на багатогранн1сть проблеми форму-вання I роэвитку трудового потенц1алу, сам сусп1льно-економ1чний механ1зм ми схильнГ розглядати не лише з чисто економ1чних пози-ц1й, а в б1льш широкому соц1альному контекст1. Тому лог1чним ви-даеться дри розгляд1 даного питания додатково залучати дан1, от-риманГ предстаЕниками таких наукових дисциХн, як медична демограф! я, соц1олог1я, соц1альна психологГя тощо. Такий п1,цх1д тим б1льше виправданий, оск1льки соц1ально-економ1чний механ1зм д1е не у вакуум1, а в конкретних соц1альних умовах. Кр1м того, тру-довий потенц1ал по сут1 е ооц1ально-трудовим, тобто за будь-яких умов персон1ф1куеться наявними людьми як суб"ектачи господарсь-1 ко! д1яльност1. Це означав, що вдосконалення соц1ально-економ1ч-ного механ1эму вихористання трудового потенц1алу, базуючись на объективных эакономХрносгяк роэвитку економ1ки, передбачае також необхХднХсть вивчення орган!зйц1йних, мотивац1йних та Ihbmx 1нвар1ант1в його реал1зац11. Загаяом, застосуваняя м1ждисццпл1-нарного пХдходу при дзсХджвнн1 даного явища дозволяв повнХив осмислити його суть, а отле - I бХльш аргументовано окресг реальи! шляхи I форми його вдосконалення. Недостатки роэробле-нХсть проблеми, II ктуальн1сть 2 экачущ1с*ь практичного шр1-шення X зумовили вибХр rem диоертадХйно! роботи.

1.2. Мета_1_звввння осл!джеиня. Метою дисертацП е досХц-ження законом1рностей д1яння соц1ально-економ1чного механГэуу використання трудового потенц1алу, визначення резерв1в його ефек-тивно1 эайнятост1 на приклад1 Звх1дного рег1ону Укра1ни при пе-реход1 до ринкових в1цногин.

Поставлена мета.зумовила зм1ст дисертац1йного досл1дження, що передбачае вир1шення наступних завдань:

- розкрити сутн1сть I зм1ст поняття "трудовий потенцЗал", його ochobhI складов1;

- охарактеризувати загально - та медико-демогра^Гчн! аспекти в1дтворення трудового потенц1алу в рег1он1;

- з допомогою результатов конкретно-соц1олог1чних досл1джень простежити особливостГ. формування 1нтелектуально1 компоненти трудового потенц1алу;

- проанал1эувати соц!альн1 насл1дки недостатнього реформуван-ня механ1зм1в використання трудового потенц1алу;

- уточнити роль I м1сце соц1ально-економ1чного механ1зму в npoqecl використання трудового потенц1алу;

- окреслити економ1чн1 аспекти використання трудового потен-ц1алу в нових умовах господарювання;

- висв1тлити значения п!двищення мотивацП npaul як передумо-ви вдосконалення соц1ально-еконо'1чного механ1зкту використання трудового потенц1алу;

- запропонувати нов1 п1дходи щоцо управл1ння I в1дтворення. трудового потенц1алу на рег1онально>-лу р1вн1.

1.3. Предмет X об^ект^п^сХйження^ Предметом досл1дження е концептуально-методолог1чний анвл1з взаемозв"язку трудового по-тенц1алу I соц1ально-економ1чного механ1зму його реал1эац11, особливостей цього взаемозв"язку на етап1 впровадження ринкових в1дносин.

Об"ектом досл1дження е р1эн1 соц1альн1 групи ряду областей Зах1дного рег1ону як реальнГ (чвсткоео - потенн1йн1 ) hocII його трудового потенциалу.

1.4. Методология I. методи_,^осГдяеиня^ Методолог1чною базой досл1дясення е ааконодавч1 та нормативнГ актн з досл1джувано1 проблематики, фундаментальн1 рац1 в1тчизнянюс та заруб1жних вчених-економ!сг1в э проблем трудового потенц!алу, а також пра-ц1 демограф1в, медик1в, соц1олог1в, дотичн1 до означено1 пробле-ми.

В процес1 досл1дження використовувались методи пор1вняння I груцування, статистичного анал1зу, а також методи соц1олог1чних I соц1ально-психолог1чних досл1джень (анкетувення, 1нтерв"ю та 1нш1).

1.5.На^кода новизна. В процес1 досл1дження поглиблено тео-ретичн1 I практичн1 аспекта використання трудового потенц1алу в умовах реформування ринкових в1дносин.

Наукова новизна проведеного досГдження полягае в наступно-

- узагальнено досв1д вивчення трудового потенц1алу як осно-ви соц1ально-економ1чного прогресу суспГльства, що дозволило сформулювати теорвтико-методолог1чн1 засади вдосконалення використання цього потенц1алу в нових економХчних умовах;

- обгрунтовано роль медико-демогараф1чно1 та 1нтелектуально1 компонент у процес! в1дтворення трудового потенц1алу;

- аргументовано необх1дн1сть застосування програмно-ц1льово-го пГдходу при формуванн1 програм зайнятостГ та соц1ального за-хисту для р1зних категор1й працшчих;

- запропоновано власне тлумачення соц1ально-економ1чного ме-ханХзиу використання трудового потенц1алу, в тому шол1 I в ре-г1ональному розр1з1;

- висв1тлено реал1зац1ю даного механ1зму в практичн1р д1яль-ност1 п1дприемств за нових умов господаровання, зокрема, обгрунтовано включения мотивгц1йно-адаптивно1 повед1нки працюючих в якост! окремо1 соц1ально-психолог1чно1 пГдсистего в загальний орган1зац1йно-економ1чний механ1эм вдосконалення трудового по~ тенц1алу;.

- запропоновано нов! п1дходи щодо огтгим1зац11 цГяльност! ре-

г1ональних ЦеторГв зайнятостГ як елемент1в-ц1л1сн01 системи вдос-коналення управл1ння трудовим потенц1алом в перех1дний пер1од роэвитку нац1онально1 е'коном1ки.

1.6. Практична н н^с т ь_ро бот и. Практичне значения результата досл1дження полягае в тому, що запропонований методичний пТд-х1д до вдосконалення соц1ально-економ1чного механ1з*1у використан-fгя трудового потенц1алу дозволить повн1ше врахувати д1яннл чин-ник1в рГзного походкення, що детермГнують р1вень розвитку цього потенц1алу, надають ознак системност1 процесу управГння трудовим потенц1алом на рег1ональному р1вн1.

