Озброєння Візантії
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
бу Комнінів його склад став відомий мусульманам, які і поширили його практично по всій Європі.
К. Носов також підтверджує думку Д. Уварова про високий рівень вмінь виготовлення й застосування найрізноманітнішої техніки у ХІІ ст. візантійцями. І заначає що крім всього вище сазаного при облогах ромеї часто використовували тарани, черепахи, підкопи, облогові башти, драбини та багато інших машин і механізмів.
Окрім багатьох запозичень у зброї та військовій техніці значна частина винаходів належить і самим візантійцям. Формувалися ці вміння до виготовлення та ефективного застосування зброї під впливом Заходу і Сходу. Тому можна з впевненістю сказатати, що ненайкраща організація та дисципліна у армії ХІІ ст. зповна компенсувалася використанням досконалого і передового на той час озброєння.
Висновки
візантійський військовий озброєння
Період правління Комнінів в історії Візантії характеризується як один з останніх підйомів. Цей підйом безпосередньо проявляється і у військовій сфері, зокрема у їхній політиці відвоювань та у запровадженні військово-адміністративних реформ. Тому на завершення слід сказати, що важливим для осмислення рівня військової підготовки імперії є розуміння змін, що відбулися у війську за часів Комнінів.
Комніни, намагаючись провадити політику відвоювань втрачених імперією земель зіткнулись з недостатком ресурсів для відновлення повноцінної армії та флоту. В умовах постійної загрози з боку сельджуків, вони вдало провадили політику коаліційних війн, залучаючи ресурси інших держав та народів.
Імператорам цієї династії, в умовах недостатньої чисельності війська, нестачі коштів на залучення найманців і неможливості утримати важку лицарську кавалерію в складі фемного ополчення, потрібно було перейти до обмеження цього фемного ополчення і часткової заміни його ополченням проніарів, надаючи для цього пронії (тобто своєрідні контрольовані державою бенефіції). Але військо проніарів мало всі недостатки лицарського війська з його слабкою дисципліною. Візантійська практика, яка дозволяла проніарам уникати військової служби, та відсутність традицій постійних вправ та тренувань, характерних для західноєвропейського лицарства, відбилися на загальній боєздатності нової візантійської армії. Боязнь імператорів зіткнутися з феодальною анархією призвела до половинчастості реформи, що змусило і надалі широко використовувати наймані контингенти. Поряд з цим реформа в цілому дозволила стабілізувати становище і сприяла ряду перемог перших Комнінів, яким вдалося продовжити політику відвоювання втрачених територій.
В кін. ХІ - кін. ХІІ ст. у Візантії на непоганому рівні перебувало озброєння. Окрім багатьох запозичень у зброї та військовій техніці значна частина винаходів належала і самим візантійцям. Формувалися ці вміння до виготовлення та ефективного застосування зброї під впливом Заходу і Сходу. Оскільки Візантійська імперія знаходились саме на кордоні між цими великими культурами. Тому можна з впевненістю сказатати, що ненайкраща організація та дисципліна у армії ХІІ ст. зповна компенсувалася використанням досконалого і передового на той час озброєння.
Що стосується самої теми, то на сьогоднішній день вона потребує вивчення на вищому рівні, із залученням в роботі нових матеріалів. Тому залишається надіятись, що можливо, нові відкриття датуть поштовх до якіснішого вивчення військового потенціалу Ромейської імперії в добу правління Комнінів.
Список використаних джерел та літератури.
Джерела:
1. Анна Комнина. Алексиада. Вступительная статья, перевод, комментарий Я.Н.Любарского. - Москва, 1965. - 630 с.
. Никита Хониат. История, начинающаяся с царствования Іоанна Комнина. Перевод под редакцией проф. В. И. Долоцкого. - Т. 1. - Санкт-Петербург, 1860 -1862. - 447 с.
Література:
3. Армия Византийской империи (430-1461) // Солдат (Новый). Военно-исторический альманах. - №34. - Артемовск, 2002. - 40 с.
. Армия Византийской империи (430-1461) // Солдат (Новый). Военно-исторический альманах. - №35. - Артемовск, 2002. - 39 с.
. Беннет М., Бредбери Дж. и др. [пер. с англ. А. Колина] Войни и сражение Среднивековья 500-1500 гг. - М.: Эскимо, 2006. - 264 с.
. Васильев А.А. История Византийской империи. - Т.2. - Санкт-Петербург, 1992. - 496 c.
. Дашков С. Б. Императоры Византии. - Москва: Изд-во Красная площадь, АПС - книги, 1997. - 274 с.
. Диль Ш. История Византийской империи: Пер. с фр. А.Е. Рогинской / Под ред. и с предисл. Б.Т. Горянова. - Москва: Гос. изд-во иностр. лит., 1948. - 157 с.
. Карпов C. П. История Средних веков: В 2 томах. Т. 1, - Москва: Изд-во Высшая школа, 2003. - 562 с.
. Контамин Ф. Война в Средние века / Пер. с фр. Ю.П. Малинин - Санкт-Петербург: Изд-во Ювента, 2001. - 316 с.
. Кучма В.В. Военно-теоретическая мысль // Культура Византии. - Т.2. - Москва, 1989. - с. 276-296.
. Кучма В.В. Военная организация Византийской империи. - Санкт-Петербург, 2001. - 426 с.
. Литаврин Г. Г. Как жили византийцы. - Москва: Наука, 1974. - 112 с.
. Меньшиков А. Византийский военно-исторический словарь. [Інтернет ресурс] / А. Меньшиков Режим доступу:
. Носов К. Осадная техника Античности и Среднивековия. - Санкт-Петербург: Изд-во Полигон, 2003. - 368 c.
. Острогорський Г. Історія Візантії. - Від. 3-е, доп. / Перекл. с нім. А. Онишко. - Львів: Літопис, 2002. - 608 с.
. Уваров Д. Средневековые метательные машины западной Евразии. [Інтернет ресурс] / Д. Уваров Режим доступу:
. Успенский Ф. И