Неоліт волинського Полісся
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
літичної культури;
2) узагальнення даних про господарство, кремяну індустрію, кераміку, житлобудівництво населення ВНК;
3) дослідження контактів носіїв волинської неолітичної культури та їх ролі у загальноєвропейських процесах неолітизації;
4) визначення хронології та періодизації волинської неолітичної культури на основі порівняльного аналізу посуду.
Обєкт дослідження життєфункціональні процеси в добу неоліту на території Волинського Полісся.
Предмет дослідження матеріальна культура племен ВНК.
Хронологічні рамки дослідження обмежуються періодом існування памяток волинської неолітичної культури 5800-3300 рр. до Р.Х.
Територіальні межі охоплюють Волинське (північ Волинської, Рівненської і частина Житомирської областей) і Мале (частина Хмельницької, Львівської та Рівненської областей) Полісся.
Наукова новизна роботи. У цій праці узагальнено матеріали з широкомасштабних розкопок на поселеннях волинської неолітичної культури (Оболонь, Новосілки, Великий Мідськ, Коник, Крушники), поховання (Великий Мідськ). Досліджено колекції кремяних та керамічних виробів, прослідковано устрій жител цієї культури, належність кремяного інвентаря до двох типів: яніславицької традиції та типу Вижівка; на основі порівняльного аналізу кераміки зясовано хронологічні межі та періоди існування неолітичних памяток Полісся. Підтверджено припущення дослідників В. Даниленка, Д. Телегіна про можливі контакти носіїв Дунайської та волинської неолітичних культур, що прослідковується у змішаних типах кераміки (Луцьк, Цумань, Моства), а також у широкому розповсюдженні навичок землеробства на Волинське Полісся (Оболонь, Новосілки, Розничі, Коник, Крушники) і навіть за Припять, у басейни Піни та Ясельди (Мотоль, Глинно). Це зясувалося при визначенні відбитків культурних злаків на неолітичній кераміці.
У роботі використані різні методи дослідження, а саме: порівняльно-типологічний, стратиграфічний, а також комплексний, який дає змогу здійснити перехід від вивчення конкретних памяток до культурно-історичних узагальнень.
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. У вступі визначено актуальність теми, мету, завдання, обєкт, предмет, наукову новизну, хронологічні та територіальні межі дослідження. У першому розділі висвітлюється історія дослідження неолітичного населення Полісся. У другому характеризуються памятки волинської неолітичної культури. Третій розділ присвячений аналізу матеріальної культури населення ВНК. У четвертому розділі розглядаються питання хронології та періодизації культури. У висновках підведено підсумки наукового дослідження. Дане дослідження супроводжується додатками.
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛІТИЧНОГО НАСЕЛЕННЯ ПОЛІССЯ
Памятки волинської культури розміщені в межах Волинського (північ Волинської, Рівненської і частина Житомирської областей) і Малого (частина Хмельницької, Львівської та Рівненської областей) Полісся. На думку деяких дослідників, ця культура займала все Правобережжя Припяті, включно з Київським Поліссям, а окремі її памятки поширювались і на територію Білорусі (лівий берег Припяті), в область німанської та східнополіської культури.
Раніше памятки цієї культури Д. Телегін визначав як києво-волинський варіант дніпро-донецької культури [Телегін, 1968, с. 91]. Археологи зі Львова називали її культурою гребінцево-накольчастої кераміки [Свєшніков, Нікольченко, 1982, с. 9; Мацкевой, 1987, с. 109].
О. Титовою, Г. Охріменком неолітичні памятки цього регіону виділено в окрему культуру [Титова, 1985, с. 16], що стало можливим завдяки значному накопиченню матеріалів, одержаних у ході робіт В. Пясецького, Л. Залізняка, Г.Охріменка та інших дослідників [Охріменко, Телегін, 1982, с.64-77; Залізняк, Балакін, Охріменко, 1987, с. 6473; Охріменко, Середюк, 1988. С. 8593; Конопля, 1988, с. 9899; Охрименко, 1986а, с. 322; Охрименко, 1984а, с. 311312; Охрименко, 1981, с.297; Охрименко, 1987, с. 387388].
Початки історії дослідження неоліту Волинського Полісся сягають першої третини XX століття. 1901 р. датується згадка В. Антоновича про неолітичні матеріали, знайдені біля сіл Вижва та Ново-Угрузьке. В 19311934 рр. Я. Пастернак, Я. Фітцке, К. Пшемиський, Т. Сулімірський, О.Цинкаловський виявили понад 20 памяток епохи неоліту в межах Волинської та Рівненської областей (список подаємо за сучасним адміністративно-територіальним поділом): Антонівка (Луцького району), Маюничі, Рафалівка (Володимирецького району), Галина Воля (Старовижівського району), Головно (Любомльського району), Копилля (Маневицького району), Лахвичі, Ветли, Невір (Любешівського району), Перевали (Турійського району), Піски Річицькі (Ратнівського району), Пятидні (Володимир-Волинського району), Старосілля (Іваничівського району) та інші. Проте жоден з авторів не подав докладного опису виявлених матеріалів. Більша частина зібраного втрачена під час війни, решта зберігається в музеях Львова та Варшави. Ці матеріали залишаються майже не опрацьованими. Визначення окремих з них викликає сумнів [Археологічні памятки..., 1981, с. 166167].
Чимало памяток із гребінцево-накольчастою керамікою епохи неоліту відкрито після війни І. Русановою. Вона зібрала матеріали біля сіл Іванчиці, Великі Телковичі Зарічнянського району та Мульчиці Володимирецького району Рівненської області.
Значну колекцію своєрідних неолітичних матеріалів здобуто у 1948р. завдяки розкопкам І. Левицького на торфовищ