Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Формирование ресурсов продовольственного и кормового зерна (мировая и отечественная ретроспектива, современное состояние и проблемы) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Побережна, Алина Анатольевна
Место защиты Киев
Год 1998
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Формирование ресурсов продовольственного и кормового зерна (мировая и отечественная ретроспектива, современное состояние и проблемы)"

НСТИТУТ АГРАРНОп ЕКОНОМКИ УКРАпНСЬКОп АКАДЕМп АГРАРНИХ НАУК

ПОБЕРЕЖНА Ана Анатолÿвна

ФОРМУВАННЯ РЕСУРСВ ПРОДОВОЛЬЧОГО  КОРМОВОГО ЗЕРНА (СВТОВА  ВТЧИЗНЯНА РЕТРОСПЕКТИВА, СУЧАСНИЙ СТАН  ПРОБЛЕМИ)

Спецальнсть 08.07.02 Ч економка сльського господарства АПК

АВТОРЕФЕРАТ дисертацÿ на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук

УДС 631.15.382:633.1

Ки

Дисертацúю  рукопис.

Робота виконана в нститут аграрно

Науковий кервник: доктор економчних наук, член-кореспон-дент УААН

МЕСЕЛЬ-ВЕСЕЛЯК Вктор Якович, нститут аграрно

Офцйн опоненти: доктор економчних наук, професор

КРИСАЛЬНИЙ Олександр Васильович,

нститут аграрно

органзацйного забезпечення, заслужений дяч науки технки Укра

кандидат економчних наук ТУДЕЛЬ Микола ванович,

нститут землеробства УААН, старший науковий спвробтник вддлу економки

Провдна установа: Нацональний аграрний унверситет, кафедра свтового сльського господарства та зовншньоекономчно

Захист дисертацÿ вдбудеться 12 травня 1998 р. о 14 годин на засданн спецазовано

- З дисертацúю можна ознайомитись в бблотец нституту аграрно

Автореферат розсланий 10 квтня 1998 р.

Вчений секретар спецазовано

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнсть теми. Зерно  важливим продуктом сльського господарства, основою харчування людей, цнним нгредúнтом кормово

В ниншнх умовах переходу Укра

Стан вивчення проблеми. Питанням формування ресурсв продовольчого кормового зерна, як одн㺿 з важливих умов розвитку суспльного виробництва, в рзний час займались втчизнян зарубжн вчен: А.. Задонцев, О.О. Сторожук, В.М. Ремесло, В.Ф. Сайко , Л.А. Животков, .. Лукнов, П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Весе-ляк, М.Г. Лобас, А.О. Бабич, к.М. Лебдь, В.П. Ситник, О.М. Шпичак, М.Ю. Куш, Ф.Я. ванов, Y. Mundrak et al., L. Bemardi нш.

На сучасному етап здйснення економчно

ЗвТязок роботи з науковими програмами. Робота повТязана з науковими темами планами досджень нституту аграрно

Мета завдання досдження. Основною метою досдження було виявити стан тенденцÿ виробництва продовольчого кормового зерна у свт, у провдних зернових кра

конТюнктури на свтовому ринку, визначити напрями реструктуризацÿ зернового господарства становлення ринку зерна в Укра

- проаназувати сучасний стан тенденцÿ у виробництв зерна, рвнях урожайност зернових культур за континентами в основних кра

- вивчити особливост формування ресурсв продовольчого кормового зерна та обсяги експорту мпорту на свтовому ринку;

- розробити пропозицÿ по реструктуризацÿ зернового господарства формування ринку зерна в Укра

- визначити фактори пдвищення ефективност виробництва зерна в Укра

Предмет обТкт досджень. Предметом досдження  процес формування ресурсв продовольчого кормового зерна, що включа вивчення динамки посвних площ, урожайност, обсягв виробництва надходження зерна на ринок та системи цн в зерновй галуз. ОбТкт досдження - зернове господарство на свтовому рвн, континентах, у кра

нформацйна база досджень. Основними джерелами економчно

Методологя методика досджень. Теоретичною методологчною основою досджень  далектичний метод пзнання, концептуальн положення державно

При пдготовц дисертацйно

монографчний, економко-математичний з використанням компТютерно

Наукова новизна досджень. На основ комплексного досдження проблеми розвитку зернового виробництва вперше в Укра

