Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Статистическое исследование общей заболеваемости детского населения (на материале заболеваемости детей Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Бегун, Светлана Ивановна
Место защиты Киев
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Статистическое исследование общей заболеваемости детского населения (на материале заболеваемости детей Украины)"

ШШСТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1ПИ ЮЙВСЫМЙ ДЕИАШИЙ ЕЮНСМ1ЧНИЙ У1ПЕЕРСИТЕТ

Р Г 5 ОД На правах рукопису

- 5 СЕН

БВ1УН СЫПАНА 1ВАЩША

СТАТИСТШНЕ ДОСЛ1ЖЕННЯ ЗАГАШО!

ЗАХВ0ГЮВАН0СТ1 ДИТЯЧОП) НАСЕЛЕНИЯ

/на матер! алах захворюваност! д! тей Укра!ни/

Сиец1альн1сть 08.03.01 - Статистика

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття паукового ступени ' кандидата эконсм!чпих наук

№в - 1994

Дисертац1я с рукопис

Робота виконана на кафедр! статистика Швського держав-яого економ1чиого ун!верситету.

Науковий кеpiвник - кандидат економ!чних наук, доцент Бараник З.П.

0ф1д!Йн1 опоненти: доктор економ!таий наук, доцент Швець В. Г,

кандидат економ1чпиг наук, доцент Manama A.M.

Иров1дна ус талона - Управл1ння сац1алъно! статистики Mi не тэту УкраТни

Sax ист в!дбудеться ЧЬ 4 року о^^го-

дян! на зас1данп1 спец1ал13овапот вчено! рада Д 01.53.02 при КГвсысому державному еконсм1чному ун1верситет! sa адресов: 252057, Мв-57, проспект Перемоги, 54/1, аул. 214.

3 дисертац1ею можна оэнайгайтись в 61 <Ш отец! yni вереи- .

Автореферат роз1сланий " року.

Вчений секретар

спец!ал1зовано1 вчено! рада,

кандидат техн1 Чите наук, /;

професор , J/ J[( Д.Шарапов

I. ЗАГАЛЫИ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. А:стуалиасть теми достдження. Усшно виршання завдань, яга постали перед сусп1льством в результат! дестаби Л1зац1г еконайчного жигтя, прогресуточого погтркення стану навхолиииъого серадовища, можливо зд!йснити при наявност1 здорового населения. Р1 знопланов1сть, складн!сть I багатогран-шсть нагромаджегаш проблем зумовшш нереалыИсть досягненкя позитшзнмх результат1в, стотних зруиеш. у сгсладнН! снтуацН в близькому майбутньсму. Оеновний тягар по здШсненню 1 завер-шешш розпочатих перетворень, направление на номал1 зац1и гат-тя сусп?льства, ляже на п1дростаюче покол!шш. Виходячц з цьо-го, сусшльство повшшо особливу увагу пршиляти зберекешпс 1 змщнению здоров"я дхтей.

Глибо^е I всеб1чне вивчешш дитячот 'захворюваност! завж-ди було : залишасться центральною проблемою наукового досл1д-ження здоров"я дитячого насевши у вйгляд! социального значен-ня його для дертави.

Методалопчн! основи статистичного вивчеши загалыюУ за-хворкваност1 населения були зат<ладен1, розроблеш I знайоли св)Й подальшай розвпт.ор у працях саштарних статиотитпв С.О. Осипова, П.1. 1Урк!на, С.М.Богословсьтсого, Л.О.Брушшшько? , Г.О.Баткиса, М.С.Бедного, П.С.'ej.ilнського, П.Н.Козлова, О.М. Меркова, В.В.Паевського, О.О.СадвогасовоТ, I.С.Случаш^о, С.А.Тсшпга, 0.0.Чертова 1 ряду 1шшх автор!в.

Вивчення захворгваност! дитячого населения до тепер1шпьо-го часу залишасться в ггершу чергу проблемою медик! в. Статистики не пршпляли налехно! увага цьому питанию. Багато важшзих напрям!в зивчешм захворюваност! дгтей ро'зроблано недостатньо.

Ноповно b;id4gh тегагендП i зат-ономтрнрст1 змиш рхвня загаль-ho за::вор;ваност1 дитячого населения, вар!ад1я i динаш ra floro стругтурн. Недостатньо достджоно вшшв pi3ifflx фат-TopiB на дитячу захворкван1сгь. До тепер1шнього часу не проводився ста-тисткчюй анал1з захворкваност! дптячого населения, i' структура в розр1з1 областей Украхни. Це взначдло Butip теми ди-сертад1йко1 робота, мету i завдания.

1.2. "ста i завдашш досл1джешш - розробга методолог^ч-1шх 1 методичних питань статистачного анахзу, моделювання i прогнозування загсльнаУ захворюваност: дитячого населения. В1дпов1дно до мети були поставлен! i BiipimeHi Tarci завдання:

- визначен1 ochobh напряш статистичного дославши за-гальпоУ захворюваност! дитячого населения;

- обгрунтована система статистичних показшЫв датячоТ захворьваност! i на основ! П розроблена методика анол1зу за-галъноТ захворюваност! д1тей;

- виявлеп! i систематиоован! фактори, як! вплвакть на plseicb 3axB0pcBaH0cii дитячого населения;

- зд!йснено анал!з jehomjoi piBroi загалъноУ захворювано-ct i II структура як в ц1лому в УкраУni, так t в periовальному po3p3i;

- розшшен! 1сиуюч1 та розроблен! нов! методичн1 п!дхо-да до статис тачного моделювання загалыюТ захворвваност! дитячого населения;

- побудован! perpeciitHi модел1 загалыюТ захворюваност! д!тей з урахуваиням вшвшу о>:ремих фат:тор!в;

- теоретично сбгрунтовапо t розробсио :,тетод!1г<у прогнозу -загалъно? захворюваност! дитячого населешш;

- отриман! конг-ретн! прогнози заг&тьноТ захворюваност!

дН-ей на ocHosi пор1вняння тренду 1 динашчшсс perpeciihiax моделей.

1.3. Предмет i об'скт доел! дження. Предаете/ досл!джешш с загальна захворгвашеть днтячого населения, явшда i процесн, пов"язан! з ТТ формуванням, а такок методнчн1 основа анал!зу Н р!вня i динам!ни.

Об"егст доел! джешм - датячо населения Укра!ни /д1ти bikcm 0-14 ротс1в/.

