Темы диссертаций по экономике » Экономика и управление народным хозяйством: теория управления экономическими системами; макроэкономика; экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами; управление инновациями; региональная экономика; логистика; экономика труда

Организация и эффективность машиноприменения в сельскохозяйственном производстве: ретроспективный анализ, современное состояние, прогноз тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	доктор экономических наук
Автор	Бильский, Владимир Григорьевич
Место защиты	Киев
Год	1993
Шифр ВАК РФ	08.00.05

Автореферат диссертации по теме "Организация и эффективность машиноприменения в сельскохозяйственном производстве: ретроспективный анализ, современное состояние, прогноз"

УКРАШСЛ1А АКДЦЕМЩ АГРАРИЮ? НАУК 1НСТИТУТ АГРАРН01 ЕШЮМ1Р

На права* рукопиеу

Б1ЛЬСЬКИЯ Володиьвд Григорович

оргАщзАщя 1 тшшсть мшщювикорисття

У аЛЬСЬКОГОСПОДАРСЫЮНУ ВИРОРШЦГВ1: РЕТРОСПЕНТИВШШ АНАЛ13, СУЧАСЩМ СТАН, ПРОЩОЗ

Оцешши-шеть 08.00.05 - йлю!.ика, плануващш 1 орган1зац1я управПшя народним грсподарством ( с!льеьке гоеподарстео )

ДИСЕРТАЦШ на здобуттд наукового етупеня доктора екиром1чних наук у форм! науково{ допов1д1

КШэ - 1593

УКРАШСЬКА АКАДЕМ IЯ АГРАРИЯХ НАУК ШСТИТУТ АГРАРН01 ЕК0Н0М1КИ

На правах рукопису Б1ЛЬСЬКИЙ Володимир Григорович

ОРГАН1ЭАЦ1Я 1 ЕФЕКТЮШСТЬ МШШОВИКОРИСТАННЯ

У аЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИР0БНИЦТВ1: РЕТРОСПЕКТИВНАЯ АИМ13, СУЧАСНИЙ СТАЙ, ПРОГНОЗ

Спец1альн1сть 08.00.05 - Економ1ка, планування 1 орган1зац!я управлишя пародиям господарством ( с1льське господарство )

ДИСЕРТАЦ1Я на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук у форм! лауково! допов1д!

Ки1в - 1993

Робота виконана в 1 петитуИ аграрно1 економки УААН

0ф1д1йн 1 опоненти: доктор економшних наук Голованов О.М. доктор економ!чних наук, професор Мертене Б.П. доктор техн1чних наук, професор Ф1нн Е.А.

Пров1дна оргашзац1я - Шн1стерство с1льсь-кого господарства .1 -продовольства УкраПад

Захист в1дбудеться 21 вересня 1993 р. о 14 годин! на вас1дан-н1 спец1ал1зовано1 Ради Д. DgQ.06.Ql. по захисту дисертац1й щ эдобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук при 1нститут1 аграрно1 еконоы1ки ( 252127, Ки1в, вул.Геро1в Оборони, 10 ).

3 опубжованиьм роботами пошукувача можна ознайомитись у б1Сл1отец1 1нституту.

Диеертац1я ров1 слана /О скпнА 1993 р.

Вчений секретар спец1ал1воьано1 Ради, доктор економ1чних наук, [Щ^С^^-я В.1. Котелянець професор

1. ЗГЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ

Ы- Актуадьн) сть проблеми. Пер?х!д на економ]чн1 методи уп-равл1ння, зд1йенення економ1чних реформ в агропромиеловому вироб-ництв 1 загострюсть проблему п1двив(ення його ефективноет!. II вир1~ шення, зокрема, т1сно гтов'язане з необх!дн1стю розв'язання актуаль-них питэнъ далъшого розвитку матер1ально~техн1чноГ бази, екояом1ки 1 орган!эацП використання с!льськогосподарсько1 техн1ки, розробки основних пршшип!в формування й функщонування ринку техн1чних за-соб!в 1 сфери послуг.

Сучасна техн1чна пол 1 тика в агропромисловому виробництв1 фор-муеться в умовах докориших перетвореиь у ц1й сфер1, зокрема, в економ1чних 1 земельних в1дноеинах, 1 направляеться на створення надШюго механ1зму орган1зац11 й функцЮнування ринку васоб!в ви-робництва 1 1нженррно-техн1чних послуг. Зрозум1ло, що розробка основних нарям!в тако! гюл1 тики повинна враховувати як уже нагрома-джений позитивний досв1д, гак 1 охоплювати питания глибокого вдос-коналення системи техшчного переозброення багатоукладного вироб-ництва.

Як правило, техн1чний потенц!ал, який закладувався в чергову Систему машин науковими 1 койструктсрськими орган1зац1ями, набага-то випереджав Юнуючий Однак, темпи 1 р1вень ГГ реал1зац11 до те-пер1шнього часу залишаються дуде низшими. У матовому виробництв1 энаходиться лише третина запланованих машин, решта протягом к1ль-кох рок1в випускаеться др!бними парт!ями. В результат1 потреба в основних машинах до 1985 р. задовольнялась у середньому на 60%, а за перЮд 1986-1991 рр, середтй р1вень техн1чного эабезпечення в рослинництв! знизився до 40% 1 продовжуе падати. Проблеми к1льк1с-ного эабезпечення будуть поглиблюватись, оск1льки заводами с1ль-госпмашинобудування на територП Укра1ни випускаеться т1льки б1ля 27% найменувань машин.

На жаль, р!рень експлуатац1I техн1ки в ц1й ситуацП эалиша-етьея низькт, а стач економ1ки машновикористання в сиъськогос-подарських Шдприемствах не в1дпов1дае тим економ1чним зрушенням, що в!дбуваються на УкраПМ. В останн] роки в досл!дкення Ц1е1 проблеми внесли эначний вклад колективи вчених 1МЕСР, УкрЦВТ, 1ТС,ви-ших учбових эаклад1в. ГТроблеми шлях!в Шдвищення ефективност! формування й .функцЮнування засоб1в механ1зац11 виез!тлен1 в працях

ВrQ.Тихонова, M. I.Сишокова, Ю.О.Котина, В.С.Антодаевичз, М-Р-Ар геменка, Ю.М.Попова, Б.М.Середенко, В.I.Могоряяу, Ц.В.Щахмаева О.Ц.Голованова, В.П.Ыертенса, Л.В.Погорелого, Е.А.Фйша, 1 .П.Мас-ЦО Г.А.ЛЮовсшого, I .С.Деревця, А.П.Коржа, В.М.Нелепа та загалъно економ]чних роботах.

Для ааОезпечення б1льш продуктивного ведения с}льсышго гос подарства, в- умовах розвитку р1вноукладност1, в!льного вибору вл робничиу програм, форм оргаШзацП виробництва, ц!н на продукц1ю щртнер1в 1 т.lu. вимагаеться комплексне вивчення та своечасне ви р1шення еконошчних проблем машиновикористання в с1льськогос!)одар еькому виробництв1 на сучасному етап1.

Перех1д до рииково! економжи эмшюе економ1чн1 взаемов1дно сини внутр1ишьогосподарсжих мехашзованих п1дрозд1л!в а основни виробиицтвом, з службами еерв1сного обелуговування, нев1дкладни стае впровадження досягнень науково-техШчного прогресу, 1ндустр} алышх технолог1й, особливо1 актуальном! набувае виконання меха Шзованих роб1т з мШмальними витратами прац1, ' кошт1в та нафто продукт1в. .

Потребують наукового обгрунтування шляхи pl3KQfo зменщеда затрат живо! рац1 в с1льськогосподарському виробництв!, вианачен ия економ1чно доц1льного сп1вв1дношення витрат на придбання ново техн!ки 1 Шдтримання функд1онуючо1 в роботоздатному стан1, приве дення у в!дпов!дн1сть структури 1 чисельноет1 техн1чних засоб!в, також орган1аац1йних форы !х використання природно-економ1чну особливостям гоеподарювання,р1вню спец1ал!аац1I, обеягам виробнии тва й обслуговування.

Залишаються,також недоетатньо досл1дженими питания комплен тування 1 роботи машинно-тракторних агрегат1в безпосередньо в гос подарствах ( колективШ с1льськогоеподарськ1 шдприемотва, ni дря/ Н1 колективи, тимчасов) 1 пост!йн1 внутр)шньогосподарськ! механ! эован! п1дрозд1ли, селянсш! (фермереькi) господарства), форад вання нацЮнальних 1 регЮнальних управл1нських структур i иже нерно1 служби, форми кооперацП у машиновикориетанн1, оренди прокату техн!ки. тощо. Сл!д також родовашти досл)дмеина по общ тувашю критер1ю та цоказник!в оЩнки * ефектныюет1 використаш техШчних систем а врахуванням мнцевих результата с1льськогосцс дарського виробництва, в тому числ! в умовах перех1дного пер i оду,

Назван! та 1нш! актуальн! проблемы техн!чного забезпечення ;

використання засоб1в мехаШзацП стосовко до потреб ефективного функцЮнування аграрного виробшщтва, необх1дноет! вр)вноважеиня взаемообм1ну промисловою I аграрной продукт ею, неминучост1 переходу до ринково! економ1ки, розробки модел1 ринку техн!чних засова ! послуг зушвили виб!р теми доел!дження, його мету I завдання.

1.2. Мета робота полягае у вдосконаленн1 методологи техн1ч-ного оснащения стосовно до вимог. багатоукладност1, орган1зац1йно-економ!чних форм використання та обслуговування техн1чних засоб1в в умовах проведения радикально! економ1чно1' реформи, еластичного переходу до причцип1в внутршньогослодарських товаро-грошових в1дносин, формування й функцЮнування ринку техШчних засоб!в виробшщтва 1 послуг.

Досягнення Ц1е1 мети потребуе вирШенння сл1дуючих основних завдань:

- теоретичне обгрунтування 1 розробка методичних п1дход1в /до-до формування сучасно! техн1чно! пол1тики в умовах р1вноравност! вс1х форм власност1:

- вивчення досв1ду та узагальнення результата функцЮнування р1зних форм оргатзаци використання техн1ки в с1льськогоеподарсь-кому виробництв1 з урахуванням зональних в1дм1нностей та р!зно-укладност1 виробництва;

- розробка комплексу техн1ко-економ1чннх заход!в щодо п1дви-щення ефективност! масгановикористання з урахуванням трансформат I умов роботи при госпрозрахунков!й, орендШй, кооперован!й 1 при-ватШй д1яльност!;

- обгрунтування метод1в економНно! оц!нки комплекс1 в 1 систем машин, р1зних орган1 зад!йних форм х використання на господар-ському 1 реПональному р1вн1;

- розробка концепт I формування та функцЮнування ринку тех-н1чних засоб1в ( нових.зношених 1 в1дноБлених ) та послуг, еконо-м!чне обгрунтування принцишв орган!зац1! прокату, л1з1нгу, використання машин на кооперативних засадах;

- розробка пропозиц1й по вдосконаленню економ1чних в1дносин ( взаеморозрахунк1в, принцип1в формування внутр1господарських Ц1н) м1ж механ1зованими п1дрозд!лами 1 ремонтно-обслуговуючою сферою, виробниками 1 епоквачами техн!ки, враховуючи динам!зм розвитку продуктивних сил, р1зн1 форми 'х прояву.

1.3. Предмет X об'ект дос^дкення. Предметом доел1джешт е

проблеми форыування економШних Ыдносин, як1 складаютъея пр1 оргаШзацП га використаиш машинно-тракторного парку в умоваэ реформуваиня аграрного вироОництва. Об'ектом досл1дження вибранг д1яльн1еть с!льськогосподарських Шдприеметв, окреыих виробничиз п1дрозд1л1в, 1ндив1дуальнкх користувач1в щодо п1двшцення ефек-тивност1 викориетання нагромадженого техн1чного гютенц1алу. До-сл1 деления проводились па шдприемствах аграрного сектору Украпш.

3.4. Методолог!я ] методика доел!джень. Методолог)чною основок досл1дження е економ1чна теор1я, прац1 в!тчизтших та заруб 1жиш вчених э проблем оргаШзацП 1 ефсктивност1 функц)онування техн1ч-них засоб!в, законадавч! акти та 1юрттивн1 документл УкраНш : питань викориетання техмчних заеоб1в; разребки 1 надбання еконо-ы1чно1 науки щодо проведения радикально! еконгх.Ично) реформа в аграрному сектор1 народного гослодарства.

При проведены! науково-досл!дних 1 екеиершенталышх роб 11 використан! загалыюнауков1 методи доел 1 джень: ыоделюаашш, розра-хунково-конструктивний, ыонограф1чний,економ1чного анал!зу, екстрг пэляцП, розрахунку в1дносних 1 середШх величин, 1ндекс1в, коеф1-ц1ент1в, граф1чний та 1н. В необх!дних випащеах застоеовувалис! ЕОМ.

1.5. Наукова новизна виконашх доелиукень поля гаи у розробц] методолог1чних 1 орган 1зац1йно-економ1чних положень щодо потшен-ня техшчно! оенащеност1 рефорыованого с1льськогооподарського ви-робництва притаманиими йому техн1чними заеобами, 1х робота ш принципах господарського 1 комерцШюго розрахунку з використашш вс1х елемент1в товарно-грошових в1дносин, обгрунтувания переход! до ринково! еконоШки в сфер1 механ1зац1! е!льського госнодаретва. Вперше проведений комплексний анал1з тшшювшсористанвя в Ольськс господарському виробництЫ а врахуванням шзначальних фактор!в.

Основн1 елементи науково! новизни роботи в! дображашть:

- концеиЩя роэвитку матертлыю-техШчно! бази агронромисло-вого виробництва, що забезнечуе комплекину мехашзацИо 1 автома-тиэаЩю технолоПчних процес1в, 1нтенеиф1кац!ю ! промислов! метод! виробництва 14, 14, 18, 22, 23, 24, 29, 44, 51, 54, 55, 05, 69, 78, 120, 124, 125, 130, 131, 337, 138 ];.

- методолоПя, методика та система анал!зу 1 ощшш ефектив-ност1 викориетання машинно-тракторного парку I 7, н, 10, 11, 21, Б2, 53, 63 , 73 , 88 , 90, 95 , 99, 103, 129, .134, 136 1;

- иетсдичн! основи иобудовн нових орган1зац1йних форм праЩ иехан1затор)в, орендних 1 госпрозрзхункових внутр1-1 поагосподар-ських економ!чних в1днопин та використання техн1ки [2, 9,18, 36,39 55, 60, 61, 64, 71, 81, 93, 94, 111, 112, 113, 142,143, 1481;

- пауков! роэробки 1 пропозицП щодо п!двищення продуктивнос-т1 1 ефективност1 використання с1льсъкогосггодарсько1 техШки эа рахунок оптим1зац11 складу МТП, комплексного забезпечекня його ремонтною базою, впровадкення рац1ональннх метод1в екслуатацП С 8, '10, 11, 13, 15. 17, 18, 19, 30, 32, 34, 43, 50, 70, 72, 75, 107, 117, 121, 122, 125, 126, 127, 128, 135, 141, 144 ];

- пошуков1 досл1длення з пигань особливостей формування 1 основних принцип 1 в фуикц1онування ринку техШчних засоб1в 1 послуг, орган1зац1йио-економ1чш1Х елемент!в ринкомл в1дносин та механ1зму функЩонування ринкових структур [ 18 , 82 , 83, 110, 137, 147,149 ].

ВиконаШ досл1дхення дозволили сформулювати науков) результата, основ1 з яких виносяться на захист:

- напрями практичного освоения досягнень науково-техн1чного прогресу, 1ндустр1альних та ресурсозбер1гаючих технолоПй при зм1-н1 форм господарювання [1, 3, 5, 6, 8, 12, 16, 17, 18, 23, 37, 40, 41, 42, 45, 46, 47, 48, 49, 68, 69, 87, 90, 94, 98, 106, 108, 119, 121, 126, 130, 131 1;

- система заход 1 в щодо Шдвищекня ефективносП використання техн1чних засоб!в в умовах функЩоиування колективних господаретв, при багатоукладност1 економНси 1 переходу до ринкових в1диосин на основ 1 с1льськогосподарсько! кооперацП [ 17, 18, 57, 58, 59, 71, 76, 77, 79, 81, 97, 101, 104, 111, 112, 113, 114, 128, 136, 146 ];

- вдосконалена методика економ1чно1 оц1яки 1 анал1зу госп-розрахунковоI 1 орендно! роботи мехаШзованих виробничих 1 обедуго-вуючих п1дрозд1л1Е, ефективност1 кап1талышх вкладень у техн1чн1 засоби [ 7,17, 18, 21, 26, 27, 28, 30, 33, 52, 53, 63, 66, 67, 73, 84, 85, 86, 89, 90, 100, 109, 116, 118 ];

- пропозицП щодо пол1пшення управПшя техн1чним переосна-щенням, внутр!шнБо- 1 позагосподарським використашюм техШчного лотенд!алу на основ1 1нтеграц11 ыагер1альних,ф1нансових 1 трудових ресурс 1 в [ 2 , 4 , 8, 15, 17, 18 , 35 , 44 , 45 , 54 , 55 , 62 , 67 , 68, 69, 70, 80, 102, 141, 144, 148 ];

- рекомендацН по обгрунтуванню механ 1 зму вэаемодП внутр!-ганьогосподарських товарно-грошових в!дноскн п1дрозд1л1в 1нженерно-

техн1чно1 служби з основюш виробництвом, 1нтеграцП виробничих функц1й по техШчному обслуговуванню с1льськогоеподарсько1 техш-ки невалежно в1д форм власноси 1 м1еця Ix реаШзацП [17, 18, 80, 81, 111, 113, 136, 13?, 138 ];

- модель ринку техшчних засоб1в виробництва 1 послуг, вироб-нич1 зв'язки 1 схема фуикцЮнування ринкових структур у ефер1 аграрного виробництва 18, 82, 83, 114, 115, 137, 138, 147,149].

1.6. Практичне аначення та реад!зац1я робота. Практичне значения виконаних досд!джень полягае в тому, що вони дозволяють виз-начити ochobhI шляхи створення матер1ально~техн1чно1 бази для господарств р1аних виробничих тип1в 1. форм власност1, сформулювати головн! напрями техн1чно1 пол1тики 1 шляхи И реал1зац)1 в АПК Ук-раПш. Рекомендовано впровадаеяня найб!льш доц1льних орган1зац1й-них форм 1 метод1в ефективно1 експлуатацП машинно-тракторногс парку та поступового переходу до ринково1 економ1ки в сфер1 маши-новикористання.

Досл1дження проведено аг1дно республ1каисько1 науково-техШч-но1 программ "Розробка рекомендац1й по створенню, функцЮнуваннк ринк1в продовольетва, аасоб!в виробництва, прац1, ф1нансових ре-eypclB, науково! продуктI та по соц1альному в1дродденню села' (додаток N"32 до постанови РМ Укра1ни в!д 27 грудня 1990 р. N"390 ), як наел 1док виконання науково-досл1дних роб 1т з пробдеми 04 "Фор-ыування виробниуого потенц1алу та ринку аасоб1в виробництва" те в!дпов1дних постанов ДКНТ у попередн1 роки.

1.7. Апробац1я результата досл!джень 1 пубПсаЩя.

Протягом 20 рок1в автор в науковим кер1вником 1 одним з в1д-пов1дааьних виконавц1в досл1джень э питань економ!ки машиновико-ристания. Беэпосередньо ним 1 з його участи теоретично обгрунтова-Н1 головн1 напрями досл1джень, Шдготовлен! документа, що регла ментують оснащеШсть господарств машинно-тракторним парком, вико ристания, техн1чне обслуговування, ремонт 1 збер!гання с1льсько господарсько1 техн1ки. 3 участи автора розробдеШ рекомендацП що до впроваджекня ыехан1аованих технолог1чних процес1в, по орган1эа ЦП цех1в мехаШэацП, роэвитку м1жгоеподарсько1 кооперацп у ма шиновикористанн1, оргаШэацП орендних в1дносин. Шдготовлений ме тодичний'пос1бник по оргаШзацП пункт 1 в прокату техшчних засобг 1 реал1вацП в!дновлеко1 техн1ки, методика впровадження потоково циклового методу виконання ыехан1зованих роб!т, анал!эу i оц5нк

ефективност! пикориетання машинно-тракторного парку, орган1зац1й-них Форм ппкориетнння техшкн та 1нжекерно-техн1ч)юТ служби, ефективиост I капIтамшх вкладеиь у техиЖу. Гоэроблен! пропозицП mo-до оеиоп отрореипя ринку техн1чннх аасоб)в виробництва та лослуг [ 7, 86, 88, 92. 99. 103. 105. 107, 109, 112, 114, 13G ].

3гадая 1 riw документа зчтвсрдх<?п1 бувпими Держгропрсмами та М1нс!льгоеппродпм УкраПш, направлен! господаретвам для практичного заетосуваиня по пол Пилению пикориетання техи!чних засоб1в. Час-тина наукових розробок була включена в плани впровздкення респуб-Жанеьких, обласних 1 райошшх орган 1 в управНшя.

В даний чае типов! матинш двори з в!дпов!дниуи 1нженерно-техн!чними комплексами 1 службами д1пть у 3047 господарствах, на орендн1 в 1дносини перейшто 43450 механ!зованих п1дрозд!л1в. Кол-госпи 1 радгоспи КШвськоГ, ЛуганськоГ, МиколаГвсько!, Льв1всько1, 0десько1 та 1нпшх областей, де був впроваджений потоково-цикловий метод виконання механ!зованих роб1т, эменшили виграти на утримакпя машинно-тракторного парку в сум1 200-300 тис.крб. на господарство (в Щнах 1991 р.).

Результат досл1джень знайшш в!добранення в рекомендац!ях виробництпу I документах аналогичного призначення, загальний обсяг яких склав 75,2 др.арк. [ 83-114 ).

АнробаЩя одержаних результат! в зд!йснювапась шляхом обгово-рення з спец!ал1стами 1 кер!вниками орган!в господзрського управ-л!ння р1зного р!вня, участ! у нзукових дискус!ях, узагальнення, публ!кац!1.

Результата доел 1длень допов1дались б!льи н1ж на 50 науко-во-практичних 1 наукових конференция 1 еем1нарах. Автором опубЖовано 217 роб 1т загальним обсягом 322,3 др.арк., в тому числ1 18 монографий, книг I брогаур обсягом 84,8 др.арк., в них 7 написано самост1йно ( 22,9 др.арк. ), а в решт1 визначена частка автора, 65 статей в журналах 1 зб1рниках, 33 методики 1 рекоменда-ц11 тощо. Значна частина роб!т опубл1кована п!сля попереднього схвалення науково-техн!чними радами орган1в управл1ння с1льськпм господаретвом, науково-практичними конференц!ями, вченими радами науково-доел 1дни х 1нститут1 в.

1.8. Обсяг 1 структура дисертацп. ДисертаЩя написана у фор-Mi науково! допов|д!, в шй ижладен! головн! теоретичШ ! прак-тичн! узагапьнення, гшал1тичн! результата, апробован!, впровадкен!

1 опубл1кован1 автором протягом багаторпших досл1дже,чь за вибра-ним напряыом,

2. РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЯЕНБ

2.1. Теоретичн1 основи досл1дженна ефективност! Х машиновикориетання в аграрному сектор 1.

Займаючи в склад1 основних виробнмчих фонд1в понад 20 в1д-сотк!в,техн!чн1 засоби, як найб1льш активна 1х частина, в1д!грают1 пом1тну роль у виробництв1 с1льоькогосподарсько1 продукт I. Iх за-стосування с-ирямовано на скорочення строк 1 в та п1двищення якост! виконання ыехаШзованих операц!й, пол!пшення якост1 продукт I на всIX етапах технолог!чного процесу: вирощування, вбирания, транс-лортувания, збер!гання та переробка. Виходячи з дъого, критер!ек ефективност1 вастосування еасоб1в механ1зацП ел!д вважати забез-печення процесу розширеного виробництва продукцП при високШ И якост 1 та Шдвищення продуктивност1 сусп1льно1 прац!. Не менш важ-ливим насл1дком використання техн1ки е розв'язання еоц1альних проблем за рахунок иолегщення та поЩшення умов прац!, сприяння пе-ретворешно II з важко! ф1эично1 у квал!ф!ковану творчу.

