Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Банковское кредитование инвестиционных npoектов тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Ученая степень	кандидат экономических наук
Автор	Майорова, Татьяна Владимировна
Место защиты	Киев
Год	2000
Шифр ВАК РФ	08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Банковское кредитование инвестиционных npoектов"

MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ I НАУКИ УКРАШИ КШВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

БАНКШСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В

Спецшльшсть 08.04.01. - фшансн, грошовий o6ir i кредит

Автореферат дисертацп на здобуття наукопого ступени кандидата еконоличних наук

КИ1В -2000

Дисерташсю е рукопис.

Робота виконана на кафедр! башавських швестицш Кшвського нацюнального економ1чного ушверситету Мшктерства освш! [ науки Укра'ши

Науковий кер1вник: Доктор економ1чних наук, професор Пересада Анатош Анатол1Йович, Кшвський нащоналышй економ1чний ушверситет, зав1дуючий кафедрою банювських швестицш

Офщшш опоненти: Доктор економ1чних наук, професор Мороз Анатош Миколайович, Кшвський нацюнальний економ1чний ушверситет, завщуючий кафедрою банювсько! справи

Кандидат еконопчних наук, доцент Шульга Наташя Петр1вна, Кшвський державний торговельно-еконо\пчний ушверситет,

доцент кафедри банк1всько1 справи

Провщна установа: Технолопчний ушверситет Подшля, кафедра фшанав та банк1всько1 справи, м. Хмельницький

Захист вщбудеться "^Д" 2000 року о Л'.^тодиш на

заЫданш спещагпзованоТ вченоТ ради Д.26.006.02 при Кшвському нацюнальному економ!чному ушверситет1 за адресою 01057, Кшв-57, просп. Перемоги, 54/1, аудл.1.ч

3 дисерташего можна ознайомитися у б1блютеш Кшвського нацюнального економ1чного ушверситету

Автореферат розкланий "Г/г^.бЙООО року

Вчений секретар спец1ал13овано'1 вченоТ ради, кандидат еконопчних наук, професор

А.М. Поддерьопн

Загальна характеристика диссртацшиоХ роботи

Актуалыисть теми. Фуидаментальт доопджепия украпхських та 3apy6i)icimx вчепих однозначно евщчать про те, то пронеси економхчного оновлення i зростання визначаються обсягами та структурою пшестицш, яюстга та швидюстю i'x здшенешгя. Бх'льше того - досщники ({ксують, то одшего з головних проблем, яга сьогодт стоять перед державою - це гютук нових Mexaiii3Min мобипзацп кошта для фшансувашхя швестищй, за рахунок яких, в розвинених крахнах забезпечусгься основа частина катталовкладеш> в шщюнальнс господарство. Мова йде про башавсысс швестицшне кредитування.

Роль кредиту в фшансуванш реальннх швсстший, зокрема нвестицшних проекта, певного Mipoio виевплена в економичнш пературк Належне Miene в розробщ niei теми займають npani украхнських eiconoMicTiB: Бланка I.A., Губського Б.В., Зуласа К.Г., Лук'яненка Д.Г'., Мертенса A.B., Мороза A.M., Нейково'х JI.I., Пересади A.A., Поручпика А. МД Савлука M.I., та iura. Серед росшських вчених варто видшити npani BipMana Г.I., Ковальова В.В., шсиця I.B., Мекумова Я.С., Mipirina Я.М., Смирнова О.Л., Шенаева В.М. та iiraii. Серед захйашх CKOiiOMicTiB вагомий внесок у розробку nie! тематики зробили Дж. фон Нейман та О. Мопгенштери, Дж. М. Кейнс, Г.Марковщ, П. Массе, Ф. Модшьяш та М. Мшлер, К. Рейл!, В.Шарп, Е. Шнайдер та inini.

В той же час, питания специфжи орган1заци пронесу башавсысого кредитування швестицшних проекта у nepexi/unii економщх Украхни вивчен! та виевплехп те недостатньо. Необххдно доашдити та обгруптувати суппсть поняття хнвестицшного кредиту, його класифжацно, та визначиги xapaKrepHi ознаки процесу баиювського кредитування нхвестипшиих проекта. Нсп1дкладиим завданпям е розвиток як теоретично! бази, так i методолопчно'х основи кредитиих вщносин, як1 виникають у nponeci башавсысого кредитування швестишшшх npoeicri. Зпачнох уваги потребуе також доедакення проблем розвитку ринку башавсысого хнвестихцйного кредиту в умовах переходу Украхни до ринковох екоиом1ки.

Актуалыпсть викладених acneicrin та недостатнхй рх'веш. досладження шляххв розвитку баша'вського кредитування хнвестицшних npoeicri в yKpaixii обумовили Bnip теми дисертагийнох робота.

Зв'язок робота з иаукошшн програмами, планами, темами. Дисертацшна робота виконана як складова частина наухсово-досшдпо'х теми "1нвестищйна д1'ялыпсть суб'екп'в господарховапня Украхпи (проблеми розвитку)", /номер державно')' реестрацп 01-98U007171/, яка розробляеться

колективом кафедри багаавсысих швестицш Кшвського нацюнального економ1чного ушверситету.

Мета 1 задали досщжешга полягають у виявленш сутносп швесгацшнош кредиту I особливостей оргамзацп продесу банмвського швестицшного кредшувашш, розробщ рскомспдацш з вдосконалення цього процесу з урахуванням досвщу краш з розвиненою ринковою економжою.

Досяшетш поставлено!' мети зумовило виршення наступних завдань:

Хрозкрити теоретичш засади бангавського кредитування швестицшних проекта;

Хуточнит характерш ознаки процесу башавського пшестицшного кредшувашш;

Хздшснити комплексний анагаз функцшнування в Укра'пн ринку башавського швестицшного кредиту та запропонувати шляхи його розвитку в умовах ринково! трансформацп економки;

Хдати рекомендацп щодо вдосконалення оргашзаци процесу башавського кредитування швестицшних проекта.

