Формирование предпринимательства в аграрном секторе (теория и методология) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | доктор экономических наук |
| Автор | Романова, Лидия Васильевна |
| Место защиты | Киев |
| Год | 1998 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.30 |
Автореферат диссертации по теме "Формирование предпринимательства в аграрном секторе (теория и методология)"
^ 1НСТИТУТ АГРАРНО! ЕКОНОМ1КИ
УКРАГНСЬКОГ кадемп аграриях наук
УДК 330. 190. 2: 631. 15
РОМАНОВА Л1Д1Я ВАСИЛ1ВНА
ФОРМУВАННЯ шдприемництвл В АГРАРНОМУ СЕКТОР1 (теорш 1 методолопя)
Спещальтеть Овг-06гШ". - Шдприемництво, менеджмент
маркетинг
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора економйчних наук
1НСТИТУТ АГРРНО! ЕКОНОШКИ yKPAHCbKO КАДЕМ1Г АГРАРИЯХ НАУК
УДК 330. 190. 2: 631. 15
РОМАНОВА Л1Д1Я ВАСИЛ1ВНА
ФОРМУВАННЯ ШДПРИеМНИЦТВА В АГРАРНОМУ CEKTOPI (теор1я i методология)
Спещалыисть 08. Об. 02. - Шдприемнмцтво, менеджмент
маркетинг
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора економйчних наук
Кшв - 1998
Дисертац1ею с рукопис.
Робота виконана в 1нститут1 аграрно! економ1ки Укра!нсь-ко! академп аграриях наук.
Науковий консультант:
0ф1ц1ит опоненти:
Пров1дна установа:
доктор економ1чних наук, професор,
академ1к УААН
Саблук Петро Трохимович,
1нститут аграрно! економ1ки УААН. директор
доктор економ1чних наук, професор, Крисальний Олександр Васильович,
1нститут аграрно! економ!ки УААН, завшвач в!дд1лом
доктор економ!чних наук. Модаван Любов Васил1вна,
1нститут економ!ки HAH Укра1ни, головний науковий сп1вроб1тник
доктор екожшчних наук, професор, Шкльов Олександр Васильович,
НаЩональний аграрний университет, професор кафедри
Нац1ональннй ун1верситет iMeni Тараса Шевченка
кафедра управшня та еконоШки пШриемства,
Каб1нет MiHiCTpiB Укра!ни, м. Ки1з
Захист дисертацП в1дбудеться "17" березня 1998 р. о 14 годин! на заспдаши спец1ал1зовано! вчено! ради Д. 26.350.01 по захисту дисертац1й на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук в 1нститутх аграрно! економ1ки УААН (252127, м. КИ1В-127, вул. Геро!в оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх) .
3 дисертащею можна ознайомитись в б1бл1отец1 1нстктуту аграрно! економ1ки УААН (м. Ки1в, вул. Герохв оборони, 10, 2-й поверх).
Автореферат розЮланий
лютого 1998 року.
Вчений секретар спещагзовано! вчено! ради
Мал1к М. И.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальн1сть теми. С1льське господарство Укра1ни знахо-диться в глибокш економ1чн1й криз1. Одним 1з найважлив1ших фактор1в И подолання е становления та розвиток гпдприемницт-ва. Св1това практика св!дчить, що шдприемництво забезпечуе зкиттед!яльн1сть економ1чно! системи та II динам!чний розвиток. За рахунок п!дриемницьких здатностей особистостей руйнуються устален1 принципи, впроваджуються новацп в технШ, технологи, орган1зац11 та управл1нн1 виробництвом. в результат! зростае ефективн1сть. розширюеться зайняПсть, створюються но-в1 товари, нов1 ринки, нов! послуги, формуються б1льш гнучк1 структури на ринку, що дае можлив1сть раШонально використову-вати ресурси, стимулюеться перерозшШл сусп!льного багатства.
ГПдприемництво адекватне профес!онал1зму, компетентность економ!чност1 господарювання. Представляючи собою маловитрат-ний шлях економ!чного розвитку, п!дприемництво здатне стати важливою ланкою в систем! реформаЩйних заход1в по виходу с!льського господарства з еконоШчно! кризи 1 посл1дуючого йо-го ефективного функцЮнування. Тому робоча гШотеза досл!джень автора виходить з того, що в умовах розвитку ринкових в1дносин виникае необх!дн1сть, перш за все, поглиблення теорп 1 методологи формування п1дприемництва в аграрному сектор1, розроб-ки концепцп його. розвитку, що й обумовило виб1р теми, структуру побудови роботи та П актуальн!сть.
Стан вивчення проблеми. Фундатором сучасного розум1ння гпдприемництва е Й.Шумпетер. значний вклад в розвиток окремих його складових внесли так! заруб1жн1 вчен1 як М.Вебер, П.Дру-кер, В. Зомбарт, Л. М1зес, Ф. Найт, Р. Рамет, Й.Тюнен, Ф. Хайек та Щи!. Разом з тим з р1зних причин, в тому числ1 1 неоднозначного в1дношення до Шдприемництва на протяз1 вс1е! 1еторП эозвитку цивШзацп та розб1жност1 точок зору представшшв о1зних шк1л 1 течхй, в економ1Чн!й теорп Заходу не вдалося :формувати визнану його теор!ю, хоча одностайно воно вважаеть-:яч ключовим элементом економ!чного розвитку. Вченими Укра1ни га кра!н близького заруб1жжя опубшовано ц!лий ряд роб!т по пдприемництву, серед яких можна вид1лити пращ А.Агеева, Анадреево!, А.Бусигша, Л. 1в1на, С. Кайманакова, В.Корольова,
A.Кривцова, Д.Куз1на, М.Лапусти, Е.Лисгкова, Ю.Осипоа. В.Успа-ленко. В.Яковлева та багатьох 1нших.
В спльському господарств! з проблеми п1дприемництва в1до-м! розробки А. Даниленка, 1.Кириленка, М.Корецького, В.Криво-ручка, М.Магка, П. Макаренка, Т.Малофеева, Л.Мельника. Л.Модаван, П.Саблука, Ю. СШдова, О.Шк1льова та 1нших досМдник1в. Окремими аспектами гидприемництва в с1льському господарств! займаються щлий ряд вчених: досл1дженнями гпдприемницького середовища - В.Бойко (ринок продовольства), М.Дем'яненко (фЬ нансова система), Ю.Коваленко инфраструктура ринку), М.Кро-пивко (шформащйне забезпечення), О.Шпичак (ц1ноутворення) ; реформуванням в1дносин власност1 та формами господарювання -П.Борщевський, П. Гайдуцький, 0. Крисальний, В.Месель-Веселяк,
B.Нелеп, О.Онищенко, Г. ГИдл1сецький, М.Федоров, В.Юрчишин та 1нш1 науковЩ. Проте недостатньо в1дпрацьованими залишаються так1 важлив1 складов! як особист1сть гидприемця, тдприемниць-ка д1яльн1сть, I! принципи та умови здМснення, перетворення 1снуючих структур в п1дприемницьк1, а також теоретичне розу-м!ння п1дприемництва 1 вхдсутшсть комплексност1 досл1джень. В результат! на практиц! при вибор1 стратеги економ1чного роз-витку держави, в тому числ1 с1льського господарства, прийма-ються не завжди обрунтован1 ршення, коли процес реформування економ1ки зводиться лише до приватизацп як зм!ни форми влас-ност1, а не формування гпдприемницько! економгки. Кр1м того, ототожнення понять "б1знес" 1 "шдприемництво" зумовлюють роз-виток не п1Дприемницько1 д1яльност!, а тако!, що спрямована лише на власне збагачення. Все це вимагае комплексного подходу до вивчення проблеми 1 зумовлюе високу актуалыйсть та прак-тичну значим!сть теми дисертац1йно! роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами.планами. темами. Основою роботи е результата багаторхчних досл1джень автора, як! проведен! в 1нститут1 аграрно! економ1ки УААН (1991-1997 рр.) та в 1нститут1 садхвництва УААН (1982-1990 рр.).
Досл1дження виконувалися зг1дно з тематичними планами на-уково-досл1дних роб!т нституту аграрно! економ1ки УААН: проблема 01 "Розвиток в1дносин власност1, земельно! реформи та уп~ равл1ння АПК на 1991-1995 рр.", сформована на виконання постанови Ради Мш1стр1в УРСР в1д.27 грудня 1990 р. N 390 "Про прискорення розвитку фундаментальних ! прикладних досл1джень
по гпдвищенню ефективност! використання науково-техШчних роз-робок у розв'язанн! продовольчо! проблеми" 1 спрямована на розробку теоретичних положень та практичних рекомендац!й щодо створення умов освоения ринку, роздержавлення пиприемств 1 приватизацп засоб!в виробництва, розвитку земельних вшосин у процес! зд1йснення земельно! реформи, удосконалення управляя в АПК Укра!ни; проблема 00.01.02."Розробити методолог!ч-н1 та орган1зац1йно-економ1чн1 засади розвитку п1дприемництва та кооперац!! в агропромисловому виробництв1 на 1996-2000 рр.". В 1нститут1 сад!вництва УААН: тема 02, N 81050099 "Удосконалення технолог!! виробництва плодов зерняткових пор1д" на 1986-1990 рр., розд1л 02.40, П1Др03Д1л 02.40.03 "Розробити пропозицП по вдосконаленню форм орган!зад11 виробництва 1 оплати пращ по вирощуванню плод!в зерняткових, к1сточкових 1 яПдних культур та посадкового матер!алу".
Мета та завдання досл1дження. Основною метою даного дос-лиження е розробка проблеми тдприемництва в сгльському гос-подарств1, умов 1 фактор1в його становления та формування п!дприемницького сектору економ!ки на сел1.
Для досягнення вказано! мети в дисертацх! поставлен! 1 виршен! так! завдання:
* розкрити на основ! теоретико-методолог!чного анал1зу сутн1сть гпдприемництва як складного соц1ально-економ1чпого явища;
* визначити мьсце 1 основн1 функцп тдприемництва в прочее! виробництва матер!альних благ;
* обгрунтувати адекватн! Шдприемництзу форми власност! та форми зд1йснення тдприемницько! д!яльнсст1;
* виявити складов! Шдприемницького середовища та обгрунтувати доц1льн1сть диференц1ацП його параметр1в для с!льсько-го господарства;
* розкрити принципи тдприемницько! д!яльност1;
* обгрунтувати модель здмснення тдприемницько! д1яль-10СП в тльському господарств!;
* визначити ознаки Шдприемницьких орган1зац1й та напрями [юрмування 1х в с1льському господарств!;
* розкрити розум!ння особистост! шдприемця як особливого шу людей;
* розкрити психолог!чн1 аспекта розвитку п1дприемництва.