Укра

Сутнсть результатв досдження:

Х наукове обгрунтування сучасних тенденцй розвитку свтового зернового господарства виробництва зерна на рзних континентах, в провдних кра

Х структурн змни у свтовому виробництв продовольчого кормового зерна в окремих кра

Х напрями удосконалення структури виробництва зерна, досягнення рацонального спввдношення продовольчо

Х обгрунтування напрямв реструктуризацÿ зернового господарства з визначенням експортних можливостей Укра

Х визначення органзацйно-економчних факторв впливу на ефективнсть виробництва зернових культур в Укра

Практичне значення одержаних результатв. Пропозицÿ, що мстяться в дисертацÿ, спрямован на удосконалення зернового господарства Укра

Особистий внесок здобувача в досджувану проблему.

Х досджен тенденцÿ формування свтових втчизняних ресурсв продовольчого та кормового зерна, розвитку свтового ринку з урахуванням континентальних регональних особливостей окремих кра

Х розроблен пропозицÿ щодо застосування результатв аназу динамки тенденцй розвитку виробництва зерна, його структури та формування свтового ринку зернопродукцÿ при реструктуризацÿ

зернового господарства Укра

Х опрацьован рекомендацÿ щодо попшення яксного складу продовольчого кормового зерна, усунення дефциту рослинного бка;

Х розроблен основн напрями оптимзацÿ виробництва попшення структури посвних площ зернових зернобобових культур;

Х обгрунтован напрями пдвищення ефективност виробництва зерна в Укра

Апробаця дисертацÿ. Найважливш висновки положення дисертацÿ доповдалися на засданнях вчено

Пубкацÿ. Основн науков положення дисертацÿ вдображен в 14 друкованих працях, в тому числ в 3 одноосбних в спецазованих фахових журналах та в окремому роздл монографÿ.

Обсяг структура дисертацÿ. Дисертацйна робота викладена на 179 сторнках компТютерного тексту, складаться з вступу, 4 роздв, висновкв та пропозицй, включа 52 таблиц, 8 рисункв. У списку використано

Структура роботи:

Роздл 1. Особливост тенденцÿ розвитку свтового зернового господарства. 1.1. Теоретичн основи формування зернового господарства, розвитку ринку продовольчого кормового зерна. 1.2. Ретроспектива сучасний стан свтового зернового господарства. 1.3. Рвень проблеми розвитку зернового господарства Укра

Роздл 2. Формування свтових втчизняних ресурсв продовольчого кормового зерна. 2.1. Розмщення виробництва формування ресурсв зернових продовольчих культур. 2.2. Розмщення виробництва формування ресурсв кормового зерна. 2.3. Розмщення виробництва формування ресурсв однорчних зернових бобових культур. 2.4. Напрями реструктуризацÿ зернового господарства Укра

Роздл 3. Формування особливост розвитку свтового ринку зерна. 3.1. Формування свтового ринку зерна його структура. 3.2. Ринок продовольчого зерна. 3.3. Ринок кормового зерна. 3.4. Ринок зернових бобових культур. 3.5. Цни на свтовому ринку зерна.

Роздл 4. Формування ринку зерна Укра

Висновки.

Список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМСТ ДИСЕРТАЦЙНОп РОБОТИ

У першому роздл УОсобливост тенденцÿ розвитку свтового зернового господарстваФ розкриваються теоретичн основи, ретроспектива сучасний стан свтового зернового господарства, а також рвень проблеми виробництва зерна в Укра

У свтовому зерновому господарств спостергаться стйка тенденця нарощування виробництва зерна, як найважлившого продукту, який використовуться в харчуванн населення, годвл тварин як сировина для промислово

Наш досдження показали, що в першй половин XX стоття зростання виробництва зерна було досягнуто в основному за рахунок розширення посвних площ, а в другй - пдвищення урожайност зернових культур та змн структури

Площа посвв зернових культур у свт в середньому за 19901996 pp. становили 699 мн. га. Основн площ

Рис. 1. Виробництво зерна у свт.

43,7%, Пвнчнй Америц - 13,8, Африц - 12 квроп - 9,1% свтових. Середньорчне свтове виробництво зерна за цей перод досягло 1942,3 мн. т, в тому числ в кра

29,5, а в Пвденнй Америц - 23,9 ц/га.