Предметом досщжепня е процес башавського кредитування швестицшних проекта в умовах ринково? трансформацп економки Украш.

Об'ектом досщжепня е ринок впчизняного та поземного швестицшного кредиту.

Досщжепня базуеться на д1алектичиому метод! паукового шзнання, згщно якого вci явища та процеси, що вщбуваються 1 розвиваються в швестицшному та баншвському середовинц, розглядшоться 1 анашзуюгься у взаемозв'язку з загальноекопом1чною та поггичною сигуашею в крани та за п межами.

Методика досщжепня груптуеться на вивченш закошв Укра'пш, постанов та декрета Кабшету Мннстр1в Украши, Указ1в Президента, ям регламентують швестицшну та башавську д1ялыпсть, нормативних документа Нацюнального банку Украши, Мшстерства Фшаныв Укра'пш, Державного комггечу статистики Укра'пш, комерцшних бaнкiв, та на aнaлiзi науково-методичних матер1атив Светового банку та Свропейсысого банку реконструкци га розвитку. Також в робот! використаш статистичш щор1чники, шформацшно-анаггичш бюлетш 1 огляди, довщкова, монограф1чна пература, в тому чишп заруб1жна.

Наукона потопа одержаних результат! полягае в тому, що в нш вперше проведено комплексно досщжепня оргашзацп процесу банкшського кредигуваиня швестицшних проекта в Укра'пн. Найбшын

ваго\п результата, яга характеризують наукову новизну дисертащйного досщження, полягають у наступному:

Хуточнено тлумачення категорп "швестицн" з позицш майнового та витратного визначення;

Х з'ясовано сутшсть поняття "швестицшний кредит"; Хвизначено харакгерш ознаки оргашзацц процесу банювського

кредитування швестицшних проекта;

Хоцшено роль ноземного швестицшного кредиту в розвитку економ!ки Украши, виявлеш можливосп його ефективного використання вщчизняними тдприемствами;

Хвизначено шляхи виршення проблем розвитку в УкраУш ринку банювського швестицшного кредиту;

Хобгрунтовано пропозицп щодо вдосконалення оргашзацп процесу банювського кредитування швестицшних проекта;

Х розроблено модель управшня ризиками при швестишйному кредитуванш.

Практичне значения одержаних результат полягае у можливост1 IX використання у навчальному процеа Кшвського нашонального економ^чного ушверситету при викладанш навчальних дисципш "Бангавське щвестицшне кредитування", "Проектне фшансування" та "Гнвестування", М1жнародного науково-техшчного университету при викладанш навчальних дисципш "1нвестицшна Д1яльшсть" та "1нвестищйний менеджмент". Ряд практичних рекомендаций з удосконалення процесу оргашзацп банювського кредитування швестицшних проекта отримали схвальну оцшку 1 прийняп до впровадження АКБ "Легбанк" та АКБ "МТ-Банк".

Апробацш результате днссртаци. Основш положения та результата дисертащйного досщження були вшображеш в пубжащях автора та в науково-методичних розробках кафедри банювських швестишй. Рекомендацн автора з питань розвитку ринку банювського швестицшного кредиту в Украпп доповщалися та отримали позитивну оцшку на Всеукра'шськш науково-практичшй конференци "Проблеми швестицшно'1 тдтримки вггчизняного виробника" (Хмельницький, Технолопчний ушверситет Подшля, 23-24 вересня 1999р.) та з питань тдвищення р1вкя квашфжацн банювських пpaцiвникiв, яю приймають участь в процесс кредитування швестицшних проекпв на Науково-методичних конференщях КНЕУ "Удосконалення зм!сту й методики викладання фшансово-банювських диcциплiн за умов р1внево'1 системи освети" (Кшв, 1998р.) 1 "Система оргашзацп самоспино! робота студента: досвщ, проблеми" (Кш'в, 2000 р.).

IlayKOBi пубпсаци. За матер1алами досщження опубшовано б poix загалышм обсягом 2.6 друкованих аркуша.

Структура диссртаци визначаеться метою та завданнями досщження i складаеться 3i в ступу, трьох роздшв, висновюв, включае 17 таблиць, 13 рисунгав та 9 додапав. Б1блюграф1чний список мютить 115 найменувань. Дисертацшна робота викладена на 162 стор1нках.

OCHOHI ПОЛОЖЕНИЯ ТА РЕЗУЛЬТАТЫ ДИСЕРТАЦШНО!

У Bcryni обгрунтовано актуальшсть теми, сформульовано мету i основш завдання дисертаци, викладено методолопчну основу i методи досщжсшш, вщображено наукову новизну та практичне значения робота.

Роздш I. "Теоретичш засади банкшського кред агукании пшсстицшпих нроекгш" включае три шдроздши.

В цьому роздга дисертаци розкриваються змют та форми швестицш, досвджено сутшсть швестицшпого кредиту та викладено основи оргашзацп процесу башавського кредитування швестицшних npoeicxiB.

Проанашзувавгаи основш теоретичш погляди на су ti петь iiieecmuifiu, ми приходимо до висновку, що досщження науковщв стосуються лише визначення категорш "швестици", "швестицшна /иялынсть", "швестищйшш процес" та ananisy важел1в державного впливу на швсстицшш нроцеси i впливу м1жнародно'1 швестищйно! /ияльносп на розвигок шщюналышх економк. У свою чергу, внутрппнш природ1 швсстицш уваги придшяеться мало, а ocnoni понятшш визначення, яга зустр1чаються в украшських та росшських економ1чних виданнях, занозичеш з заруб1жних джерел, де широко розповсюджепою е штериреташя швестицш - як набору благ та шшюстей, яга вкладаються в шдприемницьку д^яльшеть з метою одержання доходу(сощального ефекту) в майбутньому.

