Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Математические и инструментальные методы экономики

Мотивационные процедуры распределения ресурсов и проведения торгов тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень доктор экономических наук
Автор Заруба, Виктор Яковлевич
Место защиты Харьков
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.13

Автореферат диссертации по теме "Мотивационные процедуры распределения ресурсов и проведения торгов"

ХАРШВСЬКИЛ IНЖЕКЕРК0-ЕК0Н0М1ЧНШ 1НСТИГУТ

2 3 МЛ? ДО'

На правах рукспису

ЗАРУБА В1КТОР ЯКОВЛЕВИЧ

КОТИВАЦ1Ш1 ПРОЦЕДУРИ Р03П0Д1ЛЯЧНЯ РЕСУРС1В ТА ПРОВЕДЕНИЯ ТОРГ'

08.00.13 - Економхко -матема-. : I и -тоди

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора економхчних наук

Харк1в - 1994

Робота виконана на кафедр! технхчнох ккЗернетики Харкхвського пол1техничного ун!вероитету

0фхц1йн1 опонента - доктор економ1чних наук,

професор СИГН1К В. Ф.

доктор ф1зико-математичних наук

професор ЛЯШЕНКО 1.М. доктор економхчних наук,

професор ЭАН5Г1Н А. Г.

Провхдна оргак1зац!я - 1нститут кхсЗернетики 1ы. В. М. Глушкова

АН Украхни СКи^в)

Захист вхдсЗудеться " 1 " К.&СТН.Я_ 1994 р. на

зас!дакн1 спецхахзовано! ради Д 02.12.01 по присудженню науковогс ступеня доктора еконоьичних наук у Харкхвському хнженерно-економхчному хнститут! за адресов: 310001, Харкхв, пр. Ленина, 9-а.

3 дисертацхев можна ознайомитися у Й1сЗл1отец1 институту.

Автореферат розслано Лютого_1994

Вчений секретар спец1ал1зовано1 Ради, кандидат економхчних наук,

доцент ' М. С. Д0Р0Н1НА

ХАРК1ВСЫШ IНКЕНЕРН0-ЕК0Н0М1ЧНШ 1НСТКТУТ

На правах рукопису

ЗАРУБА В1КТ0Р ЯКОВЛЕВИЧ

МОТИВАЦ1ИН1 ПРОЦЕДУРИ Р03П0Д1ЛЯННЯ РЕСУРС1В ТА ПРОВЕДЕНИЯ Т0РГ1В

08.00.13 - Еконсшко-математичн: методи

Автореферат дисертацы на здобуття наукового ступеня доктора економхчних наук

ХарК1в - 1994

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть теми. 0дн1ею з голэвних причин роэпочато! в Укра1н1 побудови ринков ИХ ВХДНОШВНЬ бУЛЭ УСВ1ДОМШНИЯ cycni льствон недостачи мэти-BiB до продуктивно!: д1яльност1 в умовах центра л1зованого кер1вництва еко-ном1кою. Досв1д проведения економ1чних реформ в Укра1'н1 та 1нших дорхавах СНД переконливо св1дчить, щз сама одне розширення форм bjbchoctI та экономично* са мсспйносп суб' cktib господа рсько! д1яльност1 да не забезпечуе достатн1х умов для еФективного развитку економ1ки. Потр1бно створення комплексу таких конкретних орган1зашйних умов та мэхан1зм1в регулювання економ!кои, як1 б забезпечували мэтиващю пАдприемницько!" та трудово! д1яльност1 заради 1нтврес1в сустильства.

Мотивац1ю у будь-яко! орган1зац11" треба эд1йснювати, як правила, взв на етап1 планування. Мзтиваш.йн1 процедури пзнування е засобом погодззэн-ня д1й елемэнпв срган1заш.йних систем 1 розроблоються в штвресах оперуючо! сторони, яка називаеться щв центром. Застосування мэтиваШйних процедур вахливо як для централ1зованих систем (п1дприемпв. об'еднань. господарських галузей та т. п. ). так i для децентрал!зованих (наприклад. для сукупн1ст1 продавця та покупШв п1д час проведения торпв). Спро-мзхн1стъ загальних п1д>род1в до виршвння ШсХ проблеми для систем обох тип1в обумовлэна тин. то мотиваШйний аспект д1яльност1 оовдаетъся п1д" час обн1 ну ресурсами, який мзхе проводи ти за однаковими або близькими для обох тип1в систем орган1заЩйними схемами. Будемэ казати. юз у централ1-зованих системах мэтивац1йн1 процедури визначають форму централ1зованого рсзподхляння pecypclB, а у децентрал!зованих - проведения торг1в. Поняття торгу використовуеться в робот1 у широкому, эагальновхиваному зм1ст1 для пазначення процесу продажу або куп1вл1 товар1в, який вклочае погодавння Умов угод.

На сучасному перех1диому етап! побудови в Укра1н1 ринковох економ1ки дошльне широк в використания мэтиващйних процедур розпод1ляння pecypclB та проведения торпв як на макроеконом1чному. так 1 на м! к рое kohomI чному Р1внях за централ1зованими та децентрализовали ми формами забезпечення п1дприем=тв матер1альноЧпэхтчними ресурсами. реал1зац1Х Х'ми продуктI. 1нвестування виробництва. ЕФективним 1нструментом орган1зац1йного управхння на м1Кроеконом1 чному pIbhI е такох мэтивац1йн1 процедури Розпод1ляння pecypclB п1дприемгтва Mix його П1дрозд1лами.

Таким чином, виявлясться актуальною прсблэма роз робки методологи: та а на л1 тичного а пара ту побудови мэтиваШйних процедур пзнування для широкого класу орган!зашй i орган1защйно-економ1чних умов IX д!яльност1.

Науков1 досл1дявння проблем побудови мзтиваШйних процедур набули широкого развитку у працях вчених Зах!ДноХ Свропи та США. У калишньому СРСЕ станов лэння досл!даенъ у сфер1 ютивашйних процедур планування почина-еться з 70-х рок1в з появлениям нових наукових розробок, пов'язаних г системним анал1зом соц! ально-економ1 мних об'ект1в: твори: активни> систем. !нформац!йно1 твори 1ерарх1чних систем управл1ння. твори квро-вано! еконотчно! р!вноваги. мэтод1в системно! оптим1заШ1, нэтод1в побу-дови комплексних 1нФормац1йних технолэпй прог рамно-шльового планування та Д.НШИМИ. Сучасним науковим напрямкам побудови ютивашйних процедур властив1 евр!стичний пошук принцитв, шэ визначакггь хх зм1ст. та наступий досщдзаэння процедур э використанням математичних мэтод1в. Набута п1д час Хх розвитку система знань створке передуюви для Фэрмування единого шдходу до ошнки якост! та систематизашл" процедур, переходу в1д евр1стимного до анал1тичного проектування.

Мэта дисерташйно! робота поля гае у розробц! комплексного розв'язання проблем ошнки якост1, систематизацИ. анал1тичного проектування 1 ство-рення конкретних ютивашйних процедур розгемцляння ресурс!в та проведения торпв.

В робот! розв'язано так1 задач1:

вивчення юхливостей застосування коректних у теоретико-хгровому ро-зум!нн! мэтиваШйних процедур до широкого класу юделэй орган1эац1йних систем та р1эноман1тних процес!в ХнформаШйного взаеюд1яння учасншав планування:

роз робка принцитв оц1нки якост! та схем пере творения процедур з Р1зними юделями 1нФормац1йного взаеюдхяння. систематизашя на щй основ! процедур та задач планування;

Форма Л1зац!я задач побудови ютивашйних процедур 1 редукщя цих задач шляхом зведення обмэхенъ на як1стъ до сукупност1 конструктивних у ма-тематичному в1дношэнн1 уюв;

розробка мэтод1в одерхання юделэй процедур, в1дпов1дних задании ви-югам подо якост1;

опис Р1зних клас1в юделей процедур та досл1дхення 1'х властивостей;

визначення 1 обгрунтування Форм практичного використання розроблених ютивашйних процедур у конкретних 1 нформашйних технолэПях розпод1ляння ресурс!в та проведения торпв.

Лосл1дааэння, якi зд1йснен1 для розв'язання зазначених випэ задач, в1дпов1дають новому науковому напрямку в облает! економ1ко-математичних мэтод1в. яке полягае у створе нн! твори а на л! ти много проектування

ивацл.йних процедур розподл.ляння ресурс1в та проведения торг1в. Осно-цього нового наунового напрямку утворюють: 1) концепц1я активного нування, яка розвивас положения та методи теор1Т активних систем, та начас принципи оц1нки якостл., систаматизац1ю процедур 1 задач плану-:ня; 2) П1ПХ1Д до проектування, оснований на анал1тичному одержанн! в, яким повинн1 задовольняти процедури 1з заданими р1внями якоста.. Наукова новизна робота виэначасться такими результатами.

1. Обгрунтування спроможност1 застосування коректних у теоретико-овому розум1нн1 мотивацл.йних процедур до б1льш широкого - в пор1в-Н1 з ран1ше розглянутими в теорП - класу натематичних моделей ан1зацз.йних систем, що описують виробнич1 можливостх та нтереси мент1в, 1Нформован1сть центру. Це дозволяс розглядати бз.льш адекват-постановки конкретних задач розпод!ляння ресурсов та проведения тор-

2. Здобуття нових моделей 1.нформацл.йного вэасмодхяння, що б1льш но 1 точно вз.дображають 1нформаН1ЙН1 технолог!) планування, як! ористовуються на практицл.. Зокрема, запропоновано схеми 1теративного смодсння, у яких ураховусться час прийняття рл.шень елементами, дос-жена схема багатоетапного планування, коли подавання елементами да-

про р1зн1 показники повинно вхдбуватися у в1дм!нн1 з.нтервали часу.

3. Визначення та досл1дження схем перетворення процедур активного нування з р1зними моделями :1нформац1йного взаемод1яння. 3 найдена ва "потенц1ально! замкнутостл.", якхй повинна задовольняти процедура задании складом використовусмих даних та моделю взаемодд.сння для о, щоб Тй в1дпов1дали екв!валентн1 по результатам планування проце-и 1з будь-якими л.ншими складами даних та моделю взасмодгсння. Об-нтовано доц1льнл.сть застосування потенц1ально замкнутих процедур у изку з IX високою коректнл.стю та ефективн1стю, а також гнучкл.стю яування у випадку змд.ни орган!зацд.йно-технолог1чних умов планування. гзано зв'язок потенц1ально занкнутих процедур з в1домим в теорл.! 4вних систем принципом вл.дкритого управло.ння ("чесно! гри").

