Оновлення економіки

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?ого оновлення сукупного ресурсного потенціалу під інтенсивні технології. І це найбільш надійний фактор здешевлення виробництва, випуску товарів з низькою собівартістю і вартістю, яка гарантує в умовах швидкого обороту високі і сталі доходи держави і соціалістичних підприємств.

Курс на інтенсифікацію економіки за рахунок прискорення науково-технічного прогресу потребує одночасно жорстких заходів щодо надійності і безпеки функціонування дедалі складніших, а деколи і вкрай небезпечних для життя людей і природи виробничих обєктів типу потужних атомних енергоблоків, хімічних комплексів, надшвидкісних транспортних і багатьох інших систем. Автоматизація управління ними потребує особливо ретельної підготовки інженерно-технічного персоналу. Тільки високий рівень професіоналізму, дисципліни, чіткості і уваги в роботі кожного члена колективу гарантує безпеку. Але й при цьому необхідне надійне страхування від можливих неправильних дій людини. Надто великий ризик і непередбачені наслідки субєктивних помилок, щоб нехтувати ними у системі сучасного управління високоінтенсивним господарством.

Нова структурна й інвестиційна політика, випереджуючий розвиток наукомістких виробництв інтенсивного типу базуються на якісно новому ступені пізнання, який належить освоїти, по суті, всім трудівникам міста і села. З цим же повязані й успіхи в реалізації нового господарського механізму, більш дієвих економічних методів управління. Прогрес у галузі техніки, технології, організації і управління (коли все це розширено трактується в одному понятті - технології) визначається в кінцевому рахунку людським фактором. Оволодіння новим горизонтом знань і госпрозрахункова зацікавленість трудящих є могутнім стимулом ефективного ведення господарства, швидкого його якісного оновлення. Трудові колективи з їхньою цілеспрямованою творчою діяльністю зрештою визначають як загальний рівень господарювання, його інтенсивності і якості, темпи відтворення, ресурсомісткості і ефективності, так і ступінь надійності, стійкого динамізму і безпеки. При цьому йдеться не тільки про дотримання техніки безпеки в безпосередній роботі виробничих обєктів, а й про систему якнайсуворішого контролю усього ланцюга їх створення, місця розташування і планування, починаючи від науково-дослідних, пошукових і проект-то-конструкторських розробок, точного визначення закладених у них гарантій надійності, якості і комплексності виготовлення, і закінчуючи спорудженням цехових корпусів, монтажем устаткування, введенням їх в експлуатацію і самою експлуатацією.

Сучасні засоби автоматизації і компютеризації дають змогу виключати фактори риску і невизначеності в технологічному управлінні, обумовленому прямою залежністю безпеки від уміння, дисципліни, відповідальності і волі людей. Неправильні дії тієї чи тієї особи, які загрожують катастрофою, можуть і повинні попереджуватись дублюючими системами автоматичного відключення, своєчасної зупинки технологічного процесу, погашення швидкості руху тощо. Аналіз величезних аварій на Чорнобильській АЕС, хімічних обєктах, на залізничному, автомобільному, водному і повітряному транспорті свідчить про наявність слабких ланок у загальному ланцюгові безпеки, комплексі надійності створення і експлуатації тих чи тих систем. Винні тут не тільки ті, хто був безпосередньо біля пульта управління, а й ті, хто створював ненадійні обєкти, планував і розміщував їх у непридатних місцях, де аварії можуть призвести до непоправної шкоди, повязаної з загрозою для життя людей.

З цього погляду в нашій країні, яка має величезні неосвоєні території, практику розміщення, скажімо, атомних енергокомплексів, по 6-8 і більше блоків потужністю в 1 мільйон кіловат кожен у густонаселених районах поблизу великих міст і промислових центрів, не можна визнати достатньо обгрунтованою. Потрібні нові фундаментальні рішення енергетичних проблем з позицій надійного і безпечного функціонування енергосистем.

Оновлення економіки потребує глибоких якісних і структурних змін, динамізму продуктивних сил і системи відносин, збалансованості виробництва і попиту споживачів на макро- і мікроекономічних рівнях, повноти забезпечення дедалі більших потреб за рахунок ресурсного потенціалу, що розвивається і оновлюється. Стабільне і стійке енергопостачання народного господарства країни є найважливішим фактором його якісної досконалості, прискорення темпів економічного зростання, здійснення соціальної політики. Реалізація довгострокової енергетичної програми визначає і інтенсифікацію і ефективність всього суспільного виробництва. Але при цьому критерії надійності і безпеки, мінімізації сукупних інвестицій і поточних затрат на одиницю виробленої і споживаної енергії є визначальними.

Звісна річ, вести боротьбу за максимум ефекту і повну гарантію безпеки енерговиробництва і енергопостачання немислимо за рахунок штучного стримування науково-технічного прогресу і тим більше повернення назад, до примітивних безпечних технологій.

Цю життєво важливу проблему, як переконує світовий досвід індустріального розвитку, можна і треба вирішувати за рахунок того ж таки науково-технічного прогресу, комплексного і раціонального використання найновіших наукових відкриттів у творчих цілях, створення нових і реконструкції діючих обєктів із суворим обліком критеріїв надійності, оцінок економічних результатів - і не миттєвих, а довготермінових. Однаковою м