1.7. Апобац1я дезультат1^ дол1дження. OchobhI положения ди-сертац1йно1 роботи допов1дались на п"яти науково-практичних кон-ференц1ях I ряд1 сем1нар1в 1нститу'ту рег1ональних досл1джень HAH Укра1ни (в минулому Льв1вського в1дяДлення IE HAH Укра1ни).

I.B. Публ_1кац1Ь За результатами досХджень опубл1коваио 4 нау-ков1 прац1 загальнм обсягом 8,5 друкованих аркуш1в, з них осо-бисто автора 2,5 друкованих аркуш1.

1.9. Структура 1 обяг юботи^ Дисергац1я складаеться 1з всту-пу, трьох глав, висновк1в, списку використано1 л1тератури 1з 97 назв.

2. OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ.

2.1. Характерною особлив1стю сучасного стану розвитку науки в ц1лому, зокрема економ1чно1, е Еиникнення нових понять, напов-нення традиц1йних понять як!сно новим зм1стом. Одним з понять, що вимагають принципово нового тлумачення, е поняття трудового поненц1алу. Ще донедавна економ1чн1 досл1дження, включаючи вив-чення трудового потенц!алу, повн1стю базувалися на марксисгсько-лен1нськ1й теорП та матер1ал1стичному св1тосприйнятт1, що пере-икоджало творчому засвоенню досв1ду передових в економ1чному в1дношбнн1 кра1н св1гу.

Х Система економТчних понять не е раз I назаввди даною, вона

п1длягае зм1нам в1дповГдно до вимог часу, що вносить корективи в науков1 визначення. Так, в недалекому минулому широкого розпоь-сюдження набув терм1н "трудов1 ресурси", що тлумачився в систем1 продуктивних сил I виробничих в1дносин. Зам1сть того, щоб бути головним суб"ективним фактором економГки, трудовГ ресурси фактич--но перетворилися в техн1чно-обл1кову категор1ю. Натом1сть, на рубеж! 70-80-х рок1в у науковий об1г введено поняття "трудовий по-тенц1ал".

Р1зн1 автори вкладали в це поняття неоднаковий зм1ст, але вс1 вони опиралися на визначення грудових ресурс1в. Загалом, дом1ну-вало визначення трудового потенц1алу як ресурсГв прац1,'якнми во-лод1е сусп1льство або в1дпов1дних трудових ресурс1в в едност1 1х якГсного I к1льк1сного аспект1в.

Поступово (протягом 60-х рок1в) економ1сти Укра1ни виходять на загальнолюдськ! показники I критерП трудового поненцГалу, визначення його сутносг1 I основних складових через призму вс1е1 системи сусп1льних в1дносин. У цьому контекстГ заслуговують на увагу пошуки льв1вських економ1ст1в, як1 трактують трудовий потенция (сусп1льства, рег1ону, колективу, особистост1) як можливост!, що можуть бути моб1Гзован1 й риведенГ в д1ю в npoqecl прац1 I як1 визначають ф1зичн1 меж1 трудового потенц1алу на будь-якому р1вн1. В цьому визначенн1 трудов1 ресурси в1дсутн1 як так1, акцент зроблено на 1х потенц1йних можливостях, що залежать в1д бе-гатьох фактор1в, зокрема, як1сного характеру.

Науково-критичний анал1з визначення трудового потенц1алу в еко-ном1чн1й л1тератур1 св1дчить про те, що спектр характеристики иьо~ го явища розширювався за рахунок акцентування на соц1альних параметрах його Ъормування I викорястання. Це в1дпов1дае спрямуванпв евогоцП економ1чно1 думки, зв!льненню II в1д усталених догм. За-коном1рним, на наш погляд, у зв"язку з цим, в вь.дення поняття "соц1ально-трудовий потенц1ал", що означав той те самий трудовий потенц1ал, але зор1ентований на вйробниче функи1онування э -;опо-MOroD соц1альних умов, фактор1в, мотивац1й.

Bel складов1( трудового потенц1алу tIcho взаемод1ють, маоть свои п1знавальну I практичну ц1нн1сть. Але окрем1 з них мояуть претен-дувати на перя! рол1. Б ц1лому ж мокна ст е%рдкув&?и, чо трудовий

потенц1ал е пол1факторним явищем в кситгед1яльност1 сусп1льства на тому чи 1ншочу етап1 його розвитку, а його ян1сн1 параметри роз-криваються за допомогою эагально.цемограф1чних, ме,цико-51олог1чних, квал1ф1кац1йних, еколог1чних, науково-техн1чних, соцГальних, пси-холог1чних та 1нших 1стотних ознак. Сам перел1к иих ознак св1д-чить, що питания про складов1 трудового потенц1алу аж н1як не мож-на вважати повн1стю вичерпаним. Навпаки, проблема структурно1 ор-ган1зац11 трудового потенц1алу вимагае подальшого вивчення цього феномена, зонрема на м1ждисвдпл1нарночу р1вн1. Такий п1дх1д дозволить в новому ракурс1 з"ясувати роль I м1сце соц1ально-економ1ч-ного механ1зму у використанн1 трудового потенЩалу.

2.2. Природною основою трудового потенц1алу е населения. Поза ним про трудовий потенц1ал не може бути будь-яко1 мови. Це означав, зокрема, що як1сть населения - головна передумова р1вня розвитку трудового потенц1алу того чи 1ншого сусп1льства. В сучас-них умовах, коли в багатьох рег1онах пог1ршилися як1сн1 характеристики розвитку населения, демограф1чна компонента формування со-ц1ально-трудового потенц1алу небувае особливого значения. Тим б1льше, що демограф1чна наука дос1 по сут1 не виробила над1йних п1дход1в, зг1дно з якими можна досягти бажаних як1сних параметр1в . розвитку населения.

Анал1з соц1ально-демограф1чно1 ситуацП в Укра1н1 показуе, що наше сусп1льство переживав гаксж глибоку демограф1чну кризу. II св1дченням е так1 явища, як : ст1йке зниження народжуваност1 та природного приросту, розбаланс'ован1сть статев1ково1 структура I постар1ння населения, збереження розриву в тривалостГ життя чоло-в1к1в I ж1нок, зменшення середнього розм1ру с1м"1 та II соц1альна нестаб1льн1сть, депопуляц1я населения в багатьох рег1онах тошо. Ряд я перерахованих тут явищ е не лише суто к1льк1сними параметрами, еле й несуть певне як1сне навантаження. Саме завдяки цьому можна з достатньою м1рою в1рог1дност1 прогнозувати розвиток трудового потенцХалу кра1ни чи окремих II рег1он1в на перспективу.

