Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Системное управление затратами в черной металургии в условиях рынка тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Скорынин, Руслан Геннадьевич
Место защиты Харьков
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Системное управление затратами в черной металургии в условиях рынка"

Г Б ОД

7 ФЕВ Y

MIHICTEFCTBO ОСВ1ТИ УКРА1КИ ГГКТВСЫ'Л^ EKOJ!OH4JC!J! УШШСИ1ЕТ

3!n npirax рукопнсу

СПСРЙШН Fyj/A ГКНАЛ1 Г!*Л1ПГ1

CJKTFVHE Ш'УВАШИ EUT FAT Л! 5! Б 40FHI НЕТЛУРГ! I

В FHHKObiX УМОГАХ

Си?ШалыНсть 08. 05. 01 - "EicoHCMi K'i тпдприемгзтя та

Л Е Т О У Е '7' Е У А 7

У' V' г 1 ог-.

Робота виконана на кафедр1 анал1зу господарсько! д1яльно-ст1 Харк1Бського Державного економ1чного у1Пверс1тету.

Науковий кер1вник - кандидат економ!чних наук, професор

ОфшиЧН! опоненти - доктор.економ^чних наук, професор

Пров дна орган1зашя - Дчхпропетровська державна 1/ета-

по присудленню наукового ступеня кандидата еконотчних наук у Хармвському Державному екококнчному утЕерс1тет1 га адрессю: 310876, м. ХЗРК1В, пр. Лента, 9-а.

3 дисертатею мохна ознакомитесь в С1бЛ10теш Харк1Всько-го Державного екоком1чного ун1верс1тету.

Чугаенко Микола 1ванович

Горелов Дмитрии Олександрович кандидат еконокичних наук Iванов Юр1й Борисович

рг1Янз пкпдегдя

Автореферат

БчениЯ секрета? спещгипговано!

ради, кандидат еконошчннх наук,

БАРАНОВ

1. ЗАГА ЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. ктуалынсть теми дос.шдхення. В умовах кризового стану економ1ки Укранш, наближення цт на паливо та матер!а-ли до оптового р!вня, а текож приймаючи до уваги тенденщю зникення попиту на металопродукцш як на внутршньому , так 1 на зовнтньому ринку, проблема корпшого зниження витрат в чоршй мэталурН! иабувае велико 1 актуальность

В спадшину в 1д адмшютративно-командно! економ1ки залиши-лаоь негнучка система планування, обл1ку та анал1зу витрат, яка не передбачае моливост! зменшення, наприклад, пост1йних витрат в!дпов1дно до ршм виробництва, не нащлюе шдприе мство всеб1чно збер1гати пальне 1 сировину, ' оптим1зувати розм!р виробництва, враховуючи Д1йсне сшввшюшення Ц1н на продукт и 1 ресурс. По-друге, влаене, висока витратшсть виробництва, яка поглиблюеться падпшям обсяпв виробництва май-.те в 2 раза. I по-трете, нев1 дпошдшсть оновлення основних виробничих Фогшв та пшгссне зменшення накопкчених амортизац-1 йних шдрахувань до р1вня, г,о не забезпечуе своечасного оновлення основних фонд1б.

Несбхшю В1ДМ1тити тяжке становише з техн1чним прогресом 1 оновленням ссновних фондов у в1тчизняшй металургП. Харак-терним е те, то оСладнання (особливо металурпйн1 агрегати) знаходиться п ег.сплуатат 1 з ЗП-БОрр. Еисока стушнь морального 1 ф1знчного зносу шдяииуе р1вень витрат на матер Галып ресурс (в пегшу чергу, паливно-енэргетичш).

Приймаючи до .уваги вахливе шсце ваяган 1ндустрП в еконо-мнп! Укранш, а особливо тако* галуз1 як чорна металурпя, розробка питань по знихенню витрат, а також рацюнал1зац! 1 1х сгруктури на металурпйних шдприемствах вватаеться дощльною та актулыгою.

1. Р. Я?та 1 ззрл:у!пЯ сслугнъ. Метою дисертац1йно1 робо-ти с догл)'дгення та удссконалення систем анал1зу соб1 вар-тост! та ктування нею у чоршй мета- - б - лургн в ринкових

Груюинч го01Рагт1стю рпзглядается в дисертащйн1й робот! з исзи'Ий б)лыз поного використання 1снуючого техшиного та оргашзашйного потеншалу, зпдно з принципом "максимум ефекту В1д того, що с зараз". Тому в робоп не враховува-

лись можливост1 по Шдвищенны ефективнсютч за рахунок тех-Шчного переозброення або повно! переор1енташ I виробництва.

В1дпов1дно з визначеною метою в дисертацп виршеш наступи! питания:

- вивчено та узагальнено л!тературн1 джерела, як1 висв1т-шгь теоретичш основи анализу та керування витратами;

- розроблено комлексний П1дх1д до керування витратами на постав! широкого використання математичних метод!в 1 обчис-лювально1 техн!ки;

Х- металурпйне виробництво схематично зображено як мерега центров витрат;

- доказана доц!льн!сть використання оптим]зуючих моделей та к!льк!сного анализу з врахуванням оеобливостей металурпй-ного виробництва;

- удосконалено систему планування та оСШку витрат на виробництво, обгрунтовано методику визначення ртня соб1 вар-тост 1.