Предмет 1 об'ект досл1дження. Предметом досШдження е процес формування п!дприемництва в с!льському господарств1 Ук-рахни: теоретичне розум!ння гпдприемництва та його особливост1 в схльському господарствг, реформування в1дносин власност!; створення нових та реструктуризация 1снуючих орган!зац1й-но-правових форм в п1дприемницьк1 структуре я1дприемницьке середовище, фактори зд!йснення п1дприемницько! д1яльност1; особисттсть пгдприемця. Основними об'ектами визначен! сгльсь-когосподарськ! п1дприемства. 1нформащйною базою досл!джень послужили матер1али М1н1стерства статистики Укра1ни, офщШнх матер1али органов державного управл1ння, р1чн! зв1ти, первиши документа с1льськогосподарських Шдприемств. дан! власних мо-нографхчних та анкетних обстежень автора.
Методолог1я 1 методика досшкень. Теоретичною 1 методо-лог1чною основою досл1джень п!дприемництва послужили нагромад-жен1 протягом тривалого историчного пер1оду узагальнююч1 знания, розкрит1 у фундаментальних публ1кац!ях в1тчизняних та за-руб1жних автор1в про законом1рност1 безперервного його в1дтво-рення як особливого соЩально-економтчного явища в сусп1льному житт1, що розвивалося у певному соц1альному середовищ!, зако-нодавч! та нормативы! документа державних орган1в. В дисерта-ц1йн1й робот1 застосовувалися так1 методи 1 прийоми досШен-ня: анал!зу 1 синтезу, лог1чний, науково! абстракцН, моногра-ф!чний, статистичний, вар!антност! та альтернативности функционального анал1зу, методи економ1чно! соцЮлогп та шип.
Наукова новизна виконаного досл1дження полягае в тому, що на основ1 системного вивчення соЩально-економ1чно1 сутност! та змГсту пхдприемництва. його вторичного розвитку розроблена наукова концетця становления п1дприемництва в схльському гос-подарств1 в умовах переходу до ринкових в1дносин. Це дало мож-лив1сть одержати так1 науков1 результата:
* сформована теоретико-методолоПчна основа поняття та сутност! п1дприемництва;
* уточнено визначення гпдприемництва як совдально-еконо-м1чно1 категорП;
* в!дпрацьована на основ1 обгрунтування новаторства най-б!льш характерною функщею п1дприемництва методика в!днесення орган1зацхйних структур до п1дприемницьких. розмежування по-
нять "б1знес" 1 "п!дприемництво", зроблено висновок щодо мож-ливост1 зд!йснення п1дприемницько1 д!яльност1 в р!зних орган!-зац!йшх структурах;
* визначено п1дприемницьке середовище складовою п!дприем-ництва та розроблена методолог!я формування п1дприемницького середовища в аграрному сектор!;
* сформульован! характерн1 ознаки п!дприемницьких орган!-зац!й, обгрунтован! шляхи 1 метода формування ново! п1дприем-ницько! модел! с!льського господарства та перетворення колек-тивних с!льськогосподарських п!дприемств у п!дприемницьк! структури;
* обгрунтован! принципи зд!йснення п!дприемницько! д!яль-ност!, дотримання яких забезпечуе творчу активн1сть п!дприем-ц!в, спрямування !х потенц!алу в'необх!дному для сусп!льства русл!;
* визначен! напрями стратег!чно! ор!ентацП с!льських п!дприемц!в на основ! врахування параметр!в !снуючого п1дри-емницького середовища;
* так як здатност! до л!дерства притаманн1 невелик1й к1лькост! людей, а значна частина кер!вник!в ! спец1ал!ст1в с!льського господарства. не маючи п1дприемницьких здатностей, змушен1 працювати в новому середовищ!, зроблено висновок про необх1дн1сть вияву особистей - п!дприемц!в, 1х п!дготовки та переп1дготовки;
* опрацьован! методичн! п!дходи до вивчення п1дприемця як суб'екта соц1ально! психолог!I, визначена необх!дн!сть формування адекватно! п!дприемництву сусп1льно! св!домост1.
Практичне значения одержаних результат1в. Науков! розроб-ки можуть бути використан! при досл!дженн! окремих проблем п!дприемництва, нормативних документе, законодавчих акт!в, науково-практичних рекомендац!й. Сформована концепц!я становления ! подальшого розвитку п1дприемництва в с1льському государств! передана МШстерству агропромислового комплексу для практично! реал1зац11. Сформован! пропозиц!! по внесению зм1н в Закон Укра!ни "Про п!дприемництво", а також обгрунтована не-обх1дн!сть прийняття Закону Укра!ни "Про п!дприемництво в аграрному сектор!".
Ряд узагальнень ! пропозиц!й використан1 при п1дготовц! законодавчих акт!в та р!шень урядових структур: Декрету Каб!-
нету М1н1стр1в та Закону Украши "Про особливост1 приватизацП майна в агропромисловому комплекс!". Закону Украши "Про внесения зм1н та доповнень до Закону Укра1ни "Про колективне с1льськогосподарське идприемство", Постанови Кабшету МШст-р!в N19 в1д 19 с1чня 1994 р.щодо механ1зму приватизацП майна в агопромисловому комплекс!, розпорядження М!н1стества агроп-ромислового комплексу Украши стосовно визначення пайового фонду в раз! заборгованост! господарств. Сформульован1 положения та висновки дисертацП щодо реформування с!льськогоспо-дарських пШриемств ввшшли складовою частиною до ряду прак-тичних рекомендац1й.
.0бгрунтовак1 в дисертацП теоретичШ висновки д практичн! рекомендацП досить широко використан! автором: в практичн1й робот! при наданн! безпосередньо! допомоги господарствам, районам в реформуваша власност1, б1знес-плануванн1 та в1дпрацю-ванн1 стратег1чних рИнень; викладацьк1й робот! в 1нститут1 тслядишюмно! осв1ТИ МШстерства агропромислового комплексу Украши; проведенн! нарад, сем1нар!в для кер1вник1в 1 спеЩа-л1ст1в с1льського господарства р1зних р1вн1в.
Особистий внесок здобувача. Вперше проведено теорети-ко-методолог1чне обгрунтування сут1 п1дприемництва в аграрн1й сфер! 1 розроблена наукова концепция становления та розвитку тдприемництва в с1льському господарств!, опрацьован! шляхи ! методи створення тдприемницького середовища, схеми 1 модел1 п1дприемницьких орган!зац1й, застосування яких буде сприяти формуванню гидприемницьких структур в адекватному середовищ! особистостями, здатними до п!дприемницько1 д!яльност1 1 дозволить прискорити подолання кризового стану аграрно! економ1ки. Автор приймала участь у в1дпрацюванн! практичних рекомендац1й по здшсненню приватизацП в аграрному сектор! в склад! колек-тиву науковщв 1АЕ УААН.
Апробац1я результатов досМджень. Результата досл1джень оприлюднен1 на 10 наукових зЮраннях, зокрема:
* М1жнародному Симпоз1ум1 "Проблеми реформування ! тен-денцП розвитку с!льського господарства Украши та держав Центрально! ! Сх1дно1 Свропи, Б.Церква, 1995;
* М1жнародн1й конференцП "Украша в св!тових земельних, продовольчих, кормових ресурсах ! П економ!чн1 зв'язки", В1н-ниця, 1995;
* М1Жнародному Симпозиум! "Аграрн! реформи в кра!нах СНД, Центрально! 1 Сх1дно! бвропи при переход! до ринкових умов", Ки!в, 1993;
* М1жнародн1й науково-практичнта конференцп "Рыночные преобразования аграрного производства", Днтаропетровськ,, 1992;
* науково-практичнш конференцп "Земельные отношения в условиях перехода к рыночной экономике", Харк1в, 1991;
* науково-практичнш конференцп "Аграрний менеджмент в Украхн!", Кшв, 1995;
* науково-практичн1й конференцп "Економ1ка Закарпаття сьогодн1 ! завтра: шляхи виходу з кризи", Ужгород, 1997;
Кр1м того, результата досл1джень допов!далися на обласних та районных нарадах кер1вник!в та спец1ал1ст1в с!льського гос-подарства, в 1нститут1 пхслядипломно! освпи.
Публ1кац1я результат1в досЛдження. Теоретичн1 ! прак-тичн1 результата по тем1 досл1джень в1дображен! в 24 публ1ка-ц1ях загальним обсягом 36 друкованих аркуш!в, в тому числ1 в одноос1бнта монограф!! (17 друк.арк.), 3-х колективних моног-раф1ях, брошурах, методичних рекомендавдях 1 рекомендащях, наукових статтях, !нших публ!кац1ях. Кр1м того, автором опуб-л1ковано 52 робота по проблемах аграрно! економ1ки обсягом 13,9 друкованих аркуш1в.
Обсяг 1 структура дисертацп. Результата дисертац1йного досл1дження викладен1 на 404 стор1нках комп'ютерного тексту, в тому числ1 мЮТять 13 таблиць, 18 рисушив ! один додаток. Список використано! л1тератури включае 225 найменувань. Структура робота.
Розд1л 1. Теоретичн! основи пгдприемництва. 1. 1. Методоло-Пя вивчення п!дприемництва. 1. 2.1стор1я розвитку Шдприем-ництва, визначення його сут1 та складових. 1. З.Категор1я п1дп-риемництва. 1.4.ГПдприемницька функция. 1.4.1. Функция ризику. 1. 4. 2.Нововведения 1.4.3.Шдприемець в ринковому процес!. 1.4.4. ГПдприемницький стиль управл1ння. 1.4.5. Соц!альна функ-ц1я п!дприемництва.
Розд1л 2. ГИдприемницьке середовище. 2.1.Суть, складов! та особливост1 формування п!дприемницького середовища в с1льському господарств1. 2.2.Анал1з умов для розвитку тдпри-емництва в с1льському господарств!. 2.3.Фактори зд!йснення
тдприемницько! д1яльност1. 2.4.Державне регулювання гпдприем-ництва.
Розд1л 3. Власн1сть як основа формування п1дприемництва. 3.1. Суть, методика вивчення та еволющя розвитку в1дносин власнос1. 3. 2. Евокшши процеси у в!дносинах власност1. 3.3. Форми власность 3.4.Приватизац1я. 3.5.0рган1зац1йний механ!зм приватизацИ в с1льському господарств!. 3.6. ГИдприемницький 1нтерес в систем! реал1зацп власност1. 3.7. Насл1дки приватизацИ.