На думку автора поняття "швестици" мае включати в себе як майпове, так i витратне визначення.

Так, з позицш майнового аспекту, гпд швестищями сщ розупти перетворення абстрактного (грошового) капггалу в майнову спроможну варт1сть. Цей процес називаеться - процесом використання кашталу, а з позицш бухгатерського балансу це виглядить таким чином (див. рис.1.). 3 рисунку видно, що баланс мютить швестицшну сферу та сферу кашталу, шшими словами майнове визначення швестицш дае змогу точно визначити процес походження швестицшного катталу та напрямки його вкладання (розмпценпя).

В дисертацп доведено, що 1снуе понятгя шпестицш, яке базуеться i на виробничих витратах. Виробничий пронес завжди потребуе учасп виробничих фактор в, яга через комбшацпо угворюють HOBi якосп. Таким чином, приходимо до висновку, що проведения виробничого процесу супроводжуеться рухом платеж1в, ям будуть нтестоваш (одягнеш) через покупку засоб1в виробництва. Отже, рух плател<1в з'еднуе швестицшпий та виробничий процеси. KpiM того, виробничий та швестицшпий пронеси не можуть спувати caMi по co6i. 3 одшеУ сторопи швестицп даготь можливють здiйcнити сам пронес виробництва, а з inniol, результата виробничого процесу впливають на процес накопичепня, тобто на можливосп подальшого нвестування.

Piic.l. Формувашгя та викорнстяпня ивсстшийпого кашталу

Взаемозв'язок м1ж виробництвом та швестищ'ямн здшсшоеться через фшансов! вщносини, тобто швестицп не можуть снуваги поза фшансових ироцеав вони е i'x лопчним продовженням. Гнвестици характеризуються рухом платеж1в, mi починаються з витрат (вкладення капиталу заради одержання фшансових результате), а фшанси характеризуються платежами, котр! починаються з надходжень (передумова формування шпсстицшпого кашталу).

Наведет аспекта дозволяють зробити висновок, що швестицп - це складне та змютовне поняття, що нтегруе в соб1 економ1чш процеси, яю впливають на виробництво, розподш, обмш та споживання товар1в та послуг, тому вивчення теоретичннх основ 1 змюту нвестування необхщно проводиЩ в ткному взаемозв'язку з такими економ1чними категор1ями як виробництво, фшанси, платежу доходи та витрати.

В цьому контексп варто зауважити, що визначальною дoмiнaнтoю економ1чно\' политики будь-яко! краши е реальш швестицп, як1 найчаспше здшснюються у фор.чп реального швестицшного проекту. Змютом швестищйного проекту е заходи щодо проектування, буд1вництва, придбання технолог!} та обладнання, подготовки кадр1в тощо, направлених на утворення нового або модершзащю дпочого виробництва товар1в (продукцн, роб^т, послуг) з метою одержання еконоличнсм вигоди. Це не лише система оргашзацшно-правових та розрахунково-фшансових документ!в, необхщних для здшснення яких-небудь дш, але й заходи (дшльшсть), як1 передбачають 1'х виконання для досягнення конкретних цшей.

Одним з метод1в фшансування, якому в1ддаетъся перевага при швестуванш в ноб1 чи дiючi шдприемства для розширення, модершзаци або реконструкцн виробничих потужностей - е кредитування. Його необхщшсть об" ективно випливае з наявност1 товарно-грошових вщносин, обслуговування кредитними ресурсами кругооб1гу основних виробничих фощпв пщприемств, що обумовлено невщповщшстю розм1ру наявних кошт1в потребам в них на розширене вщтворення основного катталу. У даному випадку виникшоть кредита! в1дносини довготривалого характеру, що дае можливють позичальнику отримати грош! рашше, ж можна IX вилучити 13 об1гу шсля реал1заци товару.

Кредитування прямих швестицшних заходов (швестищйного проекту) прийнято називати швестицшним. Проте, позицп науковщв, щодо змюту цього визначення р1зн1: одш шд "швестицшним кредитом'" розум1ють "...використання мехашзму податкових пшьг для стимушовання швестицшно'1 д1яльносп малих та середшх пщприемсв..."; а шип -ототожнюють його з довгостроковим кредитом. Разом з там, ще й дос! не розкрито сутшсть цього поняття та не визначено його характерш ознаки.

На думку дисертанта, швестщШиий кредит - це еконо.\пчш вщносини М1Ж кредитором та позичальником з приводу фшансування швестицшних заход1в на засадах повернення , як правило, з виплатою вщсотка, а ишестицшне кредитування - це кредитний процес, що включае сукупнють мexaнiзмiв ре&шзацн кредитних вщносин в швестицшнш сфер1. Ц1 вщносини характеризуються рухом вартосп (позичкового катталу) вщ

кредитора до позичалышка та в протилежному напрямку. 1х специс^чною особлив1стго е те, що вони мають швестицшний характер, а саме:

а) об'ектом такого кредитування виступае не позичалышк, а його швестишйш нам1ри (швестицшний проект), отже у кредитора виникае нeoбxiднicть в детальному атпипз! технпсо-економ1чного обгрунтування швестицшних захо/ци, що кредитуються;

б) вхдсоток з игеестищйного кредиту не повинен перевищувати ргеень доходност! за швестищями;

в) строк швестицшного кредиту залежить вщ строку окушюсп швестицш, отже вш може бути короткостроковим, середньостроковим та довгостроковим;

г) швестицшна позичка може бути видана з пшьговим термшом вщшкодування (на строк реал1зацп швестицш), впродовж якого сплачуються шие проценти за кредит, а основна сума боргу вщшкодовуеться у наступш перюди часу.