1. 3. Предмет 1 об'ект д0сл1д*ень. Предметом дэсд1дження е структура витрат в чоршй металурш. За об'ккт досщження було вибрано Кривор1зький металургшшй комбтат "Кривор-жсталь", на долю якого приходиться понад Б впюоткв продук-цп в!тчизняно! металургп 1 який. безперечно, запишаеться л 1 дером в сво1й галуз1. Виробнича структура 1 технолог я сшвпадають а структурою 1 технолог 1 ею шиих дприсмтсв в га-луз!, окр1м того, наявн!сть на "Криворигстал!" повного мета-лург!йного циклу дозволяе розглядати комбшаг як .- 7 - об'ест досл!джень.

1. 4. Загалъна методика досдхеини. Методичною та теоретичною основою досл^дження е ф1лоссфськ1 прпшшпн п!знания процес1в ! явит, аакони Укра!ни ирдо ьконом1Чних в1дносин, твори класик!в економ!чно1 науки. Изучи 1 ; практичн! викладки роботи, И виводи 1 пропозицн базуються нп Д'х;л1 хенш теоре-тичних та методичних дсерел з питан?- обп:у \ керування соб-1варт1стю. '

При п!Дготовц1 дисертацп були викориотач! Р' Сети по вдос-коналенню ус!х складаючих елемемчв кегуванчя соб1варт!стю

О. Ф. Аксьоненко, К. рур1, 1.С. Мацкев^чюса, I. I. Неминугарго, Дж. Обер-Крие, В. Ф. ПаЛ1Я, С. С. Сатубадша, С. А. Стукова, М. Г. Чумаченко та шших.

Досл1Дження будув&пись на зв!тах тдприемств 1 оперативних документах обшу та ан&изу ссб1вартост!, показниках роботи комбанату "Кривориксталь" з 1971р. , на щор^чних статистичних зб1рниках "Металурпйна прсмисловють СРСР" та "Металурпйна промисловють Украти", а також ка результатах проведених ав-торських досл1джень.

Для обробки первинних матер)ал1в були використан! методи техн!ко-економ1чного анализу, математично! статистики, еконо-Шко-математичного модеквання, а такол обчислювальна техника (ПЕОМ) з в1дпов!Дним програмним забезпеченням.

1. 5. Наукова новизна диссертаШйно1 роботи. Наукова новизна результат в, одер.жаних в дисертац1йн1й робот! заключаеться в:

- розробш узагальнено! модели керування витратами як низки шдсистем, що охоплиоть ус1 сторони Д!ЯЛЬНОСТ! шдприем-ства;

- розширешй трактовш категорП "керування витратами", що мютить в соб1 не т!льки використання внутртшх. виробни-чих резерв!в, а також передбачае активну полIтику шдприем-ства в галуз! маркетингу;

- використашн методики розподиу шдприемства на центри витрат як центри в1дпов^дальност! за р]вень соб1вартосТ1;

- вдосконаленн1 методики оперативного виробничого обл!ку, взаемозв'язаного з традиЩйним бухгатерским обл!ком;

- розробЦ1 модел! нформашйно! шдсистеми комплексно! системи -керування витратами, яка охоплюе вс1 стадп керування соб)варт1стю;

- загально! методики перманентного нормування основних ви-робничих процес1В та модекшання витрат ресурс1в для окремих агрегат! в.

. 1. б. Практична щншсть роботи. Практичну щннють роботи складають конкретн1 пропозицп, спрямован! на створення умов, .як! сприяють п!двищенню ефективност! металург!йного виробниц-

тва за рахунок зниження соб!вартост1 основного вирсбнидтва. До них належать:

- комплексна методика вшшсення витрат зпдно з факторами 1 центрами витрат;

- методика калькуляцп соб1вартост1 згишо системам "ди-рект-кост" 1 "стандарт-кост";

- нформащйна модель системи керування витратами.

1. 7. Апробатя 1 впровадження робота. Еисновга виконаних дослижень допов1дались на рес- - 9 - публ1канськлй науково-к техшчн1й конференцп "Соц1ально-економ1чн1 проблеми перебудо-ви" м. Кривий Р!г, 1991 р. , науково-практичных комференшях КФ КДБУ (1992 - 1994 рр.), ХДЕУ (1993 - 1994 рр. ), НДГР1 (1993 - 1994 рр.). По результатах досл1дтснь опубликовано 5 наукових статей, в яких розкриваеться зкнст дисортацп.

1. 8. Обсяг та структура роботи. Дисерташя включае вступ, три глави, заключення, викладених на 160 стир. машинописного тексту, список Л1тератури з 110 найменувань, 21 малюнок, 24 таблиш 1 12 додатк!в.