Анал!з використання техШки - це еукупШств техн!ко-економ!ч-них роврахунк1в, спрямования на визначення стану 1 виявлення резерв^ Шдвищення II ефективност 1. Яого сутшсгь полягае у пор1в-нянн! одерданих показник1в аа перюд, що анал!зуеться, з 1ндика-тивним планом, нормативними або фактично досягнуиши у р1зн! пе-р1оди машиновикориетання чи на р1зних об'ектах заетосування машин.

ОЩнка ефективност 1 використання машинно-тракторного парку (МТИ) эд1йенюеться за допомогою системи показник!в на регЮналь-ному та внутр!господарському р!внях.

Внутр!господарсъкому аиад!зу Шдлягае робота господарства в Щлому або окремих його механ!зованих ШдроздШв ( бригади, загони, ланки ), машин р1зних марок, окремих механ!затор!в. Анал1зува-ти роботу ЫТП доц1льно також по трупах господарств в розр1з1 райо-и1в 1 областей. В ус1х випадках необх1дно дотримуватись умов сп1в-ставност1: 1дентичного стану початкового 1 к1нцевого продукту, природного та ф1аичного стану оброблюваного матер1алу,орган!зац!I виконання технолог1чного процесу, природно~економ!чних фактор!в Тс*

виробничоГ сп<зц1ал1заШ1. [ 7, 17 ].

Анализ 1 виэначення економНпо! ефективност1 використання ок-ремих агрегат 1 в та комплекс!в машин зд!йенюеться на основ 1 експлу-атац1йно~технолог!чних локазншчв ( вироб1ток агрегат!в за годину основного чи експлуатацШного часу, питома витрата палыюго (елек-троенерПП ), к1лък1стъ обслуговуючого персоналу, к!льк!сть ) яюсть продукт П-

Абсолютну та в1дносну ефективШсть функцЮнування всього машинно-тракторного парку господарств, 1х п!дрозд1л1в, а також ка районному, обласному та 1нших р1внях в сучасних умовах найб!льи в1рог1дно одержати шляхом сШвставлення к1лькост1 вироблено1 ва-лово1 продукт! з натуральннми та варт!сними показникаш, що ха-рактеризують р1вень оснаш,еност1 виробництвз ( балансова варт1сть машин 1 обладнання, енергетичн! потуност! ).

Ступ!нь эабезпеченост1 господарств техн1чними засобами харак-теризуеться пор!виянням фактично! 1х наявност! в зональному розр1-з1 з нормативною потребою, а також сп!вставлениям балансово1 вар-тост! енергетичних засоб!в 1 робочих машин (зокрема балансово1 вар-тост! трактор!в 1 Ыльськогосподарських энарядь).

КритерИ та методи оц1мки ефективност1 машиновикористання в с!льськогосподарсжому виробництв! зазнавали зм!ни паралельно з удосконаленням техн!чно1 пол!тики в агропромисловому комплекс 1 та об'ективними потребами сусп!льства.

До недавнього часу на вс!х р1внях господарсЬко1 1 науково! д1яльност! широко застосовувався показник продуктивност1 ( вира-61 тку ) МТП в умов них еталонних гектарах. Проте анал!з показуе, до в1н не об'ективно в!дображав ступ1нь використання ном1нально1 по-тужноат! тягов их засоб(в 1 вихрат палыюго на фактично внколажтй -обсяг робота. Так, анал1з масиву статистично! тформацП, яка ха-рактеризувала результата роботи МТП в когоепах за пер!од 1976-1980 рр. ( базис ) 1 1981-1985 рр. показав, цо при еб1льшен-н1 потужност! трактор 1 в на 11-27Х 1 зменшенн1 витрат палива на 0,48,27. обсяг механ1зованих роб!т зростае на 9-15%. Такого приросту продуктивное 1 при дан1й витрат 1 палива об'ективно не може бути досягнуто, виходячи з конструктивнпх параметр1в тракторних двигу-н 1в нав1ть з врзхуванням Шдвищення 1х паливно1 економ 1 чност 1. То7*у Л0Ц1ЛЫЮ було обмеяити застосування показника "вироб1ток умовних еталонних гектар! в" для оц!нки продуктивное! машинно-тракторних

агрегат 1 в на користь "мотогодин нароб1тку", а анал1з витрат иаль-ного проводити, сп1ьставляючи а мотогодинами або одиницею роботи Ця ропозитя знайшла в!дображеинн у ГОСТ 1 N"20793-86 "Трактори 1 ыашини с1льськогосподарськ1. Техн1чне обслуговування", де пер1оди-чн1сть останнього ьитановлена в1дпов1дно до нароб1тку пеыю! к1в-кост1 ыотогодин або нитратами певного обсигу пильного ( кг, л ). Дан1 покааники б1льш об'ектинно, поршяно з уыовьими гектарами, характеризуют!) р1вб'нь ексилуатад!1 технМи, техШчний стан машин.

Проте чин)|а система огшку та ав1тност1, що грунтувались на анал1з1 ьнкониних норм виростиу, дли установления валежност1 и)ж р1шсем викориеташш техн1ки, ьитраченого папыюго, як!стю вико-наних роб1т та ьиробництъа иродукцН, потребувала удооконаленля цього иокааннка. 'Гаке доел Мщения Оуло шконано в сектор 1 еконош-ки ),1ехан1вац11 1нституту аграрю! економ1ки.

На внугрЛ'осподарському р 1ви I ( первинний мехашаований гпд-розд!л, господарство в ц1лому ) стуШнь використання кошого трактора (Вт) за певний перюд ро01т ( декада, мЮяць, р1к) характери-вуеться такою залежнютю:

г,Д Мъ Х Кн Ня

|л' " ' Кт - Х

де Мз - к1льк1сть Ыдпрацьоьаних машино-вмт;

Кн - коефЩ1ент виконанпи амШно! норми виро61тку (. в1Д1юшепнн фактично ьиконаного сбоягу роб1т до всгашьлецо! у гоего-дарсть! норми вироб1тку );

Кя - коеф1ц1еит якост! роботи або р1вонь нкост! виконашш т1й1 або 1ншо1 механ1аовано1 операцП в1дносно прийнятого нормативу, акий оцшюеться аьичайно ь балах;

Кт - коеф1ц1еит витрат палива ( в1диошеш1я фактичных нитрат налива до нормативу ).

Добуток к1лькоет1 в1дирацьованих ыашшо-ам1н 1 коефЦЦенту эш иного вироб1тку ( Ыа Х Кн ) сшидае обеяг виконапих нормо-зм1н ( Ш ). У цьому вииадку р!вень використашш тракторного агрегату з врахуванням якост! виконапих роб1т характеризуватиыеться виразом:

вто - -ймк;-йа-. Одержана величина (Вто) названа " узагалышшло нормозыншю ". П економ1чний вшет полягае и тому, що Прша якють роб 1т 1 пьре-

нитрата пальяого пор!вняно ? нормативом зменшують Вго, ^агальний показник р1вня викориетання трактора або комбайна, а значить 1 1х внесок у к1нцев1 результатл виробництва с!льськогосподарсько! продукт Г. Kpana ж яШсть роб1т 1 економ1я палыюго - р1вноц!нн1 б i лыпому пиеску конкретного техл1чного засобу в сукупний обсяг ви-робленоГ продукт! t 17 ].

До основних показниШв ефективност! машиновикористання в1дно-сятъся: економ1я затрат живо! прац1, миМльнення трудових pecypclB, зниження експлуатац!йних витрат на утрнмання МТП 1 кап1талышх вкладень на його формування, сп1вв1дноше!иш виробництва валово! продукт I з покаэниками техн1чно1 остащеност! ( натуралышми або варт!сними ) та витратами на експлуатац!ю МТП [17, 63, 95, 100, 105, 109 ].

Екоксм1я затрат прац1 ( Еп ) по операШях, процесах або культур! (продукт I) визначаеться через вираз: Еп - ( Зпб - Зпн ) Х Q, де Зпб,Зпн - затрата пращ в1дпов!дно при базовому 1 новому вар1ая-тах механ!заци, лид.-год;

Q - обсяг одердано1 продукцИ або виконано! робота у в1дпов1Д-них одиницях вим!ру.

Вив!льнення робочо1 сили ( Рв ) визначаеться за формулою:

1 а ц >

де ч - прийнятий р1чний фонд робочого часу прац!вника.

ЕксплуатаЩйн1 витрати ( Ве ) складаоться э витрат на оплату прац1 обслуговуючого персоналу, амортизац1йних в1драхувань, затрат на ремонт 1 техШчне обслуговування, падивно-мастильн1 матер1али, збер!гання ( в зв'язку з tx в1дносно малою величиною можуть в роз-рахунок не вквчатися ).

Питом! кап1тальн1 владения в розрахунку на одиницю плои.1 .продукт I чи роботи ( Квм ) в техн(чн1 засоби внзначаються за виразом:

1 "Sn Е Km Е Кщ

Квм - аб0 n^lЧ, або Ш=1-,

m S' Q Г- V

де t К - загальн1 кап1гальн! вкладеяня ( балансова варт1сть ), т-1 крб;

S' - площа земл! ( с1льськогосподарських уг1дь, р!л1, пос1ву ),

i^o обробляеться машинами, га;

Т' - тривалють роботи техшчних засо01в ва пор1вняльний перЮд, год;

У - продуктивШсть агрегату ( р1чиа, ва зм1ну ) у в1дпов1дних

0Д1Ш11ЦЯХ ЕИМ1ру.

Розы1р питомих кати талышх вкладень у роэрахунку на одиницю вироб1тку по кожи 1 й технолог1чн1й операцИ вивначають, виходячи з балансово1 варгост1 техн1чних засо01в, як1 приймали участь у И ви-конанш, 1х р1чного завантадення 1 зм1нио1 ( годинно1 ) продуктив-ност! агрегату:

.К К Х п К .

к" ( 'ГР + м , )

вм V/ ^ Р Р Р /'

ЗТ 8М 33

де К , К , К - в1днов1'дно балансова ьарт!сть трактора, машини, ^ М 3 ач1пня, крб; п - к1льк]сть шшин у агрегат1;

?г , Р , Р_ - В1ДП0В1дно р!чне заванталення трактора, машини, ВЧ1 ГОШ, зм1н ( годин ). Якщо 1ШТОМ1 кап1тальн1 вкладення в нову техшку менш1 (або р1вн1) пор1вняно 1з зам1шованою ( базовий вар1ант ),тобто

К* н <Ч К* б , то при 1нших р1вних умовах вони ефективн1. вм вм

Нор1вняльну еконоШчну ефективнЮть використання Ольсько-господарсько1 техн1ки вивначають на основ1 обчислешш I анал1зу приведених витрат: П - Ве + Е К , '

де Е - нормативний коеф1ц1ент пор1внильно1 економ]чш1 ефектив-Н0СТ1.

Р1зниця 1х величин, в1днесених до обсягу роб1т або продукт I за пор1внюваниш вар1антами, становить р1чний економшний ефект б1д експлуатацП нових машин, 1х комплекта, мехашзованих техно-лоПчних процес1в 1 т.1н.

Автор под1ляе думку тих досл!дник1в (К.I.йукевич, В.С.Антош-

кевич, Г.Г.Косачов, М.У.Мороз, М.В.Шахмаев та Ш.)1] як1 вважають, що на роэвиток продуктивних сил 1стотно впливае дефЩит трудових

1) йукович К.И. Оценка еффективноети сельекохоаяйственних машин и технологий // Механизация и электрификация сельского хозяйства - 1981,- (Г 6,- с.4-5; Техника сельскохозяйственная. Методы экономической оценки. ГОСТ 23728-88-Г0СТ 23730-88.

ресурс!в. Тому величина р1чного економ1чшго ефекту повинна допов-нюватись ефектом в!д вив1льнення робочо1 сили. Кр1м того вона повинна включати ефект в1д змПм к1лькост1 1 якост1 продукцИ. Отие в узагаяьненому вигляд! р1чний економ1чний ефект (Ер) визначаеться за формулою:

Ер - ( Пб - Пн + Е ) Х 0 , де Пб, Пн - приведен! витрати в1дпов1дно по базовому 1 новому ва-р!антах машин, технолог1й тощо, крб.

Е - економ!чний ефект в!д вив1льнення робочоI сили, зм1ни к1ль-кост1 1 якост1 продукцИ, крб.

Цей критер1й може застосовуватись для обгрунтування перспективного складу МТП 1 потреби в механ1заторських кадрах, а такок для вибору параметр!в прогресивних комплекс!в машин, окремих перспективних техн1чних засоб1в 1 агрегат1в тощо.

Оск!льки застосування гехн1ки поряд з )ншими факторами внли-вае на результативнЮть с1льсытогосподарського виробництва.гокрема сприяе зб1льшенню виходу валово1 продукцИ < Ввп ), то в узагаль-неному вигляд! р!вень ефективного викориетання МТП, характеризу-ватимуть так1 показники, в крб.:

в а Ввп Ввп Ввп Ввп Ввп_

Ф " Вто : Те ' Е N ' Е Бт ' Е Бт + I Бм '

де: Впф - фактичний розм!р валово! продукцИ в1дпов!дно на уза-гальнену нормо-зм1ну (Вто), еталонний трактор (Те), одиницю потуж-ност1 ( N ), балансову вартIсть трактор1в (Бт) 1 с1льськогосподар-ських машин (Бм).

Результата анал1зу використовуготь при розробц! эаход1в по вдоеконаленню складу 1 структури МТП, впровадженШ комплексно! механ зац И, вдосконаленн1 орган 1зацИ виробництва та прац1.

В умовах змШнення госпрозрахункових в1дносин у аграрному сектор1 сл1д вйзначати не т1льки господарську, народногосподарську ефективШсть р1зних вид!в техн!ки, комплекс!в машин, але й прЮри-тетн1сть ( чергов1сть ) !х впровадження на П1дстав1 економ1чних переваг, що проявляготься в процес] експлуатацП. ЕфективнЮть техШчних засоб!в для галуз1 й окремого господарства характеризуемся поряд з розм!ром р!чного економ1чного ефекту такоя строкой окупност! чи рентабелыюст1 фондових вкладень на 1х придбання за рахунок економп експлуататйних витрат ( соб!вартост1 ) на вироб -ництво продукцИ або виконашш роб!т.

Для комплексу машин по виробництву певного виду продукц!I повинна встановкшатись нормативна величина м1н1шального ефекту, обумовленого впровадженням ново! техн1ки. Ця величина знаходиться на р 1 вн 1 нормативу сукутю! рстабельноет) для Ыдлов!дно1 вони, галуз! чи окремо! культури. Отже, розм!р прибутку, в1днесений до кап!тальних вкладень, як! його визначшш, повинен бути не нижче нормативу рентабельном!, який би забезпечив самоокупн!сть галуз1 на р!вн! п1дприемства, тобто розширене в!дтворення за рахунок вла-сних кошт!в.

Аналог!чьих методичних п1дход!в дощльно дотримуватись 1 при визначенн1 ефективност1 прогрееивних технолопй. Додаткоь1 витрати на 1х вировадження повинн! окупатися приростом продукт I, а р1вень рентабельном! не бути нижчим ыед1 самоокугшост1 галуз!.

Впроваджешш нового господарського механ1 эму вимагав безумов-ного забезпечення окупност! кап!тальних вкладень у техн1чн1 засоби в ыежах прийнятих нормативних строк!в. Тому вме на стадП постановки 1х на еер!йне виробництво сл!д . ьнзначати еконоы!чн! меж1 застосуванвд. Р1аноман!тн! грунтово-кл1матичн1 1 виробничо-еко-ном1чн1 умови зумовшгь необх!дн1сть випуску в!дпов1дних типо-розм 1 р 1 в машин для гарантування ефективного зд1йснення аналоПч-них механ1аованих процес1в.

Перех!д до ринково1 економ1ки, диференц!ац1я форм власност1 вимагають докор1шшх зы!н в систем! економ!чно! оЩнки ьикористан-ня машин. Це обумовлюе .насамперед, п!двищення рол1 натуралышх показник1в пор1вняло э варт1сними через нестримие зростання Ц1н на промислов! вироби, що н1як не сп!вв1дноситься э досягнутими ек-сплуатац!йно-технолог1чними параметрами, як! зумоьлюють продуктив-н!сть техШчних эасоб!в та як1сть виконання технолопчних опера-ц!й 1 одержувано! продукц!!. Висок! темни 1нфляцП змушують в!д!-йти В1Д традиц!йних способ1в визначення економ1чно1 ефективност1. При цьому особливо значущим стае дотримання умов сп1вставност!, в першу чергу, ф1ксац!я ц!н на певному р1вн1. Враховуючи досв!д кра!н э роввинутими ринковими в1дносинами, можна з високим етупе-нем В1рог1дност! передбачити, що основними показниками, як1 виа-начатимуть економ1чну ефективн!сть застрсування машин, буде сп1в-Ыдношення М!ж 1х балансовою варт!етю 1 елементами експлуатац1й-них витрат ( пальне, ремонт, техШчне обелуговувания, затрата на вбер!гання, амортизации! в!драхування ). Иеобх!дн!сть створешш

ринку зношено! техШки потребуе зм!н амортизаЩйно! пол 1 тики в напрямку прискорення в1драхувань на повне И в)дновлення.

Формування економ1чно доц1льного машинно-тракторного парку орендних, фермерських 1 колективних господарств мокливо т1льки за умови високого р!вня окупност! каШтальних та поточних витрат приростом продукц]IХ

2.2. ТендекцП га законом 1рност1 розвитку матер1ачьно-техн1чно1 бази.

За роки передвоенних п'ятир1чок у колишньому СРСР були побу-дован1 крупн1 заводи тракторного, автомоб1льного 1 с1льськогоспо-дарського машинобудування, що дозволило в пор1вняно короткий 1сто-ричний строк эмШнити техн!чну базу с1льського господарства. Пе-рерваний В1тчизняною в1йною техн1чний прогрес у тракторному 1 с1льськогосподарському машинобудуванн! значнр прискорився в перЮд в1дбудови народного господарства. Виробництво с1льськогосподарсь-ко1 техн!ки за эагальним обсягом було в1дновлено вже в 1948 р., а за парком основних машин - у 1950 р.

Високими темпами зроетала техн)чна оснащен1сть с1льського господарства УкраИш, 1стотно поШшувалась як1сть машин.На зм1ну тракторам з гасовими двигунами прийшли б1льш економ1чн1 - ди-зельШ. Шдвищення потудност) трактор)в супроводжувалосв эб)ль-шенням ширини захвату робочих машин при одночасному зростанн) швидкост1. У перш1 п1слявое!ш1 роки звичайна робоча швидкЮть тракторних агрегат)в не перевищувала 3-3,В км/год, тобто знаходи-лась на р1вн1 робочо! худоби. 3 початком випуску трактор1в Т-74 1 МТЗ-50 робоч! швидкост! зросли до 6-9 км/год. В даний час потуж-н)сть сер1йних трактор!в 1 конетрукц!я грунтообробних машин дозво-ляють забезпечити необх1дну агротехШчну якЮть роб1т на швидкос-тях 9-15 км/год.

Важливим етапом у п1двищенн1 економ1чно1 ефективност1 засоб1в мехаШзацН була вам!на прич1шшх машин нав!сними. Якщо в 1950 р. було випущено т!льки 0,4% нав1сних плуг!в, 12 - культиватор1в, 34% косарок в!д загально1 к1лькост1 в!дпов1дних тип1в машин, то нин1 питома вага 1х виробництва доведена до потр1бного п1вня 1 стано-еить в1дпов1дно 70, 65 та 95%. Це поряд з орган1зац1ею виробтщтва

самох1дних машин сприяло вив1льненню значно! Шлькост! обслуговую-чого персоналу.

У П1двищенн1 ефектиьност! зерноабиральиих комбайн1в позитивну роль в1д1грало впровадження елемент1в автоматиьацП, створення машин, пристосованих до роботи в р1зних природно-кл!матичних умовах, а такок п1двщеиня пропускно1 здатност! а 2,5-3 кг/сек до 5-6 кг/сек, а теля освоения виробництва комбайн 1 в "Дон-1500" - 1 до 8-9 кг/сек.

Висок! темни зростання техШчно! оонащеност! 1 як 1 сне вдоско-налення е1льськогоеподарсьио1 техШки забеапечили багаторазове зростання р1вня механ1защ! виробничих процес1в. Важливим соЩаль-ним результатом стало Шдвшцення р!вня мехаШзацП найб!льш трудо-ы1стких збиральних роб1т, як1 виконуються в складних погодних умовах. Так, питома вага збирання цукрових буряк1в вросла з 2% у 1950 р. до 90% у 1981 р., а мехаШзоване навантаження - до 97%. Аналог!чн1 процеси характера 1 для мехаШзацП збирання картопл!, кукурудзи, !нших культур.

Хоч техШчний потенЩал агропромислового комплексу УкраНш щор!чно поповнювться новими техншшши засобами, проте Юнуючий стан матер!ально-техн!чно1 бази с1льського господарства 1 перероб-но! проыисловост! не можна вважати задов 1лышм. Особливо в умовах пост1йного дефщиту робочо1 сиди 1 низького техн1чного р1ьня машин. Тому не внижуеться актуальШсть дальшого техн1чного перео-Бброення та пол!пшення використання техШчних засоб!в, перш за все, враховуючи створення власного с1льськогоспоцарського машино-будування. Це дозволить уникнути некомплектносаЧ у етворенш й ви-робництв1 техн!ки, под1пшити структуру шлейфа машин для енергона-сичених трактор!в, розробити 1 впровадити комбтован! агрегата для обробки грунту 1 пос1ву. Машини, як1 поставляются промислов1стю, повинн! надходити у господарства, як правило, у з!Сраному вигляд!.

1снуюч! негативн1 тенденцИ у машинозабезпеченост1 госпо-дарств иосилюються через некоптрольоване зростання Шн. Це шд-тверджуе анал!з в1дтворювально1 структури фондових вкладень у те-ХН1ЧН1 засоби. Так, за пер1од 1986-1991 рр. введения в д1ю основ-ник фонд!в, матер!ап1вованих у техн1чниха засобах,абиьшилоси в 2,2 раза, при тому, що списания старо1 б1льш дешево1 техн1ки у вартю-ному вираз1 зросло лише на 1?. Цим 1 обумовлено зростання коефЩ1-ента в!дновлення за пе[>1од, що анал]вуеться, на 3,3 пункта та змен-

шеиня коеф1ц1ента вибуття на 2,6 пункта.

Значив Шдвшцеиня цШ на техШчШ эасоби примушуе господарст-ва штучно стримувати темпи 1х зам 1 ни, тобто нодовжувати строки служби, це проявляеться через р1зке скорочення питомо1 ваги вводу нових фонд 1 в на зам1щення вибулих. Ягсцо в 1985 р. воно становило 58,3%, в 1988 р.- нав1ть 65X, то в 1990 р. снизилось до 46, а в 1991 р.- до 26,7%, тобто зменшення пор1вняно з максимальним р1внем становило на 38,3 процёнтннх пункта.В к!нцетому Шдсумку зростають витрати на п!дтриманнп Тх в роботоздатному стан! та експлуатац1ю старо I техн!ки.