Роздгл 4. ГПдприемництво як особливий спосЗ.6 господарю-вання. 4.1.Принципи зд1йснення тдприемницько1 д1яльнос-т1. 4.2. Форми зд1йснення тдприемницько! д1яльност1. 4. 3. Становления малого Шдприемництва в с!льському господарств!. 4.4. Формування ново! п1дприемницько! модел1 с1льського госпо-дарства. 4.5. Перетворення с1льськогосподарських п!дприемств в п!дприемницьк1 структури. 4.5.1. .Реструктуризац1я с1льськогос-подарських пШриемств. 4.5.2. Стратег!чне п1дприемництво. 4.5.3. [Цдприемницька 1дея та б1знес-план як мехаМзм реал1за-ц!1 тдприемницько! стратеги.
Розд1л 5. Шдприемництво як особливий тип особистост1, мислення та повед!нки. 5.1.ГИдприемець - суб'ект соц1ально! психологИ. 5.2.Мотивац1я повед1нки п!дприемця. б.З.Моральн! принципи та норми повед1нки. 5.4.Культура Шдприемництза.
Розд!л 6. Концептуальн1 напрями розвитку п1дприемництва в с!льському господарств!. 6.1.Концепшя формування л!дприем-кицького середовища в с!льському господарств!. 6.2. Концепту-альн1 напрями формування Шдприемницьких орган1заЩй. 6. 3. П!д-вищення рол1 Шдприемця в ефективност1 пШриемницько! д1яль-
Висновки. Список використаних джерел. Додаток.
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ
В першому розд1л1 - "Теоретичнг основи гпдприемництва"
розглядаеться методолог1я вивчення 1 теоретична суть Шдприемництва. В1дправною методолопчною основою, що зумовлюе лог1ку проведения досл1джень з проблеми Шдприемництва е визнання в економ1чн1й теор!! постшност1 зм1н як умови розвитку економ1-ки. Розгляд соЩально-економ1чних явищ не в статищ, а в дина-
мЩ! дае можлив1сть визначити п1дприемництво фактором еконо-м1чного зростання.
На основ1 доелътжень встановлено, що Шдприемництво - це складне багатоаспектне, системне 1 багатор1вневе явище, для розум1ння якого на основ1 лог!чного анал1зу спочатку вщЦля-ються його складов! 1 потам синтезуються в едине щле. Воно включас категор1ю пиприемництва, його функц1ю в сощаль-но-екоком!чному житт!. особливий тип господарсько! д1яльност1, п1дприемницьке середовище, особист1сть Шдприемця, стиль 1 тип його мислення та поведшки. Лопка 1 структура досл1джень ба-зуеться на розкригп кожно! !з перел1чених складових Шдприем-ництва.
Теоретичну суть п1дприемництва, едн1сть економ1чного зм1сту та особливо! сощально! форми розкривае визначення його як економ1чно1 кате гори та функцп. Проведет досл1джен-ня показали, що гидприемницька д1яльн1сть е теоретичною формою виробничих' вШосин, а значить, економ1чною категор1ею. Бона в!дображае сукупн1сть економ1чних, 1сторичних, соЩальних та юридичних в1дн0син 3 приводу особливого типу д1яльност1, стра-тепчно зор!ентовано1 на усп1х, по задоволенню власних 1 опо-середковано сусп!льних потреб шляхом зд1йснення новаторсь-ко-координуючо! функцп особливим типом особистостх з визначе-ними соц1ально-психолог1чними характеристиками. На основ1 ло-г1чного анал1зу категорП тдприсмництва вид1ляються так1 важ-лив1 II складов! та прояви (рис.1): п1дприсмницька д1яльн!сть як об'ект гпдприемництва та И р1зноман1тн1 форми; суб'екти п1дприсмницько1 д1яльност1, включаючи особист1сть гпдприемця; форми власносП та адекватн1 пхдприемництву щодо можливост! реал1зацп приватного 1нтересу орган!зац1йно-правов1 форми зд1йснення Шдприемницько! д1ядьност1; п1дприемницьке середовище, умови та фактори здшснення п1дприемницько1 дхяльносп; позитивна 1 негативна Шдриемницька д1яльн1сть та важел1 зменшення дестаб1л1зуючого впливу останньо! на розвиток еконо-м1ки. Встановлено, що позитивна д!яльность гпдприемця спрямо-вана на забезпечення не т1льки власних, а й. опосередковано, 1нтерес1в сусп1льства 1 асоц1юеться з поняттям економ1чно! культури. Ц1льова спрямованЮть методолог!1 полягае в досл!д-женн! конструктивно! виробничо! п!дприемницько! д1яльност!, метою яко! е одержання прибутку !, опосередковано, задоволення
Рагем з тим для sei" час! в характерна п1дпримницька д1-яН1сть в метою шпе адзенего гбагачення эабороненими зляха-ми. Для сучаского етзпу це д1яльн!сть, поЕ'ягана г силовими методами одерлання блат, та tIhioee екоксгпка. Остання в с1льс1кому господарстн! представлена неожиданною ексношкою та фхктивнею. В1Д масЕтаб1в т1ньсно! еконсьаки галежить yenix чи Heyenix SKCHOMiMHQi реформ:: з передний перход, хоча i в ров-винених еконемгках 'ii р1вень гнзчпыли.
Категор1я п1дпригшшитва - складне поняття, що включав ц1.и:к ряд 1ншкх економ1чнпх, ф1лософських, соц1алъних та пси-
j Форма реал!згцП Е1ДНС0КН ! ЕДЗСНОСТ1!
Формк власност!
Karercpi? пхдпрпемкицтва
j 0гзн:гац1й-
HO-npEBOEi |фОК4й П1Д-!приемете
Оуб'екти
Пхдпрке-мець як_ ооосливий тип особист ост i
ЮрЩШЧН! !
осс5и !
111ДКРКИ!ЖЙЦЬК9 серед свищ,?
!Об'екти
спрямо-;взка на | yenix
гс. 1. Складс-si та прояви Ksrsropil гадприемнпцтва
хосг!чнкх категорий (1нкс2ац11, ризпк, мораль, сЕобсдз, cBi-дом1сть. гнакня та 1нше). кагане к:льк1сне поедкання в проце-ei ic-торичкого роевитку привело до кових як1сних гм!я явища п1дпр::е!.;ництва. С/часн: пхдприемц! - вшокооов1чен1 люди, кот-pi е esoin д!яльксст1 спирается на моральн! принципа, мораль-ну сусхльну 0Е1Д0!.псгь, дiETE е кежзх гаконодавствз, цхнують себе : сточуючих. Висок:::* ргвеяь юридичко! гахищеност! грома-дян в роеепнутих сусп!гствах гзбегпечуе погитивну, в iHiepe-
сах всього народу гпдприемницьку д1яльн1сть на основ! приватного !нтересу.
Об'ектом Шдприемництва е д1яльн1сть, в основ! класифша-цП яко! пропонуються наступи! ознаки: новаторство, спос!б ор-ган1зац!! д!яльност1, сфера орган!зац1йних новац!й, юридичний статус прийняття р!иень, орган1зац!йн! форми д1яльност!, величина Шдприемств, склад учасник!в, режим п1дприемницького се-редовища, р1вень зд1йснення п1дприемницько! д1яльн'ост1, показ-ник устху. способи 1 методи досягнення Шлей,
Суб'ектами Шдприемницько! д1яльносп е як приватШ, так ! юридичн! особи в склад! р1зних форм Шдприемств, що зумовлюе проблематичн1сть зд1йснення Шдприемницько! функцП в колек-тивних структурах. Як показали досгдження, в останшх в1дбу-ваеться процес деконцентрацП Шдприемницько! функц!!, розпо-д1л !х по ланцюжку: власник - Шдприемець - управл!нський апа-рат. Шдприемець, зд1йснюючи управл1нськ! функцП, реал!зуе 1нтереси власника, задовольняючи при цьому й власнз.. Тому ро-биться висновок про те, що можлив1сть здгйснення Шдприемницт-ва в колективних Шдприемствах стае реальною при внутр1госпо-дарських перетвореннях.
Розгляд Шдприемництва як функцП дав можлив1сть визначи-ти його пров1дне значения в економШ сусШльства. На основ1 проведених досл1джень вид!лен1 п'ять найб1льш характерних Функц1й п!дприемництва - ризику, нововведения, управл1ння, со-Шальна функщя. ГНдгрунтям для в!днесення функцП ризику до Шдприемницько!, як показали досл1дження, е !снування особливого виду ризику - невизначен1сть. Введения поняття Шдприем-ницького доходу як плати за ризик дало змогу вид!лити ряд тео-оеткчних 1 практичних аспект!в ризику. Зокрема, необх!дн1сть обрахування ризику (складання плаШв свое! д!яльност1, в тому ^исл1 б1знес-ш1ан!в), розпод1лу ризику (страхування, об'еднан-м Шдприемств, оренда, контрактна система), визначення систе-№ винагороди за ризик в колективних структурах, в1дпрацювання тратепй ризику по р1зних його напрямах.
Найб1льш визначальною функШею Шдприемництва е нововве-1ення, так як руйнуючи традиц1йи1 структури, устален1 принципи дричиняють як1сн1 зм1ни в економщп сприяють П оновленню та рискорюють економ!чний розвиток. Саме на основ! функцП ново-ведення опрацьована методика вынесения орган!зац1йних струк-
тур до п1дприБМНицьких, обгрунтовуеться розмежування понять "б1знес" та "п1дприемництво", можлив!сть зд1йснення п1дприем-ницько! д1яльност! в р!зних орган1зац1йних структурах.
В зв'язку з цим пропонуеться внести зм1ни в д1ючий Закон "Про п1дприемництво", насамперед, у визначення тдприемництва, включивши законн1сть д1яльност1, зд!йснення новаторсько! функ-ц!! 1 щльову установку на задоволення потреб населения. Тод1 п!дприемництво - це самост1йна 1нЩ1атива, законна, систематична, новаторська, ризикована д1яльн1сть по виробництву гтро-дукцП, виконанню роб1т та зайняття торг1влею з метою одержан-ня прибутку i задоволення сусп1льних потреб.