3 огляду на те, що швестицшний кредит представляе собою економ1чш вщносини М1Ж кредитором та позичальником, то вш може функщонувати в таких формах: банювський, державний, мЬкиародний, податковий та товарний. Кожна з приведених форм швестицшного кредиту В1др1зняеться суб'ектами економгчних вщносин з приводу кредитування швестищйних проекта, а також специфкою оргашзаци процгсу швестицпшого кредитування, який представляе собою сукупшсть пpийoмiв та способ1в реал^зацп кредитних вщносин, розташованих в певнш посщотшосп та прийнят1 даиим кредитором.

Враховуючи те, що кредита на фшансування швестицшних проекта найчастше надають башавсью установи, то на досщженш саме ще1 форми автор зупиняеться в роботс бшьш детально.

3 урахуванням основних принцитв кредитування, дисертаитом визначено таи характерш ознаки пронесу банювського кредитування швестицшний проекта:

Х обов'язкове визначення л|'мтв на швестищйне кредитування (для акшонер1в, для нових та старих юнента, для певного виду кредиту тощо);

Х наявшсть спсщалыга тдготовленого персоналу банку для скспсргизи швестицшних проекта та для роботи з швестицшними позичками;

Х комплексна оцшка банком доцшыгосп та ефективносгп кредитування швестицшного проекту;

Х вивчення стану кредитоспроможносп юненту, з урахуванням грошових пототав вщ реал1зацп швестицшного проекту;

Х розробка стратеги управшня кредитиими ризиками при кредитуванш швестицшних проекта.

В процес1 башивського швестицшного кредитування використовуеться ряд оргашзацшно-економ1чнмих прийом1в видач! та погашения позичок. Сукупшсть цих прийом1в як конкретних дш з оргашзацп кредитного продесу, його регулювання вщповщно до принцип! швестицшного кредитування, називаеться мехсиизмом башавського ишестицтиого кредитування. Виб1р конкретного мехашзму кредитування банком швсстшцшшх проекта залежить вщ статусу позичальника, мети та призначення позички, строку користування позичкою, способу погашения, техшки кредитування 1 т. ш.

Роздш II "Сучасшш стан башавського кредитувашш шисстшиипих ироыспв в Укра'пп" включае 3 гйдроздши.

В цьому роздш визначено еконокпчиу сутшсть ринку башавського швестицшого кредиту, проанадпзовано умови його формування та проблеми розвитку в Укра'нй, а також досщжепо мюце та роль иноземного кредиту в фшансувапш вггчизняних швестицшних проекта.

Формування прогресивно! економ1чно! системи в Укра'пп передбачае трапсформувашш старих та створення нових, копкурентноздатних сфер та комплекс!в господарства, струю-урну перебудову промисловосп та аграрного сектора, формування належних шетичуцш у фшансовш систем!, зокрема формування ринку башавського ишестицтиого кредиту.

Ринок башавського швестицшного кредиту це - частка ринку нозичкових канпал1в, де формуеться попит 1 пропозищя на середньостроковий та довгостроковий позичковий каштал. Основою його розвитку е зак01ю,\пр1юст1 кругообороту кашталу в процесс вщтворення, як1 призводять до того, що на одних дшянках утворюються тимчасово вшьш каштали, а на шших виникае потреба в довгострокових позичкових коштах. За допомогою ринку бангавського швестицшного кредиту тимчасово вшьш грошов! каштали перетворюються в позичковий каштал, котрий втягусться в новий кругообн- та забезпечуе процес вщгворення основного та обитого каштал у.

Досщжуючи стан ринку башавського швестицшного кредиту в Укра'пп, ми з'ясували, що протягом останшх рокгв спостер1гаеться збшьшення нитомо1 частки довгострокових кредита в загальному обсяз1 заборгованосп суб'екта господарювання з 2,6% в 1993 рощ до 22,4% в кшщ 1999року.

Кр1м того, як евщчать даш табл. 1, за останш роки намггилась тенденщя переливу довгосторокових позичкових коптв з державного до недержавного ссктор1в економки.

Таблиця 1.

До и го стр о кош кредити, надаш комсрцшнимн банками Укра'ши суб'ектам господарювания

(за ( Ирмами власносп, заборговашеть на шпень перюду, мн.

Псрюд 1997 Всього 513"" У том'.- чне.м

:. приватна 74 Колек-, : тивиа 'ЗЛЬШЙЦа.'ГЮ 309 Держав-на 130 .ж, орган:. .

1998 679 299 324 55 1

1999 786 317 430 39 -

1997 260 1 245 14 -

1998 950 61 860 29 4

1999 1254 74 1134 42 4

Розраховано за даними: Бюлетснь НБУ, - 1999. №12. - с.85-87

Так, протягом 1999 року з загалыгоУ суми довгострокових кредитних вкладень 76,8% направлено комерцшними банками структурам колективно! форми власносп, приватним - 18,8%, 1 лигае 4,2% - дсржавним пщприемствам. Сщ зауважити, що обсяги заборгованоспт за довгостроковими кредитами, наданими пщприемствам державного сеюгора економпш постшно скорочуються 1 пор1вняно з вщповщним нерюдом 1998 року IX частка знизилася на 3,9% пункта (див.табл.1).

Наведеш даш також сгпдчать про те, що держашп пщприемства в основному кредитуються в нацюналыпй вал куп, а довгостроков1 позички в шоземшй валют! в основному направляються в недержавний сектор економки. Це поясшоеться там, що значна частина швалютних кредита надаеться за рахунок кошта европейських кредитних шш, в яких основним напрямком е розвиток приватного сектору.

Проанапувавши у робот! структуру башавських кредита в У крапп, автор приходить до висновку, що не ист довгострокогн кредити е швестицшними. Як cвiдчaть дат рис. 2, питома вага швестицшних кредита в загалынй сум1 заборгованоспт складае на кшець 1999 року 8,9 % , в тому чисг. короткостроков! - 2,4 %, г довгос-фоков! - 30,1%.

