Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Экономические проблемы предпринимательства и формирования рыночных отношений в АПК (на материалах предприятий и организаций АПК Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	доктор экономических наук
Автор	Билык, Юрий Дмитриевич
Место защиты	Киев
Год	1998
Шифр ВАК РФ	08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Экономические проблемы предпринимательства и формирования рыночных отношений в АПК (на материалах предприятий и организаций АПК Украины)"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНЫЙ УН1ВЕРСИТЕТ

, г г/ ; УДК 631.151

Б1ЛИК ЮрШ Дмитрович

ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ШДПРИСМНИЦТВА ТА ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ В1ДНОСИН В АПК

(на матер1алах шдприемств та оргашзацш АПК УкраТни)

О?. А?.

08*06)02 Щ тдприемництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

диссртац11 на здобуття паукового стуненя доктора сконом1чних наук

Кит - 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Нащональному аграрному ушверситеп

Науковий консультант: доктор економ1чних наук, професор,

член-кореспондент УААН ГАЛУШКО ВалерШ Павлович -Нащональний аграрний ушверситет, директор нституту агроб1знесу

Офщшш опоненти: доктор економ1чних наук, професор,

академш НАНУ

ОНИЩЕНКО Олексш МусШович -ш статут економ1Ки НАНУ, кepiвник в^дд^ленш аграрных проблем.

доктор економ1чних наук, професор ЗАВАДСЬКИЙ Йосип Сташславович, Нащональний аграрний ушверситет, завщувач кафедри менеджменту та маркетингу

доктор економ1чних наук, доцент АМОСОВ Олег ЮрШович, Б1лоцерк1вський державний аграрний ушверситет, завщувач кафедри аграрно! економ1ки I 61знесу

Пров1дна установа: нститут аграрно! економжи УААН, вццрл шдприемництва та зовшшньо-економ1чних зв'язюв

Захист вщбудеться 17 вересня 1998 р. о 12 годин! на засщаи спещашзовано! вчено! ради Д 26.004.01 в Нащональному аграрно] ушверситеть за адресою: 252041, Кшв-41, вул.ГероТв оборони, 1 навчальний корпус 3, аудитор я 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1бл'ютец[ Нащональнс аграрного ушверситету за адресою: 252041,м.Кшв-41, вул.Герс Оборони, И, навчальний корпус 10.

Автореферат роз1сланий "/$" серпня 1998 р.

Вчений секретар спещал!зовано! вчено! ради

В.В.ЖЕБКА

1 .ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. Ринкова економ^ка сьогодш - це вже економ1чна система, де ринковий мехашзм (цша, попит, пропозищя) стае основним засобом координаца в сфер1 виробнитва та розподшу товар1в м1ж споживачами. Замкть монопольно! державно! власноси 1 жорстко регламентованих виробничих вщносин когоспно-радгоспно! системи створюються нов1 оргашзацшт форми господарювання з наданням прюритетност1 власника засоб1в виробництва.

Сучасна система управшня з великими зусилями пристосовуеться до ринкових умов. Ситуацпо ускладнюе ще й нестаб1льна державна политика щодо розвитку сшьського господарства. Половинчасп заходи щодо реформування АПК 1 переходу до ринку малоефективш, вони не забезпечують зупинення спаду \ стабшзаци с1льськогосподарського виробництва. Стушнь дов1ри товаровиробштав аграрного сектору економши до держави досить низький, осшльки вона е одним з найбшьш ненадШних партнер1в. Тому предметом даного досладження стали розвиток тдприемництва в АПК, формування й функцюнування нових оргашзацшних структур, яш поеднують приватну властсть на засоби виробництва з колективною формою господарювання, формування ново! аграрно! пош-пш в период переходу до ринкових вщносин, удосконалення цшового, фшансово-кредитного 1 податкового мехатзму в аграрнш сфер! економжи, швестування галузь

Звчязок роботи з науковими програмами, планами, темами. * Проведене досл1дження е складовою частиною науково! роботи автора у Ком пет! Верховно! Ради Укра!ни з питань аграрно! пошши та земельних в'щноснн, зокрема, при розробш таких програм 1 концепцш з питань розвитку агропромислового комплексу, як: Проект Нацюнально! програми розвитку агропромислового виробництва ! Х в!дродження села на 1996-2005 роки; Концептуальш основи аграрно! пол1тики Украши (1997 р!к); Концепция аграрно! пол1тики (1995 рж); Концепщя податково! попики в агропромисловому комплекс! (1996 р!к), Державна програма приватизацп на 1996, 1997 1 1998 роки та шт.

Мета 1 задач! досл1дження. Основна мета робота полягае в дослиженш напрямюв виршення економ1чних проблем тдприемництва та формуванш ринкових вщносин в АПК Украши. Для реашаци мети досщження були поставлен! наступи! задач!:

- анал!з сощально-трудових та економ!чних в!дносин в АПК; г'

- обгрунтування основних важел1в регулювання ринкових в д носин, конкуренцп та визначення шляхов державно! тдтримки тдприемств АПК;

- обгрунтування прюритет1в аграрно! сфери та шлях1В Тх реакзацИ в умовах економ1чно! кризи;

обгрунтування ринково! нфраструктури та проблем трансформаци каналов реал^зацп альськогосподарсько! продукцп;

- визначення причини бартеризацп та шлях1в и подолання;

- обгрунтування шлях!в аграрно! реформи в умовах ринково! економ1ки;

обгрунтування оптимальних вар'1ант!в оргашзаци 1 функцюнування новостворених формувань в АПК, в тому чит фермерства;

формування пропозицш щодо удосконалення цшового мехашзму в АПК, цшового паритету;

визначення основних напрямюв фшансово-кредитного забезпечення АПК та удосконалення податково! системи;

- обгрунтування шлях!в подальшого розвитку аграрного тдприемництва та залучення iнвecтицiй в АПК Украши;

- обгрунтування необхщносп коригування чинного законодавства та прийняття додаткових законодавчих акйв щодо розвитку тдприемництва в АПК.

Наукова новизна одержаних результат. Наукова новизна роботи представлена сукупшстю теоретичних, метод олопчних та методичних положень та висновюв. Зокрема в робот1 науковс обгрунтоваш та виносяться на захист сщуюч1 положения:

- встановлеш причини спаду сшьськогосподарського виробництвг за останш роки та намшеш шляхи I засоби виходу агропромисловогс комплексу з кризово! ситуацп;

- обгрунтована сутшсгь тдприемництва I розвитку вщноак власност1 в агропромисловому комплекс!, найбшьш наближено дс реальних умов I вимог вчизняно! економши;

- запропоноваш конкретн1 шляхи створення економ^чних умов ; метою подолання кризи в аграрному сектор! економжи чере: удосконалення законодавства та його дотримання у справ1 розвитк] АПК, нов1 форми господарювання, удосконалення цшового паритету фшансово-кредитного, податкового мехашзму та швестування галуз1 як: враховують специф1ку сшьськогосподарського виробництва т; захищають штереси впчизняного виробника;

- обгрунтоваш шляхи послабления податкового навантаження н; альськогосподарських виробниюв (ПДВ, акцизного збору в!драхувань до фонд]В, фонд!в пшдацп ЧорнобильськоТ катастрофа сощального страхування, пенсшного фонду, та нших);

- обгрунтовано ефектившсть 1 пропозици щодо вдосконаленн; запровадження фжсованого Ыльськогосподарського податку ]

залежноеЩ В1Д грошовоГ оцшки альськогосподарських упдь;

- визначеш шляхи вдосконалення взаемовщносин аграрного сектора економ1ки з бюджетом та башовською системою, прюритетних напрямюв щльового використання бюджетных коитв I кредитних ресурс!в з метою зупинення спаду 1 стабшзаци альськогосподарського виробництва;

- обгрунтована дощльтсть функцюнування р1зноматтних форм господарювання в агропромисловому комплекс!;

- визначено шляхи формування I розвитку ринку основних вид1в сшьськогосподарсько! продукцп та трансформацп маркетингу продовольства в умовах формування ринкових вщносин;

- обгрунтована необхщшеть та нам1чеш шляхи вилучення бартерних операцш з системи маркетингу альськогосподарськоТ продукцп.

Практичне значения одержаних результат. Полягае в розробщ методолопчних шдход!в 1 рекомендаций щодо вдосконалення 1 розвитку нових форм оргашзацн господарювання, обгрунтування системи заход!в, спрямованих на подолання кризового стану в АПК, розв'язання нагальних сощально-економ!чних, техшко-технолопчних 1 правових проблем.

Особистий внесок здобувача. Науков1 результати, що приведен! в дисертацшнш робот!, отриман! автором особисто. Результати досщжень використан1 автором при шдготовщ Закон!в та законодавчих акт1в УкраТнн з питань стабШзацп ! розвитку аграрного сектору економжи, удосконалення цшовоТ, ф!нансово-кредитно1 ! податково! системи в АПК, реформувашш агропромислового комплексу ! розвитку тдприемництва, розвитку нвестування в умовах ринкових В1ДНосш1, в!дродження села.

< Автор брав безпосередню участь у розробщ ! доопрацгованш 27 проеюпв закон!в та 26 законодавчих акпв Украши. Особистий конкретний внесок по кожнш науков!й статп, яка була опубжована здобувачем у сшвавторствь задекларований у списку опубл!кованих праць автореферату.

Апробащя результате днеертащ'ь Основш результати досл!джень апробован! на м1жнародних, всеукраГнських конференциях, нарадах ! семшарах, висв1тлен! в наукових доповщях, зокрема: "Реформування Ыльського господарства ! стабшзащя аграрного сектора економ!ки Украши в перюд переходу до ринку" (КиТв - 1996); "Тенденцц розвитку агропромислового комплексу ! його законодавче забезпечення (Кшв- 1997); "Сучасний стан розвитку агропромислового комплексу I нова аграрна пошжа Украши (Льв!в - 1997); "Управшня та розвиток агроб!знесу ! ф!нансування: кредити, технолога, агроб1рж!" (Потава - 1997); "Проблеми розвитку репонального ринку молока ! молокопродукв" (Льв1в - 1998); "Канали реатпзацП с!льськогосподарсько! продукцп в ринкових

умовах" (Лыв - 1998); "3 питань реструктуризацн альського подарських пщприемств" (КиТв - 1997); "Фермерство - одна \ складових подолання кризи в агропромисловому комплекс!" (КиТв 1998) та шших.