Державними заходами сл!д забезпечнти виший р1вень фондо-, техн!ко- 1 енергоозброеност! прац1 по в1дношеннга до промислових галузей. 1стотного Шдвищення продуктивност! прац1 можна оч1кувати лише за умов досягнення в найближч1й перспектив! енергозабезпечено-ст1 на р1вн! 250 кВт на 100 га р!л1, а озброеност1 прац1 - 45 кВт на одного прациочого. Забезпечення с!льського господарства необх1д-ними матер!альними ресурсами повинно в1дпов1дати науково-обгрунто-ваним нормативам у 1х потреб!, 3 урахуваниям обсяг1в виробництва 1 форм власност!. К1льк!сну, як1 сну та структурну перебудову тех-Шчно! оснащеност1 вс1х тип!в господарств передбачено зд!йснювати у в!дпов 1 дност! з " УкраШською нац1ональною програмою розробки та освоения виробництва технолоПчних комплекс!в машин... II практична реал1зац1я створить передумови оптим!зац11 складу МТП, застосуваи-ню 1нтенсивних праце-, енерго- ! матер 1агозбер1гаючих технолоПй стосовно конкретних виробничих потреб на основ 1 функцюнування пов-ноц!иного ринку засоб1в виробництва та послуг.

Зокрема; беззбиткова експлуатаЩя тезаМчник засоб1в вимагае принципових зм1н у п1дходах до комплектування парку. Це досягати-меться, перш за все, випуском достатньо1 к1лькост1 типорозм1р!в машин однакового виробничого призначення зИдно з потребами су-часних процес1в трансформацП розм1р!в та спец1ал1зац11 господарств. Поряд з цим обов'язковою умовою е створення орган1зац1йно-економ1чних умов, до дозволяють максимально реал!зувати потенЩй-н1 конструктивн 1 моя.пивост1 машин 1 високий р1вень р1чного (сезонного) завантаження через раЩональне агрегатування.

Гак, спеЩальними досл1дленнями виэначеШ конкретн1 вимоги ефективного викориетання р1зних вид1в та тип1в машин. Напрюишд, при оранц! оптимальна ширина загону для трактор!а Т-150 складае

60-60 м, МТЗ-80/82 - 40-45 м. М!н!мальна довмна гон!в,при як!й вабезпечуеться надежна иродуктившсть культиваторних агрегат1в на баз1 трактор1в Т-150К, ^находиться в межах 300-400 м. Економ!чно ефективне використання трактор1 в МТЗ-80/82 на вирощувашй картопл! з чотирьохрядними, кукурудзи 1 соняшнику - шестирядними, цукрових буряк!в - з дванадцятирядиими знаряддями на полях складноI конф!-гурацП 1 рельефу шющею до 150 га. Д1 лямки роэм1ром до 350 га до-Шльио обробляти тракто{йми клаеу 2 в агрегат! з 6-ти, 12-ти J 18-рядними знаряддями [ 4, 5, 6, 8, 10, 14, 1?, 18, 29, 32, 36, 37, 40 ].

Удосконалення техн1чно1 оснащеност1 с1льськогосподарських Шд-приемств повинно йти в иапрямку зменшення марочного складу машин, аб1льшення к1лькост1 уШверсальиих техШчних засоб!в, обладнаних набором вм1нних знарядь 1 нристосуьань. Замiна, в розумних межах, вувькосиец1ал1аоьаних машин уШверсальними буде сприти кращ1й орган 1зац И 1х .використання, ремонту 1 эберИання. I в кШцевому п1дсумку скороченню затрат на виконання механ1зованих роб1т.

Щоб система машин стала програмою роботи для машинобудуван -ня, необх1дно Шдвищити р!вень И обгрунтованост! шляхом виэначен-ня економ1чно! ефективност! кожного типорозШру техтчних засоб1в. Де буде фундаментом для в1дпрацювашш прямих зв'язкЧв м1ж спожива-чами 1 виготовлювачами машин нз основ! в1льно1 реал1эац11 про-дукцП: При цьому ц1ни на нову сиьськогосподарську техн!ку повин-н! в!дпов1дати р1вню продуктивност!, над1йноет 1, довгов1чност!, економ1чност1 й ергоном1чност!.

Для л1двиш,ення продуктивност 1 сусШльно! рац1 та прискорення окупност1 каштальних вкладень недоетатиьо осиастити господарства в1днов!дними машинами. Необх!дною вимогою повинно бути також за-беапечення оптимально! пропортйност! в структурному сп!вв1дно-шенн1 м1ж еиловими ! робочими 'машинами, 1х типами 1 видами та тех-н1ко-економ1чними параметрами машин, що викориетовуються в единому технолог1чному комплекс!. Потребуить оптим|зац)1 i темпи в!дтворен-НЯ техн1ки. Позитивного впливу на в!дтворювальний процес та зни-ження витрат на шдтримання машин у робоздатному стан! сл1д оч1ку-вати в1д (держания господарствами права самостШно виршувати питания про чае вибракування Tie! чи 1ншо1 машини та реадьних можли-востей ьибору ноеих.

В той же час нроблеми в!дтворешш матер1ально-техн1чних ре-

сурс!в п!сля обвального п!двищенкя ц!н на трхн!чн1 заеоби надзви-чайно загострились. 1нфляц!я привела до того, що розм!р амортиза-ц1йних в1драхувань по техн!ц1, яка придбана за Щнами до 1991 р., становить лише 0.74% в!д необх!дного (2 м.чрд.крб. проти 271) для в!дтворення парку за Щнами, д!ючими на 1.07.1993 року. Виходячи з ц1е1 ситуацП, сл!д зд1йснити 1ндексац1ю амортизац1йного фонду, нарахованого на ту частину основних засоб1в, як1 введен! в екс-плуатац1ю до зростання ц1н. Цю 1ндексац1ю мокна провести за раху-нок державного бюджету або через зэстосування компенеацП нагро-маджених ва попередн! роки амортизаЩйних кошт!в.

2.3. Економ1ка використання о1льскогосподарсько1 техн1ки 1 основн 1 фактори Шдвишення I! ефективност!

Задоволення пост1йно зростаючих сусп1льних потреб у продуктах харчування 1 сировин! для переробно! промисловост1 передбачае 1х розширене в1дтворення на як1сно вищому р1вн! при зниженн1 затрат рееурс1в на одиницю продукц!I. Практична реал1зац!я господар-ського механ1 эму, що грунтуеться на протизатрзтних принципах, визначае необх1дн1сть вважати це основним критер!ем 1нтенсиф1ка-Ц11 с!льськогосподарського виробництва.

Головними факторами шдвищення р1вня 1нтенсиф!кац! I е абсолютно зб!льшення кап1тальних вкладень на одиницю земельноI площ1, внасл!док чого в1дбуваеться аростання техн!чноГ оснащеност!, п1д-втцуеться р1вень меЮрацП земель; зм1на пр!оритет1в напрям1в 1нвестиц1й 1 1х структурл, внасл1док чого прискорюеться процес оновлення машинного парку, проходить зам 1на машин, добрив б1лып як (сними гощо; вдосконалення використання техн1ки й праЩ, струк-тури виробництва. його технолог! I, поШшення сорт1в рослин 1 По-р!д тварин Г1301.

ЕфективнЮть продуктивного функцюнування техн1ки як на р1в-н1 використання машинно-тракторного парку в окремому рег1он1, гос-подарств!, виробничому п!дрозд!л1, так 1 на р1вн1 роботи окремих машин чи 1х комплексов, особливо таких, до мають високу варт!сть, визначаеться Оагатьма умовами ! факторами виробництва.

Життездатн1сть с!льського господарства в умовах зростаючого дефщиту робочо! си ли може бути гарантована лише па основ! П!дви-

щения оенащеност1 виробництва та удосконаленки орган1зац1йних форм функцЮнування техШчних засоб!в. За прийнятий пер од анал1еу (1975-1991 рр.) фондооснащенють виробництва у колективних с!ль-ськогосподарських п!дприемствах П1двищилась у 2,а раза,в тому чнс-л1 техшкою - иайже в 3,4 раза; енергооснащенЮть виробництва -у 2,2 раза(табл.1). Приведен! дан1 св1дчать також про те, що фон-до- 1 техн1чна озброенЮть прац1 гпдвщилась в!дпов!дно в 3,9 ) 4,5, а енергоозброеШсть - у 3,1 раза. Р1чний прирЮт фондо - як 1 енергооснащеност) виробництва був незначним, а з початку 80-х ро-к1в нав1ть почав скорочуватиоь, тому порШшно висок! темпи зрос-тання техн!чно1 озброеност1 прац1 зумовлеш в основному зменшенням трудових рееурс1в. Улов) льлешш темп!в приросту енергооснащеност} пов'язане з тим, що эабезпечеШсть б1льшост1 госиодарств тракторами вже на початок 80-х рок1в була вшдою пор1вняно з 1ншими енер-гетичними засобаыи. 3 середини 80-х рок1в прирЮт потужност! дви-гун1в трактор1в внижуеться, тод1 як комбайн 1ь 1 самох!дних машин, навнаки, зб1льшуеться.

Пом1тне зростання оснащеноет! виробництва 1 озСроеноет1 прац! В 1991 р. пов'язако вшслючно з ц1новими факторам! 1 фактично не сп1вставив 1з зростанням оснащеност1 в натуралышх одиницях. ПрирЮт же енергоооншденост1 виробництва зумовлений в основному зменшенням пло!ц1 е1льськогосподарських упдь (на 7,1%) в колективних господарствах, як! анал!зуються.

Загалом же дан1 таблиц) 1 дозволяють констатувати, що пер1од 197&-1990 рр. характеризуеться эбиьшенням виробництва валово1 про-дукцП на 100 га уг1дь 1 середньор1чного прац1вника, а в 1991 р. спостер!гаеться Ютотне 1х зняженкя. Водночас сп1вв!дношення обся-Г1В вироблево1 продукцП э р!зними складовиыи ресурсного иотенц!а-лу показуе, що пропорц1йно! в!ддач! в анал)уован)й сукупност! госиодарств УкраПш не досягнуто. 0дн1ею а найвалив1ших причин цього в розрив м!ж ном 1 нальни ми ! фактичними обсягами каШтальних вкла-день у розвиток техн1чно1 бази.

0ск1льки тракторний парк сюадае б!ля третини вс1х енергетич-них потужностей 1 майже четверту частину вартост! силових 1 ро-бочих машин, динам!ка якЮних, киькЮних та ьартюних його параметр^ адекватна всьому ЫТП. За перЮд, що анал1вуеться, К1ль-К1сть трактор!в у ф!зичному обчисленн! зб!льшилась на 41%, умов-

1. Динам1ка техн!чно1 оснащеност1 та результата виробництва в колективких шдприемствах Укра1ни { когоспи, радгосли 1 м!жгоспи )

Роки Осноен i вироб-НИЧ1 фонди с.-г. призна-чення, крб. в т.ч. вартють техн!чних засо-б!в, Крб. Енергетичн! потужност1, к.с. Вироблено валовоГ продукт I

на 1 га с.-г. упдь на одного серед-ньор1ч. пращв-ника на 1 га С. тГ. упдь на одного серед-ньор!ч. прац1в-ника на 1 га с. -г. упдь на одного серед- НЬОр1Ч. прдц!в-ника на 100га с.-г. упдь, ТИС.крб. на одного ее-редньо-р!чного пращз-ника,крб на 10G0 крб. оеновних ви-робничих фон дв е.-г.при значения,крб на 100 крб. вартост! техяшних засоО i в, крб. на 1 к. с., крб.

1975 1980 1985 1990 1991 713 1028 1340 1705 2003 4607 7585 10755 16303 18021 130 187 252 346 437 882 1415 2040 3306 3935 175 242 301 347 379 11,6 18,0 24,2 33,6 35,6 68,9 74,2 84,2 91,6 76,5 4858 5316 7036 9074 7720 1057 765 652 553 426 554 410 344 271 191 394 Х 308 279 270 220

Прир1ст за пер1 од .

1976-1980 1981-1985 1986-1990 315 312 365 2977 3170 5913 57 65 94 533 625 1360 67 59 46 6,4 6,2 9.4 5.3 10,0 7.4 958 1220 2038 -292 -ИЗ - 99 -144 - 66 - 73 -86 -29 - 9

ПрирЮт ( знижекня - ) в середньому за рж

1976-1980 1981-1985 1986-1990 1990-1991 63,0 62,4 65,7 298,0 595 634 1107 1718 11.4 13,0 15.5 91,0 107 125 226 629 13,4 11,8 8,3 32,0 1,3 1,2 2,0 2,0 1,1 2,0 2,6 -15,1 192 244 559 -1354 -58,4 -22,6 -10,7 -127,0 -28,8 -13.2 - 7,5 -80,0 -17,2 - 5,8 - 1,5 -50,0

них еталонних - на 76%, а 1х варт!сть - на 144%. Цим ще раз п!дт-верджуеться, що ф1зичн1 обсяги введения в екеплуатац1ю техн1чних потужноетей в1детаваяи Ыд ном1нальних обсяг1в каШтальних вкладень [18]. За останн! два роки ц1 негативн1 тендендП ютотно поглибились. ЗмIни к1льк!сних 1 вар'Псних характеристик ЫТП форму-ють в кНщевому шдсумку величину витрат, пов'язану з виконанням ыехан!зованих роб1т. Так, затрата на екеплуатаЩю техн1ки в розра-хунку на 1 га земельних уг!дь до 1990 р. зроели майже в 1,6 раза. Одночаеле зростання виробництва продукц!I обумовило б1льш пов1ль-Щ те мни (16%) зб1льшення витрат, в днесених до вартост! продукцН.

Зм1на ц!н (/ - 1,368) 1 сезонних завантажень ([ - 0,680)зер-нозбиралышх комбайн1в визначила шдвищення питомих каппальних вкладень в разрахунку на гектар з1брано! площ! в 2 рази. Виходячи з критер1ю оц1нки використання технжи, яким е р1вень продуктив-носп виробництва та сусШльно! прац!, доц!льно б!льш детально проанал1зувати фактори впливу оснащеност! 1 використання МТП на ефективнють виробництва.

3 Щею метою проведено групування господарств, що розм1щен1 в певн!й природно-економ!чн!й зон1 1 мають приблизно однаков1 умови для ведения виробництва, проте Ютотно диференц1йован1 за р1вием техн1чно! оснащеност1 як всередин! кожно! зони, так 1 в ы1жзоналыюму розр!з1. Якщо в середньому по досл!джуван1й сукуп-ност1 господарств л!сосгеиово1 зони на 100 га р1л! припадае 436 к.е., то степово1 - т1льки 298 к.с. або на 30% менше ( табл.2 ). Ц1 в!дм1ни в ц1лому в1дбивають загальн1 тенденцП в техн1чн!й оснащеност! по зонах республ!ки 1 обумовлен1, в першу чергу, роз-м1рами господарств, 1х спец1ал1вац!ею та забеепеченЮтю трудови-ми ресурсами.

Серед господарств, що анал!зуються,. енергоозброен!сть прац1 вища в Миксла1вськ1й облает1, де на середньор1чного праЩвника припадае 37 к.с. 0зброен1сть прац! обернепо пропорц1йна забезпе-ченост! трудовими ресурсами.

В1дноено р1вня використання тракторного парку сл1д зазначити, до вайнят1сть його в досл1джуваних когоспах В1нницько1 област1 склада в середньому ва р1к 198 р1в, а 'Ыикола1всько1 - 179 дн1в. При цьому б1льш високий р!чний вироб!ток у когоспах В1нницько1 обдаст1 досягнутий за рахунок подовкення строку зайнятост! тракто-р1в.

2.Вплив р1вня енергооснащеност1 на ефективн1сть виробництва у когоспах зон (1989 - 1991 рр.)

Показники Групи господарств В1нницько1 облает1 за наявн1етю енергетичних потужностей на 100 га р!л1,к.с. Групи господарств Микола1всько1 облает I за наявнютю енергетичних потудностей на 100 га р!л1,к.с.

I до 370 II 371-470 III б1льше 470 в серед-ньому II1гр.в г до I гр. I ДО 245 II 246-325 III б1льше 325 в серед-ньому Шгр. в 7. до I гр.

К1льк1сть гоеподарств у груш 140 230 176 546 X 57 92 69 218 X

Наявн1сть енергетичних потул-ностей (к.с.) на : 100 га р1л1 середньор1чного прац1вника 331 26,8 423 28,6 545 33,3 436 29,8 165 124 213 33,6 285 '36,0 401 39,4 298 36,7 188 117

Вироблено валово! продукцП с1льського господарства в роз рахунку на: 100га р1л!,тие.крб. в т.ч. продукцП рослинкицтва,тис.крб. 91,0 54,6 110,7 63,0 136,6 73,8 113,4 64,1 150 135 54,1 29,3 69,4 36,9 90.1 49.2 71,1 38,3 166 168

середньор1чного праи1аника,крб. 7371 7493 8360 7765 113 8558 8769 8843 8749 103

1 к.с.,крб. 275 262 251 260 91 255 244 224 238 88

Затрата в розрахунку на 100 крб. валово! продукцП ро слияництва,крб. 87,3 86,2 82,9 85,3 95,0 86,3 91,4 93,1 90,9 108

Вежливою позитивною тенденцию, що спостер1гаетьея по ьс 1 х до-сл1даушиих господарстьах, е те, що 1э эростанням оснащеиосП виробництва 1 озброеност1 прац1 Шдвищуеться його продуктивШсть та виробництво продукц1I в розрахунку на одиницю земельноI шющ1. Кон-кретн1 величшш цих залежностей доц1льно встановити в загально-иу контекст1 анал]зу взаемовпливу оснащеност! 1 результативное!1 виробництва по кош 1 и конкретшй зош.

1стотно позначаеться на результативност1 виробництва денна продуктившсть машинно-тракторного парку, яка безпосередньо впли-ваз на строки ьиконання технолопчних операц1й. 3 И ростом на 42%, виробництво валово1 продукцП в розрахунку на 100 га р1л1 зб!льшу-еться на 602, в тому числ1 рослинницько1 - на 36% 1 на 13% в розрахунку на середньоршиого прац1вника ( В1нницька обл.). Шдвищення данного ьироб1тку такса позитивно впливае на втрати палива 1 величину витрат на виробництво продукцП рослинництва.

1нтенсиф1кац1я використання ыашшно-тракторного парку протя-гоы дня Шдвищуеться паралельно зростанню оснащеност1, внасл1док того, цо з концентрацию техн1ки розширюються ыожливост1 вибору 1 рац1онал1зацП кошлектуьання агрегат1в в напряыку найб1лыа повно1 в1дпов1дност1 IX конкретним умовам експлуатацП. Прийнята ж на цей час клаеиф1кац1я основних засоб!в не дозволяв на масових матер1апах проел1дкувати забезпечен1сть тракторв шлейфом машин, а виб1рков1 обстеження по окрешх господарствах дозволяютъ вробити висноьок, щр науково обгрунтованих пропорцШ ы!ж наявн1стю трактор!в 1 робо-чих машин ще не досягнуто. Аде там, де це сп!вв1дношення ближче до оптимального, 1итенеивй1сть використання трактор)в иротягом дня ] сезону вища. Тут також краще реал1вуються потенц1альн1 ыожливост! ве1х енергетичних засоб1в.

Загальнов1домо, що оптиы1зац1я сшвв1 дношення силових 1 робо-чих машин не в повШй Ы1р1 эалежить в1д господарств. Але нав!ть в умовах фондового постачання чи дуле обмеженого ринку засоб!в ви-робнщтва необх1дно враховувати, що насичеШсть господарств, на-придад тракторами за рахунок робочих машин веде до збиыиення затрат на експлуатацт технНда, а отже 1 продукцП. Тому обгрунтуван-ня шях1в еконоы1чно доц1льного формування машинно-тракторного парк! е безперечною умовою п1двшцення ефективност1 е1льськогоспо-дарсысого виробництва в Щлому-

Б1льш наочно це можна про1люструвати на приклад! окремих гос-

- 27 - .

подэрств. Так, у радгосп1 "СаливошПвський" КШвсько! облает!, в poaplsl в!дд1лень розм!ри земэльних уг1дь сп1вв!дкосчться як 1: 0,5:0,25. В той же час оснащен! вс! в1дд!лення однаковимн комплексами маиин. В результат! техн!чна та евергетичнз оснащеШсть еп!в-в1дносяться м!ж собою як 1:1,5:1,8 та 1:1,5:1,6, а зайнятЮть та 1нтенсивн1сть використання МТП знаходяться в обернено пропорц!йн1й залежност!. При цьому наймение реал!зуютьея мокливост! гуеекнчних трактор!в (Т-150) ! спеЩальних комбайн!в. В найб!лыпому за роз;И-рами земельноГ плои! Лосятинському в1дд!лэнн! цим трактором вико-нуеться в середньому за р1к 99 нормо-зм1н, а на Ксавер1веьксму -81 Нормо-зм1на. Мени1 розм!ри виробництва та пол!в с!возм1н обновили зб1льшення витрат пального в розрахунку на 1 га р1л1 в 11-му 1 III-му В1дд1ках в1дпов!дно на 28,5 та 33,6Z пор1вняно з пергош. Витрати на експлуатаЩю техн!ки в розрахунку на 1 га с1льськогос-подарських уг!дь в!дпов!дно вищ1 на 22,5 та Z9Z, а на 1крб. взло-во1 продукц!I - на 18,7 та 20,9%.

Як показано вгаде, середн1й р!вень оснаш,еност1 в господарствах Укра1ни не забеэпечуе пропорц!йного зростання виробництЕа валово1 продукц!I. В той же час в окремих господарствах або 1х трупах з б1льш високою насичеШстю- енергетичниш засобами досягаять врос-таючо! в!ддач1. Це св1дчить про наявн!сть резерв1в зб!льшення виробництва продукт I за рахунок концентрац! I техШчних заео61в, а також про необх!дн!сть пошук!в оптимальних И piehIb. 3 ц1ея метою на приклад! 511 когосп1в Черн1г!эсько!, 616 - ВПтицько! та 244 когосп1в Микола1всько1 област1 методом кореляц1йно-регрес1йного анал1зу за допомогою р1вняння параболой другого порядку зроблено спробу визначити такий р!вень. Досл1дження одержано! парабол1чно1 залежноет1 показало, що оптимум у межах дано! сукупност1 госпо-дарств не досягнутий. Через це визначалась його теоретичпа величина за р!внянням X = Ч. В результат! встановлено, по для одер-жання максимально досягнутого в дан1й еукупноет1 виходу продукцИ, що в 2,4 раза перевищуе середн!й по. Черн1г1вськ1й обласП, в дос-л!джуваних господарствах р1вень енергооснащеност1 необх1дно довес-сти до 2027 к.с. ( 1490 кВт ). В господарствах В1нницько1 облает! максимум виробництва продукт I, що в 1,7 раза виде фактичного, може бути досягнутий при 1381 к.с. ( 1015 кВт), а МикатГвеы:о1 ( перевищекня 1,6 раза ) - при 709 к.с. ( 521 кВт ) в розрахунку на 100 га р!л!.

Шдвшцення продуктивное? 1 прац1 також вимагае Ютотного зрос-тання' 11 енергоозброеност1. Так, проведенный розрахунками ветанов-лено, що максимальне виробництво продукт I в розрахунку на серед-ньор1чного прац1вника може бути одержано при зростанн! енергооз-броеност1 в когоспах Черн1г1всько1 облает 1 в 2,6 раза, В1шшцько1 - в 3,8 та МиколаГвсько1 - в 1,7 раза. Таке зростання енергоосна-щеност1 виробництва та енергоозброеност1 прац1 значно перевгацуе середньодосягнутий р!вень ( в!дпов1дно 334 та 32,3 к.с. ) 1 прогнозный на пер!од до 2000 року (630 та 60 к.е.). 1етотно, що при Юнуючих розы!рах виробництва 1 параметрах енергетичних засоб1в насичення господарств до встановленого оптимального р!вня не реально. Проте це обумовлюе необх!дн1сть пошук1в нових техн!чних засоб1в, що забезпечать пор1вняно з 1снуючими р1зке зб!льшення обсяг! в виконуваних роб 1т за одиницю часу при значному пол1пшенн1 1х якост1. Необх1дно також, щоб розм!ри виробництва та параметри машин анаходшшсь м1ж собою в оптимально в1дпов1дност1.