Кр1м того, спостер1гаеться зниження питомо! ваги швестипшного кредитування 1 в загалынй су\п заборгованосп, як в короткострокових, так 1 в довгострокових кредитах, протягом 1998 1 1999 роюв. Однак найбшьшими е темпи зниження за довгостроковими кредитами, яга складають 12,2%. Наведет факта е евщченням того, що значна частина кредита комерцшних башав, у тому чиап довгострокових, направлена на збiльшeння об1гових кошта, 1 не обслуговуе швестицшш потреби економ1чного зростання, тобто вщокремлена вщ реальноТ eкoнoмiки.

Пиала кга ноосги4йнихк{ОД1пц

П110М1Вга1Нзэотцктсфедтз взта1шл/сип а&ргшга1%аПто.в(хтаигаи4й<ьрдаа вкргарошхкредта^0/

ПгазВЕГаивосцйис^рсдтв вяртх1раш*1<ред1э<;%

l'nc.2. Пнтомп вага швсстшщших креднтш, иадаиих комсрцшними банками Украши,%

Це е насщком багатьох причин: дефщиту ресурсно! бази для проведения довгострокових швестицшних вкладень, снування великого кредитного ризику, недосконалйсть та постшна змшшсть правового поля здшснення кредитних оиерацш, пщвищена фшансова нестабшьтсть субЧспв реального секгора економки та пов'язаш з цим висом ризики вкладень.

Невщ емною складовою ринку швестицшного кредиту в Укра'пп е июземиий твестищйпий кредит, його снецифжою е те, що Bin бере активну участь в Kpyroo6iry капиталу на ycix його стздях: при перетворенш грошового кашталу у виробничий - внасщок експорту обладнання, сировини, палива; в npoueci виробництва - в формз кредитування гад незавершене виробництво; при реал1заци товар1в на свпових ринках. Bin у Ясному зв'язку з внутршпнм кредитом приймае участь в 3Mini форм вартосп, забезпечуе непрерившсть вщтворешш, обслуговуючи yci його фази. Р1зночасшсть окремих фаз вщтворешш, несшвпадання часу та мкця входження в м1жнародний оборот реал1зовано! вартосп та необхщних для uiel ре;иизацп платЬкних коигпв, несшвпадання валютного обороту з рухом позичкового кашталу визначають взаемозв'язок пюземного швестицшного кредиту з виробництвом.

Найбшьш а1сгивними учасниками иноземного швестицшного кредитувашш в Украии е Световий банк, проектний портфель якого 1шнчуе сьогодш близько 30 npoeicriB загальною сумою 3,5 мрд. дол. США та

СБРР, в якого за перюд з 1995 по 1999 piK загальпа сума запозичень в Украшу збшыиилась з 5 до 161 мн. дол. США. М1жиародш фшансово-кредитш шститути сприяють переходу до ринково'1 економпси через фшансувапня життездатних npoeicriB у державному та приватному секторах економпси. Але, не дивлячись на значш ino3eMiii запозичення, на сучасному erani розвитку ринкових вщносин в Укра'пи впчизпяш пщприемства i надат потребують великого обсягу зовшшнього фшансувапня. Проте, нтенсивне залучення шоземних швестицшних позичюв, зокрема, гад гаранта уряду у р1зних формах i на р^зних умовах 3aKOHOMipHO веде до утворення зовшшнього державного боргу. Тому, для пошшення стану з управшням обслуговування зовшшнього боргу, його скорочення, а отже i зменшення негативного впливу иа економпсу Украши, необхщно спрямовувати шоземш кредита переважно на швестицн в iMnopTO3aMinHi та експортоспроможш виробнинтва та дати перевагу виробничому спрямуванш 30BHimin>oro кредитного фшансувапня шд гаранта уряду Украши.

Незважаючи на те, що ринок банкчвсысого швестицшпого кредиту в Укра'нп розвиваеться повшьно, кредитування швестицшних ripoeicriB в окремих вп-чизняних банках набувае приоритетного спрямування. Серед ocTannix варто назвати АКБ "Мапстрально - трубопроводний банк" ("МТ~ Банк"), який приймае актавну участь в кредигуванш швестицшних npoeicriB пщприемств центрального репону Украши. Апшпзуючи оргашзацио процесу швестицшного кредитування, ми прийшли до висновку, що практика кредитування швестицшних npoeKTiB в АКБ "МТ-Банк" уособлюе штегральний шдхщ до ана:нзу швестицшного проекту та фшансового стану позичальника, тобто вона базуеться на шформаци, одержанш i пpoaнaлiзoвaнiй по Bcix наведених напрямках, трбто проводиться системно та комплексно. Таким чином, вона може бути прикладом для застосування в шших банках.

Роздш III "Перспективи розвитку баншвського ншсстицшного кредитування в Укра'нп" Mi стать два шдроздши.

В цьому роздш! визначаються шляхи вирнсння проблем розвитку ринку банювського кредитування швестицшних npoeiain в Укра'пи, а також обгрунтовано ocnoBHi напрямки вдосконалення процесу башавського кредитування швсстицшних npoeicriB.

Проанашзувавши проблеми функщонування та розвитку ринку банювського швестицшного кредиту в Укра'нп, ми визначили, що для пошшення ситуацн необхщно:

ХАктив1зувати швестицшну д)ялынсть держави, а державш швестицн сщ використовувати як 3aci6 створення сприятливих умов для залучення приватних та шоземних швестицш у розвиток нрюритетних

галузей. Наприклад, створити дсржавний гарантшний фонд, завданням якого буде падания гарантш на залучення кошта для фшансування швестицшних проекта виробничого призначення.

ХВир1шити питания створення в Украйп Державного банку рсконсгрукци та розвитку, який: мав би можливють прямого виходу на свповий фшансовий ринок з метою масового залучення шоземного кашталу для реал!зацп швестицшних проекта; брав би безпосередшо участь в розробщ пшотних проекта та швестицшних програм за участю шоземних швестор1в; виконуючи функцп одного з фшансових агента уряду, забсзпечував би ефективне та надшнс розмодення заруб!жпих швестицш в нащопальну економнсу.