ГПдприемницька функщя на м1крор!вн1 реал1зуеться в р1з-них орган1зац1йних формах д1яльност1. JloriMHo виникае потреба у вивченн1 ознак п!дприемницько! орган1зац!1. В процес! дос-л1джень встановлено, що критер!ем вШесення орган1зац!й до пхдприемницьких е нововведення в техн1ц1, технологи, орган1-зацп, управл1нн1 незалежно в1д розм1р!в орган1зацп 1 терм1ну створення. На ochobI новаторсько! функцП забезпечуеться MiK-родинам1ка. Динам1чн1сть (рух в певному напрямку, заданому споживачами) сгльськогосподарських п!дприемств разних форм власност1 е основною ознакою для в!днесення !х до п1дприем-ницьких i на практиц! проявляеться в зб1льшенн1 !х частки на ринку, в тому числ1 за рахунок поеднання с1льськогосподарсько-го виробництва з !ншими видами д!яльност1. Для м!кродинам1ки недостатньо мати каШтал, робочу силу та кер1вника. ГНдприемс-тва, в яких новаторство перестае бути основною функц1ею, мо-жуть 1снувати, одержувати прибуток, виживати деякий час за рахунок posMipiB i фшансово! сили. Однак, в к!нцевому рахунку вони програють конкурентну боротьбу. i частка !х на визначено-му ринку пост!йно зменшуеться.
На основ! розгляду новаторсько! функцп до пШриемниць-ких пропонуеться вхднести так1 с1льськогосподарськ1 тдприе.чс-тва, як1:
* очолюють особистост1, здатн1 до п1дприемницько! д1яль-HocTi;
* зб1льшують свою частку на певному ринку, ор1ентуючись на потреби споживач1в;
* забезпечують м!кродинам1ку;
* запроваджують нов1 технолог!! вирощування с1льськогос-
подарських культур та утримання худоби 1 птиц1. нов1 породи 1 сорти. нову техн1ку; нов1 форми залучення фтаансових кошт1в; нов! Форш орган!зацП п!дприемства. виробництва. прац! та уп-равл!ння; нову внутр1господарську структуру, займаються маркетингом, рекламують свою продукц1ю;
* забезпечують диверсиф!кац!ю, поеднуючи виробництво с1льськогосподарсько! продукцП з шиими видами д1яльност1. в тому числ1 переробкою сировини, торПвлею, обслуговуванням, створюючи ноз1 продукта, послуги, в!дкриваючи нов1 ринки;
* вступають в р1зн1 форми об'еднання идприемств з метою запровадження тановацта на основ! концентрацП кап1талу та розподЬчу ризику, в тому числ1 з селянськими (фермерськими) та особистами Шдсобними господарствами населения;
* поглиблюють спец!ал!зац1ю виробництва, м!н1м1зують вит-
* формують внутрЮрган1зац1йне шдприемницьке середовище, яке дозволяе реал1зувати п1дприемницьк1 функцп на р1зних р!в-нях орган1зацП, забезпечувати необх1дну п1дприемницьку вертикаль;
* забезпечують можлив1сть реал1зацП татересу тдприем-
* мета д1яльност1 комерц1йних пхдприемств - одержання прибутку, хоча в перех1дний период - в першу черу виживання;
* п!дприемнидькими можуть бути р1зн1 пхдприемства: мал1, середн1, велик1; нов1 чи 1снуюч1; колективн1 1 одноос1бн1.
Встановлено, що в новостворених, особливо, в селянських (фермерських) господарствах, реформованих чи !снуючих с1льсь-когосподарських п!дприемствах в умовах посилення конкурент! виживання пхдприемств залежить також в1д того, наск!льки система IX сучасного управл1ння в1дпов!дае тдприемницькому стилю, що проявляеться в п!дприемницьких стратег1ях 1 п1дприем-ницьк1й повед!нц!.
Важливого значения в перех1дн1й економЩ! Укра1ни, в тому числ1 с!льському господарств1, набувае ознака тдприемницько! функцП щодо формування власност! п!дприемця. В зв'язку з цим, як показують досл1дження, виникае потреба не т1льки в законо-давчому забезпеченн1 захисту прав власност!. а також в1дпрацю-ванн1 механ!зм!в перерозпод1лу багатства. Складн1сть останнь-ого полягае в необх1дност1 виршення двох протилежних проблем:
забезпечення матер1ального стимулу до розвитку п1дприемництва та вилучення надприбутк1в.
В другому розд1л1 "ГИдприемницьке середовище" розгляда-ються суть та особливост! формування п1дприемницького середо-вища в с1льському господарств!, анал1зуються умови зд1йснення п1дприемницько1 д1яльност1, вивчаються , фактори зд1йснення п1дприемницько1 д!яльност1.
На основ1 проведених досл1джень, вивчення напрацьованого в науков1й л1тератур1 матер1алу зроблено висновок про необх1д-н1сть формування пиприемницького середовища для с1льського господарства. Переконання, що с1льський п1дприемець може функ-ц!онувати в единому середовищ! з параметрами складових, иен-тичними з хншими сферами д1яльност1, е хибним 1 згубним для с!льськогосподарського виробництва.
В основ! методики його формування покладено:
* вщцлення двох сторш п1дприемницького середовища з принципово р!зними способами формування 1х складових. Тут не придатний загальний п1дх1д под1лу п1дприемницького середовища, що грунтуеться на ступен1 активност! складових та систем! вза-емодп його з п1дприемцем. Якщо переважна частина складових зовкшнього пхдприемницького середовища формуеться законодав-чим шляхом, е в!дносно сталими з незначними в1дхиленнями в га-лузевому розр1з1, а !нша - п1д впливом ринкових важел1в, то складов! внутр!шнього середовища формуються з безпосередньою участю с1льських п!дприемц1в на основ1 диференц1ац!!, протек-ц!он1зму та державно! п!дтримки;
* складов! мдприемницького середовища започатковуються ! р1зним чином координуються на основ! 1нтеграц1йних зв'язк1в с1льського господарства з !ншими сферами АПК, найб1льш прий-нятними для Украгни шляхами яких е: формування с1льськогоспо-дарських кооператив1в ! вертикальних хнтегрованих структур;
* внутр1шне (галузеве) п1дприемницьке середовище сл1д розглядати як багатор1вневе формування: на нац1ональному, ре-Г1ональному (обласному, районному) р!внях, р!вн! п1дприемства та внутршньогосподарському. Гран1 такого под1лу не завжди ч1тко визначен1, частина складових формуеться на р1зних р!в-нях. В даному випадку йдеться лише про т1 з них, як1 присутн1 в конкретному середовищ!.
Зовн1шнс середовище охоплюе п'ять сфер: I - базов1 складо-
si, П - дonoMi^Hi складов!, Ш - зовн!шньоеконом1чне середови-ще, IV - сошально-культурне середовище, V - т1ньова економЬ ка. Внутршне середовище сформоване повн1стю активними скла-довими, базовими - лише в т1й x частин1, параметри яких в1д-м1нн1 в1д сформованих на зовн1шньому р1внi (рис.2).
Анал1з фактичних умов становления п1дприемництва в с1льському господарств! св1дчить, що наявне середовище не сприяе його формуванню 1 не забезпечуе умов для виходу с!льсь-кого господарства з кризи. ГИдприемницьке середовище навкруг селянина-сформувалося таким чином, що в основ! закладено меха-Hi3M перекачування кошт!в !з с!льського господарства посереди ницьким структурам, у сферу обмшу, торПвлю. банки i пот1м в торПвлю, минаючи с1льськогосподарське виробництво. Норма при-бутку в с1льському господарств1 значно нижча. н!ж процентна ставка в комерцШних банках. В результат! кап1тал обертаеться в сир'овинн1й, енергетичн!й сферах, торггвл! i в1дпливае в за-кордонн! банки. Тому без радикальних зм1н тдприемницького се-редовища в!дрсдження с1льського господарства неможливо.
На основ! результат1в досл1джень до фактор1в виробництва в с!льському господарств! BiflHeceHi: земля, кап!тал, праця, п1дприЕмництвс (в особ! Шдприемця, Шдприемницько! 1де1, п1дп-риемницьких здатностей, соц1ального кап1талу, а також Bcix складових, що !хформують), знания, 1нформац1я, час, державне регулювання. В аспект! формування тдприемництва в с1льському господарств! в дисертацП обгрунтовуються вимоги до фактор1в виробництва. Встановлено також, що в1дсутн1сть стартового ка-тталу в селян та неможтвЮть о держания кредитних pecypciB для започаткування i ведения вивробництва е найголовншими проблемами на шляху розвитку тдприемництва в с1льському господарств!.
Розглядаючи державне регулювання с1льського господарства як фактор становления п!дприемництва, зроблено висновок. що воно не стало фактором стабШзац!! виробництва 1 не забезпечуе необхШих умов для його розвитку.
В третьому розд1л1- "Власнисть як основа формування гидп-риемництва" розглядаються еволюц1йн1 процеси у в!дносинах власност!, форми власност1 на предмет x адекватност! тдпри-емництву, прнватизащя, механ!зм !! зд1йснення та насл1дки в с1льському господарств!, а також зв'язок тдприемництва з
Зовшшне середовище
Внутр1шне середовище
Рис.2. Шдприемницьке середовище в с1льському господарств1
власн1стю.
Стосовно Шдприемництва власШсть в перех1дних економ1ках розглядаеться як основа його формування, тому важливе значения в методологи гадприемництва в1дведено саме ц1й проблем1.
0дн1ею з форм реал1зацп в1дносин власност1 е система ш-терес1в. Шдприемець, як господарюючий суб'ект знаходиться в центр! та виступае нос!ем 1 суб'ектом штереШв. Прогрес сус-Шльства забезпечуеться при сШвпаданШ 1нтерес!в суб'ект1в п1дприемництва з 1нтересами, що е мехаШзмсм прояву Шлей. В противному раз1 п1дприемництво не зникае, а зосереджуе свою д1яльн1сть на р1зних способах самозбагачення, не задовольняючи при цьому сусШльн! потреби.
Значн1 дискуси точаться навколо проблеми Шдприемницько-го хнтересу щодо власност1 Шдприемця на майно Шдприемства. Проведен1 досл1дження дають Шдстави стверджувати, що вказане не е 1стотною ознакою Шдприемця 1 обгрунтовуеться на основ! наступного:
* розмежування сощально! 1 господарсько! власност!, в1-докремлення прав власност! 1 господарювання. Досл!дження в!д-носин власност! з урахуванням тих евокщйних процеШв, яШ в!дбуваються в розвинутих кра!нах, дае п1дстави визначати власн1сть як сукупн!сть прав ! вимагае необх1дн!сть в1дпрацю-вання в с!льському господарств! системи та механ1зму передач! цих прав, визначення сфер права володшня каШталом та результатами д1яльност1, поеднання власност! 1 управл!ння, механ!зму виходу прац1вника 13 господарства з метою в1дкриття власного д1ла. В дисертацп наводяться складов! системи передач! прав власност! на майно та землю, необх!дн1сть формування яко! в сьпьському господарств! обгрунтовуеться в1дсутн!стю цив1л1зо-ваного ринку майнових та земельних прав, бо саме на основ! р1зних форм 1х передач! стае можливим формування р1зноб1чних форм приватного пщприемництва;
* розпод1лу ! вид!лення понять !ндив!дуальних майнових прав ! приватного волод!ння;
* особливост1 видглення господарсько! власност!. Шдприемець як господарюючий суб'ект повинен мати в!дпов1дШ юридичн! права з метою гарант!! його самост!йност1. До останШх доц1ль-но включити сукупн1сть прав - право розпоряджатись результата-
ми виробництва, виробничо- господарського самоуправл1ння, право в1дпов1дальност1 за результата виробництва. И|одо кап1талу. для господарювання достатньо пучка прав власност!: право його повного господарського ведения або розпорядження, користуван-ня, 1НКОЛИ, волод1ння.
