Неоліт волинського Полісся
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
Міністерство освіти та науки України
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Кафедра археології та спеціальних історичних дисциплін
На правах рукопису
Воробік Роман Віталійович
НЕОЛІТ ВОЛИНІ ТА ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Спеціальність 7.030301 історія
Робота на здобуття освітньо-
кваліфікаційного рівня спеціаліста
студента 61 групи
історичного факультету
Науковий керівник:
кандидат історичних наук, доцент
Охріменко Г. В.
Луцьк 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛІТИЧНОГО НАСЕЛЕННЯ ПОЛІССЯ
РОЗДІЛ 2. ПАМЯТКИ ВОЛИНСЬКОЇ НЕОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА НОСІЇВ ВОЛИНСЬКОЇ НЕОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
3.1. Кремяний інвентар
3.2. Керамічні вироби та їх декорування
3.3. Житлобудівництво у племен ВНК
3.4. Розвиток господарства неолітичного населення Полісся
РОЗДІЛ 4. ПИТАННЯ ХРОНОЛОГІЇ ТА ПЕРІОДИЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Неоліт важлива епоха в первісній історії людства. Він характеризується значними змінами в економіці, духовній культурі. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства рільництва та скотарства становить сенс палеоекономічних змін, які отримали назву аграрної або неолітичної революції. Швидкість переходу до нових умов господарювання залежала від особливостей природних ресурсів, близькості культурних центрів. Особливістю неоліту Полісся було те, що тут ще довго привласнююче господарювання (полювання, рибальство, збиральництво) залишалося домінуючим. Господарські новації хоч і доходили сюди, але спроби займатися рільництвом не отримали розвитку аж до епохи енеоліту.
Період неоліту відзначався ще й появою керамічного виробництва, а отже змінами в побуті, культурі харчування. Завдяки особливостям форм, технології виготовлення, декоруванні виробів дослідники мають можливість розрізняти культурно-етнічну приналежність населення, що залишило певний комплекс кераміки.
В епоху неоліту на Волині вперше на теренах України зявляється новий вид виробництва ткацтво.
Цей час характеризувався також подальшим розвитком вкладеневої техніки: використанням у рільничих та мисливських знаряддях мікролітів трапецій, вкладенів. В обробці каменю зявляється шліфування, розпилювання, використовуються сокири, тесла, зернотерки, куранти.
У названий період на родючих лісах Волині проживало рільничо-скотарське населення Дунайської культури з керамікою, прикрашеною лінійно-нотним орнаментом, яка мала південне походження; на Поліссі ж мешкали автохтонні мисливці та рибалки волинської неолітичної культури. Носії зазначених культур населяли Західну Волинь та Волинське Полісся протягом багатьох століть від середини V тис. до н. е. Вони мали різне походження і значно відрізнялися між собою за складом матеріальної культури, заняттями, обрядом поховання, а також антропологічно.
Серед неолітичних культур України Волинь була окремим своєрідним регіоном, який знаходився на стику двох великих культурних масивів східного, значною мірою лісового населення з гребінцево-накольчастою керамікою, та культури з лінійно-стрічковою керамікою, що поширювала в помірно-кліматичній зоні Європи культурні імпульси Близького Сходу.
Волинська неолітична культура була периферійно віддалена від основного центру її походження і перебувала переважно в оточенні етнічно чужого населення. Досліджувана культура межувала на півночі (в Поприпятті) з німанською культурою, на північному сході зі східнополіською, на сході (в басейні р. Тетерів) із києво-черкаською. Останні дві, як і волинська неолітична, належать до дніпро-донецьких культур. На заході, на території земель Польщі, перебували носії гжебикової та німанської культур. Тобто ВНК на ранньому етапі розвитку була західним ареалом поширення населення з гребінцево-накольчастою керамікою.
У той час як на лівобережжі Припяті (територія Білорусі) роботами В. Ісаєнка, М. Чернявського, в Подністровї В. Даниленка, Т. Пассек, К.Черниш, В. Маркевича, Т. Ларіної, на Київському Поліссі Д. Телегіна та О. Титової вивчення неолітичних памяток відбувалось інтенсивно, Волинське Полісся довгий час залишалося недослідженим. Питання особливостей господарського укладу волинської неолітичної культури, топографічні умови розміщення її памяток, знарядь праці, кераміки, житлобудівництва також донедавна були незясованими. Проте значення цієї території в неолітизації, етнокультурних процесах Східної Європи було важливим.
В останні два десятиліття сталися значні зміни у вивченні неолітичних памяток Північно-Західної України: відкрито понад 70 памяток епохи неоліту, на шести з них проводилися розкопки. Отже, важливим завданням стало узагальнення накопичених матеріалів ВНК, всебічний аналіз усіх наявних відомостей та особливостей матеріально-культурних проявів, вивчення взаємовідносин носіїв цієї культури з іншими племенами. Цим обумовлюється актуальність даного дослідження.
Метою роботи є вивчення матеріально-культурної специфіки населення Полісся з гребінцево-накольчатою керамікою.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
1) вивчення досліджених на Поліссі памяток волинської нео