6 вс1 Шдстави спод!ватись, що розширення форм власносИ, орган 1зац!я на 1х основ 1 орендних, фермереьких 1 т.п. господарств, тобто господарств за своНш розы1 рами Ютотно менших пор!вняно з когоспами 1 радгоспами, вимагатиме також значного зб1льшення тех-н1чно1 1 енергетично1 оснащеност! виробництва в розрахунку на одиницю оброблювано1 площ) [18).

Величина поточних 1 кап-1тальних витрат 'на виконання механ капания роб!т, а отке 1 продуктI, форыуеться не лише п1д впливом якЮних параметра машин 1 механ1зм!в,але й залежно в1д характеру, р1вня та умов 1х експлуатацП. Як правило, досягти ст1йких позитив-них результат!в в процес! використання МТП можливо лише тод1, коли забевпечуеться найб!лыиа взаемоузгодженЮть м1ж потенЩальними кон-структивними можливоетями техн1ки 1 орган1зац1йно-економ!чними умо-вами II використання. Останн! в практиц1 с1льськогосподарського виробництва надзвичайно р1зноман1тн1 ! суперечлив!.

Так, темпи 1 р!вень оснащеност1 господарств новими техн!чними засобами, що вмкористовуються в единому технолог!чному процес1, не однаков1,а мокдивий час продуктивного використання машин ( в межах огдашадьних агротехн1чних строк1 в виконання роб1т ) не завжди сп1в-падае з наявшми 1х обсягами у конкретному господарств! .Р1ст енергонасиченост! трактор1 в 1 можливостГпрадювати на високих швид-коетях не реал!зуються через в!дсутн!сть машин", що забезпечують

кз цих ивидкостях агротехШчШ вимоги подо якост! роб1т. Найчаст1-ие у виробнич1й практиц! спостер!гаеться нев1дпов1дн1сть м1к к1ль-к1етю 1 потукШстю енергетичних засоб)в, к!лы<1стп 1 робочиии параметрами машин, що з ними агрегатуються. Кр1м того, 1э зростанням техн1чно! оснащеност1 зменшуеться навантаження орних земель на трактор, а також завантаження машин в розрахунку на одиницю погуж-кост 1, ширини захвату 1 тн. В той же час Шдвицутоться ц!ни машин у розрахунку на одиницю в!дпов1дного як1сного параметру, що виэначае 1х родуктивШсть. Поряд з ним р!вень оплати прац1, Ц1ни на нафтопродукти, 1нш1 матер!али, послуги 1 т.1и. також пер1одично эм1нюються, як правило, в б1к зростання. Все це иер1дко зумовлюе, цо зростання оснащеност1 супроводжуеться лише скороченням трудо-вих затрат, в той час як грошово-матер1альн1 витратн, пов'язан1 в використанням машин, Шдвшцуються.

В]дбуваеться ! протилежний процес. Шдвищення якюного р)вня техшчних засоб1в, безумовно, стримуе негативний вплив зростання ц!н на величину витрат виробництва при проведенн1 мехаШзованих роб!т. Проте, р!вень 1 темпи зм)ни цих протид1ючих фактор]в в р1з-Ш перЮди 1 в р!зних виробничих умовах неоднаков!. Вищий р!вень експлуатацН, техШчного обслуговування 1 збер1гання, найб1льш повне використання удосконалених як1сних показник1в засоб1в меха-н!зацП в процес1 1х експлуатацН обумовлюють зростання продук-тквност! прац!, зменшення витрат пального, к1лькост! ремокт1в 1 т.д., тобто значною м1рою компенсують шдвищення тарифних ставок. ц1н 1 знилення р1чного вироб1тау машин.

Отже, зм1ни к1льк1сних, якюних 1 варПсних параметр 1 в в1дби-ваються на соб1вартост1 виконання мехаШзованих роб!т 1 д1ють як в напрямку 1х зменшення, так 1 Шдвищення.

Досл1дженнями встановлено, що за 1966-1985 рр. загальне п!дви-иення витрат за рахунок зростання оплати прац1, ц1н на техн1чн1 за-соби, ремонтШ матер1али, пальне, а також зменшення р!чного завантаження тракгор!в досягло 83,6X базового р!вня. Одночасно зд1йсню-вався процес якЮного удосконалення техн1чних засоб(в, який эумов-лював п1двищення продуктивност1 прац1, зменшував к!льк1сть ремонтов, деяке скорочення витрат пального, тобто стримував негативний вплив зростання витрат- Це супроводжувалось 1х скороченням на 55,3%. Таким чином за рахунок використання пол1пиених як1сних параметра машин компенсовано лише 662 витрат, ко эумовило в к!нце~

воыу п 1 дсумку шдвищення соб1вартоет) одиниЩ механ1вованих роб 1т у розрахунку на 1х середньор1чний обсяг близько 0,5 мрд.крб.(станом до 1991 р.).

Нова хвиля р1зкого Шдвищення ц1ц на техн1ку, нефтепродукта, початок яко! припадае на 1991 р., введения нових тарифних ставок оплати прац1 та 1етстпе еб1льшення нарахувань на не!, природно позначились - на витратах. Розрахунки показують, що при умов 1 використання пол1пыених як1с1шх параметра машин на р1вн1 19Вб-1990рр., якщо парк поповниться техн1чниыи засобами за ц1нами 1992 р. та п1сля переоЩнки функц1онуючих основних засоб1в, а урахуванням Шдвищення р1вня оплати прад1 та ц1н на нафтонродукти, витрати на одиницю механ1аованих роб1т зростуть у 20,8 раза.

Витрати на експлуатаЩю техн1ки ( паливо, амортизаЩйШ в1д-рахування, витрати на ремонта 1 техн1чне обслуговування) становили в середньому п'яту частину витрат на виробництво рослинницько1 продукт I. При зростанн1 ц1н на с1льськогослодарську продукц1 и в 1992 р. у 6-7 раз!в зв1льнення ц!н на промислову продукцио, що сложиваетьсн у е1льськогосподареькому виробництв1, зумовило Шдвищення ц1и у середньому в 16-17 раз1в. Отже, нав1ть за р1вн1стю 1нших умов витрати на експлуатаЩю техШки будуть в 2,5 раза ви-переджати темпи Шдвищення ц1н на продукЩю с1льського господар-ства, тобто процее неекв!валентност! товарообм1ну м1ж галузями народного господарства продовкуе поглиблюватись.

2.4. 0рган1зац1я використання техШки в умовах багатоукладноет1 господарювання

3 час1в 1снування ыашинно-тракторних станц1й найб!льш пошире-ною формою орган 1вац11 використання машин були тракторн! бригади, як1 обслуговували одне-два або й 61льше господарств аалежпо в1д 1х розм1ру 1 природно! зони розташування. Згодом, Шсля реорган1зац11 МТС ц! ж л1дрозд1ли стали складовими частинами в1дпов1дних господарств, техн1чно забезпечуючи 1х р1льнич1 бригади. 1нтенсиф1кац)я с1льськогосподарсъкого виробництва, вдосконалення внутр1господар-ського управл1ння викликали до життя поряд з тракторними бригадами ще й тракторно-р1льнич1 формування, а згодом-иосПйш спец1ал1зо-ван! загони. В межах наэваних механ1аоваиих п!дрозд!л1в орган!8а-

ц1йн1 форми використання машин грунтуються в основному на 1ндив1 -дуальн!й Шдготовц!, обслуговуванн1 1 використанн) машнно-трак-торних агрегат1в, комбайн1в та 1нших самох!дних машин безлосеред-ньо самим механ1затором [78].

Концентрац1я техн!ки в склад1 самост!йних тракторних бригад створюе необх1дш передумови для пол!пшення комплектування, вико-ристання 1 обслуговування МТП, формування квал1ф1кованого колекти-ву механ1затор!в, як! проте не виявляють достатньо1 зац)кавленост1 в к!нцевих результатах свое! прац!. Позитивного рисою тракторно-р!льничих 1 тракторно-комлексних бригад е концентрац!я в одному виробничо^ п!дрозд!л! земл!, тварин, техн1ки 1 робочо1 сили. Але оск!льки в Оагатьох господарствах э дек!лька таких п!дрозд!л!в, то виникають орган1Бац1йн! труднощ! при необх1дност! тимчасового створення великогрупових техн!чних формувань. До пере ваг механ1-зованих п!дрозд!л!в в1дносигься Гх повна в(дпов1дальн!сть за к1н-цев1 результата виробництва на закр1плен1й с1возм1н1. Водночас, жорстке закр!плення техн1ки ускладнюз маневрування нею в метах усього господарства, не сприяе розвитку сучасноГ ремонтно-експлуа-тац1йно1 бази 1 пол!шзенню умов прац1 й побуту механ1ватор!в [613.

Висок1 результата досягавться при эосередкеност 1 техн1ки 1 засоб1в II обслуговування в единому внутр1господарському п!дрозд!-л!-цеху або д!льниц1 механ1эац11 С 56,93 1 - за рахунок поеднання принциШв централ1зац11 техн1чних засоб1в з гибкими формами управл1ння в межах функц1онування територ!ально-галузево! системи. Зокрема, при цьому п1двищуеться р1вень використання машин 1 меха-н1зм!в, виробничих площ 1 обладнання майстерень, а такой запасних частин ! нафтопродукт1в, зайнятост! механ1затор!в. протягом року й оплата 1х прац1. Створення цех1в механ1зац!1 вимагае вдоскона-лення структури значного числа обелуговуючих господарських п1дроз-д1л 1 в, лосилення рол! госпрозрахункових взаемов1дносин м1ж ви-робничими одиницями. Основними принципами 1х формування е в!днос-на функцЮнальна самост1йн1сть. Структура 1 розм!ри цих служб обумовлюються обеягами виробництва, к1льк!стю первинних госпрозрахункових п!дрозд1л1в, наявн1стю техн1ки та 1нтими факторами.

Важливою умовою повного використання техн1ки при эростанн1 к!лькост! енергетичних засоб!в та 1нших складних машин, спец1ал1зо-ваних за технолог1чним призначенням, е дотримання в!дпов1дних про-порц!й м!ж ними та наявн!стю механ!?аторських кадр!в. Ш диспро-

порцП особливо гостро в!дчуваються у центральних 1 Швденних областях УкраПш. Ягадо в ц!лому колективн1 господарства забеэпечен1 трактористами-шшШстама, майстраш-наладчикаш по ремонту. 1 об-слуговуванню машинно-тракторного парку, елюсарями-рсмонтниками на 90 тобто на 10 одиницъ трактор!в, комбайн 1 в та самох1дних машин припадае т1льки 9 чолов1к, то у Луганськ1й облает! - 8,6, Запо-р!эьк1й - 7 ,-8 чалов1ка. Це в значн!й м1р! обуыовлюе недостаток) 1н-тенсившсть використання тракторного парку, зб1льшення фактичних строк!в проведения е1лъсыгогосподарських роб1т у 1,5-2 раза пороняно з оптимадьниыи. Зокрема, несвоечасне вбирания аернових поряд з конструктивнимм недол1ками техн1чних засоб1в обумовлюють щор!чн! втрати в Укра1н1 до 10 мн.т зерна.

Низький р1вень використання ЫТП у Сагатьох господарствах по-яснюеться також наявнЮтю серйозних недол1к1в в орган1зац!1 роботи техн!ки. Просто! машин з орган 1эад1йних причин складають 20-25%. 3 ус1х втрат продуктивност1 машин б1ля Ь0% припадае на недоскона-л!сть орган!зац1йних форм 1 метод!в застоеування техники 1 пращ ыехан!затор1в, 20-2Б - на иизьку як!сть ремонту 1 техн)чиого обе-луговування, 25-30%. - на недосконалють машин 1 низьку 1х як!сть. У ц1лому по Укра1н1 просто! в орган!зад!йних 1 техн!чних причин складають б!ля 5,5 мн. тракторо-дн1в або майже 60% вс1х просто!в, зернозбиральних комбайн!в - в1дпов!дно 121,5 тис. дн1в 1 74% [391.

Практика роботи техи1ки в одну эм!ну при 1ндив1дуальному аа-кр1пленн1 машин приводить до того, що механ!затори працюють у режим! продовжено! змИш ( 10-14 год.), внасл!док чого зм1нн1 норми виробН'ку виконуються практично за Ц1лий робочий день, а денн1 -т!льки на 55-75%. Поабавитись перерахованих та 1шшх недол!к!в дозволяв орган1 зад!я роботи техн!ки 1 прац! механ1затор1в потоково-цикловим методом, 1н1ц1аторами вровадження яко!'о були сиец1ал!сти Лугансько! 1 ОдеськоГ областей Г 18, 37, 42, 47, 76, 77,106,108 ]. Цей метод забезпечуе узгоджене виконання операд1й по вирощуванню й збиранню с1льськогосподарських культур в!дпов1дно до вимог передо-во! технологи. В1н дозволяв максимально розпод1лити роботи, вико-нувати !х з ч1ткою иосл1довн!стю. Це досягаеться розпод!лом вироб-кичого процееу на в1дносно коротк1 цикли, як1 виконуються машинно-тракторними агрегатами часто груповим методом, потоково, в максимально стисл! строки. При цьому за двома механ1ваторами приблиано однаково! квал1ф!кац!1 закр1плюються два трактори - просапний 1

загального призначення з набором с1льськогосподарських машин, зер-ноэбиралышй або 1нший сиец1альний комбайн. Це дозволяв трактористам працювати при виконанн! бШ.шост) польових роб!т у дв! зм)ни, тобто впорядковуетъся 1х робочий час I в1дпочинок.

Досв)д господаретв УкраПш, до застосовуеться потоково-цикло-вий метод оргаШзацП рикопакня мехашзованих роС1т, св!дчить про його ефективШсть. Шдвищення продуктивност1 машинно-тракторних агрегат!в, комбайн!в обумовлено кращим використанням 1х протягом зм!ни, скороченням простоТв з'орган заШйних 1 техШчних причин. Так, у ц!лому по господарствах Лугансько! облает! просто1 знизи-лись на 7%, Краснодонського району - па 66, ЛутуИнського - на 43, Новоайдарського - на 31%, а через техн1чн1 несправност1 в1дпов1дно на 20,55,44 1 35%. Знюкення просто1в з техШчних причин обумовлю-еться також орган!зац!ею спец1ал1зовано! слудби машинного двора, змшненням ремонтно-обслуговуючо! бази, спец!ал!зац1ега прац1 ые-хан1затор!в на проведенн1 польових 1 ремонтних роб!т, поШшенням якост1 ремонту, технолог!чно1 наладки машин.

Важлирою перевагою потоково-цтиювого методу використання ма-пшн е вниження потреби в техШц!, що у ц!лому по господарствах Лугансько I облает! становить 12-16%. В результат! двозм1нного використання машин частина тех)!!ки, до виШльняеться, використовуеть-ся як резерв, до эабезпечуе безперервШсть прот!кання технолог1ч-них процес!в. Норяд з виеокою ефективн1стю, потоково-циклова орга-н1зац1я роботи МТП мае I велике соц1альне значения.

Дальше поширення потоково-циклового методу вимагае узгодження роботи доном1жних служб ( заправка агрегат!в, 1х обслуговування, робота спец1ал!ст!в середньо! ланки ), впорядкування оплати прад! на в 1дновлюваних роботах служби машинного двору, дотримання вимог технолог1чних карт по вирощуванню й збиранню с!льськогосподарських культур, як основи складання зведеного плану виконання мехаШзова-них роб!т.

Шдвищення економ!чна! ефективност! використання техШки с!ль-ськогосподарських Шдприемств та 1нших власник1в вимагае розвитку р!зноман!тних форм кооперацП. В умовах Укра1ни доц!льно впровад-жувати: прокат, який передбачае передачу техшки господарств, орендних колектив1в на час виконання окремих роб 1т госпрозрахун-ковим п!дрозд!лам при внутр1господарському, а такол 1ниому госпо-дарству ( в т.ч. селянському ) - при м!жгосподарському використан-

н1. Прокат дощльний при кооперацИ машин спец1ального технологичного признач-ення з метою шдвмцення 1х зайнятоет1 протягом року; оренда, коли техШка передаться колективу на тривалий час, в1н же орган 1эовуе II ремонт 1 техшчне обслуговування; кооператицн по сШльному викориетанню эасоб1в мехаШзацП при об'еднанн1 когпв 1 ыатер1альних ресурс1в госпроэрахункових колектив1в, окремих госпо-дарств ( колективних та 1ндив1дуальних ); п1дряд на виконання комплексу механ 1 зованих трудом 1стких роб 1т но виробництву продукцП [13,17,18,81,111,112,113].

ФушсцЮнування виробничих Шдрозд1л1в господарств, у тому чис-л1 1 1нженерно1 служби на принципах оренди забезпечуе економ1ю вит-рат на утримання та експлуатаЩю техн!ки за рахунок б1льш поьного використання етвореного техн1чного потенЩалу для виконання поль-ових 1 стац1онарних механ1зованих роб1т, наданню послуг по ремонту, техн1чному обслуговуванню, збер1ганшо, а також прокату машин. У цих умовах значно зростае роль економ1чно обгрунтованих взаемо-в1дпосин м1ж механ1зованими п1дрозд1лами по виробництву с1льеько-госнодарсько1 продукцП, колективами 1нженерно-техн1чно1 служби, кер1вництвом господарств.

Виробничий досв1д 1 наукоы досл1дження св1дчать, що орендн! в1дноси1Ш будуються на ряд! важливих принциШв. Перш за все - нов-на самост!йн1еть орендар1в при визначенн1 виробничо! програми ( структури пос 1 вних площ, вид1в погол1в'я тварин, обсяПв меха-н1 зованих роб 1т, напрям1в реал1зац11 продукцП 1 надання послуг тощо). ПродукЩя ( послуги ), вироблена (надан1) ореидними колективами чи 1ндив1дуальними орендарями, реал1зуеться за Щнами, як1 в1дображать 1х сусгИльну споживчу варт1сть та певну частину при-бутку. Орендар1 виплачують за надат в 1х розпорядження засобн ви-робництва орендну плату за ф1ксованими нормативами, тобто орендна плата е пост1йною величиною, яка не залежить в1д результата гос-подарсько1 д1яльност1 ореидар1в. Бона змИноеться т1льки у ышадку вм1ш1 1 структури засоб1в оренди.При оренд1 члени сформованих пос-тШних колектив1в первинних виробничих 1 обелуговуючих Шдроз-д1л1в еам1 визначають порядок авансування, р1вень оплати прац1, встановлюють необх1дн1 затрата на управПшя. 11арешт1, сл1д ь1д-ы1тити,що орендарям надаеться свобода при розпод1л1 гооирозрахун-кового нрибутку, встановленн! розпорядку робочого дня.

У ве1х областях Укра1ни и приклади оргашоацП роботи п1дроз-

д 1 л 1 в механ1затор!в 1 обслуговуючо1 сфери на оредн!й основ1,причо~ му (форм II зд)йснення найр!зноман1тн1ш1. Але вс! вони забезпечу-ють Шдвищення ефективност! виробничо! д!яльност! за рахунок за-м1ни наказово-нарядно! системи орган1зацП прац1 догов!рними в1д-носинами. Вони е одним з Еажлив1ших елемент1в економ!чного механ!-зму. В агропромисловому виробництв! це надШшй спос!б орган!зацИ 1 форма зд!йснення господарсько! д!яльност!, що виражае 1нтереси певних колектив1в, сприяе виявленню резерв!в за рахунок збалансо-ваност! обсяпв виробництва з планами реал!эац11 1 матер!ально-техн1чного забезпечення.

Найб1льш поширеними формами внутр!господарських догов1рних в!дносин е: пряма оренда, за якого кер!вництво господарства передав техн1чн! засоби в тимчасове корисгування безпосередньо механ1-зованим л!дрозд!лам ( К1ровоградський, Мало-Виск!вський райони К!-ровоградськоГ облает!); опосередкована оренда, коли техн!чн1 засоби та нше господарське майно, що використовуеться при функцЮну-ванн! МТП передаетьея в довгострокову оренду машинному двору. Останн!й,в свою чергу, надае засоби механ!зац!1 виробничим п!дроз-д1лам (коолератиЕН, орендн1 польов1 ланки, механ!зован1 польов! л1дрозд!ли) в м1ру потреби для виконання певних технолог!чних про-цес1в ( Лутупнський та Краснодонеький райони Лугансько1 облает!).Х

Взаеморозрахунки м1к учасниками регулюються договорами оренди. Вони, як правило, визначають орендну плату, а при несбх1дност1 та-кож розм!р в1драхувань на ремонт, техн1чне обслуговування, збер!-гання тощо. Надан1 лослуги в межах л!м!тних ( нормзтивних ) вит-рат оплачуються внутр!господарськими грошовими знаками або чеками-накладними за внутр1господароькими в1дпускними або прокатними ц1-нами.

Виб1р форм оренди 1 вид!в взаеморахунк!в залежить в1д кон-кретних виробничих умов (м!сце роэташування центрально1 садиби та населених лункт!в 1 1х чисельн1сть, наявн1сть 1 розм1щення споруд 1нженерно-техн1чного комплексу, в!ддален1сть населених пункт!в та стан внутр1господарських дор1г, розм1ри та спец1ал!зац1я виробництва тощо).

Функц1онування орендних механ1зованих п1дрозд1л!в е неодм1н-ною лочатковою стад!ею впровадження товарно-грошових в1дносин на господарському р1вн!. Це Шдтверджуеться, зокрема, 1 д!ею еконо-м!чних санкщй, як! застосовуються при внутрНиньогосподарських

стосунках. Так, механ1аован1 п1дрозд1ли винлачують служб) машинного двора штраф за кожний ьайвий день перебування машини понад установлений строк у розм!р! 12 в1д прокати-.1 ц1ни. При цьому дн1 видач1 I повернення машини, перерви у выкопаны роб1т через погод-н1 I агротехи!чн1 умови не враховуються. В свою чергу, при неп!д-готовленост1 техн1ки до виконання чергових е1льськогосподарських роб1т служба- машинного двора в1дшкодовуе виробничим колективам вбитки за порушення рекомендованих агротехШчних строк)в. Величина збитк1в за кожний день в розрахунку на агрегат визначаеться за розм!ром недоодержаного врожаю на нлоии, яка дор1внюе його ден-н1й продуктивное! 1. Модна встановити за формулою:

3 = П - ( Уопт - У1 ) Ц , 1-1

де П - дениа продуктивнють агрегату у ыдпов1дних одиницях

вим!ру;

Уопт, У! - урожай, з1браний в оптимальн! строки та на 1-день за межами агростроку. ц/га;

Ц - ц1на реал1зац11 1 ц одержаного врожаю, крб.

Орендний п1дряд е д!евою формою госпрозрахункових в1дно-еин.що найб!льше Б1днов1дають доеягнутому р1вню розвитку продук-тнвних сил. Значний ефект досягаеться, коли оренда техн!ки сп1впадае 8 орендою зеыельних д!лянок. У такому випадку онтим1зуе ться к!льк1сний 1 етруктурний склад машинного парку 1 гарантуеть-ся його завантажеиня. Верхня й нижня межа розм1ру мехаШзованого п1дрозд1лу визначаеться конкретними умовами залежно в1д оптимального поеднання техн1ко-техиолопчних 1 соц1ально-еконошчних фактор^ виробництва.

Прогрес техШки 1 посилення госпрозрахунково1 в1дпов1дальнос-т1 трудових колеКтив!в обумовлюе необх1дн!сть, з одного боку, передач! виробничих <$ункц1й р1зним механ1зованим и!дрозд[лам ( на-приклад, техн1чне обслуговування 1 екеплуататя ), а з другого -вимагае п!двищення 1х самост1йност1 й формуванна аароб!тку з вра-хуванням к1нцевих результата роботи. Доц1льно вид!лити так1 окре-м! структурн! п1дрозд1ли: механ1зован1 польов1 колективи; ремонтна майстерня, пункт техн1чного обслуговування; машшшй дв1р, як1 д1-ють на Шдстав! господарських договор1в.