Дтерелама шформацП для виконання досл1джешш послужила статистичш даш Mi нстату i Шн!стерства охоронц здоров"я Ук-ра'пш, зв^ти про кауково-досл! дну роботу ЩП'ШГ м.Кюва.УНПШ, матер! ала науховнх конферендШ.

1.4. Методолог!чнор оснопос доел! дження с .^алектичниИ ntjDciД, суть якого затлючасться у Bce6i4Hotiy вавчот! зпконо-Mtpiiocreft форлувацня структура, динам! ::л i взасмозв"язгав складних i стохастичнах за свосв природою соц! ально-еконсЫч-них процесхв. При обробц! iцг][)ор>тац1 Т внкористовувалась так1 метода: статистичн! утрупувашш, пдаэкешй, тсорелятийно-регре-оШшй, стандартизации граф1Ч1ш!1, прогнозування, а такоз се-редн! 1 в!дносн! велачини, показнака Bapiaaii, локал!зац!1 i концентрацП. Для отримання результат! в досл1дадши в деяких розд!лах робота дан! оброблялась на EOT 1Ш АТДТ.

Досл!даення вп":онано в!дпов!,дно до плану наук ов о-дослано! робота кафедра статистики. в рамках тали: "Методолог!я та методика анал!зу та прогпозування ринку прац! i кон"шктуря товарного ринку" за .i 01.9.I004I68G ДР в!д 25.09.91 р.

1.5. Наумова новизна робота полягас в тему, що в н1й вперше розглядаються питания впвчення ! анал!зу загальноУ за-хворюваност! днтячого населения в!дпов1дно до загально!' тео-

рП статистики; теоретично обгрунтоваш гетодичхп пхдходн до статистичноТ оцхнгп р!вня дптячоТ захворюваност!, су:<ушпсть я.чих с новям перспективным непрямом досл1дження загальноТ за-хворсваност1 дитячого населошш; спстематизовано сугсутппсть фагстор1в, що визначагать р)вень дитячоТ захворюваностх; сформовано I реогпзовано систему х нтенсивних почазникхв загальноТ захворюваностх, на основ! якох розроблено методику анахзу змх-1Ш загальноТ захворюваностх дхтей за рахунок дП окремих фактор! в; розроблено 1 побудовано регресхйн! модел! захворквано-ст! дитячого населения; запропоновано I решпзовано методшу пор!внльного анахзу загальноТ захворюваност! д1тей в рогхо-нальному аспект!; розроблено пролюзування р!вня захворювано-ст! в цхсму в УхраШ I в розрхз1 областей.

На захист вшюсяться та?п основн1 положения:

- клясиф;кац!я факторхв, якх визначають рхвень захворюваностх дитячого населешш;

- система 1нтенсивних статистичшх поиазш1к1в, я>и ощ-нюпть рхвень загальноТ захворюваност1 д1тей;

- методика розкладу загального потазника захворюваност1 дитячого населешш на компонент; '

- методика индексного анахзу загальноТ захворпваностх дхтей;

- регресхйнх модел1 загальноТ захворюваностх дитячого населения;

- результата прогнозування дитячоТ захворюваност! в Укра-Тш та по областях.-

1.6. Практична значитсть результата доол1даення поля-гае у вияористанш теоретчнпх положень х вдсновкхв, сформу-льованих у роботх, при подвлыпоиу, бхлъи глиботому вивчопн!

загалыюУ захворюваност! дитячого населешш; в застосуванш за-пропонованих статкстичних п1дход1в для досхдаення загально! захворюваност! всього населешш I його окремих труп. Проведе-1шй статистичний апал1з загалыкй' захворюваност! дитячого населешш дав змогу виявитп, уточнити тенпенц1У його формування. На цШ основт були отриман! конкретш прогноза захвориваност! д1тей, яп! мояуть бутя використан! в практиц! орган!в статис-Т1Ш1 1 охорони здоров"я. Методика прогнозування р1вш! дитячого населения впроводжена в практику робота в!дд!лу демограф1ч-но! статистики УкраУпського наукового центру рад}ад!йно1' медицина. Мзтодака анализу зм!н загально! захворюваност! дитячого населения за рахунок окремих фактор!в впровадхена в практику робота Управл1ння соц!ально! статистики. Н!нстату Украпп!, Результата досл^ення'вдкористовуються у навчальиа.<у процес! при написанш курсових ! дипломних роб!т студент!в кафедра статистика.

1.7. Публ1 кацхI. Результата виконаних досл!дквнь опубл!-кован! в 5 роботах загалыпзм обсягсм 1,6 д.а.

1.8. Обсяг 1 структура робота. Дисэртац!я виладена на 163 с. машинописного тексту, м!стить 20 таблиць, 15 малюшив, 24.додатки, список використано!' л1тератури нароховуе 116 найме нувань. Дисертац!я склодаеться !з всгупу, 3 роздШв, вис-повку., списку використаноУ л!тератури ! додатк!в.

2. 1СР0ТЫЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

2.1. Методолог!чн! основа статистачного досл1джегаш загалыюг захворюваност! дитячого населения

Здоровья дитячого населешш - соц!альна ц!нн!сть, нев!д*-смна чаю тина загального багатства ! в!д сусп!льства заложить

-4-ЗМ , 5

як воно викорнстовуеться, обер!гасться 1 в1дтворюеться. В паи час стан здоров"я д1теЛ Украпш характеризуемся рядш негативках момент! в. Зашнасться високою захворкван!сть в дитячих дошк1льних закладах. Особлву тривогу викликае вшшв рад:ац1й-лого фактору на здоровпя дитячого населения у зв"язку з ава-р1ею на ЧорнобютьськШ АЕС, а також забруднешш ятаосферного пов!тря в Летах, с!льеьк0Г0сп0дарсь!{01 продукц1.Т пестицидами. Хворих д!тей дуяе багато. Серед допшлыюго в!ку т!льки 20 % здоровх, 80 % масть т! чи ш! в!дхшгення. Здоров"я дитячого населения явяяе собою багатосторонки проблему. Анал!з 1 узагальнеши матер!ал1в з дитячо? захворюваност! можуть бути використан! т!льки за допомогою статистичних прлйошв, з пикористакням спец>]ф1чнпх метод!в, притшанних статпстиц!.

