Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Эффективность производства и формирования рынка продукции скотоводства в Карпатском регионе тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	кандидат экономических наук
Автор	Березивский, Петр Степанович
Место защиты	Киев
Год	1998
Шифр ВАК РФ	08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Эффективность производства и формирования рынка продукции скотоводства в Карпатском регионе"

1нститут аграрноТеконопкн УкраТнськоТ академн аграрннх наук

Березгвський Петро Степанович

УДК 334.74:636 (477.86)

Ефектившсть виробництва I формування ринку продукци скотарства в Карпатському репош

Спешальшсть 08.07.02 - економжа сшьського господарства \ АПК

Автореферат

дисертаци на здобуття паукового ступени доктора еконоличннх наук

КиТвЧ 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана у Льв1вському державному аграрному ушверситет!

Науковий консультант Ч доктор економгчних наук, старший наукови сшвробггник Криворучко Biicrop 1вановнч - 1нститут аграрноТ економж УААН, головний науковий сшвробггник

Офщшш опоненти:

доктор економ1чних наук, професор, акаде.кпк УАА] Борщевськнн Петро Прокоповнч - Рада по вивченш продуктивних сил HAH УкраТни, заступник голов Ради

доктор економ1чних наук, професор Знмовець Bikto Наумович - 1нститут аграрно'1 еконо.чйки УАА1-головний науковий сшвробггник

Провщна установа -

доктор економ!чних наук, професор Руснак Петр Павлович Ч Нац'юнальний аграрний ушверсите* завщувач кафедри еконокнки сшьського господарства

1нст1ггут репональних досщжень (вщнл репоналык сощально-економ1чноТ поггики i територ!альног управшня), Нашональна акадекпя наук УкраТш м.Льв1в

3ахист дисертац'п вщбудеться

1998 р.

14 годин! на зааданш спещагйзовано! вченоТ ради Д.26.350.01 по захист дисертаци на здобуггя наукового ступеня доктора еконолйчних наук в 1нститу аграрноТ економ1ки УААН (252127, м.КиТв-127, вул.ГероУв Оборони, К конференц-зал, 3-й поверх).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютеш 1нституту аграрш економжи УААН (м.КиТв, вул.ГероТв Оборони, 10, 2-й поверх).

Автореферат розкланий л^7_Уу -1998 р.

Вчений секретар спешал1зовано1 вчено'Т ради, до1СГор економ1чних наук, професор Мал1к М.И.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми дослиження. Перехщ агропромнслового комплексу УкраГни до ринковсп економ1КИ зумовлюе необхщжсть не тшьки реформування вщносин власносп в аграрий сфер], створення новнх форм господарювання на сел1 1 незалежних товаровиробникв, а й рацюнального розвитку окремих галузен сшьського господарства, оргашзацц репональних рингав сшь-ськогосподарськоУ продукцп та створення нащ'онального ринку продовольства.

Загальна економ1чна криза спричинила значне зменшення' обсяпв виробництва в ус1х галузях сшьського господарства Укра'ши. У важких еконохп'чних умовах опинилося, зокрема, скотарство. Низьи цши на продукцйо галуз!, фшансовии крах бшьшо! частини колективних сшьськогосподарських тдпришств не дозволяють 1м пщтримувати -п обсяги виробництва, яга складалися десятшнттями. Вшбуваються процеси дештенсифшацп виробництва та примгпш1заци технологи!

Х 3 особливою гостротою негативш тенденци в розвитку м'ясомолочного скотарства постали в областях Карпатського репону. Темпи скорочення чисельност1 погол(в'я та зниження його продуктивност! в суспшьному сектор 1 наставки значш, шо вони набувають незворотнього характеру. Вщ повноУ деградацп галузь врятовуе значний розвиток в регюш особистих господарств населения. Але цей тип господарств мае значш недоки у зв'язку з малими розм!рами 1 малопридатшстю до впровадження досягнень науково-техшчного прогресу.

Проблема розвитку скотарства 1 формування ринку його продутспв в умовах перехщно! економки перестае бути чисто технолопчною чи економ1чною. Бона також стае гостро сощалькою проблемою { ткно пов'язана з удосконаленням виробничих вщносин, формуванням нового типу прашвника-власника, а також пов'язана з р1внем яоптя 1 добробуту населения.

Недостатньо досщженими ш питания запишаються на р1вш окремих рег!01г1в. Така ситуашя зумовлюе в свою чергу необхщшсть придшення бшыпо! уваги до розвитку галузей тваринництва та необхщностгс проведения комплексних досщжень по шдвищенню ефективносп Тх ведения в окремих формах господарювання на приклад! окремих зон 1 репошв, обгрунтуванш напря.чпв формування репональних ринга в тваринницько! продукцп , зокрема, продукцп скотарства. Все вищесказане ( обумовило виб1р теми, структурну побудову дисерташйноТ роботи та и актуальшсть.

Стан внвчення проблемл. Проблема ефективносп скотарства в останш десятил1'ття знаходила досить широке виображення в економ1чнш литератур!. В колишньому Радянському Сокш було створено цш науко во-до с л щн \ шститути, яга займалися пошуком цщшв и виршення. За адм1шстративно-командно"1 системи такий пошук не був надто складним, оскшьки опирався, головним чином, на адмш1'стратнвш важел! управл1"ння. Майже повна детермшовашсть еконо.\пчно1 поведшки господарських суб'ектпв ршеннями вищестояиигх

оргатв спрощувала як процес управшня галуззю скотарства, так 1 розробку наукових рекомендашн. 3 переходом до ринковоТ економ!ки галузь розгяядасться як замкнута система, яка мас своГ внутрнж законом рност1 розвитку 1 одночасно е пщснстемою систем бшьш внсокого порядку.

Значний вклад у розробку питань пщвшцення ефектнвносп скотарства, формування ринку молока та м'яса, вдосконапення технологш I селекшйно! робота, кормовиробництва 1 год1вл]' худоби внесли таю вщо.\п науковш, як В.Амбросов, А.Бабич, В.Бойко, В.Буркат, Д.Вшничук, Е.Доротюк, В.Зимовець, М.Зубець, М.Кашчнк, М.Коржинський, Ю.Макаренко, М.Токач, Г.Шкурша, ГЧепурнов, П.Щешенко та ниш вггчизнян( вчеш. В 1хшх працях розроблеж теоретичш та прикладш пнтання розвитку скотарства. В' основ1 сучасноГ впгчизкяно! методологи визначення економ^чноТ ефективност! ситьсько-господарського виробництва, формування продовольчих пщкомплекав 1 нацюналъного ринку продовольства лежать праш П.Саблука, В.Месель-Веселяка, 1.Лукшова, М.Лобаса, Ю.Коваленко, М.Коденсько!, В.Амбросова, П.Борщевського, В.Юрчишина, В.Бойко, П.Гайдуцького, А.Люецького, Л.Шепотько, О.Шпичака, С.Дем'яненко, В.Криворучко, О.Бугуцького, П.Руснака, О.Шкшьова та шших. . Але сощально-економ1'чш умови функшонування галуз! пocтiйнo змшюються, що вимагае 'х адекватно) науково1 оцшки, тобто нова економ1Чна ситуация потребуе змвдення багатьох акцептов, видoзмiни погляД1в на суть явищ 1 процеав. У спешальнш Л1тератур1 мало уваги придшяеться комплексному анапу ефектнвносп ведения тваринництва 1 фбрмування ринку продукцп скотарства. Специфика Карпатського репону така, що в ньому сформувалося економ1чне середовище, вшмшне вщ нших репошв. Все це зумовлюе нeoбxiднicтъ комплексного шдходу до вивчення проблеми.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Тема та зкнет дисертацшноТ робота вщповшають плану 1 тем} науково-досщних робгг кафедри оргашзацп виробництва 1 шприемницькоГ д1яльносгп Льв1вського державного аграрного ушверситету "Вдосконапення оргашзашйно-виробничоУ струкгури сшьського господарства та еконодпчних взаемовщносин на сел1 в умовах багатоукладност! економ1Ки", державний номер ресстрацн 0193и029507. Участь здобувача у виконанш науково-досщних роб1т з бюджетно'1 тематики воображена у вишовщних наукових зв!тах кафедри та ушверситету, де вш у 1991-1996 роках був кср1вником шдроздшу кафедральноТ тематики "Обгрунтування запровадаення кових форм господарювакня в сшьському господарствГ.

Мета I задач1 дослижешш Метою досшження е розробка теоретико-методолопчних основ та кончептуальних п1дход1в до ошнки економ1чно'1 ефектнвносп виробництва продукци скотарства, формування ринкового середовища } ринкових вшносин, а також обгрунтування конкретних практичних рекомендаций 1 пропозишй шодо його розвитку.

Для досягнення шеУ мети необхшно було вир1шити таю основт завдання:

Ч розкрити сошально-еконочичну сутшсть категори ефективносп, виз-начити й критер1Й та особливосп" розрахунку показниыв у галуз1 скотарства в умовах переходу до ринковоТ еконолйки;

Ч розробити метололопчш й методич?п питания досщження ринку продукцп скотарства, стввщношення попиту 1 пропозиди;

Ч уточннти основт моменти методики прогнозування ситуацн на ринку продукцп молочного скотарства;

Ч дата ошнку тенденшям розвитку скотарства в господарствах громадського 1 приватного сектор1'в региону;

Ч провести комплексний факторний анализ економ1'чно'1 ефективносп виробництва продукцп скотарства;

Ч розробити методолопчш й методичт шдходи до вим1рювання взаемо-зв'язку споживання, переробки I виробництва продукцп скотарства;

Ч розробити концепту альш основи розвитку скотарства на перспективу 1 обгрунтувати пропозици щодо державно! пштримки галузи

Ч обгрунтувати пропозици щодо вдосконалення взаемовщносин громадських 1 приватних господарств з економ1чними партнерами;

Ч обгрунтувати основн1' напрями пщвищення ефективносп' виробництва продукцп скотарства та формування ринку його продукцп в Карпатському репош.

Предмет I об'скт досщження. Предметом досщження с теоретичш, методолопчш та приоадш аспекти проблеми ефективносп' виробництва продукт"! скотарства в умовах перехщноТ економ!ки. Об'ектом досщження е колективш сшьськогосподарськ!' пщприемства, селянсью (фермерсью) та особист) господарства населения Карпатського репону, тобто ЗакарпатськоТ, 1вано-Франивсько"1, Льв|"вськоТ та Чершвецько'1 областей. Бшып деталью досщження проводилися в розр!з1 адмшстративних райошв репону. 1нформацшною базою дocлiджeння були офщшш матер1али Мастерства статистики Укра'ши, Миистерства АПК Украши та його обласних управшь, особисп спосгереження здобувача, п-ературш джерела.

Методолопя \ методика досщження. Теоретичною 1 методолопчною базою досщження стали д1алектичний метод шзнання дшсносп, системний пцшд до вивчення економгашх явищ, теоретичш розробки вггчизняних 1 за-рубшних вчених з питань пщвищення економ1'чноГ ефективносп скотарства та формування ринку його продукцп, законодавч! та шин нормативш документа з ггитань розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових вщносин.

Методика дocлiджeнь вкпючае систему стати стпко-економ1чних метал в в поеднанш з теоретичними аспектами розвитку скотарства 1 проблемами формування репональних ринкчв продукцп скотарства. В робот! використаш таю методи, як абстрактно-лопчний, монограф1чний, граф1чний, розрахунково-конструктивний, статистико-економ1чний, системного та пор1вняльного анал!зу, сошолопчний та шил.

Наукова новизна одержаних результата полягае в тому, що на основ! вдосконапення методологи еконопчного анал!зу проведено комплексна досл1дження ефективносп виробннцтва 1 функшонуваннл регюнального ринку продукци скотарства та визначено стратепю його роз витку в умовах перехщно! економ1ки. Конкреттп параметри науково! новизни е такими:

Ч розроблено методолопчш засади системного д|'агностичного та комплексного анапу еконолично!' ефективносп виробництва продукщТ скотарства;

Ч уточнено та поглиблено методолопчш основи формування та прогнозування цши на ринку продукци скотарства;

Ч виявлено тенденцп та причинно-насл1Дков1 зв'язки у процесах формування 1 становлення ринку продукци скотарства та шдвищення р1вня ефективносп й* виробництва;

Ч розроблено пропознцн з удосконалення економ1чних взаемовщносин виробнигав продукц!! скотарства з. пшприемствами переробки 1 агросервюу, а також внутрцосподарських виробничих вшносин;

Ч з урахуванням сощально-економ1чно'1 ситуацй обгрунтовано напрями формування 1 розвитку ринку продукци скотарства в областях Карпатсъкого репону на найближчу перспективу;

Ч сформульовано основт концептуалъш пшходи та пропозицп з1 ство-рення системи державно'1 тдтримки виробннив продукт! скотарства, створення ринково! шфраструктури 1 стимулювання по пилу.

Практнчне значения одержаних результатов полягае в тому, що вони можуть стати науковою основою для прийняття конкретних управшських р1шень. щодо покращення еконошчних умов господарювання в галуз1 скотарства; вдосконадення ,внутр1господарських виробничих вшносин, формування 1 становлення цившзованих ринкових вшносин ! ринково! шфраструктури.