4. Визначення та обгрунтування системи комплексноТ оц1нки якост1 вацл.йних процедур, заснованих на принципах коректностл., ефектив-гл., оптимальности та технолог1чност1 планування.

5. Формал1зований опис та досл.дження з позиций теоретико-л.гровоТ зктност!, ефективност1 та технологхчност! л.теративних, багатоетапних >м1шаних процедур планування з р1зним складом подавасмих даних.

6. Розробка метод1в синтезу оптимальних процедур за р1зними гер1ями приняття рл.шень в умовах невизначенност1. Одержання кл.ль-

к1сних оценок ефективност1 процедур в залежноста в1д умов розгля^-дао задач пламуванмя.

7. Вивчення умов централ1зованого розпод1ляння комплектую вироб1в та технологичного обладнання, формал1зац!я задач розпод1лянн* урахуваннм IX багатоцхлевого характеру та широко!" номенклатури розпс дл.лясмих ресурс1в. Опис вар!ант1в процедур в залежноста вд.д конкрет орган1зац!йних умов, вимог до програмного та техн1чного забезпече> процедур.

8. Формал1зац1я ситуац1й, як! виникають пд.д час торгхвл! однор1д( товаром, уточнения концепцИ активного планування та зм1сту мотивацз них процедур проведения конкурентних (багатостороннх) та двосторон х торгов.

Иетоди досл-дження. В дисертацз.йн1й робот1 використовують принципи та методи сучасноТ теор17 орган1зацл.йного управл1ння (менед менту), загально! теора.Т систем, досл1дження операц1й, системного ан л1зу.

Практична ц!нн1сть роботи. 1. У дисертац:.7 в1дбито результа здз.йсненкх автором у другз.й половин! 80-х рок1в розробок та проваджен 1нформац:1йних технологий конкурентного центрахзованого poзпoдiлян р1зних дефхцитних ресурсов на галузевому р1вн1. У тепер:шнд.й час Укра~1н1 органами державного кер1вництва процедури конкурентного розп д1ляння можуть використовуватись для забезпечення пз-дпркемств та орг н1зац1Й енергоресурсами, проведения л.нвестиц1йно1 пол1тики, розподл.. замовлень на науково-техн1чн1 розробки, створення ново! техн1ки 1 те: нологИ та т.п. Процедури конкурентного централ1зованого розподалян; ефективно використовувати також на р1вн1 пхдприемств.

2. Розроблен1 методи аназ-тичного проектування поширюють можливос використання науково обгрунтованих мотивацл.йних процедур у зв'язку поширенням кола задач, до яких Ц1 процедури застосовнд., спрощенням ро: робки та адаптацИ процедур до конкретних умов реальних орган1зацИ Сукупн1сть досла.джених у робот! клас1в процедур включае до себе як не вх.так 1 в1дом1, що застосовуються в практиц1. Вивченняк1льк1сних характеристик процедур, Тх систематизац1я, визначення мхеця активно: планування в з.нформац:1йних технологиях управл1ння створюе основу V гнучкого використання мотивац1йних процедур у зн1нюючихся оргаш зацгйних умовах.

Реал1зац1я та упровадження результат1в досл1джень. Нетодичн1 т програмн1 засоби розпод1ляння деф1цитних матер1ально - техн1чних ресур с1в м1ж п1дприсмствами галуз1 на основ1 активного планування упровадже

в 1984-88 рр. у систем! Н1н1стерства рад1опромисловост1 СРСР. Об'ек-< упроваджування процедур роэпод1ляння комплектуючих вироб1в були ювне управления комплектацГГ та Головне планово - екоиом1чне управ-чня. Об'сктом упроваджування процедур розпод!.ляння технолог1чного тднання було Управл1ння Головного механ:хка та Головного енергетика. <арний р1чний економ1чний ефект на етап1 опробного упровадження склав <н. 200 тис. крб. в цз.нах до 1988р. У 1987-89 рр.упроваджено методи-та прикладн1 програми розрахунк1в у д1алоговому режим! збалансовано-по ресурсам плану виробництва радд.оелектронно7 апаратури 1 комплек-зчих виробхв до неТ для Головного управз.ння матер1ально - техн1чного :тачання Мхнпромзв'язку СРСР. Рхчний економ1чний ефект на стадИ уп-тдження склав 746 тис. крб. в ц1нах 1989 р. У 1990 - 1992 рр. упрощено методичнх та програмн1 засоби проведения торгхв на комерцз.йних щрисмствах Носкви та Харкова.

0сновн1 напрямки дисертацхйноТ роботи вд.дпов!дають тематиц1 1ершених науково-доело, дних роб1т кафедри: ,

за договором про науково-техн1чну сп1вдружнл.сть (ном. держ. :страЦ11 01.84.0082970) м1ж Мл.нрадд.опромом СРСР у особ1 ГУК х О, 1АТ СРСР, ЦНВО "ЕК0Р" 1 ХП1 "Розробка та упровадження метод1в розпод:.-гня та перерозпод1ляння багатономенклатурних ресурс1в у органлзац1й-: системах з використанням мереж1 автоматизованих робочих м1сць (АРМ, затвердженим Заступ .Мл.нд.стра рад:.опромисловост:1;

за госпдоговором м1ж ЦНВО "ЕК0Р" - НД1ЦСУ та ХП1 (ном.держ. :страц1Т 01.86.0117331) "Розробка процедур розпод1ляння ресурс1в в 1вах реал1зац1Т програм комплексно! механ1зацд.Т, автоматизац!! та отизацхТ виробництва" у виконання ТЗ на НДР "Розробка та удоскона-[ня галузевоГ автоматизованоТ системи планових розрахунк1в з викорис-[ням галузевого банку даних та сучасних засоб1в обчислювалъноТ технх.-(Система-86)" , затвердженого 30 . 05.86.р.ГПЕУ Шнрад1опрому СРСР; за договором про науково-технхчну спхвдружнсть м1ж М1нрад!Опромом Р у особ! УГМ та ГЕ, ХАТ АН СРСР,ЦНВО "ЕКОР",ХП1 про упровадження одичних та програмни^ засобхв розпод1.ляння дефектного технолог1чно-обладнання м1ж п1дприсмствами галуз1 на ocнoвi методу активного нуванн*з використанням технхчних засоб1в АРМ-У (вх.д 22.07.88 р.);

за договором про науково-техн1чну сп1вдружн1сть з НД1 економ1ки та плексних проблем зв'язку (НДI "ЕКОС"), 1АТ АН СРСР та ХП1 у галуз1 роблення та упровадження автоматизованих процедур планування у ивних орган1зацд.йно-виробничих системах на основ1 програмно-ьового п1дходу у виконанн1 вказ1вки Шнпромзв'язку СРСР про в1дкрит-

Тя ДКР "План-1" ВЗ.Д 27.05.1986 р.

Апробацая роботи. Результат дисертац1йно1 роботи допов!далис таких конференциях, нарадах, семинарах:

X Всесоюзна нарад1 з проблем управл1ння, Ама - Ата, 1986 р;

X Всесоюзна нарад1 - семд.нар1 "Управл1ння д.срарх!чними акти! системи". Тб1л1с1, 1986 р.;

IV науковому семинар! "Методи синтезу та планування розЕ структур складних систем", Ташкент, 1987 р.,

XI Всесоюзна школ1 - семАнар1 "Управления великими система Молетай, 1988 р.;

XI Всесоюзной нарад1 з проблем управл1ння, Ташкент, 1989 р.;

I Всесоюзна. науково - техн1чнд.й конференц:м "Координ управл1ння в техн!чних та природних системах", пос.М.Маяк Кримс облает!., 1991р.;

М1жнародн1й науково - практичн1й конференцз.Т "Б1знес 1 нау: Феод1с1я, 1992 р.

М1жнародн1й науково-техн1чний конференц11 "Комп'ютер: на; технака, технология, здоров'я", Харкхв, 1993 р.

ПубликацИ. Основн1 результати, викладен1 у дисертацИ, вхдобрал в 25 опубл1кованих роботах загальним обсягом понад 10 д.л.

Структура та обсяг роботи. Дисертацая силадасться з вступу, шс розд1л1в, висновкгв, к1сткть 285 стор. основного тексту, 18 рисунка.! список л1тератури з 139 найменувань. У додатках м1стяться докази фор та стверджень, а також документи, ян1 пл.дтверджують упровадження, пр тичне використання та економ1чну ефективнз-сть результате дисертац1л

ЗН1СТ РОБОТИ

V вступ1 обгрунтовусться актуальн1сть роботи, формулюються Ц1Л1 задач1 роботи, перел:1ковуються основнх положения, як1 виносяться на хист, описусться змхст дисертацал.

У першому розд1л1 обм1рковуються технологхчний та мотиваций

аспекти сп1льно1 д1яльност1 у централ1зованих та децентрахзова системах, анал1зусться сучасне становище теорИ мотивац1йних проце, планування, визначаються проблеми, як1 досл1джуються в робот!.

Теорхя активних систем, яка спрямована на створення ефектив: механ1зм!в управл1ння орган1зац1ями з урахуванням людського фактл (фактору активности), виникла наприкз.нц1 60-х рок1в (В.М.Бурю С.В.Смельянов, В.В.Кондратьев, В . I.Опойцев). Надал1 вона набула :.нте1

:ивного розвитку, широку вл.дом:.сть в свз.т:.. Теор1я активних систем т:хс-10 змикасться з рядом 1.нших теоретичних напрямк1в, пов'язаних з управ-11нням у социально - економхчних системах: теорхсю о.срарх1чних систем шравл1ння (М.Месарович, Д.Мако, А .Ф.Кононенко, В.С.Нихалевич, Н.М.Мо1-:есв), теорл.сю нерованоТ економ1чноТ рхвноваги (Е.М. Бравсрман, М.1.Ле-)хн, В.Л.Макаров), методхв побудови комплексних з.нформацхйних техноло-Хз.й програмно-ц1льового планування (В.А.1рх.ков, Г.С.Поспелов) та 1нши-

Значив м1сце у теорз.! активних систем займають досз-дження еоретико - д.грових схем розпод1ляння ресурс1в. часто у практиц1 засто-;овусться принцип розпод1ляння ресурс1в пропорцд.йно заявкам, до пода->ться елементами орган1зацх.й. Це приводить до "завищення" заявлясмих ютреб, х в насл.док цього до штучного дефициту ресурс!в. Вхдповл.дно до юзробленого у теорх! активних систем принципу обернених прхор1тет1в южному елементу видхлясться тим бхлыпе ресурсу, чим менше вз.н його 1росить (але не б1льше заявлено! кхлькостЦ . Внасз.док цього розпод1-[яння забезпечуе р1вновагу м1ж попитом та пропозиц1ею, коли отримана [ожним елементом кхльк:1стъ ресурсу зб1гаеться 1з заявлено. 3 метою 1тримання процедур, як1 не т1льки забезпечують р1вновагу, а ще й макси-изують виграш орган1зацх! (центру), було вивчено аукцх.онну схему роз-юд1ляння, принцип забезпечення ресурсами пропорц1онально очх.кусмх.й |фективност1 !х використання, конкурсн1 механхзми.