Обгрунтувуючи на основ! вар1антност1 1 альтернативност1 визначення адекватних тдприемництву форм власност!, вказуеть-ся на доц!льн1сть поеднання в с!льському господарстЕи р1зних форм приватно! власност!. В результат! приватизацп, яка розг-лядаеться в дисертац1! як складний процес, що включав зм1ну форми власност!, трансформац1ю !снуючих ! формування нових п!дприемницьких структур на основ! приватно! власност! та створення ринкового середовища, 1992-1994 рр. в!дзначалися п1Дприемницькою активнЮтю в с1льському господарств1. За 1992 - 1993 рр. к1льк1сть селянських (фермерських) господарств зросла в1д 2098 до 27739, площа колективних сад1в та город1в за вказаний пер1од подво!лася, майже в 2 рази зб1лылилася чи-сельн1сть с1мей, що займаються колективним городництвом. Висо-кими темпами в1дбувалася трансформац1я когосп1в в колективн! сгльськогосподарськ! п1дприемства та здШснювалася приватиза-ц1я державних п1дприемств. В результат! в 1996 роц! в приватному сектор! вироблено 52,8 % валово! продукц1! проти 26,7% в 1990 р., в державному - в1дпов1дно 6.2 та 22,3 в1дсотка, в ко-лективному - 41,0 та 51,0 в1дсотка. Але зм1на форм ! структури власност! не дала позитивного результату, так як внасл!док цього не створено умов для зд1йснення п1дприемницько! д1яль-ност1 в с1льському господарств1 та не сформован! орган1заЩй-но-правов1 структури п1дприемницького типу.
Розд1л 4 - "ГИдприемництво як особливий спос1б господарювання" присвячений вивченню принцип!в пШриемницько! д1яль-ност!, форм !! зд1йснення в схльському господарств!, анахзу малого п1дприемництва. Розглядаються напрями формування п1дп-риемницького сектору в с1льському господарств! та перетворення хснуючих Шдприемств в п1дприемницьк! структури на основ! приватно! власност!.
На основ! проведених досл1джень сформульован1 наступи! принципи Шдприемницько! д!яльност1: новаторство; економ1чна свобода; економ!чна в1дпов1дальн!сть; економ1чна за1нтересова-н1сть; пор1вняльних переваг; управл!ння ризиком - в1дхилення,
локал1зац!я. розпод!л, компенсация; екв!валентн1сть обм1ну, конкуренц1я, маркетинг. м1жорган1зац1йна взаемод1я -с1тки.
П1дприемницька д1яльн1сть в сиьськсму господарств! Укра-1ни може зд1йснюватися на основ1 приватно! власност! в колек-тивних та !ндив1дуальних формах !! використання та державно! власност!. Економ!чна реформа спрямовуеться на забезпечення р1вних умов розвитку р!зних форм мдприемнкцько! д1яльност1. Така стратеггчна ор!ентаЩя перших рок!в реформи е неприйнят-ною ! потребуе терм1нових зм!н. В зв'язку з цим пропонуються методи 1 шляхи формування ново! п1дприемницько! модел1 с1льсь-кого господарства.
Перш за все, досхдженнями передбачалося вивчення кожно! форми д!яльност1 на предмет !х рол1 1 м1сця в загальних обся-гах виробництва с!льськогосподарсько! продукц1! в УкраШ, в1дпов1дност! п1дприемницьким структурам.
Найб1льш адекватн! пШриемництву е приватн1 1ндив1дуаль-н1 та с1мейн1 п!дприемства, до яких в с1льському господарств1 в!дносять селянськ1 (фермерськ!) господарства та особист! п!д-собн1 господарства населения. В результат! вивчення селянських (фермерських) господарств встановлено:
* пад!ння р1чних темп1в приросту к1лькост1 селянських (фермерських) господарств. Якщо в 1992 роц1 цей показник ста-новив 25,6 %, то в 1996 - лише 2%;
* в умовах в1дсутност! необхШого п1дприемницького сере-довища простежуються дв! тенденц!!: припинення д1яльност1 час-тинини новостворених селянських (фермерських) господарств, в1дмова !х в1д земельних дШнок та розширення д1яльност1 ряду м!цних селянських (фермерських) господарств. Тому на ближню перспективу оч1кувати подальшого значного збмьшення чисель-ност1 вказаних господарств немае п1дстав;
* в переважнхй частин! селянських (фермерських) господарств в1дсутня база для виробництва конкурентоздатно! с1льсь-когосподарсько! продукт!, в першу чергу, через обмежен!сть земельно! площ1. На початок 1997 року середня площа одного господарства становила 24 га с1льгоспуПдь, в тому числ1 р1л1 - 22 га. Причому розб1жн1сть досить значна: в1д 4 га в Закар-патськ1й та Черн!вецьк!й до 41-36 га в Луганськш та К1ровог-радськта;
* мал! розм1ри господарств спонукають фермер!в до пошуку !нших вид!в д1яльност1 ! доход в1д с1льськогосподарсько! д1-
яльност! часто носить допомгжний характер;
* питома вага с3.льгоспуг!дь селянських (фермерських) гос-подарств в загальн!й 1х площ1 становить 2%, тод1 кк обсяг ви-роблено! валово! продукцП ( переважно рослинницько!) в них складае лише 0,3 % в!д загально! И вартост1 в с1льському гос-подарств1 Укра!ни. Кр1м того, мал! розури господарств, недос-татн1сть знань в агротехнолог!!, порушення с1возм1н через монокультуру, в1дсутн1сть тваринництва - все це негативно впли-вае на результата д1яльност1 та поПршуе родктсть земель.
Разом з цим частина фермер1в, як1 заснували сво! госпо-дарства в б1льш сприятливий пер1од !. запроваджуючи 1нновацП. досягли певних результате, за рахунок оренди земл1 формують високопродуктивн1 господарства в розм1р1 200 - 500 га земл1, об'еднуються для сп1льного оброб!тку земл1 в р1зн1 форми дого-в1рних товариств, кооперативи, використовуючи ефект масштабу. К1лыйсн1 ! як!сн1 зм!ни в розвитку селянських (фермерських) господарств у зв'язку з реструктуризащею колективних господарств дають п1дстави для висновку про те, що поступово частина фермерських господарств на основ! оренди земл! буде перет-ворюватися у п!дприемницьк1 структури, господарства нового типу, заснован: на приватна власност! ! колективн!й прац1, але к1льк!сть таких фермер!в е поки що незначною.
Таким чином, селянськ1 (фермерськ!) господарства ще не зайняли значного м1сця в аграрному сектор! 1 не можуть викону-вати рол1 стратег1чного постачальника с1льськогосподарсько! продукцП.
Особист! п1дсобн! господарства населения (ОПГН) - приватна форма господарювання без створення юридично! особи. Результата досл1джень св1дчать:
* ОПГН займають значне м!сце у виробництв! с1льськогоспо-дарсько! продукцП 1 частка продукц!!, що виробляеться в них зросла В1Д 34,3% в 1961-1965 рр. до 52.4% в 1996 р. ;
* зб1льшуеться чисельн1сть ОПГН 1 площа земельних д1лянок в них. Якщо в 1991 роц! нал1чувалося 9763079 господарств. то в 1996 рощ - 11433123, або на 17% б1льше. Зб1льшуеться розм1р земельно! д1лянки в розрахунку на одне господарство: в1д 0.39 га в 1991 р. до 0,50 га в 1996 р. ;
* основною причиною розширення земельних над1л1в, зб1ль-шення чисельност! господарств та виробництва продукцП в осо-
бистих господарствах населения стало р1зке пад1ння частей за-роб1тно1 плати в особистих доходах населения через кризовий стан с1льськогосподарських п1дприемств. Г1роведен1 досл1дження показують, що оплата прац1 тут за останШ 10 рок1в зменшилася 61льше н1ж на половину, а доходи в!д ОПГН вс!х с1мей зб1лыии-лися втрич1. В структур! сукупного доходу с1льського населения частка заробхтно! плати становить 22,1, а в1д ОПГН - 57%;
* разом 1з зб1льшенням обсяг1в виробництва с!льськогоспо-дарсько! продукт! в ОПГН зб1лыиуеться и товарна частина. Але через в1дсутн1сть розвинено! 1нфраструктури по загот1вл1 продукт! на сел! прибуток в1д !! реал1зац!1 за допомого бартер-них операц1й отримують посередницьк! структури, наносячи цим самим збиток не т1льки селянам, а й держав!;
* ОПГН займають майже 14% с!льськогосподарських уг!дь ! вирощують бхльше половини с!льськогосподарсько! продукцИ. Од-нак е певн1 сумн1ви щодо можливост1 такого сп!вв1дношення. Проведен! досл1дження показують, що ОПГН використовують корми та шшу продукц1ю !з колективних господарств. На практиЩ зд1йснюеться процес перекачування кошт!в !з колективних в особист! присадибШ господарства населения. Кр1м того, зв!тн1сть щодо ОПГН е досить умовною;
* головна економ1чна функц1я ОПГН - виробництво с1льсь-когосподарсько! продукц1! для задоволення потреб Шльського ! м1ського населения, саковиживання селян. Лишки продукцИ про-понуються для обм!ну на продовольч1 та промислов! товари. Роз-рахунки показують, що виробництво майже вте! продукц1!, що вирощуеться в переважн1й быьшост! ОПГН, е збитковим;
* ОПГН виконують також важливу соц1альну функц1ю, так як сприяють зайнятпст! тих, хто втратив повн1стю або частково роботу;
* засноване на ручшй прац1. Зб1льшення розм!р1в приса-дибних господарств посилюе самоексплуатац1ю член1в с1льсько! с!м'! 1 перетворюеться на важкий тягар, так як сусШльство не може забезпечити мШмальних потреб людей. Тому д1яльн!сть в ОПГН зд1йскюсться не для задоволення в1д контакту з живою природою ! не е формою самовираження людини.
