Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Эффективность финансового стимулирования инвестиций в охрану окружающей среды тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Боронос, Виктория Георгиевна
Место защиты Сумы
Год 1997
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Эффективность финансового стимулирования инвестиций в охрану окружающей среды"

о-; Сумський державний ушверситет

На правах рукопису

Боронос Вжторш Георгивна

ЕФЕКТИВШСТЬ Ф1НАНС0В ОГО СТИМУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1Й В ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Спешальшсть 08.08.03. - Економка навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата економгчних наук

Суми -1997

Дисертащею с р) копне

Робота виконана ь Суыськом) державному унтереитеп.

Науковий кершшк - доктор еконолячних наук, професор,

Мельник Леотд Григорович. Офиайш опонеити - доктор еконошчннх наук, професор

Поло;кш Володшнр Микодайовнч. - кандидат екчшончних наук, доцент

Логшно Олександр Олександрович. Провщна органпашл - Центр диещження науково -

техтчпо! о но1Сшоалу та сторн наука Г(А1-1 У'крашн, м. Кп'ш.

Захист дисерганн вщбу деться 2о вересня 1997 р. о 14 годит на'засьчанш спеццгтзовашм йчсноТ ради К 22.01.03 в Сумському державному ушаерсигеп за адресою:

244007, м.Суми, цул.Римського - Корсакова, 2. 3 дисерташею можна ознакомились у б^блютещ Сумеьког о державного уншеренте 1у

Автореферат решелаааа ^......... 1997р.

Вчений секретар сиешалиоыннм ичено\' ради, кандидат еконо.\нчш1х наук __ Кпслиа И.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальшсть теми досщження. 1нвестицшна взаемсдая Miо економжою та еколопего в УкраМ наблизилася до такоГ меж!, коли iT подальший розвиток з допомогою емшричного перебирання BapiamiB стае не тшьки нерацюнальиим, а й неможливим. Постшне недошвестування коитв на охорону навколишнього середовища, снуюча техшчна та ресурсна покика призводять до пщриву природного потенщалу та значного руйнування довюля. Основа протир1ччя полягае в зростаючш потреб1 у фшансових ресурсах та ix реальнш обмеженосп, з одного боку, й неефективност! метод1в фшансового регулювання, з ншого. Фшансов1 надходження в pi3Hi бюджета та фонди навколишнього середовища складають 1,5 мрд. гривень, а шльов1 витрати на цю сферу - лише 10% В1Д qie'i суми.

Вплив економ!ки навколишнього середовища на трансформащю виробничих В1Дносин не обмежуеться лише перерозподшьчими ефектами. Економ1ка довыля зачшае принципов! основи господарчого мехашзму та його функцюнування. В сучасних умовах змшюготься як особливост! формування еколопчного напрямку мотив]'в та стимул!в, так i сп1ВБ1дношення р1зних форм фшансового регулювання Тх втшення. Особливо! актуальности набувае анал13 адекватности реагування економ1чних вщносин на еколопчш змши. Наприклад, було шдраховано, що чиста вигода вщ 3aco6iB боротьби з забрудненням повиря i води в США дор1Внюе близько 26 мрд. дол ар i в за piK.

Хщ економ1чного розвитку породжуе необхЦшсть гармошзаци фшансовоГ бази охорони довкшля та ращонального використання природних pecypciB з акптазащею розвитку фшансових npouecin в , УкраТш. Динам1зм розвигку финансово! системи призводить до змш у iT традицшних ланцюгах: державному й мюцевих бюджетах. Змшюеться механ1зм розподыу фшансових pecypciB i в самш фшансовш систем!. Процеси нтернацюнал1зацп фшанав стимулюють необхщшсть ушфшаци нащональних метод1в фшансового регулювання охорони навколишнього середовища, породжують питания про "fx поеднання з наднащональними методами. В pi3Hnx кра'шах на початку 90-х рошв використовувалося бшьш Н1Ж 150 р13номанпгних метод1В впливу, з них близько 50% -регулююч1 санкцп, 30% - гранта, nmbroBi кредити, податков1 знижки, 20% - iHuii методи.

Становления нового мехашзму opicnTaui'i гпдприемств на еколопчш штереси, на стимулювання використання твестицшних pecypciB у прюритетних сферах техшчного розвитку стримуеться старими методами економ!чних BHMipia. Наприклад, Япон'ш зробила спробу скоригувати своГ дат, що характеризують нацюналышй доход, на ряд факторов, в тому числ1 й на еколопчний. З'ясувалося, що темпи росту ВНП за останн!

тридцять рок1в становили не 8,3%, а в середньому 5,8% на р'ш. Отже, за тепершшх умов специфично! неповноти шформаци розробка регулятор1в фшансового стимулювання (еколопчю податки, субсиди, платеж! тощо) особливо важлива.

На сучасному етап! головким стае пошук вар1ант1в поеднання основних форм регулювання - державно! та ринковоь 3 одного боку, в Д1яльносп по охорош довюля е таю напрямки, як1 пщ впливом лише ринкових сил або розвиваються недостатньо, або ж не розвиваються взагак 3 ншого боку, держава як загальноеконом!чний координатор вимушена спиратися на ринков! сили при стимулювашп охорони й вщтворюванш кавколишнього середовища в потр1бному напрямку. За тако'1 ситуаци необхщно переглянути принципи та тдходи до планування природоохоронноГ д1яльност1 шдприемств. Фшансовий план уже не е инструментом для реашзацц зверху заданих цшей. В!н поступаеться передбаченню еволюцп конкуруючих 1 регулюючих сил ринку.

3 урахуваншш викладеного, надзвичайно актуальне вивчення та впровадження р!зномаштних й орипнальних заруб!жних метод!в финансового стимулювання швестицш в охорону навколишнього середовища.

1.2. Мета та завдання доопдження. Метою досл!дження е анал1з та поглиблення теоретичних 1 методичних принцишв оц'шки ефективност1 фшансового стимулювання швестицш в охорону навколишнього середовища, удосконалення метод1в спрямування кошт'ш на швестици.