Пошуки нових концептуальних схем орган1зацхйного управз-ння ;роходили паралельно з широким упровадженням автоматизоваиних з.нформа-дйних технолог1й. Типовими для централ1зованого управл.ння с процедури озв'язання комплексу взаемозв'язаних задач колективом фах!вц1в у режи-1 багатосторонньо! взасмод1! !х м1ж собою та 1з засобами д.нформацй.йно-бчислювально! технх.ки. П1д час цього знания, компетенция, функцхГ та :1дповхдальн1сть прац1вникхв з'являються розпод1леними, роззосереджне-ими по багатьом робочим мзхцям, взаемозв'язаним як "вздовж вертикал:." пх.дпорядкован1сть) так 1 "вздовж горизонтах" (тexнoлoгiчнi зв'язки). рган1зац1йно-техн1чн1 проблеми створення розпод1лених технолог1й були б'сктом досд.джень з позицхй програмно-цхльового пхдходу, системно! птим1зацх!, 1нформатики. У 80-т1 роки багато розробок конкретних з-н-ормац1йиих технолог1й виконано з урахуванням фактора "активностд." еле-ент1в орган1зацхйних систем, рекомендацхй теорх.! активних систем.

Мотивацд.йний аспект д1яльност1 орган1зац1й був предметом вивчення еорх? менеджменту (Р.Л.Акофф, М.Альберт, К.Керне, М.Х.Мескон, Т.Саат:., .Янг). Велика кхльк1сть закордонних публ1кацхй присвячена обм1ну та

розподз.лянню pecypcie в умовах ринковоТ економ1ки. Вони спрямована ловним чином на вир1шення таких питань:

п1двищення ефективност1 економ1чних в1дносин opraHi3auii, з 1нтврвс1в яко1 проводиться досл!дження, а компаниями - виробниками луг, збутовими ф1рмани, споживачами ресурсов нац1онального знач (корисних копалин, електроенергЗЛ та т.п.);

визначення мотивацайних процедур (систем стимулювання) на р ф1рми, спрямованих на зниження ваги адм1н1стративного апарату, з шення текучост1 квахфхкованих кадр1в та imne.

Методолог1я розв'язання цих питань, здобут1 результати з'являю близъкими до ninxonie та результате Teopii активних систем, 1нфо ц1йноТ Teopii icpapxiMHMX систем управлання.

У uinoMy для niflxoflie до проектування мотивацз-йних процедур, склалися наприк!нца 80-х рокхв характерною рисою с евристичний п принцип1в, як1 визначають зм1ст процедур, та наступив ix досхджен: теоретико - irpoBHx позиц1й. Актуальною проблемою Teopii та практи] nepexifl Bifl евристичного до анал1тичного проектування. Для цього : рхбна розробка едино! KOHuemjii оцхнки якостх та систематизацзЛ пр> дур стосовно унаф2К0ваних задач планування.

У другому розд1л1 визначаються математичн1 постановки задач, виникають у практицх розпод1ляння pecypciB у активних системах "цен' елементи", провалиться класиф1кац1я можливих процедур розподз.ля) формулюються та обм1рковуються принципи активного плануванн j розпод1лянняресурс1в.

Детально розглядаються задачх розпод1ляння виробничих ресурс технологичного обладнання та комплектуючих виробхв. Для обм1ркувЕ проблем орган!зац11 планування, загальних для цих задач, використс ються TaKi позначення:

1={i=l,2,...,п) - множина виробничих елементхв системи; vi=(vi 1, le L), ui - вектор затрат pecypciB та обсяг вип> продукц11 i-ro елементу, де L -множина видав pecypciB;

xi=(vi, ui) - стан, план або peani3auiH плану елементу;

X? - множина допустимих стан1в елементу;

x=(xi, ie I) - стан,план або реал!зац1я плану системи;

Z

системи, де vol - KinbKicTb розпод1ляемого м1ж елементами ресурсу 1 виду;

x=(xi, ie I) - встановлений план системи;

Фп, ф7 - BMrpami центру та i - го елементу;

Ф, ф\ - HenepepBHi ц1льов1 фукц!1 центру та i-ro елементу;

Г Ф(х)= ui, х е Z

const" л min{$(x) |xeZ

r i

(XI ) , XI 6 Xl ,

jn = 0?(xi)

COIlSt < фI ,XI Xl,

э const11,const3 - BJirpami центру та елемента у ситуацИ з "сильними графами", коли плани х, xi виявляються нереал1зусмими,

0Щ'" - м1н1мальний виграш елененту у BiflcyTHOdi "сильних штраф1в". У загальному випадку центру не вд.дом1 точно множини X? (ie I) та 1льов1 функцЛ' ф? (ie I) . Центр 1нформований про Tani множини Y? = ii ixt^sxisx?""}. що Y? э х

)чно в1дом1 його множина допустимих стан1в X? та ц!льова функция ф

Множина допустимих стан1в X? кожного i-ro елементу визначасться jktopom v? = (v?i, le L) максимально можливих обсягев pecypciB та фобничою функцию d?:

X? = { Xi | vn е [0, v?i ] (le L) , vi e [0, di(vi)]}.

Максимальн1 обсяги pecypciB можуть бути як BiflOMi, так i HeBiflOMi iHTpy. Якщо максимально обсяги невхдом!, то центр використовус нижюо ' 10 та верхню v?iлvoi оц1нки можливих значень максимального обсягу 'i кожного 1-го ресурсу. У центра BiflcyTHH повна 1Нформац1я про вироб-чу функц1ю кожного елементу, але йому BiflOMi так! П enacTHBOCTi:

функц1я di с неперервною, неубуваючою на o6nacTi Vi = {vi|vu e ,v?i] (le L) } свого можливого визначення;

граф1к фушЦТ di розмхщусться мiж граф1ками нижньоТ dTln та рхньоГ dT*" п 0UiH0K: di

Кожн1й точц1, яка в1дображас план xi=(vi, ui) та знаходиться на афхку функц11 di, BiflnoBiflac така фyнкцiя wifpi], що: di(vi) е witpO(vi) для ycix vi е ViWt(vi), di(vi) s wi [pi] (vn для ycix v! e VmVi(vi),

де т/Г (VI) = {VI | V11 VII (1 е Ы}. Функц1я wi [р1] мае зазначен1 властивоста виробничо! функцП <31 [р(] 1 називасться параметр - 4 ц1сю. Вектор р|=(рп, 1е Ь) складають параметри, якх задають конкре вигляд IX параметр-функц11 чл [р|]. Вонк розглядаються як парах ефективност1 плану xi, то х визначас. Паракетри рп визкачаються 4 цхями параметризац!! дп (1еЫ . Нножин1 станхв, вд.дображаюч1 т яких знаходиться м1ж графиками нижньоТ та верхньо1 оценок вироб! ФункцП, вл.дповл.дають вектори рЩ1п= (ру|п, 1еЬ) , рТ"= (р"?х, 1ИЬ) мальних та максимальних значень параметр1в ефективностх станхв з множини.

Задача розподаляння технологичного обладнання зводиться до окре випадку задач1 розпод1ляння виробничих ресурсов, яка с традиц1 об'сктом досло-джень у теорИ активних систем. Для задач розподхл виробничих ресурс1в вважаеться, шо рп=ди (Х1)=ш/уп . Показано, ш задач1 розподд.ляння комплектуючих вир!

рп=дп (XI) =ш/<?1п- (ш-ш) /С??х-ии. де ш - нам1чений сумарний ус1н видам продукд1Т обсяг виробництва елемента. 3 властивостей ви] ничих функций випливае, що будь - який стан XI визначас "м!Н1мал1 можливу виробничу функцию [XI] , граф1к яко! мд.стить точку, яка вз.; ражас цей стан. Графики ус1х :.нших можливих виробничих функцай, включають у соб1 х>, розмзцуються не нижче графл.ку функцГГ 81 [хО, називасться дал! особливою.

Роэр13няються базов1 та зм1шан1 вар1анти погодженост1 л.нтере центру та елементхв. У випадку базового вар1анту 1 (ВX) центру вл.дс що елемент зацхкавлений у збл.льшенн1 обсягу виробництва а безпосерел не зацз.кавлений у збальшенн! кхлькост! будь - якого одержуваного рес су. У базовому вариант! 2 (В2) центру в1домо, що елемент не зац:.кав ний Н1 у зменшенн1 обсягу виробництва, и! у зменшенн1 кхлькостей од жуваних ресурс1в. У базовому вариант! 3 (ВЗ) центру вз-домо, що елем прагне м:ш1м1зувати планусмий обсяг виробництва та максим1зувати обе одержуваних ресурс1в. Найбхльш в1рог1дним для централ1зованого розпо ляння ресурсе е випадок В2. Береться до уваги можлив1сть невели в1дхилень В1д В2 погодженостз., як1 приводять до змшаних вариант випадк1в В1-В2 та В2-ВЗ, коли поряд з вар1антом 2 .снус ножливзхть ; В1, або В2 погодженостз..

Виходячи 1з загальких позицз.й розр1знюють два вар1анти орган1за планування: на баз1 посередньо! з.нформацз.1 без подавасмих елемент; даних та зз зустр1чним формуванням даних, тобто на баз1 з.нформацйЛ,

юдавасмоТ центру елементами.

Плануючи на п1дстав1 посередньоТ енформацаЛ, центр максим1зус свл.й 1играш, виходячи з "найг1рших" для себе оцнок Х1=ХТ'П (1е1) допустк-[их план1в елемент1в. Ильки таким чином центр мае можливахть гаранто-1ано забезпечити реал1зуемд.сть установлюсмого плану х.