Стосовно Зах1дного рег1ону Укра1ни, то для нього характерами був п1дви!цений р1вень вЗдтворення населения, що сл1д вважати позитивною передумовою подальшого розвитку його трудового потенц1-алу. Однак, останн1м часом I цей рег1он почав втрачати специф1ку свого деморозвитку. 1ншмми словами, мае >д1сце постуг.ове вир1вкю~

вання демограф1чно1 ситуацИ в масштабах вс1е1 кра1ни, при чому основн1 елементи ц1е1 ситуацИ все б1льше набувають в1д"емних зиа чень.

Труднощ1 з вХцтворенням потенц1алу не обмежуються одними лише власне демограф1чними проблемами. 1снуе 1нша, не менш небезпечна загроза становлению трудового потенц1алу кра1ни. 1деться про стан здоров"я населения, тенденцП до здостання р1зних вид1в захворюва-ност1, обумовлених, перш за все, несприят ливими природними I соц1-альними умовами 1снування суб"екта прац1. В робот1 даеться анал1з захворюваност1 та смертност1 населения, в т.ч. I в рег1ональному розр1з1. Найтраг1чн1шм в цьому план1 е те, що продовжуе зроста-ти (по б1льшосг1 позиц1й) захворпван1сть д1тей у в1ц1 до 14 рок1в, тобто по сут1 в1дбуваеться ф1зичне I духовне виродження прийдеш-н1х покол1нь. Загалом, кра1на сто1ть перед необх1дн1стю подолан-ня суттевих труднощ1в в план1 формування II майбутнього трудового потенц1алу.

2.3. Формування повноц1нного трудового ротенц1алу не обмежу-еться актив1зац1ею демограф1чноГ лол1тики, покращенням здоров"я широких верств населения, впровадженням в життя комплексу соц1~ альних та економ1чних реформ. Прогрес кожного сусп1льствв грунту-еться також на розвитку базово1 та профес1йно1 осв1ти, можливос-гях засвоення св1гового досвГду в сфер1 науки I культури, дбайли-вому ставлен! до традиц1й, звича1в, моральних норм I ц1нностей, вироблених попередн1ми покол1ннями. Отже, одним 1з визначальних параметр1в трудового потенц1алу е розвиток його 1нтелектуально1 компонентл. Про цо останню часто судять, виходячи з р1вня осв1ти населения, стану засобГв масово1 ГнформацП, тощо. Але ц1 та по-д1бн1 1м формальн1 ознаки не завжди безпосередньо св1дчать про справжн1й р1вень розвитку 1нтелёк?уально1 компоненти трудового потенц1алу. Очевидно, проблема становления та використання названо! компоненти, в1дпов1дно1 сучасним св1товим стандартам, е ба-гатоплановою, пох1дноп в1д р1зних за сво1ми суттю Г змГстом чин-ник1в (соц1ально-еконоц1чних, пол1тииних, психолог1чних I т.п.),

0ск1льки сетальний энал1з зм1н осв1тнього цензу населения Ук-ра1ни як одн1е! з передумов в1дтвсрения II трудового пот?нц1алу не входить в коло завдэнь дано1 робсти, в н!й констятусться ли-

ше окрем1,най61льш яекрав1 факти. 3 початком 9С-х рок1в.ситуац1я набувае значних зм1н, пов"язаних з посиленням кризових явищ в економ1ц1, а також I в морально-психолог1чн!й атиосфер1 сусл1ль-ства. В1дбуваеться своер1дна переои1нка ц1нностей, девальвуеться значения науково1 д1яльност1, вищо1 I нав1ть загально1 осв1ти. Мае м!сце перет1к фах1вц!в в комерц!йн1 та1нш1 невиробнич1 струк-тури, ви1зд багатъох з них за кордон. Головним критерГел розвит-ку 1нтелектуально1 компоненти трудового потенц1алу необх1,дно вва-жати економ1чн1 покаэнини д1яльност1 трудових колектив1в, народ-ногосподареького комплексу вс1е1 кра1ни. Однак, 1снуе I ряд 1н-ших критерИв, за якими можна оц1нювати р1вень розвитку 1нтелек-туально1 компоненти трудового потенц1алу (р1вень киття б1льшоет1 член1в суспГльства, досягнення в областГ науки I технГки, мЪкна-родне визнання "продукт1в" духоено1 творчост1, моральний стан дано го сусп1льетва тощо).

1нтелектуальна компонента одниû 1з найьагомГших чинник1в сво-го подальшого розвитку повинна мати сусп1льну 1нтелектуальну влас-н1сть, акумульовану у здТбносгях творчо обдарованих високоосв1г-чених I квал1ф1кованих особистостей, у Ix активност!, знаниях, но-вих 1деях, досв1д1, традмц1ях, тобго в т1й 1нформац11, без яко1 кра1н1 наДзвичайно важко ув1йти до загальноевропейського (I св1-тового) ринку. Зв1дси, необх1дн1сть розробки нового п1дходу до оц1нки нос1я I генератора 1нтелектуально1 власност1, творчого по-тенц1алу 1нтел1генц11, його формування I використання як справд1 соц1ально ор1ентованого.

3 метою вивчення як1сних характеристик hocIIb творчого потен-ц1алу як орган1чно1 I нев1дгемно1 склацово1 трудового потенц1алу за нашою участи колишн1м Льв1вським в1,вд1лення*< IE АН Укра1ни в 1993 роц1 було проведено соц1олог1чне досл1дження рол1 1нтел1ген-цН в демократиэацП сусп1льних процесХв. Опитано Ъ2Ъ представни-к1в творчо1 та науково-техн1чно1 1нтел1генц11 5 областей Зах1дно-го рег1ону. До визначальних якостей, ш.о характеризуют справжньо-го 1нтел1гента, респоцценти в!днесли: висок1 моральн1 якост1, культуру повед1нки, р1вень осв1тченост1 та 1нфортован1сть (в1д-пов1дно: 66,7; 62,5; 43,7 I 34,1 % п1дтверджень). Головними функ-п!ями 1нтел1генц11 вважаються в1дстоювання 1нтерес1в наро.ду I