1. 9. Короткий зшст мисертацНЪЮ! роботи. У вступ 1 обгрун-тована актуальюсть теми досл!дження, визначен! и цш та задач!, предмет та об'ект, сформульован1 найбииш суттев! ре-зультати та- 11 новизна, а такох наук-.'иа та практична зна-чим1сть одержаних результат)в.

В перш1й глав! розглянуто зьпст 1 осипши Функцп систем обЛ1ку та керування с0б1варт1стю (ам-эриканський, французький, н^мецький напрямки), сучасН1 системи "стандарг-кост", "ди-рект-кост", котрошг. Також дана загапьна характеристика теоретично ! модел1 керування с0б)варт1стю на прсчисловому шдпри-БМСТВ1.

В друпй глав! зроблена економ1чна ошнка ! проведено анаЛ13 ус1Х стад1й процесу керування со51варт1сто: плалуван-ня, обл!ку, анал1зу, регулювання. Гоэглянута динамша та структура соб^вартост! металургШюго к^мСНнагу "Кривор-1*сталь", проведено м!кроеконом!чний анал13 стану металур-пйного вироОництва з точки зору соб!вартост1.

В трет!Я глав! розглянута комплексна модель керування вит-ратами, розроблено методику розпод1лу соб1вартост! на зов-шшню та внутршню складов 1 частини, а також зас!б виявлення питомо1 дол! окремих стадий металургШного пронесу, запропоно-вано схему утворення на п1дприбмств1 'мереж1 центр1 в в!дпов-дальност1 за витрати 1 прибутки, обгрунтована необх1дн!сть 1 дощльн1сть розпод!лу обжу на зовнтшй (ф1нансовий) та внутршшй (виробничий), а також пов'язан1 .з цим розпод1лом змши в методах калъкуляцп соб!вартост1.

2. ОСНОВЫ! ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЩI

2.1. Гозкрито еконо/чний зиют поняття керування соб!вар- тютю 1 дана пор1ВНяльпа характеристика ргзних систем облику та керування соавартютю. Економ1чна сутшсть соб1вартост1 полягае в там, що вона являе собою перетворену форму сусп!ль-них витрат виробництва та впчокремлену частицу вартост! продукту, яка в1дображае витрати засобт виробництва та зароб1т-Н01 плати для його утворення 1 забезпечуе х в1дшкодування для шдтримки процесу виробництва. '

За" засобами впливу на предмет пращ галуза промисловост! можнА розд1литп на три групп:.

1) галуз! з механо-ф1зичними засобами виробництва;'

2) галуз1 з Х1М1Ко-ф13ичними методами переробки;

3) Г1рн'ичо-видобувн1 галузь

Характер виробництва мае певний вплив на зас1б калькуля-цп та в!днесення витрат. Крш того, для правильного уявлення призначення витрат, х економ1Чно1 рола в виробництв!, обл!ко-во-техн1чних особливостей та пгаих рис, теор1Я обличу досл!д-жуе характеристику рьзнпх витрат за допомогою IX класиф^ка-ЦП.

В св1тов1й та в1тчизня!ПЯ практиш снуе дек1лька напрям-к!в обшу витрат 1 керування ними. Фактично, вс1 щ напрямки становлягь собою посладовну еволющю економ1чних положень та погляд 1 в 1 лопчно Еитсають одне з другого.

В. захшшх кра"1нах обл!к витрат мае два напрямки - амери-кансышй та ввропейський, який е головним чином шмецьким об-Л1 ком. Поруч з ншецькою школою виробничого об л 1 ку в Бвроп1 значну роль вшграе французький виробничий обл!к. Характер-

ною рисою обжу соб1вартост1 у Оранцп () в франкомовних кра~ нах) е широке використання при калькуляцп соб1вартоот! ста-тистичних засоб1в 1 методов, заснованих на мате мат ичних сшв-в!дношеннях м1ж витратами.

В виробництв! на промислових шдприемствах США широко ви-користовуеться принцип керування по В1дхклэш;ях. В остами роки широке розповсюдження набувае контротг, який мохна хара-ктеризувати як систему керування процесом досягнення кищевих результатов д!яльност1 шдприемства. 3 деякоп долею умоьност! 1I можна вважати системою керування прибутком. Головнич показ-пиком тут в балансовий прибуток. В1н В1др1зняеться вхд обсягу реал!зацп продукт 1 та послуг на величину збиггив та витрат на X реал1зацгь До складу осташих, крш тих, що звичайно враховуються у В1Тчизня1Пй практищ (р1зниця мь1* отриманою з сплаченою орендною платою, прибуток та зггток тощо) в Шмзччи-!П, наприклад, входить фшансош результат в1д операций ку-швл1-продажу акщй, зм1ни в сшвв1дноп:онн1 дебиорсько! та кредиторсько! заборгованосп та таке )нше. В)ДМ)Ни е 1 г роа-м!р 1 суми обороту по реашзацп.

Але найбиьш усього епецифжа контрошгу проявляешься в обличу витрат. Контрол1ИГ повтстш впг-л^чае необхшпсть планування та облику ве!х витрат на виробншо'ио 7а пбут, до-тльшсть калькуляцп повно; соб1вартос:ть В цьому вт порШс-тю ствпадае з положениями В1домо1 системи "директ-кеот".