У процес1 виробничо! д1ялыюст1 п1дроэд!ли госпсдарства, як! обелугэвуються ремонтной майстерною, пунктом техшчного обслуговування ыожуть висловити 1м претензП за прост1й трактор!в, ком-

байн!в, автомобШв та !нших машин через неяк1сний ремонт аОо тех-н!чне обслуговування, недотримання строк!в усунення несправностей, перевитрату матер1ал1в та 1н. Эокрема, невиконання встановлених обсяпв роб 1т по техн1чному обслуговуванню призводить до ютотних матер1альних втрат через прискоре!шй энос деталей, вузл!в, агрега-т1в 1 машини в ц!лому, зб1льшенню витрат на И в1дновлення [113]. При встановленШ вини колектиьу в1дпов!дним п1дрозд!лам компёнсу-еться нанесена шкода з госпрозрахункового прибутку. В свою чергу реммайстерня може виставляти претензП 1ншим службам господарства за перебо! в подач1 води,тепла,газу, поруыення граф1к1в постановки техн1ки на ремонт 1 техШчне обслуговування, поставки запасних частин 1 ремонтних матер1ал1в, ненадання транспортних послуг. За-доволення претенз!й в1дбуваеться аналог1чно.

При перевод! роботи служби ремонту 1 техн!чного обслуговуван-ня на орендн! в!дноеини визначаюгьоя внутр!гоеподарськ1 розрахун-ков1 ц!ни. Вони залежать в1д способу проведения ремонтних роб!т: силами пост1йних прац1вник!в ремонтно! майстерн1 без залучення ме-хан1затор1в; комб1нованим способом /часткове залучення механ1 за-тор!в/; надання м!сця для ремонту, який шконуютъ в основному ме-хан1затори; часткове залучення роб1тник1в ремонтно! майстерн!.

При виконанн! ремонтних роб!т силами прац1вник!в майстерн1 розрахункова ц1на складае повну фактичну соб!варт!сть проведеного' ремонту або каданих послуг з врахуванням планових накопичень або без них. При участ! в ремонтних роботах тракторист1в-машин1ст1в розрахункова ц1на зменшуеться на суму оплати прац! (зПдно розц!-нок на ремонтн! роботи) залучених механ1затор!в, якщо вони одержу-ють зарплату за ремонт беэпосередньо по основному м!сцю свое1 роботи (з фонду оплати пращ механ!зованих п1дрозд!л!в).

Якщо оплата пращ залучених пращ вник!в проводиться аа раху-нок фонду майстерн!, розрахункова ц1на ьизначаеться аналог1чно першому випадку. Тод! ж, коли ремонтн! роботи повн1стю виконують-ся силами тракторист1в-машнн]ст!в механ 1 зованих ШдроздШв, внутри господарська розрахункова ц!на встановлюеться за надання м!сця для ремонту з врахуванням вартост! ремонту вузл!в 1 деталей, реа-Л1зап1! запасних частин. Майстерня продав вапасш частини за Щ -нами, що вищ1 оптових на суму затрат по 1х доетавц!, оплат! !нже-нера -постачальника, ком1р>шка. СередШй розм!р доплати складае 10-25%'[ 18,103 ].

Прибуток ремонтно1 майетерш складаеться з надходжень за на-дан1 послуги 1 реал1зац1ю в1дювлених запасних частая. Матер1альн1 витрати колективу включзють варПсть запасних частин.ремонтних ма-тер1ал1в,роб!т 1 послуг 1нших п1дрозд1л1в,иоточиого ремонту оенов-ких засоб1в майетерн1, електроенергП 1 допом!жннх матер1ал1в.

Для зац1кавленост] орендних колектив1в ремонтно! майстерн1 ! пункту техн1чного обслуговування в забезпеченост! потр1бно1 готов-ност1 машинного парку 1 екороченн1 затрат на його утримання як планов 1 1 оц1ночн1 показники необх1дно застосовувати коеф!ц1ент техл!чно1 готовност! 1 нормативи затрат на ремонт, техн!чне обслуговування 1 збер1гання. При цьому забезпечення вищо1 пор!вняно з за^планор.аним р1внен готовност1 маатн повинно в1дпов1дно стимулю-ватись. Шдвищення магер1ально1 зац!кавленост1 доеягаеться тим, до прац1вники ремонтноI сфери практично в р1вн1й м1р1 стимулюються аа одержан 1 к1йцев1 результата. 3 госпроэрахункового прибутку по-льового мехзн1зованого п1дрозд1лу вони одержують середн1й розм1р доплат 1 прем1й тракторист1в~машин!ст1в на зароблений карбованець. Одночаско варт1сть зекономленого пального 1 ремонтних штер1ал1в розпод!ляеться м!ж трактористами-машин1стами 1 ремонтниками в!дпо-в1дно до прийнятик у господарств1 норматива. Для оц1нки роботи орендного колективу мзИстерн! та пункту техн1чного обслуговування можуть застоссвуватись 1 1нш1 показншси: строки викоианяя заявок п1дрозд!л1в по усуненню несправностей машин, в1дновлешш вуэл1в, виконаняю план1в роб1т.

Трудовий колектив, орендуючи у господарства на тривалий час буд1вл1, споруди, обладнання, техШку ( при згод1 орендних п!дроз-д1л1в рослинництва), стае Шби 1х власником, самост1йно орган1зую-чи виробничий процес 1 працю. Ореидний п1дряд створюе передумови для над 1йного збер1гання, стюечаско! 1 як1сно! Шдготовки техи1ки до продуктивного використання, економногс витрачання матер1альних та 1нших ресурс1в.

Впровадження орендного п1дряду обумовлюе активну д1ю системи економ1чно1 в!дпов1дальноет1 у позагосподарських 1 внутр!госпо-дарських в1дносинах через госпрозрахунков1 претензП 1 санкцИ. Вони в к1нцевому п1дсумку певною м1рою формують розм1р госпроз-рахункового прибутку не т1льки на машинному двор1, але 1 в 1нших орендних п1дрозд1лах 1 п1дприемствах.

Реальна оц!нка сучасного етапу розвитку екчьськогооподареько-

кого мсшинобудування, економ!ки когосгйв, радгосШв та 1нших го-слодарств агропрошслового ьиробництва св!дчить про те, що в бли-жшй перспектив! неправом1рно розраховувати на зроетання техн1чно1 оснащеност!, фондо- чи енергооэброеност1 прац1 до оптимального р1в-ня. В середин! самого агровромиелового комплексу е значн!, неви-користан! резерви, ! ьони полягають, васамперед, в удосконаленн! орган1зац11 використання техШки. Шдвищення економ!чно1 ефективност] застосування техшчних заеоб1в с!льськогосподарських п!д~ приемств та 1нших власник1в передбачае розьиток р!зноман!тних форм кооперац!I.

В умовах УкраГни усп!шно! реал!зад1 лереваг нових форм взае-мов!дносин у процесс машиновикористання можна досягти за рахунок кооперацИ. Одн!ею з найб1льш важливих 1 доступних форм е коротко-1 строкова оренда або прокат техн1чних засоб!в [9,17,18,57,58,59,60, 61,64,79]. При цьому техШка, яка належить одному господарству, спец1ал!зованому п!дприемству ( реыонтно-техн1чному чи под!бному), самоет1йн!й станц!I прокату, орендному колективу на чае виконання мехашзованих роб 1т за певну плату передаешься госпрозрахунковим П1дрозд 1лам або 1ншим гослодаретвам чи !ндив!дуальним орендарям. Таким чином, може бути внутр1господарський або шжгосподарський прокат техшки. Под!бна кооперац!я доц1льна при використанш машин снещального технолог!чного призначення ( внесенн! добрив, гер6шид!в, спец1альних транспортних, навантажуЕально-роэвант^жу-вальних, меЮративних та !н.).Ефект ?*осягаетьея за рахунок зб1ль-шення часу використання техшчних засоб1в протягом року. Техшчне обслуговування ! ремонт машин зд!йснюють пост1йн! 1х влаеники.

Все б1льшого новирьння набувае прокат машин службою машинного двору. При цьому иона, зосередмуючи на правах' оренди техшку гос-подарсгва, забезнечуе сьо!ми силами II гюст1йну готовн1сть, надаю-чи виробничим колективам дли використання на строк, обумовлений технолог!ею виконання певних роб1т або 1х циклу.

МехаШоован! п 1 дрозд 1 ли оплачують служб! машинного дьора час використання техн1чних эасоб!в, як! взят! ними на прокат, за ц1-ною, що ветановлюегься розрахунковим шляхом на шдстаы планового р1чного завантакення 1 р!чного л1м1ту затрат на утримаиня машин. Розщнки а використання кожно1 машини встаноьлюються в роарахун-ку на машино-эм1иу. Одержуючи в!д машинного дьора спраьну 1 тек-нолоПчно В1 дрегульовану техШку, колектнв механ1затср1в сплачуе

вартЮть кожно1 вмШи II перебування в своему розпоряджешП. Такий порядок стимулюе високопродуктивне використання машин, скорочуе строки проведения польових роб!т 1 своечасне повернення техШки на машияний дв1р. При цьому служба машинного двору мае можливють вс1 роботи по ремонту, збер1ганню 1 техн1чному обслуговуванню машин проводите протягом року р1вном1рно 1 пост!йно п!дтримувати 1х в роботоздатному стан!.

Д1яльн!сть служби машинного двору 1 орендних колектив!в виз-начаеться внутр1господарськими правовими 1 економ!чними вимогами 1 положениями. Правов1 вимоги передбачають у;сладання договор!в м1ж адм!н1страц1ею господарства 1 п1дрозд1лами, а також безпосередньо м\х ними. В договор! обумовлюються обов'язки, права 1 в1дпов!даль-н!сть стор!н, система взаеморозрахунк!в 1 матер1ального стимулю-вання, а також економ!чних санкц1й при порушенн1 умов угоди. Еко-ном!чнД вимоги передбачають повну самост!йн!сть орендар!в при реа-л1зад11х виробничих завдань, самоокупн1сть матер1аяьних витрат одержанный прибутками. При цьому орендар матер1ально в!дпов!дае за рац!ональне використання переданих йоку засоб!в виробництва.

Орендн1 колективи сплачують варПсть прокату машин 1 послуги 1кженерно-техи1чних ШдроздШв з суми л1м!ту затрат на утримання техшки, необх1дно! для виконаняя обсяПв роб1т в!дпов!дно до технолог!!. Л1м1ти затрат доводиться адм1н1страд1ею господарств п1д-розд!лам при укладами! договор1в. Розрахован1 л!м1ти затрат на утримання техн!ки - е пост!йними на даний пер1од (р!к), вони не валежигь в!д того, хто виконуе роботи, пов'яза.ч! з ремонтом 1 збе-р!ганням машин.

Мехак1зованим п1дрозд1лам, що працюють на оренд1, виг)дн!п!е, щоб ремонтом 1 вбер!ганням техн1ки займались спец1ал1зован1 служби господарства, як! мають необк!дн1 для дього потужност!, буд1вл1, споруди, технолоИчне обладнання й квал!ф1кован1 кадри. В той же час зуснля механ1вованого п1дрозд1лу головним чином зосереджу-ються на одержанн! продукт I. Взаеморозрахунки 1 обл!к затрат зд1йснються за чековою системою. 0рган1зац!я роботи служб машинного двора на принципах прокату техШки, кр1м пост!йно1 техн!чноГ готовность гарантуе економ1ю кошт1в на II утримання.

Забезпечуючи практично пост!йну техя1чну готовн!сть машинно-тракторного парку, вс1 1нженерн1 п!дрозд!ли радгоспу !м. Щорса Лу-тупнського району знивили затрата на ремонт 1 техн!чне обслугову-

вання трактор1в на 27%, комбайШв - 19 1 с1льськогосподарських машин - на 18%. Служба машинного двора, що складаеться в цьому господарств1 з 9 чолов!к, сЕоечасно 1 як1сш готуе е1льськогоспо-дарськ1 машини до сезону роб!т, забезпечуе 1х збер1гання в1дпо~ в1дно до вимог гакузевого стандарту. Щор1чний фактичний обсяг ро-61т, який виконуеться цим колективом, складае 45-50 тис.крб. при 1стотн1й економП прямих затрат.

ОрендШ колективи р1лышк1в, одержуючи на прокат в!д служб машинного двора добре ШдготовлеШ 1 технолопчно в1дрегульован1 машини, всю свою увагу зосереджувть на 1х високопродуктивному ви-користанн1, дотриыаши технологи виконання мехаШвованих роб1т, не допускають в!дхилень в!д агротехШчннх етрок1в. Як результат, в орендних колективах середня врожгйШсть зернових за останш три роки Шдвшдилась на 2 - 5 ц з гектару, кукурудзи на силос -16-40 ц/га.

Розвиток багатоукладного господарювання, створення орендних 1 кооперативних колектив1в 1 шдприемств, вид!лення селянських (фермере ьких) господарств значно Шдвищуе потребу в додатковому забез-печенн1 села техШкою та обладнанням. Сл1д такой враховувати, що ф!нансове положения господарств, орендар1в,фермер1в не досить м1ц-не, а ц1ни на машини пост1йно вростають. Як св)дчать досл1дження, багато складних 1 дорогих аа вартЮтю техШчних оасоб1в використо-вуеться протягом року лише незначний час, 1 тому придбання 1х гос-нодарстваыи з обмеженими обсягами роб 1т, або окреыими споживачами економ1чно недоц1льне. У цьому зв'язку виникае необх1дн1сть в ор-гаШзацП сиец1ал1зованих пункт1в прокату осла дно I техШки, яка користуеться шдвищеним попитом 1 мае короткотеры1новий характер застосування. В1н може створюватись як внутр1господарський госп-розрахунковий п1дрозд1л агропостач1в чи ремонтно-транспортних шдприемств, бути на еамост1йному баланс! або на кооперативно основ!. Послуги надаються за тарифами в1дпов1дних прейскурант!в, а такод за в!дпускними 1 догов1рниш1 ц1нами.

Необх1дШсть вдосконалення господарського мехаШгму передба-чае адекватну зм 1 ну форм оргаШзанП економ1чно! д!яльност1 1 зо-крема уточнения функц!опально завершеного комплексу Еиробничих д1й, спрямованих на ефективну експлуатац!ю машинного парку. Де стане можливим лише при неформальному об'еднанШ 1нженерних служб районного апарату управтня агропроыисдовим внробництвом, ремонт-

но-транспортного Шдприемства, агропостачу, с1льенерго тощо. 3 метою забезпечення ст1йко1 роботи вс1е1 еистеми функцЮнальн! обо-в'язки повинн1 розширюватись знизу вверх (господарство-район), щоб вив1льнити 1нженерну службу кодективнкх господарств для роботи на виробництв1. Дощльно також орган!чно об'еднати вс! процеси управ-л!ння, постачання й в1дновлення машин, не вид!ляючи як самост!йну ланку матер!алько-техн!чне постачання ресурсами [8,9,17,18,60,62, 123,130,132,1373.

ЛоПка розвитку управл!ння агропромисловим виробництвом дозволяв припусгити, що практичне зд!йснешш процесу його техн1чно1 перебудови 1 серв1сного обслуговування повинно координуватися з единого нацЮнального центру. Таким центром повинна стати в ирод-жена служба матер1ально-техн1чного забезпечення М!нс1льгосппроду Укра1ни. Бона виступатиме в рол! генерального эамовника виробницт-ва сирськогосподарськоГ техШки для господарств ус1х уклад1в, спрямсруючи виробнич! потужност1 п1дприемств с!льськогосподарсько-го машнобудування та 1ншк галузей з метою покриття потреб вироб-ництва за рахунок головним чином нац!ональних заеоб!в.

2.5. 0сновн1 принципи техн1чно1 пол 1 тики, формування та функцЮнування ринку засоб1в механ1зацП 1 сфери послуг

Л1кв1дац1я кризових явии, в агропромисловому виробництв1, забезпечення продовольчого достатку, позбавлення в!д 1мпортно1 за-лежност1 можуть бути досягнут 1 лише при успшному вт!ленн1 в практику основних принцип 1в господарования, а саме: свобода вибо-ру виробничо1 прогреми, форм орган1зацII виробництва, ц1н на про-дукц1ю, партнер1в 1 використання прибутк!в, а також оптим1зац!1 застосування вс!х ресурсге.

При вс1й р1зноман1тност! проблем, що в комплекс! формують техн1чну пол1 тику агропромислового виробництва, в найб1лыа загаль-ному вигляд1 1х можна ввести до двох: розробка нових 1 вдосконале-ння 1снуючих техн1чних засоб1в та побудова над1йного механ1зму створення й функц1онування ринку засоб!в виробництва та 1нженерно-техн1чних послуг.

Науковою основой планом!рпого насичення номенклатури та вдое-

коналення техн 1 чннх засоб!в служить система машин. ТехносПчн! комплекси маши и для вирощування й збиранкя с 1 дьськогосподарсъкмх культур, 1ДО включен 1 в цю систему, забезпечушь досить високий р!-вень механ1оац1I окремих процес1в. Ироте у виробничих умовах в!н залишаетьоя надто низьким, а трудом!стк!сть продукц11 значною, тому що господарства не повШст укомплектован! в!дпов1дними машинами ! вмушен1 працювати неефективниыи або вручну. Нав1ть з затратах на виробництво зерна питома вага затрат ручно1 прац! досягав 40-48%. Загальна частка ручно! прац1 в с!льському господарств1 становить блиэько VOZ.. II застосовують як на ociiOBirax, так 1 па допом!жних операц1ях, для виконання яких техн!чн1 засоби постача-ються в недостатн!й к!лькост1 або не ьипускаються зовс1м.

Система машин для рослинництва по номенклатур! реал1зуеться нин! ыенше, н!ж на 50%, а для твариьнидтва - на 6UX. В 1990 р. потреба агропромислового комплексу в автомоб1лях 1 тракторах була задоволена на 71-74%, у кукурудзозбиральних комбайнах - на 65%. ЗабезпечеШсть запасними частицами етановнла 70% в1д нормативно! потреби. По окремих техн1чних комплексах машин р1вень реал!зац11 становить лише 30 - 40%. Виробництво деяких машин задовольняе потреби с1льського господарства на 40-60% 1 нав!ть менше. Особливо несприятливий стан з освоениям ьиробництва нових машин, як1 повин-Н1 зам!нити ручну працю. Водночас, промислов1сть виробляла багато машин одного функц1опального призначення в обсягах, що перевишують потреби в них.'

Через низьку якЮть та в!деутн1сть запасних частин господарства змушен1 створювати резерви машин, щоб забезпечити своечасне виконання с!льськогосподарських роб1т. Нароб1ток б1льшост1 маши на в 1 дмову в 10-12 раз!в менший, н!ж у закордонних аналоги. Так, нароб1ток на в 1 дмову эернозбиральних комбайн!в становить лише 1525 год., трактор1в -80-150 год. проти нормативних 120-150 та 300350 год. Трудом1стк1стъ техн1чного обслуговування перевищуе норматив в 2-3 рази, а питом1 витрати палива - в 1,2-1,3 раза. Внасл!-док цього на ремонт 1 i техн1чному обслуговуванШ шшин зайнято блиэько 1,3 мн. квал1ф!кованих механ1затор1в, тобто б1льше, н!к на Ix виробництв1, в той час як безпосередньо на тракторах працее ыенше 480 тис.чоловж. На ремонт 1 техн1чне обслуговування щоршно витрачаеться 25% в1д балансово! вартост1 машин ( для пор1внянна в США - 7%, у Франц!I - 10% ).

Шдвищення над1йност! техн1ки дало б змогу знизити потребу в н1й на 25-30%, а по зернозбиральких комбайнах - у два рази. Багато машин, що надходять у с!льське господарство, мають високу матер!а-лом1стк1сть 1 високий тиск на грунт, що призводить до його переу-щ!льнення. Вке нин1 воно втрич! переви-дуе допустиме. Недоб1р урожаю в1д переущ1льнення дор1внюе приросту його в1д зрошення 1 майже дор1внюе - в1д заетосування добрив. Отже, вимога щодо зменшення шк1дливих еколоПчних насл!дк!в використання машин стае визначаль-ною.

Тривалий час система машин розроблялась зПдно з диочою кон-цепц!ею "спец!ал1зац11 та концентрац1I" для великомасштабного ви-робяицтва. Внасл1док цього в н!й в1дсутн! комплекеи машин для невеликих д1лянок 1 малих ферм, п!деобних та фермерских господарств, 1ндив1дуальних спокивач!в.

Оучасна техн!чна пол1тика повинна визначатись з урахуванням вм1й дконом1чного медаШэму функц!онування с1льського госяодарства, а саме: р1ен1 форми власност! й орган1зац11 прац1, госпрозрахунок 1 самоокупн1сть, в!дьний ринок, можливЮть створення сшльних п!д-приемств та умов для придбання техн!ки за кордоном, посилення рол! ШтеграцП.

Переважно монопольне виробництво техн1ки, яке мае м1сце пин!, в1дсутн!сть конкуренцН на ринку не стимулюе маыинобуд1вник!в до Шдвищення якост 1 свое! продукт I ,Промислов1 Шдприемства в1ддають перевагу матер!алом1стким 1 дорогим машинам великоI одинично! по-тужност!, особливо зараз, коли введена практика догов!рних ц1н. Це вабезпечуе 1м можлив!сть нарощувати обсяги виробництва не у ф!зич-ному вим!р1, а у грошовому.

В основу техн1чио! пол1тики по п1двищенню р!вня механ1заЩ1 необх!дно покласти технолог!чно зак!нчен! комплекеи машин для ок-ремих виробничих процес1в (оброб)ток гранту, с!вба 1 сад!ння, внесения добрив тощо) по вирошуванню.збиранню та збер1ганню врожаю. Ерогресом у техн!чн1й пол!тиц! е пошук принципово нових напрям!в Шдвищення продуктивное?! техн1ки. До останнього часу основними шляхами його були дб!льшення робочо! швидкост! 1 ширини захвату. Проте цей напрям практично себе вичерпав, бо нарощування цих пара-метр1в призводить до энюкення якост! виконання технолог!чних опе-рац1й, поруиень агротехн1чних вимог, кр!м того, зб!лынуеться маса агрегат!в.Частково ця проблема вир!шуеться створенням гусеничних 1

шШвгусеничних машин, эниженням маси агрегат 1 в завдяки застосу-ванню легких матер1 ал 1 в 1 сплав1в.

В умовах розвитку багатоукладноI економ!ки доц1лыю створюва-ти виробнич! потужносп та налагодити випуск тягових машин (зокре-ма, трактор 1 в клаеу 1,4 1 0,6 ), землеобробних знарядь, транспортних засоб1в, тваринницького обладнання для селянських (фермеров-ких) господарств, орендних колектив1в та особистих п1дсобних гос-подарств громадян. Вже розроблений комплекс машин з 300 назв р1з-но! техн1ки в основному на ун!версально-блочному принцип 1. Основ-н1 вимоги, як! повинна задовольняти техн1ка для малих фермерських господарств, эводяться до того, що вона мусить бути мШмально матер 1 алом юткою ( як результат, дешевою, малогабаритною, не спричи-няти деградацП грунту ), ун!версальною й зручною в екслуатацП та ремонт!.