У випадку зустречного формування даних до початку планування центр изначас та об'являс елементам закон планування 0= (01-(вУ=(011, 1е Ь) V), 1е I), в1дпов1дно до якого наб1р Х=(Х1, I), подавасмих елемен-ами оц1нок однозначно перетворюсться у допустимий план системи х (X). План х називасться планом-вл.дповз.ддю центру. Центр мае змогу вво-;ити додатков1 обмеження на подаваем! кожним 1-м елементом оцо.нки, щоб ле У?. Для виконання елементами цих обмежень центр може використо-увати "сильн1 штрафи". Якщо Х=(Х1,1е1)- наб1р остаточно вибраних еле-

ентами ощнок, то х=в( X ).

Якщо елементи взае(мно хнформованх про множини допустимих стангв та з.льов1 функц!1, визначасма законом планування ситуац1я описуеться грою ос1б (елемент1в). Подаваем! оцл.нки XI (хе1) с стратегиями елемент1в.

У робот1 вивчаються Ы-коректн1 закони планування, для яких множина

итуац1й р1вноваги у гра с непустою, причому ус1м ситуац1ям р1вноваги

в1дпов1дае один единий план-в1дпов1дь X = 8( X ) . Для ощнки можливих играшей центру необх1дно вхдшукати головну характеристику Ы0) закону , яка являс собою воображения набор1в Х=( *1 = ( XI, ф\), I) оцд.нок мно-ин допустиних стан1в та ц1льових функцл.й елемент1в у план1 х.

У випадку взаемно! 1нформованост1 елемент1в про множини допустимих тан1в та ц1льов1 функцИ процес планування мае нел.теративний характер.

випадку взасмно1 не1нформованост1 елементхв процес планування буде е1теративним тхльки тодо., коли у еленент1в :.снують домд.нантн1 страте-1.1. У протилежному випадку процедура та процес планування виявляються геративними. Подаваема елементани д.нформац1я буде мати спробний харак-вр, доки не знайдеться ситуация, прийнятна для ус1х елемент1в.

1теративна процедура встановлюс правило формування множин елемент1в 1г,' що подають сво1 оц1нки на з.терац1ях г=0,1,2,... . Було розглянуто .зноманхтн1 вар1анти формування множин 1(г,' з урахуванням швидкост1 бору та передач! елементами оц1нок. Подаваема на'г-й з.терац11, г=1, зжним 1-м елементом, 1е 1(г', оца.нка Х1(г) множини допустимих стан1в X? гас в1доною як центру, так 1 решт1 елемент1в. Пл.сля одержання оц!нок г) (аб I) центр та елементи у в1дпов1дност1 з використовусмим законом знаходять план-В1дпов1дь х<г>=0 (Х(г)) . де х1г>=(х!г>. I). Тут

оц:.нки елемент1в, як1 не роблять пов1домлень на г-й д.терацП, припу< ються такими ж самими, як 1 на попереднд.й з-терати. Для приснор зб1жност1 :.теративного процесу елементам на кожн1й 1терацИ встано! сться процедурне обмеження такого вигляду: Х1<г1л У7' (т) ,Х1(гМ')

1<г>). Для елементу 1 обмеження визначасться невл-д'емним параме-1терац11 г} та попередньою оценкою елементу х1г-1>. У залежност1

способу орган1зацИ планування розрхзняються два типи процедурних о< жень. Мета процедурних обмежень першого типу полягас у тому, щоб < менти в1дмовились в1д проведения незначних кореюий оц1нок. Обмеж( ншого типу, навпаки, запроваджуються для того, щоб виключити вез зм1нювання оц1нок. Тут чим бл.лыпа величина параметру т) , тим б1льш :

чною повинна або може бути корекц1я попередньоТ оцд.нки, якщо елеменч оцз.нку зм1нюе. 1теративний процес планування закэ.нчуеться на И-й л.те ц17, якшо на попередн1х :1терац1ях, коли ус1 елементи мали змогу зроС повд.домлення, подан1 ними ранхше оцд.нки не зм1нювались. Наприкз встановлюсться план х = х1В1.

Стратега-ю елементу 1 на г-й .терацИ назвемо субоптимальною, я

елемент вибирас таку ощнку XI ,яка максимзуе иого виграш на о.терацзЛ : 0? (0 1 (х!, Хм"

= шах{0

субоптимальних стратегл.й .теративний процес планування збхгасться ус1ма додатними значениями г)с та за усхма можливими множинами допус

мих станав Х

планування, визначаем1 с-коректними процедурами, збз.гаються до ситуг с-р1вноваги:

01(01(Х"

с(т)о)=0. 1Нд час досл1дження питань рацхональностх стратегз.й елемен та ефективност1 встановлюсмого плану у випадку малих значень т)о дост ньо розглядати граничн1 з т^чО :1теративн1 процеси, якх в умовах ви ристания елементами субоптимальних стратегл.й повнд.стю визначаються : конами планування.

Пдд час планування з довхрчо пов1домлясмими даними елементи

нформують центр про сво1 справжн1 множини допустимих стан1в. Дал1 энтр у д.теративному процес1 "грае" в1д 1мен1 та в .нтересах кожного чементу, тобто 1мо.туе процес планування 1з спробним характерен пода-юмих даних. Використовусмий центром для пошуку план1в-в1дпов!дей за-

эн в об'являсться елементам до подання ними оцд.нок.

Яюцо цз.льов1 функцзл елементхв в1дом! центру, то головна

арактеристика Г1-коректного закону 0 описус воображения множин эпустимих стан1В елемент1в у плани 1 може розглядатися як закон плану-

1ння вп=ва[з], похд.дний вд.д закону 8. В умовах 1з дов1рчо подавасмими 1ними закон 0П з'являсться в1рогд.дним. Якшо в1н застосовусться, то эавдив! оцд.нки множин допустимих стан1в в1дпов1дають домд.нантним стра-эг1ям елемент1в. (

У випадку, коли ц1льов1 функцИ нев1дом1, а закон в с в1рогд.дним 1Я ус1х можливих цхльових фунюий, вд.н називасться замкнутим. Замкнут! 1Кони мають властивл.сть потешийноТ замкнутост1, яка полягае у тому, з головн1 харатеристики закон1в с 1нвар1антними вд.дносно цл.льових фун-11Й елементхв. Якшо И-коректний закон 0 с потенц1йно замкнутим, то :нуе похл.дний в1д нього закон, який буде замкнутим. Обгрунтована до-^ьн:.сть використання у практиц1 потенц1йно замкнутих законов.

Вд.д процедури дов1рчого планування можна перейти до з.теративно! оцедури 1з спробним характером даних. Припустимо, шо центр дозволяс >давати кожному 1-му елементу тз.льки так1 оцз.ш<и Х|=Х1(он), як1 пов-.стю визначаються вектором параметр1в (ал 1, и\г, . . .иш) е П1. Тод1 1Кону 0 однозначно вл.дпов1дае таке воображения 0<и> вектор1в ы=(<л, I X) у плани х=(х1, 1 I), що

0((Х|(Ы|), 1И I) ) =0<ш> (и) для УС1Х и 6 1| .

Закон 0<и> можна розглядати як закон планування у процедур! [анування з подавасмими елементами векторами параметр1в ш (е1). Не-

1Й у (о (X) } = у {0<ш>(ш)}. Тод1 для будь-якого набору Х

множин допустимих стан!в план у ситуацП р1вноваги, визначасмий за-1Ном 8, збхгасться з планом у ситуацд.! р1вноваги, визначасмоТ законом и>. Оскд.льки не виключено випадок, коли Х

Припустимо тепер, що оц1нка XI множини допустимих стан1в кожного д.-1 елементу визначастъся двома параметрами р|(1), р! (2) першого та дру-го роду Х|=Х| (р| (1) , р> (2)) . Плануванню за множинами XI <1е I) буде :в1валентним планування за векторами параметр1в <л=(р!(1), р1(2))

I) на п1дстав! закону 0Р, в:.дпов1дного закону в-. еР(ы)=е(х). Процедур у яких дан! для планування визначаються посл1довно, на дек!лькох етап планування, називаються багатоетапними. Коли потр1бна 1нфоркац1я п два параметри кожного елененту, планування може мати двоетапний хара тер. На паршому етапх елененти або центр визначають оц1нки параметр першого роду. На другому етапх елементи вз.дразу, чи в ход1 1тератив> корекцд.Т знаходять виг1ДН1 для себе оценки параметров другого роду. П цьому плани-водповод! визначаються на основ1 закону ер з фоксовани оц1нками параметр1в другого роду.

Вхдображення е<р(1)>, е<р(2)>, як1 можна одержати 1з закону в ф1ксуючи оц1нки першого або другого роду, назвемо звуженням 0Р. Нех! ем<р(1)>така множина закон1в 0<р(1)>, що усякому набо] р(1)=(р1(1),е1) ОЦ1НОН параметров першого роду водповодас 1 т1пы один закон е<р(1) > з ц1е! множини. Якщо закон 6Р такий, що при буд) якому можливому набор! р(1) в1н збогасться з яким-небудь законом з мн< жини еи<р(1)>, то цю нножину будемо називати базовой для закону 0Р. Щ( закон вР був замкнутим, необх:.дно та достатньо щоб замкнутими були Й01 звуження для усох можливих набор1в оцнок параметров першого та другох роду. У двоетапному плануванн1 на основ1 потеноийно замкнутого зако> 6Р кожне звуження 0<р(2)> цього закону повинно бути замкнутим законо* а кожне звуження е<р (1) > - потенцл.йно замкнутим.

До процедур планування оз зустрочнин способом формування дани пред'являються вимоги, що визначаються викладасмими нижче принципам ефективност1, оптимальност1 та технолог1чносто процедур, як1 називають ся принципами активного планування.

Коректнини у теоретико-огровому зм1ст1 будемо називати тако закон та процедури, як1 забезпечують зхнування оптимальних стратегз-й елемен т1в, що однозначно визначають встановлюсмий план систеки. Як водоко, теоро! огр нема единого принципу оптимальности. Тому можна говорити пр розн! види коректносто закон1в та процедур. Вид коректносто процедур визначасться видом коректност1 в1дповз.дного Тй закона планування.