Впровадження результат досшження вшбувалося шляхом шдготовки монографш, рекомендашй, методик, наукових доповшей-ана.тш1в та передач! державним органам управшня вшповщних записок, пропозишй, анатпших оглядгв та шших матер1ал1в з питань формування ринку продукт! скотарства та шдвищення економ^чноГ ефективносп и виробництва.

Зокрема, управлениями сшьського господарства та продовольства 1вано-Франкшсько! та Льв1вськоУ обласних державних адмпистрашй розглянуп 1 схвалеш нayкoвi розробкн щодо шгишв пщвшцення ефективносп виробннцтва ( формування ринку продукци скотарства в Карпатському репош. Вони запроваджуються у виробництво у вигляД1 таких пропозишй 1 рекомендашй: вдосконалення методики визначення економ1чно1 ефективносп продукци скотарства 1 система показшшв для н ошнки; обгрунтування основних напрям1в вдосконалення економ1чних взаемовщносин виробниюв продукци скотарства з тдприемствами переробки 1 агросервку, системи внутрь господарських виробничих вшносин; прогноз ринково! ситуаш! та а вплив на параметр галуз! скотарства; обгрунтування основних напрямт збшынення

виробництва продукци скотарства та пщвищення й" ефективносп в Карпатському реп'ош; положения про самозабезпечення Карпатського реп'ону молоком I м олоко продуктам и; пропозицп щодо забезпечення на найближчу перспективу репону м'ясо.м за рахунок розширення 1"нших галузей тваринництва; пропозицп 31 сгворення оптових ринюв худоби 1 м'яса; положения про кризу надвиробництва в галуз! скотарства як насщок низькоГ платоспроможносп населения.

Здобувачем спшьно з групою ствробтишв кафедри оргашзаци виробництва 1 пщприемницькоГ дЬшьносп Льв1вського державного афарного ушверситету розроблеш рекомендацп' та здиснено Ух практичне втшення по роздержавленню 1 реоргашзацп когоспу "Спаський" 1 радгоспу "Брустур1вський" Кос1вського району, окремих когосшв Снятинського, Галицького 1 Рогатинського райошв 1вано-Франювсько1 области

За участю здобувача реформовано тага господарства, як "Пццпсне", "Нове життя", учгосп "Дублянський" Жовювського району, окрекн' господарства Радех1'вського I Золоч1вського райош'в Льв1вськоГ область

Результата досщження використовуютъся також у навчальному процеа" Льв1вського державного аграрного ушверситету. Зокрема, автором пщ-готовлено самостийно 1 у сшвавторств! 55 методичних вказ1вок 1 розробок (загальним обсягом 175,5 друк.арк., в т.ч. автора - 63,3 друк.арк.) для студен-пв, слухач1в пщвищення квал1ф1кацц та прашвниив аграрних пщпрнемств.

Особнстнн внесок здобувача. 3 врахуванням специф1ки економ1чного середовища вперше проведено комплексне досщження важливоГ народно-господарськоГ проблеми з ефективносп ведения скотарства в ринкових умовах! формування ринку його продукип в Карпатському реп'ош. В циюму виконано нoвi науково обгрунтоваш розробки в галуз! економжи скотарства, яга забезпечують в сукупносп розв'язання важливо! науково'1 проблеми пщвищення ефективносп ведения галуз 1 та формування ринку и продукци в областях Карпатського репону. Основш положения досщжень по тем1 дисертаци е результатом особистоГ д1яльноси здобувача за 1985-1997 роки.

Апробашя результате досщження. Основш результата досщження апробоваш у наукових зв!тах кафедри оргашзаци виробництва I пщприем-ницько! даяльносп Львгвського державного аграрного ушверситету, щор1чно доповщались на методолочних семшарах та наукових конференщ'ях ушверситету, мгжнародиих, республ1канських 1 репональних конференшях, нарадах 1 семшарах з проблем реформування сшьськогосподарськнх пщпрнемств, пщвищення ефективносп аграрного виробництва, формування ринку продовольства. Вони викладеш у вистуш' на Всесоюзши координацшнШ науково-методичш'й нараш з проблем еконо.\пки праш 1 сош'ального розвитку села (Кшв, 1991 р.), в доповщях на. науково-практичних конференц!ЯХ в м1стах Киев]', Житомира Одеа, Дшпропетровську, у Льв1всьгаи, 1вано-Франгавськш, Чершвецьгай 4 Закарпатсьгай областях (1985-1997 рр.).

Здобувач брав активну участь у робст двадцати п'яти науково-практичннх конференшй. Серед них найбьчьш виомими 1 представницыаши були там мг/кнародш науково-практнчш конференцп, як "Сошально-економ1чш та еколопчш проблеми розвитку адм!шстративних райошв" (Тернопшь, 1997 р.), "Сучасн! проблеми ветеринарноТ медииини, зоошженерп та технологий продуктов тваринництва" (Льв1в, 1997 р.), "1нвестишйна Д1яльшсть в УкраТн'к проблеми розвитку та регулювання" (Чершвш, 1997 р.), "Проблеми кооперацп в сшьському господарств!" (Льв1в, 1995 р.), "Проблеми економ1чно\' поггики у вшьних економ1чних зонах" (Чершвш, 1995 р.). В 1997 рош автор виступав на мгжнароднш науковш конференцп "П1дпрнемництво в агробпнеа 1 розвнток сшьських територш" у м.Жешув, Респуб.-пка Польша.

Результата досщжень також апробоваш в сшьськогосподарських формуваннях Галииького, Городенк^вського, Кос'шського, Снятинського 1 Рогатинського райошв 1вано-Франк1всько1 областг, Жовивського, Сокальського ! Золоч1вського райошв Льв1всько1 обласп; Воловецького I Мукач1Вського райошв Закарпатсько!' область

Публ1кашя результате досшження. Основш положения дисерташТ викладеш в 90 наукових роботах, пщготовлених самосташо та у сшвавторств1, загальним обсягом 51,5 друкованих аркунпв, у тому чисгц в двох однооабних монограф!ях (14,9 1 9,0 друк.арк.).

Обсяг I структура дисертацшио! робота, Дисертащя викладена на 386 сторшках друкованого тексту, складаеться з1 вступу, п'яти роздшв, висновыв. включае 71 таблицю, 25 рисунк'ш, 18 додатк'ш. Список використаноТ л!тератури включае 370 иаймеиувань.

Структура роботн

Роздш 1. Теоретичш I методолопчш основи сконом1чноТ ефсктивносп ви-робництва та формування ринку продукцп скотарства. 1.1. Методолопчш проблеми та сошально-економ1чш аспекта категорп ефектнвносп в ринкових умовах. 1.2. Особливост! ведения галуз! та IX вплив на економ1Чну ефектнвшсть виробництва продукшТ скотарства. 1.3. Методика визначення та анализу економ1чноУ ефективност! виробництва продукцп скотарства. 1.4. Методолопчш основи формування та прогнозування шни на ринку продукц!1 скотарства.

Роздш 2. Еконо.\пчна оцшка стану 1 р1вня розвитку скотарства в Карпатському репош. 2.1. Р[вень виробництва продукцп скотарства та тенденшТ розвитку галузк 2.2. Динамка чисельносп погол1в'я та продуктивности тварин. 2.3. Р'шень витрат I використання корм'ш та шших ресурс в в галуз!. 2.4. Економ1чна ефектнвшсть виробництва продукцп скотарства в репош.

Роздш 3. Обгрунтування основннх иапрям1в збшьшеняя виробницгва продукци та шдвищення ефективносп ведения скотарства в Карпатському perioHi. 3.1. Обгрунтуванкя осиовних виробннчнх параметр1в rany3i на пер-спективу.3.2. Вдосконалення системи roainni тварин i кормово! бази.3.3. Шляхи вдосконалення селекшйно-племшно! робота.3.4. Запровадження прогресивних технологи! виробництва молока i Btroflieni велико! рогато! худоби.

Роздш 4. Вдосконалення оргаш'зашйних форм та системи еконо.\пчних взаемовцдаосин в молочному i м'ясному подкомплексах АПК. 4.1.Напрями розвитку оргашзацшннх форм виробництва продукци скотарства в умовах багатоукладносл економпси. 4.2. Вдосконалення системи внутр!Господарських виробничих вщносин. 4.3. Обгрунтування економ!чних взаемовщносин вироб-ниюв продукци скотарства з тдприемствами переробки i arpocepeicy.

Роздш 5. Прогноз ринково! ситуацн та напрями формування ринку продукпв скотарства в Карпатському perioHi. 5.1. Орган!зацшно-економ1чна характеристика ринку продукпв скотарства. 5.2. Стан та тенденцн в розвитку ринку продукци скотарства i продуктов 'и переробки. 5.3. Баланс доход1в i видатюв населения та формування попиту на продукшю скотарства. 5.4. Прогноз ринково! ситуаци на внугршньому ринку продукпв скотарства та п вплив та параметри галуз1. 5.5. Основш напрями розвитку зовшшньо-eK0H0Mi4H0i д1яльност! пщприемств - виробниив продукци скотарства.

Висновки. Список внкористаних джерел. Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТ и У першему роздип - "Теоретнчш 1 методолопчш основн еконбпчноТ ефективносп внробннцтва та формування ринку продукцГл скотарства" -розглянуто методолопчш проблеми та сошально-еконокпчш аспекти категорн ефективносп i особливосп методики визначення та анализу економ!чноУ ефективносп виробництва продукци скотарства в ринкових умовах, а також методолопчш основи формування та прогнозування цши на ринку продукци галузт

В спешалышх економ1чних досщжеинях категорн ефектавносп надаеться багато уваги , особливо, в умовах переходу до ринково! еконо.чпки р!зних галузей народного господарства. По суп, на сучасному етат, мова йде про нов1 пшходи до визначення ефективносп веденння окремих галузей сьтьського господарства в перехщний перюд до ринково! економ1ки, тобто оргашзашйно-економ1чш шгтання виробництва, переробки та формування продуктових пшкомплекив 1 рингав повинш розглядатися в комплекс з урахуванпям наош'дюв реформування окремих гал\зей сшьського господарства, економ!чно! 1 фшансово! кризн, можливих шлях]в виходу АПК з критичного стану.

В проведеному дослижент акцентуеться увага на з'ясуванш сутносп еконопчно! ефективносп сшьськогосподарського виробництва з позишй

вшювщносп еконолйчноГ теорп та дн еконо.\пчних закошв в умовах переходу до ринковоГ економ1кл.

Враховуючи те, що рашоналыпсть суспшьних вщносин в кшцевому пщсумку на вах сташях процесу вщтворення зводиться до зменшення ршня витрат ! пщвишення добробуту учасниюв цього пронесу, а вЫ внтрати 1 р!вш добробуту в кшцевому пщсумку матер!ал!зуються в суспшьних затратах пращ, можна зробити висновок про те, шо критеркм ефективносп с максимум економп живо! I уречевленоГ пращ з розрахунку на кожну одиницю економ1Чних благ. Таке визначення може бути модифшоваким у наступне. максимум економ!чних благ з розрахунку на одиницю затрат живо! 1 уречевленоГ пращ. В кожному конкретному випадку цей критер1Й може реашзовуватись через систему економ1чних показниюв, що шддаються конкретному кшьисному анализу.

Стосовно скотарства, виходячи в суп категорп ефективност! та и критерия, особливостей скотарства як галуз! сшьського господарства, пропонуеться така система показниюв ефективносп виробництва продукци в шй галуз1 (рис. 1).

При розробш такоТ системи показниюв враховувалось, щоб Тх горизонтальний зв'язок простежувався по л1 розчленування чисельника як вдаирника ефекту на складов! частини (прибуток, оплата пращ). У вертикальному напрям1 показники пов'язаш по шн розчленування затрат на складов! частини вщ народного господарства до пшприемства. Таким чином, шея системи (оргашчного ' зв'язку) показниюв одержала вщображення в побудов! наскр!зних показниюв вш р!вня нашональноГ економ!ки до пшприемства (вертикальний зв'язок) ! в розшифровш сукупннх затрат ! продукци (горизонтальна ув'язка). Кожний показник вшповшае тому р1вню ефективносп, на якому вона формуеться. Кр1М того, при побудов! тако! системи пересшувапась мета максимально можливо скоротити кшьюсть показникт з тим, щоб спроспгти анализ, але зберегти при цьому можлив!сть комплексного його проведения з метою осягнення вс!х сторш шеГ ефективност!.

В роботт акцентуеться також багато уваги на тому, що проблема ефективносп ведения скотарства нерозривно пов'язана з проблемою шноугворення, яке мае певну специф!ку в ринкових умовах ! потребуе узагальнення досвщу вико-ристання в!тчизняних ! заруб!жних методик анашзу продуктовнх ринюв ! прог-нрзування ц!н з врахуванням широкого спектру фактор!в политу ! пропозицн, для чого потр!бне створення чтсоТ системи !нформашйно-анал1тичного забез-печення АПК, тобто спешальноГ служби ринкового анал!зу ! шнового монгго-рингу. Цим питаниям з позицш методолог!! в робот! придшяеться значна увага На приклаш Льв^всько'! облает! опрацьован! основш методичш п!дходи до ошн-ки ! розробки прогнозу ринковоГ ситуаци на ринку молока ! молочних продукта, тобто на р!вш окремого рег!ону, в якому в перспектив! можуть б\ти створен! системи шформашйного забезпечення афопромислового комплексу чи спещальш служби ринкового анал!зу ! прогиозування шн.