Серед кра

Найвищого рвня у виробництв зерна на душу населення у середньому за 1990-1996 рр. досягли: Канада - 1820 кг, Австраля -1409, США - 1201 Угорщина - 1114 кг. В Укра

У структур свтового виробництва зерна переважають три головн культури: пшениця - 560,8 мн. т (32,2%), рис - 534,3 (30,7%) кукурудза - 518,8 мн. т (18,3%). Наступне мсце займа ячмнь -162,8 мн. т (9,3%). Виробництво зерна нших культур становить 165,6 мн. т, або 9,5% (рис. 2).

Рис. 2. Структура свтового виробництва зерна (середн за 1990-1996 рр.)

Отже, у свтовому виробництв зерна продовольч зернов культури займають провдне мсце, а зернофуражн - знаходяться на другому. Сд зауважити, що лише в Азÿ Океанÿ у структур вирощеного зерна переважають продовольч зернов культури, а в квроп, Пвнчнй, Пвденнй Америц Африц - зернофуражн культури.

З 1909-1913 рр. по 1996 р. найвищими були темпи нарощування виробництва рису (в 7,2 раза), пшениц (в 5,7 раза) кукурудзи (в 5,5 раза), дещо меншими - в 3,8 раза ячменю. Виробництво ввса за цей перод зменшилось.

За перод 1990-1996 рр. урожайнсть зерна пшениц в середньому становила 25,4 ц/га, рису - 37,3, кукурудзи -41,2, ячменю -23,3 ц/га. Проте урожайнсть цих культур в провдних зернових кра

82,9 ц/га, кукурудзи ячменю в ОбТднаних Арабських Емратах вдповдно - 186,4 135,5, сорго у Францÿ - 61,8 ц/га. Це свдчить про

високий бологчний потенцал урожайност основних зернових культур велик можливост його високонтенсивного використання.

В Укра

У другому роздл УФормування свтових втчизняних ресурсв продовольчого кормового зернаФ досджуються розмщення виробництва формування ресурсв зернових продовольчих, зернофуражних зернобобових культур на рвн свту, континентв, в основних кра

Свтов ресурси продовольчого зерна формуються в основному за рахунок двох культур - пшениц рису. З 1909-1913 рр. по 1996 р. виробництво зерна пшениц збльшилося з 102,9 мн. т до 584,9 мн. т, рису - з 78,2 до 562,3 мн. т. За перод з 1960 по 1996 р. у свтовому виробництв зменшилася частка продовольчого зерна з 60,7 до 56%.

Пшениця за площами посву стабльно займа перше мсце як серед зернових, так всх сльськогосподарських культур. Протягом XX стоття площ ? посвв збльшились в 2,1 раза, урожайнсть - в 2,7 раза, а валове виробництво зерна - в 5,7 раза. В 1996 р. пшениця займала 230,2 мн. га, ? урожайнсть дорвнювала 25,4 ц/га. Зерна ц㺿 культури було збрано 584,9 мн. т. Основн посвн площ пшениц розмщен в Азÿ, Пвнчнй Америц квроп. До кра

22,7 ц/га, або була нижчою середньосвтово

Основна кльксть зерна пшениц в 1996 р. була вирощена в Азÿ -

230,2 мн. т, квроп - 127,2 Пвнчнй Америц - 96,2 мн. т. Як за площею посву, основними кра

За перод з 1913 по 1996 р. виробництво зерна пшениц в Укра

Другою зерновою продовольчою культурою у свт  рис. Свтов площ посву рису за перод з 1909-1913 рр. по 1996 р. збльшилися в 3,1 раза, урожайнсть - в 2,3, а виробництво зерна ц㺿 культури - в 7,2 раза. В 1996 р. рис був висяний на площ 150,8 мн. 'га, його урожайнсть складала 37,3 ц/га, а валове виробництво - 562,3 мн. т. Основна маса зерна рису (91,2%) вирощуться в Азÿ, в тому числ в Кита

У свтовому зерновому господарств вдбуваються помтн структурн змни, збльшуться виробництво зернофуражних культур. У структур вирощеного зерна частка кормового зерна збльшилась з 39,3% у 1960 р. до 44% у 1996 р. Нашими досдженнями встановлено, що за останн 36 рокв нарощування кормового зерна вдбувалося вищими темпами (в 2,5 раза), нж виробництво всього зерна (в 2,2 раза). Причому це вдбувалось в основному за рахунок збльшення виробництва кукурудзи (в 2,9 раза).