ХЗдшснити заходи, спрямоваш на стимулювання швестицшно! дияльност! приватних пщприемств, зокрема, шляхом створення законодавчого поля для здшснення консорщумного кредитування (внести змши в Положения НБУ "Про порядок здшснення консорщумного креднтування", яю псредбачатимуть порядок укладання договорт застави таким чином, щоб визначити частку кожно! сторони консорциуму в забезпечешн повернення кредиту), шотечного кредитування (прийняти Закон "Про 1потеку"), та л!зингу (внести доповнення до Закону "Про л1зииг", ям передбачатимуть обов'язкову реестращю :нзингових угод для захисту власносп л1зингодавця) та шше.

ХРозробити державпу систему страхування рнзигав швестицшно! д1ялыюст1 за рахуиок створення спещалыю! страхово! компанп та заировадити мсхашзми державного страхування кредита, виданих шдприемствам, що впроваджують швсстицшш проекта в виробництво, 1 ;ияльш'сть яких пов'язана з значним швестицшним ризиком.

Крсдитуючи в умовах загально! економ1чно1 кризи швсстицшш нроекти комерцшш банки наражаються на дуже високий ризик, тому особливо! уваги заслуговуе вдосконалення оргашзацп пронесу башавського кредитування швестицшних проекта, ключевими складовими яко! повинш бути: добре розроблена кредитна попика та и процедури; ефективне управшня кредигним портфелем; ефективний контроль за швестицшними позичками; банювський персонал вщповщно! кватфжацп що найважшише - ефективне управшня кредитними ризиками.

Тому, автор вважае, що було б доцшьно в пронес! банк!вського кредитування швестицшних проекта використовувати модель управшня кредитними ризиками(див. рис.3), яка включае в себе: оцшку кредитних ризик!; оцшку фшансово! нформацн; захист вщ втрат при невиконанн! зобов'язапь; анал!з якосп кредиту; спостереження за кредитом та розробку стратеги "порятунку" кредиту.

Рнс. 3. Модель управпшя ризиком при швсстнцшному крсдитувашп

Не менш ' важливою процедурою в процесг кредитувапня швестицшних проектов е оцшка процентних ризиюв, у зв'язку з цим, пропонуеться при визначенш цши швестицашо!' позички враховувати таи фактори: ступшь проектного ризику, варсть ресурав, агресившсть, конкуренцно, категорпо клиенту, пpибyткoвicть та гнучкють цши кредитувапня. Також для управпшя процентним ризиком автор пропонуе викориетовувати модель стратеги управпшя "гепом" (розривом в активах та пасивах), основним завданпям яко! е передбачення майбутшх змш р1впя вщсотгав за швестицшшгми кредитами.

Потребуе вдосконалення сьогодш i процес оцшки банком ефективносп швестицшного проекту, який залежить вщ масштабносп проекту та вщ суми кредиту, яка йде на його фшансувапня, а основними критер1ями вщбору проекта до кредитувапня повишп бути кшьюсш та ягасш показники. Проте зазначимо, що незалежно вщ величиии проекту для банку основним критер1ем для прийняття рпнення - с повернешгя позички з вщсотками своечасно та в повному обсязь

3 усього сказаного випливае, що сучасна практика оргашзацп кредитних в1дносин м1ж комерщйними банками та швесторами-позичальниками мае цшковито грунтуватися на шдиш'дуальпому шдхо/ц банювсько! установи до кожно! конкретно! позичково! операцп. При цьому перехщ до ринкових вщносин висувае на перший план оцнпсу економ1чно1 кон'юнктури та яшсних параметр]'в розвитку даного позичальника. Це означав, що башавсьга швестицшш позички повишп надавагися

иасамперед тим господарствам, у продукци, роботах, чи послугах яких суспшьство зашкавлене найбшьшс.

Висновки.

Проведения диссрташйного досщження дозволило зробити ряд висповюв теоретико-методолопчного 1 науково-практичного характеру. Зокрема:

1 .Поняття "швестищ!" вюиочае в себе як майнове, так 1 витратне визначешш, тому вивчення теоретичних основ 1 зм1сту швестування необх1'дно проводит у ясному взаемозв'язку з такими економ1чними категор!ями як виробництво, фшанси, платеж!, доходи та витрати.

2.Ринкова трансформация нацюналыю! економжи вдарила новий етап у розвитку кредитно! справи. У зв'язку з цим гостро постала проблема паукового осмысления нових явищ у сфер! швестицшного кредитування, розумшня 1х змюту, природи 1 сутносп, розробки ефективних схем 1 технологш процесу банмвського кредитування швестицшних проекта та !х використання па практищ.

3.1нвестищйний кредит - це економ1чш вщпосини \нж кредитором та иозичальником з приводу фшансування швестицшних заход1в на засадах повернення як правило, з виплатою вщсотка. Ц1 вщносини характеризуются рухом вартосп (позичкового кашталу) вщ кредитора до позичалышка та в протилежному напрямку. 1х специф1чною особлив1стю е те, що вони мають швестицшний характер, а саме:

а) объектом такого кредитування виступае не позичальник, а його швестицшш шппри (швестицшний проект), отже в кредитора виникае необхщшеть в детальному анал1з1 техшко-економ1чного обгрунтування швестицшних заход1в, що кредитуються;

б) шдсоток за швестицшний кредит не повинен перевищувати р1веш. доходности за швестищ'ями;

в) строк швсстищйного кредиту залежить вщ строку окупносп швсстицш;

г) швестицшна позичка може бути видана з пшьговим термшом вщшкодування (па строк реатзацп швестицщ), впродовж якого сплачуються лише вщеотки за кредит, а основна сума боргу вццпкодовуеться у настушп перюди часу.