С с. = о о = 2 V =- U

Нитома маеа u crpvKrypt нацюпалыюго доходу i у окроннцгП! налево! продукин

TpyAOMCTKCTl.

одишпи продукт!

Х иродуктнвшеть ripaui; | - фондов ддача {

- ревень рентабельности

- comapricTb одишпп родукцн;

- материлом1стк1стьод|шшй продукцп

Окуишсть кттальних икладепь

5 о э гз = 5 ;>: а г -з =

3 S = 2 =. = п ч и Р 3 =я 2 S So? 5

Й -, = ; о Р J ХХ О

|| р- I

Piociib задоиолення потреб населения. Орган 1*ч на будова валово! л роду кии

pranimia будова затрат. Оргашчна будоиа валово! п роду khi! по чнстй иродукш!

га ~ з g

о ci о i Ц 2

> = 2 = п"

5 - о 1 sr

. ж о с 2

g' i. ?

о j < 4/

У другому роздь'й - "коном1Чна ошнка стану i piens розвнтку скотарства в Карпатському perioiii" - проведено анагпз стану виробництва продукци' i тенденшй розвнтку скотарства та визначено економ1чну ефектившсть ведения галуз! в умовах Карпатського репону в перехиший перюд до ринково! економ1КИ.

Економ1чна криза i спрнчннений нею спад виробництва в р1зних галузях сшьського господарства i формах господарювання виявляеться по-р1зному i обумовлюе певш структурш зрушення в аграршй сфер1 конкретних perioHiB. При цьому колектнвш сшьськогосподарсььа тдприемсгва опишшись в значно прших еконмичних умовах, тж особисп шдсобш господарства населения. Яйцо останш ор1снтован1 на споживаиня продукцп всередиш господарства, то колекгивш господарства е шдприемствами товарного типу i обов'язково повин-ш виходити 31 своею продукшею на ринок. Р1зке попршення економ!чноТ ситу-auii i ринково! кон'юнетури неминуче призводить до скорочення обсяпв виробництва i реаЬацп окремих вщнв продукт! i в ганцевому результат! до и збит-KOBOcTi i припинення виробництва взагаг Особисп ж господарства населения, обмеживши до мшмуму споживання pecypcie i перейшовши до ручного способу виконання практично Bcix технолопчних операшй, легше пристосовуються до нових бшьш жорстких ринкових умов. Будучи основою житгезабезпечення власних С1мей, щ господарства здатш саморозширюватися до тих nip, поки не вичерпаеться !х основний ресурс - праця члешв имей. Все це в повш'й Mipi вщноситься i до rany3i скотарства, негативгп тенденци в розвитку я ко: за останш роки зумовили зменшення чисельносп погол!в'я велико! рогато!' худоби i обсяпв виробництва продукт!, зменшення продуктивносгп худоби з певнимн вщмшностями у змии цих показниив по Укра'!ш i областях Карпатського репону. Перюд 1991-1996 pp. характеризуеться р1зними темпами зкиження як чисельносп погатв'я велико! рогато! худоби, так i зменшення обсяпв виробництва молока i яловичини по Украш! та в Карпатському perioHi (табл.1).

3 даних табл. 1 видно, що погол]в'я велико! рогато! худоби в кра!ш i perioni зменшувалося однаковими темпами, a KopiB - меишими, i, особливо, в perioHi, а виробництво молока i м яса велико! рогато! худоби в господарствах репону зменшувалося меншими темпами, що i обумовило загальну тенденшю до зростання питомо! маси репону у погол1в"! кор)в та у виробншгга продукт! скотарства в держав!.

Значне зменшення чисельносп погол1в'я велико! рогато! худоби зумов-лене також попршенням ветеринарного обслуговування та порушенням тех-нологш утримання тварин i, як результат - зростання !х падгжу. За 1996 р. pieeHb пашжу велико! рогато! худоби в perioHi складав 1,1% проти 2,7% по Укра!н1. Зменшення чисельносп погол1в"я в останш роки також обумовлено масовим вивезенням худоби за кордон на умовах бартеру, незважаючн на недостатне забезпечення яловичиною власного населения. В умовах фшансово! кризи бшышсть сщьськогосподарських пишриемств змушеш розраховуватися за придбаш матер!ально-техш чш засоби, i, особливо, за пальне живою худобою i яловичиною, незважаючи навпгь на невигши умови р!зиих посередницьких

структур. Як правило, 1 кг живо! масн тварин обм1нювався на 3,5-4,2 кг дизельного палива, а в прших випадках I на 2,5-3,0 кг. При цьому висою тенпи зменшення чисельносп погол1в'я характерш для худоби на в1дг0д1вл1 та нагути, як найбшьш лiквiднoгo виду тваринницъко! продукцп на сшьськогосподарсько-му ринку.

Таблиця 1- Динамка чисельносп погол1в'я велико! рогато! худоби та обсяпв виробництва молока ]' яловичини в ус1х категор1ях господарств Укра!ни 1 Карпатського реп'ону

Показкики 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р. 1996р. 1996р. в%до 1991р

Пого.шв'я велико! рогато! худоби на початок року, тис.гол.: Велика рогата худоба - всього: Украша Карпатський репой 24623 2478,1 23728 2384 7 22457 2723,7 21607 2114,3 19624 19179 17557 1769,6 71.3 71.4

Чягтк-я репонг, % 10,1 10,1 9.9 9,8 9,8 10 1

в т.ч. корови: Украша Карпатський ргппн 8378 911 8 8263 906 9 8057 894,6 8078 905,5 7818 911 8 7531 909,6 89,9 99,8

Чястк-а ррппну. % 10,9 11,0 11,1 11,2 11,7 12,1 + 1.2

Оосяп! виробництва молока, т/к.т: Х Украша Карпатський реппн 22409 2359 9114 2173 18377 2187 18138 2203 17274 ТГГ) 15821 2192 70,6 92,9

Чястк-а ррппну. % 105 114 11,9 12,1 12,9 13,9 +3,4

Виробництво молока на душу населения, кг: Украша Карпатський репон 431 372 367 337 352 337 349 340 335 344 310 340 71,9 91.4

Обсяги виробництва (виро-щування) м'яса велико! рогато! худоби, тис.т: Укра!на Кярпатс-ький ррпон 2870 338.9 2407 276,9 2232 277.3 1932 235.5 1612 212,0 1329 195.8 46,3 57 8

Чистка ррппну. % 11,8 11 5 Р 4 Р,2 13 2 14.7 +2,9

Виробництво м'яса велико! рогато! худоби на душу населения (в жив1Й ваз)), кг: Укра!на Карпатський репон 55,3 52.8 46,3 43.0 42.8 42.9 37,2 36.4 31,2 32.8 26,0 30.4 47,0 57 6

Серед областей Карпатського репону за лерюд 1991-1996 рр. найбитьшин спад обсяпв виробництва молока був у Чершвеиькш обласп - 82,0%, а також у Львшськш - 91,0%. В 1вано-Франк1всьгай обласп в 1996 р. молока було вироблено на 1,5% бшьше, гаж в 1991 р.

Значно вищнми темпами скорочуються обсяги виробництва яловичшш в пор1внянн1 з виробництвом молока. В Карпатському репош спад обсяпв виробництва м'яса дещо меншнй в пор1внянш з Украиною, але досить помтшй -57,8%. Особливо значне скорочення виробництва м'яса велико! рогато! худоби cnocrepiraerbCH у Льв^всыий областт - бшьше, н1ж у два рази. Практично темпи спаду виробництва яловичини i телятини в 1991-1996 pp. були в цнсть раз!в вищими, шж аналопчний показник в rany3i молочного скотарства.

Анал1з дина\пкн обсяпв виробництва продукцп в колективних сшьсько-господарських шдпрнемствах i особистих гпдсобних господарствах населения (ОПТ) показав, що тут сгюстер1гаготься pi3Hi тенденцн. Протягом 1991-1996 pp. виробництво молока в колективних сшьськогосподарських пщприемстг.ах репону зменшилося з 1116 тис.т до 422 тис.т (на 62,2%), а в ОПТ зросло з 1243 тис.т до 1770 тис.т (на 42,4%). Лише, завдяки тому, що шгтома маса особистого сектора в молочному скотарств1 репону значно вища, шж в цшому по кра!щ, загальний спад виробництва тут нижчий вщ середнього. Якщо в 1991 р. в perioHi пнтома маса фомадського сектора у виробницЩ молока становила 47,3% i особистих пщсобних господарств населения 52,7%, то в 1996 р. щ показники становили вщповщно 19,3% i 80,7%, тобто основними виробниками молока в perioHi стали flpi6ni подв1рш господарства населения. Цей факт вима-гае докоршно! змши yciri системи оргашзаци молочного скотарства та створен-ня вщповщно! ринково! нфраструктури.

На вщмшу В1Д молочного скотарства, у м'ясному скотарсттн вщбуваеться спад обсяпв виробництва продукци як у колективних, так i в особистих пщсоо-них господарствах населения. Якщо в 991 р. громадський сектор виробляв в perioHi 163,3 тис.т. яловичини, то в 1996 р. титьки 47,1 тис.т, або 28,8% проти р1вня 1991 р. Вщповшно ОПТ репону в 1991 р. виробляли 175,6 тис.т м'яса велико! рогато! худоби i в 1996 р. - 148,7 тис.т, або 84,7% до р1вня 1991 р. В цшому особисгп пщсобш господарства населения в 1996 р. займали 75,9% у виробництв1 яловичини по репону i цей показник коливався вщ 65,4% у Черш-вецьшй обласп до 91,6% в Закарпатськш области Причому темпи такого спаду в областях Карпатського репону cniBMipHi з темпами в цшому по кра!ш.

3 метою вивчення тенденшй у виробннцтв1 продукци скотарства в територ1альному po3pi3i проведено анал!з розвитку галуз1 за адмппстративними районами Льв1всько! обласп. Метою цього анал1зу було встановити, чи залежать темпи змши обсяпв виробництва вщ TuniB аддншстративних район в, тобто вщ розташування споживач1в. Було вндшено три тнпи адмнпстративних райошв: а) прим1сью; б) 3i значною питомою масою мюького населення; i в) суто стьсьга райони.

В результат! проведеного анаву всгановлено, що темпи спаду виробництва (реал!заш!) м'яса ycix вид1в мало залежать вщ типу району за тггомою масою MicbKoro населения. Жива худоба, призначена на 3aoifi, легко транспортуеться. 3obcim гнша ситуашя з молоком. Воно вимагас негайно! peani3auii. Якщо на тернторн району проживае мало мюьких житет, це значно затруднюс збут молока i негативно впливае на обсяги його виробництва i темпи

спаду обсяпв виробництва молока зростають (табл. 2). Наймешш вони в най-бшьш урбашзованих районах, найбшыш Ч у в1ддаленнх сипьських районах. Таким чином, до внсновгав про р!зш тенденцп у виробництв] пpoдyктiв скотарства в розр1з1 громадських 1 особистах п1дсобних господарств населения, можна доповнити висновок 1 про нер1вном1ршсть спаду виробництва в територ1альному розр!зк

Таблиця 2- Взаемод1я р1вня урбатзованосгп раиошв i динамки обсяпв виробництва продукци скотарства в колективних сшьськогосподарських пщприемствах Льв1всько! облает!

Групи райои1в за питомого масою MicbKoro населения, % Кшьюсть райошв у rpyni Виробництво молока, т Виробництво (реапашя) м'яса, т

1991р. 1996р. 1996р. в % до 1991р. 1991р. 1996р. 1996р. в % до 1991р.

1 Ч понад 50 5 145092 61388 42,3 40913 11083 27,1

II Ч31-50 9 265850 101917 38,3 74748 22952 30,7

IIIЧдо 30 6 108681 32181 29,6 37705 8933 23,7

Разом i в середньому 20 519623 195486 37,6 153366 42968 28,0

Попршення р1вня год!вл1 тварин в колективних сшьськогосподарських шдприсмствах спричинило зростання втрат корм1в на 1 ц продукци скотарства. Зниження якосп кормових рашошв харакгерне також 1 для особистих господарств населения. Але на фош загального зростання витрат корм1В на одну голову, !х витрати на 1 и молока 1 приросту тварин зменшидися.

В роботл проведено анагнз р^вня витрат ! використання корм$в та шшйх ресурав в колективних сшьськогосподарських пщприемствах 1 особистих господарствах Карпатського реп'ону, в тому чиши ) по видах корм1в. В цшому у скотарсгт региону вщбувся проиес попршення використання ус1х вид1в ресурав особливо, корм1в. В колективних сшьськогосподарських пщприемствах недогодовування тварин досягло критично! меж1. В таких ум о в ах необхщно або збшьшувати в1фобництво кор.м1в, або й дал1 скорочувати погагпв'я. При недостатньому забезпеченш населения молоком 1' яловичиною едино правиль-ним решениям е пшвишення ефективносп галуз1 кормовиробництва.