В робот: охарактеризовано осиовн! статистичш копте ри здоров"я, до ягшх в!дносяться демограф!чн! показники /народ-куваносг!, смертност!, продокшпи аиття/, по к аз юта ф13ично-го розвитау 1 потсазндки захворюваност!. Обгрунтована вежливость значения останшх для статис тачного шшчення. Показано склад статистики захворюваност! як основного I нстпументу при визначеши р!вня 1 динам пеп здоров"я населения. Сфоргульова-в! актуальи! завдашш; як! стоять перед статистикою захворь-ваност! на сучасному етап!.

В робот! догслоно розглянуто с тор: с эиникнешщ, станов-лення 1 розвиису статистики захворюваност!. ЗдШснено деталь-ну розробку основних напрям!в I метод!в вивчения захворюваност! населения. В!да!чено, що досл^дзення захворюваност! зали-шаеться прерогативою медичках прбц!вншс!в, як! для шшчення дитячоТ захворюваност! кориетуються методикою розпод!лу на 5 груп здоровпя, запропонованою С.М.Громбахом в 1965 р.,1! еле-

ментарними статистчними методами: в1дносних, середнхх величии. В статнстачн!й Л1тератур1 ця проблема не знайииа широко? розробки.

Захворювашсть - результат д!1 на здоров"я людини велико I 1 надзвичайио складноУ сукупност! найр1знсман1 тшиих фак-тор1в. Щ фактори з одного боку, розладнуить 1 руйнують йо-го, а з другого - п1дтримують 1 зм1цниоть. При досл1дженн1 за-хворюваност1 дитячого населения, як 1 дорослого, виникае сут-тева необх!дн1сть у вид!ленн1 основшис, першочергових факто-р!в. В робот1 зд1йснено спробу систематизувата су1супн1стъ фак-тор1в, як1 впливать на захворювашсть Д1тей, внасл1док чого заропоновано класиф:кац!ю факторов /табг1/. Дана класифп:а-ц!я мае схематичниЯ характер, склад груп мозе бути розсиро-нкй I доповненай пра б!льш глибокому виявленн! реалышх причин, що форлуюгь р!вега> дитячоУ захворюваност!. В робот1 подано характеристику впливу окремих фактор!в на захворнвашсть дитячого населения. Р!вень захворпваност1 в 48-50 % випадк1в залезать в!д способу киття, в 20 % визначаеться станш навко-лишнього середовгаца, в 20 % - в1д сдадковост1, ) цо не мешя важливо, в!д якост1 медичноУ допомоги - в 10-12 %. Вказано на необх1дн1сть створетш надШюУ 1нфорчац! йноУ бази для ви-явлення фактор1в, як! сприяють виникнешш 1 розповсюдкенню хвороб. Суттсвою па'решкодою для створення такоУ бази виступае крайня недостатшсть нформацИ в органах дертетатистшси про ц1 ознаки I факторл, цо п1длягають вид!лешпи при ощнц! р:в-ня здоров"я д1тей.

Таблица 1

Класг.ф1кашя фактор1в, nxi зумовлюють piBeiib захворю-ваност! днтячого населения

Групи фактор! в Склад труп

1. Природно-гоограф!чн! - грунт, nosiтря, вода, кл!мат

- рослинн!сть та !н.

2. Демограф1чн1 - в! к BariTHOi

- наявшсть adopTiB в анамнез!

- шпбний стан

- в!к дитщщ та iH.

3. Б1олог!чн1 - стан здооов"я матер! i батька

- черговхсть полог1в

- 1нтервал mis пологами -генетичш ознака дитшш

- стать дитини, Ti вага i 3picT при народгенш

- адаптацПгнх моял;шосТ1 -'емоц!Яно-псж!чн! особЛ1шост! та

4. Шосоц! альнх - характер годування

- недостатне в лесному i талькхсно-му в!дношешг! харчування Bariraoi

i П датшш на 1ччу poui киття

- ф!знчн! i pc3y?.iOBi пёревантагення матер!

- догляд за датпною в ciM"i

- ф!з;иняй i разум о вил розвпток дитини на кожнсму род! життя та in.

5. Модичш - р1вень оозвитчу охороыи здоров"я

- досягнення медятао! наукл та in.

6. Елолог!чн1 - забруднення пов!тпя, грунту та !н.

- р1вень урбан1зоц!1

- иумове забруднення

- рад!ацхя та in.

7. Соц!ально-економ!чн1 - соц!алыю-економ!чний р1вень роз-

внтку крапш, региону

- обсяг naqi опального доходу i роз-под!л fioro на душу населения

- ввдахування на сад!альн1 потреби

- соцх альний стан батьк1в

- рхвеиь доходу ciM"i

- осв!та i заняття батьк!п

- умовл прац! батьк1в

- cnoci6 життя 1 стиль повед!нки

- житлово-побутсш умовп

- харчування та iH.

2.2. Анал1з загальног захвориваност! дитячого населения Утсрапш

В реферовашй робот1 реал!зовано систему штенсившвс по-тгазшшв захворюваност1 дитячого населепня, я.ча включас в себе загальн!, спец1алып 1 часи! коеф1ц1енти.

Загальн! коеф1ц1снти 1Нтеисивиост1 захворавэност! мають вигляд:

ЗД Ч чооо,

де СЗ - абсолюте число .звхворюванъ дитячого населения;

ЧД - середньор1чиа чисельн!ств дитячого населения.

Основне призначення загалышх 1нтенсивних тсоеф1ц1снт!в захворгваност1 дитячого населения полягас в топу, цо вони ди-ють можшв1сть оц!нити р1вень захвортпваност1, тобто допволя-ють я;исно характерзувати стан здоров"я дитячого ласелишя.

1нтенсивн1сть захворюваност: стосовно до т1с? частили Д1теа, у якоУ мае ьпеце дане явшце, вимхргють за дспомогот спец1альннх коеф1щент1в:

ЗДи =4--1000

де 'Шк - середньор1чна чиселыпсть спец1ольного контингенту дхтей.

У даиому вштадку ндекс к показуе, цо коефпиент в спец1алышй.

Част тсоеф1ц!енти 1нтенсивност1 захворюваност: дитячого населения характеризуют 1нтенсивн1сть захворюваност! в окре-мих трупах, на ягп можливо розд!лити дитяче населения. Для всього дитячого населения можливо розрахуватн часн! коеф!ц1-ентп за р1зни.ш озиаками: за вх тссгл, за окремими. трупами 1 фермами хвороб, за р:внем ос1ти батькхв, р!внем доходу с1м"У та 1н.