4.Апатз ринку башавського швестицшного кредиту показав, що значна частина кредита комерцшних банюв, в тому числ! довгострокових, направлена на збшьшення обнових кошта, 1 не обслуговуе швестицшш потреби економ1чного зростання, тобто вщокремлена вщ реально! економши. Це е пасщком багатьох причин: дефициту ресурсно! бази для проведения довгострокових йшестицшних вкладень, юнування великого

кредитного ризику, недосконашсть та постшна змшшсть правового поля здшснення кредитних операцш, шдвшцена фшансова нестабшьшсть суб'екта реального сектора економ1ки та пов'язаш з цим висош ризики вкладень.

5.0сновними передумовами розвитку ринку бангавського швестицшного кредиту в Украпн е створення системи законодавчих акта, яю б сприяли поеднанню фшансових ресурав, банивського та промислового каппшпв для реашзацн швестицшннх проекта; наявшсть у комерцшних бангав достатшх кредитних ресурав; реальний попит суб'екта господарювання на баншвський швестицшних кредит; наявшсть оргашзацшно-правового мехашзму захисту штереа'в банив-кредитор1в та забезпечення доходносп за кредитними операцшми банив на р^вш, достатньому для пщтримки !х надежно! прибутковостг

6. Для реформування банювсько! системи, зокрема, сприяння формуванню фшансових ресурав для довгострокових швестацш в економжу Украши необхщно створите Державний банк реконструкцн та розвитку; нарощувати грошову частину власного кашталу комерцшних банив та залучати довгостроков! депозита в)'д населения та суб'еюпв господарювання за допомогою збшьшення депозитних ставок; корегування норм обов'язкових резерв1в для банив, ян здшснюють швестицшне кредитування.

7.Для ефективного використання ноземних швестицшних позичок необх1дно 1х спрямувати в мпортозамшш та експортноспроможш виробництва; обмежити й поступово вщмовитися вщ отримання ноземних кредит на покриття дефщиту бюджету, коли вш не за рахунок розвитку скономжи; домогтися !х незв'язного характеру, щоб вони слугували нащональному виробников!, а не на експорт товар1в кршн-постачальниць; дата перевагу виробничому спрямуванню зовшшнього кредитування шд гаранта уряду Украши.

8.Ключевими складовими вдосконалення оргашзаци процесу банивського кредитування нвестищйних проекта повинш бути: добре розроблена кредитна поггика та п процедури; ефективне управшня кредитним портфелем; ефективний контроль за кредитами, бангавський персонал вщповщно! квалафпшш! , що найважливше - ефективне управшня кредитним ризиком.

9.Д1ялыпсть банку залежить вщ реально! оцшки ризику, пов'язаного з швестицшними позичками, яи вш надае, тому процес управшня кредитними ризиками при швестицшному кредитуванш повинен включати:

Хощнку кредитних ризипв, яка провалиться за п'ятьма критериями: репутащя, можливостт, каштал позичалыгака, умови швестування та япсть застави;

Хоцшку фшапсовоГ шформаци;

Хзахист шд втрат при невиконанш зобов'язань;

Хашипз якост1 кредиту, який базуетьея на систем! рейтингу кредиту за ступеней ризику;

Хсистему спостереження за кредитом;

Хстратегно "порягунку" кредиту, яка повинна передбачати ищивщуалышй шдхщ до кожного швестицшного кредиту окремо.

Отже, з метою удосконалення оргашзацп процесу швестицшного кредитування в банку необхдаш враховувати ефектившсть використання кредитних ресурсов в процеа швестування та зниження кредитного ризику шляхом поглибленого системного анагазу нтестицшного проекту.

Пубнсацн з теми диссртацп. У наукових фахових виданнях:

1.Майорова Т.В. Проблеми страхування швестицшних проекпв/ Проблеми фшапсово-крсдитпого регулювання в перехщнш економщг 36. наук.пр./ЫН Украши, 1н-т екоиомпси. Редк.: АХДаниленко /вщп. ред./ та шт. -Кшв, 1996.-е. 97-102.

2. Майорова Т.В. Про стан та шляхи актив заци швестицшного процесу в Укра'пи.- К.: Фшанси Украши, 1996. - №12 - с. 56-61.

3. Майорова Т.В. Довгострокове кредитування швестицшних проекпв. - К.: Фшанси Украши, 1997. - №5. - с.47-53.

4. Майорова Т.В. Управшня кредитними ризиками при кредитуванш швестицшних проекпв. - К.: Економ1чний часопис, 1999. - № 1. - с.20-24.

5. Майорова Т.В. Оцшка дощльносп та ефективност1 кредитування швестицшних проекпв. - Хмельницький.: Вюник технолопчного ушверситету Нодпшя. Економ1чш науки. 1999, № 5. - с.95-97.

В iншиx виданнях:

1.Майорова Т.В. Дисципша за мапстерською програмою башавсыа швсстицн. Тези доиовцц. Науково-методична конференщя "Удосконалення змюту й методики викладання фшапсово-башавсысих днецишпн за умов р1впсво1 системи оевгги". Кшв, КНЕУ, 21-22 жовтня 1998 року. с. 47-48.

Апотащя

Майорова Т.В. Башавське кредитування швестицшних проектш: -Рукопис. Диссртащя на здобутгя паукового ступеня кандидата економ1чних наук за спещальшстю 08.04.01. - фшанси, грошовий обш \ кредит,- Кшвський нацюналышй економ1чний ушвсрситет, Кшв, 2000.

Дисертащя присвячена питаниям оргашзацп в Укра'пи банмвського швестицшного кредитування. В робот! висвгглюються найсуттев шл характеристики процеЫв швестування у нацюналыпй екопом1чшй систем!

за рахунок башавського кредиту, проводиться досщження сучасного стану ринку шпестищйного кредиту в Украпи, перспективи та шляхи його розвитку.

