Неоліт волинського Полісся
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
ка становлять єдиний неолітичний комплекс. Серед кременів є два одноплощинні нуклеуси для зняття пластин. Останні складають значну частку збірки: 18% без додаткової обробки та 11% з обробкою. Частина цих виробів використовувалась, імовірно, як ріжучі знаряддя, а окремі могли слугувати вкладенями до складних ножів, дротиків тощо. Більші мають довжину 46 см, решта середніх розмірів. Вкладені мають крайову або бічну притуплюючу ретуш. Решта пластин підправлена притуплюючою або загострюючою чи нерегулярною ретушшю. Відщепи також становлять значну частку в комплексі (55%), а з додатковою обробкою 9,8%. Мікроліти в колекції представлені окремими екземплярами. Частка мікролітів становить 3% загальної кількості знарядь (див. табл. 3). Скребки на пластинах складають лише 0,1%, а на відщепах 8% від кількості знарядь. Різців мало 3%. Вони теж формувалися на відщепах. Макролітичні вироби сокирки невеликих розмірів та нерозвинених форм їх 1,3%. Трикутники та фігурні кремені в колекції відсутні.
Подібними показниками відзначається й комплекс кремяних знахідок поселення Новосілки. Пластини тут теж більших розмірів 47 см, а ширина окремих досягає 2 см. Частка пластин без обробки 18%, а з додатковою обробкою 11%. Відходів виробництва відщепів багато, але з додатковою обробкою частка їх значна 10,2% (див. табл. 3). Серед мікролітів більш чисельними є мікрорізцеві сколи 0,2%, трапеції 0,2%, яніславицькі вістря та їх уламки 0,3%, трикутник лише один. Загальна ж частка мікролітів від кількості знарядь 0,8%. Скребки на відщепах кількісно переважають знаряддя на пластинах (0,1% та 8%), але загалом кількість цих знарядь невелика. Скребки мають різноманітні форми крайові на відщеповидних пластинах, підокруглі та аморфні, властиві саме цій культурі (Рис. 102, 34, 35).
Різців мало (3%). Вони теж виготовлялися на відщепах. їх можна віднести до бокових та серединно-бокових.
Таблиця 3
Відсоткове співвідношення основних типів кремяних виробів неолітичних поселень Волинського Полісся (відсотки подано від загальної кількості знарядь)
№ п/пНазва виробуПоселенняНовосілкиОболоньКоникВижівка1Пластини з ретушшю34,64044172Відщепи з ретушшю223642173Скребки на пластинах530,144Скребки на відщепах2288315Різці463116Сокирки, тесла121197Проколки, провертки20,60,648Фігурні кремені1,30,8--
9
10 11Мікроліти:
Трапеції
Трикутники
Яніславицькі вістря
2
0,3
2
1
-
1
1
-
1
5
-
-12Мікрорізцеві сколи311-Відсоток мікролітів від к-сті знарядь7435
Отже, частина памяток волинської неолітичної культури має виразні кремяні комплекси яніславицького типу (поселення Новосілки, Коник, Хабарище та інші). Вони, безперечно, сформувалися на місцевій мезолітичній основі яніславицької культури.
Інша кременеобробна традиція більш повно представлена двома поселеннями, про які вже згадувалось, Оболонь та Вижівка. Перше з них має значну колекцію неолітичної багато декорованої кераміки, інше позбавлене її. Але якщо порівняти кремяні вироби з цих двох пунктів, можна помітити певну подібність у морфології знарядь. Навіть статистично обидва комплекси схожі частка знарядь на пластинах та відщепах в кожному з них майже однакова: для Оболоні 40% та 56%, а для Вижівки 16,8% та 16,6%.
У той час, як на поселенні Вижівка лише в одному житлі виявлено багато макролітів (52), в пункті Оболонь їх відомо лише кілька і формувалися вони не крутими боковими сколами, як у Вижівці, а пологими з різних боків. Заготовка підбиралася з природних кременів, близьких за формою до сокирок. Більшість нуклеусів на обох памятках одноплощинні. На поселенні Вижівка зібрано також чимало трапецій.
Неолітичні зміни (або перехід до керамічного мезоліту) відбувалися і на сусідніх з Волинським Поліссям територіях. Роль яніславицького субстрату там теж була значною. Як вважає Л. Залізняк та деякі інші дослідники, гжебикова (півночі Польщі) та німанська (Білорусі) неолітичні культури виникли також на яніславицькому пізньомезолітичному підґрунті басейнів Припяті, Німану, Західного Бугу [Залізняк, Балакін, 1985, с. 4149].
Оскільки гжебикові памятки Польщі дещо пізніші від ВНК, а поселення півдня Білорусі менш вивчені, для порівняння візьмемо кремяні комплекси поселень Житомирського та Київського Полісся, які належать до дніпро-донецької неолітичної культурної спільноти. Ця територія була зоною поширення рудоострівських мезолітичних памяток. За даними Д.Телегіна, рудоострівському варіантові дніпро-припятської мезолітичної культури притаманна мала кількість ортогнатних нуклеусів, різців та макролітів [Телегін, 1982, с. 172]. За підрахунками Л. Залізняка, рудоострівська культура відрізняється від яніславицької Польської низовини більшою часткою яніславицьких трикутників (239%) від кількості мікролітів та косих вістер з ретушованою основою (83%). Скребки яніславицької традиції різноманітні, аморфні на відщепах, рудоострівської кінцеві на відщепах та пластинах. Велику роль в останній відіграють різці [Зализняк, 1984, с. 99100]. І все ж кремяні комплекси неолітичних памяток Волинського Полісся мають певну специфіку, що може пояснюватися двома причинами: 1) пізнішим неолітичним часом (середній період ВНК) поселень Новосілки та Коник порівняно з яніславицьким мезолітом; 2) певною периферійною віддаленістю від яніславицьких памяток Польської низовини, що могло проявитись у господарській специфіці і кількісних змінах у складі знарядь. Так, наприклад, на названих памятках ВНК немає яніславицьких чотирикутників, дуже мало т