Часн! :соеф!ц!енти штенсивпосп захворэваност! дхтей ма-ють вигляд:

зди ioo, ли чди

де C5U- число захворовань в очрем!й rpyni;

ЧДи- серодньор1чна чксельшсть д1тей окремо! групп.

I идете и служить для позначення часпого кооф1ц1ента.

Часн! коеф1ц!енти в! дносцо спец!алышх с cy6r<oe$iuiситами.

Mis загальними, споц!алыш1,1И i часнпми коефщ!ентами ic-нус ч!т:сий взаемозв"язок. Загалышй коеф!ц!снт захворованос-т! 3,(1 , напрнклал, дор!вш:е добутт<у спец!алыюго коеф1ц!сн-та 3axBopi}BanocTi дошгс1.тьш1к1в ЗДК на частку доишлышгпв у дитячому насаленк! d ' :

чд ч!л ча

На ochob ц!с1 системи запропоновано методику анал1зу ди-тячоТ захворваност!, яка дас мокнв^сть розкласти прир!ст за~ гального коефщ1снта захворгваност! на компонента i к!льк!сно x вм!ряти.

Прир!ст загального коеф!ц!ента захворшваност! можливо розкласти на три частини

л ЗД = сГЗД* ЗДк d + д ЗДК d.

Перший доданок показус наск^льки б зб!лъпшэся загальшШ коефац!ент захвориваност! внасл1док зм i ни т!льки спец!ально-го коеф1ц!ента захворг.ваност! ьЗДк , якио б частка cneni-ального контингенту /в робот! - донп:!лышк!в/ в дитячому на- Х селешн d

ноет! -У* залишився без зм1н. ТретШ доданок харахтеризуе взасмодпо компонент в фактор!в. Шд взаемод1сю в далеко випад-ку ми розум!ем о додатковий прир:ст одного з компонетйв, ви-ЧШсаНИЙ приростш ДРУГОГО компоненту при СП!ЛЬН1Й ЗМ1Н! обох. Бзасмод!я дав мояшз!сть внявити насгс!лыш збхльпшться загаль-шй показник захворюваност! внасл!док зростшпш р!вня захворю-ваност! у того числа допгк!льник!в, на яке зб!лъшшюся .дитяче населения. Взашод!я ноже бути в1д"емною при зб!льшенн1 одного компонента ! зшгаенн1 другого, У цьому вшадку воно пока-же частику зниження загального коеф1ц1ента внасл1док того, що, наприклад, чисельн!сть дошк!льшшв зменшнлася, 1 тепу не бу-ло додаткового числа захворквань, котр! мали бути-у 1шх вна-схдок зб!льшення спещального коеф!ц1епта захворгваност1. Таким чинш, розклад приросту загального козф1ц1ента захворова-ност! на суму "чистих" зм!н, що вачлигсап! вплвом кожного з комонент1в, I IX взасмод!ег, дас можнв1сть визначпти "пиесок" кожного компонента в загальну зм^ну коефщхонта /табл.2/.

Дан{ табл.2 св1дчать, що загалышй коеф!щснт захворвва-ност! зб!лышшся на 124,8 вштдшв захворювагаь на 1000 д1тей в 1989 р. пор1вняно з 1982 р. Знження час тки специального контингенту в загалънШ чисельност1 дитячого населения змен-шило загалышй коеф^щент захворюваност1 на 12,85 %<,, а зрос-ташш спец!ального коеф1щента зб1льшл0 його на 139,05 %* при незначшй в1д"шн1й взасмод!У. Аналог!чким чином розклада-еться прир!ст спец!ального коеф1ц!ента захворсваност! д!тей за рахунок змпш впеовпх т{оеф1ц!снт1в захворвваност1 ! част-ки д1тей кожного в псу в загальному числ! доигйлыпдав, а такса IX взаемоди'. Дана методика дозволяе розкласиг загальний косф!ц!ент захворюваност! з урахуванням 3f.il ни в!ковнх коеф1-

ломпоненти зшеи загального коеоцхента захворсваност! допшлышМв в yicpaHi /1982-1989 pp./

1982р. 1989р. При- picT 1982р. 1989 p. При- pict змхна PBHH захво- рювано- ct SMI ai B коЧ BO струтс- ТУОИ взаем о ДХ1 Зага- льна 3niHa

Розклад sai Спешальшй коефх-щент звхворювано- ct ильного коефхцхента зг Частка докг-пльнитав у дитячотту населен- H 1Хвораваност1 дхтей

ЗДк 1 ЗДк ЗДк, d

1. BmciEHi данх i компонента змх-

НИ /%а /

2. В % до загального коефхщента

в 1982 р.

2570,1 2847,1 277,0 0,502 0,497 -0,005 139,05 -12,85 -1,39 1 24,81

10,8 -1,0 -0,1 Розтслад спец! гш> кого коефцхента захворюваносп дхтей

" BK fliTeft: до I року 1-3 porai

' -6 pOKB

Вхтсовх коефхцхен-TJ 3axB0pEBaH0cTi Частка дхтей ксгккого Bi-ку серед дозтлыш- KB

ЗД* ! ЗД4 ЗД* ix l ъ1Ы*\ ь

2486,0 2580,3 94,3 0,197 0,172 -0,025 18,58 -62,15 -2,36 -45,93 2S20 3'3370 5 550 2 0 385 0,383 -0,002 - 211,83 -5,.il -1 10 205 32 2378 7 299 7 212 0 0 418 0 445 0 027 50 58 64 22 3 27 118,07 г ' I ООО I ООО 0 0 280 99 -3 34 -0 19 277 46 _Ю 9 -0 1 ООО 10 8

ц!ент!в захворюваност!

ЗД +ЗДк0^ + В,

де В=бЗДкс) йЗДх) - сума взаемод1Т, а останн!

три доданки в правШ частик! р!вност1 характеризуют!., в1дпо-в!дно "чистий" вплив зм1ни в!ковнх коефщ!снт1в, В1т:сгооТ структура допшлытк!в I частки допшлышк1в у дитячому населенн1.

Загалышй коефхщснт захворованост! дитячого населения зб!лылився за рахунок зростатш в!ковгос косф1ц1снт1в па 141,0 %% Эм!на структури чпсельностх допи1лыгак1в 1 частки д!тей доильного в!ку в загальн!й чисельност! дитячого населения з низ ил а загалышй коеф!щент захворсваност1 в!пов!дно на 1,7. 1 12,9 , взасмодхя трьох перел!чешх фактор!в затрл-мала його зб1лыпення на 1,6 %с.