Необхщно пщкреслитн, шо значне скорочення вюрат на оплату пращ негативно вплинуло на матер!альну зашкавлешеть прашвнигав, зруйнувало мехашзм мотнваш! до високопродуктивно! праш. Поряд з шшими негативними факторами вони спричинили значне зниження ефективносп ведения скотарства.

Зменшуеться продуктившсть тварин 1 затрата на одну голову велико! р.огатоГ худобн в основному стад! 1 на в1дгад|вд1 1 з 1995 р. скотарство в регют стало збитковкм (табл. 3).

Таблиця 3- Ефектившсть виробництва продукт! скотарства в господарствах фомадського сектора Карпатського регюну

Показники 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р. 1996р. 1996р. в % до 1991 р.

Надш молока на одну корову. кг 2803 2223 2216 2116 2027 1731 61.8

Середньодобовий прир!ст молодняка велико! рогато! ХУДООИ. г 373 296 286 283 282 220 59.0

Затрата на 1 голову, фн.: основного стада в1'дгод1вельного погсшв'я 1315 523 942 407 651 288 563 248 679 320 677 361 51,5 69.0

Соб1варт1стъ 1 ц к од., фн. 13.90 9.10 6.58 5.81 8.91 9,92 71,4

Прям1 затрата праш на виробництво 1 ц, люд.-год.: молока приросту 8,6 67.4 11,0 86.2 11,9 95.5 12,7'" 102,5 13,9 116.0 16,3 147.4 189,5 218.7

Витрати кормш на виробництво 1 ц, ц к од.: молока приросту 1,47 16.57 1,69 18.29 1,74 19.44 1,70 19.99 1,72 20.35 1,90 25.60 129,3 154.5

Соб!варт1сть 1 ц, фн.: молока приросту 41,17 423.46 36,89 360,42 27,51 272.75 23,26 230,08 28,63 318.83 33,24 417.45 80,7 . 98.6

Приб>ток (-г), збиток (-) в розрахунку на 1 голову, фн.: К0р1В вшгод1вельного попшв'я 157 136 297 431 326 259 41 95 -73 -40 -139 -149 X X

Ревень рентабельности (збитковость) виробництва, %: молока, яловичини 12,5 26.0 37,0 105.9 50,5 90.0 10,5 38.5 -16,1 -12.6 -36,3 -41.3 X X

В 1991 р. середньодобовин npimic тварнн велико! рогато! худоби на вщгод1вл! та нагул1 в кра!ш становив 365 г. В 1996 р. bh знизився до 237 г, шо становнть 64,9%. В колективних сшьськогосподарських пцшриемствах Карпатського репону протягом 1991-1996 рр. середньодобов1 прирости худоби також знижувалися ще вищими темпами Ч на 41,0% (з 373 г до 220 г).

Темпи зниження продуктивносп KopB значно нижч1. В 1991р. в ycix категориях господарств репону на одну корову було надоено 2599 кг молока, а в 1996 р. Ч 2382 кг, що на 8,3% менше. В колективних сшьськогосподарських пщприемствах репону середньор1чний надш протягом 1991-1996 рр, зменшився з 2803 кг до 1731 кг (на 38,2%), а в особистах пщсобних господар-ствах громадян збшьшився з 2444 кг до 2624 кг (на 7,4%).

В pooTi акцентуеться увага на тому, що збшьшення витрат на одну голову тварин доцшьне лише в тому pa3i, коли воно ризводить до зросгання прибутив та пошшення ншнх економ!чних показнимв. Проведене групування адм1н1стративних областей кра!ни за обсягом затрат на одну корову за 1991 1996 роки свщчнть про випереджагаче зросгання витрат в пор1внянш 3 зростанням продукта в hoct тварин, що характеризуе въоносну неефектившсть додаткових вкладень кошттв з розрахунку на голову тварин. Це пщтверджуеться також ьпжгруповою диференшашею co6BapTocri 1 ц молока.

Якщо в 1991 р. одна корова приносила господарствам громадського сектора perioHy 157 грн. прибутку, то в 1994 р. ттльки 41 грн., а в 1996 р. - 139 грн. збитав. Необхщно вщзначити, що автором за 1991-1995 рр. проведещ перерахунки варпсних показнимв в фивш з поправкою на загальний ндекс нфляцй' в KpaHi.

Отже, значне зменшення i перерозподш погол1в"я велико! рогато! худоби на користь приватного сектора, р1зкий спад обсягтв виробннцтва i peair3aui! молока i яловичини, попршення кормово! базн тяжкий стан аграрно! економ1ки на фон1 загально! еконо.\п'чно! ф1нансово! кризи в держав{, вимагають не титьки комплексного анал1зу ситуацн, а й економ1чного осмислення законодавчого забезпечення i проведения реформування сшьськогосподарського виробництва, ошнки дйочо! податково! i митно! систем з врахуванням можливих негативних тенденцш i нacлiдкiв в забезпеченш населения продуктами харчування i переробних пщприемств сировиною, зииженн! якосп i конкурентоздатносп продукц11 i, по сутт, занепадом внутр1шнього ринку та неможлив1спо виход>' на зовн1Шн1й ринок. Ця С1ггуац1Я вимагае розробки концептуальних основ i пошуку iiuwxb не тшьки збшьшення виробництва продукш! та пщвнщення ефективносп ведения скотарства, а й визначення напрям1в вДосконалення оргашзашйних форм та систем економ1чних взаемовшносин в молочному i м'ясному пщкомплексах АПК, а також ouhkh i розробки прогнозу ринково! ситуаш! та обгрунтування напрям1в формування вн>тр1шнього ринку продукпв скотарства i розвштсу 30BHuiHb0eK0H0M4H0i Д1Яльносп виробниив продукщ! скотарства в periom. Практично лопчна схема вирццення проблеми ефективного ведения скотарства повинна охошповати перш за все ochobh складов! ринкового механ1зму : про-

позиццо, попит i шну на продукшю скотарства та гюв'язане з цим виршення конкретних питань ефективного внробництва продукцп скотарства в рннкових умовах i3 врахуванням економГчних iiirepecie виробникчв i споживач1в продукцп та держави.

- У третьо.чу роздии -."Обгрунтування осношшх напрямш збитьшешш внробництва продукш! та шдвищення ефектнвност1 ведения скотарства в Карпатському perioni" - визначено основш перспективш виробнич1 параметры галуз1 та обгрунтовано заходи з шдвищення ефективносп ведения скотарства на ochobI вдосконалення системи год4вл1 тварин i кормово! бази, покращення р1вня селекшйно-племшно! робота, впровадження рогресивних технологтй внробництва молока i яловичини.

При сучасному rani харчування жител(в нашо!' краши, ф1зюлопчна р!чна норма споживання молока i молочних продукт!в становить 360 кг на душу населения, яловичини Ч 40 кг. Використовуючи ш норми i перспективиу чисель-шсть населения регюну, розраховано загальну потребу в цих продутсгах. Якхцо виходити з концепцп самозабезпечення perioHy молокопродуктамн, то обсяги ix внробництва noBUHHi вщповщати потреби Але необхщно врахувати, що значна частина молока витрачаеться не лише на харчування людей, але i на ви-поювання телят. В особистах господарствах його використовують також для пшвл1 поросят. За нашими розрахунками, питома маса молока, використовуваного для харчування в perioHi, становить 85%. Тому для забезпечення потреби населения в молош обсягом 360 кг на душу населения на piK, його виробництво повинно становити 425 кг.

Загальна потреба молока в Карпатському perioHi становить 2738 тис.т, а 42,9% uiei потреби припадае на найбшьшу область Ч Льв1вську (1169,0 тис.т). При середнш продуктивносп Kopie 3012 кг i збереженш Ухнього погол!в'я на piBHi 1996 року в Закарпатсьий обласп забезпечення потреби в .молош становитиме 78,6%, в 1вано-Франгавськш Ч 112,6%, у Лъв1всъкш Ч 100,6%, в Чершвецькш Ч 108,4%. Отже, виникае потреба в м}жобласному перерозподш молока i продуктт його переробки. Потоки цього перерозподиту спрямовуватимуться в Закарпатську область з ycix шших областей регюну. Ринковий перерозподш молока i молочних продуктт вшбуватиметься не лише на М1жобласному, але й на м1жрайонному р1внях. 1з 58 адмппсгративних райошв регюну в 14 районах обсяги внробництва потенцшно недостатш. Саме ui райони стануть об'ектами ринково! концентрацп товарних потоив молока i молочних продуктл. KpLM них, такими е обласш центри Ч мкта Ужгород, 1вано-Франювськ, Льв1в i Чершвш. Bei inmi адмшетративш райони с об'ектами розпнлення ринковнх товарних потоюв молока.

При розрахунках забезпечення потреб населения в яловнчиш ми виходили з того, що розвиток спешатзованого м'ясного скотарства в perioHi на найближчу перспективу неможливнй у зв'язку з кризовою ситуаш'ею в краУш, а також через надзвичайну дороговизну розведення м'ясних nopia тварин. Розрахунки показують, шо у найближчо.му майбугньому сшьськогосподарсью

пщприемства репону не зможуть забезпечити населения яловичиною в достатшй юлькостт

Потреба населения Карпатського репону в яловичиш становить 257,7 тнс.т. Реальш' можливосп виробництва становлять 154,8 тис.т, тобто потреба може бутн забезпечена лише на 60,1%. Як 1 в ситуацп з молоком, нанпрший ршень забезпечення потреб Ч в Закарпатськш обласгп Ч 47,2%. В 1вано-Франювськш обласгп вш становнть 67,6%, у Льв1вськш Ч 60,4%, в Чершвецькш Ч 65,1 %.

Надходження молока 1 яловичини на ринок можна очжувати теля того, як сшьсьи жител1 задовольнятъ власш потреби у них в умовах як натурапьних особистих господарств, так 1 колективних сшьськогосподарсышх пщприемств. В табл. 4 проведено розрахунок ринкових фонд1в цих продукта. Потреба сшьського населения Карпатського репону в молощ та молочних продуктах становить 1373 тис.т, а в яловичиш' - 129,2 тис.т, тому сшьсью товаровиробники можуть поставити на ринки 1267 тис.т молока 1 25,6 тис.т яловичини. При таких обсягах мюьке населения буде забезпечене молоком вшповщно до потреб, а яловичиною - лише по 8 кг з розрахунку на душу населения.

Таблиця 4. - Ринков; фонди молока та яловичини, тис.т (2005 р.)

Область Чисельшстъ СПЛЬСЬКОГС! населения, тис.чол. Молоко Я ловичина

Вироб-ницгво Потреба С1ЛЬ- ського населения Рин-ковий фонд Вироб- НИЦТВО Потреба сшьського населения Рин- КОБИЙ фовд

Закарпатська 793.9 430.0 333.0 97.0 24.30 31.40 X

1вано-Франювська 827.4 697,0 352.0 345.0 39.40 33.10 6.30

Льв1вська 1077.9 1176.0 458.0 718.0 66.40 43,10 23.30

Чершвепька 541.1 437.0 230.0 207.0 24.70 21.60 3.10

Каопатський оепон 3230.3 2740.0 1373.0 1267.0 154.80 129.2 25.60

Найбшьш прийнятною стратепею розвитку скотарства в Карпатському репош повинна стати концентрация зусиль на збереженш наявного погол1в'я кор1в 1 пщвищенш ГхньоТ продуктивносп. Це дозволить досягти самозабезпечення населения репону молоком 1 молочними продуктами. Недостачу яловичини на найближчу перспективу сщ поповнити за рахунок значного збшьшення виробництва свинини.

В робот! детально розглядаються питания вдосконалення системи пшшн тварнн ! кормово! бази як важливого фактора формування продуктивное!! худоби. В результат! багатьох наукових досшжень встановлено, що про-дуктнвшсть кор1в на 59% запежить вш р!вня та якосп год1вл1, на 24% Ч вщ селекшйно! справи 1 на 17% Ч вщ утримання та технологи. Приблизно таю ж пропорцн характерш також для вшпшвельного погот'я велико! рогато!

худоби. Безумовно, що вони витримуються лише в оптнмальних умовах. Той спад продуктивное!-] тварин, який склався в наций краТш протягом останш'х рок!в, став результатом негативних процеав у Д11 вЫх названих факторт продуктивносгп.

Вивчення стану ! перспектив селекцшно-племшно! роботи в скотарств! Карпатського репону показало, що е значш недол1ки в шй сфер! д1яльносп. Основним и осередком залишаються племшш господарства, а в товарних господарствах и р1вень надзвичайно низький. Економ1чна криза в АПК спричинила подальший занепад племшно! роботи. В основ! покращення товарних стад тварин повинно бути штененвне вирощуваиня ремонтного молодняка. Найбшьше значения тут мае повношнна год]'вля тенць в усг в ков! перюди. Забивший контингент худоби мае збшьшуватися за рахунок пош-шення вщтворення стада, л!квщацп яловост! маточного погол1в'я.

Основою нтенсифжацн скотарства та пщвищення його ефективносп е прогресивш технологи. Однак в сучасних умовах вщб}'ваеться процес значного спрощення розроблених ранние технологи! До того ж, звужуеться база !х застосування, оскшьки зростае питома маса погол!в'я тварин в особистих господарствах населения 1, навпаки, знижуеться в громадському сектор!.