Всього в середньому за 1990-1996 рр. у свт одержано 847,1 мн. г зернофуражних культур. Найбльше вирощено

У структур свтового виробництва кормового зерна переважало ерно кукурудзи - 518,8 мн. т (61,3), ячменю - 162,7 (19,2%); меншою ула частка зерна сорго - 60,8 мн. т (7,1%) ввса - 33,6 мн. т (4,0%) рис. 3).

За перод з 1909-1913 рр. по 1996 р. посвна площа укурудзи збльшилася з 71,7 до 141,1 мн. га, або в 1,97 раза, а ? рожайнсть зросла з 14,6 ц/га до 41,2 ц/га. Бльше 30 рокв кукурудза аймала перше мсце серед зернових культур за урожайнстю. иробництво зерна кукурудзи за цей перод збльшилося з 104,5 мн. т

о 576,8 мн. т, або в 5,5 раза. Основна його кльксть вирощуться в ³внчнй Америц - 263,9 мн. т Азÿ - 154,9 мн. т. Свтовими дерами по виробництву кукурудзи  СЛА - 236,1 мн. т, Китай -19,4 Бразиля - 32 мн. т. В Укра

Важливою зерновою культурою  ячмнь, який використовуться а корм тваринам, пивоварн харчов цл. У свт за площею посву в

нш Овес 8,4%

Рис. 3. Структура свтового виробництва зернофуражних культур (середн за 1990-1996 рр.)

1996 р. ячмнь займав 66,6 мн. га. В Укра

16,7 ц/га.

Основна кльксть зерна ячменю вирощуться в квроп - 63,8 мн. т, Пвнчнй Америц - 25,2 мн. т Азÿ - 20,6 мн. т. Найбльше зерна ячменю виробляться в Канад - 15 мн. т, Росÿ - 15, Нмеччин - 12,1 мн. т. У 1996 р. в Укра

Зернове сорго вирощують в основному в посушливих гостропосушливих регонах. За останн 36 рокв площ його посву у свт збльшилися з 38,5 до 47,2 мн. га. За обсягами виробництва сорго посда трет мсце у свт серед зернофуражних культур. В 1996 р. його вирощено 69 мн. т, у тому числ в Пвнчнй Америц - 25,8 мн. т, Африц - 20,9, Азÿ -16,7 мн. т. дерами по виробництву зерна сорго  СЛА - 20,4 мн. т, ндя - 10,5, Нгеря - 7,1 мн. т. Виробництво зерна сорго в Укра

Четверте мсце у свт серед зернофуражних культур займа овес. Однак за останн 36 рокв посви його зменшились з 33,3 до 17,3 мн. га. За цей перод урожайнсть культури збльшилася з 14,3 до 17,9 ц/га. В Укра

У свтовому зерновому господарств за останн 16 рокв спостергалось збльшення посвних площ однорчних зернових

бобових культур з 60,8 до 71 тис. та.

Для збльшення виробництва яксного зерна пшениц, кормового зерна високобкових компонентв необхдно провести реструктуризацю зернового господарства Укра

У третьому роздл УФормування особливост розвитку свтового ринку зернаФ розглядаються особливост формування свтового ринку зерна, його структури конТюнктури цн на зернову продукцю. Досдження показують, що Укра

За даними УFAO tradeФ, торгвля зерном на свтовому ринку зросла з 1990 по 1995 р. з 226,4 до 244,3 мн. т. Експорт зерна продовольчих зернових культур досяг 135 мн. т, а зернофуражних-

109,3 мн. т.

В середньому за 1990-1995 pp. на свтовий ринок надйшло 235,5 мн. т зерна. У великих обсягах експортували зерно кра

У структур свтового експорту зерна в середньому за 1990-

1995 pp. (235,5 мн. т) переважало зерно пшениц - 114,9 мн. т (48,8%) кукурудзи - 70,2 мн. т (29,8%). Меншою була частка ячменю - 20,9 мн. т (8,9%), рису - 16,6 (7,0%), ввса -2,1 (0,9%) жита- 1,8 мн. т (0,8%) (рис. 4).