Пубшац11. Основш положения дисертаци викладеш у 2 наукових працях написаних самостшно або в сшвавторств! (до/ автора 43,5 д.а.), в тому числ1 у двох монографшх, 7 брошура; препринтах 1 наукових доповщях, 19 статтях. Основними з них I монограф1Я по тем г. "Економ!чш проблеми агропромислово1 комплексу в умовах формування ринкових вщносин" - 22,4 д.а брошури: "Удосконалення цшового мехашзму в агропромисловом комплекс!" - 3,0 д.а., "Фшансово-кредитне забезпечення в умова ринкових вщносин" - 0,5 д.а., "Напрямки удосконалення податковот механ!зму в АПК" - 0,5 д.а., "Фермерство УкраТни: проблем становления ! розвитку" - 2,8 д.а., "Трансформац!я канал!в реал!зац альськогосподарсько! продукцп в ринкових умовах" - 2,1 д.а., "Н01 аграрна пол!тика" - 0,8 д.а., "1нвестицшна попика в систем! АПК умовах формування ринкових вщносин" - 0,7 д.а. та шип.

Обсяг 1 структура дисертаци. Робота складаеться з! вступ; чотирьох роздшв, висновшв, додатюв, списку використаних джерел 272 найменувань. Основний текст викладений на 457 сторшкг компьютерного тексту, мктить 23 рисунки, 49 таблиць, 14 додатК1В.

Структура дисертаци.

Роздш I. Теоретичн! аспекти розвитку ринкових вщносин в АП1 1.1. Правов! та економшш аспекти АПК. 1.2. Основш засад регулювання ринкових вщносин в АПК. 1.3. Прюритети аграрн( сфери та Гх реал!защя в умовах формування ринкових вщносин.

Роздш II. Сучасний економ!чний стан пщприемництва в АП УкраТни. 2.1. Динамша економ!чного спаду агропромислово1 виробництва та його причини. 2.2. Ринкова шфраструктура т проблеми трансформацп канал!в реал!зац!1 с!льськогосподарськ( продукцп. 2.3. Бартеризащя: причини, проблеми, шляхи подоланн: 2.4. Розвиток в!дносин власност! ! приватизаци в АПК.

Розд!л III. Аграрна реформа та утворення нови пщприемницьких структур в АПК. 3.1. Нова аграрна попт УкраТни. 3.2. Нов! форми господарювання як результат реформувань АПК. 3.3. Фермерство УкраТни: проблеми становления 1 розвитку.

Розд!л IV. Створення економ!чних умов стаб!л!зац!1 ! розвитк АПК УкраТни. 4.1. Законодавство та функщя держави у стаб!л!зац!1 розвитку агропромислового виробництва. 4.2. Удосконалення цшово1 механизму в АПК. 4.3. Фшансово-кредитне забезпечення АПК умовах переходу до ринкових вщносин. 4.4. Напрямки удосконаленк податково! системи в АПК. 4.5. Розвиток швестування в систем! АП в умовах формування ринкових вщносин.

Висновки.

Список викорисганих джерел.

Додатки.

Основнин ЗМ1СТ

В роздш I "Теоретичш основн розвитку шдприемництва в АПК" викладено правов! та сощально-економ!чн! аспекта розвитку шдприемництва, анал13 кризовоТ ситуаци в АПК, сощально-трудов1 аспекти в сучасному аграрному сектора теоретичш основи регулювання ринкових вщносин, питания конкуренцп та державно! шдтримки АПК в умовах переходу до ринкових вщносин, обгрунтовано прюритети аграрно! сфери та шляхи !х реал1зацп в умовах економ1чно! кризи.

Нов! шдходи щодо формування аграрно! попики Украши - це насамперед, надання товаровиробникам справжньо! свободи 1 самоспйност! щодо вибору форм власносп ! господарювання, виробництва I продажу продукцп, розподшу одержаних доход1в I визначення справедливо! винагороди за працю, створення р1вних економ1чних умов для вах суб'екпв господарювання.

Обов'язковою умовою ново! аграрно! пошши мае стати ефективна гнучка система державно! шдтримки сшьського господарства. У перехщний перюд до ринку сл1д в1дмовитися вщ !де! бездотацшного функцюнувания ще! життезабезпечуючо! галуз! народного господарства.

Без надання тльговоГ допомоги у формуванш стартового кашталу на основ! оц!нки нвестиц!йно! привабливост! б!знес-план!в, тльгового кредитування малих шдприемницьких структур в АПК вони не виживуть.

В!дмова в1д повного регулювання економ!чно! д!яльност! ! перех!д до вшьних ринкових в!дносин, проголошення повно! л!берал!зацП цш на вс! види продукц!! ! послуг, шдняття до св!тового р1вня шн на енергоносн, означало !гнорування_ специф!ки аграрно! галуз!, нехтування економ1чними законами ! призвело до оргашзацшно-еконоличних прорахунк!в.

Порушення закону вартост! призвело до значно! втрати с!льським господарством ц!нового паритету у пор^внянш з промисловим виробництвом. Кредитна ! податкова пол!тика не враховуе специф1ки галуз! з упов^льненим оборотом кап палу, процес розвитку форм власносп ! господарювання, реформування колективних господарств у бшьш рац!ональн! господарськ! структури поки що не дае позитивного результату.

На сьогодш державне регулювання тдприемницько! д!яльност! АПК не сприяе формуванню комплексу оргашзацшно-правових заход1в для створення вщповщного макросередовища, включаючи правое! мехашзми, ефективн! системи прав ! законних нтерес!в пщприемшв.

Прийнят! останшм часом норми про застосування санкцш з; несвоечастсть розрахунюв не спрацьовують, оскшьки мае М1сц< сшльне взаемне амшстування, неприйняття санкцш, вщсутшст! державного контролю за безстршстю !х застосування. До того я сплачеш санкцп В1ДНосяться на фшансов'1 результати, зменшуюч! обсяг оподатковуваного доходу, а не прибуток, який надал залишаеться в розпорядженш тдприемства.

Р1зке падшня реальних доход1В населения значно зменшис платоспроможну здатшсть внутр1шнього продовольчого ринку Склалася парадоксальна ситуащя, коли при вкрай незадовшьном} р1вш 1 попршенш структури споживання продовольства альськс господарство та харчова промислов1сть 31ткнулися з проблемою збуту.

Постшне зростання щн на засоби виробництва I послуги, щс споживаються альським господарством, зумовило наростанн* дисбалансу в обм1ш сшьського господарства з ншими галузями.

Збшьшення виробництва альськогосподарсько! продукцп зг рахунок тдвищення продуктивное^ пращ у ниншнш кризовгё ситуацн села може бути виршене, головним чином, за рахунок пошшення техшчно! бази, технолопчного забезпечення I на основ] трудово! мотиваци, посщовного здшснення принципу матер!ально] защкавленосп пращвниюв у результатах пращ, причому, ; урахуванням фонду споживання, а не лише його основного елемента -оплати.

На сьогодш заробпна плата в Ыльському господарств! втратила свою головну функщю - основного стимулятора тдвищення продуктивноеЩ пращ та розвитку альськогосподарського виробництва. Праця на сел1 стала найбшьш дешевим ресурсом. В альськш М1сцевост1 прогресуе приховане безробптя.

Враховуючи таку ситуацт, колективш альськогосподарсью тдприемства (КСП) мають трансформуватися шляхом персошфтацп р1зних вид!в майнових часток та об'еднання 1х власниюв у добров1Лып товариства, пов'язаш з пщприемствами переробно! промисловосп, альського бущвництва та агросервюу, через участь альськогосподарських товаровиробниюв у д1яльноеп вщкритих акцюнерних товариств, створених у першш I третШ сферах АПК, через об'еднання та шип форми штеграцп, що пов'язують у единий ланцюг процеси в1д вирощування сиьськогосподарсько! сировини до поставок готово! продовольчо! продукцп споживачевь

В другому роздт "Стан розвитку тдприемництва в АПК Укра'ши" досщжено динамжу економ1чного спаду АПК та його причини, зокрема кризову ситуацт в агарному сектора динамжу економ1чного спаду матер!ально-техшчного забезпечення; обгрунтовано доцшьшсть розвитку ринково! нфраструктури; розглянуто проблеми трансформаци маркетингу альськогосподарсько! продукцп, визначеш причини, проблеми, шляхи подолання бартеризаци. Особливий

акцент зроблено на розвиток вщносин власносп 1 приватизаци в АПК.

Досщженнями встановлено, що з когоспами 1 радгоспами держава в односторонньому порядку по сут1 порвала економ1чш стосунки. За безцшь забираегься продукцш села 1 шяк не В1Дшкодовуються витрати на и виробництво. Сервюне обслуговування з боку державн наспльки м1зерне, що майже не впливае на виробництво. Комерсанти перебрали на себе щ функци 1 ставлять селянина у безвихщне становище.

Стан розвитку тдприемницгва в агропромисловому виробництв! мае свое адекватне вщображення в сощальнш сфер1 - в умовах життя альського населения. Найнебезпечтший шдсумок - село стар1е, стотно деформуеться його вжо-статева структура, прогресують депопуляцшш процеси, припинився природний прирост альського населения, а звшси 1 втрата перспективи. Надто повально формуеться сощальна шфраструктура сшьськогосподарського виробництва.

Упродовж тривалого часу функцюнуватимуть конкуренто-спроможш у ринковому середовииц альськогосподарсью шдприемства, агрокомбшати, агроф!рми, консорщуми, сшки, як елементи ринкових структур. Щ та шип ринков1 структури, сформован! у сшьському господарств! УкраТни, багато чим будуть в'1др1знятися В1д тих, що снують в гаших крашах. Але Тх досвщ, якщо до нього ставитись 1 критично, мае безперечт переваги, насамперед в оргатзацп внутршньоструктурних I системних екошм1ЧНИХ звчязк1в, зокрема в реал1зацп продукци 1 постачанш матер^ально-техтчних ресурс!в для альського господарства, як! все бшьше набувають змюту ринкових зв,язк1в I взаемов1дносин.