патр1отизм, участь в громадсько-пол1тичному житт1, жертовн1сть, милосерця, в1дпов1дальн1сгь за х1д перебудови, потреба самовдос-коналення тощо. Оцнак, результати досл1,цження засв1дчують недос-татню ТЕорчу активн1сть творчо! ел1ти, а також те, що'1нтел1ген-ц1я в змоз1 лише чаетково реал1зуваги св1й творчий тотенц1ал у роэвитку науки, в проведенн1 радикально1 економ1чно1 реформи. До причин, що перешкоджаютъ адекватному прояву творчих потенц1й 1нгел1генц11 в1дносяться: зниження престижност1 1нтел1гени11, споживацьк1 1нтереси, недостатн1 р1вень св1домост1 та профес1й-но1 компетентност1,'' незадов1льне матер1альне становище, вГдсто-ронен1сть в1д сусп1льних процес1в I т.п. Особливо багато перешкод змушена долати на шляху до творчого зростання молодь, чим

I зумовлена висока потенц1йна плинн1сть молодих науковц1в. Так, 35,2 % опитаних ще не вир!шили, чи будуть I надал1 працювати в сфср1 науки, а 9,9 % мали ч!тк1 нам1ри зм1нити напрямок своel прац1. Отже, досГдження п1дтвердило об"ективно (I суб"ективно) наявн1сть численних перешкод на пшяху реал1зац11 1нтел1генц1ею

II сусп1льних функц1й, що в перспектив1 не мопсе не позначитися негативно на роэвитку 1нтелект.уально1 компоненти трудового потенциалу регГону, В1рог1дно, аналог1чн1 процеси вГдбуваються I в 1нших рег1онах кра1ни.

2.4. Науков1 досл1дження трудового потенц1алу ще донецавна обмежувалися розкриттям (к1льк1сно I як1сно) параметр1в цього явища в категор1ях його нарощування, але з повною в1дсутн1стю пропорц1йност1 та р1вноваги у 1х ф.ункц1онуванн1. Соц1альна по-л1тика, успадкована в1д попередньо1 епохи, по cyrl спрямовува-лася на п1дтримання формальных показник1в використання трудового потенц1алу - повна зайият1сть, обов"язкова середня осв1та I т.п. Вся ця система управяГння будувалась з метою спрощення уп-равл1нських д1й. Мало що зм1нилося I в перех1дний лер1од. Так, 1нтереси р1зних поГтичних сил були перенесен1 безпосередньо в економ1чну сферу, до дозволило досягти самореал1зап11 трудового потеиц1алу т1льки пеьн"|й частин1 населения. Мае м1сце своер1д-на стратиф1кп1я сусп1льства, в як1й аагоме м1сие посГли tIk'O-bI структури. Все це св1дчить про недовикорястання трудового по-тенц1алу, неефективну эайнят1сть ро<5очо1 сили, що в перспектив! може приэвести до II депрофес1онал1эац11. Нвы1 обстевення,

проведен1 на ряд1 п1дприемств ЗахГдного рег1ону, п1дтвердили факт практичного невикористання профес1йних эд1бностей принайм-н1 14 % працюючих.

Отже, сучасний стан розвитку нац1онально1 економ1ки вимагае перегляду II сисгемоутворюючих сил, зокрема, трудового потенц1-алу як основно1 руш1йно1 сили радикальних эм1н. У зв"язку з шч на зм1ну механ1чноиу нарощуванню нових певних елемент1в трудового потенц1алу повинна прийти 1х узгоджен1сть з1 справжн1ми сус-п1льними потребами. Ц1 елеменги змоясуть реал!зуватися при поед-нанн1 1х у сиптему через соц1алъно-економ1чн1 та мотивац1йн1 ме-хан1зми, введения адекватного 1м грошового вим1ру.

Вивчення особливостей мотивацП повед1нки прац1вник1в промис-лових п1дриемств Терноп1льсько1 та 1вано-$ранк1всько1 областей (опитано в 1993 роц1 в1дпов1дно: 986 I 965 чол.) засв1дчило да-леку в1д огггимально1 1ерарх1ю 1х життевих ц1нностей. (табдЛ).

Як видно з таблиц1, перш! м1сця в ц1й 1ерарх11 зайняли: Яс1м"я та виховання д1тей", "можлив1сть жити у достатку", "мати хороших товариш1в". Усп1шна д1яльн1сть за вибраною профес1ею пос1ла лише шосте м1сце, а усп1шне просування по служб1, набуття належно1 ваги у сусп1льств1 виявилось на передостатньому м1сц1. В ц1лому, таку 1ерарх1ю ц1нностей можна охарактеризувати як 1ндиференгну до активних, наполегливих д1й у справ1 реал1зац11 творчих потен-ц1й субяекта прац1, що призводить до певних деформац1й повед1нки прац1вника, не сприяе виробленню у нього почуття господаря на ви-робництв1. Досл1дження показало також, що вх1д у ринок прац1вники сприймають з великою осторогою (наприклад, т1льки 15,4 % опита-них спод1ваються покращити свое матер1альне становище, а 8,4 % -досягти усп1х1в у кар"ер1). Таким чином, порушення структури со-ц1ов1тальних I трудових мотивац1й прац1вник1в п1дприемств безпо-середньо пов"язане з недостатн1" реформуванням соц1ольно-еконо-м1чного механ1зму використання трудорого потенц1алу, що диктуе необх1дн1сть вдосконалення цього механ1зму, включапчи, зскрема, спрямован1сть на переструктурування мотивацП трудово1 та профе-с1йно1 д1яльност1 на 1вдив1дуальномгу тв груповому (колективному) р1внях.

Таблиця № I. Структура мотивацП поведГнки праи1вник1в п1,цприемств

_ _вибХр_(п рх_____

Терноп1ль-:1в.-ФранкГвсь-ська об- ;ка область ласть :

1. 1м"я та виховання д1тей

2. Можлив1сть жити в достатку

3. Мати над1йних товариш1в

4. Бути порядною, чесною людиною

5. Бути латр1отом р1дно1 эемл1

6. Усп1шна д1яльн!сть за обраним $ахом

7. Мати знайомих у впливових структурах

8. Мати можлив1сть розшрювати св1й кругозГр

9. Чати можлив1сть розвивати творчГ зд1бност1

10. Усп1шно рости по служб1, набути вагу у сусп1льств1

11. 1нш1 мотиви

64,7 59,9 47,6

43.3 26,9 14,6

13.4 7,9 3,9 1.8 1,0

64.6 57,3 45,9 47,1. 26,6 16,6

12.7 9,9 4,3 3,1 1,3

2.5. Соц1ально-економ1чний механ1зм е надзвичайно складним I недостатьо атрибутизованим явищеч, що звважае повноц1нному включению floro в систему сучасних господарських в1дносин. В умовах невизначеност1, неоднозначност1 1нституц1ям, в1дпов1дальним за вдосконалення соц1ально-економ1чного механ1зму, важко зорХенту-ватися на певних пр1оритетах розвитку, вибрати найоптимальн1ш1 з-пои1ж багагьох складових, що характерияують цей механ1зм. Очевидно, в1н орган1чно взаемод1е з механ1эмом мотивад1йним I тХль-ки врахування ц1е1 обставини може эабезпечити його д1ев1сть.