За ц роки основна маса зерна пшениц на свтовий ринок надходила з СЛА - 33,3 мн. т, Канади - 20,5, Францÿ - 18,9 мн. т; рису - з Та

- 3,2 Австраля - 2,5 мн. т; ввса - Канада - 0,9 Австраля - 0,2 мн. т; жита - Нмеччина - 0,9 Канада - 0,2 мн. т.

Стабльно у великих обсягах мпортували зерно кра

100,7 мн. т, квропи - 40,7 Африки - 33,1 мн. т. мпортують зерно

Середньорчн обсяги свтового експорту зерна за 1990-1995 рр., тис. т

Кра

пшениця рис кукурудза ячмнь жито овес нш

Всього у свт, 235483,8 114917,1 16607,0 70236,4 20910,3 1658,9 2146,3 9007,8

в т. ч. США 90081,9 33270,8 2577,8 46074,6 1662,7 4,7 41,9 6449,4

Франця 30438,5 18918,2 67,2 6875,8 4203,8 24,5 103,3 245,7

Канада 25272,9 20483,8 0,8 406,1 3171,3 235,2 851,8 123,9

Австраля 13739,9 10358,4 496,1 16,8 2454,9 0,2 196,0 217,5

Аргентина 12074,0 6152,3 200,6 4669,0 86,3 0,0 35,7 930,1

Китай 8487,3 198,9 938,4 6913,1 0,4 0,0 0,0 436,6

Нмеччина 8123,9 4569,2 45,3 255,9 2364,6 864,8 20,6 3,5

Великобританя 5579,8 3867,2 17,5 14,2 1620,3 1,2 58,0 1,4

Та

Казахстан* 4640,3 4061,0 15,7 3,2 509,5 14,4 31,7 4,8

Бельгя 2730,9 1671,6 137,1 260,9 633,1 1,3 4,4 22,5

таля 2650,9 1957,0 613,2 76,8 2,8 0,2 0,4 0,5

Туреччина 2571,5 1982,6 1,9 28,5 557,9 0,0 0,0 0,6

Даня 2454,2 1366,5 1,7 0,3 909,2 170,9 5,5 0,1

Голандя 2170,0 1343,2 97,4 102,9 572,7 7,7 10,7 35,4

спаня 1994,7 860,3 186,3 146,1 769,2 6,2 25,7 0,9

ВТтнам 1838,5 0,0 1774,3 64,2 0,0 0,0 0,0 0,0

ндя 1836,8 260,8 1489,0 9,1 0,0 0,0 0,0 77,9

Пвденна Африка 1535,3 144,3 8,9 1369,2 8,8 0,0 0,0 4,1

Пакистан 1222,4 0,9 1221,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Саудвська Аравя 1138,9 1135,6 3,3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Пшениця

Рис. 4. Структура свтового експорту зерна (середн за 1990-1995 рр.)

197 кра

16,6,Корея -10,9, кгипет - 7,9, таля - 7,0 мн. т.

На свтовий ринок в середньому за 1990-1995 рр. надходило 6,99 мн. т однорчних зернових бобових культур, в основному з кра

В дисертацйнй робот проведений аназ формування свтових цн на зерно. За 1990-1995 рр. вони в середньому становили: на пшеницю -151 дол. США за 1 т, рис - 328, кукурудзу -134, ячмнь - 135, овес - 118, зернобобов - 349 дол. т. Цни помтно вдрзнялися по континентах кра

В четвертому роздл УФормування ринку зерна Укра

Х Основними маркетинговими каналами в 1996 р. були: реазаця зерна заготвельним органзацям (43,6%), населенню через систему громадського харчування (31,7%), на ринку (24,5%). У структур реазованого зерна пшениця становила 68,8%, ячмнь - 17,2%, жито -4,5%, кукурудза - 3,3% нше - 6,2%. Середня цна реазацÿ зерна дорвнювала: пшениц - 168,8 грн./т, ячменю - 123,5, кукурудзи - 248,1, зернобобових - 133,4, ввса - 121,3, рису - 476,9 грн./т. Цни внутршнього ринку наближаються до цн свтового ринку зерна.