У вщповщносп до поставлено! мети були визначеш так! взаемопов'язаш завдання досщження:

- встановити структура! зрушення в прюритетах фшансово!' политики в галуз'1 рацюнального природокористування та охорони довкшгя;

- визначити головну мету змш у техшщ фшансового регулювання щодо екологи;

- розкрити функци шструмекпв регулювання та визначити принципи IX впливу на фшансове стимулювання еколопчного розвитку;

- обгрунтувати пщходи до типологи заходш еколопчноТ политики;

- розвинути суттев! ознаки ! призначення фшансових щструме!гпв регулювання;

- ДОСЛ1ДИТИ пор1вняльт характеристики ефективносп фшансових методов стимулювання швестицш;

- розробити методичш пщходи щодо визначення та обку еколого -нвестицШного р1вня пщприемства.

1.3. Предметом досшження е еконо\ичш вшносини, що виникають внаапдок швестування, вщтворення та охорони навколишнього

середовшца, а також ефектившсть змши цих вщносин шд впливом фшансового регулювання.

1.4. Об'ектом досцтження е джерела та методи швестування на пшприемствах та в галузях.

1.5. Теоретичною та методичною основою досщження е фундаментальш положения з теори ефективносп cycпiльнoгo виробництва, викладеш в працях Р.Коуза, Д.Кейнса, Д.Шрса, А.ГИгу, В.Леонтьева, а також фундаментальш досщження з економ1чних проблем оптим1заци природокористування 1 охорони навколишнього середовища А.Б.Авакяна, О.Ф.Балацького, П.П.Борщевського, К.Г.Гофмана,

A.А.Гусева, Н.1.Кошщево'1, Ю.ПЛебединсысого, Л.Г.Мельника,

B.О.Паламарчука, В.М.Полож1Я, В.Г.Сахаева, В.М.Степанова, А.ВЛугпса та ш.

В ход1 досщжень вшсористаш зватпг даш Магистерства статистики УкраТни, Мпистерства економш! УкраТни, Мшстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно! безпеки, матер1али Конференцп ООН "Навколишне середовище та розвиток", яка вщбулася в Рю-де-Жанейро в 1992 рощ, законодавщ та нормативш акти ВерховноТ Ради й Кабшету Мш1стр1в Украши з питань охорони довкшля та розвитку економпси.

1.6. Наукова новизна результатов дисертащйного досщження полягас в наступному:

- поглиблеш науково - методичш основи розвитку швестишйного пристосування економки 1 екологи, яке обумовлене аюишзащею регулюгачо!" рогп фшансового мехашзму;

- обгрунтоваш науково - методичш шдходи до типологп заход1в еколопчно!' покики;

- розвинут! сутгев! ознаки, функщ!" I призначення фшансових шструмента регулювання, як катаватор1в швестицшно'1 активностц

- обгрунтоваш пор!вняльш характеристики ефективносп застосування метод в стимулювання швестицш в охорону навколишнього середовища;

- запропоноват методичш шдходи та практичш рекомендацп з обжу еколого - швестишйного р1вня тдприемства, зор1ентованого на сталий розвиток.

1.7. Практичне значения робота полягае в тому, що и положения пстять системний анатз досв^ду нвестишйного пристосування економжи 1 екологи за допомогою фшансових важеш. Запропонована типолопя заход1з еколопчноТ пол^ики ключовим пунктом якоТ е економ!чн1 нструменти. Визначен! шляхи иожливоГ адаптацп ефективних фшансових стимулов вщтворення довкшля та охорони навколишнього середовища.

Матер!али дисертащйно! роботи були використаш в навчальному еколопчному курс! (1СХЕ1) для пращвниюв р1зних р!вней м1ського управшня, при виконанш роботи за замовленням (1994р.) Мшекобезпеки Украши "Проект Закону про еколопчт платеж! 1 податок та розробка нструктивних матер1ал1в про порядок нарахування та сплати еколопчних платеж1В 1 податив" та при шдготовщ пропозицш (1995) при доопрацюванш "Плану дш уряду Украши в 1995р. та 1996-1999рр. Роздш 12. Еколопчна политика. П.6. Еконопчний мехашзм".

1.8. Апробашя та впровадження результат!в досщження. Основн! положения дисертащйно! роботи неодноразово доповщались на науково -практичних конференциях разного р!вня, в числ! яких сщ вщзначити наступи!: М!жнародна науково - практична конференщя "Механ!зм управл!ння природокористуванням" (Суми, 1993), м!жнародна науково -практична конференщя "Управшня природокористу-ванням у регюш" (Суми, 1994), м!жнародна науково - практична конференц!я "Акту альт проблеми економки прнродокористування" (Суми, 1996), м!жнародна наукова конференщя "Враховуючи природу" (Брюсель, Бельпя, 1995), м!жнародний науковий сем!нар "Фшансове стимулювання охорони довкшля" (Лейден, Голанд!я, 1995), м!жнародний п!дсумковий сем!нар по реал!заца пшотного навчального проекту (програма ТАСК) "Заочний курс еколог!чного менеджменту для робпжшв мюьких самоврядувань Роси та Укра'ши (Кшв, 1996), м!жнародний симпоз!ум "Технолопчний вплйв цивтзаци на навколишне середовище" (Карсруе, Н!меччина, 1996), м!жнародна конференщя "Еколопя, сусшльство, економша" (Париж, Франц!я, 1996), м!жнародний "Еколопчний самм!т'96" (Копенгаген, Дашя, 1996).

Науков! результата, теоретичн! положения та висновки досщження були використан! при виконанш ряду науково - досщних роб!т:

- "Розробка господарського мехашзму охорони та вщтворення якост1 природних вод, атмосферного повггря, земельних ресурс1в Украши", 94 - 96 д/б, N 02.03.01/001 К - 95;

"Макроеконом!чне регулювання прнродокористування та природоохорон и на основ! еколопчно! цши нащонального продукту", 94 - 96 д/б, N 6.3/297;

"Розробка економ!чного шструментар!ю обгрунтування розм!щення виробничих сил агропромислового комплексу з урахуванням техногенного забруднення навколишнього середовища", 94 - 96 д/б, N 6.3/296;

- "Розробити модель фшансово - кредитноТ системи репонального природокористування", 94 - 96 д/б, N0194 и 008843;

- "Економ!чний механизм еколог!чного захисту зовшшньо -економ!чно1 д!яльност1 Укра'ши", 94 - 96 д/б, N 0194 и 009735;

За результатами проведених досщжень опубжовано 16 роб1т, загальним обсягом 4,7 друкованих ар купав.