Власне тлумачення соц1ально-економ1чного механ1зму використання трудового потенц1длу полягае в наетупнолу. Грудовий потенц1ал можна роэглядати п1д р1эними кугами эору на р1эних сгад1ях в1д-творення чи розвитку, однак, завжди його головною визначеннЬстю залишаетъся ефективн1сть функцЗонування. Характер же його функ-ц1онування детермГнуеться механ1эмами, методами, орган1зац1йни/и формами залучення потекц1алу до системи господарських в1дносин, що охоплюють як матер1альне виробниитво, так I невиробничу сфе- ру. Розглядаючи соц1ально-економ1чний механ1зм, сл1д враховувати основн! соц1альн1 показники, що визначають формування I розвиток трудового потенцТалу. На наш погляд, такими повинн1 вважатися за-гальнодемограф1чнГ I соц1ально-структурн1 показники, показники по-л1тичного, морального I духовного розвитку, способу життя, умов життя I д1яльност1 всього сусп1льства та.р1зних труп населенна. Сгоди ж належать також показники валового продукту, нацТонального доходу, зростання продуктивномI прац1 та II якостГ, виробництва I споживання матер!альних благ тощо.

Отже, соц1ально-економ!чний механ1зм передбачае врахування не т1льки соц1альних, але й власне економ1чних показник1в. При цьо-

обидв! групи характеризуются к1льк1сною I як1сною виэначен-н1стю, динам1чн1стю, залежн1стю в1д конкретних обставик розвитку сусп1льства. Зрозум1ло, що для врахування I узгодження обох груп покаэн1ш1в при управл1нн1 трудовим потеыЛалом потр1бн1 тли-бок1 досл1дження конкретних умов його розвитку на основ1 систем-них поглед1в. Адке без анал1зу конкретних в1дносин I ситуац1й в суоп1льному житт1 соц1альн1 та економ1чн1 показники фактично не зможуть виконувати свое1 функцП у названому механ1зм1. Запропо-нована в першому наближен..1 иарх1тектон1ка" соц1ально-економ1чно-го механЗэму св1дчить про неоднор1дн1сть складу цього явища. А це, в свою чергу, затруднюе його вивчення за допомогою т1е1 чи 1ншо1 конкретно1 науково1 дисципл1ни. Здавалося б, що встановлення пе-рел1ку певних соц1альних I економ1чних показник1в, як1 до того ж п1длягасть к1льк1сному вим1ру, дозволяв однозначно розкрити оггги-мальн1сть упрааГння трудовим потешЛалом на вс1 часи. Однек, нас-правдЗ мова повинна йти про сп1вв1дношення окремях соц1альних та бко.ксмТчтшх покаэник1в, р!зну значугЦсть 1х на тому чи 1нвому

в1др1зку супп1льного розвитку, в1дсутн1сть для багатьох показни-к1в ч1тких критерПв 1х опгиуальност1. Уакил чином, сл1д визнати, що соц1ально-еконол1чкий механ1зл завкди конкретний I не перебу-вае в л1н1йн1й заленост1 в1ц стану сусп1льного розвитку. 1ншими словаки, в1н перецбачае конкретне його використання на р!зних ета-иах становления ринкових в1,цносин. Це твердження стосуеться I ре-г1онального аспекту прояву цаного явища. У цьому план1 п1д сопельно-еконо"1чним механ1з*ом сл1д розум1ти систем соц1альних I еконо'Ячних "етоц!в, заход1в I орган1эаи1йних форм, що охо плюют ь всю сук,упн1сть ознак трудового потенц1алу, введения в ,ц1ю яких забезпечуе його розвиток та ефективне функц1онування. При цьому к1льк1сне вираження складових даного лехан1згу, 1х сп1вв1дношен-ня, динам1чн1сть I д1ев1сть мокуть виявитись р1зними в залежнос-т! в1д параметр1в трудового потенц1алу, конкретних уов його функц1онування.

2.6. Мето,цолог1чн1 ириншпи розробки соц!ально-еноном1чного механХэму використання трудового потенц1алу повинн1 органХчно доповнюватись практичною реал1заи1ею в цГяльност! проислових п1дприемств, 1нших об"ект!в народного господарства. Це зд1йсню-еться шляхо" впровадження р1эно<ан1тних заход1в (використання моб1льност1 робочо1 сили, розробка стратегИ I тактики трудозбе-реження в умовах форчування галузевого чи рег1онального ринку прац1, роздержавлення I приватизапП промислових п1дприемств I т.1.). Зокре^а, роз,держачлення I приватизац1к> п1дприемств сл1д вЕр.жати одним 1а найголовнГших 1нструмент1в вдосконалення соц1-ально-економ1чного нехан1зму використання трудового потенц1алу в умовах переходу до ринку. Однак, таке вдосконалення буде неловким, якщо до проблемм приватизацИ п1дхоедти механ1стично, 1гноруючи лотивап1йн1 .аспекти д1яльност1 суб"екта прац1. Тому важливе практичне значения мае визначення саме мотивац1йних засад соц1ально-еконо"1чного механ1зму врахування конкретно! ситуацН, психолог1чнг>1 готовност1 людей до впровадження нових виробничих в1дносин. 0ск1льки при переход! до ринку мотивац1я прац! набувае дещо 1ниого забарвлення у пор1внянн1 з1 стаб1льни ш економ1чними уловами, прав!льн1ше трактувати ц! засади як ?отиваи1йно-адапгивн1. Ь'8ли анал1зувалось використання цих засад в практичн!й д!яяьност1 деяких пГдприемств и.Львова.