Принцип коректност1 вимагас анализу умов конкретно! задач

планування з метою визначення достатньо! коректност1 процедури. Достат-н1стъ того чи 1ншого виду коректност1 може .бути обгрунтована вз.дсутн1с-тю у елемент!в можливостей обм!ну 1нформац1сю та створення коал.цз.й, традицхйними нормами поведонки 1 т.п. Особливий онтерес викликають К' коректно закони та процедури, для яких ситуац1я ровноваги с одночаснс оптимальною у водпов1дност1 з принципом максимального гарантованого

зультату (МГР-оптимальною) та оптимальною в1дповд.дно Еджворту (р1вно-гоною для ус1х можливих коаз.ц1й).

Поряд з1 грою елемент1в в умовах активного планування нас м1сце ще друга гра - "гра з природою", яка виникас у зв'язку з тин, що центру во.дом1 множини допустимих стан1в елемент1в, а вз.дом1 лише оценки, нтр вибирас потенцхйно замкнутий закон планування, який визначас його граш у залежност1 вз.д кножин допустимих стан1в елекект1в, а "природа" конкретний вариант цих множин. У аспект! гри з "природою" можна гово-ти про ефективнасть закону планування, оц1нюючи його величиною вигра-

центра э урахуваннян невизначенност1 стратега! "природи".

1 2 Закон в назвемо донхнусним з ефвктивност! законом в , якщо:

0П [е2] (Х

Принцип ефективностх процедур планування накладас заборону на користання неефективних закон1в планування. Для вибору конкретного кону з нножини ефективних можна скористуватися в1домимх з теорИ ийнятя рд.шень критериями оптимальност1 Гурвз.ца, Вальда, Сев1джа.

Принцип оптииальност1 вимагас вияснення в1дпов1дност1 заданих кон1в планування розглядасмим критер1ям оптимальности, пошукхв зако-в, оптимальних з рхзних критерИв. 0ц1нки виграша можуть вико-стовуватися для анал1зу умов планування та Тх ца.леспряновано! змхни для 1нтерес1в центру.

Принцип технолог1чност1 вимагас рационально! орган1зац1! процесу анування п1д час розв'язання кожно! конкретно! задача з урахуваннм хн1чних можливостей засобхв оброблення та передавання нформаЦ1>, з-Н-рмацх.йно! технолога.!, яка фактично склалася, допустимих терм!н1в дготовки та проведения планування.

у третьему розд1х викладаються результата вивчення умов мкнутоста., коректност! та ефективноста закон1в планування у нез.те-тивних процедурах розпод1ляння ресурс1в,

Якщо вектори v? Це1) максимальних потреб елементав у ресурсах дом1 центру, то оц1нки Х1 (1е1) множин допустимих станз.в елемент1в вн1стю визначаються оценками сЬ вир обничих функцШ XI = XI (с!)). Тод1 мкнут1 закони в загального вигляду може бути подано як в1дображеннтг бор1в <3= {<11, ) виробничих функцд.й у плани-вз.дповд.д1 центру:

0 (X) =0 (X (d) ) =n <d) = (тп (d) = (пГ (d) = (nil (d) , leL) ,ni (d)) , iel) . Вадображення л звуться законами планування вхдповадно виробнич. функциям.

Доведено, що в умовах В2 узгодження кожна i-a складова

замкнутого ефективного закону л л (ni, iel) , який визначас МП

оптимальну ситуац1ю, повинна мати TaKi властивост1:

л" (d) - max {u, I x, e r(d,) Л Z, id_,) >

Z,(d_,) - r(F,), F, = (FД, leL), (d_,) =FU (u,) ,

для ycix irfld"*, d_,)];

/ / n, (dj,d.j)=n, (dj ,d.j) , якщо r(dj)3tTj(d) ;.

n" (d) (d) > С?'" якщо n" (d) >щ (d^.d.,),

n"(d)/ir*,(d) - Ci'n deb), якщо n;(d)=<(dr,n.d.,).

(d)-veI.v хоча б для одного /cTi"*v.,..

nj, (si4u,] ,d_i)tnj, (s, [u,+5] ,d_,) , (leL), (6)

де r(di), Г(Fi) - граф!ки функций di,Fi, Fi - монотонно неубуваюч вектор-функц1я, що в1дображас обсяги виробництва елемента у векто pecypciB, як1 йому видхляються, Z,(d_,) - множина прийнятних за законо л план1в елемента,

Z,(d.,)= (J -{я, (d,,d_,) },

D" - множина можливих виробничих функций елемента, d.,= (dj,j*i), б>0 s"[Uj] - виробнича фунюия, яка визначаеться величиною обсяг1в виробництва и, як параметром: s" [u,) (v,) =min{d"x (v,) ,шах{и,, d

OCKinbKH множина прийнятних nnaHie може бути визначена шляхо> перебору ycix функций s"[u,] 3i зм1ною ui в1д нульового До максимального значения, функцхТ s"[u,] иазиваються хденгифхкаторними.

Необх1дн1 та достатн! умови замкнутост1 та необх!дн1 умов! ефективност! закон1в п визначають формули (1)-(3). Формули (4), (5) визначають достатн1 умови ефективност1 законов п, а формула (б) - умов МГР-оптимальност1 ситуац11 р1вноваги.

13 умов (1) - (2) BKTKae, во план-в1дпов1дь центра знаходиться яи точка перетину граф1ку запропонованоТ елементом виробничоТ фунюЦТ та граф1ка функц1Т Fi. Якщо nifl час перетину цих граф1к1в виходить численность планов, то треба вибрати план з максимальним обсягом виробництва,

(2) (3)

<ёльки nifl час цього максимёзусться виграш елемента. В1дпов1дно з звою (3) план-в1дпов1дь j-ну елементу ноже залежати вз.д плану-inoBifli XI i-му елененту, але не залежить вд.д вигляду пов1домляскоТ 1 евнентом виробничоТ функцП, якщо П граф1к мхстить точку xi. Форта (4) означас, що коли обсяг виробництва, установлюемий центром за .нкою di, бёльше того, який установлюсться за мхн1мальков оц1нкою то показники ефективностё використання ycix pecypcie повинн1 бути гсъше м1н1кальних Формула (5) описуе вимоги повного розпод!лу

ia б одного ресурсу, який е дефецитним при нижн1х оценках d*ln 1L е виробничих функцёй. Зм1ст умови (6) таккй: якщо i-й еленент зм!нюс ийнятний план, зменшуючи обсяг виробництва, то обсяги pecypciB, як1 д1ляються будь-якому j-му елементу, не зкеншуються. Х

Закони планування п, яке мають властивост1 (1)-(7), названо опорцёйними законами з умовно повник розпод1лок pecypciB.

nifl час планування за виробничики функцёями центр ноже вябратк кон тг так, щоб меж обсягами pecypcie, яке виделяюгься кожноку еле-htobi, ichybab жорсткий зв'язок. Tofli будь-якому обсягу одного ресур-ставляться у однозначну вОповОнесть визначен1 обсяги pecypciB iH-х видев. Будемо казати, що в цьому випадку мае Kicue процедура плану-ння за виробничимн функцеями з жорстким зв'язком меж ресурсами.

Зв'язок м1ж ресурсами завжди може бути описаний у паранетричн^ рме: vn=xn(ti) (leL), де ti - параметр, хи (leL) - HenepepBHi HiajiT зв'язку, RKi приймають невёд'скнё значения. Як величини пара-тру ti зручно розглядати кёлькёсть vim деякого реального posnofli-смого ресурсу In, який ми будеко називати паранетризуючим. Залежност1 =di(ti) максимального обсягу виробництва елемента Bifl величини пара-тризуючого ресурсу вОповОае виробнича фунюйя di за параметризуючим сурсом. nifl час планування i3 жорстким зв'язком достатньо визначити дображення л (я*. i е X) виробничних фунюЦй за параметризуючим ре-рсом у плани xi=(ti,ui) (i е I). Ui плани встановлюють обсяги пара-тризуючого ресурсу та виробництва.

Визначено умови, за яких процедура розподОяння багатьох pecypciB юдиться до процедури розподеляння одного параметризуючого ресурсу.

Замкнуте, ефективне закон планування з жорстким зв'язком повинш. 1Довольняти умовам, аналогёчним тим, яким повинне задовольняти зам-1уте, ефективн1 закони nifl час BiflcyTHOcri жорсткого зв'язку. Виявля-ься, що 3aHKHyTi eфeктивнi закони планування з повник розподОянням фаметризуючого ресурсу на BiflMiHy Bifl замкнутих ефективних закон!в 1анування без жорсткого зв'язку забезпечують оптималыистъ за Еджвор-

той ситуацо! р!вноваги.

Якщо максимальн! обсяги ресурсов v?, (1 е I) (1 е Ь), як! мож вид1.лити елеиентан, центру не в1дон1, то у процедур! активного пл. нування повинно припускатися призначення план1в-в!дпов1Д| Х1= (VI (уи , 1еЬ) ,ш) ) залежно не т1льки вл.д виробничих функц11

але й вхд оц1нок р!а(рпД е Ь) а е I) векторов максимальних обе яг: ресурсов v?-(v?, 1еЬ). Водповодний закон планування та процеду] називаютъея законом та процедурою планування за виробкичими функц1я> та максимальними обсягами ресурс!в. Визначено уновя, за яких закони замкнутими. За цих умовах проблема побудови процедур планування за в робничими фушаиями та максимальними обсягами ресурсов эводиться / проблеми побудови замкнутих пропорц1йних закон!в планування в!дповод* виробничим функц1ям.

На зак1нчення третьего роздолу описусться та обгрунтовусться спосо побудови закон1в планування, замкнутих в умовах зн!шаних вар1ант1 узгодження, виходячи !з закон1в, як1 с замкнутини в умовах В узгодження.

у четвертому розд1л1 вир1шуються питания конструктивно! побудов закон!в та процедур планування под час розпод1ляння ресурс1в.

Спочатку розглядасться планування з жорсткии зв'язком. Нехай цент! дозволяс кожному елементу поводомляти тольки тако оцонки виробничи: функц1й, як1 с параметр-функц1ями т[р{]. У цьому випадку можна говори-ти про процедуру планування в1дповд.дно параметрам ефективност!. Зако) планування х ' У ц1й процедур! буде визначати плани-в!дпов!д! центру залежно вод значень р} Ц б I) параметр!в ефективност! план!в XI, р1д1(хЪ, де д^ - фуккцоя параметризац!!. Якщо центр дозволяс пов!-домляти кожному елементу т!льки особлив! виробнич! функц!! 81 Ы] , тс реалозустья планування водповодно показникам станов елементов. Закон с1 у процедур! планування в!дпов!дно показникам стан!в визначас плани-в!дпов!д! центру залежно в!д обсяг!в параметризуючого ресурсу ^ та виробництва иь запропонованих елементами.