1.9. Структура та з\нст робота. Дисертащя складаеться з вступу, трьох роздшв, висновыв, переку використаних джерел, додатюв.

У встуш мотивована актуальшсть дисертацшноГ роботи, сформульована мета та завдання досщження, охарактеризован! наукова новизна та значимють одержаних результата для практично'1 д1яльност1.

У першому роздш "Фшансове забезпечення швестищйноТ взаемодн економши та екологн" надана фшансова характеристика заход1в з охорони навколишнього середовища, розглянут1 принципи та передумови формування еколопчно сбалансоваиоТ поЬики. Показано вплив швестицш в екотехшку й охорону навколишнього середовища на динам ку економ!чного розвитку. Проведено системний анал1з закордонних й в^тчизняних метод1в комплексного стимулювання нвестиц1й в охорону навколишньго середовища.

У другому роздш "Пор1вняльна характеристика ефективносп метод в стимулювання швестицш" особлива увага придиена поглибленню методичних основ типолопУ шструмештв еколопчно! пол1тики, узагальненню ефективност! застосування фшансових нструмент1в для нвестицшних цьтей, обгрунтуванню методичних П1ДХ0Д1В для створення Д1евого механизму формування системи фшансових джерел.

У третьому роздш "Форми використання мехашзму фщансового стимулювання швестицш в охорону навколишнього середовища" розглянуто стратеп1 зад1яння мобшзацшних можливостей тдприемства для здшснення кашталовкладень в охорону довкшля, обгрунтовано економ!чш системи управшня нвестицшною д1ялынстго тдприемства, зор1ентованого на еколопчно сталий розвиток. Запропоновано практичний шструменгарш оценки та наведен! авторськ! розрахунки еколого - швестицШного р1вня шдприемств Сумсько!' область

У висновках сформульоваш основш результати та висновки, що одержан! в ход! дисертацшного досщження, даються рекомендаци щодо \'х практичного впровадження. Запропоноваш напрямки подальших досщжень в данш галуз!.

У додатках М1стяться нформашйно - довщков! матер1али, результати допом1жних розрахунюв.

1.10. Декларащя конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результат^, що виносяться на захист:

- нов! характеристики суггевих ознак техшки фщансового регулювання швестицшно'1 д!яльносп;

- наукоа! засади типологн захоД1в еколопчно! поп'ики;

- методичш основи досл1дження характеристик ефективноеп застосування метод1в стимулювання швестицш;

- нов! методичщ шдходи щодо зд1йснення ранжування еколого-швестицшного р!вня пщприемства;

- методичш шдходи формування фшансових ресурав та джерел шдприемства, зоркнтованого на еколопчно стадий розвиток.

2. ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦН

2.1. Досщженням встановлено, що модель державно!" фшансово!" поггики Укра'ши в галуз! ращонального природокористування й охорони довюля знаходиться на даний момент у стадп кристагшаци. Мехашзм та шструменти фшансового програмування, правила, що регулюють д^яльшсть фшансових шститут(в 1 форм 'X "зктиковки" з ринком, структурш зрушення в прюритетах фшансовоУ поггики та пол1тики сталого финансового й еконошчного розвитку зазнають яккних змш. Головна мета змш у технвд регулювання полягае в створенш фшансового середовшда, здатного швидко передавати р1зномаштш мпульси (економ1чш, пол1тичш, сощальш I Дт.п.) на всю економ1чну систему, залучаючи в орб!ту анал1зу: економ1чний зркт, зайштсть, галузеву кон'юнктуру, цши, швестицшний погенщал. Проведений анал13 засвщчуе снування суперечностей в напрямках можливих тенденцш 1х розвитку.

Економ1чний зркт. При здшсненш еколопчних програм економ!чне зростання пщприемства може стримуватися або в результат! перемикання швестицш, або ж внасщок виникнення в господарському середовищ! дефщипв матер1атв, енергп тощо. В той же час змши господарськоТ кон'юнктури, отримання податкових пшьг 1 субсидш можуть сприяти економ1Чному зростанню.

Зайштсть. Потреба у специалистах 1 робггниках для реал1заци еколопчних програм стимулюе створення додаткових робочих мкць. Негативно на зайштсть впливае згортання еколопчно шкщливих виробництв, подорожчання продукщТ, закриття пщприемств, як\ не задовольняють потреби еколопчних стандарпв.

Галузева кон'юнктура. Висока кон'юнктура пщтримуеться в галузях, що виробляють очисне устаткування. Падшня кон'юнктури в галузях -забруднювачах попршуе перспективи Тх розвитку.

Цши. 1ндекс росту цш на товари р1зномаштних груп може вщр1знятися довол1 суттево, бо реал1зашя еколопчно чистих варшнт1в виробництва продукцп прв'язана з р1зними витратами для р!зних виробництв. У зв'язку з цим попика фшансового менеджменту повинна бути селективною з наголосом на перерозподшьч1 функца финансового регулювання.

Швестицшний потенщал. На цши готово! продукцн чинить вплив зр1ст витрат, пов'язаний з небхщшстю встановлення очисних споруд. За зростанням цши сл!дуе падшня попиту, що призводить до скорочення обсягу виробництва та нвестицш. В той же час зростае попит на продукцию тих шдприемств, що випускають очисну техшку. Зркт розм1ру нвестицш в сунжних галузях призводить до зростання обсяпв виробництва.

Таким чином, актатазуеться регулююча роль фшансового механизму, зростають вимоги до пошуку ефективних метод1В стимулювання нвестицш в охорону навколишнього середовища.