2. Р. Проведено загалънш) аясшэ /уг.чя вигрзгссп в м?та-лурпйни! галуз! Украгни. Шдвищеиа вигрптнють м^талурпшто! галуз1 на УкраШ обумовлена:

- В1дстал!стю техн1ЧН01 бази;

- високою долею чисельносп зайняткх в цехах дэиомшюго вяробництва (наприклад, на Кривор13ы;ому комбинат* - №. '7%. найвищий серед металург Шшх п1дпри:.-.мств котгчього ОН'-Г; М\г-Н1Т0Г0рський комб!нат - 65.5,?; Чэр?гюп-м:ь";т - Ра ОТ; Г.Чч~ 1дно-Сиб1рський - 55.7%);

плановим характером попередш-ого розчитку, який в эначн1й м!р1 впливае на консерватизм та негнучкнггь рирс^ни-чо1 пол1 тики тепер.

Загальна тенденция змпш структура ооСНвнртопт!

метачурпЯисго випл5тиггг.1 спрянжшч з дал i на тшдания читомо! гаги катера.чльштх статей вихра?. _ т.;--> незко^г на лу гюэоютгсегляjстструктур еоб! i'-tp-

tocvi. До причин 'nitor': ct'-iv .мфрч шлиеот:л, пэ-пэппк;,

6J Л1.Щ ВИСОК! ТОМПИ роТУ ЦЧ' И'! M-lTOPi "Л! И i рОСУГ'СИ nOpiSHJHO

.:> :>ароб1тною платою.

Дяя уявлення гли*ни cra-ir-n v. а коруьаниам соб!варг}с?;о дошдьно пор1вняти структуру c"6ir.;-.oxocri В1тчкг>няких та "а-рубажних мзталурпйннх шдприемгта. Гаке рерткчгатя було eko-нэно з використанкям середш-огалузеш-.х псжаникмг чоряо! мега-.рургi 5 США та Укранш (табл. 1).

Неэважаючи на те, що пигонч доля sapcOiTuoi плат;! в coOi-вартост! лopi-ioi ттяяурги .Уксапш , h-* в1дпов1дяий показ ник чогно i металурп i снд, п1тлиггнянз чорна кеталург!я Р1Р1зняетн;я нанншг.сп труяомютшсно такал в порюнянн! з аналог iчними п1дприсмствп"и Pon i. Так, сер>;д;й витрати пращ на 1 тону прокату н 1.2 - i. -1 рога mr.no, Bis в Pocli, i б i г-п:е, чкм в пвтора очзч, i i.i; на мзталурПйних шдприемствах Заходу.

Таблиця 1.

Пор нитки структура с^'пваргсет! чорчо! моталурП i

Укгаши i С ISA.

Клементи витрат Украi на США

Матер i аяьн 1 витрпти 72. G GO. 1

3apc6iTHa плата 20. 6 33. 0

Амортизацией в i дра-^/т''!''"'! 5. 3 4.8

Решта виграт 1. 5 2.2

Х Я Wyjocwo s'ojes Г'___степем_ттратиосп m ксмОтзп

"Хртюрзжгталь". ИасктаОи "Кривэр1Етал1" з калыасно! точки ЗОРУ пер: RHF^n-ЬСЯ я деяютт галузями промисловсст!. Тому зас-тзеування фуш-п i Кобба-Дугласа, призначс-noi для моделювання ефективностi

окремих галузей i народные господарстга з цiлому, е корек-тнич i для "Криворипотпл!".

Для розроОки модел1 були використаш стагистичШ дат за nepiofl з 1971р. по 1990р. Щ дат

В!дображають загаъьну чисельнють роСНтникв i варт!сть основних фонд i в в юнуючих тнах.

Розглядаемий период характеризуеться постп'шим зростанням вартост i основних фонд i в, зростанням чиселыюст1 за перюд 1971-1980pp. та змэншенням в 1981-1990pp. Зростання вартос-т! основних фонд!в пояснюеться, но-перие, вводом в дш новнх виробничих потужноотйй, а по-друге, повкпышми игФлятйними процесами, яю привели до шдвгсдешин номиг-аыкн озртозт! основних виробничих фондiв.

Розроблена модель такого виду: П - О^ЬП^Ч Х п' Х :/'

П - обсяг виробництва товарного прокату, ти. т. -, Ч - загальна чиселыпсть робинигв;

- вартють основних виробничих Фонги п. sk:. kj '">.

Анал13 результатов моделi досм'эляе .Хро^иги ьясновок ':ро абсолюгну nepBicHicTb трудового iiommiany ж- 'М'п'орл пороняно а оснобнимл фондами. Це знаходить киькю.не тдтв-фгння в коеф!тентах - 0. 94670 та 0.07Ы7 вшопдно. Сума цпх кп-ефиценив, за моделю Кобба-Дугчса, вк:и<гПНг- апгшк-лу ефек-тивнють виробництва. Для "lpiBopixcTani" !Н величина перевиву с одиницю, що св1дчить про змениеннл ог.кни'Д! гпробннчих ре-СУРС1В 3 К1ЛЬК1СНИМ зростанням БИрсСНИЦТГ.Л.