На основ! викладеного вШосити ОПГН до тдприемницьких немас тдстав. Хоча т! ОПГН, що розташован1, переважно, в при-м1ськ1й зон1 ! виробляють свою продукц1ю на ринок, е п!дприем-
ницькими. 3 метою одержання прибутку вони застосовують нова-цп: нов1 сорти, нов! породи худоби та птиц!.. нов1 методи бо-ротьби з шкадниками. Наприклад, за даними обстежень утримання високопродуктивно! корови при умов1 придбання корм1в за вдасн1 кошти 1 реал1зацп продукци в м. Киев1 дае прибуток в1д 5 до 15 тис. грн. на р1к. Значна б1льш1сть особистих п1дсобних господарств населения в зв'язку з крахом колективних господарств будуть зменшувати обсяги виробництва, тим б!льше, що така те-денц1я вже простежуеться. Тому некоректно в1дносити особист1 п1дсобн1 господарства населения до стратепчних виробник1в конкурентоздатно! тльськогосподарсько! продукцП.
Реальною базою тдприемницького сектору в с!льському господарств! визнаються колективн1 с1льськогосподарськ1 п1дприем-ства, однак через макроеконом1чну кризу руйнуються саме щ господарства. В зв'язку з цими та 1ншими факторами в дисерта-цП обгрунтована модель с1льського господарства Укра!ни пере-х1дного пер1оду, зор1ентована на три сектори. Перший - п1дпри-емницький - представлений крупними колективними структурами з1 стратег1чною ор1ентац1ею на одержання максимального прибутку 1 щльовою ор1ентац1ею вир1шення проблеми забезпечення продо-вольством на нашональному р1вн1. Другий - це класичний се-лянський сектор - особист! п1дсобн1 господарства населения -стратег1чно зорЮнтований на виживання, не е основним м1сцем робота для основно! частини !х власник1в, хоча за доходами вони займають значне м1сце. Трет1й - селянське ( фермерське) господарство на перех1дному етап1 займае пром1жне м1сце м1ж вказаними секторами. П1дприемницький за своею суттю, в сучас-них умовах в1н не завжди може стати таким стосовно с1льського господарства, тому виживае 1 одержуе прибуток за рахунок ргз-них арб1тражних операцш. В стратег1чному план1 його функц1я обмежуеться поки що ролю вар1антно1 альтернативи.
Таким чином, в орган1зац!йно-економ1чному план! визнача-еться спрямован1сть аграрно! пол1тики держави на.перетворення (реструктуризашю) !снуючих колективних структур у конкурен-тоздатн1 орган!зацИ тдприемницького типу на основ! приватно! власност1 на майно ! землю. Реструктуризац1ю пропонуеться розглядати як стадп розвитку п1дприемныцьких орган1затй, пост1йний процес пристосування 1х до ринку, забезпечення гнуч-кост1, л!кв!дацИ протир!ч м1ж ринком ! повед1нкою п1дприем-
Основною умовою початку проведения реструктуризацп е на-явнЮть п1дприемця. л1дера. шакше, як св1дчить досв1д. над1я-тись на позитивний результат немае п1дстав. На основ1 Нера-турних даних та власних досл1джень в дисертацП визначен1 нап-рями реструктуризацп с1льськогосподарських тдприсмств.
Досить важливим 1 найменш вивченим напрямом перетворення 1снуючих орган1зац1й в п1дприемницьк1 е реформування управл!н-ня, так як вести господарство лише за допомогою практичного досв1ду сьогодн1 стае неможливим. Потр1бн1 глибок1 економ1чн"1 та юридичн1 знания, здатн!сть до п1дприемницькох д1яльност1.
Так як пхдприемницьке управшня проявляеться, перш за все, в стратеги, на основ1 проведених досл1джень визначен1 основн! напрями гйдприемницько! стратеги та дом1нуючо!(рис.3),
Шдприемницьк! стратеги
Прийняття довготерм1нових ршень, б1знес-планування Зб1льшення витрат на маркетинг
Забезпечення землею та каШталом Внутр1господарське реформування, досягненя синергП
1нновац1йна д1яльн1сть Знаходження свое! нШ на ринку
Одержання врожайносН при максимальн1и прибутковост!
Збереження кадр1в
Як1сть продукцП Матергальне стимулювання
Зменшення витрат Використання сезонно! пращ
Домшукт стратеги
В1дсутн1сть маркетингово! д1яльност1
Перерозпод1л власност1 на користь кер1вництва
0р1ентац1я на жорстк! бюрократичн1 структури
Невиплати зороб!тно1 плати та И натурал1защя
Рис.3 ГПдприемницьк1 та домшукт стратеги
В дисертацП розкриваеться мехаШзм реал1зацП п1дп-
Прийняття короткотерм!-р1шень
Екстенсивн1 методи ведения виробництва
Л1кв1дац1я збиткових галузей
Монокультура
риемницьких стратегий, який включае пошук тдприемницько! !де! та б1знес-планування.
У п'ятому розд1л1 "ГИдприемництво як особливий тип особистост].. мислення та повед1нки" вивчаеться особист1сть п!дп-риемця. На основ! проведених досл1джень встановлено. що нос1я-ми тдприемницько! функцп е особистост! з неординарним типом мислення, характером та повед1нкою, бо для зд1йснення творчо! функц!! людина повинна мати особлив! якост1. Причому, ц! якос-т1 стосуються I! внутр1шнього св1ту 1 тому вивчаються не тьчь-ки економ1стами, а й спец1ал1стами в галуз1 соц!ологп та психологи. В дисертац1! розкрита методика вивчення гпдприемницт-ва як соц1ально-психолог!чного явища, визначен1 найб1льш ха~ рактерн!-для п!дприемця риси.
Для актив1зац1! п1дприемницько! д1яльност1 при реформу-ванн1 с1льськогссподарських п1дприемств необх1дно зробити ставку на сильних, вм1лих, !н1ц!ативних особистостей. Виявлен-ня 1х зд1йснено за допомогою анкетного опитування кер!вник1в ! спец1ал1ст1в с!льського господарства. використовуючи прийняту в св1т1 методику. Встановлено, що б1льше 31,5 % !з них е не бажаними для кер!вництва. Причому, якщо серед агроном1в питома вага становить 23%, зоотехн1к1в - 42%, то середню ланку очолю-ють б1льше половини людей, як1 не мають п1дприемницьких зд1б-ностей. Серед кер1вник1в колективних с1льськогосподарських п1дприемств 16,2 % складають особистост!, як1 не мають п1дпри-емницьких якостей. 1,6 в1дсотка опитуваних мають найвииц здат-ност1 до ризику. 1з зростанням рол1 п1дприемництва в с1льсько-му господарств! обгрунтовуеться необх1дн1сть виявлення особистостей, здатних до л1дерства, яким притаманн! певн1 природн1 якост1, зд!йснювати в1дпов1дну !х п1дготовку для робота в но-вих умовах.
На основ! л!тературних даних до найважлившк мотивов зд1йснення п1дприемницько! д1яльност1 в св1т! в1дносять: мрш заснувати свою династ1ю, волю до перемоги, рад1сть творчост1. В результат! проведеного анкетування кер1вник1в 1 спец1ал!ст1в с1льського господарства щодо мотив1в !х д1яльност1 д1йшли вис-новку, що 61льш1сть !з них мають традиц1йну структуру мотив!в: хороша зароб1тна плата, ц1кава робота, над1йн1сть робочого м1сця, визнання серед людей. Останньому в середньому за сукуп-н1стю выводиться трете м1сце, а кер1вники с!льськогосподарсь-
ких гадриемств ставлять його на перше м1сце.
Для с1льських п!дприемц!в село е не т!льки м1сцем роботи, а й Шсцем проживания 1 думка про них односелыПв вШграе чи не найважлившу роль в кар'ер1. В зв'язку з цим в сел1 п!дуть т1 реформи. будуть впроваджуватися так1 форми пщприемницько! д!яльност1. як! Шдтримуе б1льш1сть населения. Кер1вники гос-подарств в сво1й б1льшост1 не будуть приймати жорстк1 ради-кальн1 р!шен1-:я. пов'язан1, наприклад, з1 значним скороченням чисельност! працюючих. чи в1дкрито йти на перерозпод1л влас-ност1 на свою користь. Тому соц1альний фактор при реформуванн! с1льського господарства е досить важливим 1 на нього сл1д зва-жати та рахуватись.
Значне м1сце в дисертацп выведено вивченню моральних принцшпв, норм поведшки п1дприемц1в та культур! п1дприем-ництва. 0ск1льки повед1нка гпдприемшв як особистостей форму-еться на основ! св1домих 1 п1дсв1д0мих мотив1в, постае необ-х1дн1сть розробки шститущйних механ1зм1в забезпечення культурного середовища, в якому здшснюеться Шдприемнидька д1яль-н!сть. На основ! л1тературних даних встановлено, що в розвине-них економ1ках все, що робить шдприемець, повинно узгоджува-тись з поняттям правди 1 справедливость Практично, це десять основних заповхдей Християнства, що е основою,моральним кодексом гпдприемця в кожн1й кра!н1. Кр1м того. важлив1 так! риси, як скромн!сть 1 стриман!сть у своХх витратах. Усп1х гпдприемця забезпечуеться за рахунок профес1онал1зму та порядност1.
Усп1шне приватне господарювання неможливе без в1дпов1дно-го "тдприемницького духу". В сусп1льств1 потр1бно створювати умови для адаптацИ людей до нового середовища. Проведен! дос-л1дження вказують на необх1дн1сть зм1ни психологи людей через мораль, культуру, високу сусп1льну св1дом!сть, культуру орга-ШзацИ, в!ру в Бога.
В шостому роздШ "Концептуальн1 напрями розвитку гпдпри-емництва в с1льському господарств1" розглядаються практичн! шляхи становления п1дприемництва. В концептуальному план! фор-мування гпдприемництва в практична площин1 здшснюеться в трьох аспектах: п1дприемницьке середовище, Шдприемнидька д1-яльнЮть. особист!сть гпдприемця. На основ! цього напрями по-далыиого розвитку п1дприемництва в аграрному сектор! розглядаються по вказаних складових.
В дисертацп рокриваеться концешдя формування п1дприем-ницького середовища в с1льському господарств1. в основ! яко! е визнання необх1дност! забезпечення останньому умов, не 1ден-тичних з 1ншими сферами економ1ки. До концептуальних напрямхв формування п1дприемницьких орган1зац1й в1днесен1 Т1, що стосу-ються формування власносп та вибору форми д1яльност1. надання господарськ1й д1яльност1 тдприемницьких ознак, формування тдприемницьких стратег!й, пошуку тдприемницьких хдей та складання 01знес-план1в.