Основними формами ринково! нфраструктури виступають б1рж1, оптов! ринки, аукщони, ярмарки, торгов! доми, м!ськ1 ринки, магазини др!бнооптово! та роздр!бно! торпвк До ринково! нфраструктури в1дносять також банки, страхов!, факторинге^ та л!зингов! компанп, аудиторськ! ф1рми \ нш! структури. При цьому значну роль у створенн! елеметчв ринково! нфраструктури вдаграють штеграцшш процеси, оск!льки бшышсть цих структур е продуктом самооргашзацп операторов ринку. Тому налагодження штеграцП як засобу оргашзацц с1льськогосподарського ринку е невщкладним завданням.

Для великих приватних господарств основним каналом реал!зац!1 продукци е система споживстки. Досщження показуюгь, що у понад 90 вщсотюв кер!вник!в великих господарств держзакупки е основним каналом реаЛ1зацн вироблено! с!льгосппродукц!Т, зокрема зерна, цукрових буряк!в, соняшнику, м'яса, молока ! вовни. Лише окрем! господарства продавали зерно через товарт б!ржь

Власники селянських (фермерських) господарств використовують р!зномаштн! канали збуту свое! продукци. Якщо зерно, цукровий буряк, соняшник ! вовна реал!зуються переважно

через держзакупки, то безпосереднш продаж шших продукт!] споживачу здшснюегься через ринки альгосппродукцп 1 торговельн оргатзацп. Фермери також використовують споживкооперащ частше, шж господарства сустльного сектора, реал!зовуюч] картоплю, овоч1, м'ясо. Мкцев! колективш альськогосподарськ тдприемства е покупцями молока у фермер1в (30 вщсотюв), крЬ того, тцо останш продають його держав'1 1 споживачам на ринка: альгосппродукци.

Особист! п!дсобн! господарства е единою групою виробник!в ] УкраТш, як! практично не залежать вщ державних канагнв збут; внасщок незначно! шлькост! продукт!в для комерц!йного продажу Вони використовують для реашзацн продукцп найр!зноман!тн!ш канали збуту. Продукщя, яка не швидко псуеться (м'ясо, картопля овоч!, фрукта), переважно прямо продаеться споживачам на ринказ альгосппродукцп. Бшьшу частину молока купують когоспи переробт п!дприемства. Держава е важливим каналом збуту для 20-3( в!дсотк!в вс!х !нших вид!в продукЦ11 ! понад 40 в!дсотк1в картопл!.

Що стосуеться бартерних операцш, то вони в УкраТш зумовлен насамперед нфлящею, нестачею валютних кошт!в у держав!. Бартерн; торг!вля за своТм зм!стом е суперечливою, оск!льки, з одного боку розширюе торговельний обмш, а з другого - обмежуе його рамкам! товарообмшно! угоди.

Експортний потенц!ал АПК, зокрема його аграрного сектора, з; останш роки зменшувався, втрачалися традицшш продовольч! ринки зб1льшувалася питома вага експорту сировини ! бартерного обмш} (табл.1).

Таблидя 1

Частка бартерних угод у зовшшнш торпвл! агропромисловою продукщею УкраТни, %

Продукщя Експорт 1мпорт

1993 | 1994 | 1995 1993 1994 | 1995

М'ясо ! м'ясопродукти 16,0 51,4 48,0 22,0 55,5 3,0

Молокопродукти 76,7 74,2 46,8 4,8 13,6 5,0

Зерно 12,3 63,3 39,0 16,6 54,0 51,0

Борошно 8,6 44,0 46,0 39,6 72,2 51,0

Ол!я 49,2 75,8 54,0 83,4 60,1 22,0

Цукор 18,1 59,0 48,0 48,2 19,1 1,0

Нас!ння ол!йних

культур 47,6 73,9 46,0 35,3 25,4 25,0

Ковбаси \ м'ясн1 консервн 57,4 78,4 41,0 37,4 34,7 10,0

Консерви плодоовочев! 59,8 81,5 47,0 24,3 37,7 19,0

Овоч1 ! картопля 48,8 84,8 55,0 29,1 54,1 23,0

Плоди 39,2 75,3 39,0 50,0 20,7 8,0

Жив1 тварини 46,3 94,8 62,0 92,2 86,3 21,0

Бартеризащя е суто тимчасовим явищем, яке мае поступитись нормальним товарно-грошовим вщносинам постачальниюв I споживач1в агропромисловоТ продукци на взаемовигщних економхчних засадах.

1з впровадженням приватизаци присадибних дшянок альська громада почала втрачати присадибний фонд (вш приватизований селянами), а право продажу земл1 стало для багатих мешканщв М1СТ пщставою для кутвл1 цих дшянок I спорудження на них маетгав. Невипадково в пршйських селах стала нормою спекуляция присадибним фондом. За таких умов перед наступним покошням постане проблема: де взяти землю для присадибних дмянок новоствореним ам'ям, молодим спещалютам, як1 прибули на постшну роботу. У зв'язку з цим у законодавчих та нормативних актах повинно знайти ч^тке визначення поняття власносп на землю, I зокрема приватно! власносп. Це мае в1дпов!дати насамперед державним та сустльним нтересам. Власник земл1 повинен не тшьки мати право продавати, обмшювати, дарувати землю, але й нести обов'язки, виконання яких мае жорстко контролюватись державою. Держава залишае за собою право регулювати земельш вщносини за щльовим призначенням, встановлювати певт обмеження - еколопчн1, еконоМ1ЧШ, сощальш1 господарськк

Дальше поглиблення економ1чно1 реформи на сел1 повинно розвиватись на основ1 кооперативних ввдносин, зокрема:

створення на баз! тепершшх когоств 1 радгосшв альськогосподарських виробничих 1 обслуговуючих кооператив1в;

- розвитку М1Жгосподарсько! кооперацп з питань загот1вл1, переробки 1 реашзаци альськогосподарсько! продукцп та агросерв1сного обслуговування;

" - розвитку споживчо! кооперацп як посередника м1ж м1стом 1 селом.

Найбшып вдале поеднання колективно! пращ з приватною власшстю забезпечують альськогосподарсьм виробнич! й обслуговуюч1 кооперагиви. Створеш на добров'шьнШ основг з числа власнимв земельних 1 майнових па!в, так1 кооперативи в раз1 необхщносп орендуватимуть земл! 1 майно шших власниюв па!в (пенсюнер!в, пращвниюв обслуговуючих кооператив1в тощо). Кожен кооператив матиме права 1 статус юридично! особи, розрахунковий рахунок в банку.

На початку первинш виробшга, допом!жш та обслуговуюч! кооперативи будуть об'еднуватись на добров1льних засадах у стки (асощацп, агроф!рми тощо), апарат управшня яких виконуватиме Т1льки делеговаш !м цими кооперативами функцп. 3 часом первинш кооперативи зможуть вийти з! складу сшки, 1 на !х основ! утворяться самостшш комерцшт тдприемства типу товариств з повною чи обмеженою вщповщальшстю, командитш товариства та селянсью

(фермерсью) господарства.

На баз! сшлок кооператив1в можуть сгворюватись акцюнерн товариства, спочатку закритого типу, як! з часом, у раз1 потреби : додаткових коштах, зможуть перетворитись на вщкритк Особист земельш та майнов1 па! члешв спшки перетворяться на акцп.

Передачу майна, земл1, що належали господарству, сл1, здшснювати через земельний Опотечний) банк, а гаранпе* повернення кредиту може бути застава земли

Проведения економ1ЧНо! реформи в переробнш промисловост! т виробничш шфраструктур! АПК сл!д здшснювати в напрямка: трансформацп д^ючих державних тдприемств I 1 III сфер ; шдприемства ринкового типу 5. швдаца монопола в галуз1 переробк: альськогосподарсько! продукт! та виробничо-техтчног обслуговування с1льськогосподарських тдприемств.

3 метою стимулювання створення в цш надм!рно монопол!зоваш: сфер! конкурентного середовища держава повинна створювати на сел др1бш переробш шдприемства, приватт пункти агросервкног обслуговування та доч1ртх ф1рм агросервхсних тдприемстЕ гарантуючи певш шльги щодо !х кредитування та оподаткування.

Анал1з процесу приватизаца в АПК показуе, що вон здшснюеться не завжди в нтересах товаровиробниюв 1 не завжди економ1ЧИо дощльною. Так, зокрема, варпсть сертиф1ката незначна потребуе постшно! шдексацп через шфляцш. Така приватизащя н забезпечить припливу грошових коытв для оновлення основни фонд!В, впровадження нових технолопй, а лише подшить колис едине щле на окрем! частини. Бона не стане поштовхом дл шдприемницько! активность Здшснювана приватизащя приведе не д появи приватно! власносп на засоби виробництва, а до ! колекпдазацп, остльки значна частина акцш тдприемств, щ приватизуються, залишаеться у держави. Кр1м того, примусов корпоратизащя аж тяк не прискорить появи значно! к1лькос приватних тдприемств, здатних ефективно функшонуватй; можут мати м1сце так! негативн! явища, як зниження реально! вартос: шдприемства при продажу за конкурсом. До того ж на сьогодш нема механизму захисту в процес! приватизаца штересш як нових власники так ! найманих прац!вник!в.

В штересах держави та п!дприемств АПК, що приватизуються ; грош!, отриман! вщ приватизац!! кошти дощльно не вилучати д бюджету чи позабюджетних фонд!в приватизацп, а зосереджувати и спец!альних рахунках п!дприемств ! використовувати !х виключно и швестицшш потреби чи надавати таким шдприемствам як державни тльговий кредит. Винятком може стати т1льки продаж частк державного майна з метою збшьшення надходжень до бюджету дл погашения заборгованосп з зароб!тно! плати та пенс!й. Запроваджени зазначених зм!н доц!льно проводити через прийняття нових закони

що мають регламентувати особливосп приватизацп державних альськогосподарських i переробних шдприемста.