Анализ глобально! безабитковост1 базует.л.си на запелагосп М1Ж доходами вщ продажу, вигрзтаии i щтоутко на кротязi короткого перюду, тобто в nepiofli за який в;шд продуктi обмо-жуетьел piB-чем наявних в даний ча? в рос.лоркл:'-?нт тпдприем-ства Д)ючих виробничих потукностей.

Пропонуемий вар i ант формул для виянт^нч;! рп>чя Сеззбит-ковост i виробництва мае вигляд:

ЧП - и ОП - Cftriv-.fi 1 Рчч Х 0,1 )

де ЧП _ чнстий прибуток, крб. , Ц - m на peaniaaui , крб. , ОП к1льк!сть продано! продукт!, т. Впост - сукупн! постен! витрати, Крб. ,

- зм1нн1 витрати на 1т продукт"!, крб.

Точка беззбитковост!, зпдно з формулою (1), знаходиться на р1вн! виробництва, який в!дпов1дае сл1дуюч!й умов1:

Впост + Въм Х ОП - Ц-ОП - ЧП " (2)

Використовуючи дан! табл. 2 можна визначити точки беэзбит-койост! для наведених труп продукци за подсумками 1992р. в щнах того часу.

Таблиця 2. Основт характеристики виробництва окремих вид!в продукц!!

Показники Биди продукци

штрипси катанка констр. под

Пост, витрати,т. крб/р!к Зм!н. витрати, крб/т. Ц1на реал!заци,крб/т. Обсяг реал1зацп,тис. т 1304970.4 11449.8 14216.1 877.1 2501959. 6 8365. 9 15079. 2 921.6 1358953. 2 10979. 5 17438/4 492.0

Так, для штрипс!в розрахунок точки беззбитковост1 мае вигляд:

1304970. 4 + 11.4498 *0П - 14.2161 *ОЛ - О 2.7663 * ОП = 1304970.4 .

ОП - 471.739 тис. Т Точки беззбитковост! для катанки 1 конструктйного п!дка-ту дор!внюктгь в!дпов1дно 372.687 1 210.400 тис. т

Використання бухгатерсько! модел1 беззбитковост! (1) дозволяв визначити показники, як1 сприяють рацюнальному керуван-ню витратами виробництва ! утриманню ринков збуту продукцП:

- обсяг продукци (тон штрипс!в), який необх1дно реал1зу-вати, ирб одержати прибуток в розм1р! 1200000 тис.крб.: " 1200000 - 14.2161 *ОП - (1304970.4 + 11.4498 * О Г? )

2504970. 4 - 2. 7663 * О П ОП - 965.351 тис. т

- розм!р прибутку при зниженн! зшнних витрат на 2.5% 1 Х посИйних витрат на 60000 тис. крб. , при попередньому обсяз! виробництва дор!внюе:

ЧП - 14.2161 а 877100 - (1244970.4 + 10.935 * 877100) - 1633270 тис. крб.

- необх1дну ц!ну реал!зацп для одержання прибутку в роз-М1р1 12000000 тис. крб. при реал1зацп 877.1 тис. т штрипс1В:

12000000 - 877.1 * 14 - (1304970.4 + 11.4498 л 877.1) Ц - 14. 3058 тис. крб., Тобто шдвищення Ц1ни складае 89.7 крб. на 1т штршкпв.

2. 4. Заропоновано котлексну модель керування соб^вар-пстю на иеталурп Иному шдприемств/. Процес керування соб1-вартютю, як 1 любим ниим об'ектом можна умовно розд1лити на два основних етапи:

а) постановка цш та розробка траектори переыщення об'-екту керування (для'керування витратами це визначення планово! або нормативно! соб!вартост!);

б) реал!заЦ1Я досягнення визначено! цш.

Виходячи з цього, уявляеться можливим ч^тке визначення функшй керування, до яких можно в!днести:

- планування (прийняття р1шення, корегувакня план!в та уточнения норматив!в);

- обЛ1К витрат на виробництво (зб!р, сортуЕання, !дентиф!~ кац!я, попередня обробка та передача даних);

- анал!з соб1вартост1 (пор1Вняння фактичних даних з плано-вими або нормативними, виявлення В1дхилень, анал!з р^вня та причин X утворення, тобто визначення ВИД1В в1дхил9иь у форму-ванн! альтернативних шлях!в виправлення ситуаш!);

- регулювання (передбачення конкретних умов зд^йснення прийнятого ршення-та передача нформацп зворотнього зв'язку в перспективней модел1 системи керування соб!варт1стю, реал!-зац1я цього р!шення);

Найважлившшми напрямками удосконалення керування соб1 вар-тютю у чоршй металурги е розробка 1 впровадження:

- методики ощнкй фактичного р!вня витрат за допомогою

розподолу вшилень соб1вартост! на залежн! в!д п!дприемства 1 не залежи, до яких южно воднести Щни на сировину, матер!-али та онии ресурс, якють сировини (вм1ст зал1за в агломерату зольнють коксу тощо);

- економ!ко-математичних моделей формування витрат для найважливих технолог очних процес!в;

- системи стимулювання роб1тник1в за економио ресурс 1в за прогресивною шкалою;

- системи гнучкоо адаптацп нормативно-доводково! бази за допомогою динамочного корегування основних нормативов за М1Н1-мально досягнутим ровнем (при ровних умовах);

- ново! системи виробничого обту, який поеднував би опе-ративний та бухгатерский обл1к 1 спирався на широке викорис-тання обчислювально! та органозацШгао техно ки.