При цьому зам1сть традиц1йно1 ои1нки працюючих (в розр1з1 1х соц1ально-профес1йно1 структури) було зм1щено акцент на мотивац1й-ну п1доснову повед1нки зайнятого персоналу, що дозволило розгля-дати кожну особист1сть як потенц1Иного власника, або людину най-мано! прац1, представника профес1йного ядра, або члена пер1фер1й-но1 частини працюючих,'представника формальноI чи нефоршльно1 груш. Мотивац1я кожно1 з вид1лених груп е досить рГзною, що реально впливае на х1д процес1в приватизацИ, децентрал1зац11 механХз-му управл1ння, актив1зуючи чи блокуючи х1д впровадження економ1ч-них эм1н на конкретному п1дприемств1. Пповедене обстеження показало, що потенц1йними власниками в результат1 приватизацИ можуть вистулити близько 70 % прац1вник1в (включаючи майке повн!стю уп-равл1нський апарат), в той час як роль рдини-найчанця схильн1 виконувати 7-8 %. Ц1 дян1 значною мТрою корелюють з розпод1лом працюючих на профес1йне ядро (70-80 %) та перифер1йну частину (2030 %). Досл1дження в прожективному план1 мотивац1йно-адапгивно1 повед1нки прац1вник1в дозволило включити II як окрему соц1ально-психологГчну п1дсистему в загальний орган1зац1йно-еконоч1чний ие-хан1эм вдосконалення трудового потенц1алу того чи 1ншого промис-лового п1дприемства.

2.7. Явища соц1ально-пснхолог1чного порядку в1д1грають важли-ву роль в забезпеченн1 ефективного використання трудового потен-ц1алу. Будучи орган1чно вюгоченими в систем управл1ння соцГаль-но-економ1чним розвигком кра1ни чи окремого II рег1ону, соц1ально психодог1чн1 феномени стають 1нколи визначальними чинниками цьо-го процесу, надають здвершеност1 соц1ально-економ1чному механ1з-му використання трудового погенц1алу. В ц1лому механ1зм д11 соц1-ально-психолог1чних явищ визначаеться законом1рностями, що стосу-ються суб"ективного в1дображення людьми об"ективно1 д1йсносг1, II сприйнятгя, осмислення I переживания, а також вплипу них явит на реаП сусп1льного буття. Остенне, здеб1льшого, проявляеться в точ(у чи 1ншочу р1вн1 мотивацН прац1, яка в к1нцевому п1дсумку в основою аростання нац1онального багатства, а II елеменги (окре-м1 могиви) виступаоть як усв1цочлен1 потреби суб"екта д1яльност1 в досягненн1 певних благ, бажаних умов ц1е1 д1яльност1. Мотив як внутр1шне спонукання ахтивност! сл1д в1пр1зняти в1д спонукань зорн11ш1х, тобто вплив1в об"ективних умов, як! стають мотивами в

тому раз1, коли е об"ективно значущими, в1дпов1дають потребам та 1нтересам суб"екта прац1.

За умов ринковоГ економ1ки на перше >Ясие серед мотивац1йних важел1в висуваеться справедлива оплата прац1, п1д якого розум1еть-ся не гГльки адекватний трудовому внеску II р1вень, але й ефектив-н1сть застосовуваних II фор I систем. В робот1 розглядаються особ-ливост1 вир1шення иъого питания в ф1рмах США, 1нших економ1чно розЕИненйх кра1н. Вимоги до прац1 в цих ф1рмах эабезпечують II ви-соку ефективн1сть, але е досить короткими I не завжди гуман1стич-нио в повноûу обсяз1. Тому запозичення заруб1жного досв1ду в пла-н1 п1двищення 'отивапП прац! може бути вибХрковим. На нашу думку, сл1,д обстоювати наступн1 ланки нового мотивац1йного подходу, прий-нятн1 за умов перех1дного пер1оду: вшив на матер1альн1 1ниереси шляхом суворого дотримання вже д1ючо1 системи оплати прач!; спря-мован1сть на форлування почутттт сси1алько1 справедливое?!; зма-гання при виконанн1 рофес1йних завдянь; повага нер1вник1в до особистост1; сприяння розвитку здорово1 конкуренцП тоще. Специф1ч-ним важеле мотивацП прап1 в ринкоэ1й економ1и1 по сут1 е тахох безроб1ття, яке не нежна оц1нгавати однозначно позитивно. Остан-ньою ланкою в побудов! нового мотиэап1йного п1дходу кожугь стати приватизац1я п1дприемств, перех!д в1д державно1 I колективно1 форм власност1 до власност1 приветно1.

2.8. Взаемод1я формування трудового потенц1алу I його рег1о-нального розвитку визначасться м1сием I ролю, яку цей потенц1-ал в1д1грае у житт1 сусп1льства I олосерецковуеться його функц1-ячи у сфер1 виробниитва та споживання. Р1зн1 етапи в1дтворення I використання трудового потешЯалу т1сно пов"язан1 не лише м1ж собою, але I э певною територ1ев, мають, так би мовити, терито-р1альну структуру.

Рег1оняльний аспект удосконалення сои1ально-економ1чного ме-хан1зму передбачае реал1зац1и трудових моасливостей населения ре-г1ону, окремих особистосгей та 1х об"еднань, а отже, не запере-чуе структурно-генетичного п1дхо,ду при визначенн! основных скла-дових трудового потенц1алу. Соц1ально-трудовий потенц1ал рег1о-ну можна розглядати як 1нтегральну характеристику його трудових ресурс1в. В1н визначае як вже наявн! трудов! можливост! рег1ону,

так I т1, що можуть розвинутись, виходячи з особливостей форму-вання I розм1щення його продуктивных сил. Це - об"ективна реаль-н1сть, що характеризуеться просторовою I як1сною характеристикою Його трудових ресурсГв. В1н не е простою сумою потенц1ал1в окре-мих його hocIIb, а як1сно новою величиною. В систем1 фактор1в, що адзначають використання трудового потенц1алу на рег1ональному р1в-н1, можна вид1лити так1: загальнодемограф1чний, м1грап1йний, 1сто-рико-етн1чний, екологГчний, природно-ресурснкй, науково-технГчний, еколог1чний, профес1йно-квал1ф1кац1йний, соц1ально-1нфраструктур-ний, струкгурно-орган1зац1йний. Отже, дана система об"еднуе р1зн1 за походженням елементи, як1 до того к не в р1вн1й м1р1 детерм1-цують використання трудового потенц1алу рег1ону. Жоден з цих фак-тор1в д1е не 1зольовано, а як нев1д"емна I орган1чна складова вс1-el сукупкост! елементГв, що впливавть на р1вень розютку трудового потенд!алу певно1 територИ. Перех1д до ринково1 економ1ки не-обх1дно веде до лереструктуризац11 систем фактор1в: одн1 з них послаблюють св1й вплив на використання трудового потенц1алу, 1н-ml (б!льш1сть 1х), навпаки, посишть. Соц1ально-економ1чний ме-хан1зм повинен грунтуватися на всьому комплексI факторГв використання трудового потенц1алу, вид1ляючи на певночу eranl впроваджен-ня ринкових в1дносин найб1льш пр!оритетн1 з них.