Кшцевою метою розвитку вщносин власносп, приватизацп в АПК е вщтворення господаря - власника земль нших засоб1в виробництва 1 результате свое пращ, формування середовища економ1чноТ свободи 1 в1льного шдприемництва, в якому господар! були б захищеш державою 1 законом, створення ринково! шфраструктури, обмеження монополизму, формування багатоукладно! економжи.

В розд1л! III "Аграрна реформа та утворення нових шдприемницьких структур а АПК" досщжено нов! форми господарювання як результат реформування АПК, проблеми становления 1 розвитку фермерства в УкраТш.

Форми нтеграцП в АПК - це перш за все кооперування, об'еднання зусиль на стад1ях виробництва альськогосподарсько! продукца, П збер!гання, переробки 1 реал!заци кшцевого продукту, квал!фжоване 1 комплексне управпшя галузями агропромислового комплексу, що дае змогу на кожнш стад!! единого процесу "виробництво-споживач" забезпечити шдвищення 1х ефективност!.

Найбшьш ефективними для шдприемств аграрного сектора АПК кра!ни, як показали достдження, е кооперативи, як! не беруть безпосередньоГ учасп у сшьськогосподарському виробництв!, а лише займаються його обслуговуванням. Вони можуть займатися будь-якою д!яльшстю, пов'язаною з збиранням, переробкою ! маркетингом с!льськогосподарсько! продукци, постачанням матер!ально-техтчних засоб!в, техн1чним ! технолопчним обслуговуванням член!в-кл!ент!в кооперативу тощо. Зв!дси й специфша цих кооператив!в, основа Тх формування, принципи (табл.2).

< Що стосуеться с!льськогосподарських закритих акц!онерних товариств (СЗАТ) та КСП, то вони, як юридичш особи, мають сшльн! риси, проте з певними перевагами на користь перших.

По-перше, в СЗАТ майнов! вцшосини акц!онер!в з акц!онерним товариством та !х трудов! в!дносини не пов'язаш м!ж собою, вони виникають з р!зних юридичних п!дстав та регулюються р!зними законами.

По-друге, вид!лення земельного паю в натур! на вимогу акщонера не позбавляе його прав акщонера конкретного СЗАТ. У КСП при видшенш в натур! земельного паю членство суб'екта у КСП припиняеться.

По-трете, акшонер мае право розпоряджатися належними йому акщями в будь-який час (якщо немае обмежень у статут!), а член КСП може розпорядитися сво!м майновим паем лише теля припинення членства в КСП.

Таблиця 2

Пор1Ш1ялы1л характеристика форм господарюиашш

Види (форми) пщприемництва

Принципи Приватне | Колективне | Акцюнерне | Кооперативи

1 2 | 3 | 4 | 5

1.Власник

2.Користувач1 продукцп

приватш особи

трупа партнер1в

власники акцш

члени-кл1енти

шил особи шип особи шии особи власники

З.Голосування висутне

один член за власн1стю кооперативу - один голос

один паиовик один голос, або пропорцшно обсягу послуг

4.Участь в управшт

5.Особи, що визначають напрями д1яльносп

обов'язкова за бажанням за бажанням обов'язкова

приватна особа

члени власники, члени-

кооперативу рада клиента

(партнери) директор!В

б.Обмеження див1денд1в на пайовий капитал в!дсутш

вщсутн!

В1дсутн1

7.Власники фшансових результате

8.Розпод1л фшансових ресурав

приватна особа

за бажанням

члени власники

кооперативу акшй

е обмеження

члени-кл1енти

пропорцшно пропорцшно пропорщино до паТв до акщонер- обсягу

ного капиталу договор1в мш

членами 1 кооперативом

По-четверте, акцн СЗАТ розповсюджуються шляхо!*

встановлення контрольного пакета акцш; акцюнер може купити акцп у шшого акцюнера I тим самим зб1льшити свш вплив при голосуванш СЗАТ (осшльки одна акщя дор!внюе одному голосу). Член КСП не вправ1 купити майновий пай у шшого члена КСП 1 тим самим мати два па! у майн! КСП. Таким чином, при голосуванш на загальних зборах система КСП обмежуе власниюв майнового паю тальки одним голосом.

По-п'яте, СЗАТ можна вщносно легко перетворити на сшьськогосподарське акщонерне товариство ввдкритого типу, акцп якого можуть в1льно реал1зовуватися на ринку. Процедура перетворення КСП на акщонерне товариство вщкритого типу е бшьш складною.

По-шосте, прийнятий статут СЗАТ сприяе актив1зацп господарсько! д1яльноста та прийняттю ршень шляхом передач! повноважень загальних збор1в акцюнер в правшню та голов! СЗАТ.

При перетворент КСП на закрип сьчьськогосподарськ! акцюнерш товариства правове становище власниюв земельних часток (паТв) не змшюеться.

Те, що земельш сертифшати, якими володшть члени КСП, не перелагаться до статутного фонду щойно створеного СЗАТ також унеможливлюе заставу з боку СЗАТ земель, на як! е сертиф!кати на право земельно! частки (паю). Отже, процес реформування не пов'язаний для акцюнер1в з ризиком втратити землю, на яку вони маю ть земельш сертификата, шляхом накладання стягнень на заставлену землю.

Анал1зуючи досв!д новостворених формувань в АПК УкраТни, можна зробити висновок, що приватизащя не торкнулась глибинних основ колективно! власноста, а змша власника ще не означае появи ефективного господаря. Визначення 1 вщцлення частки кожному не вщродить почуття господаря. Для цього сщ,, щоб запрацював сам мехашзм функцюнування пайових вщносин усередит приватизованих шдприемств. Йдеться, насамперед, про постшну щор1чну виплату власников1 паю дивщенд!в у грошовому чи натуральному вираз1, що сприятиме вщродженню почуття господаря. Дал! паГ зосереджуватимуться в руках найбмьш ефективних господар1в, як! об'еднуватимуться у вщповщш виробничо-господарськ! кооперативн! структури та шип об'еднання. При цьому сщ передбачити можлив!сть одержання довгострокових кредитав п!д заставу земл!.

Проте держава не забезпечуе трьох основних умов успшного сшьськогосподарського виробництва - землеволодшня та землекористування, шотечного кредиту шд заставу земельних д1лянок ! нерухомост!, в!льного земельного ринку. Включения ринковоТ вартост! земл! в структуру витрат виробництва сшьськогосподарсько! продукц!!, звичайно, шдвшцить цши, проте дасть можлив!сть нормально запрацювати законов! вартост!, грошовому об1гов!.

Сльгоспкооперативи та приватно-орендш пщприемства, я} показують доошдження, повиннг формуватися в межах бригадню територш. Реоргашзацш та трансформащю тваринницьких ферм птахофабрик та парниково-тепличних комбшапв пропонуетьо здшсшовати цшсними виробничими структурами. Под1л такиз структур та вид1лення з них земельних часток у натур! дл; конкретного власника не допускаеться.

У перспектив! приватно-орендш землеволодшня за площек повинн! Д0р1внювати територи колишшх виробничих тдроздшн когоств та радгосшв. Не виключаеться й можливють утворенш шших великих об'екпв господарювання, якщо це шдтримують селяни Важливо, щоб землеволодшня нових приватних структур формувалиа на науковш основ! з урахуванням регюнальних особливосте* використання земл1, щоб земельна реформа через вщповщне законодавство була спрямована на передачу земл! до бшьц ефективних господар1в. При цьому справжшм господарем може стгт лише той, в чи!х руках зосередиться найб1льша юльюсть майна, пал чи акцш. Отже, насамперед, власник, а не просто кер!вник може стаи справжшм господарем.

Що стосуеться фермерських господарств, то вони сьогодш ще н( розкрили своТх потенцшних можливостей, зумовлених факторо;* приватно! власносп I повною самостшшстю у вир1шенш вс1х питаш господарсько! Д1яльносп через наявшсть ряду проблем. До останнЬ СЛ1Д вщнести насамперед проблеми неплатеж1в, недостатне техшчге забезпечення, неефективну кредитну попику, участь у приватизацГ переробних шдприемств, складшсть продедури зв!тност1, низькз куп ве льну спроможшсть населения. Важливо поширити на фермер дт законодавства про прюритетшсть сощального розвитку села захистити власного сыьськогосподарського виробника митною т; акцизною полянкою, подолати негативш насщки бартеризацп.

Разом з тим, сщ вщзначити, що в кожшй держав1 д1е в1Дповщн; система впливу ! шдтримки фермерства на зразок пропоновано! схеми.

Залучаючи шоземш швестицп, сщ мати на уваз1, що основним швестором села повинен стати власний народ, якщо його доходи зростуть до надежного р1вня. Що ж стосуеться тих фермерських господарств, як! сформувалися рашше та встигли придбати пор1вняно дешевшу технжу в своему когосш, взяти шльгов! кредити, то вони почувають себе впевнешше. Такий фермер навряд чи захоче примножувати сво! земельш володшня за рахунок оренди невеликих клаптиюв земл! сво!х односельщв.

В роздш IV "Створення економ^чних умов стабЫзацп I розвитку АПК Укра'ши" обгрунтовано створення економ^чних умов пщприемництва ! розвитку агропромислового виробництва, визначеш шляхи удосконалення цшового мехашзму в АПК, зокрема встановлення ценового паритету, финансово-кредитного забезпечення

АПК в умовах переходу до ринкових вщносин, удосконалення податково! системи, розвиток швестування та шляхи пошшення аграрно! нвестищйно! политики.

Досщження показують, що протягом 1992-1996 роюв принцип екв1валентного обмшу м!ж альським господарством 1 промислов1стю був порушений, що призвело до глибокого диспаритету щн.

Не забезпечуеться виконання норми закону щодо фшансування наукових досщжень з проблем розвитку села та агропромислового комплексу.

Аграрному секторов! АПК все б1лыие шкодять груб1 порушення чинного законодавства, нормативних документов з боку постачальниюв 1 фшансових оргашв. Йдеться, зокрема, про перевищення граничного р1вня торговельних надбавок (нацшок), граничного р1вня рентабельное^, завищення плати за користування банювським кредитом та безтдставне включения в нащнку не передбачених на це витрат.