2.2. В робот! обгрунтовано, що поляка ндикативного центру у галуз! управшня набором ргзномаштних нструменпв регулювання повинна виконувати наступи! функшУ: 1) гарантувати наявшсть в економщ! можливостей здшснення еколопчно доцшьних ппщатив; 2) створювати економ1чно обгрунтоваш умови для досягнення еколопчно!' р1вноваги; 3) сприяти забезпеченшо необхщних темшв досягнення еколопчно? р1вновага за допомогою фшансових ресурс!в; 4) формувати конкурентна переваги для еколопчно сбалансованих тенденцш розвитку; 5) передбачувати зменшення уразливосп еколопчно ор1ентованих шдприемств та галузей при посиленш нестшкосп економжи.

Анагпз показуе, що при сбалансуванш набору шструмента регулювання для стимулювання нвестицш шдикативний центр повинен ураховувати: 1) стввщношення перспектив довгострокового та короткострокового зростання економжи; 2) стввщношення довгостроково"1 та короткостроково!" ефективносп методов регулювання; 3) сшввщношення гаучкост! метод!В стимулювання 1 нвестицш в довгостроковш та короткостроковш перспектив!.

Вивчення зарубежного та впчизняного досв!ду з реал1заци функцш та формування структурного складу метод5в економ!чного регулювання, а також ефееттв, що вони викликають, дозволило сформулювати наступи! принципи IX впливу на фшансове стимулювання розвитку швёстицшного процесу.

Принцип ефективносп. Роз'яснюе вщсутшсть !деальних метод!в регулювання, установлюе взаемовщносини м!ж виг!дн!стю методу та розм^ром щвестицшних ресурс!в, яы споживаються при його зд!йсненн!.

Принцип сталого регулювання. Вщображуе важливють збереження спадковост! в тенденщях регулювання, тому що Тх р!зка зм!на супроводжуеться великими економ!чними збитками.

Принцип компром!су. Роз'яснюе необх!дшсть пошуку оптимального сполучення ц!лей регулювання, наприклад, локальних та глобальних.

Принцип етагшосп. Роз'яснюе необхщнють синхрошзованого розвитку у час] метод1в регулювання з периодичшстю становления ринково'Г економш!.

Принцип адатацп. Встановлюе необхщшсть ефективного пристосування методов регулювання до важкопередбачуваних умов змши техшко - еконоличних характеристик швестицшноТ Д1Яльности

Принцип цикличность Характеризуе необхщшсть узгодження метод1В регулювання з фазами та особливостями технолопчних, природних, науково - техшчних циюпв.

2.3. В робот1 поглиблеш методичш основи типологн шструменпв еколопчноТ политики та узагальнена ефектившсть застосування економ1чних шструменпв. Як показано в табл.1, шструменти роэр13няються в залежност1 в\д типу вжитих заход в:

1)адм1н1стративне регулювання;

2)економ1чн1 шструменти;

3)шформац!я 1 заходи переконання.

Лйпя розподшу М1Ж цими трьома типами заходов не завжди чггка, оскшьки деяю заходи важко класифшувати на практищ через наявшсть у них шших елеменпв. Наприклад, субсиди часто використовуються для полегшення фшансового тягаря забруднювача при використанш приницишв адмшстративного регулювання.

Адмшютративне регулювання. Воно спрямоване впливати на поведшку забруднювача через законодавство та шституцшш установи. Адмшютративне регулювання обмежуе кшьюсть альтернатив, яю доступш добровольному вибору ндив1дуум1в у сусшльств1, шляхом або заборон, або обмеженням деяких вшив д1Яльносп, окр1М дозволених (сертифжати). СанкцИ, як правило, е центральним аспектом регулювання цього типу.

1нформацЫ 1 переконання. 1Д заходи спрямоваш впливати на поведшку через шдвшцення свщомосп. Мета еко-маркування 1 еко-аудиту - встановити бшьш високий р1вень чггкостк за допомогою еко-маркування то вар в на звичайному ринку, за допомогою еко-аудиту на фшансовому ринку. Еко-аудити також можуть зробити бшьш вагомий внесок у покращення довкшля, визначаючи нов1 ор1ентири для товар!в, як! збер'1Гають частину потужностей, що використовуються ! зменшують викиди без зростання виробничих витрат.

Види заход!в, що визначаються як функцп переконання через штернащонал13ащю еколопчноГ свщомосп 1 в1дпов1дальност1 за пришит ршення, застосовуються для досягнення згоди. Це - типовий випадок при переговорах, нашлених на добровшьний компромк м1ж владою 1 промисловктю для виршення специф1чних проблем навколишнього середовища.

Таблиця 1. Заходи еколопчноТ псштики

Адмпнстративне Еконопчт 1нформацш 1

регулювання шструмени переконання

Заборони / дозволи Платеяа 1нформац1я

серти<Ыкати - платеж1 за стоки - осв1та

- схвалення - платеж! користувача - шдвишення

- реестращя - виробшнп податки св^домосп

- податкова - громадська

диференщащя шформащя

- еко-маркування

прпппси субсиди - еко-аудити

- технолопчш вимоги - гранти

- стандарта на викиди - ГПЛЬГОВ! кредити екологичне

- система квот - податков1 знижки кегпвниптпо

- , технолоп'1

розрахунково- - ресурсозбереження

санкшТ депознтна система

- штрафи - повторне УГОДИ

- конфюкащя вшсористання - "добровтьне

- акумулювання рахунюв врегулювання"

дозвол1в - розмщення - досягнення

компромшу

створення ринку

- торпвля дозволами поггичш заяви

на викид

- ринкове втручання

- страхування

зобов'язань

залучення спшул1*в

- платежи за

невикористання

- виконання угод

Економ1ЧН1 шструменти. Шдгрунтям застосування еконо.чпчних нструмент!в слугуе покращення еколопчно! ситуацп шляхом добровшьноГ учасп економ1чних. агентов (споживач!в, виробннюв, швестор'ш) в процес! еколоташ! та шдштовхуванням 1х до ращонально!" поведшки. Зменшення викид1в не буде однаковим для у<х агентсв доки ращональна поведшка не стане у них однаковою. Теоретично потр1бний економ!чний шструмент забезпечуе насыльки це можливо те, що еколопчно!" мети буде досягнуто з найменшими витратами, - це 1 е найголовшша вщмшшсть цього типу регулювання.