Вамивим аспектом удосконалення техн!чно1 пол Пики е рацЮна-л1зац!я комплектования машинно-тракторного парку господарства у напрям1 найпоБн1шо! в!дпов!дност1 обсяг1в виробництва 1 параметр!в машин, якими воно оснашуеться. Проте нин1 с1льське господарство зазнав думе в!дчутних втрат через несШвпадання часу продуктивного використання машин (в рамках оптимальних агротехн1чних строк1в ви-конання роб1т) з фактичними обсягами роб 1т у конкретних господар-ствах. Тому й очжуваний в!дх!д в!д фондового постачання не зможе в ближч1й перспектив! вабезпечити рацЮнальне комплектування МТП, якщо ринок засоб!в виробництва не эапропонуе машини та 1х комп-лекси, диференц!йован1 за сво1ми параметрами ( касамперед, за ви-роб1тком ), як! б задовольняли р!зн! розм1ри 1 спец1ал!зац1ю виробництва .

Своечасна 1нформац!я про обсяги роб1т, як! гарантують без-збиткову експлуатаЩю, допомогла б гоеподаретвам ор1ентуватись при формуванн! машинно-тракторного парку. В результат! це дало б змогу виэначати доц1льн1сть придбання нових засоб1в механ!зац!1, а при 1х наявност1 - правильно вибрати орган1зац1йн1 форми експлуатацП ( нанриклад, у склад1 окремого механ!зованого п1дрозд!лу, на умовах оренди 1 прокату тощо ). Необх1днють эб1льшення типорозм!рних ряд!в та розширення 1нформацП про економ1чн1 меж1 1х застосування . особливо зростае при 1нтенсиф1кац11 процесу створення нових оргая!-эац1йних структур на баз1 эм1ни форм власност1.

Незначн! усп!хи в д:.оягненн! головно! мети перебудсви госпо-

дарзького механ1зму пояснюеться некомплексним зд!йснешшм економ!ч-но! реформи, коли эамост1йн!сть Шдприемств лише декларуеться, а не п1дкр1шюетьея необх1диими вы 1 нами метод 1 в планування, податко-вих обмежень, ц1ноутворення, а також пов1льиим проведениям позитив-них перетворень, що зумовило розвал старо! системи управл1шш без створення нових ринкових в1дносин.

Спочатку сл!д з'ясувати, що таке ринок? Б економ!чн1й лIГерату р1 поняття "ринок" мае нодв!йне значения. По-перше, воно е си-кон1мом ефери об1гу. I по-друге, використовуеться як категор!я, що виражае певн1 економ1чн! в!дносини. Ринок, як сфера об1гу ,!с-нував п0ст1йн0, 1 тому мова може йти лише про насичення йога товарами за рахунок зб1льшення 1х випуску.або шляхом п1двищення ц!н, а отже, зменшення споживання. Таким чином, стосовно ринку техн1ч-них засоб1в мова може йти лише про економ1чну категор1ю.. Руш1йною силою ^иробництва у ринков1й економ!ц1 е, як в1домо, конкурентл, а регулятором - закон вартостз. Мета регульованого ринку лолягае в недопутденн! перевиробництва товар1в,'зниження прибутку та 1нфля-Ц11 ( рис. 1 ).

4-:Ч Шдприемства-

замовники

Шдприемства-виготовлювач1

Рис.1. Взаемод1я суб'ект1в ринку трхШчних засоб!в

Формування ринку засоб!в виробництва в агропомисловому комплект сл1д зд1йснювати нляхом поступово! зам!ки центразованого розпод 1 лу ресурс1в в1льною торпвлею б!льп1стю - вид1в продукт I виробничо-техн1чного призначення. Головним напрямом тут е демоно-иол1зац1я виробництва через поступове роздержавлення промислових п1дприемств 1 створення необх1дних умов для розвитку конкуренцII м!ж товаровиробниками, а отже тдвищення зац!кавленост1 в якост1 та р!зномая1тност! продукт I. Все це може гарантувати лише д!йове

антимонолольне законодавстьо, яке обнежувало б концентрац1ю виробництва певних машин на одному машинобуд!вному Шдприемств!.

Нин1 приблизно' 1100 промислових Шдприемств е единими виго-товлювачами близько 1800 еид1в иродукц!I, що надходить в агропро-мисловий комплекс.При цьому р1веяь державного замовлення в загаль-ному обсяз! И виробництва становить понад 90%. В кра1нах, де ринковий спос1б розпод1лу ресуре!в 1 прибутшв е перев&жаючим, така концентрат я економ1чно1 влади просто недопустима. Тому ао-середження виробництва окремих машин не повинно перевишувати, за оЩнками, 50% в1д усього обсягу.

Д1евою орган1зац1йноы формою роздержавлення великих промислових Шдприемств повинна стати 1х децентрал1зац1я за рахунок створення акЩонерних об'еднань 1 тоьариств з участю с!льськогос-подарських споживач1в, народних 1 орендних Шдприемств, удоскона-лення економ1чних в!дносин кооперованих п1дприемств з метою за-безпечення вваемовиПдно! учает! у сп1вроб1тництв!, розукрупнення 1 створення малих Шдприемств по виготовленню техн1чних засоб1в та 1х обслуговування для задоволення назр1лих потреб виробництва. Сл1д эд!йснювати комплекс заход1в, спрямованих на створення ефективно! й гнучкоТ системи динам1чного перепроф1лювання промислових Биробннцтв стосовно до потреб 1 зм1н форм власност1 та гос-подарювання.

При переход1 до ринково! економ1ки державними заходами гаран-туеться прискорене забезпечення вищого пор1вняно з промисловЮтю р1вня фондо-,техн1ко- й енергооснащеност! е!льськогосподарсько~ го виробництва. Забезпечення с1льського господарства необх1дними матер1альними ресурсами необх1дно зд!йенювати в1дпов1дно до науко-во обгрунтованих нормативв 1х потреби з урахуванням розвитку ба-гатоукладно! економ!ки. Треба також значно Шдвишдти р!вень осна-щеност1 п!дприемств АПК прнладами 1 засобами автоматизацП, яка зараз у два рази нимча, шж у 1ншпх галузях народного господарства. Щоб матер1ал1зувати розробку машин 1 обладнання для фермер-ських господарств, поряд з Шдприемствами Шнсиьгоспмашу необ-х1дно залучити також 1нш1 галуз! народного господарства, в тому числ! в1йськово-промисловий комплекс. При цьому доЩльно орган1ау-вати за единою техн1чною документацию виробництво окремих деталей 1 в1дпов1дних робочих орган 1 в машин на невеликих Шдприемс-твах, а збирання машин та 1х п!дготовку до рсботи - на головному завод!.

Досв1д ЯпонП та 1нших кра1н св1дчить про доц1льн1сть орган1зац!1 не завод1в по виробництву плупв, культиватор1в, с!валок тощо, а Шдприемотв по виготовленню лемеш1в, культиваторних лап, сошник!в та 1н. Це дасть можлив!сть використати переваги масового виробниц-тва продукцП на малих виробничих плацах, без великих кап!тальних вкладень на 1х створення.

Отже, перех1д до ринкових в1дносин вимагае значно! уваги до цих питань з боку галузевих та державних орган!в. Б1льше того, без эдШснення системи орган!эац1йно-економ1чних заход1в та знач-них 1нвестиц1й (в т.ч. валютних), спрямованих на створення комплекс^ по механ1зацП всього технолог 1чного процесу виробництва основних вид!в с1льськогосподарсько1 продукцП та II переробки, вир1шити проблему створення ринку засоб1в виробництва неможливо.

Для формування й функц1онування ринку васоб1в виробництва треба законодавчо гарантувати можливЮть участ1 1ноземних ф1рм при створецн! сп1льних машинобуд1вних п1дприемств, що буде сприяти Шдвищенню конкурентноздатносг1 в1тчиэняно1 промислово1 продукцП на внутр!шньому та аовн1шчьому ринках. Особливого значения набува-тиме роэвиток прямих зв'язк1в с1льськогосподарських споживач1в 1 виробник1в техн1чних засоб!в, а такой; створення розгалужено1 мереж! торговельно-посередницьких орган1зац1й, серв!сних центр1в та ком1с!йних магазин!в, брокерських та д1лерських ф!рм, центр1в ! пунктв прокату Г79.146].

Перех1д до ринково! економ!ки повинен супроводжуватися роз-витком р1эних форм власност!, роздержавленням, приватизацию, передачею в оренду п1дприемств повн!стю чи частково. Зрозум1ло, це потребуе визначення, насамперед, реально1 оц1нки майна для вста-новлення р!вновиг1дних умов щодо суб'ект1в ринкових в1дносин. В, вв'язку з цим потребуе вир1шення питания: чи в!дпов!дае д1йсн1й вартост1 ц1на машин 1 обладнання, що е на балансах шдприемств, а 1х зное, який вим1рюеться д1ючими нормами амортизацП - д!йсн!й втрат! 1х споживчо1 вартост1 й вартост1? В перюд панування державно! форми власност1 ц1 питания не мали особливого практичного значения. Передача ж державного майна в оренду, його роэпродаж або перетворення в 1нш1 форми власност1 ставлять цю пробему в площину практично! реал1зац11, бо не можна допустити порушення економ1чних 1нтерес1в держави та 1нших власник1в. На цьому шляху не сл1д 1гно-^увати ран!ше набутий досв!д. Так, у свШ час проводилась пере-

оцшка майна державних Шдприемств на основ! пипередньо опрацьова-них Ц1ННИК1В по в1дновлювапьн1й вартост1. Вони вабеапечували при-близко однаков! стартов! уыови, бо груьтувались на едшшх методом -них шдходах до переоц1нки, хоч реально залишкова або ыдновлю-вальна вартЮть майна не совпадала ! не могла сгпвпасти з визна-ченою ОЦ1НКОЮ.

РеоргаШзацЫ МТС 1 продаж нею трактор1в, комбайн 1 в та 1шо1 Ольськогосподарсько! техн!ки когоспам, по еут!, в1дкрила рннок, включаючи отнку й ком1с1йну торПвлю. Ыашини оцИговались за за-лишсовою вартютю, за нормами амортизацП вивначалось 1х зношення. Проте когоспи закупили в основному етару техшку 1 швидко поча-лось И масове списания. Для його прнпинешш був введений порядок, за яким ыашини вар'Истю понад 500 крб. дозволялось списувати лише за ршенням Ради М1н1стр1в ! обдвиконком!в.

Черговий етап роэвитку ринку частково зношено! технши пов'я-заний 1з створенням у 1961 р. системи "С1льгосптехн1ка". В И структур! буди орган1зоваш товарШ ярмарки, на яких реал1зовува-лась частково зношена техн1ка, зд1йснювався II перерозпод!л на основ! куп 1вл1-продажу м1ж шдприемствами. Троте, незважаючи на пев-Н1 умови ( в т.ч. видання проспекту-каталогу з пережом товар1в виробничого призначення 1 1х власник1в), цей ринок не одержав по-тр!бного роэвитку. Головними причинами було тотальне панування командно-адмШстративних метод!в управл!ння, недостатня розробка методик оц!нки вапииково1 вартост! частково зношено! техн1ки та незабезпечен1сть р1вност1 !нтерес1в партнер1в при П куп1вл!-продажу.

Як св1дчить те невеликий в!тчизняний 1 значний заруб1хний до-св!д, ринок в1дновлено! техн1ки сл!д розглядати як нев!д'емну час-тину загального ринку засоб!в виробництва в зв'язку з новими в1д-носинами власност1 й р1зноб1чними формами господарювання. Важливою обставиною, що етимулюе розвиток цього ринку, е значний р!ст ц1н на нов1 машини. При цьому значения даного процесу полягаз не т1ль-ки в зростанн! питомо! ваги ц1е1 техгики в структур! парку машин, але й шдвищення його рол! як антимонопольного регулятора проти необгрунтованого зростання ц!н на нову техн1ку. Нариклад, у США на один проданий новий трактор припадае 2-3 тих, що вже були у ко-ристуванн1,тобто ринок в!дновлено! техн1ки значно переваяае ринок ново!. Це дае змогу малим господарствам економиги кошти, оск!лыа

стар1 машини дешевш!.

5 Пшого боку, наявШсть ринку в!дновлено1 техн1ки дав можли-в!сть власнику засоб1в виробництва пост!йно вдосконатоватн св!й виробничо-техн!чнии потенщал, оновлювати основн! фонда, позбавлю-ючись в!д застар!лих техШчних засоб!в, а також збер!гати необх(д-ний к!льк1сний 1 структурннй р1вень машинно-тракторного парку та забезпечувати його належний техн!чний стан.

Разом э тим постэе питания про ц1ноутворения на нову 3 в!д-новлену техШку. Як в!домо, ринков! ц!ни складаються п!д д!ею по-питу 1 пропонування. Вони повинн! забезпечувати в1докодування су-купних господарських витрат ( С + V ), створену додаткову варт!сть (т), кон'юнктурний нздлищок над варПстю (т'). Ц!нова стратепя базуеться на нитратах, попит! або конкуреяц]I. В першому випадку розраховуютьея витрати виробництва, обслуговування, накладн! ви-трати,,додаеться бажаний прибуток. У другому - ц!ни встановдюються, виходяЧи з фактично1 кон'юнктури ринку, а в третьему - на р1вн1 ринкових або нижче них залежно в!д лояльност! споживач1в, надання ц1льового серв!су.

Ц1ноутворения в!д1граватиме роль екоиом!чного важеля лише за умов, щр воно в1дбивае досягнутий р1вень розвитку як окремих галу-. зей, так 1 сусп1льства в ц!лому. Ця обставина вимзгае перебудови функцюнуючих ри1юбничих потужностей, що забезпечить виробництво продукцП на еусШльно необх1дному р!вн! витрат, як! залежать в!д прогресивност1 техШчного та технолог 1чного стану виробництва. Проте переоснащення всього народногосподарського комплексу вимагае такого обсягу кап1тальних вкладень, як1 переважають можяивост1 на-Шовально1 економ1ки. Тому важливо визначити головн! пр!оритети. Зокреш, переоенащення с!льськогосподареького виробництьа на оено-в1 дсюягнень яауково-техн1чного прогресу вимагае докор!нно1 структурно! та техв1ко-техиолог1чно1 леребудовн с!льськогоспо-дарсышго машиноб7Дування. Щнова пол 1 тика в ц1й галуз1 повинна будуватись на засадах узгодаеност1 економ!чннх 1нтерее1в виробни-к1в I спо*ивач)в, дотришння Шжгалузевих пропорШй.

Очевидно, в переж1дний перЮд до ринкових в!дяосня збережеть-са деркавие регугвання ц1н на нову техШку, яка згодом замшиться в!льнгм через попит-пропозиц1в. Що стосуеться реиоятао-обелуговую-чого виробництва 1, зокреш, агрегатно-вузлового методу, то тут ваврад чя доц1льне централ!зоване ц!яоутворення. Шсцеве регулю-

вання ц!н на вуэли, агрегата, детал!, ыожлиЫсть п1двшцення 1х на окрем! види ц1е1 продукт I сприятиме зниженню дефЩиту 1 швидксму насиченмо епоживчого ринку.

Першочергового значения у перех!дний перюд до ринково! еко-ном!ки набувае питания про власШсть на вироблену продукт. Воно в однаков!й Mlpi стоеуегься машинобуд!вних, ремонтних тдприеыств, колективних гоеподаретв та 1нших споживач1в. Адже не секрет, до ниШ трактор, що надходить до ремонту, е епециф!чною сировиною ремонтного Шдприемства, а не товаром, який купуеться. А в!дремонто-ваний трактор видаеться з ремонту, а не продаетьея як товар, хоча Ыдомо, що при 1ндустр1альному метод! споживач одержуе не св!й трактор, а з!браний з р!зних вузл!в.

Якщо визнати за ремонтним шдириеметвом право власност1 на його продукЩю, то можна змоделювати таку картину. Воно купуе у будь-якого власника машини, що потребують ремонту, за догов1рною ц1ною, визначеною на Шдстав! реально1 залишково1 вартост!. Це стимулюе власника техн1чно грамотно 1х використовуватн, дотриму-ватиеь планово-запоб!жно1 системи техн!чного обелуговування, щоб дорожче реал!зувати ев!й товар. Ремонтне п1днриемство, в свою черту, економ!чно заЩкавлене у висок!й якост! ремонту техн1ки, що забезпечить в1дпов1дну ц!ну П реал!зац11. Тут доЩльно нагадати так! даш лабораторП економ!ки ремонту 1 техн1чного обелуговування МПСГВ 1м. В.ПЛ'орячкша, зг1дно з якими при коротких строках служби трактор1в у металобрухт 1де лише 20% деталей, решта - при-датн! до подальшого використання або можуть бути реставрован!. Використання придатних вузл1в ! деталей Шсля повторного 1х эасто-сування в ремонтному виробництв1 дасть змогу скоротити соб1вар-т1сть ремонту повнокомнлектних машин до 20%.

Ринков! в!дноеини потребують удосконалення методики визначен-ня залишково1 вартост1 машин, що дозволяла б встановити величину витрат на експлуаташю техн!ки в залежност! в1д строку служби ! р1вня зносу. Критер!ем оценки ефсктиьност1 використання техн1ки повинна бути р!вл1сть поточних або приведених витрат в кожний кон-кретний перюд експлуаташ I. Це вимагае зм!ни амортизашйно1 по-л1 тики, тобто прискореного нарахування на реновац!ю в перш! роки експлуатац!I. Розрахунки показують, якщо трактор, амортизац1йний строк служби якого 10 рокiв, продати Шсля 5 pokib експлуатац11, то розм!р в!драхувань п:винен становити донайме*нше ?0%. В цьому

раз1 ц1на реал1зац!1 складе 30% перв!сно1 вартоот1, що гарантува-тиме однаков1 витрати на гектар виконапих роб 1т у обох власник1в, нав!ть незважаючи на зииження вироб!тку та Шдвищення експлуата-ц1йних витрат на 14-20% у наступи 1 п'ять рок1в. Практичне функ-ц1онування ринку в1дновлено! техШки потребуе ровробки для р1зних тиШв енергетичних засоб!в розрахункових таблиць зм1ни величини витрат залежно в1д строк1 в служби 1 балансово1 вартост1.

Важливим фактором Шдвищення ефективност1 використання машин 1 обладнання е перебудова служб техШчного серв)су в АПК, в на-прямку пристосування до ринкових в1дносин. Насамперед, сл1д переходите до широко! кооперацН ремонтно-обслуговуючих п!дириемств 1 эавод1в-виготовлювач1в, розширювати ф1рмове обслуговування спожи-вач1в с1льськогосподарського виробництва та переробних галузей силами промислових Шдприемств 1 об'еднань. Ф1рма повинна гаран-тувати,' безпереб1йну роботу свого виробу протягом повного строку його служби, одночасно суворо контролювати дотримання 1нструкц1й по техШчному догляду. Тому вваяаемо економ1чним парадоксом, коли заводи, постачальники, ремонтники не несуть н!яко1 в!дпов1дально-ст1 за готовШсть 1 0езв1дмовну ооботу с1льськогосподарсько1 тех-н1ки, Останн1 в свою чергу спричиняють значне вростання обсяПв ремонту 1 затрат на 1х проведения (у когоспах 1 радгоспах Укра1-ни Понад 600 мн.крб. у ц!нах на 1.01.91 р.). Створення Запор!зь-кого обласного техШчного центру по тракторах Т-150К, куди ув1йш-ли Харк!вський тракторний завод, ХарЮвський завод тракторних дви-гуШв та Васил1вське ремонтно-техн1чне п!дприемство, е т1льки першим важливим кроком на йляху впровадження ф!рмового обслуговування. Досл1дження ц1е1 проблеми та розроблен! за участю автора проиози-ЩI по впровадженню ф1рмового ремонту на основ1 формування техШч-них центр1в, що зд1йенюють прям! зв'явки з заводами-виготовлюва-чами знайшли практичне застосування Вфайонних АгропромтехШках Микола1всько1 облает!.

Форми сп!вроб1тництва виготовлювач1 в техн1ки 1 п1дприемств АПК модуть бути найр1зномая!тн1ш1: сп!льн! техШчн! центри ! п!д-приемства, оренда, цехи-ф1л1али, виробнич! системи, консортуми або асоц!ац11. При цьому важливо, щоб 1нтеграц!я 1 кооперац!я ма-шикобуд1вшк!в 1 Шдприемств агропромислового виробництва була взаемовиИдною. Схеми кооперацН формуються на принципах слец1ал1-задП обслуговування окремих вид!в 1 нав!.ть марок машин; ц!лих

комплекс!в ( енергонаеичений трактор ] шлейф прич!пних та нав!сних машин ) або систем (вс1х техн!чних засоб!в для селянеьких (фермер ських] господарств, молокопереробних Шдриемств тощо). Найдоц1ль н1шою буде така схема, при як1й головне п!дприемство, наприклад, тракторний завод забезлечуе обслуговування не т!льки трактора, але й робочих машин, що агрегатуються з ним. Аналогично головний ком-байновий завод-виготовлювач повинен на договрних умовах гаранту-ьати своечасне виготовлення жаток та-р!зиоман1тних пристосувань для гюстачання споживачу повШстю готових до експлуатацП агрега-т!в. Одночасно поеинн! д!яти правош обмеження сгворенню надмоно-польних адм!н1стративних формувань з переважно вертикальною управ-л1Нською структурою по матер1алыю-техн1чному забезпеченню.

У сфер1 техн!чного обслуговування економ!чн1 в!дносини повин-н! розвиватись шляхом встановлення прямих горизонтальних з'язк1в, в!льного вибору партнера, дотримання прЮритету вимог споживача 1 екв!валентност-1 обм!ну м!ж бевпосередШми виробниками продуктI 1 конкурентоспроможною обслуговуючою сферою на р!ьн! господарств, райагропромтехн!к, райагропостач!в, !нших серв1сних орган!зац1й.

При адмШстративно-командШй систем! Райагропромтехн!ка встановлювала догов!рн1 зв'язки з адм!н1страц1ею обелуговуючих господарств, а остання орган!зовувала роботу ремонтних майстерень господарств ! обслуговуючих п!дрозд1л!в основного виробництва. В перех!дний пер!од цю схему зв'язку сл!д спростити за рахунок роз-витку безпосередн!х в1дносин м!ж ремонтними майстернями ! виробни-чими П1дрозд!лами господарств. При ринкових в1дносинах 1мов1рно оч1кувати перем!щення центра ваги на п!дрозд!ли основного вироб ництва господарств, як! залежно в!д конкретних обставин зможуть взаемод^яти з районном ремонтного ланкою чи власними майстернями при збереженн) функцюнальиих эв'язк1в м1ж ними через адмшстра-ц1ю господарств (рис.2). Цей перех!д сунроводжуватиметься поступо-вою зам 1 ною безпосередньо технологчких зв'язк1в на прям! горизонтально за яких ссновн] структурн! п1дрозд!ли по виробництву с1ль-еькогосподарсько! продукт! взаемод1ють як з низовими ремонтними службами, так I з аналог!чними районними на основ 1 внутр1- 1 м!ж-

гоеподарських товарно-грошових ЫдносинЧ Його реал1зац!я потре-

буе шдпрацювання Шнового механ1зму, що регулюватиме в1дносини м!ж партнерами.

1) АналоПчного прогнозу розвитку цих зв'язшв дотримуються 1 !ни! досл!дники ( А. мышелова. Механизм рыночных отношений в сфере технического обслуживани ;. ж." АПК: экономика, ураьлеиие", N"2, 1991.)

Ремонтно-обслуговуюч1 п1дриемства

районного р!вня

а) б)

Колективн! господарства Колективн!