Розвиток Шдприемництва неможливий без тдвищення рол1 особистост! п1дприемця в сусгпльств1. Шдприемець, задовольня-ючи власний хнтерес, створюе нову пропозицш. нов1 потреби, забезпечуючи таким чином динам1чн1сть процесу розвитку. В ро-
Таблиця
Ефективн1сть с1льськогосподарського виробництва в господарствах об'еднання "Укрплодорозсадник"
Назва господарств Виробництво валово! продукцИ в сп1в-ставних 1цнах. крб. Р1вень рентабельности % В1дноше-ння при-бутку до вартост1 основних засоб1в, %
на одного зайнятого в с1льському господарств! на 1 га с1ль- госп- уг1дь
Роки
19861990 1996 1996 1996 1995
ВАТ"Плодорозсадницьке" 9442 10385 2859 25,8 2.4
ВАТ"Новоукра1нське" 6625 5000 956 90,8 10,7
КСП "Плодорозсадник" 6237 6470 1768 79,5 2,9
КСП"Агроф1рма Маяк" 7360 8556 1291 22,5 2,4
ЗАТ "Сад" 8682 13900 2638 131,6 15,9
Всього по об'еднанню 7412 3938 551 - 10,5 -
ботг розглядаються напрями пошуку, п!дготовки в1дпов1дних осо-бистостей, п1двищення 1х 1м1джу в сусп1льств1, обгрунтовуеться необх1дн1сть вивчення досв1ду кращих п1дприемц1в, формування навкруг них сприятливого середовища.
3 метою вивчення д1яльност1 юдприемщв, стратег1й та
стилю роботу 1х вшбрали п'ять п1дприемств об'еднання "Укр-илодорозсадник", де нал!чуеться 37 господарств, що спец1ал!зу-ються на вирощуванШ плодояШдно! продукт! та садивного мате-р1алу. Кр1м того, вивчалися шип Шдприсмства ргзних орган!за-Шйних форм та спец!ал!зац!1. Встановлено, що Ш п1дприемства, не зважаючы на несприятливе економШне середовище, працюють досить стаб1лько, не скорочують виробництво 1 одержують прибу-ток (табл.). Складовими усп1ху е: особиспсть кер1вника як шдприемця, запровадження новац!й, в!дпрацювання Шдприемниць-ких стратега, знаходження свое! нШ на ринку, розвинена мар-кетингова д!яльн!сть.
ВКСНОВКИ I ПРОПОЗИЦП
1. Шдприемництво виступае фактором економ!чного зростан-ня, бо гпдприемець, задовольняючи власний штерес, створюе но-ву пропозиц1ю, нов! потреби, забезпечуе економ!чний прогрес. Проблема Шдприемництва для Укра1ни е новою 1 найб!льш нев1дп-рацьованою як в теоретичному, так 1 практичному аспектах. В результат! формування Шдприемництва в Шльському господарств! Украши зд!йснюеться стих1йно без надежного опрацювання можли-вих насл1дк1в. В1дсутн1сть глибоких наукових досл1джень, практичного досв1ду, необхгдного Шдпрмемницького середовища на фоШ економ1чно1 кризи не сприяе формуванню конструктивно! Шдприемницько! д1яльност1 1, тому Шдприемництво не стало ключовою складовою в систем! заход1в по виходу Шльсъкого гос-подарства !з кризового стану.
2. Шдприемництво - це складне системне багатор1вневе по-няття ! включае складов! теоретичного та практичного спряму-вання. До перших належать категор1я 1 функц1! п1дприемництва. В практичШй д1яльност1 Шдприемець як особливий тип особис-тост1 зд1йснюе Шдприемницьку д1яльн!сть в адекватному його функщям п1дприемницькому середовищ!.
3. Шдприемництво е економ1чною категорию. Таке тракту-вання дае п1дстави визначити, перш за все, об'екти 1 суб'скти Шдприемництва, зв'язок його !з власн1стю. Шдприемництво виступае формою реал1зацп власност1 1 проявляеться через систему штерес1в. Категор1я п1дприемництво - це система в!дносин м1ж суб'ектами з приводу особливого типу д1яльност1 по задоволенню сусШльних потреб шляхом зд!йснення новаторсько! функц1!,
стратеПчно зор1ентовано! на усп!х.
Об'ектом п1дприемництва виступае п!дприемницька д1яль-н1сть, яка класиф!куеться за Ц1лим рядом ознак. Особливе значения выводиться виробнич1й п2дприемницьк!й д!яльност1, так як при умов! пост1йного впровадження новац!й вона е фактором економ1чного зростання. При в1дсутност1 вказаних умов перева-жае негативна п1дприемницька д!яльн1сть з метою самозбагачен-ня, арб1транування - спекулятивна д!яльн1сть та д1яльн!сть, спрямована на самовиживання селян.
Суб'ектами п!дприемницько1 д1яльност1 можуть бути не т!льки приватн1 особи, а й колективи. Хоча 1ндив1дуальн1 та с1мейн1 п!дприемства е найб1льш адекватн! п!дприемництву. од-нак доц1льно зд!йснювати виробничу п1дприемницьку д!яльн!сть в орган1зац1йних структурах. 3 метою перетворення крупних с1льськогосподарських п1дприемств в п!дприемницьк! структури необх!дно зд!йснювати внутр!господарське реформування, забез-печуючи таким чином розвиток внутр!орган1зац1йного Шдприем-ництва.
Стосовно способ!в та метод!в досягнення щлей п1дприем-ницьку д!яльность под!ляють на позитивну 1 негативну, що зу-мовлено 1сторичн1стю явища. Якщо позитивна (конструктивна) д1-яльн1сть спрямована на прибуток 1 опосередковано на задоволен-ня сусп1льних потреб, то негативна - лише на власне збагачен-ня. Тому в Укра!н! потр!бно ' створити умови для формування конструктивно! п!дприемницько! д!яльност1.
4. Шдприемництво в!д!грае р!зноаспектну роль в соц!аль-но-економгчному житт1 суспд.льства. Визначальною для п1дприем-ництва е функц1я новаторства, що дае п!дстави стверджувати про можливХсть зд1йснення Шдприемницько! функц11 в будь-як!й еко-ном!чн1й систем! 1 будь-яких орган1защях. Однак саме ринковий процес визнаеться способом, умовою розвитку новаторства, а, значить, п!дприемництва.
Визначення новаторсько! функц11 визначальною для ц!дпри-емництва дало п1дстави встановити р!зницю м1ж поняттями "б1з-нес" ! "п1дприемництво", п!дприемцями 1 господарниками, п!дп-риемницькими 1 неп1дприемницькими структурами, а також виявити ознаки п!дприемницьких орган1зац!й. В зв'язку з цим пропону-еться внести в!дпов!дн! зм!ни в Закон Украхни "Про п!дприем-
ництво".
Фукц1я тдприемницького управл!ння може бути реал1зована при поеднанн! пШриемницько! функцп 1 стратег1чного управляя. Розумшня соц1ально! функцп вимагас четкого механ1зму перерозпод1лу доход!в новях с1льських п!дприемц1в та опрацю-вання системи матер1ального стимулювання як плати за ризик п!дприемц1в в орган1зац1йних структурах.
5. Першочергове значения при формуванн! гпдприемництва в С1льоъкому господарствг повинно бути надане створенню Шдпри-емницького середовища. Обгрунтована доц1льн1сть п3.дприемниць-кого середовища для Шльських Шдприемщв з певними параметри його складових. Шдприемницька д1яльн1сть може зд1йснюватися при наявност! певних фактор1в: земля, кап1тал, робоча сила, особист1сть Шдприемця. державне регулювання. 1нформац1я, 1н-вестицп, знания, час. В концептуальному плаШ для становления приватного гпдприемництва важливим е варт1сна оцшка фактор1в виробництва, 1х доступнЮть для започаткування нового д!ла, захищен1сть прав власностп Проведений 1х анал1з показуе, що тдприемницьке середовище не сприяе формуванию конструктивно! тдприемницько! д1яльност1 в с!льському господарствп
6. ГИдприемництво виступае формою реал1зац1! в!дносин власност1 1 проявляеться через систему 1нтерес1в. Зроблений висновок про необов'язков1сть падприемця бути повним власником майна 1 земл1 п1дприемства. Розмежування прав власност1 1 гос-подарювання вимагае розвиненого механ1зму 1х передач!, форму-вання ринку майнових 1 земельних прав як основи становления гпдприемництва в с!льському господарств1.
7. Найб1льш адекватною тдприемництву е приватна влас-Шсть, яка формуеться в процесх приватизацП. В широкому розу-м1нн1 приватизащя розглядаеться як процес зм!ни форми влас-ност1, становления на основ1 приватно! власност1 нових форм гпдприемницько! д1яльност1, формування Шдприемницького середовища. Найб1льшим недохком процесу реформування в с1льському господарств1 е обмеження його в практична д1яльност1 зм3.ною форм власност1. В зв'язку з цим наступний його етап - реструк-туризац1я с!льськогосподарських тдприемств - розглядаеться як процес формування Шдприемницьких структур.
8. Шдприемницька д1яльн1сть в Шльському госпсдарств! зд1йснюеться в р1зних орган1зац1йнх формах з р1зною стратег1ч-
-зоною спрямован1стю. Селянсыи (фермерськ1) господарства, гидп-риемницьк1 за своею суттю, не займають значного м].сця у вироб-ництв1 с1дьськогосподарсько1 продукцП. 0собист1 п1дсобн1 господарства населения не е п1дприемницькими, так як д!яльн1сть в них зд1йснюеться з метою самовиживання. Сформоване середовище е б1льш сприятливим для останн1х. Тому запропонована модель соьського господарства в склад1 селянських (фермерських) гос-подарств, особистих Шдсобних господарств населения та колек-тивних форм орган!зацП приватно! власност1 як стратег1чних Шдприемницьких структур. Пропонуеться скоригувати державну П0л1тику стосовно кожного 13 них.
9. Важливим напрямом формування п!дприемницьких орган1за-ц!й в с1льському господарств! е стратег1чне п1дприемництво, яке передбачае, перш за все, в1дпрацювання стратег1й розвитку п!дприемств. Як показують досл1дження, в умовах несприятливого п!дприемницького середовища стратег1чна ор1ентац1я переважно! частини кер1вник1в с!льськогосподарських п1дприемств спрямова-на на виживання ! не включае напрям1в та шлях1в зб1льшення ви-робництва продукцП.
Новаторська тдприемницька д1яльн1сть включае ряд етап1в по формуванню п1дприемницьких структур, в тому числ1 пошук та виб1р 1де1. в1дпрацювання стратеги !! реал1зац1!, б!знес-пла-нування. Все це вимагае певно! п1дготовки п1дприемц1в.