2.4. В робой узагальнсш шдходи до оцшки ефективност! застосування економ!чних шструмент'ш.

- Платежи Платеж! можуть розглядатися як цша, заплачена за забрудненяя, яка включае частину або вс1 зовшшш затрата, пов'язаш з д!яльшстю забруднювача.

Виробнич! податки - платеж! за продан! товари ! послуги. Мета !нструменту - обкласти податком товари, як! викликають попршення довпля внасщок добування, виробництва, використання та розмвдення. Додатков! витрати на виробництво цих тоаар!в або послуг також оподатковуються.

Адмшстративш платеж! - платеж! за офщшш послуги, пов'язаш з упрашпнням станом навколишнього середовища.

Податкова днференщащя, як правило, - це знижуючий виробничий податок на еколопчно безпечш зам!нники. К ефект у стимулюванш вплив^в, створених хитанням вщносних щн на користь еколопчно безпечних товар!в.

- Субсидц. Субсидп - це р!зш форми фшансовоГ допомоги забруднювачам для того, щоб шдштовхнути !'х до зм!ни поведшки або полегшити Ух економ!чну ношу при використанш заход!в адм!н!стративного регулювання. Загалом, субсиди не пов'язаш з "принципом платеж!в користувача". Вони можуть набути форму безповоротних грант!в, шльгових кредит!в з! зниженими ставками або податкових знижок, яы зменшують податковий тягар забруднювача шляхом прискореного зменшення швестицШних витрат, якщо досягнуто покращення довкшля.

- Розрахунково-депозитна система. У розрахунково-депозитних системах до цши продукту додаеться величина додаткових виплат. Додатков! виплати здшсшоються, коли товар, його вщходи або тара, поверней! в систему збору замють обговореного розмодення, яке викликае збшьшення юлькоси В1ДХ0Д1В або шших вид!в забруднень.

- Створення ринку. Торпвля дозволами на викиди е альтернативою платежам за викиди з такими ж характеристиками. Мета тако!" торпвл! -чпко визначити права власност'1 на суспшьний товар: навколишне

середовище. 1снують й ныл форми створеняя ринку: ринкове втручання 1 страхування зобов'язань. Вони застосовуються р1дше 1 поки лише на експериментапьнш основь

- Застосування стимул! в. Ця група шструменпв знаходиться на мела мгж адмшктративними 1 економхчними заходами. Але як противага санкциям, застосування стимул1в не срямоване на покарання за еколопчш злочини, однак застосовуеться для зниження привабливосп В1ДМОВИ дотримуватись адмшстративного регулювання у тих випадках, коли невиконання заборон або в!дхилення в1д стандарте е реальною альтернативою.

Платеж! за невиконання застосовуються, коли не задовольняються вимоги по зниженню викщцв шсля конкретно! дати, але кошти збираються до того, як тдприемствами були зроблега певш кроки, 1 повертаються, коли вимоги задоволеш. Це сприяс процесу виконання вимог або прискорюе його.

В юнцевому щсумку, еколопчна поведшка може регулюватися на р1зних стад1ях процесу виробництва - споживання: введения товару, процес виробництва, споживання енерпх, зменшення 1 рециркулящя в1дх0д1в, засоби для переробки вщходш, характер та обсяг викщцв, !н.

На мал. I подаш приклади цшьового спрямув1ання для ршшх економ1чних шструмента. Деяга шструменти можуть застосовуватися больше, шж на одшй стадп. Наприклад, виробнич1 податки для зниження використання токсичних складових на вход!, тобто на сировину, л на виход!, тобто на готовий споживчий продукт.

2.5. Детально розглянуто функцюнування механизму продажу дозвол!в на забруднення. Регулюкт органи влади встановлюють певний р!вень викиду забруднюючих речовин ! видають дозв!л на забруднення. Проанал!зоваш аргумента на користь виставлення дозвол!в на продаж ! ефектившсть такого струменту. Забруднювач! з малими витратами на зменшення ктькост) викид!в вошть Тх знизити, ашж купите дозв!л. Забруднювач1 з високими витратами на зниження рхвня викид1в вщдають перевагу кутшп дозвол!в. Ринок, що виникае, робить мшмальними загальш затрата на зниження викид!в. Придбати дозволи на ринку можуть I еколопчш товарисгза - з метою Гх знищення. Сертифжатна система приваблива там, що дозволяе нейтрадзувати недол'1ки, притаманш регулюванню з допомогою стандарт1в ! ставок податлив. Ймов!рно, що останн! можуть бути нев!рно оцшеш. В умовах шфляци постшно зм1нюються реальш розм!ри податк!в. Оскшьки сертжЫкатна система пов'язана з попитом ! пропозиц!ею, то вона враховуе ц! змши. Розглянуп переваги й недол!ки р!зних тишв сертиф!катних систем.

Еконо-лйчт шстру-менти

[Т] Платеж! за стоки [4) Амшстративш платеж! (2] Платеж! користувач!в ^ Податкова диференц!ац!я

@ Виробнич! податки |7) Розрахунково-о Субсиди депозита система

(з) Торпвля дозволами на викиди

Мал. 1. Зап0д1яння еколопчного збитку та застосування економ'тних шструмент1В

3 позицн ефективност! розглянуп протир1ччя в систем! регулювання за допомогою стандарт, податюв 1 субсидш. Показано випадковий характер досягнення економ!чно ефективних ршень за допомогою стандарта, а також причини ускладнень, що виникають в оргашв контролю при накладенш штрафних санкцш. Поеднання стандарив 1 податюв вияплясться бшьщ ефективним, шж використання' лише стандарт. Однак впровадження податюв у якост! регуляторав висувае особлив! вимоги до нформац!йного забезпечення регулюючого центру. На в!дмшу в!д податыв ! штраф!в, субсидп реал!зують принцип заохочення забруднювача впроваджувати техшку, яка зменшуе забруднення. Вт1м, ефект регулювання в!д введення .субсидШ важко визначити. Короткострокова реакц!я на субсидио аналопчна реакци на податок, а в довгостроковому нтервал! субсид1я може навпъ стимулювати зростання забруднення.