Застосування даноТ методики дозволяе бьтыи точно вид!ли-ти пер!оди "ризику" в житт! литшш, внасл!док чого мотаным стае проведения найб!льы дхйовгос заход!в по знтаешш дтячо! захворгванос т!.

Захворк;ван!сть м!сьхих д!тей вице захворюваност! с!ль-ських. Для усунення рЬшц! у склад! дитячого населения ! ви-значення саге нтенс1шност1 дитячо! захворюваносп автором проведена стандартазад!я коеф!щент!в захворюваност!. В . 1986 р. коеф1ц1ент захворюваност! дйтей Украпш фактично эр!с на 18,6 % пор!вияно з 1982 р. При стандартизацП прятал способом в1н зб!лыщвся на 11,1 %, непрямигл - на 16,9 зворотним - на 9,2 %. Зшяення частей схльських д1тей привело до зростатая загального коеф!ц!снта захворюваност! на 6,7 %, а змша коеф!вдснт1в захворюваност! д!тей як у мхс-т!, так ! в сел! - на П,1 %.

В робот! проведено анал!з дипам!ки двох показннк!в:.за-

хворюваност1 t захворюваност! вперше виявленими хворобами. Перши! з них представляе вхдношення числа bcx захворювань у Д1тей за календарний pi к до середньо! чиселыюст! дитячого населешм. Другий - в1дношення числа захворювань, що вперше винигсли в MiTTi в даному роц! до середнъор1чно'1 чисельност!.

Анах з да наг i ки потсазшшв загалышх захворюваност! дитячого населеши виявив TaKi основн! тенденцИ. В щлому в Укра'пп за пер1од з 1982 по 1988 р. коефщ1ент захворюванос-T д1тей зб1лышшзя з 1290,2 до 1571,8 %о або на 21,8 %, при-чому зб1лъшення цих коеф!Щент1в вшл1чалося у Bcix областях. .3 1988 по 1992 р. середшй по УкраУш коеф^щент захворюва-iiocTi дитячого населения зшшився до 1308,8 , або на 16,7 %. Тенденщя до знижешш спостер1галася в ycix областях за вшштком PiBHeHcbKO.

Динам1ка коеф!Д1снт1в захворюваност1 д:тей вперше вшв-леними хвороба?л! аналог!чна динамщ! яоеф1вдент1в захворюва-hoct за розглянут! nepiojm. В щлому за пер1од з 1982 по 1992 р. коефщ!ент захворкзаност1 8б1льшився на 1,4 %, в той час яге !соеф1Щснт захворпваностх д!тей вперше виявленими хворобами знизився на 7,4 %, За цей пер10д темпи зросташи за-XBopsc.BaiiocTi дитячого населешш перевидали 'середрпй по Укра-hI поЧазшпс в 18 областях, а темпи зросташи захворюванехт вперше виявленими хворобами - в 16 областях. Автором выявлена тенденщя до поступового вир1внювання р!вшв захворювано-ct в областях УкраКни. Tait, коеф1ц1онти Bapiayift захворюва- ' ноет: знизились з 19,7 % в 1982 р. до 14,2.1 в 1988 p. i до 13,6 % в 1992 р. Коеф1ц1енти Bapianift захворюваност! Д1Тей вперше виявленими хворобами були дещо вид:, але також знизились з 22,1 % до 18,0 % i до 15,5 % в1дп0в1дн0.

Середшй по УкраТш коофппент захворюваяостх визначасть-ся за формулою

г. за.А +здаС1а+ ... + %&>

Зц Ч П Ч ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ у

с1, +с)д М;

де ЗД - коеф^щект захворювакост! д1тей в ] -1?! облает!; в} - питона вага д!тей в ^ Ч4облает!. Для крацого поршшння р!вня захворюваност! в УкраТш були визначеш стандартизован! ноефщ^енти захворюваност! ди-тячого населения. Стандартизацй зд!йст.ються_ зам1ног> фактич-но'1 структури дитячого населения по областях - стандартной. Як стандарту структуру застоеовано структуру дитячого насе-лешм по областях УкраТни в 1992 р. Одержан! стандартизован! коефщ1енти наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Дингшка фактпчгак ! стаюшртизовашк коеф!щснт!в захворкваност1 дитячого населения УкраТш за 1982-1992 рр.

Показпм: 1982о. гиг 1988р. 1992п. И" Г Темпи зростання

Дзео. в % до 1982р, в 7

I. Коефицснти за-хворк ванскт

фактячний 1290,2 1571,8 1308,8 121,8 83,3 101,4

Стандартизований 1252,6 1567,1 1308,8 125,1 83,5 104,5

2. Коеф1Шенти захворюваност! в перше виявле-шга хворобами

фактичний 1103,5 1309,3 1026,9 118,1 78,4 92,4

стандартизований 1101,3 1303,9 1026,9 118,-1 78,7 93,2

Стандартизован! ! фактичн! коеф!ц!снтп в!др!зняються не-значно. Эи!на струтстури розпод!лу дитячого населегаш по облас-

тях УкраТня найб1льш впливае на коеф1ц1ент захворюваностх за пер1од з 1982 по 1988 р. 1 в цхлоглу за перход з 1982 по 1992 р. Так, стандартизований темп зростання захворюваност! /1988 р. до 1982 р./ складае 125,1 %, тод1 як фактичшй - 121,8 %. Фактичшй коефпиент захворюваност1 зб1льпшвся на 1,4 % в 1992 р. порхвняно з 1982 р., в той час як стандартизований зрхс на 4,5 %, Таким чином, незначн! структуры! зрушення в чи-сельност: дитячого населения по областях викликаыть незначн! зм5ни коеф1ц1снт!в захворюваност1.

3 меток) визначения впливу на динампсу середнього по Ук-ра'Ш коеф!ц1ента захводованосп зм!ни. показшк1в захворюва-ностх I структура чиселъност1 дитячого населетш по областях, були побудоваш системи взастюзв"язашк пщете1в зм1 иного, фиссов.аного складхв 1 структурних зрушень для 1982-1992 рр. I 1988-1992 рр.

Система 1ндекс1в динам1ки коеф1ц1ент!в захвориваност1 мае такнй гдгляд:

ЗД^о ~ I ЗД^; * ЗД^

V! 1=| [>)

де ЗД1, - коеф1ц!снт захворюваност! дитячого населения в окремих областях;

сГ - питала вага дитячого населещи по областях Укра-1НИ.