Суть пропонуемо! системи можно уявити як безперервний про-цес циюичного перемшення обтових документ1в вод м1сця !х утворення 1 первюного обту витрат до мосця !х посЛ1дуючо! обробки та анал!зу (бухгатер!я). Досягаеться це за допомогою, по-перше, максимально! ун1фисац1I перв1сних обл!кових до-кумэнив, а, по-друте, розпод!лом !х на дво взаемно доповню-юч! часгини - поки один екземпляр знаходиться в обробц!, до другого заносяться водповодн! первюн1 дан1. Тривалють пер!-оду обороту документов може бути - в!д змига до тижня ! б!ль-ше.

Проблеми, при виршенш яких можуть бути використан! мате-матичн! методи:

- розробка науково-обгрунтованих норм продуктивносто ста-леплавильних агрегатв при виробництв! окремих вид1в продук-цн, а також норм витрат сировини, матерюшв та пального;

- розробка системи переводних коеф!ц!ент1В, характизуючих сшвводношення витрат часу роботи агрегатов при виплавщ окремих марок стал1 розними засобами;

- визначення оптимального складу шихти;

- встановлення рашональних норм обслутовування основних агрегат1в р!зними видами допом!жного обладнання, пристро!в то-пр;

- контроль за ходом виробничо1 програми (обсягу ! номен-клатури продукт I) М1ж цехами та агрегатами.

Найвалив1шими рисами пропонуемо! комплексно! системи ке-рування витратами е розпод1л Шдприемства на центри в1дпов1-дальносц за витрати, впровадження гнучко! нормативно1 бази та системний анаша витрат. ,

2.5. Обгруитована необх!дн1СТь 1 дощльшсть впровадження на тдприемств! иерея/ центров В1ДП0В1дальнрст1 за витрати. Стратег 1чним напрямком удосконалення обту витрат в металур-Пйному виробництв1 вважаемо роэпод!л шдприемства на окрем1 центри витрат. Застосування такого шдходу особливо перспек-тивним е в чоршй металургп внасл^док технолопчно! концентрат 1 виробництва серед невелико! тлькост! агрегат1в знач-но! потужност! (доменн! ! мартешвськ! печь конвертори, ста-ни).

Для центр!в витрат в металупйному виробництв! необх!дно в!дм!тити так! характерн1 риси:

- територ!альна обмежешсть. Меж1 кожного центра витрат. сшвпадать, природно, з ф!зичними межами цеху або агрегату. До. центр!в т!сно примикае 1 обслуговуюча зашзнична мережа, яка безпосередньо забезпечуе функцюнування центр!в витрат;

- паспортизащя обладнання з метою визначення к!льк1сно1 М1ри IX порвняльно! ефективност1;

- пров!Дна роль одного агрегату ! класиф!кащя !нших як допом!жних;

- персональна в!дпов!Дальн1сть кер!вник1в даного виробни-чого п!дроздлу за результати керування соб1варт!стю. Очевидно, шр це положения в б!льш!й М1р1 взноситься до економ!чних та виробничих шдроздшв шдприемства Як'щльний процес, керування соб1варт!стю передбачае поеднання зусиль економ!ст!в ! технолопв для оптим!зацп витрат по вс1х основних виробничих ланках: виробнича програма, технолог!чний режим топр;

- на п!дприемств! як сукупност! центр1в витрат мають бути Ч1ТКО розпод!лен1 сфери обжу перемицення ! споживання ус!х вид^в матер1альних ресурс1в. В зв'язку з1 специф!кою металур-г!йно! промисловост 1 необХ1Дно системне роздшгги ус1 види ма-тер1альних ресурса на дв! велик! групи: 1) масов! види мате-р!ал1В (сипк1, р!дини, гази). До них належать ус! види пально-го, зал1зорудно1 сировйни, спец1альних добавок. Споживання та-

ких. >,<атер!пл1в тддаеться ильки ириблизному обл!ку, контроль за станом запас!в чепПх1Дло рсСття вгстш встановгеиих термин в; ') отучш мтИр1гли, pCmik ягах вэдетьея в дскументу-ванн! точно i кш.кост! i моменту передач! або вливания j;< в виробництво.

Окрему категорио центр1в нитрат скдадаять tk слулйи п1д-.риемства як ремонт i, транспортах цели, аднШстративШ с лудой та i!;:'Ji.