2.6. Аби запоб!гти ст!йкому недо!нвестуванню, еколог!чн! програми, що сфокусоваш на довгостроков! цш, погребуюгь спйкого фшансування за допомогою фшансових механ!зм!в, шляхом яких на програми (або ди всередин! програм) спрямовуються певн1 надходження р!чного прибутку. Основною перепоною у вибор! фшансового механ!зму е складн!сть у визначенш джерел формування р!чного прибутку, як! можуть розглядатись як джерела швестування програми.

Досл!дження показали, що серед проблем використання фшансових важел!в, можна видшити сл!дуюч!:

1) ефекти розповсюдження - ф!нансов! важел! можуть викликати негативний ефект в багатьох сферах, особливо на кнуючих пщприемствах. Цей вплив б'ыъш очевидний, коли шдприемства вже адаптувалися до своТх регуляторних оточень.

2) адм!н!стративн1 витрати - запровадження ф!нансових механ!зм!в тягне за собою значщ адм!н!стративн! витрати. Бтышсть ёконом!чних важел в потребуе мон!торингу. Цей монггоринг може бути б!льш дорогим, Н1Ж т! надходження, що мобшзуються регулюванням.

3) конкурентн!сть - фшансов! важел! можуть п!двищити плату для шдприемства за входження до ринку продукцп , знижуючи таким чином його конкурентн! можливост!;

4) невизначешсть - ц!на, наприклад, дозволу на забруднення може коливатися у вщповщност! з умовами ринку. Через те, що плат!жн! р'тн! також можуть коливатися, якщо не дотримуватися еколопчних стандарта, у шдприемства виникае велика невизначешсть стосовно своТх майбутшх витрат на зменшення забруднення;

Як показуе огляд перепон на шляху використання економ!чних нструмент1в, на практиц! таю мехашзми потребують, у б!льшост! випадк!в, неабиякого втручання держави. Вивчення використання

ексшом1ЧНих важел1в свщчить, що бшышсть з них е швидше джерелами грощових коцтв, шж шструментом досягнення ефективность Це бшьш пом^тно, якщо поглянуги на процеси, що вщбуваються останшм часом в еколопчному фшансуванш. Можна вщокремити три основш тенденцн:

а) Зростаюч! витрати - загальм витрати на досягнення поточного р1вня якосп довкшля збшьшуються;

б) Зростаюч1 частки мюцевого фшансування - частка держбюджету у фшансуванш еколопчних програм зменшуеться. За наявносп поточного дефщиту ця тенденщя, швидше за все, зростатиме. Сутшсть а в тому, що грошов1 накладш витрати на збереження якост! довкшля зростатимуть 1 непропорцшно дягатимуть на плеч! м!сцевих адм!тстрацш;

в) Нове регулювання - в той час, як витрати на поточне регулювання зростають, ропонуються нов! види регулювання. 1Д! витрати призведуть до додаткових видатмв мйщевих оргашв.

2.7. М!сцев! органи влади мають декшька шлях!в для того, щоб створити джерела ф!нансування досягнення яккно нових еколопчних умов: .

- ф!нансувати IX з м!сцевих ресурс1в;

- отримати додатков! зовшшт фонди;

- вщмовитись вщ реал!заЩ1 еколопчних вимог, не виконуючи шструкцн або зменшуючи р!вень послуг.

Можна викреслити останн!й пункт як небажаний. Зовшшш ж кошти можуть надходити з двох джерел: державш та дотапп обласного р!вня. Оскшьки державш позики ! дотаца обласного р!вня швидше за все не покращать значно ситуацн з поточними ф!нансами, единим ефективяим джерелом додаткового каи!талу в бшьшост! випадюв е приватн! фонди.

Якщо м!сцева влада не зможе залучити ф!нансов! ресурси приватних фонд1В, то змушена буде покривати додатков! накладн! витрати з власних ресурЫв. Мюцев! органи можуть зробити це в межах поточного р!вня асигнування, змшивши розподш бюджету або покращивши ефектившсть його виконання. Змши в розподш бюджету виявляються вкрай складною проблемою, оскшьки одночасно мкщев! органи управления вимушен! звертати увагу на зростакта потреби нееколопчних програм. Як альтернативний вар!ант, мкцев! адмМстрац!'! можуть спробувати збшьшити р!чний прибуток шляхом встановлення бшыц високих або нових податшв чи внеск!в. Вони також можуть спробувати взяти додатков! ф'шанси в кредит. Однак, оскшьки так! грош! вреит решт повинн! бути поверней!, таке решения можна вважати кращим лише для тимчасового полегшення - за рахунок нащадк!в.

Мкцев1 адшшстрацП' в дшсност! мають стпдуюч! можливост!, аби покрити додатков! ф!нансов! накладн! витрати на екологпо: пол!пшити ефектившсть, ввести нове чи вище оподаткування або розширити систему

внесив 1 звернути увагу на велику юльйсть приватних фощцв. В робот! обгрунтоваш да по залученню приватних фощцв до фшансування еколопчних нвестицш.

2.8. Науково обгрунтована концепщя функщонування тдприемства, зор1енгованого на еколопчно стадий розвиток. Розглянуто стратеги зашяння мобЫзацшних можливостей тдприемства для здшснення швестицшних витрат в охорону довшля. М!рою для ранжування пщприемств запропоновано використати показник "еколого-швестицшного р1вня" (Е1Р). Вш оцшюеться за формулою: Х

1Вс - 1Вк

Е1Р = - , (1)

1Во-1Вк

де 1Вс - ршень стратепчних швестицшних витрат тдприемства, грош.один.; Юо - ршень громадсько отимальних швестицшних витрат тдприемства, грош.один.; 13к - р1вень критичних швестицшних витрат тдприемства, грош.один.

При оцшщ швестицшних витрат необх!дно враховувати вкладення: 1) в стратепю (НДР, планування, вивчення ришав); 2) в потеншал тдприемства (персонал, оргашзащя, "ноу-хау"); 3) в потужносп (споруди, обладнання).

