Оптимізація фінансової стратегії підприємства ТОВ "Провансе"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ебіторської заборгованості на 77,1%;
2. У 2005 році відносно 2004 року з нарощенням обсягів операцій період обороту характерних агрегатів балансу підвищився, що свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності:
- по періоду 1 обороту обігових коштів на +158,4 %;
- по періоду 1 обороту запасів на +1 355 %;
- по періоду 1 обороту(погашення) дебіторської заборгованості на +96,6%;
- по періоду 1 обороту(погашення) кредиторської заборгованості на +114%;
- по періоду 1 обороту операційного циклу на +226,8%;
3. У 2006 році відносно 2005 року з подальшим нарощенням обсягів операцій період обороту оборотних коштів та операційного циклу підвищився, що свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності, але період обороту дебіторської та кредиторської заборгованості при введенні вексельного механізму розрахунків суттєво зменшився :
- по періоду 1 обороту(погашення) дебіторської заборгованості на 39,2%;
- по періоду 1 обороту(погашення) кредиторської заборгованості на 89,5%;
На рис.2.10 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ТОВ “Провансе”.
Рис.2.10. Динаміка показників покриття запасів джерелами ресурсів в ТОВ “Провансе” у 2003 2006 роках
Як видно з графіків рис. 2.10 та таблиць Додатку В:
- якщо у 2003 році джерел покриття запасів було досить для покриття запасів (абсолютно стійкий фінансовий стан), то у 2004 році джерел покриття запасів стало недоставати (24 тис.грн.);
- у 2005 році з різким нарощенням запасів, джерел покриття запасів (Власний капітал + довгострокові кошти+ банківські кредити) стало недоставати на стільки велику суму, що стан фінансової стійкості ТОВ “Провансе” по покриттю запасів характеризується як кризовий;
- у 2006 році при різкому рості власного капіталу за рахунок заробленого прибутку стійкість по покриттю запасів вдалося відновити з великим запасом.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності субєктів господарювання. Будьяка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [58, с.68].
Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою розрахунок Zпоказника інтегрального показника рівня погрози):
(2.1)
де Х1 = (Поточні активи Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 імовірність банкрутства незначна.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування для українських підприємств) за даними балансу ТОВ Провансе за 2005 рік(кризовий для підприємства рік), дає наступні значення:
Імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Провансе” по Альтману за рахунок високої структурної долі ресурсовіддачі активів в виручку від реалізації практично відсутня, тобто доцільно провести пошук шляхів скорочення витрат підприємства для виходу на прибуткову діяльність.
Таким чином, аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ “Провансе” за 2003 2006 роки виявив наступні проблеми в його розвитку та основні напрямки для управління оптимізацією діяльності підприємства:
- підприємство стрімко розвивається, нарощує обсяги операцій та доходів у темпах, які перевищують темпи зростання валюти балансу, при цьому статті балансу розвиваються в напрямку створення фінансово-нестійкої структури, необхідно прийняття заходів по реорганізації форм розрахунків та створення стійких джерел фінансування оборотних активів балансу;
- в структурі джерел фінансування активів балансу у 2003 2005 роках присутні тільки 2 составній частини власний капітал (14,9 %) та кредиторська заборгованість (81,0%), що веде до порушення нормативного коефіцієнта фінансової незалежності(автономії), який дорівнює 0,149 при нормативі не менше 0,5. У 2006 році підприємство за рахунок нової стратегії вексельних розрахунків отримало порівняльно великий прибуток, що дозволило підняти рівень власного капіталу до 41,6% від валюти пасивів балансу, але необхідний рівень фінансової незалежності не досягнений, що створює певний ризик втрати самостійності, особливо з розпочатком емісії власних векселів в оплату за поставлені за кордону комплектуючі;
- вказана структура кредиторсько-вексельної заборгованості характерна тільки для підприємств, спеціалізованих на імпорті сировини чи продукції та її оптової реалізації на внутрішньому ринку України, при цьому в зовнішньоекономічних договорах с постійними іноземними партнерами встановлюється строк оплати 60 80 днів з моменту перетину імпортованою продукцією митного кордону України з внесенням в підвищену ціну імпортованої продукції процентів за комерційний кредит та ризик експортера;
- власного капіталу, як єдиного джерела покриття запасів в активах, катастрофічно недостає, а інші форми довгострокових джерел фінансування