За умови збльшення виробництва повно

Успхи як на внутршньому, так зовншньому ринку зерна залежать вд ефективност його виробництва. Так, затрати прац у

1996 р. в громадських господарствах на 1 ц зернових (без кукурудзи) становили 1,51 людино-години, у тому числ в состепу - 1,29, Степу -1,56, Посс - 2,02 коливалися по групах господарств залежно вд урожайност розмру посвних площ вд 0,9 до 4,11 людино-години. Собвартсть 1 ц дорвнювала 9,72 грн., а по зонах вдповдно - 9,09; 10,18 10,41 грн.

В результат досдження встановлена кореляцйна залежнсть продуктивност прац собвартост продукцÿ вд рвня урожайност розмрв посвних площ, як у состеповй зон Укра

У =4,5547-0,001-х-0,0666-х2 У2=10,9812 - 0,003-х - 0,1625-хг, де У Ч продуктивнсть прац, люд.-год. на 1 ц;

У2Ч собвартсть продукцÿ, грн. на 1 ц;

х Ч площа на господарство, га;

х2 Ч урожайнсть зернових (без кукурудзи), ц з 1 га.

Отже, з збльшенням площ посву на 100 гектарв затрати прац на 1 ц зерна зменшуються на 0,1 людино-години, а собвартсть - на 0,3 гривн. з збльшенням урожайност на 1 ц зменшуються вдповдно затрати прац на 0,0666 людино-години, а собвартсть - на 0,16 гривн.

Таким чином, запровадження комплексу заходв, спрямованих на зростання урожайност зернових культур при оптимальних площах вирощування, забезпечить пдвищення ефективност виробництва сприятиме зростанню конкурентоспроможност продукцÿ на свтовому ринку.

ВИСНОВКИ

1. На початку XX стоття свтове зернове господарство розвивалося екстенсивно збльшення виробництва зерна здйснювалось, в основному, за рахунок розширення посвних площ. У другй половин його розвиток набува нтенсивного характеру -пдвищення урожайност, змни структури посвних площ зернових культур, впровадження нових сортв, освоння ресурсоощадливих технологй.

2. У свтовому зерновому господарств спостергаться тенденця збльшення виробництва продовольчого зерна, насамперед пшениц рису. Основними кра

3. Нарощуться виробництво кормового зерна за рахунок кукурудзи, основними виробниками яко

4. Для виршення проблеми рослинного бка у свт стабльно зростало виробництво однорчних зернових бобових культур. Провдне мсце тут займають ндя, Китай, Бразиля, Франця, Канада, Мексика, Нгеря, Австраля, Туреччина, СЛА, Укра

5. В Укра

Для збльшення обсягв виробництва, забезпечення потреби внутршнього ринку в продовольчому кормовому зерн, формування експортного потенцалу стратегчних запасв зерна доцльно провести реструктуризацю зернового господарства, змнити спввдношення посвних площ зернових продовольчих зернофуражних культур на користь останнх, сформувати регони виробництва яксного зерна пшениц, кукурудзи однорчних зернових бобових культур, а в посушливих регонах - розширити посви зернового сорго.

6. Свтовий ринок зерна  одним з найбльших, вн формуться, в основному, за рахунок кра

114,9 мн. т, кукурудза - 70,2, ячмнь - 20,9, рис - 16,6, овес - 2,1, жито -1,8, нш культури- 3,3 мн. т. Основними експортерами продовольчого

зерна пшениц  США, Франця, Канада, Австраля, Аргентина, Нмеччина, Великобританя; рису - Та

Зростають обсяги торгвл кормовим зерном. Головн експортери зерна кукурудзи - США, Китай, Франця, Аргентина; ячменю -Франця, Канада, Австраля, Нмеччина, США, Великобританя; ввса

- Канада, Фнляндя, Австраля, Швеця, США, Франця, Великобританя, спаня.

Формуться ринок зерна однорчних зернових бобових культур за рахунок надходження з кра

7. Для Укра

У майбутньому в Укра

8. Пдвищення ефективност виробництва зерна в значнй мр залежить вд концентрацÿ площ посвв врожайност зернових культур. Обгрунтован кльксн показники пдвищення продуктивност прац зниження собвартост зернових культур вд розмру

СПИСОК ОПУБЛКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМ ДИСЕРТАЦп

1. Побережна А. А., Бабич А. О. Свтовий ринок продовольчих кормових ресурсв. Роздл у кн. УСвтов земельн, продовольч кормов ресурсиФ. - К.: Аграрна наука. - 1996. - 570 с., в т. ч. автора с. 515-525 (особисто автору належить аназ рвнв, джерел напрямв потокв зерна).