Перший ндекс показуе загальну бм!ну коефщхента захво-рюваност1 Д1тей, другий - вплив абсолютно!" величшш коеф!щ-ента захворюваност! д!тей по областях, трет!й розкривае вплив зм1Ш1 структура загаяьно! чиселыюст1 дитячого населения по областях Укра'1'ни.

За пер}од з 1982 по 1992 р. середшй коефщ1снт захворюваност! вир^с на 1,4 %, зм!на коефщ! ент!в захворюваност! в р1знпх областях УкраТни зб1льшнла середн1й коеф!ц!ент на 4,5 %, а змениення частей Д!тей в структур! дитячого пасе- лення в областях, яти мають високий р!вонь захворпвпност!, зназило значения цього коефщхента на 2,9 %,

Незважакчи на вир!вт:ваннл р!вн1в захворюваност! по областях, що в!дбулось, в зах!дних областях УкраТни Дерноп!-льсьтпП, Хмелышдьк!3, 1вано-Франк1вськ!й, Р1пненськ!й та 1н./ захворюван!сть дитячого населения залишаеться саглою тги-зькою. Найб1льш висо:а коеф!щснти захворюваност! в1д?ича-ються в Чер1пг!вськ!й облает!, цо постраждала в!д авар!! на ЧАЕС, а також в Запор1зьк1й I Черкаськ!й областях, в ячих склалася крпзова еколог!чна обстановка.

Починаючи з 1988 р. в держзв1 тност! вщйляються основ-н1 класи хвороб в1лов1Дно до МКХ IX-го перегляду /до 1988 р. вид!лянся т!лъки окрем! хвороби диспансерноТ групп: цукро-вий д!абет, туберкульоз та 1н./. На думку автора, для отри-мання комитета ноТ оцпга дитячоТ захворюваност! в Укра1п1 доц1льно проводит рег1оналышй анал!з динам! геи показник!в захворпваносТ1 основиими кпеами хвороб ! структури загаль-но! захворюваност! д!тей.

Анал!з динам!ки коеф!щент!в захворюваност! по окремих класах' хвороб в ц!лому по УкраШ показав, що дан! показни-ки змт^ються в широких межах. Надриклад, коеф!ц!снт захворюваност! хворобами кров! I кровотворних орган!в вир!с з 12,8 % в 1988 р. до 22,5 %> в 1992 р., або на 75,8 %, а ко-еф1ц1ент захворюваност! хворобами орган!в дихання згазився з 1043,5 до 731,1 в!дпов!дно, або на 29,7 %, Зниження се-

реднього но' Укра'пц коефхщ сита захворюваност! було виклика-не, в першу чергу, щор1чним зниаенням розповсюдаення хвороб opraHiB дихання /на 8,4 %/, iii$eKni8HHx i паразитарних хвороб /на 4,2 %/, травм i отруень /на 2,0 %/ i псих1чних роз-ладхв /на 1,4 '%/. В той же час р!вень захворюваност! хворобами кров! i кровотворних орган!в щорхчно зб1льшувався на 15,2 1

Дипатка коеф!ц1 мшв эахвориваност! Д1 той вперше вияв-лешшд хворобами мае 1дентичну тенденщю змии.

В робот! проанал1зовано зм1ну показншав захворюванос-Ti вс!ма класами хвороб. На жаль, обмежений обсяг реферату дозволяв привести результата анал1зу захворюваностх дхтей т1льки окремпми класами хвороб, якх, на думку автора, викли-каьть особлину тривогу,

Серйозне занепокосши вшишкас зросташш як захворюва-hocti, так t захворсваност! д4тей вперше виявленими новоут-ворешшми, що в найб1льш1й Mipt пов'язапо з забрудненням на-вколишнього середовшца. Середн!й по Укра'Ш темп вростання захворюваност! дитячого нас еле шш даниш хворобами склав . 136,8 % за пер1од з 1988 по 1992 р. Найб1льший темп зростан-1Ш цього показника в!м1чався в 1вано-Франк1вськ1й /184,6$/, а також в Черкаськ1й /180,8 %/, Херсонсыай /180,0 %/, Зало-piзьк!й /177,8 %/, Сумськ1й /173,8 %/, XapKiBcbKifl /170,0 %/ i Дн1пропетровськ1й /166,5 $/ областях, тобто в 1ндустр1аль-(шх областях Донбасу, Придн1пров"я t Швде. иного економчно-го району. Це повн!стю в1дпов1дас висновку cneitfanicTiB ЮОЗ про те,що близько 80 % пухлин викликаш факторами нав-колишнього середовща.

Коеф1Щсцт захворюванос т! хворобами кров) i кровотвор-ifflx оргатв Bnpic в щлому по Ут'ратн! на 75,8 % за пер!од, що розглядасться. Найбиъи! темпи зростання в^дмИаються в Черкасьтпй /402,3 %/, Р1вненсьгай /312,0 %/, Чершг1вськ!Й /28-4,1 /V, Нитомирськ! й /275,7 %/ t Кпвсь.с!й /266,2 %/ областях, цо левною mi рою може бути пояснено також i насл1дка-ми ЧорнобкльськоТ катастроф:!.

Наружешй ритм життя, iropBOsi стреси безпосередньо вшпь вагть на зростання рвня захворюваност! д!тей псих!чними роз-ладами i хворобами нервово! системи.

Розвитох техн! ки, урбан!защя, забруднення атмосферного пов1тря приводить до зростання захворнЬань систетга кровооб!-гу. Середн! по УкраТп! темпи зростання хоефхц! chtib захворя-ваностг i захворюваност! вперше виявлениш хворобами даного гсласу складають 119,0 i 126,5 % в!дпов1дно. В зах1дних областях Украйш /Вошсыай, Захарпатськ!й, Льв1вськ1й, Терноп!лъ-ськьй, 'мелыпщьхЬй/ вхдбул.ося знптшя piBHiB цих двох показ-raiKiB. Набхльи висок! темпа зросташи коефщ!снта захворюваност! хворобами системи кровооб!гу характерн1 для сх!дних ! центральных областей /Кхровоградськог, ЧернШвсысо!, Чер-каськоТ/.