Розроблеш б недалекому минулому технологи виробництва продукцп скотарства виявляються не пристосованими до нових економ!чних реал!й. Основним 1хн1м недожом е ор!ентащя на неекономне витрачання ресурЫв при невисокш продуктивност! тварин. Основним напрямом удосконалення технолопй повинна стати !х ресурсоошадшсть ! зниження соб!вартосгп продукцп.

В четвертому розд!т - "Вдосконалення органпашшшх форм та систем економ1Чних взаемовщносин в молочному та м'ясному пикомплексак . АПК" - розглянуто основш шляхн розвитку оргашзащйних форм виробництва : продукцп скотарства та окреслено перспективн! напрями вдосконалення . внутриосподарських вщноенн пщприемств-виробниив продукцп скотарства, а також !х взаемовщносин з ринковими партнерами молочного 1 м'ясного пщкомплекив АПК в умовах багатоукладно! економши.

Реформування сщьськогосподарського виробництва, як вщомо, е одним з основних елемен-пв аграрно! реформи. Зм1ст и полягае у пошуку таких форм оргашзаш! виробництва, як! вщзначалися б здатшетю ефективно функцюнувати в нових економ!чних умовах, були спроможш заповнитн вс1 ринков! ншп, що вщображають запити споживач!в продукцп аграрного виробництва. На праетищ цей складний процес полягае в розвитку р1зних тишв сшьськогосподарських пщприемств, яга значно вщр!зняються роз.\прами, спешал!зашею, ресурсним потеншалом, специфкою внутркосподарських виробничих вщносин. Реформування оргашзашйно! структури аграрного виробництва означае розвиток його багатоукладносп. Зд!йснюючп пошук мехашзм!в, яга змогли. б створити нов! ефективш господарськ! форми ! бщьш ефективно використовуваги потенц!ал снуючих, сщ звернуги увагу на

розвиток кооперативних вщносин як дкво! форми взаемодн у сфер! АПК на горизонтальному 1 вертикальному р{внях (рис. 2).

Форма кооперацй Вндн кооператив Ф)ниш сприяния внробникам

продуюш скотарсгвл

Рис. 2 - Основш форми кооперувания за участю виробниюв продукцн

Створення закушвельних, сервкних 1 буд1вельних кооперапшв е вигщним насамперед для фермерських та особистих господарств населения. Вони можуть мати як вузькоспешал1'зоване (наприклад, зооветеринарне обслутовування), так 1 ушверсальне (обслуговування р1"зних сторш господарсько! д1Яльносп своТх члешв) призначення. 1х Д1яльшсть особливо необхщна у тих випадках, коли ствпраця з громадським госиодарством з тих чи шших причин бажаного ефекту не дае.

Досщження перспектнвних opгaнзaцiйниx форм виробництва продукт'! скотарства в умовах багатоукладност1 пщводить нас до висновку, що сьогодш технолопчш переваги великих громадських господарств не пщкр1'плюються девою системою стимулювання 1х прашвнигав, а високий р1вень мотивацп пращ у приватному сектор1 не забезпечуе бажаного ефекту у зв'язку з серйозними оргашзацшними й техшчними проблемами.

Сщ звернути особливу увагу на заходи, що забезпечать бшьш повне використання потенщалу др1бних приватних господарств та удосконалення системи внугрпосподарських вщносин у пштриемствах суспшьного сектора.

Необхшно особливо наголоенти на тому, що реформування вщносин власност! на сел! не змогло вщвернути нeгaтивнi тенденщ'^ яю спричинили

ргзке зниження ефектианост! альськогосподарського виробництва. Мова йде перш за все про диспаритет шн на аграрну { промйслову продукшю, падшня кушвельноУ спроможност! населения та шип явиша.

Паювання 1 реформування внутрцосподарських вщносин в колекгивних сшьськогосподарських пщприемствах са.\н по соб1 виршити наин еконохпчш, сошальш, поггичш проблеми не можуть. 3 шшого боку, вдосконалення системи внутркосподарських виробничих вщносин повинно за темпами та посщовшстю узгоджуватися з проведениям загального комплексу заходш з оздоровления ситуацн у сфер1 агров1гробництва. Тому не може бути й мови про неакту альшсть чи низьку практичну значим1сть на даному еташ наукових розробок з проблем трансформування господарств суспшьного сектора та робота з практично!Ух реал13ацп.

Стабипзац1я сшьськогосподарського виробництва та пщвищення його ефективносп в ниншшх умовах не можуть бути досягнул лише за рахунок оптим1зацп внутр1галузевих процеав. Розвиток м1жгалузевоУ штефацн повинен узгодита нтёреси пщприемств, м1ж якими снують ткш технолопчш й функцюнальш взаЕмозв'язки. 3 усього комплексу штефащйних зв'язшв видшимо вщносини сшьськогосподарських пщприемств з1 сферою переробки та агросервкними пщириемствами. Протиршчя мгж ними, яга нагромадились в останш роки, е серйозною проблемою, що утруднюе подолання кризових явнщ в агропромисловому комплекст"

Необхщно вщзначити, що спад виробництва продукци скотарства зумовив р1зке зниження р1вня внкористання виробничих иотужностей з ' переробки, молока ) м'яса. При цьому в Карпатському репош за перюд 19911996 рр. спостер1гаеться загальна тенденция до зниження р1вня використання потужностей переробних пщприемств у вс!х областях 1 особливо при переробш молока. В 1996 р. потужносп по переробш продукцп з незбираного молока в Закарпатськш обласп використовувалися' на 3,3%, або зменшилися проти 1991 р. на 92,5 пункта,'Вщповщно в 1вано-Франювсьюй обласп щ показники становили 35,2% I 64,8 пункта, Льв1вськш - 11,7% 1 75,7 пункта, Чершвецькш -13,4% 1 60,6 пункта. Використання потужностей по переробш м'яса в 1996 р. коливалося вщ 18,1% в Закарпатськш до 71,6% в 1вано-Франивськш обласп, ковбасних вироб1в - вщ 10,5% в Закарпатськш до 42,9% в Чершвецькш обласп 1 масла тваринного - вщ 13,1% в Закарпатськш до 45,1% у Льв1всък1й обласп.

Шдприемства сферй переробки здебшьшого не проявляють високоУ спроможносп конкурувата на р1вних з продовольчими товарами зарубжного виробництва, причому нерщко профають не сплькн в якосп, скшьки за ртнем шн. Ця проблема особливо гостро проявляеться в областях Карпатського репону, яга мають розвинеш торгово-економ1чш зв'язки з центрально-свропейськими краТнами. Продуктов1 товари цих краУн швидко займають шип на вггчизняному продовольчому ринку 1 навггь встановлеш державою митш перепони не виршують пoвнicтю даноУ проблеми.

Участь сшьськогосподарських товаровиробниыв у приватизаци тдприемств переробноУ сфери й афосервюу та одержання ними статусу

основних сшввласниив цих пщприемств розглядасться як один з найрадикатьшших засоб1в, спроможних усунути протир1ччя М1Ж сшьським господарством I сум1жними галузямн. Прнватизац1я переважно! бшьшосп переробних пщприемств уже завершена без розмщення акцш серед суб'екпв торговельно! д1яльносгп. Тому одним з найпоширешших вар1акпв штеграцшних формувань у молочному 1 м'ясному шдкомплека на районному р1вш', на нашу думку, можугь стати асощацн, що об'еднують пдпpиeмcтвa з'! виробництва 1 реа^шацп м'ясо-молочно! продукцй. Оргашзацшна робота з 1х створення не е особливо складною. Окр1м пщприемств, яга безпосередньо заштегроваш в рамках вщкритого акщонерного товариства, в асошащю входять сшьськогосподарсью товаровиробники, не пов'язаш з товариством, тдприемства тopгiвлi 1 громадського харчування, яга забезпечують збут продукцй (рис. 3). Для коордннаци господарськоУ дмльносгп члешв асошацп, узгодження 1'х штереав створюеться вщповщний орган Ч рада кер^внигав пщприемств.

Ч суб'екти, що координують свою дштыистъ в рамках асошаш'Г

Рис. 3 - Структура асощацн виробнигав продукцй молочного (м'ясного)

шдкомплексу

Для нормального функцюнування пггегрованих формувань необмдна участь у 1х склад! торгових пщприемств. Мова йде як про створення власно! системи реал1зацЛ продукцн (ф^рмов! магазини, виробничо-торгов! ф1рмн, ушверсальш продовольч! ф^рми тощо), так 1 про ткну сшвпрацю з пщприемствами торпвл! на комершйних засадах.

Одшею з основних проблем, яга необхщно вирииувати в рамках штегрованих формувань у молочному 1 м'ясному пщкомплексах, е визначення р!вн!в цш: закушвельноТ на сшьськогосподарську сировину, оптово! вщпускно! з переробного гадприемства 1 роздр!бно! в торпвл!. Найбшьш прийнятним вважаеться пщхщ, за яким гадприемства р1зних ланок единого циклу виробництва 1 просування товар!в магимуть одинаков! умови для вщтворення кашталу. Таю умови можуть бути забезлечеш з використанням в розрахунках коефщ!ента норми прибутку на зд1йснеш власш виробнич1 затрата, який для сшьськогосподарських товаровиробнншв, переробного гадприемства 1 торгових заклад1в мае бути однаковим. При цьому узгодження шн .чиж пщприемствами в молочному подкомплекс! зд!йснюваги.меться на основ! умов, викладених системою р1внянь (1-3):

. Г Ц^=Сп(1+кш) (1)

1 ЦВ1да=Ци]схН+П(1+К1И) (2)

I ЦТОрг=Цв^+Т(1+К1т)+ПДВ (3)

де Ц1ак_ - закушвельна цша 1т молока; Сп - соб1вартють 1т молока; Цвип. - оптова вщпускна цша 1т певного виду молочного продукту; N - витрати молока на виробництво 1т молочного продукту; П - виробнич1 затрата переробного гадприемства на виробництво 1т молочного продукт}'; ЦтДр1. - роздр1бна шна молочного продукту (з розрахунку на 1 тонну); Т - затрата торпвл! на реал!зац!Ю 1т молочного продукту; КДД - коефодент норми прнбутку (0,15); ПДВ - величина податку на додану варттсть з розрахунку на 1т молочного

продукту.

Дещо шиши пщхщ повинен застосовуватись при розрахунку ц!н у м'ясному подкомплекс!,! оскопьки тут тривал1сть виробничого циклу у р1зних галузях суттево вщрвнясгься. Так, тёрмш вшгод1вл1 молодняка велико! рогато! худоби принайми! тривае 1,5 року. Тому в розрахунки вводиться додатковий показник Ч коефццент оборотносп витрат, який для пщприемств рпних галузей визначаеться формулою:

Коб=то:12 мюяшв, (4)

де КДб Ч коефщ!ент оборотносп витрат;

Т0 Чтриватсть виробничого циклу, мгсяшв. В цшому система р1внянь для розрахунку величини шн у м'ясному

подкомплекс! матиме вигляд:

Г Ц^^О+К^хК^,) (5)

1 Цваа^Цз^^-ьПСКК^хКои) (6)

I Цторг =Цвоп +Т( 1 +КшхКобз)+ПДВ, (7)

де вс1 умовш позначення адекватш наведеним у р1вняннях (1-4), а К^ь Кос:, Косз - коефщ]"енти оборотностл витрат вшповдою у м'ясному скотарств1, сфер1 переробки 4 торпвлй

Одним з вар1'анп'в нтеграцп аграрного ] промислового виробництва е буд1вництво власних переробних цех1В. Проте, трудно ил техшчного I фшансового характеру перешкоджають 1х розвитку. В и лому тага шдприемства не створюютъ серйозно! конкуренпп великим пщпрнемствам. Водночас не варто переошнювати 1 позитивш аспекта розвитку малих переробних пшприемств, пос ильки на них не можна забезпечити впровадження економних технологш, широкий асортимент продукцп 1 надшний контроль за дотриман-ням якосгп продукцп та саштарно-ппешчних вимог виробництва. Наприклад, якшо на великих т'дприемствах по переробш' молока асортимент вироблюваноГ продукцп досягае 35-50 найменувань, то у цехах в господарствах 2-3.

Визначальною обставиною у розвитку взаемовщносин М1ж суб'ектами р1зних галузей АПК е приватизашя переробних 1 агросервюних пшприемств з перетворенням Гх у вщкритт акцюнерш товариства 1 передачею 51% акцш сшьськогосподарським пшприемствам.

В п'ятому роздш - "Прогноз рпнковоТ снтуацп та напрямн формування ринку продук~пв скотарства в Карпатському репош" - дано оргашзацшно-економ1Чну характеристику ринку продуюв скотарства, проанал!зовано тенденцп у сшввщношенш попиту I пропозици 1 на основ1 прогнозу ринковоГ ситуаци визначено напрями формування ринку продукпв скотарства в Карпатському репош та розвитку зовшшньоеконом]'чноГ д1Яльносп пшприемств - виробниюв продукцп скотарства.