Найважлившими умовами подальшого розвитку земельних вщносин е:

- змша законодавчих норм таким чином, щоб суб'ектом власносп на землю був не колектив, а селянин;

- прийняття законодавчих норм 1 мехашзм1в 1х реал1зацп, як! б сприяли розвитку земельно-орендних вщносин;

поширення норм Цившьного кодексу на власниюв сертифжата земельно! частки (паю) щодо дШ з ними.

В дисертацшшй робот! запропоноваш шляхи вдосконалення цшового мехашзму в аграрному сектор! АПК. Зокрема, пропонуеться поряд з В1льним щноутворенням ввести державне регулювання цш. Кр1м того, з метою боротьби з монопол1змом I усунення цшового диктату з боку тдприемств, що постачають С2Льеькому господарству засоби виробництва 1 надають послуги, пропонуеться здшснювати антимонопольш заходи, а також здшснення державного протекщошзму.

Формування щн на макрор1вш повинно базуватися на закош цш р1вноваги. Держава не встановлюе конкретних ринкових щн, а лише впливае на загальну кон'юнктуру ринку через формування податково!, бюджетно!, митно! пол1Тики. Однак у випадках, коли, темпи зростання щн на промислов! товари, ЯК1 споживае альське господарство, значно вшщ, шж темпи тдвищення щн на альськогосподарську продукщю е дощльнйм прямий контроль держави за р1внем щн. Шк тако! р1знищ (в 9,5 раза) був у 1994 рощ (рис.1.).

Рис.1. Змши цшового паритету сшьського господарства в народногосподарському комплекс\ УкраТни

3 метою забезпечення цшового паритету, подолання финансово! кризи 1 стабшзаци доходов с1льськогосподарських товаровиробниюв пропонуеться узаконити такий механизм цшово! шдтримки: .

- ввести на основт. види альськогосподарсько! продукци заставш цши (цши шдтримки) на р1вш середньо! по крапп нормативно! соб!вартосп та врахуванням мшмального прибутку для сплати обов'язкових платеж в до бюджету. Цд цши будуть нижньою межею при укладанш угод кутвл1-продажу продукци, виробництво яко! передбачене державними програмами. Цши шдтримки мають функцюнувати в поеднанш з вшьними цшами. Р1вень цш шдтримки передбачае в1дшкодування нормативних витрат на виробництво альськогосподарсько! продукци в середшх за умовами господарствах УкраТни. Лише за тако! умови значна частина виробштав зможе перейти на ринков 1 засади товарообмшу. Для певно! частини господарстЬ цши шдтримки залишатимуться невипдними, 1 вони будуть змушет вщшкодувати можливе здешевлення свое! продукци чи змшити виробничу спещал1защю, щоб не стати банкрутами. Отже, вщбуватиметься стимулювання товаровиробниюв за правилами ринково! економши;

- запровадити екв1валентш цши (цши в1дтворення), як! забезпечують альськогосподарським товаровиробникам щновий паритет. Вони формуються також на основ1 середньо! нормативно! со&вартосп по крапп та норми прибутку на авансований каштал (включаючи вартють земО з урахуванням терм ну його обороту. Середня норма прибутку альського господарства мае бути не нижчою фактично! норми прибутку в сум1жних сферах

АПК. В раз! реал1зацп продукцп за цшою, нижчою, шж екв1валентна, товаровиробнику мае вщшкодуватися р1зниця м1ж екв1валентною та середньою ринковою цшою.

Вказаш пропозица базуються на принципах в!льного формування цш з еконоьичтм регулюванням Тх державою 1 розраховане на поетапне впровадження. Проте сьогодш основою формування цш на альськогосподарську продукщю сЦ вважати затратний метод цшоутворення з негайним введениям державою гарантованих цщ. Щ (нижнО цши повинш включати середн! затрата та мпнмальний р1вень прибутку. Дал!,. в М1ру входження вартосп земл1 до товарообороту, П оид включати у авансований каштал, починаючи з 5-10 вщсотюв вщ цши (в залежност1 В1Д зростання платоспроможного попиту населения).

Що стосуеться кредитування АПК, зокрема тдприемств аграрного сектора, то понад 90 вщсотюв (короткострокових) кредипв для села надаеться без урахування сезонносп I тривалосп циклу виробництва. Коефвдент платоспроможносп сшьськогосподарських тдприемств за станом на 1 с1чня 1998 року становив 0,33. Неплатеж! зумовлет насамперед там, що споживачг продукцп альського господарства, в тому числ! I держава, несвоечасно розраховуються з товаровиробниками, внасщок чого господарства сам! не мають ковтв для платеж1в за енергоресурси, техн!ку, добрива.

Проблема забезпечення гарантш повернення наданих довгострокових кредипв потребуе остаточного вир!шення у законодавчому порядку питания власносп на землю з передбаченням можливост! прийняття П в заставу при кредитувант, а в раз! порушення умов кредитного договору - можливост! и реал!заци.

Становления 1 розвиток кредитно! системи в аграрному сектор! АПК може бути здшснено за умови створення адекватно! специф1чним умовам аграрного виробництва кредитно! шфраструктури, яка передбачае:

- реформування АПБ "Украша" в державно-комерц!йний банк з поверненням йому статусу уповноваженого банку по обслуговуванню тдприемств АПК;

- розширення за участю "Агропромбанку" мереж! банювських структур, максимально наближених до товаровиробнишв;

- створення кооперативних банюв, реформування системи шотечного кредитування;

- реоргашзацт фермерського земельного банку, розвитку аграрного фшансового консат!нгу;

- розширення функцШ кредитних сп!лок з наданням !м права залучення кощпв не вльки ф1зичних, а й юридичних опб;

- створення на державному р!вш спец!ального кредитного фонду як джерела покриття р1знищ мш п!льговими ! д1ючими

(рпнковими) процентними ставками за кредитами;

- формування за участю комерцшних банюв агропромислово-фшансових груп, яю об'еднують сшьськогосподарських товаровиробник^в, переробку та структури, що забезпечують збер1гання 1 реал1зацш кшцево! продукцП;

- запровадження (б1льш штенсивно) у альське господарство л1зиигового кредитування, осшльки саме у щй галуз1 (в силу и специфжи) найб!льш сприятлив! умови для функцюнування тако! форми кредитних вщносин с!льськогосподарських товаровиробник!в з банками;

встановлення диференшйованйх строев надання короткотермшових кредипв для окремих галузей агропромислового комплексу з урахуванням швидкосп обороту катталу;

- змшити мехашзм кредитування заптвельних, переробних та торговельиих тдприемств таким чином, щоб не менше 70 в1Дсотк'ш кредипв, яю 1м мають надавитися п!д закуплену у господарствах продукщю, мали шльовий характер I спрямовувалися для розрахушив з С1Льськогосподарськими товаровиробниками;

- обмеження терм!шв взаеморозрахунк^в за поставки продукцп та встановлення правил переведения прострочено! заборгованосп за розрахунками в комерцшний кредит;

- розширення номенклатури та обсяпв репонального замовлення з наданням аванав та бюджетних I башавських позичок загопвельним, переробним 1 торговим шдприемствам п1д заставу фактично закуплено! продукцп тд шльгов! процента.

3 метою забезпечення сощального захисту населения шляхом державно! тдтримки цш на сшьськогосподарську продукщю I доход1в сшьгосптоваровиробнишв треба. встановити порядок видач! бюджетних позичок пщ заставу продукцп на р!вт м!шмально! заставно! цши за тльговим процентом 10-30 вщсотюв термшом на дев'ять м1сящв, починаючи з дня збирання врожаю та авансування бюджетних позичок тд т\ ж висотки в розм1р1 до 50 вщсотюв у четвертому, квартал! попереднього 1 в першому квартал! поточного року. Повернення бюджетних позичок 1 процент!в за ними (в тому числ1 I аванав) мае здшснюватись в м!ру реагзацп продукцп.

Сщ створити спещал130ваш, зокрема земельш банки, як! видаватимуть позички, зд!йснюватимуть страхування, сприятимуть розвитков! специально! кредитно! кооперацп та посередницьких орган!зац!й. До функщй таких банк!в входить придбання земель у власшсть, поширення ! кушвля акц!й, пайових внеск!в у кооперативних шдприемств та нше. Земельн! банки повинш зосереджувати всю шформашю про землевласника, землекористувача, його земельний над!л, кадастрову оцшку тощо.

Одним з реальных ефективних заход!в пошшення становища в аграрному сектор! е зниження податкового навантаження на

сшьськогосподарських виробншав. Насамперед, пропонуеться зменшити ставку податку на додану варт1сть з операцш по продажу продовольчих товар1в (за винятком шдакцизних за пережом, затвердженим Кабшетом Мпистр1в): зерна, цукрових буряюв та соняшнику з 20 до 10 в1дсотюв.

В1дпов1дно до указу Президента УкраТни з 1 ачня 1999 року вводиться фасований альськогосподарський податок. Проте, единий податок не повшстю виршуе проблеми плапжно! кризи 1 банкрутства в аграрнш сферь II виршення можливе лише за умови створення сприятливого економ1чного середовища в поеднанш з запровадженням заход1в щодо шдтримки щн I доход1в альськогосподарських товаровиробшшв. Досшдження свщчать, що еконоьпчно Зкиттездатним товаровиробник може бути, якщо сума впх податшв I збор!в не перевищуватиме 30 В1Дсоткш вщ одержаного при/5утку.

Окр1м того, фасований податок не сповна враховуе ф'шансовий стан алъськогосподарських товаровиробншйв. Не можна допустити, щоб економ1чно сильш платоспроможш господарства сплачувати податки 1 збори в менших розмфах, шж економ!чно слабил.

Сл1Д розробити мехашзм вщрахувань рентних платеж1в пропорцшно вартосп земель сшьськогосподарських шдприемств 1 порядок формування централ!зованих фонд1в на р!вш областей. Кошти фондш спрямувати на стимулювання продажу продукцп господарствами, що працюють у прших грунтово-юпматичних умовах.

При обрахуванш единого податку з його складу сщ вилучити ПДВ, оскшьки вщшкодувати його з бюджет)' неможливо, особливо в раз придбання матер1ально-техшчних ресурст.