Нехай виробнича функц!я 1 о-го елементу визначасться

сконченноморним вектором а! е а' скалярних параметров: Га1] . Замк-

кутий закон п1 назвемо стабольним за векторами а-(а1,! И I), яюцо для

кожного 1 е I 1 будь-якого можливого набору виробничих фун-

кцШ виявлясться, що г\ (ам) и , {п! (<11 Са1] , (3-0 }, де 2>(<3-|) - мно-

жина прийнятних план!в, в!дпов!дних закону тс1. Кожний замкнекий ста-больний за параметрами ефективност! закон л1 планування в!дпов!но ви-

>бничим функц!ям однозначно визначас закони х, о*: хк (р') {[р*],

(х1) =п1 ((Б1 [хЪ , ае1)). Ц1 закони будено називати первл.сними у вз.д-

1Швнн1 до початкового закону п1. Закони сг1, як1 с перв1сними вз.д-

юно пропорцхйних законов п1 плануьанн$ вд.дпов1дно виробничин функц1-

[, будемо називати пропорцхйними.

Пропорцл.йн1 закони х', <г* нають певн1 властивоста., як1

>зпосередньо виходять 1з властивостей пропорц1Йних закон1в л1. Доведе-

), що головн! характеристики законов х\ сгпервхсних вадносно деяко-

> пропорц1йного закону л1, дор1вкхлоть цьоиу закону. Це означас, що

1дача побудови пропорцайких закона, в л1 зводиться до 1.стотно прост1шоТ

1дачи побудови пропорца.йних закон1в х1 чи с1. Закон л1 реахзустъся у

!зультат1 а.теративного процесу 1м1тац^ активного планування на баз-1

1Кон1в хЪ чи сг', як1 отримуються у залежност1 ва.д "дов1рительно" пода-

[X оца.нок е I) виробничих функцШ, ЯК1 розглядаються н1бито а.с-

[нна.. Закони х^Х виявляючись Ы-коректними, та.льки у окремих випадках

иоть ба.льш високу коректна.сть. Тону 7х доцо.льно використовувати зде-

льшого лише як обчисх>вальн1 процедури па.д час реахзацП планування

I виробничими функц1яки та показникаки станх.в.

Описусться а.теративна процедура планування за покаэниками стан1в з

(користанням закону х1 Х На 0-а.й а.терац17 центр встановж>с план- (О) . ....

.дповадь х , виходячи 13 планз.8 з ишанально можливими значениями Ц И I) показник1в ефективностл.. Елементу, який робить пова.дом-!ння на г-й терацхТ, найба.льш вига.дно вибрати план у{г>, який являс |бою точку перетину множини прийнятних центром план1в 1з графа.ком 1с-[ноТ виробничоТ функц17 цього елементу:

| Р|С - множина можливих значень параметру р1, х]1""1' - запропоновани | початку г-7 1терац17 план }-го елеменга. Для регулювання швидкостх ижност1 оперативного процесу центру доца.лъно увести вимогу: якщо еле-!нт зм1нюс рана.ше запропонований план Х1,г~п, то величина параметру >ективност1 повинна зб1льшитися не менше н1ж на величину т(0. У зв'язку

ца.сю вимогою елементу у випадку необха.дност1 незначно7 корекцз.! плану 1же виявитися вига.дним подати попередна.й план х!1"1':

гР"1). якщо д' (у'г>) <р1(г"1') +ч{)ар?*х, у!г'*(0,0),

де хГ - план, поданий еленентон на г-й д.терацх1.

{гГ"} . Г [р{г"1>+1|в]) п Г (<!?).

Цей хтеративний процес збёгасться за скёнченну кхлькд.сть 1терацх причоку остаточно откоректова^ елементами плани-пропозкцх! вхдпов дають ситуацх1 с-рёвноваги. На ус1х х-терацёях процесу обсяги парам тризуючого ресурсу, якё просять елементи, не перевищують його обсягёв планах-вёдповхдях, якё встановлюються центром. Очевидно, що дана х.тер тивна процедура може розглядатися ё як процедура планування за параме рами ефективностё. Показано, що процедури планування за показника: станёв та параметрами ефективностх с Ы-коректними.

У хтеративному плануваннё з використанням законхв а1 досягасты ситуацёя рхвноваги, яка с МГР-оптимальною ё оптимальною за Еджворто] Це дас можливёсть безпосереднього використання у практицё процед; плануванн вх.дповхдно показникам станхв поряд ёз процедурами плануЧван! во.дпов1дно виробничин функциям. До" позитивноТ якостх останнхх вхднс сяться Тх максимально висока коректнхсть та одержання центром повн1 хнформацхТ про иожливостё елеменгёв. Разом з тин, ц! процедури вимага ють вёд елемент1в наявност1 до початку планування повного опису вироб ничих функц!й, що на практицё часто иеможливо. Планування за показника ми станхв передбачас анахз елементами обмеженоТ кёлькостё варёантх плану, х тому с, взагалё кажучи, бл.льш "технологёчним".

Задачу побудови законёв планування пропонусться звести до вибор деяких функцёй або величин ёз явним чином визначених множин. Аналётичн описания сукупностё одержусмих згёдно з цим законёв назвемо конструкти вом.

Визначено конструктив пропорцёйних законов планування з<

параметрами ефективност! при наявностё жорсткого зв'язку:

х'и<р'>=*|[р^] (^(р1)), а(р*)-тД (р1)) (1*1в), (7)

де г*(рЪ=тах{г| пип{1:?(зг;^(р')}=Уо1}, х1 - неперервна функция,

убуваюча за р' 1 за будь-якин р5 (э). Виб1р функц^Л е I) пов-

стю визначас конкратний закон хЬ який водповз.дае цъону конструктиву.

набором р' значень параметров ефективност1 визначасться величина (р1), за якою знаходиться абсяг паранетризуючого ресурсу *|*(рС}. '(р1), во.дповз.даючий плану-вз.дпов1дз..

Процедур планування вз.дпов:1дно параметрам ефективносто в уновах явност1 жорсткого зв'язку м1ж ресурсами використано для побудови оцедур планування у випадку водсутносто жорсткого зв'зку. Для цього у нструкц1Т закон1в планування без жорсткого зв'зку передбачасться рерахунок повних виробничих фунюий сЗ <1 е I) у виробнич! функцо! за раметризуючим ресурсон <31 - с3|[<3|] (о е I) .

Якщо центр дозволяс повз.домляти елементам тольки з.дентифз.каторн1 нкцо! з[ш] (1 е X), то нас мз.сце планування за обсягом виробництва законом /?, який визначас плани-в1дпов1д1 центру залежно вод запро-нованих елементами обсягов виробництва ш.

Для задач1 розподз.ляння виробничих ресурс1в одержано конструктиви кон1в (3, як в1дповз.дають пропорц1йник законам тт 1 л1. Вивчено астивост1 законов 1з множин, яко водповз.дають конструктивам. Визна-но 1теративну процедуру планування з викор'истанням закону Р 1 дока-но ТТ И-коректность. Ситуац1я р1вноваги, яка визначасться законами /3 МГР-оптимальною, а пз.д час наявно.стз. жорсткого зв'язку кож ресурсами де й оптимальною за Еджвортом.

Уведемо до розгляду тако закони х1 планування за параметрами вктивностз., яко визначаються контрукт'ивом (7), та у яких значения кно! функцо! я* Ц е I) , заложить т1льки вз.д величини р1 параметру эктивност1 о-го елеиенту: (р1) (р') , (1е1), де (о б I)

нотонно зростаючо функцз.!. Цо закони названо р-законани.

Вивчено вар!анти планування з використанням {р-законов х* У випадку, ти максимальн1 обсяги споживання ресурс1в центру виявляються невз.до-чи. Виберемо деякий р-закон та вз.дносно цього закону визначимо <у множину Хря=Х&н[х'] р-закон1в, як1 мають так1 сан1 функцо! И

, але в1др1зняються вектором р оц1нок максимальних обсяг1в ресурс1в. такому випадку кожному можливому вектору оцл.нок р в1дпов1дас сдиний <он дг1 з цз.с! множини.

Доведено, що якщо базова множина закон1в планування за зобничими фунгаиями та наксинальними обсягами ресурс!в утворена зако-<и, пох1дними вод закои1в х1 с X* , то закон с замкнутим. Таким

чином, на ochob (р-закон1в легко можна органхзувати як одноетапний, i i двоетапний процеси планування за виробничими функц1ями та максима; ними обсягами ресурсхв.

Похай в1дпов1дно з вимогами центру кожному елементу дозволяете пов1домляти тхльки так1 оценки Xi множин допустимих стан1в, як1 виз* чаються параметром ефективност1 pi та вектором рt оц!нок максимальн обсяг!в. Будемо говорити у цьому випадку про планування вхдповхд параметрам ефективностх та максимальним обсягам pecypciB. В1дпов1д закони планування будемо позначати через v. Доведено, що коли базов множиною для закону и е то закон и буде *-коректних.

Планування в1дпов1дно до законов v носить герагивний характе Пехай елементи використовують субоптимаяьн1 CTpaTeril. Тод1 на 0-й t рацхТ кожняй елемент повхдомляс вектор р

Планування на ochob законхв и с альтернативним вд.дносно плануван: на ochob законхв С- Процедура планування хз законом v нас висо) коректнхеть та не вимагас в!д елемент1в повного i точного опису виро( ничих функц1й до початку планування.

Процедура планування хз використанням закону и може вживатися тодх, коли xctkhh максимальнх обсяги pecypciB центру виявляються в1дс мими. У цьому випадку вона буде близ'ькою за змл.стом до процедуря план} вання за показниками cTaniD. На баз1 закону и може бути орган1зовано планування за планами-заявками xi (i е I), як1 перетворюються у величи ни параметр1в ефективност1 pi (i е I) та оц1нки максимальних обсяг1в ( (i И I) . На в1дк1ну в1д планування за показниками стан1в п1д час плану вання за планами-заявками елементу не може бути видхлено ресурсу б1ль ше, н1ж вказано ним у план1-заявц1.