Найб!льш розповсгсдаешгми хворобами д1тей с хвороби оргатв дихання. BacoKi рхвн! захворпваност! дттей данами хворобами'вшичаться в областях, де стан пааксяншнього сере-доваща характеризуется як еколохччна криза /Залор!зька, Дш-пропетровська, Лутанська, Харх!вська, Черн!г!вська/ i у великих niciax. За nepton з 1988 по 1992 р. в yctx областях спо-стер1галося зшгаекня ковф!вдент!в захворпваност! i захворюваност! вперше ваявленима хворобами орган!в дихання, прачо-

му в!дм1чалося однакове знпкення цих двох потсазник!в.

Тривокна тевдешця нам!тилася в динам!ц! коеф!ц!ент!в захворюваност1 вродаеними аномалиями. Зб1льшення ix в!дбуло-оя в ycix областях за вянятком ТерношльськоУ i Хмельниць:;01. Bucorci темпа зросташш цього показника в1да1чалис-я в Запо-piзькхй /192,6 %/, Сумсьч!й /166,3 /, ПотавськШ /163,5 %/ i Херсонськ!й /162,7 %/ областях. Ща вщ1 теши зростання ко-еф^шеиив захворюваност! влерше впявленимп вродженими анома-л!ями. Серед факторов, що визначають Hi тенденц!!, можна видели ги генетичн! порушення, niдвшдеиу забруднен!сть повггря-ного басейну, низьку як!сть питно! води i продуктов харчу-ваши, ро'зловсьдаен1сть a6opTiB та tn.

Найбхльшу питому вагу в структур! загальноУ захворовано-cTi займаить хвороби орган!в дихання, частка яхпх зниЭ1шася з 66,4 % в 1988 р. до 56,1 % в 1992 р. Вясокими темпами .зро-стала частка хвороб KpoBi i кровотворншс органов - з 0,8 до 1,7 % в!дпов!дно, або в 2,1 раза. В 2итомирсыс!Й, ГдУвськ!й, Р1вненськ!й i Черн!г!вськ!й областях вона зб!льиш[йся в три 1 б1льше раз!в, в Черкаськ!й - в чотири рази, тобго в областях, що постраждали в1д aBapi'i на Чорнобильськ1й АЕС.

В взлому по УкраУн! частка новоутворень зб!льшилася з 0,12 % в 1988 р..до 0,2 % в 1992 р., або в 1,7 раза. У вось- . ми областях /2итомирськ!й, 1вано-Франк!вськ!й, Запор!зы'ай, ПотавськШ, Сумсьгс!й, XapidBCbitift, Херсонсьмй, Хмелышць-к!й/ ! в M.KmeBi вона виросла в два i б1льше pasiB.,

Для узагальненоТ характеристики !нтенсивност1 структур-них зрушень були розраховаш квадратичш коефшенти струк-турних зрушень захворюваност! i захворюваност! д!тей вперше виявленими хворобами. Найб1льш! зм!ни в структур! захворюва-'

ност1 в!Д"1че1п в Сугсьтпй I Хэртавсыай областях - 6,52 1 5,71 % в^повшш, найменш зшна - в Терногпльсът:1й 1 Втн-пщь::1Й областях - 2,01 I 2,09 % в1дпов1дно. В структура за-хворкваност! дзтей вперше виявлештми хвороба)л! зпушеши в!Д-бувалася пени нтенеявно.

На думку автора, вамивим завдашшм анал!зу е не тьтата характеристика в1дшнностей у тплькост! захворпваност! окре-мими 1гласами хвороб, але г пор!внятшя в!дпов!дних показнпк!в в ко*к!й област1 з середн!м рхвнем по Украпй. Для цих ц!лей в робот! використовувалися коеф!ц1енти лока^защТ. Встанов-лено, що в т1еркасьгиД I Чершг1всьг:!й областях'чоефщ!снти ло-кал1загиТ перевпцували одшещю по вс1х тсласах хвороб. Ваняток для першоТ становлять пешпчш розладп, для друго! - травма 1 отруешш.

Для узагальнсно! характеристики нер1вно.прност! розпов-екдаення зяхворгваност! д^тел в У"ра"пп викорис товувалися зве-деш тсосф!ц!ентл лока^задп , як: показала, що майзе вс! за-хворьвання розпод!лягться досить пропорщйно по областях Ук-раТни, за винятком захворюваност1 хворобой кров! 1 кровотвор-нах оргашв. Цей висновок подтвердили розраховшп коефпиенти концентрад! Т, значения яких для хвороб кров! становило 31, ЗД, в той час як, наприклад, для хвороб оргашв дихашш - 9,1 %.

Таким чинят, за останш роки нам!тилася тецпешпя'до зпи-ження р^вшв захворюваност! датячого населения ! даференвдацП IX по областях Украпш. В структур! захворюваност! в!дбуваютъ-ся з?и!ни в сторону зб!льшення захворювань, як! виклитаптт. особливу тривогу /новоутворення, вроотен! аномал!!, хвороби кров!/.

2.3. Моделювання загальног захворюванос и дитячого населения УкраТнц

Складна с ть проблемн вивчення дитячо! захворюваност! дока-зуе, що захворввашсть залежать в!д багатьох причин. В робот! з метою вивчення взаемозв"язк!в, що хснують, була використана регресхйна модель захворюваност1, яка дозволяе описати основ-II причи ни о-насл1дков1 зв"язки, що впливають на за ну р1вня захворюваносп дхтей. Цхльовою зм1нн'ою е показшк захворюва-иост1 дитячого населения. Як факторн! зм1ши була вибрат фактора п"ято1, юосто5М с ь ом о У труп запропонованоУ класифисацП /табл.1/:

Ха - забезпечешсть дитячого населения л1карями-пед1атрами;

Х3 - забезпечен!сть дитячого населения л1карнянши л!яками;

Хч - викиди шк1дшзих речовшгв атмосферу;

А,- - скид забруднених ст1чних вод;

Хь - розм!р загалъноУ жатловоУ площ: на одного чоловпга;

X, - частгса д!тей, якх в!дв1дують дитяч! дошк1льн! заклада;

- р!вень прибутку с1м"У. :

При побудов1 модел1 була врахована г1пербол!чна залеж-Ч1гль,м1ж/захворюван1стю 1 факторами Х2 : Х3 . Внасл1док цього вводились Ух звороти! величина = 1/Л^, 23= 1/Х3 . А^ал1з матриц! коеф1щент1в парно? кореляцГУ показав можлив1сть 1 дод1льн1сть включения в модель т1льки фактор1в г , , Ху | Х>- . Остайп довелося виключити через наявн!сть мультикол1неарност1. Таку ситуацию мокливо пояс нити недосконал!сто цикориятаток датах, що накликано недостатки piвнeм якост1 дачоУстатистич-ноУ зв1тност1.