Анал1з показу е, що для виходу з кризи, забезпечення ефективност! реформ, на техшчне оновлення виробництва в аграрну сферу необхщно направляти 15,0 мрд. гривень щор^чно. Таких кошт1В Украша не мае. Тому на сучасному еташ переходу до ринку особливого значения набувае державне регулювання швестицшного та нновацшного фонд1в.

Банки повинн! забезпечити гарантовану дов!ру населения до Тхньо! д1яльност1, вщновити защкавлешсть громадян у збер1ганш грошей у банках на взаемовигщних цивШзованих умовах, направляючи кредити на розвиток конкурентоспроможного виробництва й ефективного бизнесу 31 швидким 1 випдним поверненням кредипв.

1нвестищйний процес на сел1 проходить у невеликих масштабах 1 практично стихшно, без щлеспрямованого державного втручання. Пёреважна б1лышсть щоземних нвестищй на даному еташ тут здшснюеться шляхом створення стлышх шдприемств,

половина з яких (на вщмшу В1д харчово! промисловосп, де близько 93 В1ДсотК1В стлышх шдприемств дшть у виробничш сферО займаеться посередницькою Д1ялыпстю.

У той же час для найбшьш випдних швестор1в, котр1 вкладають свш каштал у випуск продукци шляхом створення з украТнськими суб'ектами сшльних шдприемств, у нас недостатня законодавча база. Економ1чно недоцшьно скасовувати шльги з оподаткування, що надаються виробничим шдприемствам з ноземними швестищями. Негативш насщки для агропромислового комплексу матиме 1 запровадження податку на додану варт^сть на машини I обладнання, що ввозиться в Украшу для шдприемств, в тому числ1 харчово! промисловосп. Захищати впчизняного товаровиробника сщ через митш ставки та систему оподаткування.

Одним з найбшьш перспективних шлях1в е залучення ноземного кашталу у розвиток малих I середшх шдприемств приватно! форми власност! в аграрнш сферь Це дозволить прискорити процес тсхиолопчноГ модершзацп агропромислових виробництв, гнучкше реагувати на змшу кон'юнктури внутр1шнього I светового ришив, сприятиме збшыпенню виробництва експортно ор1ентовано1 харчово! продукци. Проте держава ще не мае щодо цього правового мехашзму 1 ч1тко! попичноТ платформи. Дпочий порядок одержання, використання ) погашения шоземних кредив, що надаються шд гарантт Кабшету Мшютр1в Украши, недосконалий, складний I не розрахований на масового виробника.

У зв'язку з цим виникае потреба розробити та затвердити концепцш аграрно! нвестицшно! пошш! держави в умовах ринково! трансформаци економ^ки. Гнвестувати сщ у першу черту високоприбутков1 та високотехнолопчш сфери, що гарантують швидкоокупшсть вклад1в, приркт доходш 1 нагромаджень.

Сл1Д встановити шдвищен1 ставки мита на наукоемну 1мпортну продукщю, аналоги яко! виробляються в Укра!ш, на перюд реструктуризацп цих галузей I проведения заход!в щодо шдвищення конкурентоспроможност! вироблювано! ними продукци; широко використовувати таю форми нвестування, як л1зинг, надання позичок, що погашаються в порядку амортизацшних платеж!В, а також позичок шд боргов! зобов'язання.

У стратепчному аспект! треба розраховувати на власш ресурси \ можливосп, повернувши банювськнй 1 тшьовий каштал на здШснення ефективних ринкових трансформацШ, створення конкурентоспроможних нащональних виробництв на сучаснш технолопчнШ баз! та в штересах активного шдприемництва I високопродуктивно! пращ.

Сщ розробити мехашзм переведения боргу шоземним нвесторам в акцп мкцевих шдприемств, створити за допомогою М1жнародних арбпражних установ спешальт, органи щодо

виршення суперечливих питань I конфнспв, забезпечнтн амшспю украТнського кап талу, який знаходиться в закордонних банках шляхом легэл1заци капиталу, що повертаеться в Украшу.

висновки

Економ1чне становище, яке склалося в УкраТш, вимагае фундаменгальних перетворень вне! економ1чно! системи народного господарства, вжиття термшових, радикальных 1 реальних заход в, як1 нададуть можлив'ють забезпечити реал1зацш розбудови сучасно! 1 життездатно! аграрно! сфери, дозволять врятувати село I перетворити його на сучасний шдустр1ально-аграрний осередок, створити в ньому умови життя, пдт для снування людини.

1. Вирнлення проблем розвитку агропромислового комплексу треба здшснювати на засадах як удосконалення державно! покики, так 1 на засадах формування нових форм господарювання, реструктуризаци наявного потенщалу АПК у вщповщност1 з вимогами ринково! економжи та потреб суспшьства, забезпечення стаб!льно! економ1чно! ситуаци в держав!. Тому зусиля держави повинн! бути спрямоваш на шдтримку р1зних форм господарювання, з одночасним стимулюванням подальшого розвитку приватних тдприемсгв в АПК 1 розвитком ринково! шфраструктури.

2. У перехщний до ринку перюд аграрний сектор АПК сщ вивести з-шд впливу ринково! стиха. А для того, щоб регулятором економжи виступав конкурентний Х ринок, сл^д насамперед лег!тим1зувати субъекта шдприемницько! д1яльность В м!ру просування до ринку СЛ1Д посилювати роль шструмент!в державного регулювання - законодавства, податково!, кредитно!, амортизацшно! та тарифно! покики.

3. Економ1чна пош^ка держави щодо сприяння розвитку ! тдтримки тдприемництва в АПК повинна здшснюватись на принципах оптим1заци штереав шдприемщв 1 держави у таких напрямках: визнання рюритетност! розвитку села 1 агропромислового виробництва; тдтримка прюритетних напрямюв у С1Льському господарств1; створення гнучко! системи оподаткування сшьськогосподарських тдприемств у залежност1 В1Д грошово! оцшки земельних упдь ! одержаного доходу; забезпечення оптимальних екоиом1ЧНих умов для розширеного вщтворення сшьськогосподарського виробництва; вдосконалення системи оподаткування альгосптоваровиробниюв, П спрощення 1 суттеве зниження податкового навантаження на виробника; створення р1Бноправних взаемовщносин з бюжетом для вс!Х суб'ектш господарювання незалежно вщ форм власност! 1 спец1ал1зацн.

Процес приватизацн земельних д!лянок форсувати не сл1д, вш повинен бути еволющйним, виваженим 1 обгрунтованим, враховувати

еконоМ1ЧНИЙ стан кожного альськогосподарського Х шдприемства, демограф1Чну снтуац'по , звичайно, базуватися на добров!льному вибор! селян щодо реал^заци своТх справ 1 можливостей.

Вихщ вбачаеться у створенш на основ! великих альськогосподарських тдприемств оргашзацшно-господарських одиниць, сформованих на основ! персошфжацп майнових земельних паТв. Проте сьогодш не може бути й мови про повний розпуск колективних альськогосподарських тдприемств та проголошення переваг т1е! чи шшо! форми господарювання. Майбутне не за якоюсь одшею формою власност! I вщповщною формою господарювання, а за 1х разного виду комбшащями, як1 постшно змшюватимуться.

С!льськогосподарське виробництво мае грунтуватись не на шдпорядкуванш одше! форми господарювання ншш, 1 тим б1льше, не на насильницькш Гх замши 1уПж р1зними типами тдприемств повинш бути взаемовипдн! партнерсью стосунки, доповнюючи одш одних.

Процес реформування з метою утворення нових тдприемницьких структур повинен вщбуватися поступово, шляхом трансформацп юнуючих альськогосподарських тдприемств. Основою цього процесу мае бути змша в>дносин власносп на м&йно та землю, як! знаходяться у власноси недержавних альськогосподарських тдприемств. Паралельно сл1д вдосконалювати структури агропромислового комплексу в б!к зменшення питомо! ваги альського господарства та посилення розвитку сфер переробки I постачання засоб!в виробництва, здшснення виробничих послуг.

Ефективне використання земл! повинно бути кашталом як неодмшна умова нарощування обсяпв виробництва альськогосподарсько! продукцп ! входження села в ринок.

Дощльно поки що продаж земл! здшснювати в межах працюючого колективу 4 тшьки тим людям, як1 залишаються працювати на нш. Треба законодавчо надати можлив1сть власникам земельних часток (па!в) здавати 1х в оренду з правом передач! у спадок, проте без права продажу ! роздроблення земл! в натур!, що буде забезпечено шляхом введения внутркосподарського ринку земл!.

3 метою ращонального використання земл!, запоб!гання подр!биення та збереження цшсносп пол!в авозмш господарств доц!льно за р!шсниям колективу визначати черпшсть пол!в, з яких передбачати вид!лення земельних часток (паТв) в натур!. У раз! одночасного виходу з недержавного Ыльськогосподарського шдприемства двох або бшьше член!в за 1х бажанням земельн! частки (па!) повинн! вид!лятися в натур! (на м!сцевосп поруч, або единим масивом без визначення земельних часток (па!в) в натур! (на мкцевостО.

Подолання кризового стану в агропромисловому комплекс! буде залежати в!д ефективност! аграрно! реформи, розвитку в!дносин власност!, створення ринково! !нфраструктури, соц!ально-економ!чннх

перетворень на сель

4. В УкраГш в умовах економ1ЧноГ кризи, становления ринкових вдаосин 1 створення ринковоТ шфраструктури держава повинна шукати свш шлях здшснення ново! аграрно! полынки, який би дозволив максимально використати наявний виробничо-економ^чний потенщал, тдвищивши ефектившсть його використання на баз! реструктуризацп снуючих господарств I тдприемств в тдприемницьк! структури, як1 мають функщонувати на принципах забезпечення дох1 дноси, самоокупносп, повно! В1Дпов1дальност1 за результата роботи та зацжавленост! в удосконаленн1 форм 1 метод!в господарювання, тдвищенш продуктивное пращ та нарощуванш обсяпв виробництва.

Вщносини М1Ж товаровиробниками 1 державою повинш будуватися виключно на принцип! обов'язковосп виконання вах прийнятних за контрактами зобов'язань. Шд держконтракт мають бути передбачеш бюджета! кошти ! матер!ально-техн!чн! ресурси.