10. Центральною ф1гурою п1дприемницько! д1яльност1 е Шдприемець. Встановлено, що п1дприемцями можуть бути люди з особливими природними якостями. Анкетування кер1вник1в та спе-ц!ал1ст1в с1льського господарства як потенц1йних п1дприемц1в показало, що б!льше третини 1з них не мають тдприемницьких здатностей, а серед спец1ал!ст!в середньо! ланки - б1льше по-ловини. Тому при формуванн1 п1дприемництва в с1льському господарств! потр!бно зд1йснювати пошук людей, над!лених п!дприем-ницькими здатностями, !х Шдготовку. На основ1 монограф1чного обстеження встановлено, що господарства, очолюван! п1дприемця-ми добиваються значних результат1в: подолали спад виробництва продукцП. Шдвищують продуктивн1сть прац1, забезпечують при-бутков1сть виробництва.
Формування п1дприемницько! економ1ки неможливе без ство-рення в1дпов1дного психолог1чного середовища, що вимагае зм1ни культури. Обгрунтовуеться необх!дн1сть формування культури ор-
ган1зацп.
11. Концепщя розвитку тдприемництва в с1льському госпо-дарств1 включае концептуалыи основи формування п1дприсмниць-кого середовища, п1дприемницьких оргатзацЩ п!двищення рол1 особистост1 в cycnibCTBi. Практична реал1зац1я вказано! кон-цепцП сприятиме становлению нового сусп1лыюго прошарку на сеЗ. - Шдприемця- аграрника i спрямуванню творчо! активност1 п!дприемц!в в необхгдному для сусп1льства русл1.
СПИСОК ОПУБГКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП Монограф!i, роздхли в книгах та брошурах
1. Романова Л. В. Становления тдприемництва в с1льському господарств1. - К., ГАЕ, 1997. - 272 с.-17 др.арк. (одноос1бна монография).
2. Романова Л.В. П1дприемництво i ринкова шфраструктура. / П!дприемництво в аграрн1и сфер! економ1ки /Малiк И.И., Jly-пенко O.A., Романова Л. В. та H. -К.: IAE, 1997. - 420 с. -з них автора с.30-126.
3. Романова Л.В. Приватизац1я майна колективних с!льсько-господарських тдприемств (шляхом паювання). Короткий виклад. /Приватизация. Практика проведения в сгльськогосподарському сектор! /В1тковський М.П., Федоров М.М., Романова Л.В. та 1н. -К. , 1996. - 78с,- С.34-47.
4. Романова Л.В. Формування власност1 в особистих п!дсоб-них господарствах населения /Властсть в с1льському господарс-tb /Юрчишин В.В., Онищенко Q.M., Саблук П.Т. та h. - К.:" Урожай , 1993. - 349 е. - С. 273-283.
5. 0рган1защя та методика приватизацП власност1 колективних с1льськогосподарських п1дприемств /Юрчишин В.В., Онищенко О.М., Гайдуцький ПЛ., Баланюк 1.Ф.. Бородка O.I., Романова Л.В./ Властсть в с!льському господарств1 /Юрчишин В.В., Онищенко О.М., Саблук П.Т. та h. - К.:" Урожай", 1993. -349с,- з них автора с.99,102,109, 110,112 (паювання майна, ви-лучення па!в).
6. Приватизац1я майна в державному сектор! АПК /Юрчишин В.В., Онищенко 0. М., Гайдуцький П. I., Романова J1. В.. О.М.Боро-д!на /Власнють в с!льському господарств1 /Юрчишин В.В., Онищенко О.М., Саблук П. т. та h. - К.:" Урожай", 1993. - 349 с. -з них автора с.165,166,170,171 (орган!зац!йн! основи приватизации
7. Романова Л.В. Колективный подряд в садоводстве. Натуральная оплата и проблемы использования привлеченного труда в садоводстве /Экономика и организация садоводства /Маидебура В.И., Шестопаль А.Н. , Ермаков А. Е. и др. - К.: "Урожай", 1986. - 264 е.- С.235-258.
Рекомендацп та методичн! рекомендацп
8. Рекомендацп щодо реструктуризацх! колективних та h-ших недержавних с1льськогосподарських п1дприемств та орган1за-ц! i !х подальшого розвитку /Саблук П. Т., Юрчишин В.В., Арти-кульний Л.О. taih.; За ред. П.Т.Саблука. -К.: IAE, 1997. -128 е., в т.ч. автора с. 23 - 26, 67-69 (орган1зац!я паювання майна, розробка б1знес-плану).
9. Методичн1 рекомендацп по ефективному функц1оиуванню аграрно-промислових тдприемств i ф1рм в умовах ринкових в1д-носин / Бойко В. I., Коденська М.Ю., ФедЮнко П.М. - К.: IAE, 1995. - 42с., з них автора с.28,29, 30, 31. 34-41 (формування
власника в аграрно-промислових гпдприемствах).
10. Сп1вроб1тництво з 1ноземними 1нвесторами (рекоменда-цП, випуск перший). За ред. П.Т.Саблука. - К.: IAE. - 1993. -132 е., з них автора с.25-28 (пошук 1ноземного партнера).
И. Розвиток процесу реформування в1дносин власност! в аграрному сектор1//Проблеми реформування i тенденцп розвитку с!льського господарства Украхни та держав Центрально! i Сх1д-но! европи : Матер1али М1жнародного Симпозиуму. - Б.Церква. 1995. - С. 62-63.
12. Романова Л. В. Методические рекомендации по организации хозрасчетного подряда в садоводстве и питомниководстве. -К., 1988. - 34 с.
CTaTTi в наукових виданнях та матер1али конференцш
13. Романова Л.В. Феномен п1дприемництва //Економ1ка АПК. - 1997. - N2. - С. 30-36.
14. Романова Л.В. Формування тдприемницько! модел1 с1льського господарства // Рег1ональна економ1ка. - 1997. -N3. - С. 58-66.
15. Романова Л. В. Формування п1дприемництва в аграрному сектор! в умовах реформування в1дносин власност!// Економ1ка АПК. - 1996. - N4. - С. 18-23.
16. Романова Л.В. Державне регулювання приватизацП в аграрному сектор! // EKOHOMiKa АПК. - 1994. - N2-3. -С.8-13.
17. Романова Л.В. Формування власност! по структурних п1дрозд!лах //EKOHOMiKa, закон, ринок. - 1994. -N2. -С.26-27.
18. Романова Л. В. Реформування в аграрному ceKTopi: необ-xiflHicTb комплексного вир1шення проблем //Мсник аграрно! науки. - 1994. - N11. - С. 3-8.
19.Lidia Romanova. The problem of privatisation in Ukraininen /Abstracts of reports and speaches of participants of International Symposium of Agricultural Ekonomists "Agricultural Economics Educational and Research Agenda for Nations in Transition". - Kiev. 1993,- 39-42.
20. Романова Л.В. Реформирование собственности предприятий АПК //АПК: экономика, управление. - 1992. - N2. - 47-50.
21. Романова Л.В. Методичн1 п!дходи до реформування власност! п!дприемств АПК //ВЮник аграрно! науки. - 1992. - N4. -С. 5-7.
22. Романова Л.В. Оренда в сад!вництв1 //Bchhk аграрно! науки,- 1991. - 1995,- С. 21-24.
23. Фермерство i багатоукладшеть на сел 1 //Формування, розвиток та розм1ри фермерських господарств в Укра!н1: MaTepi-али виробничо! конференцН. - К., 1994,- С. 143-145.
24. К проблеме арендной платы в садоводстве //Экономические пути интенсификации садоводства. - Мичуринск, 1991.-С. 65-68.
АНОТАЦП
Романова Л.В. Формування пд.дприемництва в аграрному сектор! (теор1я 1 методолог1я). - Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора еконо-м1чних наук за спец1альн1стю 08.06.02 - Шдприемництво, менеджмент. маркетинг, нститут аграрно! економ1ки УААН, Ки!в, 1998.
В дисертацП розкрит! основн1 положения теорп 1 методолог! I п!дприемництва, обгрунтована наукова концешця його становления 1 розвитку в с1льському господарствь Запропонован! шляхи 1 метода формування тдприемницького середовища, Шдпри-емницьких структур, розроблена п!дприемницька модель с1льсько-го господарства. Визначено м!сце 1 роль особистост1 п!дприемця в досягненн1 ефективност1 п!дприемницько1 дгяльностз..
Ключов1 слова: шдприемництво, п!дприемницьке середовище, п!дприемницька д1яльн!сть. особист!сть п!дприемця. п1дприем-ницьк1 структури, стратег1я, шновацП.
Романова Л.В. Формирование предпринимательства в аграрном секторе (теория и методология).- Рукопись.
Дисертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент, маркетинг. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.
В дисертации раскрыты основные положения теории и методологии предпринимательства, обоснована научная концепция его формирования и развития в сельском хозяйстве. Предложены пути и методы формирования предпринимательской среды, предпринимательских структур. Определено место и значение личности предпринимателя в достижении эфективности предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: предпринимательство, предпринимательская среда, предпринимательская деятельность, личность предпринимателя, предпринимательские структуры, стратегия, инновации.
ROMANOVA L.V. The formation of entrepreneurship in the agriculture (the theorety and methodology). - Manuscript.
The thesis is submitted for the Scientific Degree of Doctor of Economic Sciences of the speciallti 08.06.02 -entrepreneurship, management, marketing.- Institute of Agrarian economics of UAAS, Kiev. 1997.
The fundamentals of the theory and metodology of the entrepreneurship and the conception of their formation and development in agriculture are considered in the thesis. The ways and me tods for formation entrepreneurship environment and enterprise has been proposed. The enterprise type in agriculture have been worked out. The place and role entrepreneur in progress of entreprenuerial activily have been determined.
Key words: entrepreneurship, entrepreneurship enviroment. entrepreneurship aktivity. entrepreneur, entrepreneurship strukture, strategy, innovation.
Шдписано до друку 14.02.1998 p. Формат 60*90/16 Ум. друк. арк. 2,1. Обл. вид. арк. '2,0 Наклад 100 прим. Зам. N 16.
ДОП 1нституту аграрное економ1ки УААН 252127, КИ1В-127,вул.Геро1В оборони,8
Похожие диссертации
- Методика исследования рыночной конъюнктуры в системе предпринимательства аграрного сектора
- Управление конкурентоспособностью продукции аграрного сектора
- Развитие малого предпринимательства в аграрном секторе
- Внешнеторговое предпринимательство в аграрной сфере
- Развитие аграрного сектора экономики в депрессивных регионах Российской Федерации