Регрес1йна модель загалыюУ захворсваност! д!тей в Укра-

11п в 1991 р. мае вигляд:

У = 2361,81 - 383,0^- 6056,0-?3 + 0,13АЧ + 1,20^ + .

КоефШснт мнташшоТ ;сореляц11 дор!внюс 0,714, 51,0* вар!ац!Т загалыюТ захворьвэностх лояснгеться включении! в модель факторами. Як м1ра адетшатност! викорштовувалась серед-ня помяка ароксимацП Д , що дорхвные 7,47 %, в той час як прийнято вважатл, що при розрахунхах вона моте в1дх5шп'пся до 10 Перев!рений за Р"-критерия зв"язох впявився суттсвим.

На основ! рогрес!йноТ модел! був здШснешй пор!внялытЛ анал1з ц!льовж 1 факторних зм!гашх по областях з середн1м р1внем по УкраТш. Проведений анахз показуе, що дана модель може бути використана як методика вцвчення рег!ональш1х в1д~ м!нностей загалыюТ захворюваностх, так як дозволс випити зв"язки 1 залежи ост! м!ж показнками система, що вивчасться, розкривае законом! рност! формування Тх, дае можш^сть вияви-та зольовштй вппв факторшгх зм!нних на ц!льову функшг.

В робот! був такси здпЧсненнй прогноз р!вня загалыюТ захворпваност! д!тей до 1997 р. за р!внем тренда ! регресхй-ноТ модол!.

Тенденция зшни загалыюТ захворпваност! моте бути описана р!внягашм парабоц другого порядку, що мае вигляд: У = = 1199,25 + 88,68 t- 6,90"^. Параметра р!вняшш тренда зага-льноТ захворгваност! д!тей св!дчать, що щор!чний абсолютний прир!ст дитячоТ захворюваност! за 1982-1993 рр, становить 88,68 , а його щор!чно спов!льнення дор!внюе 13,8 Прог-нозне значения за даним р1пнем тренда становило для 1997 р, 050,49 %с, що няжче реального р!вня при економ!ч1тх ! еколо-г1чних обставшшх, що склался.

Для отрмання б!льш докладного результату прогнозування

ызтором була побудована динамична регресхйна модель загальноТ захворкваност! д!тей. ёатсторнши е таксн змппп, що використо-вувалися при побудет статичног регрес1ноТ' модех. В модель був введошй фактор часу дм усунешш автокореляги I. Модель мае вигляд:

У = 1284,9 - 166,7 - 137,1X3 + 1,8 Хч + 1.6Х,- + 12,31 . Параметра даного р1вняння показують, що при усунеши впл1шу X I середн1х фгксованих значешмх вгслючених фактор1в, П1дввдення забезпеченост1 Д1тей на одного л!каря-пед1атра у роэрахушсу на 1000 д!тей приводить до щор1чного зшясешш р1в-нл зя::сорьваност1 на 166,7 % , зб1льшегаш забезпеченост! л!-карнянкми л1ж.ками на одиняззо до щор1чпого зшксення на 137,15'о, зб1льше!пи викщпв пнидливих речовин в атмосферу на I кг на

одного чолов1ка 1 скиду забруднених ст14!шх вод на I м на одного чоловиса веде до щор1чного зростання показника дитячог захворйваност1 В1ДП0В1ДН0 на 1,8 I 1,6 %и. При викзоченш впл!шу введош1х в модель фактор!в р1вень захворюваност! мае тенденц!ю до щор1чного зростання на 12,3 ,

В{дсутн1стъ автокореляцхI було перев!рено за критерием Дарбпт-Уотсона. Множинний коефщхент кореляцГТ дав можла-вхсть заключит, що 60,5 % вар!аци захворгваност! дгтей зу-мовлено впливом включение в модель факторов.

Прогнозно значения показшиса захворюваност1 д1тей по р1внянш модел! становило для 1997 р. 1025,0 , що на -20,6 % виде прогнознбго р1вня по р!внянню тренда.

В робот! такок запропоновано прогноз дитячог захвопюва-ност1 по областях УкраТни на 1994-1997 рр., вшеонаний на ос. нов! регрес1йно1 модел!. В'1993 р. р!векь захворюваност! них-че 1000 спостер!гаеться т!лькп в Терноп!льськ!й облает!,

.в 1995 р. до не? додасться Одеська область, в 1996 р. до цих двох приеднаються ще 1вано-Франк!вська, Юровоградська, Р!в-ненська, Херсонська 1 Хмелъницька. В 1997 р. тагсиЙ р!вень оч!куеться вж9 в 13 областях. Укра!ш. Найб!льший р!вень захворюваност! в цьому роц! буде в ЧеркаськШ област1, де в 1997 р. величина показника захворюваност! досягне р1вня 1983 р.

Заропопована методика прогнозування дозволить досить усл!шно вести прогнозы! розрахунки захворюваност! д1тей як в ц!лому по УкраТн!, так 1 в розр!з! окремих рег!он!в.

3. Основн! положения дисертац!! опубл!кован! в таких роботах:

1. Розвиток теорП ! методики для оц!нки економ!чно! д!яльност! заклад!в охорони здоровпя. - ГиТв, 1992. - Деп. в УкрЩЦНП, 09.07.92, 1012-Ук92. - 0,4 д.а.

2. Соц!ально-економ1чн1 передумови введения страховоТ медицина на УкраТн!. - КТв, 1992. - Деп. в УкрД1НТ1, 09.07.92, № 1042-Ук92. - 0,4 д.а.

3. Основн! методи вивчення захворюваност! д!тей. - !шв, 1993. - Деп. в ДШБ УкраТни, 14.10.93, № 1976-Ук93. - 0,4 Д.а.

4. Актушгьн1сть статистичного досл!даення дитячо! захворюваност!. - Рл!в, 1993. - Деп. в ДНТБ Укра!ни, 14.10.93,

№ 1976-Ук92. - 0,3 д.а.

5. Новйй господарський механ!зм в охорон1 здоров"я // Сучаспий стан та проблеми роэвитку екбном!чно1 науки в УкраТн!: Зб!рник паукових праць. - Терноп!ль: МП "1нфотер", 1992. - 0,1 д.а.

Похожие диссертации