Сл!д розмежувати систему закутвл! с!льськогосподарсько! продукци ! систему шдтримки щн та доходов. Контроль системи закутвл! с!льськогосподарсько1 продукци мае бути покладено на неурядов! державш ! недержавн! тдприемства ! орган!зац!1, а системи шдтримки щн ! доход!в с!льськогосподарських товаровиробниюв - на урядову структуру, зокрема на Мшютерство агропромислового комплексу УкраТни.

5. ОсАовними напрямами поступового вилучення бартерних операцш з системи реал1зацп продукци вважаемо в!дновлення практики кредитування альськогосподарських шдприемств для поповнення об!гових копгпв; сприяння розвитку б!ржово! торг!вл!, запровадження практики тендерно! торг!вл!; повноц!нного вексельного оЧНгу; авансування с!льськогосподарських виробник!в шд продукц!ю, що поставлятиметься для державних потреб; встановлення жорсткого контролю за своечасшстю розрахунюв загот!вельних ! переробних шдприемств за прийняту ними Ыльськогосподарську продукц!ю.

6. Д1юч1 державн! переробш п!дприемства дощльно перетворити на акцюнерн! товариства вщкритого типу, зосередивши контрольний пакет акцш у колективах альськогосподарських товаровиробник!в, що е постачальниками сировини.

У тдприемствах АПК, яю приватизуються за грош!, доц!льно отриман! вщ приватизацп кошти не вилучати до бюджету чи позабюджетних фощив приватизацп, а зосереджувати на спещальних рахунках шдприемств ! викорнстовувати виключно на нвестищйш потреби або надавати таким шдприемствам як державний шльговий кредит. Винятком може стати пльки продаж частки державного майна з метою зб!льшення надходжень до бюджету для погашения заборгованост! з зароб!тно! плати та пеной. Запровадження зазначених змш дощльно проводити через прийняття нових закошв.

7. Ефектнвне ведения нових форм шдприемництва в аграрному сектор! АПК значною м1рою залежить вщ оргашзацп шдикативного планування та прогнозування, яке забезпечуе достатню стабшьшсть виробництва 1 здатшсть до своечасно! ринково! адаптаци !х власншйв. Основними принципами такого планування повинш бути: достатшй науково-техшчний ревень ведения виробництва; врахування 1 поеднання р!зних вар1ант1в розвитку виробництва в залежносп В1Д вкутр1ШН1Х 1 зовшшшх обставин; ор1ентащя на маркетинг як основу комерцшноТ Д1яльност1; досягнення поставлених щлей; всеб1чний самоконтроль виконання оперативного Х 1 стратепчного плану; прогнозування обсяпв реал1зацп продукци, витрат на П виробництво, грошових надходжень; комплексне досщження ринюв збуту на основ! нагромадження вщповщного банку даних.

Держава повинна посилити контроль за ефектившстю господарювання, включаючи питания, пов'язаш з плапжною дисципшою, процесами грошового об1гу, цшоутворення, усуваючи ДИСПрОПОрЦП у Товарообмпп М1Ж ПрОМИСЛОВ1СТЮ 1 С1ЛЬСЬКИМ

господарством, м!ж мктом 1 селом, м1ж безпосередшми виробниками альськогосподарсько! продукци 1 переробними тдприемствами та посередницькими структурами.

8. Розвиток шдприемництва, зокрема в аграрному сектор! АПК, в ншпшнш перехщнШ економ!щ неможливий без кредитних 1 податкових шльг. Для цього сщ проводити попику кредитно! експансп (додатковий випуск грошей в об1г через надання Нацюнальним банком комерцшним банкам додаткових кредипв -кредитно! емки). Доцыьно надати виб1ркову шдтримку окремим прюритетним напрямам 1 програмам агропромислового комплексу за допомогою ем1сшних кредитш. Для цього сл!д за рахунок кредитно! емки довести коефщкнт виношення грошово! маси до ВВП до 0,6-0,7 (сьогодш вш дор1внюе 0,3). Адже кредит може бути не лише шфляцШним, але й дешфляцшним, якщо сприяе структуршй перебудов!, оновленню виробничого процесу, прискоренню об1гу каш талу, розвитку б1знесу 1 наповненню ринку товарами. Сьогодш виробництво задушено браком грошей, не мае руху товар1в, а обмежувальна попика мала виправдання лише з погляду подготовки до грошово! реформи. Ниш вона не тшьки не виправдана, а й згубна. В умовах кризового стану економ!чне зростання може забезпечити лише пом1ркована, розумна шфляшя.

9. Кардинальним принципом цшового механизму е забезпечення екв1валентност1 обмшу м1ж альським господарством та ншими сферами АПК. Повинна здшснюватись державна шдтримка системи щн, яка б забезпечувала нормальний процес розширеного вщтворення в с^льському господарств1 для потенции; о конкурентоспроможних виробниюв.

У ринкових умовах регулятором виробництва виступае прибуток

на весь авансований протягом певного перюду капитал, незалежно В1Д джерел його формування (власний чи позичковий). Через щновий механизм насамперед необхщно забезпечити для розвитку агропромислового виробництва умови, р1вш з ншими галузямн. 1накше у село не шде т промисловий, Н1 банювський, т нший каттал.

3 метою вщновлення паритетное^ цщ у нишшшй перехщннй перюд сщ брати до уваги норму прибутку, як стввщношення прибутку до середньор1чно! вартосп виробничих фонд в, включаючи варткть земл1 та оборотних засоб1В, тобто всього авансованого кап талу. Необх1дшсть застосування цього регулятора шдтверджуеться розрахунками шституту аграрноТ економжи УААН. Ольське господарство при цшах, як1 склалися, мае на 1 гривню фонд1в 4 копШки прибутку, промисловкть - 30, торНвля - 100, а комершйш банки - 300 КОП1ЙОК, тобто у 75 раз1В бш>ше, шж альське господарство. Отже, стае зрозумшш, де оадае вироблений у Ыльському господарств1 прибуток. Проте запровадження ново! системи цшоутворення вимагае своечасно! переощнки основних фонд!в, оборотних засоб!в та варт1Сно! ощнки земк

Поряд з вьльним щноутворенням сл1Д ввести державне регулювання щн на основш види альськогосподарсько! продукцп з урахуванням мШ1мального прибутку. 3 метою стабШзацп доход в с1льськогосподарських товаровиробник!в на продукцп, передбачену державними програмами, сщ запровадити екв1валентн1 цши (цши в1ДТворення), що формуються на основ! середньоТ норми прибутку на авансований каттал (включаючи варткть земО з урахуванням термшу його обороту.

10. Паралельно з вир1внюванням паритетноеЩ цш дошльно в1Дновити практику кредитування альгоспшдприемств для поповнення об1гових коитв, що обмежить обсяги товарного кредиту, а також сприяти розвитку б!ржово! торпвл1, запровадити експорт через б!ржовий ринок. Це забезпечить формування ринково! щни як шдикатора вах продаж. Через б1ржовий ринок сщ здШснювати закутвл1 продукцп альськогосподарського виробництва для державних погреб.

Держава повинна здшснювати авансування альгоспвиробниюв тд продукщю, що буде поставлятися на державш потреби, сприяючи таким чином створенню нфрастурктури щод збереження, переробки 1 реал1зац11 продукцп, надання послуг високопродуктивною альськогосподарською техшкою та нших послуг.

Концептуальною основою державно! тдтримки агропромислового комплексу повинно стати визнання його фактично! нер!вносп у взаемовщносинах з партнерами нших галузей народного господарства. Адже варткть альськогосподарсько! продукцп значно нижча, шж засоб!в виробництва 1 для га луз! характерний нижчий середнш

прибуток. Не виладково у розвинутих крашах у середньому близькс 40 В1ДсотК1В прибутк!В альськогосподарськ1 товаровиробники отримують у вигляд! прямих державнчих субсидШ, штучногс пщвищення закушвельних цш тощо.

Кр1м цього, введения в практику державного постачання сшьськогосподарським товаровиробникам за твердими цшами пально-мастильних матер ал в, добрив та засоб^в захисту вщ хвороб тг шкщниюв, створення цившзованого ринку оптово! реал1защ] с1Льськогосподарсько! продукци обмежить обсяги бартерних операцш осюльки розрахунки М1Ж суб'ектами господарювання будут! здшснюватися виключно через 6анк1вськ1 розрахунков1 рахунки.

11. ГнвестицИ в агропромисловому комплекс! сл'и використовувати на максимально ефективне використанн* нагромаджсного рашше виробничо-економ1чиого потенщалу, створип: державний фонд довгострокового кредитування швестицшни> проекпв, б1знес-плашв на конкурсшй основа Користуватись коштаму фонду повинш мати право I власники присадибних селянськга господарств, для яких бажано створити спрощений режим отриманш кредипв.

Держава повинна спрямувати шоземш кредити та м1жнародн} техшчну допомогу у галуз1, пов'язаш з1 структурною перебудовок агропромислового комплексу: альськогосподарське машинобудування агросерв!с, рибопромислове суднобудування, переробну, харчову комбжормову та мжробюлопчну промисловкть.

12. Нишшня ситуащя в аграрному сектор1 АПК потребу( запровадження ефективно! системи банювського кредитування : урахуванням сезонних витрат 1 нормативних запасов матер1ально техшчних ресурЫв в агропромисловому виробництвь впровадженш шотечного кредитування тд заставу земельних дыянок, заставн операцп з Ыльськогосподарською продукщею та продовольством. > зв'язку з цим набувае особливо! актуальносп проблема заснуванш

" шотечного земельного банку.

13. Податков! тльги сщ надавати В1тчизняним 1 заруб!жни> швесторам за умови, що швестицп направляються на розширенш сфери продуктивно! праш та внробництво конкурентоспроможно продукци. Встановити знижену (удвое пор1вняно з базовою) ставку податку на прибуток для ноземних нвестор1в, що здшснюють прям швестицп в сум1 не менше як 100 тис. до л ар! в в нвестицшш проекта передбачеш державними програмами розвитку прюритетних галузе! економжи.

Поряд з цим встановити шдвищеш ставки на наукоемну 1мпортн; продукшю, аналоги яко! виробляються в УкраТш.