2.9. 0ск1льки децентрал1зец1я вимагае перерозпод1лу функц1й м1к дерасавними I рег1ональними органами управл1ння економ1кою, передачу останн1м значно! частки повноважень, сл1д враховувати мож-ливост1 кожного рег1ону у моб1л1зац11 власного трудового потенп.1-алу I подальиому ефективному його Еикористанн1, В центр1 hoboI мо-дел1 розЕитку економ1ки кожного рег1ону повинн1 бути суб"екти пра-ц! як вища соц1альна ц1нн!сть, заради яко1 власне I повинн! здХйе-кюееткся вс1 економ1чн1, пол1тичн1 1 соц1ильн1 перетворення. Формами II реал1зац11 повинн1 стати рег1ональн1 системи управГння I прогреми зайкятост! населения. В розд1л1 анал1зуються позитивн1 I негативн! моменти комгиексно1 системи управл1ння трудовими ресурсами, що була розроблена в к!нд1 80-х рок1в I в1пов1дала централ1зо-вано-адмМетрвтивному уравл1нню економ1>:ов. При переход1 до ринку управХння трудовими ресурсами стае по сут1 анахрон1змом. Пот-р!бна принциг.оЕО нова система управл!ння трудовим потенцХалом, що передбачае оперетивне створення умов, в яких р1зного роду чинники

сприяли б ефективному розвитковГ трудового потенц1алу кожного ре-г1ону кра!ни. Новостворенн1 Центрн зайнятост1 як орган1зац1йн1 елементи тако1 системи поки-що не вир1шують вс1х проблем в1дтво-рення трудового потенцГалу. Вони в змоз1 лише вир1шувати деяк1 питания з використання наявних трудових ресурсТв, з 1х тим чи Гншим рГвнеч розвитку потенц1алу. У зв"язку з шм рег1ональн1 сис-теми управГння трудовим потенцГалом повиннГ бути спрямован1 на: а) сприяння формуванню високояк1сного трудового потенцГалу даноГ територИ в умовах ринку; б) соц1альний захист найвразлив1шх про-шаркГв населения. Процес досягнення рег1ональними системами поставлено! перед ними мети буде довготривалим, оск1льки економ1ку краГки чекае не ринок в класичному його розум1нн1, а своер1дне продовження перех1дного пер1оду, що характеризуеться рядом специ-ф1чних ознак (непосл1довн1сть у досягненн1 соц1альних ц1лей на ко-ристь суто еконо"1чннх покзс1г.1к1в, иеможлив1сть та недои!льн1сть повн!стю в1дмовитись в1д елемент1в гсленування або я осво1ти зах1д-ний досв1д економ1чного розвитку тощо).

Ефективне функц1онування рег1онально1 системи управл1ння трудовим потенц1алом передбачае удосконалення: методолог1чно1 I методично! основ прогнозування в1дтворення трудових ресурсГв, еконо-м1чних метод1в управл1ння трудовим логенц1алом на вс1х р!внях, орган1зац1йних форм функи1онування ринку робочо1 сили, поеднання галузевого I рег1онального аспект1в соц1ально-економ1чного розвитку теригор1й, пол1гики зайнятост1 I конкретнюс II завдань, 1н-формац1йного забезпечення системи управл1ння. Ц1 положения, що в1дображен1 у Захон1 про эайня?1сть населения Укра1ни, ще не знай-шли повного висв1тлення у роботТ адм1н1стративних орган1в рег1ону та м1сцевих Центр1в зайнятост1. Головним 1нтегральним показником ефективност1 комплексного процесу розвитку трудового потенц1алу кожного рег1ону е оц1нка ситуацП на рег1ональноûу ринку прац1: чим меншою виявиться р1зниия м1ж попитом I пропозицГею робочо1 сили, тим ефективн1ше реал1зуеться його трудовий потенц1ал, а отже - тим повн1ше зад1яним е соп1ально-економ1чний механ1зм ви-користання цього потенцГалу.

3. ВИСНОБКИ I РЕКОЖНДАЦИ.

3.1. Досл1дження сутност1, осноених параметр1в та механ1зм1в функц1онування трудового потенц1алу на етап1 ринкових перэтворень дозволило эробити в1дпов1дн1 теоретичн1 узагальнення, вХцзначити шляхи, напрями I заходи п1двищення трудових потенц1й р1зних кате-горХй населения рег1ону. Анал1з статистико-економ1чного I соц1о-лог1чного матер1алу диктуе необх1дн1сть швного подолання в нау-кових розробках валового пГдходу до трудового потенц1алу, використання 1ндив1дуал1зованих 1нструментарПв мотивацП прац1.

3.2. Б1дтворення та використання трудового потенц1елу не зво-дкться до одних лише статистичних параметр1в працеактивного населения, а повинно враховувати весь спектр його життед1яльност1 як со-ц1ально1 сутност1. Людина прап.1 - природна основа трудового потен-ц1алу, що розвиваеться у в1дпов1дних природних, еколог1чних, соц1-ально-економ1чних, 1сгорично-культурних та 1нших умовах, як! накла-дають св1й в1дбиток на трудовий потенцГал держави, рег1ону, галуз1, колективу, особистостГ. 3 метою усунення або помиякшення д11 чинни-к1в, що гальмують процес становления трудового потенц1алу, в кра1-н1 повинна бути розроблена довготривала стратег1я деморозвитку, супроводжувана в1дпов1дним вдосконаленням 1снуючого законодавства стосэвно охорони здоров"я громадян, п1дтримки молодих родин. II елементачи можуть бути в1дродження загальнонац1онально! та рег1от наяьних ц1льових програм "Здоров"я", впровадження страхово1 та с1мейно1 медидини.

3.3. Одним 1з найважлив1гас чинник1в роэвитку трудового потен-ц1алу, посилення його впливу на господарську д1яльн1сть, структурно- г.еребудову економ1ки I виведення Из кризи е всеохопшча 1н-телектуал1зац1я сусп1льсгва. В пер1од науково-техн1чно! революцИ р1вега> розвитку трудового потенц1алу визнзчаеться, насамперед, як1сними, а не к1льк1сними параметрами. Зв1дси особливого значения касувае якГсть I суспЬльна роль 1тел1генп11, використання II профессиях зд1бностей та мотивац1й до прад1. Для того, щоб 1нтелек-туалька компонента трудового потенц1алу стала пров1днов силоо сои1-ального та економХчного прогресу, держава е особ! в1дпов1дних 1н-

ституи1й повинна докор1нно змГнити свое ставлення до потреб твор-чо1 1нтел1генц11, зокрема 11 молодо1 генерацИ, гарантувати II соц1альний захист, юридичне забезпечення 1нтелектуально1 власнос-т1, що, в свою чергу, сприятнее входженню на р1вних нашого сус-п1льства в европейську I св1тову ринков1 системи.