Значна увага придшена м1'жнародному швестицшному кредиту та його рол! в фшансуванш вп-чизняних промислових швестицшпих проекта. Особливе практичне значения мае досщжешш оргашзацп кредитувания швестицшних проекта на приклад! АКБ "МТ-Банк". Доведено необхщшсть в досконаленш пронесу швестицшпого кредитувапня, зокрема, при управппп кредитними ризиками. В свою чергу, ринок башавського швестицшпого кредиту в Украпи обумовлюе необхщшсть в утворент Державного банку реконструкцп та розвитку, в досконаленш законодавчо!' бази та впровадження нових форм швестицшпого кредитування.

Основш результати досщження знайшли вт1лення в пракгиш робота комерцшних банк1в Украйш.

Ключов! слова: реалыи нвестищ!, нвестид!йпий проект, 1нвестиц1йний кредит, банивське нвестищйне кредитувапня, процес кредитування швестицшних проекттв, ринок банк1вського швестицшпого кредиту, шоземний нвестац!йний кредит.

Аннотация

Майорова Т.В. Банковское кредитование инвестиционных проектов: -Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - финансы, денежное обращение и кредит- Киевский национальный экономический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам организации на Украине банковского инвестициошюго кредитования. В роботе рассматриваются наиболее существенные моменты инвестирования в национальную экономику за счет банковского кредита, проводится исследование современного состояния рынка инвестициошюго кредита в Украине, перспективы и пути его розвития.

Учитывая точки зрения отечественных и зарубежных представителей науки и практики, диссертант осуществил углубленный теоретический анализ сущности понятия категории "реальные инвестиции", а также определил содержание, види и формы реального инвестиционного проекта.

В диссертации определяется понятие инвестиционного кредита, его основные виды и предпосыки применения. Автор выделяет основные отличия банковского инвестиционного кредита от других форм кредита и

раскрывает основные формы процесса организации кредитования инвестиционных проектов в отечественной практике.

Одним из центральных аспектов при исследовании проблем развития рынка банковского инвестиционного кредита в Украине является определение основных и достаточных условий его формирования. В связи с этим, автором предлагается разработать концептуальные основы реформирования банковской системы, в часности, содействовать формированию финансовых ресурсов для догосрочных инвестиций в экономику Украины путем увеличения части денежной массы собственного капитала коммерческих банков; создать систему льготного рефинансирования для коммерческих банков, которые предоставляют догосрочные кредиты для реализации инвестиционых проектов по внедрению инноваций в производство; содействовать формированию механизма страхования инвестиционных рисков коммерческих банков; стимулировать мероприятия, которые обезпечат развитие участия банков в создании финансово-промышленных групп и в приватизационных процессах.

Кроме того, рынок банковского инвестиционого кредита на Украине обуславливает необходимость в создании Государственного банка реконструкции и розвития, усовершенствования законодательной базы и внедрения новых форм инвестиционного кредитования.

Большое внимание уделяется иностранному инвестиционному кредиту и его роли в финансировании отечественных промышленных инвестиционых проектов. Автором доказано, что для эффективного использования иностранных инвестиционных займов необходимо: направлять их, в первую очередь, в экспортоспособные и импортозаменные производства; ограничить использование иностранных кредитов на покрытие бюджетного дефицита; иностранные кредиты под гарантии правительства Украины предоставлять только для финансирования инвестиционных проектов производственного назначения с реальными сроками окупаемости затрат.

Основываясь на анализе практической деятельности отечественных коммерческих банков, в часности, на примере АКБ "МТ-Банк", в диссертации доказано, что существуют значительные перспективы развития банковского инвестиционного кредита на Украине: развивается рыночная инфраструктура; совершенствуется законодательная база, которая регулирует кредитные отношения на инвестиционном рынке; ростуг объемы вложений юридических и физических лиц; понижаются процентные ставки.

Большое значение в диссертации придается вопросам необходимости усовершенствования процесса организации банковского

инвестиционого кредитования. На основании обобщения и анализа опыта деятельности банков Украины определены основные ключевые моменты оценки банком эффективности кредитуемого инвестиционного проекта, в частности, предложены практические рекомендации по управлению кредитным риском при инвестиционном кредитовании.

Ключевые слова: реальные инвестиции, инвестиционный проегсг, инвестиционный кредит, банковское инвестиционное кредитование, процесс кредитования инвестиционных проектов, рынок банковского инвестиционного кредита, иностранный инвестиционный кредит.

Annotation

Mayorova T.V. Bank credits of the investment projects. - Manuscript.

Dissertation for the receiving of the degree of economic scitnces candidate in speciality 08.04.01 - finances, money and credit - ICyiv National Economic University - Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to the problems of bank investments credits in Ukraine. The work includes he most important characteristics of investments processes in the national economy sestem at the expense of bank credits, researches are made as. to nowadays situation of the investment credit market in Ukraine and its trends and perspectives.

Great attention is paid to the international investment credit and its role in the financing of the national industry investment projects.

A special practical value has the analysing of the investment projects credit organization on the exemple of Stock Commercial Bank "MT - Bank". The necessity of the investments credit process perfection is prooved, including the credit risks management. In ist turn, the market of bank credit investments stipulates the necessity of creating of National bank of Roconstruction .and Development, perfection of he legislative base and the introduction of the investments credit modern forms.

The main results of the research are shown in the practical activity of the commercial banks in Ukraine.

Key words: real investments, investment project, investment credit, bank investment credit, investment projects credit process, market of bank investment credit, foreign investment credit.

Похожие диссертации

• Организация системы краткосрочного банковского кредитования юридических лиц в отечественной практике
• Совершенствование механизма кредитования инвестиционных проектов в коммерческом банке
• Банковское кредитование региональных бюджетов
• Развитие системы банковского кредитования
• Банковское кредитование инвестиционных проектов в промышленности