СПИСОК пубжацш за темою днсератацп

МОНОГРАФ11

1. Б1лик Ю.Д, EK0H0Mi4Hi проблемл агропромислового комплексу УкраТни в умовах формування ринкових В1дн0син. -К.:"Р1Ц УАННП", 1998. (22.4 д.а.).

2. Б1лик Ю.Д., Зимовець В.Н., Ярославська Т.В. та н. Необхщшсть реформування та анал1з цшоутворення (розд!л в колективнш монографп) - "Цшоутворення в умовах формування ринкових вщносин в АПК". - К.: IAE УААН, 1997. - 502 с. в т.ч. автора - С. 119-135.(1,6 д.а).

БРОШУРИ

1. Б1лик 10.Д. Нова форма агропромисловоТ штеграцп. - HayKOBi пращ УСГА. Продовольчш porpaMi - високу ефектившсть альськогосподарського виробництва. К.: УСГА, 1983. - 19 с. (0.8 д.а).

2. Б1лик Ю.Д. Удосконалення щнового мехашзму в агропромисловому комплекс!. - К.: IAE УААН, 1998. - 48 с. (3.0 д.а).

3. Бшик Ю.Д. Фермерство в УкраТш: проблеми становления i розвитку. - 1998. - 60 с. (2.8 д.а).

4. Ривак О.С., Билык Ю.Д. Основные направления формирования квалифицированных кадров сельского хозяйства. -Препринт научного доклада. - К. Издательство института экономики АН УССР, 1982. - 28 с. в т.ч. автора - 14 с. (0,7 д.а).

5. Саблук П.Т., БЬшк Ю.Д., Дем'яненко М.Я. Концетия податково! пол1тики в агропромисловому комплекс!. - К.: 1нститут економжи УААН, 1996. - 10 с. в т.ч. автора - 4 с. (0,2 д.а).

6. Саблук П.Т., Б1лик Ю.Д., Гальчинський A.C. Концептуальш основи аграрно! пол!тики Украши. - К.: 1нститут еквном1ки УААН.

1997. - 24 с. в т.ч. автора - 8 с. (0,4 д.а).

7. Шпичак О.М.', Ситник В.П., Б1лик Ю.Д. Методичн! рекомендацп по орган1зацИ i функц1онуванню системи ц1нового мон1торингу в агропромисловому комплексi УкраТни. - К.: IAE УААН,

1998. - 70 с. в т.ч. автора - 24 с. (1,0 д.а).

СТАТП У НАУКОВИХ ВИДАННЯХ

1. Б1лик Ю.Д. Специфика проявления закона неуклонного роста производительности труда. // Научные труды УСХА. Повышение эффективности-сельскохозяйственного производства в зонах Полесья и Лесостепи Украины. - К.: Украинская сельскохозяйственная академия, 1980. - С. 86-89. (0,5 д.а).

2. Б!лик Ю.Д. Продовольчш nporpani - трудойе забезпечення. Аграрний цех заводу "Арсенал": проблеми i перспективи розвитку.// Хл!бороб УкраТни. - 1982. - № 10. С. 12-18 (0,6 д.а).

3. Б лик Ю.Д. Найважливпле - висока продуктившсть пращ./ Мехашзащя i електрифжащя альського господарства. - 1983. - № 11. С. 2-4. (0,3 д.а).

4. Бшик Ю.Д. За д!ев1сть Закошв. Нотатки про законодавче забезпечення стабшзаци i розвитку агропромислового комплексу УкраТни // Голос УкраТни. - К.: Верховна Рада. 30 серпня 1995 р., N9 162. С. 5. (0,5 д.а).

5. Б1лик Ю.Д. Подолання кризи в агропромисловому комплекс! -найперша умова виведення економпш нашоТ держави з глухого кута // М1сцеве самоврядування. - 1998. - № 1-2. С. 50-58. (0,8 д.а).

6. Бишк Ю.Д. Розвиток фермерства - одна з складових подолання кризи в агропромисловому комплекс!.//Фондовий ринок. - 1998. - № 18,- С. 17-19.(0,5 д.а).

7. Б!лик Ю.Д., Гладш М.В. Канали реал!заци альськогосподарськоТ продукци в ринкових умовах.//Зб!рник наукових праць за материалами доповдей М1ЖнародноТ науково-практичноТ конференци: Репональна покика УкраТни: науков! основи, методи, мехатзми, 4.1. - Льв1в, 1РД НАНУ, 1998. С. 415-420. вт.ч. автора - 4 с. (0,4 д.а).

8. лик Ю.Д. Фшансовий податок - шлях до вщновлення виробництва. - // Урядовий кур'ер. - К.: 4 липня 1998 р. - № 126127. С.5. (0,5 д.а).

9. Бшик Ю.Д. Бартеризащя: причини, проблеми, шляхи подолання./ /Економ!ка АПК. - 1998. - № 3. - С. 29-37. (0,7 д.а).

10. Быик Ю.Д. Ринок зерна в УкраТш: стан i проблеми //Економша АПК. - 1998. - № 4. - С. 51-57. (0,6 д.а).

11. Бшик Ю.Д. Нова аграрна пол1тика - основа подолання кризи в агропромисловому комплекс!.// Економжа УкраТни . - № 8. - С. 54-61. (0,8 д.а).

12. Бишк Ю.Д. Фшансово-кредитне забезпечення агропромислового комплексу в умовах ринкових вщносин.// Науковий bichhk Нацюнального аграрного ун!верситету. - К.: ПЦ "1рена". - 1998. - N 4. (0,5 д.а).

13. Б!лик Ю.Д. Напрямки удосконалення податковоТ системи в агропромисловому комплекс!.// Науковий в сник Нащонального аграрного ун!верситету. - К.: ПЦ "1рена". 1998. - № 4. (0,5 д.а).

14. Бшик Ю.Д. Агропромисловий комплекс: подолання кризи, фшансова шдтримка, прискорення ринкових реформ. // Мкцеве самоврядування. - 1998. № 3.-4. - С. 88-97. (0,8 д.а).

15. Бшж Ю.Д. Прюритети аграрноТ сфери та Тх реал!зашя в умовах економ^чноТ кризи. //Слов'янський bichhk - м1жв1д0мчий науковий зб1рник - випуск 1 - PiBHe. 1998. С. 151-167. (0,8 д.а).

16. Б1лик Ю.Д., Михасюк 1.Р. Державне регулювання Д1яльноач ш'дпрнемиицысих структур в ПК. // В1сннк ПК. - 1998. - №6. (0,6 д.а).

17. Граб В., Бишк Ю.Д. МПсцеве самоврядування: закони 1 реальшсть.//В1че. - 1998. - № 5. - С. 32-40. в т.ч. автора - 4 с. (0,5

18. Дудар Т.Г., Бш1к Ю.Д., Голомша Н.6. Проблеми розвитку регюнального ринку молока 1 молокопродуктав.// Зб1рник наукових праць за матер1алами доповщей м1жнародно! науково-практично! конференцп. Репональна по л тика УкраТни: науков1 основи, методи, мехашзми, ч.1. - Льв1в, 1РД НАНУ. - 1998. - С. 408-414. в т.ч. автора - 8 с. (0,8 д.а).

Б1лик Ю.Д. Економ1чш проблеми тдприемництва та формування ринкових вщносин в АПК (на матер1алах шдприемств 1 оргашзацш АПК Украши). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора економ)чних наук за спещальшстю 08.06.02 - пщприемництво, менеджмент та маркетинг. - Нащональний аграрний ушверситет, КиГв, 1998.

Дисертацш присвячено економ1чним проблемам розвитку пщприемництва в АПК, формуванню й функцюнуванню нових оргашзацшних структур, як! поеднують р1зш форми господарювання, формуванню ново! аграрно! потжи в'перюд переходу до ринкових в1Дносин, удосконаленню цшового, финансово-кредитного ! податкового мехашзму в аграрному сектор! економши, нвестування. Запропоновано одальше удосконалення чинного законодавства та йрийняття додаткових законодавчих акпв щодо розвитку шдприемництва в АПК.

Ключов1 слова: тдприемництво, пщприемницьк! оргашзащйш структури, агропромисловий комплекс (АПК), паритетшсть цш, бартеризащя, податки, щвестицп, фермерство.

Билык Ю.Д. Экономические проблемы предпринимательства и формирования рыночных отношений в АПК (на материалах предприятий и организаций АПК Украины). - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена экономическим проблемам развития предпринимательства в АПК, формированию и функционированию новых организационных структур, которые совмещают разные формы хозяйствования, формированию новой аграрной политики в период перехода к рыночным отношениям, совершенствованию ценового,

финансово-кредитного и налогового механизма в аграрном сектор экономики, инвестированию. Предложено дальнейше совершенствование действующего законодательства и приняти допонительных законодательных актов по развита предпринимательства в АПК.

Ключевые слова: предпринимательство, предпринимательски организационные структуры, агропромышленный комплекс (АПК] паритетность цен, бартеризация, налоги, инвестиции, фермерство.

Bilyk Yu. D. Economic problems of enterpreneurship and formation of market relations in AIC.- Manuscript.

The dissertation for a Doctor's degree of Economic Sciences on the speciality 08.06.02 - Enterpreneurship, management and marketing. - The National Agrarian University, Kyiv, 1998.

The dissertation is dedicated to the economic problems of the enterpreneurship's development in AIC, creation and function of new organizational structure which unite various forms of economic management, formation of new agrarian politics during the period of the transition to the market relations, improvement of pricing, financial and credit, and taxes mcchanism in agrarian sphere of economy, investment.

The improvement of current legislation and anactment of additional legislative acts as to development of enterpreneurship in AIC are being suggested.

Key words: enterpreneurship, enterpreneurship's organizational structure, agroindustrial complex, parity of prices, barter, taxes, investment, farms.

Похожие диссертации

• Эволюция экономических интересов предприятия в период трансформации российской экономики
• Развитие основ внутрифирменного планирования на сельскохозяйственных предприятиях в период формирования рыночных отношений
• Ресурсное обеспечение деятельности организаций потребительской кооперации: теория, методология, стратегия
• Формирование механизма управления инновационным развитием предприятия
• Развитие методов оценки конкурентоспособности промышленных предприятий