2. 6. Запропонсрано методику роэподиу облису на дв! фор-ни: зовнi пню та внутригию для Guta об' екттного анал!зу P i вня co6i в артос т i. На в^дмшу В!Д с.омндно-адмипстративно!

економ!ки, в умовах ринку niнрискстг.о нож? складати два вида ?iutb: зовШ'ший i внутрiшнiй. 3oEHicniifl nnit передбачасться для корпстувач)в nos а мэчсами д-гнсго гп яприсьства: власник! ч акщй i потеицтльних птестг.ичь поддткових орган i в i таке inuie. Бгшдиваю вимсгою до гюшииапх ;?bitb в посл1довн1сть у Еииориетовуемих ГГ01 ЮГ5НX.

В ЗЯру01ЖН1Й ИРЭКТПШ для ЗОВ1НЕ!ИХ 3BTB OfiOB' ЯЗКОВОЫ С

калькулящя собi вартост i в поештм розтуилом нитрат. Для внут-рпшпх я в i т i г, KepiEHmrr.o п!дприеств самостийно визначае я кий з двох метод)в капькучванпя coGpbdtoot (в повним роз-нод1Лом витрат чи rio змишим витратэм) надае можливост! одержат и найош.ш цтну шформатю дч ощмки економ1чних результата та cepipnoi .Д1Яльноеп pismix сегментjв компани. Ш да-Hi s особливо важливцчи дч ошикп роботи KepiBHHKiB окремих Н1рсзд1Л1В або центр!в в iдповдальность

Системи калькуляцм co6eciptoct р повним розпод1Лом витрат i по змшнич витратзм повтстю вгдповхдають одна одн!й в . тому план!, ер невигобшгп витрати враховуються як витрати пе-рюда. Основна рiзшшя цих систем е в тому, шо в одному випад-ку nocTuHi Еиробшли нт'лан! витрати виступають як витрати иерюлу, а в другому - вкатиться до co6iBapTocTi продукт!.

2. 7._____Л'"рсбленс__методику ецитг pbhh ссбтартосп ни

crazifM м'тзлурпИного прсцесу. Основною задачею продуктивного г.им!рювання на pbh тдприемства стае визначеннп серед факторi в тих, як i впливають на SMiny прибутку, контролюиться

8 Соку шдприсмстра 1 иеконтролюемих, до я.ш м л -плъ-ки пристосуватися, тобто

розпладення фтансового результату на д;ч сг.г.-игло. О ц'лу\ складова частика валежить В1Д внутрших органIпатяио-те-кв 1 ч-них з ус иль, гдо характериэують покаэники рфегтивк^ч. Дпуга складова частина аалекить В1д конкретиих рипко'-пх умов, тобто ц1н на продуктю 1 сировину, матерюли, ел'.'рпю \н тем ко'яю-ненти витрат.

В розгорнупй 1нл'.ч:сшй форм! це мохча но.т-м'.л, и: покапано на малюнку, де:

г1сО гОсО

Мал. Розпод1лення финансового результату на ппвнтт та внутршш складов 1 частшш.

0,1 - баэовий та зв1тний перюдн ви;лог.1дп\ Ь] - шдокс

ф18ИЧН01'0 обсягу ПР0МИСЛ0В05 ПрОДУКЦ1 '1 , 1р - 1ЧЛ-1Х ШИ. 1р'.1 - 4ндекс вартост! вироОництва, - 1 нл?кс ф!:--'-!ччо обсягу витрат, 1Е - шдекс продуктивност 1 пращ, 1с - '.пиг-ко еогн-вартост1 одиниш витрат, ШЕС - 1ндекс гниер"],":"1!,м росту цш на продуктл В1 дносно соб1вартоет1 витрат, - !ч;рке витрат, № - 1ндекс ронтабельносп, або фтпнгм^ ?ц гялагквнэе-ту q - продукта в натуральному вирел), р - ип;п единицы продукт 1, г - витрати в.натуральному внргм, <Х - гина одичн-

ш дэного виду витрат.

Ця анал!тична схема моте Сути використана для пор!вняння з планом, з попередшм периодом, з !ншою ф!рмою.

При побудов! багатофакториих иоказник!в ефективност! най-бьпьш складною проблемою е визначення витрат основного кап1талу. В запропонован>й модел! використовуеться шдх!д, при яко-му доходний компонент розглядаеться як частина витрат на пози-О чений каштал: в знаменник, разом з платою за кредит 1 аморти-зацзйними в1драхуваннями, включаеться як фактор нормальний (стандартний) прибуток для дано! виробничо! одиниц!, або фак-тичний прибуток в базовому пер^одь Ягацо використовуеться ос-тання, то в базовому пер^Д! вкпуск дор1Внюе витратам, шяко! прибутковост! немае. Яюцо використовуеться нормальний прибуток, тод] можй бути деяка р!зщшя м!ж фактичним випуском ! витратами (прибуток зверх стандарту або економ!чний прибуток) .