Клас закон1в планування за параметрами ефективност1 т максимальними обсягами включас до себе аукцхонн! закон. Вхдповхдно ними п1д час розпод1пяння одного ресурсу елементан видхляються обсяги як1 ними запитуються, за порядком убування запропонованих ними значен параметр1в ефективностх. lie правило неоднозначно визначас ресурсн складов! закону планування. Анал1тично описано та вивчено р1зновид аушЦонних законхв. Аукц1онн1 закони не с стабхльнини за параметрам ефективност1. У сукупност1 вони являють собою самост1йний конструкти! законхв планування вхдповхдно параметрам ефективностх та оцл.нкак максимальних обсягхв pecypciB. вони не зб1гаються з множиною тих законхв и hk в1дповхдають конструктиву (7).

У п'ятому розд1л! описано результати досл1джень за такими фямками: пошук оптимальних закон1в активного планування та оцхнок JKTHBHOcTi за р1зними критериями прийняття рхшень в умовах невизна-iocTi; обгрунтовання ефектив-'Ност! активного планування у цд.лому шля-< пор1вняння ouiHOK ефективност1 процедур активного планування з на-активним та плануванням з використанням посередньоТ З-Нформацал.

Оскхльки nifl час пор1вняння процедур вагомими с тальки р1знхц1 у ювних характеристиках закон1в планування, то розглядаються процедури шування за параметрами ефективноста та максимальними обсягами спожи-шя з жорстким зв'язком м1ж ресурсами; Тм властив1 висок1 коректн1сть узагальнен1сть.

У випадку нево.дохих центру максимальних обсяг1в споживання >аметризуючого ресурсу закон и* виявлясться оптимальним: за крите-:м Гурв1ца, якщо

Кг (и*) - шах (Кг (и) =а шах Фг (и, d, tc) + (l-a) min Фг(и,d,tc)}, v d,te d,tc

KpHTepicM Сев1джа, або MiHiMyMy абсолютно! похибки, якщо

rA max min rf(u,d,tc) = max r(t>*,d,tИ). d, tc, и d, te

критерии MiHiMyMy в1дносно! похибки, якщо

rA - max min r!(u,d,tc) - max_ri (u*, d, tc). d,tc и d,tc

a - коеф!ц1ент оптим1зму-песим1зму, a e [0,1]; Фг(и. d, te) - виграш :тру в ситуацГ? piBHOBarn, BiflnoBiflHift закону v, сукупност1 виробни-; функцШ d та вектору tc = (t,, iel) , Х г} (и, d, tc) , r?(u,d,tc) - вели-:и абсолютно! та в1дносно! похибки, r(u,d,tc) - $pt(d,tИ) u,d,tc), r?(u,d,tc) = r{s(u,d,tc)/ifPt(d,tc) ; 0?pt(d,tc) - максиналь-можливий виграш центру, rA, r

Для розпод^яння виробничих pecypciB у випадку нев1домих центру симальних обсяг1в споживання гарантован1 результати Х з критериев ijPKa та MiHiMyMy вхдносно! похибки становлять BiflnoBiflHo величини: CM,t(n-l)t0

С""1 < С"*х/2,

c-'-d-^'VC"") (n-i)t0

-гЧ5"" = С"*х/2,

.Д (n-1) (С~л-С"1п)

(п-1) (С"х-Св1п)+пСмх и досягаються TOfli, коли хоча б один елемент мае змогу споживати

1метризуючий ресурс в обсяз1 vo1 . Доведено, що оптимальним з обо!х

критер1св с один з аумийних закон1в.

Якщо максимальн1 обсяги споживання центру вл.домх та силадаюгь кожного елененту величину volп, то поряд з ауюийним законом оп мальники с закони, ресурсн1 складов! яких мають вигляд:

(е!) , де (р(р() = р^1/(Сш"'-Р1)п-

Для розпод1ляння конплектуючих виробхв у в и па дну неводомих цен*, максимальних обсяг1в споживання гарантованх результати за критер^ Севх.джа та м1нхмуму в1дносноI похибки складають величини:

в - (С--<-'"К0(п-1)/п. . <С""-С"в)-<п-1) 1

С"*х (п-1) +С",В

Оптимальними за обома критер1ями с аукцхйн1 закони.

1з зростанням кхлькостх елементхв п та вд.дношення С мх/< величини похибок гр, гВр, гДв, гв зростають. Похибки розпо; комплектуючих вироб1в виявляються б1льш високини, н!ж похибки рози д1ляння виробничих ресурсов.

У процедур! напхвактивного планування центр визначас обся ресурс!в, призначен1 еленентан, не встановлиючи Тм обсяги виробництв Процедура нап!вактивного планування домд.нуе процедуру планування з в користанням посередньоТ :1нформацх7.- Якшо центр нало хнформований п максимальн1 обсяги споживання, уЭ л уЭ^Це!) (1еЬ) , то обидвх ц1 пр цедури не с ефективними на вднл.ну в1д процедур активного плануванн У випадку х.нформованост1 центру про каксикальн1 обсяги споживання опт нальне за критер1яни Сев1джа та к1н1мально7 вл.дносно7 похибки нап1ва тивне планування для розпод:.ляння виробничих ресурс1в дас 1стотно бз.л ш1 похибки, н1ж оптимальне активне планування. Якщо розпод1ляються ко плектуючх вироби, то похибки оптимального напхвактивного та оптимальн го активного планування виявляються однаковими.

У шостому розд1л1 формахзуються постановки реальнкх зад| центрахзованого розподх.ляння комплектуючих вироб1в та технолог1чно: обладнання з урахуванням його багатоцхльового характеру та значн! номенклатурою розпод1лясмих ресурс1в. Викладаються результати упрова; ження мотивацл.йних процедур розпод1ляння. Формал1зуються задач1 прода) однородного товару в форм1 двостороннхх та конкурентних торг!в. Для ш задач конкретизуються принципи активного планування, визначаються умо) ефективност1 та оптимальност1 стратег1й продавця, описуються результа! упровадження.

Роботи по створенню методичного, агориткёчного та рамно-технёчного забезпечення процедур активного планування для шення практичних задач розподёлу натерёально-технёчних ресурсов на зевому рёвнё проводились спёвробётниками Харкхвського полётех-ого ёнституту (ХП1) пхд керёвництвом автора разом з вченими 1н-уту проблем управлёнкя (1АТ) АН СРСР на чолё з академёкок Бурковим , а також э безпосередньою участю фахёвцёв галузевих НД1 та працёв-в апарату Мёнрадёопрому та Мёнпромзв'язку СРСР (вживаються назви нхзацёй вёдповёдно до стану на початок 1990 р.).

У перёод 1984 - 1988 рр. було виконано розробки, спрямованё на коналення методёв та технологе! розподёляння ресурсёв мёж пёд-мствами галузё в системё Мёнрадёопрому СРСР вёдповёдно замовленаян вного управления комплектацё! та обладнання. Управления Головного нёка та Головного енергетика. Практична реалёзацёя процедур актив-плану вання в галузё радёопромисловостё дозволила пхдвищити якёсть 'язання задач оперативного централёзованого розподёляння фондёв на реи завдяки бёльш точному урахуванню затрат дефхцитних ресурсёв на бництво продукцё!. Безпосереднёй економёчний ефект використання х процедур розподёляння виявився у зниженн1 р1вня наднормативних схв комплектуючих виробёв та у скороченнё, капётальних вкладень сто-о технологёчного обладнання. Величина безпосереднього рёчного еко-чного ефекту на стаде.! досхдного упровадження склала 1 мн. 200

крб. в цёнах 1988 р. У 1987-1989 рр. розроблялось прикладне забезпечення активного ування для Головного управлёння натерхально-технёчного постачання ромзв'язку СРСР. Було розроблено та упроваджено методики ё программ ахункёв плану виробництва радёоелектронно! апаратури та комплектую-виробёв до не!. Процедури планування орёснтовано на застосування жё автоматизованих робочих мёсць планових працёвникёв. Упровадження обок дозволило пёдвищити якёсть розв'язання задачё планування та ансованёсть планових рёшень завдяки урахуванню питомих затрат дефё-их ресурсёв на найбёлып прёоритетнё та рентабельнё вироби, залучено матерёального виробництва невикористовуемих матерёально-технёчних рсёв. Рёчний економёчний ефект вёд упровадження розробок виявквея в гамё! вёд знижвння рёвня наднормативних запасёв комплектуючих виро-та матерёалёв ё у збёльшеннё обсягёв випускасмо! продукцё! за раху-пёдвищення збaлaнcoaнocт плану, його величина склала 746 тис. у ценах 1989 р.

3 переходом Укра!ни та ёнших кра!н СНД до ринковоТ економёки

зростають обсяги торг1вл1 за в1льнини цд.нами. Прочее реал1з пд.дприсмством-продавцем однородного д1лимого товару розглядасться посл!довн1сть локальних торговельних операцз.й, як1 можуть проходи-форм1 двосторонн!х або конкурентних (багатостороннхх) торгов. У сторонньому торз1 Х1Д переговоров продавця з будь-яким покупцем не 1 начасться на ход1 переговор1в з д.ншими покупцями. У конкурентному Т( берут участь не менш н1ж два покупця, 1 товар продасться особа., особам, що запропонували найба.льш виг1дн1 для продавця умови.

Активне планування в торгах припускас, що продавець та кои покупець 1 визначають множини Z, X? прийнятних для себе план1в згод

2={х=(х|=(и,ш) Дб I) |и1гС

де 1:1 - И1льк1сть придбасмого покупцем товару, ш-вартз.сть покуп I-{1,2,...п}-множина покутив, СЩ1", ц

Ф(х) --Ст1ПЧ+ ш * шах.

Кожний покупець прагне звести до максимуму зменшення витрат зв'язку з придбанням товару за ц1ною бз.льш низькою, н1ж ц

0?(х|) - ц

Продавцю в1дом1 д1апазони [цТ'п, ^Т"] , [и?1п, и?"] можливих значе ц

Вид1лясться два вар1анти проведения двостороннього торг В1дпов1дно з першим вар1антом продавець пов1докляс покупцев1 про св стратегию в вибору плану згоди х х] у залежностх В1Д оценки Х] множ ни Х

з будь-яким планом х е X, вибраним покупцем. Тут У^множина вс1х ножл вих з :.нформованост1 продавця оц1нок Х^ покупця, У;=>Х

рактицё конкурентних торгёв продавець, як правило, визначае свою стра-eriio у форкё вхдображення в наборёв X - (Xi,iel).