Показник Е1Р можна скоригуватк для ощнки зв'язку виробничоТ д!яльност! пщприемства з його ж д1яльшстю в галуз! охорони довкшля. В якост1 коригуючих фактор1В можливе використання нормативу стратепчноТ адаптацп (враховуе политику зростання, ринкову й продуктову диференщашю, конкурентний статус тдприемства) 1 нормативу стратепчних можливостей (враховуе ефектившсть загального ! финансового управшня щдприемством, податки, нфляцшш процеси).

Як приклад використання Е1Р, зд^йснено ранжування пщприемств Сумсько! область що скидають шюдлив1 стоки галъвашчних виробництв (табл.2).

В робот! визначена доцшьшсть ощнювання економ!чно1 ефективност! еколог!чно ор!ентованих заход!в на р1вш пщприемства за формулою:

П, = Р<-С,- а-Н< , (2)

де П( -прибуток, що залишаеться в розпорядженн! тдприемства в 11-му рощ, грош, один.;

Р( - доход в'1д реатзашТ продукци в 1>му роц!, грош, один.;

Се С0б1варт1Сть виробництва продукци в 1-му рощ, грош, один.;

Н| -загальна сума податюв {виплат з балансового прибутку (платеж! за природа! ресурси, за забруднення навколишнього середовища та т. !н.) в!-мурощ, грош, один.;

а -коефодент, що характеризуе розпод!лення податкового тягаря м!ж покупцями ! продавцами в залежност! В1д еластичноеп попиту ! пропозицп.

Запропоноване нами урахування коеф!ц!енту дозволяе розширити меж! застосування еколопчно прийнятно!' техшки.

2.9. Досл1Дженнями встановлена ймов!рна роль фшансових важел!в як джерела 1рошових кошт!в для специф!чних еколопчних програм. Аби використати потенцшш джерела р1чних прибутк!в, повинн! бути виконан! як мшмум дв! умови: 1) необх!дно налагодити прямий зв'язок м!ж програмою ! мехашзмом; 2) накладш витрати механ!зму повинш бути справедливо розподтеш.

Здатшегь економ^чних важел!в служити джерелом стшкого р!чного надходження грошовых коитв залежить, В1Д Ух в1дношення до р!зних ц!лей т!е'1 чи шшо!' програми. Р!зш фшансов! важел! мають [ р!зн! вимоги стосовно IX запуску. Б!льш!сть тдприемств оточена багатьма сферами впливу, кожна з яких мае свою характеристику. Отже, можливюгю використання конкретного економ!чного механ!зму, як джерела ф!нансових надходжень, е його сумюшсть з т1ею чи шшою сферою повноважень.

В робой розглянуто два показника, яю спроможш в!добразити сум1сшсть ф!нансових важел!в сферою повноважень. Це р!вень ринкових вимог та адм!н!стративн! можливост! т1еТ або шшо? юрисдикцп. Якщо, прим!ром, нема достатшх вимог до територи, выведено'! на розвиток, жодне з тдприемств не придбае дозволу на розмпцення вщход!в 1, таким чином, не буде отриманий р1чний прибуток. Аналопчно, якщо сфера впливу не мае

достатньоГ адм!н!стративно!" сили, щоб контролювати ! стимулювати куп!влю-продаж, неузгоджешсть падрве вимоги до кредит!в ! вщтак зменшить наявн! джерела еколопчного пол!пшення.

Для кожно! еколопчно!' програми потр!бш специф!чн! фшансов1 важел!. Сумкшсть таких важел!в мала б додатков! функщональш властивост! - таю, як законодавче уповноваження, необх!дне для Гх застосування ! В1Дповцзшсть м1ж типом р1чного прибутку, який вони генерують (з точки зору важливосп, передбаченост!! стабшьносп р1чного прибутку) та потребами у фшансах для р!зних майбутн!х дш.

Ф!нансов! важел! можуть забезпечити грошовими коштами р1зш ди. Бшыие того, фщансов1 важел! дозволяють органам влади розподшяти накладн! витрати по фшансуванню еколопчних програм М1Ж к!лькома

групами. Як цше, фшансов! важел1 мають, таким чином, потенщал, що дозволяе забезпечити стшке фщансування еколопчних швестицш.

Таблиця 2.

Ранжування шдприемств СумськоТ обласп за показником еколого-швестицшного р1вня (Е1Р)

Шдприемства Питом! ГВс, дол./м2 гальва-нопок-риттт на рж Питочп 1Во, дол./м2 гальва-нопок-ритпв на рш Питам 1Вк, дол./м2 спч-них вод на рк Е1Р Ранг шдпри емства за показником Е1Р

Конотопський арматурний завод 49,5 38,7 5,5 1,36 7

Сумский завод "Метеор" 30,7 23,9 2,3 1,40 5

Сумський завод "Насосенергомаш" 27,0 21,4 5,0 1,32 9

Ямпшьський мехашчний завод 16,4 12,8 1,3 1,29 10

Роменський завод АТС 11,8 9,2 1,6 1,33 8

Тростянецький завод "Електропобутприлад" 10,1 7,9 3,2 1,38 6

Сумський завод "Сумсельмаш" 10,0 7,8 20,0 2,18 2

Глутавський завод агрегатних вузл1в 4,5 3,5 ' 12,2 1,53 3

Охтирський завод "Промзв'язок" 4,0 3,1 3,0 1,42 4

Глух1вський завод "Електропанель" 1,4 1,1 25,0 2,36 1

3, ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦП

3.1. Проведений анал!з фшансового стимулювання швестицшноТ сфери економ^ки свщчить, що у традищйних шструментах фшансового регулювання природоохоронних швестицш треба провести зрушення з урахуванням перехщного перюду.3.2. Достдженнями встановлено, що серед найважливших фшансових шструмент1в, як! впливають на прийняття ршень при швестицшному плануванш сщ вадокремити:

а) бюджетне ф!нансування програм ! проект!в, при розробц! яких використовуеться метод "витрати - вигоди" для вим!ру зовн!шн!х економ!чних ефеквв. Тут центральним моментом е варт!сна оц!нка економ1чного збитку, техшка одержання якоТ може здшснюватися на основа оргашзацп процедур голосування з приводу якост1 навколишнього середовища, оргашзацп опитування защкавлених ос!б щодо 1'х здатносп платити.за зм!ни якосп довюля, вивчення взаемозалежност! елементш якост! навколишнього середовища й ринкових товаров;

б) систему податив (платеж!в) за забруднення, субсид!й та торпвля дозволами на викиди. Найрозповсюдженший принцип "забруднювач платить" не повинен ставати вузловим елементом фшансово"! полйики. За нинццщх перехщних умов, на наш погляд, точнше було б не обмежуватися обкладанням податком тшьки забруднювача, а керуватися принципом "забруднювач платить першим";

в) характер формування та структура процентних ставок у мехашзм! фшансування ст!йкого еколопчного розвитку. Змша процентних ставок впливае на зростання ризику можливих втрат у дохода а також вимагае створення нових фшансово-кредитних шструмештв з метою страхування в!д ризшав, пов'язаних з1 змшою процентних ставок.

3.3. 1снуе необхщшсть у проведены бшьш глибокого анахзу рол1 економ!чних важел!в як джерела ф!нансових ресурав для р1зних еколопчних програм. Коли за допомогою такого анашу накопичиться база потр!бних даних, можлива ймов1рна ощнка загального внеску економшних важел!в в зм1ну якост! ф!нансового мехашзму, що спроможний забезпечити ефективний конотроль за забрудненням. При наявносп зростаючо! потреби в !нвестуванн! ст!йкого еколого -економ!чного розвитку така оцшка конче необхщна.

Перек опубкованих праць.

За темою дисертацп опубковано таы пращ:

1. Балацкая Л.Н., Боронос В.Г., Плетникова Н.П. Принципы определения коэффициентов корректировки ставок платы за вредный выброс автотранспортного происхождения в атмосферу. //Экономические методы управления природопользованием: от теории к практике: Труды научно - практической конференции, - Сумы: СФТИ, 1991. - с.85-86 (особисто автора 0,2 д.а.)

2. Павлик В.А., Финашко В.В., Боронос В.Г. Экологический вектор развития транспортных средств и транспортной энергетики. // Механизм управления природопользованием: Труды республиканской научно -практической конференции, - Сумы: СФТИ, 1993. - с.62-63. (особисто автора 0,1 д.а.)

3. Иванов Б.Г., Сухова Л.Ф., Боронос В.Г. и др. Структурное регулирование финансовых источников предотвращения глобальных экологических рисков. // Управление природопользованием в регионе: Труды международной научно - практической конференции, -Сумы: СумГУ, 1994. - с.63-64. (особисто автора 0,1 д.а.)

4. Боронос В.Г. Финансовое программирование природопользования: инвестиционный аспект. // Управление природопользованием в регионе: Труды международной научно -практической конференции, -Сумы: СумГУ, 1994. - с.52-53. (0,1 д.а.)

5. Павлик В.А., Гайворонский Ю.М., Боронос В.Г. и др. Финансовый менеджмент и программы экологического развития. // Управление природопользованием в регионе: Труды международной научно - практической конференции, - Сумы: СумГУ, 1994. - с.92-93. (особисто автора 0,1 д.а.)

6. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Боронос В.Г. и др. Украина: экономические инструменты // Заочный курс экологического менеджмента для работников городских самоуправлений России и Украины: в 3-х томах. - Сумы, Фрайбург: Манускрипт, 1996. - т.З. - с.296-З09.(особисто автора 0,4 д.а.)

7. Боронос В.Г., Бутенко Е.В. Финансовые регуляторы стимулирования экологической деятельности предприятий. // Актуальные проблемы экономики природопользования: Труды 13-й ежегодной научно

- практической конференции, Сумы, 21-23 мая 1996. - 4.1. - Сумы: СумГУ,

1996. - с.41-44. (особисто автора 0,3 д.а.)

8. Melnik L.G., Kovalyov I.A., Boronos V.G. Ecological Price as an Indicator of a Risk Assessment // Technological Civilization Impact on the Environment. Situation in the post - Soviet area, Karlsruhe, Deutschland, 1996.

- p.157-158. (особисто автора 0,05 д.а.)

9. Vladimir Pavlik, Pavel Rubanov, Victoria Boronos. Steering Economic Mechanism of Ecological Transport Development. // Ecological Summit'96: Abstract Book, 19-23 August 1996, Copenhagen: The Royal Danish School of Pharmacy Copenhagen, p.53.3 (особисто автора 0,05 д.а.)

10. Боронос В.Г. Налоговое регулирование в системе экономических инструментов, стимулирующих природоохранную деятельность. II Экологическая экономика и управление. Сумы: ИПП "Мрия - 1" ТД,

1997. -с.23-31.(0,4 д.а.)

АННОТАЦИЯ

Боронос В.Г. "Эффективность финансового стимулирования инвестиций в охрану окружающей среды". Диссертация является авторской рукописью на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.03 - "Экономика окружающей среды". Сумский государственный университет, Сумы, 1997.

Защищается рукопись, содержащая теоретическое исследование эффективности методов финансового стимулирования инвестиций в охрану окружающей среды. Обоснованы функции и принципы влияния методов экономического регулирования экологического развития. Предложена типология методов экологической политики. Обоснован практический инструмментарий оценки эколого-инвестиционного уровня предприятия, эффективности применения методов стимулирования для создания финансовой базы инвестиций на региональном уровне.

SUMMARY

Boronos V.G. The efficiency of financial stimulation of investments in the environmental protection. Dissertation is the manuscript for competition of master's degree of economic sciences in speciality 08.08.03- "Economics of Environment", Sumy State University, Sumy, 1997.

The manuscript which contains theoretical research of the efficiency of financial stimulation methods of investments in the environmental protection is defended. Functions and principles of the influence of economic regulation methods of ecological development were worked out. The typology of methods of ecological policy is proposed. Practical instruments of the valuation of the enterprise ecological-investment level, of the efficiency of stimulation methods employment for the creation of financial base of investments on the regional level were worked out in this work.

Похожие диссертации