Стосовно металургШюго виробництва приведена схема ощн-кн р!вня витратност! 1 ефективност! потребуе детапзацп. Спе-пиф!ка металург Шгого ' виробництва проявляемся, передус1М, в багатостадШгост! технолог!чного процесу. Кожний передо базу-еться на витратах попередтх передьмв ! б базою, яка визна-чае. Р1венъ витрат посд!дуючих стадий. 3 точки зору к!льк!сних зв'язкв соб1варт)сть стал!, наприклад, е вх!дним показником д.^я сижки ефективност! прокату , одночасно, це ж значения моте рсяглядатися як показкик внутровиробничо! цти при нуль-ови! прибутковостг виробництва. Тэкий п!дх1д е допустимим I з точки зору ефективност! в розр1з1 передав, окремих вид1в готово! продукцп 1 полуфабрикатов.

Таким чином, для" юльюсно.! ошнки ефективност! витрат По технологчним передлам необхщго провести розрахунки поста-дШго. На верхньому р!вн1 !ерарх!1 знаходиться товарний прокат, який представлено деюльками сортовими класами. Ус! ниж-челетач1 р!вн! розраховуються аналог!чно готов!й продукц!I,. пле з одно! умови: за В1шдш шни приймаеться соб!варт!сть переделу, оскш-ки прибуток тут дор!Внюе нулю, проте оц!нити зовнхшню 1 внутршню складов! частини. шком можливо.

. Запропонована модель дае нформацио для статистичного анализу фшансового стану шдприемства. По н!й можна розраху-

вати в1дносШ та абсоктш збитки 1 придбання в ирибуткоюст! в ц1 лому, ЯК1 викликан! зм!нами ефективност) (внутршш орга-ШэаШйно-технолопчШ фактори), а також. зовшншми цпговими впливами. Х

До переваг Ц1б! модел1 можна в!днести те, що:

1) можлива ошнка пор!вняльно! ефективносп на паралель-них передиах: конвертерних цех1в з мартеновськими 1 м1ж собою, обох домених цех!в 1 таке нше. Правильне сп1вв!дношення дозволить корегувати-загрузку виробничих погужностей вадпово-но з IX поточною ефективн!стю;

2) анал!з пор1вняльно1 ефективност! технолопчних перед!-Л1В дозволить визначити шльк^сний екв)валент ефективност1 кожного з технолопчних передшв, а, значить, дошлыпсть зо-середження зусиль на зменшенн1 витрат но даному перед иу;

3) незважаючи на достатньо жорстк! рамки е можливють зм!-нювати виробничу програму в залежност1 д портфеля заказов 1 рентабельности окремих вид!в готового прокату.

РОБОТИ, В ЯКИХ В1ДОБРАЖЕНО ЗМ1СТ ДИСЕРГАЦП

Змют дисертащйно1 роботи воображено у 8 публикациях, основними з яких е:

1. Совершенствование учета затрат в черной металургии в условиях рынка/ Тез. докладов научно-практической конференции. Харьков, 1993.

2. Нормативная база металургического пропзг.одства как составная часть комплексной системы управления затратами/ Тез. докладов научно-практической конференции. Харьков, 1933.

3. Скорынин Р. Г. , Коляда Т. А. Концсчшнл системного управления затратами в черной металургии. / Тез. докладов научно-практической конференции. Ч. 1. Харьков, юрз.

4. Горошко Е. М. , Скорынин Р. Г. Проблемы амортизации основных фондов в горнорудной промышленности/ Тез. докладов Украинской научно-практической конференции. Ч. II. Харьков, 1993.

5. Горошко Е. М. , Скорынин Р. Г. Амортизационная политик воспроизводства основных производственных Фондов горнорудных

предприятий/ Разработка рудных и нерудных месторождений Украины. - Кривой Рог: НИГРИ, 1992.

Скорынин Р. /'. Системное управление затратами в черной металургии в условиях ринка . Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук. по специальности 08.06.01 "Экономика предприятий и формы хозяйствования".

Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 1995.

Защищаются научные положения, которые содержат теоретические исследования в области снижения'затратности металургического производства. Установлено, что разделение предприятия на центри ответственности за уровень затрат способствует рационализации системы управления себестоимостью продукции. Доказана целесообразность деления учета затрат на внешнюю и внутреннюю составляйте для более объективного анализа величины себестоимости.

Skorynin R. G. System control for ferrous metallurgy in market conditions . The thesis is presented for a candidate's degree (economics) 08.06.01 "Enterprises' economics and forms of management"

Kharkov State Economical University, Kharkov, 1995.

Some scientific clauses are defended. They contain theoretical research i n the field of lowering of metallurgy production costs. It was determined that the division of an enterprise to responsibility for costs levels centers makes for the improvement of manufacture cost control system. The expediency of the costs discount division to external and internal compo-. nents for more objective analisys of manufacture cost value was proved.

Ключев 1 слова' : металург1Йне Шдприемство, co6iBap-т1сть, структура co6iBapTocTi, система обту та керування со-б1варт!стю, схема ошнки piBna витратност1, центри витрат, модель беззбитковост1, зови пеня та внутр!шня форми обл!ку, 3MiH-Hi витрати, сукушп nocTiflni витрати, оперативний виробничий обл*к, контролшг.

Похожие диссертации