Вивчвно можливостё застосування у конкурентних торгах с-араметричних законёв и, визначасмих виразами:

u(b) - min (r'p / X pj' ' u"(b) = р,и|(Ь) (iel) , jel

e r* = max {г I min Pt} = to}, p, = v^/ti, с-параметри

aKOHB, с > 0, b= (bi= (pi,pi) , iel). Множина с-паранетричних законов ключас також ayKuiftHi закони иА, якё виходять, коли с - Для випадку еликих значень u? (i е I) доведено, що застосування с-параметричних аконёв х, с, в забезпечус хснування рёвноваги при всхляких значениях ? >0 (ie I). KopeKTHicTb процедур планування за законами сг, в- виявля-ться вищою, нёж за законом х-

У flBocTopoHHix торгах редуцьована CTpaTeriH продавця мае такий игляд:

X - {х = (t, u) | t е Vх, и =U(t) } , е Vх - Vх [X] - множина обсяггв товару, peani3a4ira яких припускас тратегхя X, Vх s [О, to], U - U[X) - монотонно зростаюча фунгайя на нтервал1 [0, to]. Стратегия X може визначатись Н "ненульовими" BapiaH-ами згод xlh> (h = 1,2.....Н) . або неск1нченим числэм планхв х. Для будь-

кого числа Н энайдено парамэтри стратепй. як1 е опт на ль ни ни за критер1-ми м1н1муму абсолютно! та в1дносно! похибок. У граничному (н*<*>) випадку ля стратеги, оптимально!" за критер1ем м1н1муму абсолютно! похибки I

t - (i - in х> t.

с* tD(-ln х+ е 0 ) + C"int, *<е ,

Дмх ^ Ч1 , о - . _ml n . _

t0 e (e - 1) + С t, x ,

для CTpaTeri, оптимально! за критерёем mhimyma bahochoT похибки, t (1 in х> - tc

U (t) = -е + Ct.

1 + In х

,е i'-n'-c""1 , Х-I С*-<?'")/ . Ц*=шах(С""пл5,цв,п} , 6-мала додатна

_ _ min _mtn _mln . min

еличина, S < ц - С . якшо С < ц

Доведено, що i3 збёльшенням Н величини максимальних похибок, liflnoiflHi оптимальним стратегиям зменшуютъея. Хоча оптииальнё страте-ii у граничному випадку, коли Н - и, забеэпечують мён1мальнё похибки,

застосування оптимальних стратепй э Н<оо мэл бути такох рацюнальним у зв'язку з досягаемим спрошэнням Ферми опису мноасин прийнятих плэн1в продавил.

Методична та програмне забезпечення процедур формування Щн у торгах булэ упровадзвно на тдприемгтвах Мэскви та Харкова. Упровадавння процедур дозволило зб1льшити прибутки комэрщйно! д1яльност1 шляхом детахзо-ваного урахування риночнох кон"юнктури та п1двищзння оборатносп кошт1в.

Основн! положения дисертаШХ опубл1ковано у таких працях:

1.Заруба В.Я. Процесс распределения ограниченного ресурса в частично согласованной активной системе.-Вестн. Харьк. политех, ин-та. N163. Прикладная механика и процессы управлэния. вып. 2,- Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1980, с. 73-75.

2. Дабагян А. В. . Заруба В.Я. Теоретико-игровая схема аукциона при перераспределэнии ограниченных ресурсов. - В кн. : "Нексгтормз мэтоды оптимизации. идентификации и распределания ресурсов в сложных системах". Киев. ИнЧг кибернетики. 1900. с. 3-10.

3. Дабагян А. В. . Заруба В. Я. Об одной схема взаимодействия АСУП с ОАСУ. В кн. : Методы и модели в задачах управлэния производством: Тез. докл. респ. научно-тех. совепвния. Талин, НИИ ТЭЗ. 1979. с. 33-34.

4. Дабагян А. В., Заруба В. Я. Игровые процессы распределения ограниченного ресурса. - Харьков, 1978. -28с. - Рук. предст. Харьк. политех, ин-том. Нэп. в ГПНТБ УкрНИИЮТ! Госплана УССР 20.04.78, N 1002.

5. Дабагян А. В., Заруба В. Я. Об одной схема организации процесса планирования в сложной экономической система.- Харьков, 1977.-16с. Рук. предст. Харьк. политех, ин-том. Деп. в ГПНТБ УкрНИИНТИ Госплана УССР 24.06.77. N 734.

6. Дабагян А. В. , Заруба В. Я. Схема аукциона в задаче распределения ограниченного ресурса,- Автоматика и телэмаханика. 1981. N 3, с.75-82.

7. Дабагян А. В. , Заруба В. Я. Об одном огтределэнии игры в формэ характеристической Функции. - Вестн. Харьк. политех, ин-та, N 148. Прикладная мэханика и процессы управлэния. вып. 1,- Харьков: Вита школа. Изд-во при Харрьк. гос. ун-те. 1979. с 40-42.

8.Дабагян А. В. . Заруба В. Я. и др. Вопросы автоматизации встречного планирования в условиях АСУ гражданской авиацией. Вестн. Харьк. политех, инЧга, N 199. Прикладная механика и процессы управлэния. вып. 3. Харьков: Вища школа. Иэд-во при Харьк. гос ун-те. 1983. с. Э-5.

9.Заруба В.Я. Механизмы планирования при распределении ограниченного ресурса, - Автоматика и твлемэханика. 1984, N9. с. 108-120.

10. Заруба В. Я. , Выпинашко И. Н. , Иванов Л. В. Разработка

горитмического обеспечения автоматизированных систем колективного инятия плановых решений. - Ресг^. междувед. научн. - техн. сб. "Ав-чатиэированные системы управления и приборы автоматики", вып. 70. -эьков: Виша школа. Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1984, с.50-54.

11. Горелый A.B., Заруба В.Я. , Сухоруков С. В. Вопросы автоматизации зспективного планирования в отрасли гражданской авиации. - Вестн. )ьк. полит, ин-та, N 220. Техн. кибернетика и ее прил. , вып. 5 ->ьков: Виша школа. Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1985, с. 65-68.

12. Заруба В. Я., Выпинашко И. Н.. Яеркач В. К., Сухоруков С. В. 'ивное планирование при распределении ограниченных ресурсов. X Всесо-

совещ. по проблемам управления. Тез. докл. кн. 2. М. : ВИНИТИ, 1986, 194-295.

13. Заруба В. Я. , Деркач В.К., Сухоруков С. В. распределение плановых 1аний в активных системах. - В кн. : Тез. докл. X Всесоюз. совещ. -:инара: - Тбилиси, Иецниереба, 198Б, с. 42.

14. Заруба В. Я. , Деркач В.М. Человеке - машинные процедуры лективного принятия решения при планировании структуры производ-енной кооперации. - В кн. : Четвертый научный семинар "Методы синтеза :ланирования развития структур сложных систем". Тез. докл., Ташкент,

МГ УЗССР, 1987, с. 131.

15. Заруба В. Я. Эффективное корректное 'планирование с встречным мированиен данных. - Аатоматика и телемеханика, 1988, N 6, 25-134.

16. Заруба В. Я. Эффективность законов пропорционального пределения ресурса. Вестн. Харьк. полит, ин-та, N 252. Техн. кинетика и ее прил. вып. 8. - Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк.

, ун-те, 1988, с. 58-61.

17. Заруба В. Я. Макромодели развития промышленного предприятия, в эвиях его хозяйственной самостоятельности. - В кн. : XI Всесоюзная ia - семинар "Управление большими системами". Тез. докл. - Вильнюс,

электрографии, 1988, с. 89-90.

18. Заруба В. Я. , Тягунов Ф. Ф. , Гурьев Е. К. , Деркач В. Н. феделенная процедура планирования в активной системе. - Вестн. к. полит, ин-та, N 263. Техн. кибернетика и ее прил. , вып. 9 -,ков: Вища школа. Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1989, с. 44-46.

19. Заруба В. Я. Модели согласования решений при заключении рактов - XI Всесоюзное совещание по проблемам управления. Ташкент, I. Тез. докл. - М. : ВИНИТИ, 1989, С. 428-429.

20. Заруба В. Я. Недонинируемость достоверных законов поного ределения ресурса. - Вестн. Харьк. полит, ин-та, N 277. Техн. рнетика и ее прил., вып. 10. - Харьков: Изд-во "Основа" при Харьк.

гос. ун-те, 1990, с. 63-65.

21. Нечипуренко в.И., Заруба В. Я. , Мельзидинов Э.И. Организаци - техническое развитие интегрированных производственнх комплексов, кн. : I Всесоюзная научно-техническая конференция "Прогнозиров создания гибких производственных систем и робототехнических компле в условиях интенсификации производства". Тез. докл.- К.: УкрНИИ 1990, с. 56-57.

22. Заруба В. Я. Процедуры активного планирования при распредел ограниченного ресурса. Автоматика и телемеханика, 1990, N 7, с.124-

23. Гурьев Е.К. . Заруба В. Я. , Пупков К. А. Оптимизация прогр; выпуска гражданской продукции и товаров народного потребления нет сбалансированного распределения ресурсов. - Научно-техн. сб. "Тех: средств связи. Сер. Экономика и управление", вып. 3-4(40-41) - М. : "ЭКОС", 1991, с. 29-37.

24. Заруба В. Я. Процедуры активного планирования при согласовг решений. I Всесоюзная научно-техническая конференция "Координиру* управление в технических и природных системах". Тез. докл. в 2 час! Часть 1.- Харьков. - 1991, с.63-64.

25. Заруба В. Я. Активное планирование ресурсов предприятия, кн. : Бизнес и наука. Тезисы докладов на междунаро; научно-практической конференции. - Харьков: ХИВД, 1992, с. 10-12.

ЗАРУБА В1КТ0Р ЯКОВЛЕВИЧ

МОТИВАЦ1ИН1 ПРОЦЕДУРИ Р03П0Д1ЛЯННЯ РЕСУРС1В ТА ПРОВЕДЕНИЯ ТОРПВ

Спец1альн1сть 08.00.13 - "Економхко-ыатематичн1 методи"

Автореферат дисертацП на здойуття наукового ступеня доктора еконокичних наук

Шдписано до друку /7.02.. 9^1. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Пашр друкарський. ОсЗсяг 2,0 д.а. Тираж 100 прим. Замовлення N <3$ Безкоштовно

Вхдповхдалъний за випуск к. е. н., проф.

В. В. Чуйук

Ротапрхнт Х1Е1. 310001, Харк1В, пр. Ленхна, 9-а.

Похожие диссертации