Ремонта1

п!дрозд!ли

господарств

Шдрозд 1ли

основного

виробництва

Шдроздии

основного

виробництва

Ремонта1 п1 дрозд]ли господарств

П1дрозд1ли основного виробництва

--1Ч---:-

Ремонтно-обслуговуюч1 Шдприемства районного р!вня

Колективн! господарства

Ремонта! п!дрозд!ли

Рис.2. Схема виробничих зв'язк!в основного виробництва з ремонтно-обслуговуючою сферою: а) 1снуюча; б) перех!дна в) ринкова

В ринков 1й економЩ! критер1ем доц1льност1 тих чи 1иших форм д1яльност1 внутр1шн1х п1дрозд1л!в господарств е його здатн1сть безпосередньо пов'язувати результат свое1 роботн (товари, послуги) з громадським визнанням 1х ринковоГ ор1ентац11. Тому у перех1дний перЮд необх1дно забезпечити подолання негативних насл1дк1в надм}-рно високого р]вия концентрат I виробницгва 1 зв'язаного а ним мо-нопол1зму. Дього можна доеягти, зокрема, децентрал1 заЩею функЩй по управл1нш> виробництвом, тобто на основ1 розшнрення прав 1 в1д-пов1дальност! ШдроздШв у розпорядженн! фондами, засобами 1 результатами 1х д1яльност1, аж до права самост!йного виходу на ри-нок. Сл1д гармон!зувати економ1чн! Штерееи ШдроздШв 1 госпо-дарства в ц1лому.

Проведения ремонтних роб1т епец1ал1зованими п1дрозд]лами еко-ном1ч1ю доц1льнте, н1ж IX виконання власнимн силами, коли як правило, Шгаруетьея планово-запоб1жна система техн1чного обслуго-вування, а виконуються головним чином авар!йн1 ремонта. Переваги кожно! з цих форм стосовно конкретних виробничих умов можуть проявиться, яшдо 1снукне ремонтно - обслуговуюче виробництво на районному р1вн1 буде позбавлено його монопольного стану. В сучасних у|.ювах система матер 1ального стимулювання, що спрямована на зрос-тання зароб!тку при еконоыИ поточних витрат, вмушуе кожну 1з сто-р!н створювати власш фонди запасних частин 1 ремонтних матер1а~ л)в. Останне зб1лыиуе запаси оборотних кошт1в понад нормативи, що постйно супроводжуеться зростанням дефЩиту в 1ншому м1сц1. Це зумовлюе необх!дн1сть обгрунтування единого крнтер1ю вибору форм техшчного обслуговування.

Широке впровадження нових форм господарювання, стимулювання прац1 в!д госпрозрахункового, а не валового доходу значно набли-зили нормативн! та фактичш величини витрат. При переход1 на прям! эв'язки зростае роль обгрунтованих внутр1ыньогосподарських ц!н за р1зного роду ремонтно-обелуговуюч! послуги. Досл1джеШ!ями встанов-лено, що найб!льш повно в1дп0в1дае потребам внробництва показник трудом!еткост! виконання комплексу ремонтних роб!т ! операц1й по техШчному обслуговувашю, виражений через варт)сть 1 люд.-год, [ 11л

Можна з певн!спо стверджувати, цо до формуваиня новноцигаого ринку зас'об1в виробництва пройде досить багато часу. Протягом цьо-перюду елементи старого 1дм1нк:тративного ( централ 1зоване плану-

вання й розпод!л ) 1 нового ( торг!вля засобами виробництва 1 об-слуговування ринку адекватною йому 1нфраструктурою ) економ1чних механ1зм1в будуть сп1в(енувати. Система управл1ння нагромаджува-тиме практичний досв1д щодо регулювання господарських процес1в при повШй в1диов1 держави в)д прямо! участ! в господарсьШй д!яльнос-т), поступово вит!сняючи адм]н!стративн1 структур 1 методи управляя на корпеть формуваиню ринкових 1нотитут1в.

0ск1льки формування ринку засоб1в виробництва - тривалий про-цес, його доц1льно зд1йснювати поетапно, залежно в!д створення умов функц1онування. В Шдготовчий пер)од, в умовах 1снування державно! контрактно! системи на закуп1влю с!льськогосиодарсько1 продукт I, иотр1бно зберегти гарантоване постачання господарствам 1 Шдприемствам агропромислового комплексу основних засо01в виробництва (трактори, автомоб1л1, складШ с1льськогосподарськ1 машини, екскаватори, бульдозери, металопрокат,труби тощо, всього 240 най-менувань) за нормативами 1 регульованими державою ц1нами. Одночас-но набувае розвитку через систему агропостачання оптова торПвля иродукц!ею виробничо-техь!чного призначення без попередШх заявок, фонд1в 1 л1м1т)в у межах ф1нансових можливостей. Уже в даний час в умовах оптово1 торг!вл! на УкраПИ п!дприемствами 1 орган1зац1я-ми агропрому реал1зуеться приблизно 40% матер1ально-техн1чних за-соб1в. Головним показником роботи Шдприемств агропостачу при оп-тов1й торг)вл1 повинен стати р1вень задоволення разових замовлень. Для роавитку ц1е! форми постачання сл1д створювати в1дпов1дну ма-тер!альна-техн!чну базу 1 орган1зац!йн! структури, зокрема торго-вельно-посередницьк! кооперативи, асоц1ац11 та ф!рми на сснов1 пайових внеск!в, розвивати мережу самокерованих товарних б1рж, транспортних ф1рм,комерц1йно-!нформац!йшх центр!в, др!Онооитових 1 ком1с1йних магазин!в р1зного призначення.

Процес роздержавлення поступово охолюе 1 сферу агропостачання й агроеерв1су, зд1йенюеться переведения 1х Шдприемств на нов1 форми господарювання ( орендн1 й акц1онерн1), впроваджуеться госп-розрахунок I самоф!нансування, в!дбуваеться эмицення акцент 1 в з адм!н1стративних на економ1чн! методи управл1ння постачаннпм. Ма-тер1альною основою зд1йснення цих процес!в е розвиток складського гоеподарства постачальницьких ) серв!сних служб та збутово! сфери л1дариеыств-виробник1 в.

Пот1м промисгов! Шдприемства ! об'еднання етворюють 1 ропши-

рюють власну збутову. постачалышцысу та сервюну мережу на основ! прямих догов1рних зв'язк1в 1з споживачами. В цих умовах виправдо-вуе себе д1яльн!еть спНьних рег1ональних в1дд!лень абутовоГ мереж! виробшШв 1 серв!сних торговелышх агенств, комерШйних, рекламних та ШформаЩйних заклад!в. При цьому роль державного аг-ропосгачання й агросервЮу, а отже 1 негативн! прояви моноиол1зму в серв!ен!й сфер), эначло зменшатьея, зокрема за рахунок в!дмови в!д регламентащI тернтор1алышх меж обслуговування, розвитку маркетингу. Система агролоетачу реорган!зовуватиметьея в асоц!ацИо оитоЕо-посередшщьких ф1рм, як1 працюватимуть на коыерц!йн1х засадах 1 принципах маркетингу.

Промислов1 п!дприемства по виробництву засоб!в виробництва за допомогою посередницьких орган!зац!й сам! налагоджуваишуть гори-зонтальн1 зв'язки, у тому чиел1 м!ждержави1. Посередницьк1 й сер-в!сн1 орган1зац11 повинн! брати участь як у стимулюванш виробництва дефщитних ресурс1в,так ! закупок с!льськогосподарсько1 продукт I. 3 метою знимення деф1цитност! техн!ки сл1д розширити бюджета! асигнування на розвиток виробничих потужностей промислових Шдприемств. В той же час, на техШку, потреба в як1й вадоволь-няеться, ц1ии регулюються на основ 1 политу 1 пропозиц1й, ш,о обу-мовлюе товарну р1вновагу на ринку. 3 метою стримування надмрно-го политу на дефЩитШ товари дощльно запровад!1ти б1льш жорст-кий режим кредитуваиня споживач!в та ввести систему податкових шльг 1 Шльгових кредит 1 в для внробник1в дефщитних матер1альних ресурс1в. 3 часом при досягнешп певного р1вня конкурент! В1льн1 ц!ни поширяться на б1льы1сть товар1в матер 1алыю-тэхн1чного при-значення, зникне необх1дн!сть контролю з боку держави за р!внем нац!нок. В кПщевому п!дсумку, як св1дчить ев!товий досв1д ! прог-нозн1 ощики, регульоваш ц!ни не повинн 1 становити б1льше. 5% аа-гального обсягу виробництва.

На заключному етан! формування ринку засоб1в виробництва пе-реважатиме в!льна комерШя, досягатимуть оптимального еп1вв1дношен-ня економ1чн1 й соц!альШ фактори та основШ елементи ринку,а саме; попит 1 ропозищя, щна, товарно-грошовий об1г, споживча 1 торго-вельна 1нфраструктури. Оч1куеться також об'еднання внутр!шнього 1 зовШшнього ринк1в, на Шдстав1 Закону про економ1чну садаст1й-н!сть Укра!ни розвиватимуться зовн1шньоеконом1чн! зв'язки. Черее митну систему, оподаткувчння й 1нш! державн! регулятори поетшсеть-

ся економШний захист нацЮнальних виробник!в 1 стимулюеться 1мпорт передових технолог1й та технологИного обладнання, комплекс 1 в машин тощо. Значно розшириться продаж засоб1в виробництва у кредит, 1х оренда на основ1 л1э1нгу, як нового виду економ1чних в1дносин при обслуговуванн1 й використанн! техШки С82,833.

Сл1д еазначити, що н1 в якому випадку не можна примусово стримувати розвиток економ1чних процес1в, як1 розпочалися. Навпаки, т1льки поступове 1 одночасне ровширення сфери ринкових в1дносин в агропромисловому виробництв1 1 народному господарств1 в Шлому, по-сл1довний перех1д до ринку як до ц1л1сно1 системи господарювання Бабезпечить одержання позитивних результат1в.

3. Основн) роботи, опубл1 кован 1 i викснаШ по тем! досл1джень

3.1. Монограф!J, книга, брошури

1. Технолог1чи! карти виробництва с!льськогоеподарсько1 продукцП в когоспах ПотавськоГ облает!.- Потава: Обласне книжково-га-зетне видавництво, 1960.7,5 др.арк., в т.ч.автора - 1,9 др.арк.

2. Люди 1 техн!ка. - К.: Вид.ЦК КСМУ "Молодь", 1961. 1,4 др.арк.

3. Технолопчн! карти когосшв.-К. : Обласне книмково-газетне видавництво, 1961. 18,1 др.арк., в т.ч. автора - 3,6 др.арк.

4. Матер!алыю-техн!чна база е!льсысого господарства. - К.:Знания, 1971. 1,2 др.арк., в т.ч. автора - 0,6 др.арк.

5. Екоком!чна ефективШстъ прогресивних технолог!чних процес!в у рослинництв!. - К.; УкрНДПШ, 1972. 5,5 др.арк., в т.ч. автора-1,8 др.арк.

6. Техн!чний прогрес у с1льському господарств1.- К.: Урожай, 1978. 3,1 др.арк.

7. Анал1з ! оц!нка ефективност1 використання машинно - тракторного парку в когоспах 1 радгоспах (на рос.мов1). -К.: Укрземпроект, 1979. 1,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,75 др.арк.

8. Ефективн1сть ново! техн!ки в когоспах ! радгоспах (на рос.мовП - ДнШропетровськ: Проы1нь, 1980. 4,4 др.арк., в т.ч. автора -1,5 др.арк.

9. Нов1 форми використання техн!ки ! орган1зац11 прац! механ!эато-р!в (на poc.MOBl). - К.: Урожай, 1S80. 3,1 др.арк., в т.ч.автора - 1,0 др.арк.

10. Ефективне використання машинно-тракторного парку. - К. : Знания УРСР, 1983. 2,5 др.арк..

И. Шдвищення ефективност1 використання техШки.- К.: Урожай,1983.

2.4 др.арк., в т.ч. автора - 1,7 др.арк.

12. Прискорення науково-техШчного прогресу в мехаШэацП с1льсько-господарського виробництва Укра1нсько1 PCP (на рос.мов!).- К.! Знание, 1983. 1,0 др.арк.

13. Коеф!ц!ент корисно! дП с1льськогосподарсько! техШки. - К.: Знания, 1985. 1,0 др.арк.

14. Комплексна механ1зац!я 1 автоматизац1я с1льськогосподареького виробництва (на рос.мов!). - К.: Урожай, 1986. 2,3 др.арк., в т.ч. автора - 0,6 др.арк.

15. Виробничий потенц!ал в умовах !ндустр!ал1зац!I с1льського господарства, - К.: Знания, 1988. 0,99 др.арк.

16. Вровадження 1нтенсивних 1 1ндустр!альних технолопй в с!ль-ськогосподарське виробництво (на рос.мовП. - К.: Знание, 1988.

1.5 др.арк.

17. Науков1 основи ШдЕищення продуктивност1 с1льськогосподареько| техн!ки (на рос.мов!).- К.: Урожай, 1589. 14,4 др.арк., в т.ч. автора - 5,1 др.арк.

18. ТехнЖа. технолог!л, продукШя в с1льеькому господарств! ( орган! зашйно-економ1чн1 аспекта ) - К.: ВП1Г корпорац1я УкрНТ!, 1992. 12,9 др.арк.

3.2. С-Татт! в журналах ! зб1рш!ках, роэд1ли в книгах

19. Шдвищувати продуктивн!сть когоспного транспорту /ЛИдвшцення продуктивное?! прац1 в когоспах Радомишльського району. - К.: Книжово-газетне видавництво - 1959. 0,35 др.арк., в т.ч. автора - 0,8 др.арк.

20. Використання транспорту в когоспах //Питания економ!ки с1ль-ського господарства УкраГноько1 PCP. - Зб.УАСГН. - 1961. - 4. 0,8 др.арк., в т.ч. автора - 0,4 др.арк.

21. Анал1з використання автотранспорту /на рое.мов!/ //Учет и финансы в кохозах и совхозах. - 1963. - N 10. 0,35 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

22. Енергетичн! потужноет1 ки!вських примюьких господарств та шляхи пол!шеяня IX використання //В1сник с!льськогосподарсько1 науки. - 1664. - N3. 0,4 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

23. ненеиф1кац1я виробництва та с1льськогосподарський транспорт //Економ!ка Радянсько1 Укра1ни. - 1964. - N4. 0,4 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

24. Транспорт йри 1нтенсивному веденн! с!лъського господарства //Економ1ка 1 орган1эац!я е!льського господарства. - : Урожай, 1965.-.N4. 0,6 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

25. Пол!пшити використання транспорту на перевезенн! зерна //Еконо-м!ка 1 орган!зац!я с!льського господарства.- К.: Урожай, 1966.-N8. 0,4 др.арк.

26. КаШтальн! вкладенМ на с1льськогосподарську техн!ку та II ви----------------- '/ЕкономЖа 1 орган1зац1я ----------- -------------

1966. - N 8. 0,7 др.арк.

7. Основн! виробнич! фонди 1 каШтальн! вклэдення (на рое.мов!) //Экономика сельского хозяйства. - 1966. - N 10. 0,6 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

28. Роврахунок норматив!в основних фонд!в с1льськогосгюдарсько1 техн1ки (на рос.мовП //Экономика и организация сельського хозяйства. - К.: Урожаи, 1967. - N 12. 0,5 др.арк.

29. Техн1чна оснащеШсть с!льського господарства Укра1ни //В!сник с!льськогосподареько! науки.- 1967. л N 7. 0,8 др.арк.

30. 0купн1сть вкладень у машини для ферм //Тваринництво Укра1ни.-1968. - N 6. 0,3 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

31. Деяк1 законом1рност! впливу фондозабезпеченост1 на рентабель-Hlcb с!льськогосподарського виробництва (на рос.мов1) //Тезисы докладов и выступлений на научной конференции: Рентабельность сельскохозяйственного производства и ценообразование.

- К.:ИЭ АН УССР. 1968. 0,3 др.арк., в т.ч. автора- 0,2 др.арк.

32. Визначення оптимального складу машинно-тракторного парку з урахуванням задано! норми ефективност1 каШтальних вкладень //Економ1ка ! орган1вац1я с!льського господарства. - К.: Урожай, 1968. - N 16. 0,4 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

цористання '//Економ!кап1 орган!зац!я с'1льського господарства.-

33. Внзначешш лотреои ь кашгалышх вклидеимях для мехаШзацП с1льсьгоо!юдареыгаго виробництва // ВЮник с1льс1.когоеаодзр~ clko науки. -1969. N 8. 0,5 Др.арк.

34. Розробка рац1шшышх метол1 експлуатаЩ i MTfl радгосШв 1 когосп1в //filсник etльськогоеподарсько! науки. - 1969. -N.10. 0,35 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

35. Фондоэабезпечеиtcfb, УсхиНний прогрео 1 рентабелен1сть с1ль-ськогоенодарського ьиробництва /на рос.мои 1/ //Издержки, цены и рентабельность сельсыадхозяйственного производства. - К.: Урожай, 1970 . 0,5 др.арк., в т.ч. автора ХХ 0,2 др.арк.

36. Оьброен!стъ npaiii техтчтши та ишими ос-ноышми засобами та И продуктивные //Ь'коном1ка 1 орган(зац1Я е!льеьксл'о господарет-ва. - К.: Урожай. 1970. - N 26. 0,4 др.арк., в т.ч. автора- 0,2 др.арк.

37. Еконошчна ефытшнК-ть внронаджешы лотокоьо! технологи зби-рання врожаю /на рое. i укр. мовах/ //ЕкономЖа Радянсько1 Ук-pann. - 1970,- 1) 12. 0,6 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

38. Резерви п!дыицсння ефектиыюсп кашгалышх вкладень в заьоби механ1зацП clлъеысошсгюцароиил'о виробництва /на рос.мов1/ //Организация и планирование отрасли народного хозяйства.-- К.: КГУ, 1970. - N 19. 0,4 др.арк.

39. Рацюнальне ьикорисп'ашш часу йм1ни як sacld niдьшцення продуктивное^ техники //ЕкономИса 1 орган1зац!я с1льського гое-подарства.-К.: Урожай, 1971,- N 30. 0,5 др.арк., в т.ч.автора

- 0,2 др.арк.

40. Визначення народногосгюдароисо! ефективносн ноьих технолог1й збирання цукрових бурак!в // BIchuk сивсысогосподарсысо! науки.-1971. - )i 3. 0,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

41. Впровадження ношх ыехашеоь&них техносПчних процес1в у рос-линництв I - резерв тдвищення продуктивное? i прат // Тези до-поБ1дей учасникШ наукою - практично!' коференцП: Техн1чний прогрес i п1двиш,ення продуктивноет! пращ в счльському госпо-дарств1. - К. : 1971. 0,5 др.арк. в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

42. ДосЫд внроваджешш потокового з&ирышя картош! (на рос.мов!) // Международний сельскохозяйственный журнал. -1972. - H 1. 0,4 др. арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

'13. Шдвищешш еконоьЦчш)! ефективност! осноышх Фонд 1 в, каттаяь-них вкладень 1 новсН техн!ки ь ольському господарсть! // Blc-ник с1льськогосподарс1.ко1 пауки. - 1972. - N 4. 0,4 др.арк.

44. Економ1чн1 проблем мвхшпхщП ь умовах 1цтенспф1кац! I с1льсь Х кого господарстга // Економ1ка 1 орган1аац1я с!льського госпо-дарства. - К.: Урожай, 1973. - N 39. 0,5 др.арк., в т.ч. автора

- 0,25 др.арк.

45. Пауково-техШчний прогресс 1 Шдьишення ефектиыюст1 с!льсько-господарського виробництва // Наукоьо-техШчний прогрес 1 спе-ц1ап!ст. - В1НШЦЯ, 1973 . 0,5 др.арк.

46. Народногосподарсыш ефектившсть мехашзованих технолог1чних ироцеОв збирання цукрових буряк!в // Вюник с!льськогоспо-дарсько! науки. - 19'ч. N 6. 0,6 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

47. Економ!чна ефективн1сть потоково1 технологи сад!ння картопл1 // В1 сник с!льськогосподарсько1 науки.- 1973.- N 12. 0,4 др.арк.,

в т.ч. автора - 0,2 др. арк.

48. Визначеиня ефективност! механ!зованих прогресивних технолог!ч-них процес1в // Економ!чний дов1дник бригадира. - К.-. Урожай, 1974. 1,0 др.арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

49. Науково техн1чний прогрес 1 Шдвищення ефективност! виробницт-ва в Ольському господарств! // В!сник с!льськогосподарсько! науки. - 1975. - N 1. 0,4 др.арк.

60. Про Шдвищення ефективност! використання техшки в с1льському господарств1 /7 Економ!ка Радянсько1 Укра1ни. - 1975. - N 6. 0,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

Б1. Шдвищення економ!чно1 ефективност! механ!зац1! та електриф1ка-цП Шльського госнодарства // Економ1ка 1 орган1зац1я с1льсько-го господарства.- К.: Урожай, 1975,- N 47. 0,8 др.арк., в т.ч.-автора - 0,5 др.арк.

52. Застосування багатофакторних корреляц1йних моделей для анал!зу показник1в використання МТП // Ёконом1ка 1 орган1зац!я с1льсь-кого господарства. - К.: Урожай, 1975. N 47. 0,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

53. ЕкоАом1чн1 показники використання с1льськогосподарсько1 техн!ки ( на рос. мов1) // Справочник механизатора.- ДнШропетровськ: Пром!нь, 1977. 3,3 др.арк., в т.ч. автора - 1,1 др.арк.

54. Проблеми удосконалення матер!ально-техн1чно! бази с!льського господарства в умовах спец1ал1эац!I ! концентрацП виробництва //Економ1ка 1 орган1зац!я с1льського господарства.- К.: Урожай, 1977. - N 15. 0,8 др.арк., в т.ч. автора - 0,4 др.арк.

55. Розвиток 1 перспектива вдосконалення матер!ально-техн1чно1 бази с1льською господарства Укра!нськоТ РСР // В!сник ольсько-господарсько1 науки. - 1977. -НИ, 0,5 др.арк., в т.ч. автора

- 0,3 др.арк.

56. Орган!зац1я цех1в механ1зац11. 0рган!зац!я виробничо1 д!яльнос-

т1 цех1в механ!еац!!. Посадов! положения про начальника цеху мехаШзацП ! його заступник!в // Дов1дник с!льського 1нженера.

- К.: Урожай, 1979. 0,9 др.арк. в т.ч. автора - 0,4 др.арк.

57. 0рган1зац!йно-економ!чн1 умови розвитку м!жгосподарсько1 ко-операцП у використашП техн1ки { на рос.мовП // Основные вопросы развития нехозяйственной кооперации и агропромышленной интеграции в Украинской ССР.- К.: ЮО ВАСХНИЛ, 1979. 0,6 др.арк.

в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

58. М1господарськ1 Шдриемства по сл!льному використанню, ремонту 1 техШчному оослуговуванню ( рос.мов!) // Методические рекомендации по межхозяйственному кооперированию в сельскохозяйственном производстве ( направления, организационные формы и этапы развития, экономический механизм хозяйствования, методы обоснования и оценки). - М.: ПМП ВНИЗСХ, 1979. 0,4 др. арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

59. 0рган1зац1йн1 форми м!жгосподарського кооперування в машино-використанн1 ( на рос. нов!) // Экономическое обоснование основных направлений, организационных Форм и этапов развития межхозяйетвенной кооперации. - и.: БшЭСХ, 1979. - Н 8/91.0,65 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

60. Впроваджу'вати прогресивн1 форми орган1зац11 прац! мехаи!зато~ р1в // Механ!зац!я с!льського господарства. - 1980. - N 2. 0,4 др.арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

61. Прогреснвш форми оргаШзацН використання с!льськогосподарсь-ких машин // В1сиик е!льськогоспод&рсько! науки.- 1980. - N 6. 0,5 др.арк. в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

62. Основн 1 функцН Ишенерно-техн1чно1 служби // Економ!чний до-в1дшж кер1виика середньо! ланки. - К.-. Урожай, 1980. 0,4 др. арк., в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

63. Анал!з використання машинно-тракторного парку // Економ1чний Д0В1ДНИК кер1вника середньо! ланки. - К.: Уро)5ай, 1980. 1,5 др.арк., в т.ч. автора - 1,0 др.арк.