Ринок продукпв скотарства е особливим видом ринку. Його особливосп викликаш насамперед там, що коров'яче молоко 1 жива худоба та яловичина е принципово р1зними ринковимн продуктами як з споживчоГ, так ( з оргашзацшно'Г точок зору. Його циисшсть 1 еднють забезпечуеться лише завдяки нерозривносп процесу виробництва цих продукпв. Але канали Гх надходження на ринок вш виробника до споживача зовсш р1зш. Молоко 1 продукта його переробки потребують шоденного товаропросування. Жива худоба, яловичина та мясопродукта поступають на ринок менш ритъпчно. Ринки молока, особливо питного, в бьлышн М1р1 локал13оваш, оскшьки тут неможлив1 перевезення на далей вшсташ. Разом з там ситуашя на ринку продукпв скотарства тлено пов'язана з ситуашею на ринках шших продовольчих товар1в.

Для продовольчих рингав характерний значно виший р1вень релонал;зацп, шж шших споживчих рингав. Що стоеуеться конкретного ринку продукпв скотарства, то можна внзначнти його особливостт в Карпатському репош. Цшком природньо вважата цей ринок локачьним, тобто дещо вшмежованим вид загальнонашонального хоча б тому, шо вш е найвщ-далешшим в1д центрально] частани краГни. Вш сформувався в умовах територи з найвищою в крапп густотою населения, що спропдуе його функшонування.

Важнвою особливгспо даного реп'онального ринку с низька частка мюького населения в уах чотирьох областях, шо зменшуе його емюсть. Основними виробниками молока 1 яловичини в регюш е особисгп господарства населения, що також надае специф!чннх рис систем! товаропросування, яка повинна бути пристосованою до переважання др1бного товаровиробника. Репональний ринок продукпв скотарства безпосередньо стикаеться з бшьш розвиненими аналопчними ринками Полыш, Угорщини, Словаччини 1, до певноУ .\при, РумушУ. Осгальки мюцеве скотарство базуегься насамперед на мало-продуктивнш пращ iндивiдyaльниx др1бних власшшв, то воно не може вистояти у конкурентнш боротьб1 з вщповщною гатуззю суадшх краУн. Очевидно, що цей ринок значно бшьше потерпае вщ руйшвноУ дй бшьш розвинутих ринив сусщшх краУн, шж в шших репонах УкраУни.

Cyчacнi продовольч1 ринки не можуть ефективно функшонувати без активного втручання з боку держави. Найперша регулююча роль держави на нашональному продовольчому ринку полягае в захисп вщ несприятливих тенденцш на свпгових рикках. Другою метою е шдтримання на ньому стабшьноУ ситуацн, насамперед, стабшьносп цш. Основними методами тут е регулювання так званих "вир!внюючих запаав", обмеження мпорту, "Компенсашйш платежь

Держава не може зводити свою роль на сшьськогосподарському ринку лише до шдтримання цш на певш види продукцй. Важливнм с шдтримання паритету цш на сшьськогосподарську продукцию 1 використовуваш в галуз! ресурси.

Протягом 1990-1996 рр. в напий крайп склалися негативш тенденцп у споживанш населениям молока 1 молочних продукпв. В циюму по крапп споживання молока на душу населения в 1996 рош було на 38,3% меншим, шж у 1990 рощ, а в областях Карпатського репону - на 25,8%.

Дещо шип тенденцц спостерцаються у споживанш населениям м'яса 1 м'ясопродукпв. Протягом 1991-1996 рр. воно знизилося до 37,1 кг, або ж на 45,6%. Хоча в областях Карпатського репону темпи скорочення споживання дещо менип, середньодушове споживання м'яса 1 м'ясопродукпв в 1996 рош було меншим, оскальки туг були прип стартов1 умови.

Надзвичайно низька емшсть ринку продукпв скотарства е одним з основних фактор1в руйнування галуз1, насамперед високотоварних колектнвних сшьськогосподарських пщприемств. Цей висновок стосуеться не лише областей Карпатського репону. Аналопчна сшуац1я склалася у всш крапп. Тому без реагпзацп заходов по проведению сошальноУ потжи неможливе призупинення спаду 1 пщнесення впх гапузей сшьського господарства I скотарства зокрема.

Формування попиту на м'ясо-молочш продукта 1 ртень Ух споживання в значшй М1р1 залеж1ггь вщ величини середньодушового сукупного доходу на одного члена ам'У, що пштверджуеться даними Мппстерства статистики УкраУни за матер1'алами обстеження бюджет!в мюьких I сшьських жител1в в 1996 р. (рис. 4).

VIII IX Групп

~ХЧГрОШОВ1 доходи ЧвЧспоживання молокопродукпв в мкькнх ам'ях А споживання молокопродукпв в альських ам'ях

Рис. 4 - Мжгрупове зростання середньодушових доход1'в i споживання молокопродукпв в Украпп, 1996 р.

Як вщомо, зпдно класифшацп Мшстату Украши, до найбщиших амей вщнесено t, що мають середньодушовий доход до 20 грн. в мшяць, що в 2,5 раза менше вщ вартосп фжсованого набору з 22 найважливших продукпв харчування. Ця група споживае найменше м'яса i молока при загальнш тенденци до зростання i'x споживання при збьльшенш доход1в. 3 рис. 4 видно, шо кут нахилу криво!, яка характеризуе mrpynoBini ревень доход1в, значно бшьший, шж кривих, яга характеризують 3mhh в спожнванш молокопродукпв. Якшо доходи в дев'ятш rpyni бтыш вщ доход{в у nepuii rpyni в 11,25 раза, то pieenb споживання у них молокопродукпв p3питься в 3,08 раза (в мюьких Ым'ях). Отже, зростання доход1в на 1% призводить до зростання споживання молока i молочних продукпв на 0,27%. Характерною е стабшзатя споживання у VIII i IX трупах, тобто при досягнешп р1вня вартосп прожиткового м1шмуму. Яюсш 3mhh в харчувант населения (мюького) вщбуваються при доходах, бшьших вщ прожиткового mhmvmv. На в дм ну вщ в1'с1мдесятих роетв, в khu дев'яностих pokb од Hiero з основних статей видатюв населения стала оплата жнтлово-комунальних послут, що значно знижуе платоспроможшстъ населения на продовольчому ринку. Внходячи з цього, вважаемо, що для досягнення ф131олопчних норм споживання молока та молокопродукпв, м'яса i м'ясо-продукпв середньодушовий доход в мюьких с1м'ях повинен становити не

менше двох прожиткових мип.чупв. Осмльки реалышй прожнтковий мш1мум в 1996 р. сгановнв 160 грн., то необхщннй р1вень доходу - 320 грн. на душу населения в мюяць, що в 4,8 раза бшьше вш фактичного. Якщо такого ртня доходов не буде досягнуто, то не може бути й мови про покращання харчування населения 1 про фор.мування нашонатьного ринку продовольства 1 окремих репональних ринив.

Основним ршком для продукци скотарства залишаеться внутршнш рннок 1 репональш ринки, зокрема, як його с кладов!. Важливкть розвитку зовншшьоеконом(чних зв'язюв очевидна ! основш в иди зовшшньоеконом1Чно'1 д1яльно<гп, в яких прямо чи опосередковано можуть брати участь впчизняш виробннки продукцп скотарства, наведет на рис. 5.

Нин! з Украши м'ясна I молочна продукшя експортуеться переважно в крупнш розфасовщ, або у вигляд! наш'вфабрикаттв (яловичина), що не потребуе особливо складних технологи для надання ш належного товарного вигляду. При цьо.му р1'вень закушвельних цш на продукшю скотарства в У крапп значно поступаетъся вцшовщним оптовим цшам в розвинутих крашах свггу.

В 1996 р. дещо знизилися шни на велику рогату худобу в Сврош, що пов'язане з нестабшыпстю ринку у зв'язку 13 захворюванням тварин. Спостеркаеться збнження р1вн!в шн в У крапп та Росй, яи в шлому помггно поступаються аналогам в США 1 крашах Свросоюзу (табл. 5). Захист урядами заруо1жних кра'ш своГх внутршшх ринив вщ дешевого мпорту продовольчнх товар1Б обмежуе можливосп украшських експортер1в. До того ж, шдикативш шни на велику рогату худобу в живш мас1 у 1996 р. пор1вняно з 1995 р. зросли в середньому на 300-500 долар1в США за тонну 1 практично зр1внялися з свгговими.

Експорт велико! рогато!' худоби в живш маа здшснюються переважно в кра'ши Близького Сходу - Шван, Туреччину, Сф!Ю, Йордан 1Ю. Поставки яловичини в тушах 1 нашвтушах зшйснюютъся в основному в Рослю, а також в Богар!й 1 Ру&ушКЗ. Основними видами молочно! продукцп, що експортуеться з Украши, е вершкове масло до Роса та сухе знежирене молоко до кра'ш дальнього зарубгжжя. Основним мпортером м'ясо-молочно! продукт! з УкраУни у ближньому зарутажад залишаеться Роа'я, яка збшьшуе мпорт ц!с"! продукцп з шших кра'ш. Наприклад, за останш роки мпорт м'яса в РоЫю становив до 40% вш обсяпв внутр^шнього виробництва 1 молочних продукт -16%.

- Осношп внди зовшшпьоеконркичноУ д!ялыюс,п за прямою чи опоссредковаиою участю виробшшв продукцп скотарства

Таблица 5 - Р1вень шн на велику рогату кудооу (в живш вазП

Краша 1995б. 1996о.

Цшаза 1т, дол.США в % до шни в Укг>а!н! Цша за 1т, дол .США в % до шни в Укт>а!т

Австрия 1488 431 1212 261

Бельпя 1408 408 1181 254

Великобриташя 1384 401 1199 258

Шмеччина 1484 430 :Ц74 252

Дашя 1522 441 1217 262

1рланд!я 985 286 858 185

1тал!я 1292 374 841 181

Ншерланди 1484 430 1130 243

Франш'я 1621 470 1417 305

США 1310 380 1339 288

Роа'я 540 157 612 132

1ндикативна щна на продукшю, шо експортусться з Украши 850-900 246-261 1100-1400 237-301

Х Укоаша 345 100 465 100

Необхщно особливо вшзначити, що скотарство поки що не вважаеться особливо привабливим об'екгом для шоземних швестицш. Тому реальннй прогрес у розвитку зовшшньоеконом!чних зв'язюв може бути досягнугий лише за умови координацп1 кооперацй" зусиль 1 ресурЫв р1зних зашкавлених у таких контактах пщприемств та змши на краше мщжу економ!ки Украши як об'екту нвестування.

висновки

1. При перехода до ринку та економ1чнш нестабшьносп 1 фшансовш криз! ситуац!я в галуз! скотарства значно попршилася: скоротилося погол1'в'я велико! рогато? худоби, в тому числ1 1 кор!в, зменшилися обсяги виробництва та продажу молока 1 яловичини та !х споживання населениям, знизилась продуктившсть тварин, зменшився припщ телят на 100 кор1в, р13ко зросли цши на енергетичш ресурс, корми, медикамента, техшчш засоби I в результат! за останш роки виробництво молока 1 яловичинн стало збитковим.

В перехшний период виникли як1сно нов! сошальш 1 оргашзацшно-економ1чи1 проблеми ведения 1 функшонування галуз! скотарства: вшбувся перерозподьл попшв'я велико!' рогато! худоби , особливо, кор!в ж громадським ! приватним секторами на корпеть останнього, зр1с р!вень падажу худоби 1" збшьшилося вивезення тварин за кордон. Бартер, по суп, замшив систему фшансових вишосин в оплатт прац!, реал1зацп продукцн

та при прндбанш матер1'ально-техшчних засоб1'в виробництва, сервисному обслутовуванш як результат вщсугносп aicBoi аграрно! поггики, жорстко! системи оподаткування сшьськогосподарських товаро-виробнимв, вщсугносп паритету шн, незбалансованосп попиту i пропозици, низько! платоспроможносп пщприемств i населения, не достатн|'.м розвитком кооперування та штеграшйних зв'язгав, повшышм ходом реформування сшьськогосподарського виробнидтва та створення шфраструктури продовольчого ринку в державк В цих умовах особливо актуальними проблеми самовиживання ситьських товаровиробншав i саморегулювання еконо\пчних вщносин стали на репональному piBHi, що потребуе комплексного вивчення питань вдосконалення ддючнх i розвитку нових форм господарювання, покращення внутр1господарських виробни-чих вхдносин та взаемовщносин з гадприемствами переробки i arpocepeicy, ошнки та прогнозу апуацп на ринку продукци скотарства i опги.М1зацн параметр1в галуз!, обгрунтування напрям1в шдвищення и ефективносп та формування репональних риныв продукци скотарства, надання репонам бшьшо! самостшносп у виршенш оргашзашйно-економ1чних питань ведения i реструктуризацп сшьськогосподарського виробництва.

2. Спад виробництва продукт! скотарства вщбуваеться в умовах загального зменшення обсяпв сшьськогосподарсько! продукт'!. Нижч1 темпи скоро-чення погашв'я Kopie склалися як результат того, що молочне скотарство залишаеться одшсю з небагатьох галузей, яка дозволяе господарств^ забезпечувати надходження реальних грошей за реагизовану продукшю. Протягом 1991-1996 pp. вщбулося значне зниження продуктивностт тва-рин. За цей час середньор1Чний наД1Й молока вщ корови в ycix категор1ях господарств Карпатського репону зменшився з 2559 кг до 2382 кг, або на 177 кг, а середньодобовий прнвю тварин на вщгод1вл1 Ч з 373 г до 220 г, або на 153 грами. Вщбуваеться також процес дештенсифшаш! rariy3i скотарства, як i всього сшьськогосподарського виробшщтва в perioHi.