2. Побережна А. А. Свтове виробництво продовольчого кормового зерна // Економка АПК, 1997. - № 8. - С. 72-76.

3. Побережна А. А. Формування ринку продовольчого,

кормового зерна та конТюнктури цн // Економка АПК, 1997: - № 9. -С. 75-78.

4. Побережна А. А. Виробництво, експорт та мпорт

продовольчого кормового зерна // Всник аграрно

5. Побережна А. А. Свтове виробництво, торгвля

використання зерна кукурудзи в годвл тварин / Тематичний зб. Корми кормовиробництво. - K.: Урожай. - 1995. - Вип. 39. С. 87-89.

6. Побережна А. А. Виробництво, експорт та мпорт зерна

фуражних культур в квроп / Тематичний зб. Корми

кормовиробництво. K.: Аграрна наука. - 1996. - Вип. 40. - С. 103-105.

7. Побережна А. А. Земельн ресурси, виробництво зерна торгвля ним в квроп/ Земельн ресурси Укра

8. Побережна А. А. Виробництво, торгвля використання зерна кукурудзи ячменю / Вчен аграрники - сльськогосподарському виробництву. Мжвдомч. збрник наук, робт. - Чернвц, 1993. - С. 192-194.

9. Побережна А. А. Виробництво, експорт мпорт ввса для харчового кормового використання / Сучасн проблеми виробництва

використання кормового зерна со

10. Побережна А. А. Виробництво торгвля продовольчим кормовим зерном в кра

11. Побережна А. А. Свтовий ринок зерна/ Укра

12. Побережна А. А. Виробництво свтовий ринок зернобобових культур/ Укра

13. Побережна А. А. Виробництво, експорт мпорт зерна в кра

14. Побережна А. А. Свтове виробництво, експорт мпорт зерна фуражних культур/ Селекця, наснництво технологÿ

вирощування польових культур. Матер, мжнар. наук.-практ. конф. -Чернвц, 1996. - С. 156.

ПОБЕРЕЖНА А. А. Формування ресурсв продовольчого кормового зерна (свтова втчизняна ретроспектива, сучасний стан проблеми). - Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук за спецальнстю 08.07.02. - економка сльського господарства АПК. нститут аграрно

Узагальнен результати вивчення сучасних тенденцй розвитку зернового господарства формування ресурсв зерна за континентами, в основних кра

Ключов слова: формування ресурсв зерна, продовольче кормове зерно, реструктуризаця, внутршнй свтовий ринок зерна, експорт, мпорт.

ПОБЕРЕЖНАЯ А. А. Формирование ресурсов продовольственного и кормового зерна (мировая и отечественная ретроспектива, современное состояние и проблемы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - экономика сельского хозяйства и АПК. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.

Обобщены результаты изучения современных тенденций развития зернового хозяйства и формирование ресурсов зерна по континентам, в основных странах-производителях зерна, в том числе и в Украине. Предлагаются направления реструктуризации производства зерна, изменения соотношения продовольственного и кормового зерна, выхода Украины на мировой рынок зерна.

Ключевые слова: формирование ресурсов зерна, продо-

вольственное и кормовое зерно, реструктуризация, внутренний и мировой рынок зерна, экспорт, импорт.

Poberezhnaya A. A. Bread and fodder grain resources formation (global and domestic rtrospective, present state and problems). - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Science (Economies) in the speciality 08. 07. 02 - Economies of agriculture and AIC. - UAAS Institute of Agrarian Economies, Kyiv, 1998.

The results of the study of modem trends of grain production development and formation of grain resources in major grain producing coun-

tries including Ukraine are generalised. The ways of the restructuring of grain production, the changing of bread - fodder grain ratio and the strengthening of UkraineТs positions on the world market of grain are stated.

Key words: grain resources formation, bread and fodder grain, restructuring, domestic and world market of grain, export and import.

Похожие диссертации