Облік власного капіталу комерційного банку в міжнародній обліковій практиці
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ень);
Рахунки додаткового капіталу
Рахунки Додаткового капіталу складаються з п`яти рахунків.
Рахунок 5200 П Приріст (зменшення) вартості майна при переоцінці.
Рахунок 5201 П Емісійний дохід, отриманий у період емісії при реалізації акцій, у вигляді перевищення ціни розміщення акцій над їх номінальною вартістю.
Рахунок 5202 П Позитивна переоцінка цінних паперів, що є в наявності для продажу.
Рахунок 5203 А Негативна переоцінка цінних паперів, що є в наявності для продажу.
Рахунок 5203 А Субординований борг.
Приріст (зменшення) вартості майна при переоцінці
Метод переоцінки (Revaluation model) застосовується до тієї групи обєктів основних засобів, справедлива вартість яких може бути надійно визначена. Надалі переоцінки повинні проводитися регулярно, щоб балансова вартість істотно не відрізнялася від справедливої вартості на звітну дату. Переоцінена вартість, як і фактична, показується на балансі за мінусом накопиченої амортизації і накопичених втрат від знецінення.
Після переоцінки обєкта накопичена на дату переоцінки амортизація відображається одним із двох запропонованих способів:
а) амортизація переоцінюється пропорційно до зміни валової балансової вартості. Цей метод зазвичай застосовується, коли обєкт переоцінюється до амортизованої відновної вартості шляхом індексування;
1 Валова балансова вартість це та вартість, яку в термінах національних стандартів прийнято називати первісною. Разом з тим, слід зазначити, що вартість, яку ми називаємо залишковою, у термінах МСФЗ називається чистою балансовою вартістю.
б) амортизація, накопичена до переоцінки, списується на приріст капіталу від переоцінки, збільшуючи переоціночний резерв за цим обєктом. Таким чином, чиста балансова вартість з моменту переоцінки стає рівною валовій балансовій вартості, і, відповідно, щодо цього обєкта починає заново накопичуватися амортфонд. Цей метод зазвичай застосовують у переоцінці будівель.
У будь-якому разі чиста балансова вартість переоціненого обєкта стає рівною його новій вартості. Різницю добре видно при дооцінці. Так, при застосуванні другого методу сума накопиченої до переоцінки амортизації обнульовується (її величина переноситься на приріст капіталу й утворює/доповнює резерв переоцінки), а в першому сума накопиченої амортизації збільшується відповідно до індексу зростання вартості переоцінюваного активу. У результаті досягається мета: нова чиста балансова вартість переоціненого обєкта стає рівною його реальній на цей момент вартості.
Під знеціненням (impairment) мається на увазі зниження корисності активів, яке виражається у перевищенні їх балансової вартості над відшкодовуваною сумою (IAS 36). Станом на кожну звітну дату всі обєкти слід тестувати на наявність ознак, що вказують на можливе зниження їх корисності, визначаючи відшкодовувану суму кожного обєкта (генеруючої одиниці) і порівнюючи її з балансовою вартістю. Балансова вартість сума, за якою актив відображається у бухгалтерському балансі за мінусом накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення.
На балансі актив повинен відображатися за меншою з двох вартостей:
1) за балансовою вартістю, тобто за його вартістю до тестування на знецінення;
2) за відшкодовуваною вартістю, тобто за вартістю, що дорівнює величині економічної вигоди, яку компанія може отримати від подальшого використання або продажу цього активу.
При цьому якщо балансова вартість активу виявляється вищою за його відшкодовувану вартість, констатується знецінення і в обліку визнаються втрати на суму різниці.
У бухобліку сума зниження корисності кваліфікується як втрати (збиток) від знецінення і відображатися повинна відповідно. Втрати від знецінення це і є сума, на яку балансова вартість активу (генеруючої одиниці) перевищує його відшкодовувану суму.
Втрати від знецінення активів, згідно з IAS 361, повинні визнаватися у поточних витратах, а у випадках, коли йдеться про обєкти, раніше переоцінені, у порядку, передбаченому IAS 16. В останньому випадку зниження вартості у результаті знецінення, так само як і при уцінці внаслідок переоцінки, відноситься на зменшення додаткового капіталу (резерву), який був утворений у результаті раніше проведеної дооцінки активів або на рахунок поточних витрат, якщо такого резерву ще немає.
Відновлюються втрати від знецінення шляхом збільшення балансової вартості активу до його відшкодовуваної суми.
Після відновлення втрат від знецінення коригуються амортвідрахування стосовно цих активів для рівномірного списання скоригованої величини частини вартості активу, яка амортизується, протягом терміну його експлуатації, що залишився.
Емісійний дохід, отриманий у період емісії при реалізації акцій, у вигляді перевищення ціни розміщення акцій над їх номінальною вартістю.
Емісійний дохід, або ажіо, сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід це різниця між курсом емісії і номінальним курсом корпоративних прав. Суми одержаного підприємство?/p>