3.4. Серпевину пронесу управл!ння трудовим потенц1алом скла-дае вдосконалення його соц1ально-економ1чного л'ехан1зму, гармо-н1йне доповнення цього остеннього мотивац1йним мех8н1змом. Саме завдяки цьому I досягаеться в к1ниевому п1дсумку ефективн1сть ви-користання трудового потени1алу на р1зних р1внях Його фуккц1ону-вання. Як фор\п> поеднання обох механЗзм1в за умов переходного пер1оду можна запропонувати програно-ц!льовий п1дх1д формуван-ня прогрем зайнятост1 та соц1ального захисту для про*и словах

п1дприемств рег1ону. Дан1 программ, ор1ентован1 на ?лодиф1кац1 соц1ально-профес1йних груп, повинн! охоплювати все соц1альне поле труцових та економ1чких в1дносин суб"екта прац!, сприяти оп-тим1зац11 эайнятост1 прац1вник1в, збереженню про^есТйного "ядра" колектив1в. 1нший вар1ант вдосконалення со'ц1ально-економ1ч-ного механ1зму передбачае включения до його складу як окремо1 соц1ально-сихолог1чно1 п1дсистеми мотивац1йно-адаптивно1 пове-д1нки праиюючого персоналу, що мае свою специфику при впровад-женн1 нових форм господарювання.

3.5. РегТональний аспект вдосконалення соц1ально-економ1чно-го механ1зму трупового потенц1алу повинен базуватися на розроб-ц1 державно1 рег1онально1 пол1тики. Для цього в кожному рег1он1 необх1дно визначити р1вень розвитку продуктивных сил, розробити систему орган1зац1йних заход1в щодо усунення перешкод на шляху 1х розвитку. Рег1онельна поГгика вимагае залучення в1дпов1дних важел1в II проведения, вироблення диференц1йованих заход1в на основ1 економ1чних метод1в управл1ння - 1нвестиц1йного, кредитного, податкового стимулювання, зестосування госпрозрахункових в1дносин. Розробка соп1ально-економ1чного механ1зму повинна бути пов"язана з в1докремленням стратег1чних I координац1йних функц1й в1д оперативного управл1ння, з поеднанням л1н1йно-функ-п1онального I програмн'о-ц1льового управл1ння, п1двищекням функ-ц!й прогнозування, оц1нки, анал!зу. Завдяки рег1ональн1й пол1-

тиц1, формами реал1зац11 яко1 повинн1 стати рег1ональн1 системи управл1ння I программ эайнятост1, можна досягти створення умов оптимального розвитку трудового потенц1алу вс1х територ1й кра1-ни.

4. 0CH0BHI РОБОМ ПО IEMI ДИСЕРТАЦИ.

1. Методические и организационные основы непрерывного профессионального и экономического обучения кадров. - Красноярск: Проф-техобр., 1992. - 119 с.(вышла в соавторстве).

2. Ринкова економХка I нов1 господарськ1 структури. (3 досв1ду промисловост1 Зах1дного рег1ону Укра1ни) // Трудовий потенц1ал

в умовах ринку: зб.наук. праць. - Ки1в: IE АН Укра1ни, 1992 г с.43-50 (у сп1вавторств1).

3. Соц1альний захист: функцП I можливост1 промислових п1дпри-емств (психолог1чний аспект) // Соц1адьно-економ1чн1 проблеми уп-равл1княрозвктком рег1ону в умовах трацсформацП економ1ки: 36. наукових праць. - Льв1в: 1РД HAH Укра1ни, 1994,- с.Ш-170 (у сп!вавторств1).

4. Соц1ально-демограф1чний аспект трудозабезпеченноот1 // -Проб--леми економ1чно! поГтики в в1льшгх економГчних гонах: Матер1а-ли м1кнародно1 науково-драктично! конференцИ 4-6 кв1тня 1995 р. Част. Ш. - Черн1зц1, 1996. - с.42-44. (у спГеввторств!).

АННОТАЦИЯ

Костив В.Я. Трудовоû потенциал и предпосыки его эффективной занятости в переходный период

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности -09.09.02-Занятость и рынок труда.

В диссертации содержатся теоретико-методологические предпосыки рационального использования трудового потенциала региона рассмотрена сущность и содержание понятия "трудовой потенциал" в условиях внедрения рыночных отношений^Рассматриваются медико-демографический и интелектуальный компоненты воспроизводства трудового потенциала в региональном разрезе. Предлагается собственное видение социальноЧэкономического механизма использования трудовог^ потенциала, аргументируется необходимость гармонического 'сочетания его с мотивационным механизмом, что гарантирует эффективность использования трудового потенциала в переходной период. Отстаивается новый подход к разработке региональной политики, вкнчаицей региональные системы управлений и программы занятости. - .

Ключевые еловая трудовой потенциал, социальноЧэкономический механизм, мэтиоцил трула,региональная политика,занятость. . Х

ANQTATION

Kostiv V.YA,The labour potential and the pre-conditions of'its effective employment durlnq the transitional period. -

This is the candidate's thesis for the spesiality - OB.09.02 -Employment and labour market.

ХThe theoretical and wethological prerequisites of the rational usage of the regional labour potential,the meaning and content of tho term "Labpur. potential" are described in the present thesis. The medical,, demografic and intelektusl components of the labour potential reprodusing in regional aspect are shown in the dissertation. The author's opinion about'the subject mentioned above is given also. The new approach to regional policy of employment ,including regional management systems is defended in the present candidate's thesis.

K'ey-wordsi labour potential, labour motivation, regional policy, employment,social and ekoncunic mechanism.

КоСмОз

Зам,'ri тар. f П1иа крб." с.т.

ГПдпясаяо во apmtf 03 1891, форт наперг 80x84 18, об'ам - 1,U ярж. "В1дя1л ооартвяо! пэл1грвФ11 ОУС, v. leaiio-fcpairelBCte, к/я. Паиф1ловд1, в.

Похожие диссертации