3. Ocooncri господарства населения, обмеживши до мйпмуму споживання pecypciB i перейшовши до ручного способу виконання практично ycix технолопчних операцш, легше пристосовуються до нових жорстких економ1чних умов. Будучи основою життезабезпечення ситьських амей, вони златиi саморозширювагися до тих nip, поки не вичерпаеться !х основнин ресурс Ч праця члешв сшей.

4. Стратепчним напрямом розвитку скотарства в Карпатському perioHi повинен стати курс на збереження наявно! чисельносп пoгoлiв'я велико! рогато! худобн, зокрема Kopie. Основою збшьшення виробництва продукци е нарощування продуктовносп тварин. PerioH здатнин до самозабезпечення молоком i молочними продуктами. Недостатнс виробництво яловичини в найближчш перспектив! сщ компенсувати биьш широким розвитком шших галузей, яга постачають м'ясо на ринок.

5. Головного умовою пщвиицення еконошчноТ ефективносп функцюнування скотарства повинно стати покращення економ1чних умов господарювання в галузй Основним фактором, якин стрнмуе и розвиток е недостатшй попит на молоко, яловичину та продукт \'х переробки. Серед державних заход в, яга повишп спрямовуватиея на стимулювання попиту, необхщне перш за все шдвищення р1вня мш1.мальноТ заробшю! плати та мпнмальних пенай, гадтримання паритету шн на сшьськогосподарську продукцпо та ресурси, яи споживаються гапуззю.

6. формування попиту на м'ясо-молочш продукти 1 р1вень 1х споживання в значнш М1р1 залежить вщ величинн середньодушового сукупного доходу на одного члена им"1. Яисш змши в харчуванш мшького населения вщбуваються при доходах, бшьших вщ прожиткового м1шмуму (160 грн. в 1996 р.). Для досягнення фпюлопчних норм споживання молока та

. молочних продукпв, м'яса та мясопродуктов середньодушовий доход в мюьких сш'ях повинен становити не менше двох прожиткових мппмум1в. В противному раз1 не може бути й мови про покращення харчування населения 1 про формування продовольчих рннюв.

7. Стабш1зац1Я сшьськогосподарського виробництва та пщвищення його ефективносп не можуть бути досягнув лише за рахунок оптшшацп" внутрцосподарських процессе. Розвиток шжгалузево! штеграцп повинен узгодити нтгереси пщприсмств, м!ж якими снують Т1сш технолопчш й функшональш взаемозв'язки. Перспективним вар1антом е ор1ентац1я на сшвпрацю сшьськогосподарських товаровиробниив з великими переробними та агросервшними пщприемствами, яи мають досить потужну матер1ально-техшчну базу 1 квашфкованих прашвнигав, здатш надавати широкий спектр послуг 1 виробляти широкий асортимент продукцн. В изначальною обставиною у розвитку взаемовщносин ж суб'ектами р1зних галузей АПК е приватизация переробних I агросервюних пщприсмств.'з перетворенням 'х у вщкртт акцюнерш товариства (ВАТ) 1 передачею 51% вартосп вс1х акшй селянам. Вщносини в рамках ВАТ повинш доповнюватись вертикальною кооперашею на догов1рнш основ1 пщприемств сум{жних галузей. На районному р1ВН1 необхшно створювати штегроваш формування (асощацн), об'еднують пщприемства з виробництва 1 реал1заци м'ясо-молочно! продукцп, тобто йти шляхом створення власноТ системи реал1зацп продукцп (ф1рмов1 магазини, виробничо-харчов1 ф!рми, ушверсальш продовольч1 ф1рми тощо) чи розвивати взаемовигщну сшвпрацю з пщприемствами торпв."п на комерцщних засадах.

8. Формування цившзованих ринкових вщносин вимагае натагодження вщповщно1 ринковоТ шфраструктури. Для розвитку галуз1 скотарства необхщне створення репонапьних оптових рингав худоби та м'яса. До хнього склад}' повинш входити приймальш та забппп пункта худоби, холодильш потужносп для тамчасового зберпання м'яса. Найбшьш

рашональною оргатзашйно-правовою формою оптових продовольчих рннюв худоби i м'яса е акшонерне товариство вщкр итого типу.

9. Важливим i актуальним завданням е шдвишення товарносп виробництва продукшУ в особистих господарствах населения. Необхщно розвивати апробовану практику реал1зацн вироблено'У в господарствах населения продукцн скотарства через збутову систем громадських господарств та системи спожнвчоТ кооперашУ. Така практика особливо необхщна в районах, де шфраструктура запшат сшьськогосподарськоУ продукцн opicHTOBaHa на сшвпрацю з великими господарствами.

10. В повнш Mipi реал1зуватн потенщал галуз! скотарства можна лише тод1, коли вона буде зштегрована у свггову систему розпод1лу npaui й обмшу ресурсами. Основним мпортером м'ясо-молочноУ продукцн з УкраУни у ближньому заруб1ЖЖ1 залишаеться Poch. Прогрес у розвитку зовшшньоеконом!чних зв'язюв буде досягнутий за умови координацй' i кооперацп зусиль i pecypcB рпних зашкавлених у таких контактах пщприемств та змши на краше мйшу економки Украши як об'екту нвестування.

Список основних опубл!ковннх праць за темою дисертаци Монографн, брошурн

1. Березшський П.С. Ефектившсть виробництва i формування ринку продукци скотарства'в Карпатському perioH.- JIbbb: Укра'Унсью технолопУ, 1998,256 с. (одноос1бна монограф1я 14,9 др.арк.).

2. Берез1вський П.С. Економ1чна ефектившсть скотарства та шляхи пщвищення.- Льв1в: Укра'шсью технологи, 1998.- 156 с. (однооабна монограф1я 9,0 др.арк.).

3. Черевко Г.В., Берез1вський П.С. Держава i ринок,- Льв^в: УкраУнсью технолопУ, 1998.- 116 с. (колективна монограф1я 8,3 др.арк.), в т.ч. автора роздш 1,2,4, 7, 8, 9 i 15 с.91-109.

4. Eirrep O.A., Берез1вський П.С., Мельник B.C. Ефектившсть сшьськогосподарського виробництва i р!вень життя сшьського населения.-Льв1в: Укра'шсью. технолопУ, 1997,- 188 с. (колективна монограф1я 12 др.арк), в т.ч. автора с.7-33 (суть i критерш економ1чяоУ ефективност"1,показники ефективносп i методика x розрахунку, досв'щ деяких постсощал1стичних краУн з реформування агропромислового комплексу); с.49-88 (анатз сшьськогосподарського виробництва в умовах аграрноУ реформи).

5. Берез1вський П.С. Приватний сектор у сшьському господарствп роль у виробництв! та постачанш на ринок продукцн скотарства,- Льв!в: ДАУ, 1998.- 36 с. (брошура).

6. Берез!вський П.С. Ошнка ! прогноз ситуаци на внутршньо.му ринку продуктов скотарства Карпатського регюну,- Льв'ш: ДАУ, 1998.- 49 с. (брошура).

Статп в наукових внданнях

7. Бере31вський П.С. Тенденцп розвитку галузI скотарства в умовах входження в ринков! вщноснни // Екононка АПК.- 1997.- №12.- С.47-52.

8. Берез1вський П.С. Перспективи розвитку скотарства Карпатського репону в умовах бапатоукладност! економки // Економка АПК.- 1998.-№1.- С.30-34.

9. Губеш Ю., Берез!вский П., Сватош М. Молочннй подкомплекс Чесько!' респубки на другому еташ аграрноТ реформн // Економка Украши,- 1997,-№5.- С.82-86, в т.ч. автора с.84-85 (ошнка розвитку скотарства 1 споживання молока).

10.Берез!вский П.С., Губеш Ю.Е. Деяи питания розвитку молочного подкомплексу Чесько!" респубки в умовах переход)' до ринкових в!дносин // Економка УкраТни.- 1994,- №4,- С.79-82, в т.ч.автора С.79-81 (анал13 розвитку галуз!).

11.Берез!вський П.С., Губеш Ю.Е. У наших чеських друз1в // Тваринництво УкраТни.- 1994,- №6.- С.4-5, в т.ч. автора с.5 (виробництво, споживання, переробка).

12.Березивский П.С., Кудла Е.И. Колективный подряд в условиях поточно-цеховой системы производства молока // Молочное и мясное скотоводство.-1987.- №6.- С.9-10, в т.ч. автора с.9-10 (обгрунтоваио залежн!сть М1Ж новими формами орган!зац!Г виробництва 1 ефектившстю галуз!).

13.Березивский П.С., Фещур В.Ф. Интенсификация производства говядины // Животноводство.- 1986.- №3.- С.15-16, в т.ч. автора с.15 (ефектившсть ведения галуз! в умовах !ндустр1ально! технологи").

14.Березивский П.С. Повышение производительности труда в условиях индустриализации отрасли // Молочное и мясное скотоводство.- 1985.- №4.-С.17-18.

15.Берез1вський П.С. Резерви пщвшцення ефективносп // Тваринницгво УкраТни,- 1985,- №1.- С. 12-13.

16.Берез1йський П.С., Нев.мержицький П.П., Липчук В.В. Ефективний метод // Тваринництво УкраТни.- 1984,- №8.- С.24-25, в т.ч. автора с.25 (ефектившсть колективного шдряду).

17.Берез!вський П.С., Липчук В.В. Формування трудомкткост1 виробництва продукци сьтьського господарства в умовах ндустр!ал!зацп II В'юник сшьськогосподарськоТ' науки.- 1984,- №3.- С.70-72, в т.ч. автора с.70 (методика обрахунку затрат живо!" пращ).

1 В.Березивский П.С:; Невмержнцкий П.П. Основные направления развития молочного скотоводства в кохозах Львовской области // Молочное и мясное скотоводство.- 1984.- Л1.- С.Ю-13, в т.ч. автора с.11-13 (комплексне обгрунтування напря.м!в розвитку галуз!).

19.Павчак В.А., Берез1вський П.С. Молочне скотарство: шдвшцення продуктивностт npaui // Тваринництво У краши,- 1983,- №5.- С.14-15, в т.ч. автора с. 15 (ошнка ефективносгп нових технолопй).

20.Березивский П.С. Совершенствование методики исчисления производительности труда // Планирование и учет в сельскохозяйственных предприятиях,- 1983,- №2,- С. 10-11.

21.Гнатишин В.Т., Берез'шський П.С. Факторн зниження соб'шартосп молока в когоспах ЛьвтськоТ обласгп // B'ichiik сшьськогосподарсько! науки.- 1982.-№7,- С.61-63, в т.ч. автора с.62-63 (висв^тлено залежшсть Mi ж продуктив-шстю npaui i собтартктю, вартютю KOp.MiB i економ1чною ефектившстю).

22.Березивский П.С. Эффективность специализации и концентрации производства молока // Молочное и мясное скотоводство,- 1982.- №1,-С.20-21.

23.Павчак В.А., Березивский П.С. Поточно-цеховая система производства молока - фактор роста производительности труда // Экономика сельского хозяйства,- 1981,- №10,- С.80-82, в т.ч. автора с.81-82 (анал13 затрат npaui на виробництво молока, ефектившсть розвитку галузО.

24.Гнатишин В.Т., Берез1вський П.С. Спешагпзашя i концентрашя виробництва яловичинн на промисловш ochobi у Льв'1вськш области // BicHUK сшьськогосподарськоУ науки,- 1981.- Хл6,- С.65-68, в т.ч. автора с.66-68 (ефектившсть виробництва в спепгоспах i елементи потоково-цеховоГ технологи виробництва яловнчини).

25.Дудаш Я.Я., Берез1вський П.С. Вдосконалення госпрозрахункових економ1чних в^дносин в нових умовах господарювання // BicHHK Льв1вського державного аграрного ушверситету: Економ'1ка сшьського господарства №3.- Зб.наук.пр.- Льв1в, 1997,- С.202-205, в т.ч. атора с.202-203 (ouiHKa форм господарювання).

26.Губеш Ю.Е., Берез'тський П.С. Змши на ринку npaui в Чеськш РеспубЫ в умовах проведения аграрноТ реформи // Реформа фшансово-кредитноТ системи перехщно! економпси: Зб.наук.пр.- Луцьк: Волин.держ.уш-тет, 1997,- С.381-384, в т.ч. автора с.382-383 (чинники ринку npaui).

27.Берез1вський П.С., Губеш Ю.Е. Маркетингова ситуашя на ринку молока i молочних продуктов на У краж i (на польськш mobi) // Зб.матер.наук.конф. Пщприемництво в arpo6i3Heci i розвиток сшьських територш,- Жешув (РП), 1997.- С.375-380, в т.ч. автора с.376-378 (характеристика ринку молока i молочннх продукпв).

28.Губеш Ю.Е., Берез1вський П.С. Б1знес-планування як cnocio стабшзашГ фшансового стану шдприсмств // Ф'шанси УкраТни: тeopiя i практика: Зб.наук.пр.- Луцьк: Волин.держ.уш-тет, 1996.- С.73-77, в т.ч. автора с.74-76 (методичний nloxin).