64. Вдосконалення орган 1зац11 та шдвищення ефективност! використання машшшого парку // Економ1ка 1 орган!зац1я с!льського господарства. - К.: Урожай, 1981. - N 65. 0,55 др.арк.

65. АктуалыП питания формування та використання матер!ально-тех-н1чно1 бази с!льського господарства // Економ1ка 1 орган!зад1я с1льського господарства,- К.: Урожай, 1983.- N 71. 0,8 др.арк.

66. Основн! методичн1 положения визначения загально! (абсолютно!)

! нор1виялыю! економ!чно! ефективност! кап1тальних вкладень в ольське господарство ( на рос.мов!) // Методики (инструкции) определения экономической эффективности капитальных вложений в сельское хозяйство. - М.: ГШ ВНИЭСХ, 1983.1,35 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

67. Ольськогоеподарська техн!ка ! база техн иного обслуговування

( на рос.мов1) // Методики (инструкции) определения экономической мЛективности капитальных вложений в сельское хозяйство. -М.: ГШП ВНИЭСХ, 1983. 0,4 Др.арк.

68. Науково-техн!чний прогрес - основа вдосконалення матер1ально-техшчно! бази АПК // ттер1ально-техн!чна база агропромиело-вого комплексу. - К.: Урожай, 1985. 0,75 др.арк., в т.ч. автора

- 0,4 др.арк.

69. Техи1чца оснащенн!сть - основа 1ндустр1ал1зац11 с1льськогоспо-дарського виробництва // Матер!ально-техн1чна база агропромис-лового комплексу. -К.: Урожай, 1985. 1,0 др.арк.

70. Покращення використання потенц1йних моливостей машинно-тракторного парку (па рос.мов!) // Проблемы повышения эффективности использования техники в сельском хозяйстве. - Й:: ШЛ ВНИЭСХ, 1986. 0,75 др.арк.

71. Цехова структура оргатзац11 внутр1господарсько! Ншенерно! служби ( на рос.мов!) // Экономика и организация производства,

- М. : АГроНИИТЭМИТО, 1986. - М 10. 0,6 Др.арк.

72. Реэерви Шдвищення ефективност! використання машишю-трактоо-ного парку // ЕкономГка Радянсько1 Укра!ни. - 1987. N 3. 0,5 др.арк., в т. ч. автора - 0,2 др.арк.

73. Ефективта оц1нка використання техн1ки // МехаШваЩя с1льсь-кого господарства. - 1987. - N 8. 0,5 др.арк., в т.ч. автора

- 0,2 др.арк.

74. 8м1цнення матер1альн.--,гехи1чно1 бази с1льського господарства

( на рос.мов! ) // Развитие аграрной экономики Украинской ССР.

- К.: Урожай, 1987. 1,7 др.арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

75. Texiili - ефектипне використання // Cepln плакат!в: Берели-в!стъ багатство множить. - К.: Урожай, 1987. 0,5 др.арк... в т. ч. автора - 0,0 др.арк.

76. Потоково-цикловий метод орган1зац11 роб!т ( нарос. мов1 ) // Земледелие. - 1988. - N 4. 0.4 др.арк.. в т.ч. автора - 0,2 др.арк.

77. Орган 1 ваш я 1 порядок впровэдження потоково-циклового методу виконання мехаШзовапих ро01т { на рос.мовП // Экономический справочник руководителя среднего звена. - К.: Урожай. 1988. 0,9 др.арк., в т.ч. автора - 0,Ь др.арк.

78. Комплексна механ1гац1я в с1льському господарств! ( на рос.мов1) // Человек в аграрной сфере. - К.: Наукова думка, 1991. ! ,0 др.

арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

79. Прокат техшки - вигода для bcix ( на рос.мов1 ) // Прогрессивные форми машиноиспользовния при проведении полевых работ. - К.: ОПИ Укринформагропром, 1991. 0,3 др.арк.

80. ОсновШ напрямки оновлення с1льськогосподпреько1 техШки ( на рое.мов! ) // АПК: экономика, управление. - 1991. - N б. 0,6 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

81. 0рган1зац1я орендних S госпрозрахункових в1дносин обелуговую-чих п!дрозд1л!в (на poc.mopi) // Справочник экономиста-аграрника.- К.: Урожай, 1991. 2,7 др.арк., в т.ч. автора - 0,9 др.арк.

82. Створення ринку засоб!в виробництва та 1нженерио-техн1чних послуг. // 36. " Ринок ! ринков! в 1дносини в систем! агропро-мчелового комплексу УкраШи.- К. :ВШ1 корпорзц11" УкрНТ] ", 1992. 0,5 др.арк.

83. Формування виробничого потенциалу та ринку заеоб1в виробництва // 36. Освоения ринку I ринкових в1дносин в агропромислово-му комплекс 1 УкраПш. - К.: ВД! корпорацП " УкрНТI г', 1992. 0,8 др.арк.

3.3. Рекомендпц!t ! методичн! матер 1?ли

84. Методика визначення та анал1зу еконсм1чно1 ефективност! каШтальних вкладень в когоспах. - К.: 1нститут техн!чно1 1нфор-мацП, 1965. 1,3 др.арк., в т.ч. автора Х 0,4 др.арк.

85. Основн! положения методики визначення ефективност1 каШтальних вкладень у когоспах //Екопом!ка 1 орган1зац!я с!льсько-i'O господарства. - К.: Урожай, 1966. - N 8. 1,05 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

86. РекомендацП по розрахунках ефективност! каШтальних вкладень 1 основних фонд 1 в у когоспах.-к.: Урожай, 1967. 1,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,4 др.арк.

87. РекомендацП щодо впровадження мехаШзовашгх технологI'-ihhx процес1в у с1льському господарств1, - К.: Урожай, 1972. У.4 др.арк., в т.ч. автора - 1,0 др.арк.

88. Методичн 1 рекомендацН 1 программ проведения доемджень по тем!: Економ1чна ефективШсть використання техШчних пасоб)в у с1льському господарств!" (на рос. могЛ). - К.: УПК УСХА. 1972. 1,4 др.арк. в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

89. РекомендацП по Шдвииошдо економИиоТ ефективност! основних фонд)в, каШтальних вкладень 1 ново! техШки в ылыл.кому господарств!. - К.: Урожай, 1974. 0,8 др.прк:. в т.ч. а;то|кч -0,3 др.арк.

90. Методичн! рекомендацИ по визначенню 1 нормативах ефективност! ново! техшки 1 прогресивно! технолог!! (на рос.мов!). - К.: ОНТИ "Укрсельхозтехпроект", 1974. 1,5 др.арк., в т.ч. автора -0,3 др.арк.

91. Тимчасов! рекомендацИ про строки освоения виробничих потужно-стей комплексно-механ!зованих тваринницьких i птах!вничих ферм. - К.: Урожай, 1974. 2,2 др.арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

92. РекомендацИ по вдосконаленню оргаШзацП транспортного обелу-гоаування тваринницьких ферм 1 комплекс!в. - К.: Урожай, 1977. 0,9 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

93. РекомендацИ по оргаШзацП цех1в механ 1зац11 в когоспах 1 радгоепах УРСР (на рос.мов!). -К.: Урожай, 1977. 1,3 др.арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

94. Методичн 1 ьказ1вки по оргаШзацП збирання 1 вивезення цукро-вих буряк!в збирально-транспортними комплексами.- Е.: МСХ УССР, ВНИС, 1978. 1,8 др.арк., в т.ч. автора - 0,6 др.арк.

95. Методичн1 рекомендацИ по досл1дженкю економ!чно1 ефективност1 використання техн!ки в умовах переходу на промислов! метода ви-робництва продукт ! рослинництва {на рос.мов!). - К.: КЙНХ, 1978. 2,7 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

96. Методичн1 рекомендацИ по м!жгосподарському кооперуванню в с!льськогосподарському виробництв1 //Сшльне використання с1льськогосподарсько! техшки (на doc.mobI).- М.: ПЫЛ ВН1ЕСГ, 1978. 1,0 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

97. РекомендацИ по м!жгосподарському кооперуванню в сфер! виробни-чо-техн!чного обслуговування Шльського господарства /на рос. мов1/. - М.: ПШ ВНИЭСХ, 1979. 1,8 др.арк., в Т.ч. автора - 0,5 др.арк.

98. Методичн! рекомендацИ по оцшц1 економ1чно! ефективност! технологи загот!вл1, переробки 1 збер1ганню корм!в ( на рос.мов!) //Ваза оперативной полиграфии УНШЗ - 1979. 4,25 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

99. Методичн! рекомендацИ по економ1чн!й оц!нц1 використання тра-ктооа Т-150К ( на рос.мов! ) // База оперативной полиграфии УНИЙЗ - 1979. 1,5 др. арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

100. Методичн! рекомендацИ по Шдвищенню економ!чно! ефективност! каШтальних вкладень у заеоби мехаШзацИ Шльського господарства ( на рос.мов! ). - M. : ВАСХНИЛ, 1980. 1,25 др.арк., в т.ч. автора - 0,6 др.арк.

101. Методичн 1 рекомендацИ по розвитку м!жгосподарсько1 кооперацП у машиноЕикористанн! ( на рос.мов! ). - М.: ПмП ВНйЗСХ, 1981. 2,75 др.арк., в т.ч. автора - 1,4 др.арк.

102. Програма досл!джень по завданню "Розробити пронозицИ по вдосконаленню використання техн1ки 1 оргаШзацП 1нженерно-техшчно! служби в Ольськогосподарському виробництв1" ( на рос.мов!) - И.: BHiECF, BIM, 1981, 1 др.арк.

103. Методична програма по тем1 "Досл!дити економ1чну ефективнють використання с1льськогосподарсько1 техшки, сбгрунтувати pl-вень И концентрацИ 1 перспективи кооперацП в с1льськогос-подарському виробкицтБ! ( на рос.мов! ) - К. УНД1ЕОСГ, 1982.

2 др.арк. в т.ч. автора - 1 др.арк.

104. Методика анал!зу 1 оШнки ефективност! орган!зац!йних форм використання техШки та Пшенерно-техШчпо! служби в с!ль-ському господаретв1 (на рос.мовП. - М.: ВАСХНИЛ, 1983. 2.25 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

105. Методичн1 рекомендацП по Шдвищенню економ1чно1 ефективност 1 каШтальних вкладень у с!льське господарство (на рос.мовП. -К. : БОН УкрНШЗ, 1983. 4,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,7 др. арк.

106. Методика впровадження потоково-циксвого методу виконання ме-хаШзованих роб!г у рослинництв! (на рос.мовП. - Тамбов, 1986. 2,8 др.арк., в т.ч. автора - 1,0 др.арк.

107. РекомендацП по ефективному використанкю машин та обладнання у тварннницгвJ (ra рос.мов!). - Тамбов : РИО лолиграфиздата тамбовского облиспокома, 1986. 8,4 др.арк., в т.ч. автора -0,3 др.арк.

108. Методчка впровадження потоково-цикдового методу оиконання ме-хан1зованих роб1т в рослинництв! (на рос.мов!).- Тамбов: Обл-типография, 1987. 4,0 др.арк., в т.ч. автора - 1,0 др.арк.

109. Методичн! рекомендацП по Шдвищенню економ1чно! ефективност! каШтальних вкладень в агропромисловий комплекс (на рос.мовП-i м. : ВАСХНИЛ, 1988. 3,0 др.арк., в т.ч. автора - 0,5 др.арк.

ПО. Шлях до ринку (проект концепцИ переходу агропромислового комплексу УкраТнсько! pcp до dhhkoboI економ1ки - методичн! рекомендацП // С!льськ! в!ст1. - 04.09.90. - 0,5 др.арк., в т.ч. автора - 0,1 др.арк.

111. РекомендацП по застосуванню орендного шдряду на машинному двор! кодгоспу, радгоспу та 1нших Шдприемств 1Гропромиелового комплексу (на рос.мов! ). - Тамбов: РИО полиграфиздат. 0,4 др.арк

112. РекомендацП по орган1зац!1 послуг ! орендних в1дносин в п1д-приемотвзх "С1льгоспх!м!я" (на рос.мов]).- К.: ОПТ Укринформ-агропром. 1991. 3,2 др.арк., в т.ч. автора - 0,8 др.арк.

ИЗ. РекомендацП по орган1зац11 орендних в1дносин при маагановико-ристаня1 (на рос.мов!). - К.: Урожай. 1991, 3,3 др.арк., в т. ч. автора - 1,0 др.арк.

114. Орган1эац1йно-методична програма виконання науксво-досл1дних роб!т з проблеми 04, "Формування виробничого погенц!гуу та ринку эасоб1в виробництва на 1991-1995 роки. - К.: ВИГГ УкрНДМП, 1991. 4,65 др.арк., в т.(ч. автора - 0,9 др.арк.

115. Методичний пос!бник по орган!зацП пункт!в прокату техн1чних засоб!в 1 реап!зац!1 в1дновлено1 техШки (на рос.мов!).- К.: ОПП Укринформагропром, 1992. 2,75 др.арк., в т.ч. автора -0,9 др.арк.

3.4. Науков1 зв1ти, допов1д1, пропозицП 1 розробки, виконан1 п1д кер1вняцтэом 1 за участю автора

116. Економ1чна ефективи1сть каШтальних вкладень у когоспах (на уковий зв1т). - К.: УНД1Е0СГ, 1965, 21,4 др.арк., в т.ч. автора - 4,0 др.арк.

117. Оц)нка економ1чно1 ефективност! перспективних машин в р1ль-ництв1, сад1вництв1 1 виноградарств! (науковий зв1т). - К.: УНЗЕОСГ, 1959. 9,8 др.арк., в т.ч. автора - 2.5 др.арк.

118. Економ1чна ефективШсть кап!тальник вкладень с!льськогоспо-дарських шдприемств за окремими напрямзыл (науковий эв!т). -к.: УНД1Е0СГ, 1969. 13,5 др.арк., в т.ч. автора - 3,4 др.арк.

119. Економ!чна ефективнЮть нових мехашзованих технолог!чних процес1в у рослинниптв! i тваринництв1 (науковий зв!т, на рос МОВ1) - к.: УНИИЗОСХ, 1970. 12,9 др.арк., в т.ч. автора -3,3 Др.арк.

120. Про економшннй стан 1 заходи по Шдвищенню доход1в когосШв Укра5пеько1 POP (на рос.мов!). - К.: УОХА, 1972. 7,6 др.арк., в т.ч. автора -1,5 др.арк.

121. Економ1чна ефективШсть впроваддення ново! техШки 1 прогре-cibho технологи в шлъсъкогосподарське виробництьо (рос-линнидтво) в зон1 д1яльност! лабораторП ново! техн1ки при Сшлянеькому п/о "(льгосптехШка1" (науковий зв;т, на рос. MOB!). - К.: УНИИЗОСХ,. 1973. 2,9 др.арк., в т.ч. автора - 0,8 др.арк.

122. Розробити пропоэицН по Шдвищеншо еконои!чно! ефективност! ьикористання техн1чних засоб!в у с1льському госпояарств1 (науковий зв!т, на рос.мов1). - К.: УНВД1ЭОСХ, 1974. 15,5 др.арк., в т.ч. автора - 3,8 др.арк.

123. Про економШний стан 1 заходи по шдвищенню доходном 1 с1ль-ського господарства Укра1нсько1 PCP (наукова допов!дь-анал1з 1 пропоэицН. на рос.мов!). - К.: Полиграфическое предприятие при КИ11Х, 1975. 25,75 др.арк., в т.ч. автора - 5,2 др. арк.

124. Осноьн! показники розвитку матер!адьно-техн1чно1 бази с!льсь-кого господарства УкраТнсько! PCP.- К.: Укре!льгосптехпроект, 1973. 3,5 др.арк., в т.ч. автора - 1,2 др.арк.

125. Розробити 1 економ1чно обгрунтувати заходи по шдвищенню ефективност! викориетаьня техшки в умоьах переходу на промислов! методи виробництва с!льськогосподадсько! продукт! ( науковий зв!т, на рос.мов!). - К.: УНИИЭОСХТ 1979. 22,5 др.арк., в т.ч.

автора -5,5 др.арк.

126. Розробити пропоэицН по ефективнсму використашда техн!ки на окремих технолопчних процесах (науковий зв!т, на рос. мов!),

- К.: УНИИЗОСХ, 1980. 7,4 др.арк.,в т.ч. автора - 2,0 др.арк.

127. ЕфективнЮть використання ново! техШки (техшчний проект, на рос.мов!). - К.: УНИИЗОСХ, 1980. 2,4 др.арк., в т.ч. автора -0,8 др.арк.

128. Доел1дити еконоычну ефективШсть ьикористання с!льськогос-подарсько! техн!ки, обгрунтувати р1вень II концентрат I 1 лерспективи кооперацН в с1льськогосподарському вирооництв1 (науковий зв1т, на рос.мов!). - К.; УНИЙВОСХ им. А.Г.Шлихте-ра, 1985. 11,8 др.арк., в т.ч. автора - 2,5 др.арк.

129. Розробити методику оц!нки р!вня викориетання машинно-тракторного парку э врахуванням юнцевих результат 1 в виробництва с!льеькогоспопареько1 продукцН (науковий зв1т, на рос.мов1).

- к.: УНШЭОСХ им. А.Г.Шлихтера, 1986. 3,4 др.арк., в т.ч. автора - 1,8 др.арк.

130. Про шдьшцення нтенсифисацп с!льськогосподарського виробництва (допоь!дь-анал!3, на рос.мов!). -К.: УПК УСХА, 1988. 4,4 др.арк., в т.ч. автора - 1,0 др.арк.

ЕкономШн! передумови вир1шення продовольчо! проблеми в Укра-1нсък1й PCP (наукова допов!дь-анал!з, на рос.мов!). - К.: УПК. УСХА, 1980. 7,0 др.арк., в т.ч. автора - 1,8 др.арк.

Вдосконалення економ1чно1 роботи в агроф1рм1 "Зоря комун1зму" Ровенсько1 област1 (ачап!з стану та пропозицП). - К.: У11К УСГА, 1988. 7,0 др.арк., в т.ч. автора - 1,8 др.арк.

Науково-техн!чний прогрес - головний фактор прискорення роз-витку агропромислового виробництва (допов1дь-анал1з, на рос. мов!). - К. : УПК УСХА, 1989. 4 др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

Вивчити 1 розробити рекомендацП по орган 1зац II орендних взае-мов1дносин м1ж п1дрозд)лами 1нженерно-техн1чно1 сдаби г'оепо-дарств (науковий эв1т, на рос.мов1). - К.: УНД1ЕАПВ, 1989. 4,1 др.арк., в т.ч. автора - 2 др.арк.

Розробити пропозицП по п1двищенн(о ефективност! використання техн1ки в с1льськогосподарських п1дприемствах (науковий зв1т, нарос.мови. - К.: УНД1ЕАПВ, 1090, 19,2 др.арк., в т.ч. автора - 3,3 др.арк.

Нормативно-методичн! рекомендацП по орган!зацН орендних в1дносин при виконанн1 механ1зованих та 1нших роб1т шдприем-ствами " С1льгоспх1м!я " ( науковий зв1т, на рос.мов!} - К.: УНД1ЕАПВ, 1990. 4,3 др.арк,, в т.ч. автора - 1,4 др.арк.

Загальна концепц1я аграрно! реформи в УкраШ та механ!зм II реал!зацП. - К.: ДОП IАЕ , 1992. 1,4 др.арк., в т.ч. автора - 0,7 др.арк.

С1льське господарства Укра1ни у 1992 роц1 (допов1дь- анал!з). Роэд!л 1.2.3. матер1альн1 ресурси,транспорт,послуги. - К.: IАЕ, 1992, 4,8 Др.арк., в т.ч. автора - 0,3 др.арк.

3.5. Виступи на наукових 1 виробничих

конференц1ях, еем!нарах, симпоз1умах

Шдвищення ефективност1 кап!тальних вкладень в с!льськогос-подарську техн1ку // Тези допов!дей на науков1й конференцП з питань економ1ки, механ1эац11 1 електриф1кацП с1льського господарства. - Льв!в.: Облает книжково-газетне видавництво, 1964. 0,3 др.арк.

Використання транспорту в с!льськогосподарських п!дприемствах // Тези допов1дей на друпй конференц! I молодих наукових ро-б1тник1в: Екоком1ка 1 орган1зац!я с!льського господарства. -К.: Держс!льгоспвидав, 1963. 0,3 др.арк.

Доел 1 дження вливу р!зних фактор! в на продуктивШсть те.чн!ки при виконанн! складних механ1зованих процес!в // Тези допов1-дей 1 виетуп1в на республ1кансж!й науков1й конференц! I: Шдвищення ефективност! основних фонд1в, кап!тальних вкладень 1 hoboI техн1ки в с1льському господарств1. -К.: РВПС, 1971. 0,3 др.арк.

Вдосконалення орган1зац1йних форм використання техн!ки в умо-вах м!жгосподарськоI кооперацп (на рос.мов!) // Тези допо-в!дей на науков1й конференцП.- М. : 1ШП ВНИЭСХ, 1979. 0,2 др. арк.

0рган!зац1я роботи цех!в нехан!зацП в когоспах ( на рое.мо-в!) // Тези допов1дей науково-техн!чно1 конференцП: Проблемы развития АПК СССР и совершенствование взаимоотношений его отраслей. -М. : ПШ ВНИЭСХ, 1979 . 0,2 Др.арк.

144. Основн! иадрямкц розвитку 1 ефективного викооисташш виробщ;-чого потешиаду (да роо.мовО // Теэи дошшдеи конференцП; Повышение эффективности сельскохозяйственного прризводства в условиях его перевода на интенсивный путь развития. - Житомир: Обдтипография, 1985, 0,25 др.арк.

145, Роль с1льськогоелодарсько1 техн!ки в реал1зацП Продовольчо1 ----------- '- - " ---------------- . ЭНИИ Госплана УСОР

в т.ч. автора -0,11

ГШШ иииидсшцопи! ТСАП|)\И о рс<и_____Ч,__________

программ (на рос.ыовп // Тезисы доклада. ЭНИИ Госплана УСОР, ~*К.: ШП УкрНИИНТЙ, 1983. 2,25 др.арк., I др.арк.

146, Доц1дьн1сть прокату сЧльськогосподарсько! техн!ки (на роо.мо-В1). - М.: Ш В1ЩЭСХ, 1990. 0,2 дрТарк.

Основн! напрямки створення ринку заеоб!в мехаШзацЦ в АПК (иа рос.мов1) // Теаи допов1дей Всесрюзно1 науково! конференцП: Экономические проблемы развития АПК в условиях перехода к регулированной рыночной экономике. - М.: \Уп "Петит1'. 1991. 0,1 др.арк.

148. 0рган1зац1я орендних взаемов1дносин м}ж п!дрозд1лами 1нженер-но-техн!чно{ служби господарства (на рос.мов!) // Тези допо-в1дей Всесоюзно! координац1ино1 науково-методично! наради: Проблемы экономики труда и социального развития седа. - К.: УГШИЭАПП им. А.Г. Шлихтера, 1991. 0,2 др.арк., в т.ч. автора - 0,1 др.арк.

149. Формуьання виробцичого потенц!алу 1 ринку заеоб!в виробництва (на рос.мов!) // Тези допов1дей: Социально-экономические предпосыки повышения эффективности агропромышленного производства в многоукладной аграрной экономике. - К.: ПШ1 УкрИИМНТИ, 1991. 0,2 др.арк.

Похожие диссертации

• Экономическая эффективность оптимизации структуры сельскохозяйственного производства в условиях перехода к рыночным отношениям
• Эффективность использования в сельскохозяйственном производстве земель, подверженных техногенному загрязнению
• Экономическая эффективность инвестиций в сельскохозяйственное производство интегрированного формирования
• Управление эффективностью и устойчивостью сельскохозяйственного производства на основе совершенствования структуры и качества трудового потенциала
• Повышение эффективности государственного регулирования сельскохозяйственного производства