29.Мапйович I.B., Берез!вський П.С. Розвиток колективних сшьсько-господарських шдприсмств в нових економ1чннх умовах // Економ1чний BicHHK N

30.Берез'тський П.С. РУзномаштшсть форм власносп "1 господарювання як пере-думова становления ринковнх вщноснн II Структурна перебудова 1 фор-мування ринкових вшносин: Зб.наук.пр.- Льв^в: Льв1в,ДСП, 1996,- СЛ 5-22.

31.Губен1 Ю.Е., Бере31вський П.С. Трансформац1Я земельних вшносин в Чесы-ан респубщ'1 в переб1гу аграрноТ реформи // Сучасш проблеми реал13ацц земельно! реформи в УкраГнк Зб.наук.пр.- Львш: Льб1В.ДСП.-1996,- С.36-38, в т.ч. автора с.36-37 (оглядов! момента).

32.Гавука 1.С:, Берез1вський П.С. Обфунтування методики визначення оптимального строку оренди в молочному скотарсга // Економ1чний в!сник №1.- Львш: Льв'ш.ДСП, 1995,- С.60-61, в т.ч. автора с.61: (методичний п'щйд).

33.Губеш Ю.Е., Берез^вський П.С. До питания оподаткування аграриях коопе-ратив'т // Податки в Украип: теор'ия 1 практика: Зб.наук.пр.- Луцьк: Волин, держ уш-тет, 1995,- С.81-82, в т.ч. автора с.82 (концептуальний п1дх1д).

34.Бондарчук В.В., Берез1вський П.С. Приватизашя (паювання) власносп в с'шьському тосподарств! // Проблеми розвитку афопромислового комплексу захщноукра'Унського регюну: Зб.наук.пр,- Льв1в: Льв1в.ДСГ1.- 1995.- С.42-43, в т.ч. автора с.42 (концептуальний тдхш).

35.Гавришенко О.С., Дудаш Я.Я., Берез-1вський П.С. Вдосконалення економ"1Ч-них вщносин та господарського механизму в сшьськогосподарському вироб-ництв1 Н Вдосконалення оргашзацшно-виробничоУ структури с'шьського гос-подарства I економ'1чних взаемов'шносин на сели Зб.наук.пр.- Львш: Льв1в.СГ1, 1993.- С.45-49, в т.ч. автора с.46-47 (методичш пщходи до формування кооператив1в).

36.Васильченко-Городецька А.О., Берез1вський П.С. Продуктившсть 1 оплата праш у скотарств! в нових умовах господарювання // Респуб. М1жвщ. темат. наук. зб. "Економжа 1 орг. сш. госп-ва".- К.: Урожай, 1992.- Вип.88.- С.63-66, в т.ч. автора с.65-6б (нов! форми оргашзацп праш).

37.Бере31вський П.С., Черевко Г.В. Обфунтування 1 рег>'лювання цш в умовах ринковоУ економ1ки // Респуб. мгжвш. темат. наук. зб. "Економка I орг. сш. госп-ва".- К.: -Урожай, 1992,- Вип.91,- С.62-67, в т.ч. автора с.63-66 (методичний шдхщ).

38.Березивский П.С. Организационные основы внутрихозяйственных арендных отношений при производстве продукции скотоводства // Материалы Всесоюзного- координационного научно-методического совещания Проблемы экономики труда и социального развития села- К., 1991.- С.431-434.

39.Берез'шський П.С. Проблеми переходу сЬтьськогосподарських формувань до ринкових вшносин // Економ'!чний мехашзм господарювання в АПК: Зб.наук.пр.- Льв1в: Львш.СП,- 1991.- С.41-43.

40.Калер Л.М., Берез'шськии П.С. Особливосп органЬац'и внутр1тосподар-ських орендних вшносин в прсько-карпатсьий зош // Економ1чний мехашзм господарювання АПК в умовах пшрядних вшносин 1 кооперашУ: Зб.наук.пр,-Льв'ш: ЛЬВ1В.СП,- 1990.- С.36-40, в т.ч. автора С.38-40 (види ксюператив1в. Ух взаемовщносини I взаеморозрахунки).

41.Берез"шський П.С., 'Калер Л.М. Обслуговуюч1 кооператнвн як форма внутршосподарсько! виробничо-сошально! шфраструктурн господарства // Розвиток сошальноГ шфраструктурн села: Зб.наук.пр.- ЛЬВ1В:ЛЬВ1В.СП.-1990.- С.99-102, в т.ч. автора с.99-101 (обгрунтовано взаемовщносини).

42.Черевко Г.В., Березивский П.С., Фещур В.Ф. Совершенствование методики планирования продуктивности крупного рогатого скота // Республиканский межведомственный тематический научный сборник Экономика и орг.сел. хоз-ва.- К.: Урожай, 1990.- Вып.86.- С.63-68, в т.ч. автора 63-66 (обгрунтувано методичш шдходи до планування продуктивности велико! рогато'! худоби).

43.Калер Л.М., Березивский П.С., Дудаш ЯЛ., Тофан Н.И. Организация внутрихозяйственных арендных отношений II Респуб. межвед. темат. науч. сб. Экономика и орг. сел. хоз-ва.- К.: Урожай, 1990,- Вып.86.- С.13-18, в т.ч. автора с. 14-16 (оогрунтування дкльносч сшьськогосподарських первинних кооператив1в).

44.Березивский П.С. Планирование закупок животноводческой продукции в условиях внутрихозяйственной аренды // Материалы всесоюзной научно-производственной конференции Проблемы перехода сельского хозяйства на новые фомы хозяйствования,- Львов, 1990,- С. 130-132.

45.Березивский П.С. Планирование деятельности арендных подрядных колективов в условиях самофинансирования // Экономические основы перехода сельскохозяйственных предприятий на самоокупаемость и самофинансирование: Сб.науч.тр.- Львов: Львов.СХИ.- 1989.- С.54-57.

46.Березивский П.С., Черевко Г.В., Михайлов С.И. Нормирование материалоёмкости сельскохозяйственной продукции // Респуб. межвед. темат. науч. сб. Экономика и орг. сел. хоз-ва,- К.: Урожай, 1988.- Вып.83,- С.48-51, в т.ч. автора с.49 (обгрунтовано шляхи зниження матер!алоемкост1 продукцп скотарства).

47.Шпелик М.Д., Березивский П.С. Организация оперативного межотраслевого контроля // Совершенствование хозрасчетных отношений в сельском хозяйстве западного региона УССР: Сб.науч.тр.- Львов: Львов.СХИ, 1986.-С. 149-152, в т.ч. автора с.149-151 (обгрунтувано оргашзашю взаеморозрахунюв 1 оперативного мгжгалузевого контролю).

48.Гнатишин В.Т., Березивский П.С., Шпелик М.Д. Основные направления повышения экономической эффективности основных производственных фондов в земледелии Львовщины // Повышение эффективности использования производственных фондов в условиях индустриализации растениеводства: Сб.науч.тр.- Львов: Львов.СХИ, 1983.- С.47-50, в т.ч. автора с.48-49 (вопив прогресивних форм оргашзацп пращ 1 режтпв пращ 1 вщпочинку на ефектнвшсть фощцв).

49.Довбуш С.Ю., Березивский П.С. Совершенствование оперативного контроля за использованием кормов при производстве продукции животноводства // Повышение эффективности использования производственных фондов в

условиях индустриализации животноводства: Сб.науч.тр.- Львоз: Львов.СХИ, 1983.- С.17-19, вт.ч. автора с.17-18 (методичн! подходи). 50.Берез'тський П.С. Взаемозв'язок М1Ж оплатою пращ 1 и продуктившстю в молочному скотарстш Льв1вщини // Шляхи вдосконалення матер1ального стимулювання пращ в сшьському господарствк Зб.наук.пр.- Льв!в: ЛЬВ1В.СП, 1982,-Т.97.-С.77-80. 51 .Берез'тсысий П.С. Обгрунтування норматив!в затрат на виробництво молока при потоково-цеховш систем! // М!жгосподарське кооперування ! агропромислова нтеграц!я в сшьському господарств! захщних областей УРСР: Зб.наук.пр.- Льв1в: Льв1вСП, 1980.- Т.89,- С.92-96. .

52.Блащук З.В., Берез1вський П.С. Розвнток молочного скотарства на Льв'шщин! // М!жгосподарське кооперування ! агропромислова штегращя в сшьському ' господарств! захщних областей УРСР: Зб.наук.пр,- Льв!в: Льв1в.СГ1, 1980.- Т.89,- С.77-82, в т.ч. автора с.80-82 (обгрунтування внутр!галузевоГ спещатзащУ в скотарств!! економ1Чно1 ефективносп).

53.Гнатишин В.Т., Берез1вський П.С. Економ!чна ефективн!сть спешал!зашУ ! концентрацп виробництва продукцп скотарства // Удосконалення системи управл!ння ! економ1чних вщносин у сшьському господарствк 36.наук.пр.-Льв1в: Льв!в.СП, 1979.- Т.83,- С.115-118, в т.ч. автора с.116-118 (анал!з ! прогноз ефективност!).

54.Берез!вський П.С. Цехова форма органпаш'! виробництва яловичини // Шляхи а ефектившсть щдустр1ального розвитку сшьськогосподарського виробництва в умовах захщних райошв УРСР: Зб.наук.пр.- Льв!в: Льв!в.СГ1.

' 1978,-Т.81-С.119-122.

55.Берез1вський П.С. Економ!чна ефектившсть яловичини при запровадженш промислово!" технологи виробництва // Шляхи шдвшцення ефективност! в умовах захщних райошв УРСР: Зб.наук.пр,- Льв!в: Льв1в.СП, 1977.- Т.74.-С.123-126.

56-90. Матер"1али науково-практичних конференции зм'ют яких вщображений в робот! (впровадження нових форм господарювання, ошнка ефективност! " виробництва молока 1 яловичини, використання корм!в ! трудових ресурав, розвиток ! формування ринку продукцп скотарства в Карпатському репош)

АНОТАЦП

Берез1вський П.С. Ефектившсть виробництва ; формування ринку продукцп скотарства в Карпатському регшн'и- Рукопис.

Дисертац!я на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук за спешальшстю 08.07.02 - економ!ка сшьського господарства-! АПК-1нститут аграрно! економки УААН, КиТв, 1998.

Викладен! основш результата комплексного досщження проблеми ефективного ведения скотарства 1 формування ринку його продукцп в Карпатському регюш. Зокрема, розкрит! теоретичн!, методолопчш ! прикладш аспекта питань визначення та анагнзу економ!чно!" ефектавнос-п виробництва молока 1 яловичини в ринкових умовах, обфунтовано основш перспективн!

параметр галуз1 скотарства в perioHi та шляхи вдосконалення оргашзашйних форм i системи еконопчних вщносин в молочному i м'ясному подкомплексах АПК. На ochob прогнозу рннковоТ ситуацн визначено напрями формування репонального ринку продук-пв скотарства.

Ключов1 слова: скотарство, репон, економ'шш взаемовщносини, попит, пропознц1я, цша, ефектившсть, репональний ринок.

Березивский П.С. Эффективность производства и формирования рынка продукции скотоводства в Карпатском регионе.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 Ч экономика сельского хозяйства и АПК.- Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.

Изложены основные результаты комплексного исследования проблемы эффективного ведения скотоводства и формирования рынка его продукции в Карпатском регионе. В частности, раскрыты теоретические, методологические и прикладные аспекты вопросов определения и анализа экономической эффективности производства молока и говядины в рыночных условиях, обоснованы основные перспективные параметры отрасли скотоводства в регионе и пути совершенствования организационных форм и системы экономических отношений в молочном и мясном подкомплексах АПК. На основе прогноза рыночной ситуации определено направления формирования регионального рынка продуктов скотоводства.

Ключевые слова: скотоводств'о, регион, экономические взаимоотношения, спрос, предложение, цена, эффективность, региональный рынок.

Berezh'SKiy P.S. Production efficiency and forming of the cattle-breeding products market in the Carpathian region.- Manuscript

Thesis submitted for receiving a scientific degree of the Doctor of Economic Sciences on speciality 08.07.02 - Economics of fanning and AIC Ч Agrarian Economics Institute of the UAAS, Kyiv, 1998.

Principal results of complex research of cattle-breeding efficient management problem and cattle-breeding products market forming in Carpathian region are represented. In particular, theoretical, methodological and applied aspects of problems of definition and analysis of milk and beef production economic efficiency under market conditions, main long-term parameters of regional cattle-breeding industry, ways of organizing forms and economic relations system improvement in milk and meat subcomplexes of Agroindustrial Complex are substantiated in dissertation. Trends of developing of cattle-breeding products regional market on the basis of market state prognosis are defined.

Key words: cattle-breeding, region, economic interrelations, demand, supply, price, efficiency, regional market.

Похожие диссертации

• Проблемы эффективного функционирования АПК в условиях рыночной трансформации экономики
• Повышение эффективности производства молока в условиях конкуренции
• Исследование возможностей внедрения СНС и ведения национальных счетов на основе сводной бухгатерской отчетности институционных единиц
• Формирование консолидированной финансовой отчетности ходингов в соответствии с международными стандартами финансовой отчетности
• Применение метода сводных показателей для многокритериального оценивания страховых компаний в условиях неопределенности